Geum.ru

Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва Кабінет Міністрів України постановляє

Вид материалаДокументы

Содержание


Електричні мережі
Нафтогазовий комплекс
Серед найважливіших розробок цього напрямку слід визначити
З метою виправлення ситуації держава має забезпечити
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Електричні мережі


На сьогодні українські електромережі нараховують понад 1 млн. км повітряних та кабельних ліній електропередачі (ЛЕП), напругою 6-750 кВ загальною потужністю понад 200 тис. МВА. Існуючі системоутворюючі електромережі ОЕС України забезпечують у повному обсязі необхідний перерозподіл енергетичних потоків і видачу потужності АЕС в нормальних режимах.

Нафтогазовий комплекс


Власні ресурси вуглеводної сировини та видобуток нафти і газу. В межах території України вирізняються 4 нафтогазоносних провінції, найбільш перспективні три регіони: Східний (Дніпровсько-Донецька западина і Північно-Західна частина Донбасу), Західний (Волино-Подільська плита, Прикарпаття, Карпати і Закарпаття), Південний (Причорномор’я, Крим і територія в межах виключної (морської) економічної зони Чорного та Азовського морів).

Державним балансом враховано запаси вуглеводнів понад 300 родовищ, які включають: нафти – близько 140 млн. т, конденсату – біля 80 млн. т, природного газу – понад 1 трлн.м3. Крім того, Україна має значні запаси нетрадиційних джерел вуглеводнів – газ (метан) вугільних родовищ (11 трлн. м3, за імовірними оцінками – до 4 трлн. м3) та газогідрати Чорного моря (7-10 трлн. м3 – технології видобутку переважно на рівні наукових гіпотез, потребують серйозного обґрунтування доцільності, з урахуванням екологічного аспекту. Це ресурс майбутнього).

Щорічний обсяг видобутку складав в середньому біля 4 млн. т нафти та біля 20 млрд. м3 природного газу, що навіть на третину не покривав потреб країни.

Досягнення максимально можливого рівня забезпечення власними вуглеводними ресурсами є важливим стратегічним завданням вже на найближчу перспективу. Велике значення нарощування власного видобутку природного газу полягає в тому, що за його рахунок стабілізується баланс газу та завдяки відносно низької собівартості дає змогу підтримувати ціни на достатньо низькому рівні у порівнянні з імпортованим газом.

Серед найважливіших розробок цього напрямку слід визначити:
  • уточнення перспектив газоносності та напрямків геологопошукових робіт у центральній частині Волино-Подільської плити та суміжній ділянці Зовнішньої зони Передкарпатського прогину;
  • впровадження супутникової технології виявлення нафтогазоносних родовищ на морському шельфі та створення карт перспективних структур Азово-Чорноморського басейну;
  • вдосконалення технологій видобутку нафти та газу в морській зоні;
  • наукове супроводження та активізація дегазації вугільних покладів Донбасу і промислової утилізації супутнього газу (метану).

Майбутня динаміка обсягів геологорозвідувальних робіт, приросту розвіданих запасів вуглеводнів та їх видобутку вирішальної мірою залежить від фінансування робіт, можливостей використання власних коштів державних компаній, залучення до освоєння ресурсів вуглеводнів українських морських акваторій недержавних вітчизняних та іноземних інвесторів.


Нафтопереробна промисловість. В Україні існує потужна нафтопереробна галузь, яка може загалом переробляти 52 млн. т нафти на рік і від стану роботи якої залежить економічна стабільність інших галузей економіки. Галузь складають 6 нафтопереробних заводів – Кременчуцький, Лисичанський, Одеський, Херсонський, Надвірнянський, Дрогобицький. У той час, коли західні та російські НПЗ модернізували свої виробництва, українські НПЗ використовували в основному застарілі технології, що не забезпечували належної глибини переробки сирої нафти і якості світлих нафтопродуктів за сучасними стандартами, і переважно з цієї причини мали низьке завантаження виробничих потужностей.

Реформування цієї галузі шляхом залучення стратегічних інвесторів – власників нафти дозволяло суттєво збільшити обсяги переробки нафтової сировини і виробляти більше нафтопродуктів, ніж їх споживається в країні. Але досі не вирішується проблема стабільного забезпечення ними внутрішніх споживачів. На ринку продовжуються різкі коливання цін на світлі нафтопродукти, що призводить не лише до втрат споживачів, а й до зниження конкурентоспроможності вітчизняних товарів. Крім того, вплив недосконалої державної політики в зазначеній сфері призвів до того, що Україна здійснює імпорт нафтопродуктів.

Реконструкція і модернізація – це єдиний вихід забезпечити конкурентоспроможність нафтопереробної галузі України – підвищити вихід світлих нафтопродуктів до 73 – 85 і більше відсотків, а також знизити вміст сірки.

На першому етапі (до 2015 р.) необхідно завершити цикл глибокої переробки нафти переважно шляхом будівництва установок каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу і вісбрекінгу, а також коксування і виробництво бітуму. На цьому етапі необхідно модернізувати установки гідроочищення і каталітичного риформінгу, а також побудувати установки ізомеризації й алкілування з метою забезпечення випуску високоякісних моторних палив.

На другому етапі (2015-2025 рр.) – шляхом будівництва установок деасфальтації, деметалізації і коксування гудрону, гідрокрекінгу вакуумного газойлю і деасфальтизатів. На цьому етапі має бути побудовано відповідні нові технологічні установки.

З метою виправлення ситуації держава має забезпечити:
  • стимулювання впровадження перспективних технологій видобутку й переробки нафти;
  • залучення інвестицій у розробку родовищ, реконструкцію НПЗ і розвиток транспортної інфраструктури.