Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж
Вид материала | Документы |
СодержаниеСтислі теоретичні відомості Самостійна робота № 10. |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж одеської, 869.19kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни технічний коледж тернопільського, 361.4kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 139.07kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України двнз «Івано-Франківський коледж, 1070.95kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 35.62kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 369.69kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 182.18kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 53.88kb.
Стислі теоретичні відомості
1. Сутність рефрактометричного методу аналізу.
Метод оснований на вимірюванні показника приломлювання аналізуємої речовини. Показник приломлювання є одним із основних показників фізико-хімічних властивостей речовини, важливою характеристикою кожної індивідуальної речовини.
Рефрактометричний метод визначення сухих речовин у розчинах знаходить широке використання у якісному та кількісному аналізі окремих речовин та їх суміші у хімічній, нафтоперероблювальній, фармацептичній, харчовій та ін. промисловості. У харчовій промисловості рефрактометром визначають: вміст сахарози у водному розчині; сухих речовин в патоці, сиропі, повидлі; вологість у згущеному молоці; екстрактивність солоду і т. п..
2. Показник преломлення.
Показником преломлення (n) називають відношення синуса кута падаючого проміння до синусу кута його преломлення (по відношеню до повітря).
Показник преломлення залежить від природи речовини, від довжини хвилі падаючого світла (від джерела світла), від температури і від концентрації речовини.
Кут падіння, при якому промінь проходить по поверхні розділа фаз (двух середовищ), називають кутом повного внутрішнього відображення. Якщо, знати кут повного внутрішнього відображення, можна визначити значення показника заломлення. Якщо промінь світла переходить із повітря в більш густе середовище, то кут падіння завжди більше кута переломлення. Якщо кут світла переходить з більш густого середовища в менш густе, то куи падіння завжди менше кута переломлення.
При використанні монохроматичного світла та при постійній температурі показник преломлення залежить від хімічного складу речовини, його структури та концентрації. Рефрактометричні вимірювання надзвичай проводять у видимій частині спектру, визначаючи n по відношенню до повітря.
3. Мольна та питома рефракція.
Щоб вивчити залежність показника преломлення від складу речовини, необхідно використовувати величини, які залежать виключно від природи речовини. Такими величинами є питома (r) та молярна (R) рефракції, для визначення яких використовують формули Лорентц-Лоренца:
; ,
де r – питома рефракція, см3/г;
R – молярна рефракція, г/моль;
- густина речовини, г/см3;
n – показник переломлення;
М – грам-молекулярна маса.
Молярна рефракція не залежить від зовнішніх факторів (температури, тиску, агрегатного стану) і володіє властивостями аддитивності. Це значить, що молярна рефракція складної сполуки дорівнює сумі атомних рефракцій елементів, які входять в цю сполуку, і рефракції (інкрементів) кратних зв’язків і циклів.
2. Будова і принцип роботи рефрактометра РПЛ-3.
За допомогою рефрактометра можна визначити показник найбільшого кута заломлення або кута повного внутрішнього відбиття. Визначення можна проводити як у проходящому так і у відбитому світлі.
Рефрактометр РПЛ-3 складається з корпуса, колонки і основи. У корпусі знаходяться верхня рухома і нижня нерухома камери. У камерах містяться призми. У нижній – вимірювальна, у верхній – освітлювальна. На верхній камері знаходиться освітлювач з червоним світлофільтром. Збоку призми зачиняються. Освітлювальна – шторкою, вимірювальна – пробкою. На передній панелі прибору є шкала, рукоятка з окуляром, її використовують для поєднання візирної лінії з межею світла і тіні. На осі знаходиться шкала з вікном для повороту дисперсного компенсатору з ціллю усування спектру з межі світла і тіні.
Перед початком роботи прибору його показання перевіряють по дистильованій воді. Для цього відкривають верхню камеру, протирають обидві призми і оплавленим кінцем скляної площі наносять на вимірювальну призму каплю дистильованої води, верхню камеру зачиняють. Прилад вмикають в електромережу крізь трансформатор. При цьому загорається лампочка і світло направляється у вікно вимірювальної призми.
Рукоятку з окуляром переміщують у нижнє положення і повільно переміщують вверх, доки візирна лінія не поєднається з межею світла і тіні. Добившись контрастності освітлення поля зору, а поворотом спектру зі шкалою зміщуємо дисперсний компенсатор і цим устроняємо спектр з межі світлотіні. При вірній наладці приладу. Межа світлотіні повинна співпадати з нульовим діленням школи сухих речовин, а на шкалі показників заломлення візирна лінія зміщується з показником заломлення 1,333.
Завдання для виконання самостійної роботи
Відповісти на запитання:
- Від яких факторів залежить показник преломлення рідини і газів?
- Що таке абсолютний показник преломлення? Як його визначати для любої речовини?
- Для яких ліній спектра звичайно визначають поканик преломлення?
- Чому довжина хвилі використовуємого випромінювання впливає на значення показника преломлення?
- Чи може показник преломлення бути менше одиниці?
- Від яких факторів залежить атомна і молярна рефракції?
- Чому молярна рефракція є мірою поляризуємості речовини?
- Де можна використовувати рефрактометрію в аналізі харчових продуктів?
САМОСТІЙНА РОБОТА № 10.
Тема: Поляриметричний метод аналізу.
Повинні знати: сутність поляриметрії, будову поляриметра
Повинні вміти: використовувати знання поляриметричного аналізу на практиці
План:
- Сутність поляриметричного методу аналізу.
- Будова та принцип роботи поляриметру.
- Визначення кута обертання площини поляризації.