Стратегія економічного І соціального

Вид материалаДокументы

Содержание


5.3. Розвиток електроенергетики
Стратегічні орієнтири
5.4. Розвиток металургійної галузі економіки
Стратегічні орієнтири
Кількісні параметри
Удосконалення соціальної сфери.
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   35

5.3. Розвиток електроенергетики


Основою енергетичної галузі регіону є відокремлений підрозділ “Южно-Українська АЕС", який входить до складу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.

Три блоки атомної станції щорічно виробляють понад 17,5 млрд. кВт/год. електроенергії, що складає 10% від загального виробництва електроенергії в Україні та 24% - від загального показника НАЕК “Енергоатом”, або 95% реального споживання електроенергії Миколаївської, Одеської і Херсонської областей разом взятих або, у 3,5 раза перевищує потреби Миколаївськой області. Обсяги виробництва електроенергії на АЕС у 2006 році склали 17,8 млрд. квВт/годин.

Робота ВП „Южно-Українська АЕС” спрямована на забезпечення електричною енергією Південного регіону України та її поставку до країн Європи. На сьогоднішній день знаходиться в експлуатації три енергоблоки, щ робить станцію одним з наймогутніших енергогенеруючих комплексів держави. Питома вага електроенергії, виробленої ВП „Южно-Українська АЕС” в загальних обсягах виробництва електроенергії області досягає 99%.

В подальшому підприємство планує нарощувати обсяги виробництва електроенергії. Так, планом на 2007 рік, доведеним НАЕК "Енергоатом" передбачено виробництво 18217 млн. кВт-год електроенергії, або на 2% більше ніж 2006 року.

З метою покращення режимів роботи Южно-Української АЕС, зняття пікових навантажень у жовтні 2006 р. було здійснено запуск першого гідгоагрегату Ташлицької ГАЕС, що вже поточного року дозволить додатково виробити 247,8 млн. кВт -год електроенергії.

На цей час проводиться активна робота щодо підготовки до запуску ІІ гідроагрегату Ташлицької ГАЕС.

Робота перших двох гідроагрегатів дозволить виробляти додатково 175 млн.кВт-год. на рік.

Після введення в дію всього комплексу Ташлицької ГАЕС додатково вироблятиметься майже 900 млн. кВт-год. на рік. Крім того, опрацьовується питання будівництва 4 блоку-мільйоннику на відокремленому підрозділі “Южно-Українська АЕС".

Стратегічні орієнтири

До Южноукраїнського енергетичного комплексу, крім відокремленого підрозділу НАЕК "Енергоатом" "Южно-Українська АЕС", входять Олександрівська гідро - і Ташлицька гідроакумулююча електростанції. Южноукраїнський енергетичний комплекс в завершеному виді, при працюючих АЕС, ГАЕС, ГЕС забезпечить вирішення енергетичної проблеми по забезпеченню достатньою кількістю електроенергії Півдня і Сходу України і створить можливість щороку виробляти близько 20 млрд. кВт/год. електричної енергії. Для виробництва такої кількості електроенергії на тепловій електростанції необхідно було б спалити 9 млн. тонн вугілля, або 7,5 млн. тонн нафти.

Олександрівська ГЕС забезпечує протягом року виробництво 15 млн. кВт/год. електроенергії. При збільшенні обсягу Олександрійського водосховища до рівня води 14,6 м виробництво електроенергії збільшиться більш як у два рази.

Після виходу Ташлицької ГАЕС на проектну потужність виробництво електроенергії Южно-Українським енергокомплексом збільшиться ще на 700 млн. кВт-год.

Крім того, у перспективі, у випадку прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України, планується будівництво четвертого енергоблоку потужністю 1000 МВт. Новий енергоблок дозволить додатково виробляти близько 7 млрд. кВт-год електроенергії.

Інноваційні проекти меншого масштабу, які передбачено реалізувати в галузі до 2015 року, направлені на підвищення безпеки експлуатації АЕС, захист довкілля, промислове впровадження вітроелектростанцій, паро-газових установок.

Стратегічними цілями розвитку електроенергетичного комп­лексу регіону є його реконструкція та добудова на основі новітніх технологій із забезпеченням маневреності, енергетичної та економічної ефек­тивності енергетичного комплексу, що сприятиме зовнішній конкурентоспроможності та ринковим умовам функціонування, сталому, надійному, безпечному, якісному та ефективному постачанню електричної енергії.

Експлуатація об’єктів Южноукраїнського енергокомплексу в проектному обсязі дозволить:

- ефективно використовувати вкладені кошти;

- ефективно використовувати дешеву нічну енергію;

- створити високо маневровий аварійний резерв енергосистеми і забезпечити покриття пікової частки графіка навантажень;

- забезпечити додаткову виробітку 2 млрд.кВт/год. електроенергії на рік;

- забезпечити раціональне та ефективне використання гідроенергетичних ресурсів річки Південний Буг;

- направити значні кошти в місцевий бюджет для вирішення регіональних програм;

- створити аварійний запас потужності для регулювання частоти;

- забезпечити безперебійну подачу електроенергії населенню;

- впровадити компенсаційні заходи для забезпечення інтересів населення та довкілля;

- додатково створити понад 200 робочих місць з високим рівнем заробітної плати.

5.4. Розвиток металургійної галузі економіки


Сучасний стан та проблеми

Миколаївська область займає значне місце серед вагомих державних виробників кольорової металургії, частка металургійної галузі у загальнодержавному виробництві за результатами 2006 р. складає 1,6%. Одне з найпотужніших в Європі підприємств кольорової металургії -ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", яке має значний вплив на промислове виробництво області (у загальному об'ємі продукції кольорової металургії України частка заводу складає понад 90%, в структурі промислової продукції Миколаєва на МГЗ доводиться близько 30%), протягом трьох останніх років працює на запроектованій потужності. За 2006 рік підприємством вироблено 1198,0 тис. тонн глинозему, обсяги виробництва в порівнянні з 2005 роком збільшено на 3,3%. ТОВ «МГЗ» реалізовує проекти щодо удосконалення виробництва, реалізація яких дала змогу наростити обсяги виробництва з березня 2004 року до 1,3 млн. тонн глинозему на рік. На наступні п’ять років підприємство планує модернізацію та розвиток виробничих потужностей по збільшенню обсягів випуску глинозему до 1,7 млн. тонн на рік.

Підприємство планує інноваційні заходи щодо розвитку Дніпро-Бузького морського порту з будівництвом 16 терміналів, що сприятиме скороченню витрат по транспортуванню сировини, дасть можливість надавати замовникам додаткові послуги з переробки навалочних вантажів.

Стратегічні орієнтири

Стратегія розвитку металургійної галузі визначена з урахуван­ням основних положень Державної програми розвитку та рефор­мування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 p., що передбачає поетапне здійснення таких заходів:
  • реструктуризацію виробни­чих потужностей підприємства відповідно до кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків шляхом вилучення надлишкових потужностей, морально- і фізично застарілого обладнання;
  • зниження витрат на виробництво та забезпечення рента­бельної роботи підприємства;
  • реалізацію інноваційних проектів розвитку технологій комплексної переробки бокситів з випуском товарного червоного шламу, цеоліту, галію металевого;
  • реконструкцію ТОВ “МГЗ” відповідно до стандартів ЄС та впровадження ресурсозберігаючих екологічно чистих технологій.
  • реструктуризацію підприємства з виділенням допоміжних та обслуговуючих служб у окреме допоміжне підприємство з відокремленням основного виробництва в самостійний комплекс з метою зниження собівартості виробництва глинозему.

Кількісні параметри

Розвиток галузі протягом 2004-2006 років забезпечив темп щорічного приросту обсягів виробництва близько 6%, надалі, у зв’язку прогнозується щорічний приріст обсягів виробництва: в період 2007-2009 років – до 5,0%; 2010-2015 до 2%.


Фінансове забезпечення галузі

Передбачається, що ос­новними джерелами фінансування галузі у 2007-2015 pp. будуть власні кошти підприємств та незначні ресурси фінансово-кредитної сфери .

Інтеграція галузі у світовий економічний простір

Промислова політика у металургійній галузі має бути спрямована на інтеграцію в світову економіку, поглиблення міжнародного співробітництва, прискорення вступу України до COT, Європейського Союзу, перехід до європейських та світо­вих стандартів.

Завдяки стабільним позиціям на зовнішньому ринку металур­гійна галузь є конкурентоспроможним сектором української економіки, в якому будуть отримані відчутні переваги при вступі до Світової організації торгівлі.

Серед таких переваг, зокрема:
  • можливість скасування квот на експорт продукції українсь­кої металургії до ЄС;
  • можливість застосувати при вирішенні торговельних супе­речок механізм, передбачений нормами угод COT, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінго­вих та спеціальних розслідуваннях, у доступі до ринків країн-членів ЄЕП;
  • збільшення іноземних інвестицій у металургійний комп­лекс.

Удосконалення соціальної сфери. Здійснення структур­ної перебудови підприємства та підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється, дасть можливість вирішити ряд ос­новних завдань соціальної політики, вклю­чаючи поступове підвищення в колективних договорах розміру мінімальних ставок (окладів) до прожитко­вого мінімуму, збільшення частки оплати праці в структурі со­бівартості продукції завдяки зниженню частки матеріальних, енергетичних витрат, впровадження сучасних механізмів стиму­лювання високопродуктивної праці, диференціації заробітної плати.