Стратегія економічного І соціального
Вид материала | Документы |
- «про кооперацію», 17.13kb.
- На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
- У К А з президента україни, 83.91kb.
- Рівненська обласна державна адміністрація Головне управління економіки та інвестиційної, 1376.67kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Лозова на 2011 рік, 2181.91kb.
- Рекомендації науково-практичної конференції "Стратегія економічного І соціального євроінтеграційного, 324.2kb.
- Програма економічного І соціального розвитку, 363.16kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Житомирського, 941.44kb.
- 1 Основні тенденції економічного та соціального розвитку економіки жидачівщини в контексті, 1154.23kb.
- Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Бериславського, 1723.78kb.
4.4. Розвиток небанківських кредитно-фінансових інститутів та ринку страхових послуг
Сучасний стан та проблеми
Сектор небанківських фінансових установ області представлений 3 страховими компаніями, зареєстрованими у Миколаївській області, та 33 філіями страховиків інших регіонів країни. 16 кредитними спілками, 1 недержавним пенсійним фондом, 4 ломбардами м.Миколаєва і 7 відділеннями ломбардів інших міст України.
Обсяги страхового ринку області стабільно зростають. У 2006 році страховиками зібрано страхових платежів на суму 78,6 млн.грн., що на 12% більше, ніж торік, виплачено страхового відшкодування у розмірі 19,4 млн.грн., або 24,7 % від загальної суми отриманих платежів.
Слабо розвинуті в області такі соціально важливі види страхування, як медичне, пенсійне, страхування життя, страхування сільськогосподарських ризиків. Незначними, порівняно з банківським кредитуванням, є обсяги кредитування кредитними спілками, кредитні вкладення яких складають близько 0,1% від кредитних вкладень банківських установ.
Не реалізовуються можливості таких фінансових установ, як ломбарди.
Особливої уваги потребує розвиток інститутів спільного інвестування, який жодною мірою не відповідає меті економічної стратегії на визначений період.
Структурні завдання
Для вирішення нагальних проблем розвитку ринку небанківських фінансових інститутів та ринку страхових послуг необхідно реалізовувати такі завдання:
- встановити сприятливий режим оподаткування за договорами особистого страхування;
- сприяти розвитку ринку таких соціально значущих видів страхування, як пенсійне та медичне; важливим завданням є розвиток окремих видів обов'язкового страхування, яке дасть можливість створити страховий захист для потенційно ризикових груп населення та юридичних осіб, а також значно знизити витрати держави на компенсацію наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф;
- сприяти створенню конкурентного середовища на ринку небанківських фінансових послуг - підвищення рівня конкуренції приведе до зниження цін на послуги небанківських фінансових установ та сприятиме розширенню ринку послуг цих установ;
- сприяти прозорості діяльності ринку небанківських фінансових послуг шляхом висвітлення через електронні та друковані засоби інформації діяльності фінансових установ, оприлюднення неконфіденційної інформації щодо результатів діяльності фінансових установ та їх фінансового стану.
РОЗДІЛ 5. ПРІОРИТЕТИ
СТРУКТУРНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ПРОМИСЛОВОСТІ. РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ
5.1. Подолання галузевих структурних дисбалансів
Миколаївська область належить до індустріально розвинених регіонів держави, має один з найбільших в Україні структурно розгалужених промислових комплексів. Структура промисловості за видами економічної діяльності охоплює електроенергетику, кольорову металургію та обробку металів, машинобудування, у т.ч. суднобудування, легку, харчову промисловість та переробку сільськогосподарських продуктів тощо. Серед наукоємних галузей — машинобудування, у тому числі суднобудування, енергетика та кольорова металургія.
В роки економічного зростання (2000-2003 pp.) у структурі промислового комплексу області відбулися позитивні зрушення, які продовжуються і донині. Впродовж останніх років постійно збільшуються обсяги промислового виробництва, суттєво прискорилися темпи зростання продуктивності праці у промисловості: у 2004 р. - на 16,7%, 2005 р. – 10,5%, у 2006 р. – 13,2%. Однак це, не позначилося на виправленні структури промислового виробництва. Вона і нині залишається деформованою. Радикальна зміна існуючих несприятливих диспропорцій є одним з визначальних завдань промислової політики, яка має стати основним інструментом мобілізації і концентрації ресурсних та інституційних чинників підвищення конкурентоспроможності й структурно-інноваційного оновлення економіки регіону, посилення її соціальної спрямованості.
Стратегічні орієнтири
Стратегічною метою структурно-інноваційної політики є створення сучасного, інтегрованого у державне та світове виробництво і здатного до саморозвитку промислового комплексу регіону. Базовим довгостроковим критерієм здійснення відповідних структурно-інноваційних змін є забезпечення системної модернізації промислового виробництва, його відповідності сучасним вимогам науково-технологічного прогресу та постіндустріального розвитку.
Період 2007-2015 pp. має стати етапом підготовки інституційних, організаційних та матеріально-технічних передумов завершення індустріального етапу розвитку економіки, її системної трансформації в постіндустріальне суспільство. Галузева структура промислового виробництва повинна наблизитися до пропорцій, які мають економічно розвинені країни та країни з перехідною економікою, що досягли економічного зростання в результаті реалізації активної промислово-інвестиційної політики.
Складовими системної модернізації промислового комплексу у визначеній перспективі мають стати:
- активізація інноваційної спрямованості структурних перетворень завдяки стимулюванню розвитку наукоємних і високотехнологічних галузей, особливо машинобудівного комплексу (ДП НВКГ "Зоря – Машпроект" і підприємств суднобудівної галузі) та створення на цій основі умов для техніко-технологічного оновлення виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому і зовнішньому ринках;
- подолання ресурсновитратного характеру виробництва на основі впровадження ресурсно- й енергозберігаючих технологій та стимулювання випуску продукції з високим рівнем доданої вартості та розвитку низьковитратних виробництв;
- формування ефективного внутрішнього ринку, у т. ч. високих технологій;
- участь підприємств у втіленні великомасштабних міжнародних проектів, розвитку трансферу високих технологій та продажу ліцензій, створенні спільних підприємств з виробництва продукції, що належить до п'ятого і шостого технологічних укладів, та транснаціональних корпорацій, а також участь фахівців у роботі міжнародних організацій з питань розвитку промисловості.
Сьогодні кількісні та якісні параметри внутрішнього ринку, поки що, не відповідають вимогам політики економічного зростання.