Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва Кабінет Міністрів України постановляє

Вид материалаДокументы

Содержание


Шляхи та способи розв’язання проблеми
Аналіз зовнішньої торгівлі товарами та вибір перспективних сегментів міжнародних товарних ринків
Найбільші обсяги експортних поставок товарів
Найбільші імпортні надходження товарів
Динаміка складових сальдо торгівлі товарами за основними видами діяльності у 2009-2010 роках, млн. дол. США
Таким чином основними причинами зростання обсягів імпорту є
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Шляхи та способи розв’язання проблеми


Досягнення визначеної програмою мети забезпечуватиметься шляхом диверсифікації та модернізації виробництва, більш ефективного використання діючих виробничих потужностей та підвищення їх технологічного рівня, суттєвого покращення регуляторного середовища для ведення бізнесу, впровадження механізмів стимулювання ресурсозбереження та інновацій, спрямування інвестиційних ресурсів держави на впровадження нових зразків ресурсозберігаючої та енергоефективної техніки і технологій, організації сучасної підготовки кадрів та стимулювання залучення до цих процесів приватного капіталу.


Аналіз зовнішньої торгівлі товарами та вибір перспективних сегментів міжнародних товарних ринків

Україна проводить активну політику економічного співробітництва і розвитку зовнішньоекономічних відносин з більшістю країн світу. На сьогодні таких країн налічується − 207. До 2006 р. сальдо зовнішньої торгівлі мало позитивне значення. Нині ситуація суттєво змінилася. На формування від’ємного сальдо впливають, насамперед, такі товарні групи: енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, наземні транспортні засоби, крім залізничних, механічне обладнання. Коефіцієнт покриття експортом імпорту набирає значення менше одиниці.


Найбільші обсяги експортних поставок товарів здійснюються: в країни СНД – Російська Федерацію, Білорусь, Казахстан; в європейські країни – Італію, Польщу, Німеччину, Угорщину, Словаччину; в країни Азії – Туреччину, Йорданію, ОАЕ, Сирію, Китай, Саудівську Аравію; Кіпр; в країни Африки – Єгипет, Нігерія, Алжир, Марокко, Туніс; в Америку – США, Віргінські Острови, Бразилію, Мексику, Канаду; в Австралію і Океанію.

У загальному обсязі експорту товарів вивіз високотехнологічних товарів складає менше 3%. Серед зазначеної номенклатури: аерокосмічна техніка, телекомунікаційне та електротехнічне устаткування, неелектрична техніка, хімічні продукти, наукові прилади, фармацевтичні продукти, комп’ютерна та офісна техніка, електрична техніка.

Оцінюючи ефективність географії експортних поставок на майбутнє, вітчизняний експортоорієнтований виробник має надавати перевагу традиційним ринкам, ринкам країн-сусідів.


Найбільші імпортні надходження товарів здійснюються: з країн СНД - Російської Федерації, Туркменистану, Казахстану, Білорусі, Узбекистану; з європейських країн – Німеччини, Польщі, Італії, Франції, Угорщини, Чеської Республіки; з країн Азії – Китаю, Республіки Корея, Японії, Туреччини, Індії; з країн Африки – Гани, Габону, Кот-д’Івуару, Єгипту, Гвінеї, ПАР; з Америки – США, Бразилії, Канади, Еквадору, Аргентини, Гайани, Мексики, Чилі; з Австралії і Океанії – Австралії, Нової Зеландії, Папуа - Нова Гвінея.

Протягом останніх років в Україні відбувається поступова втрата вітчизняними виробниками багатьох сегментів внутрішнього ринку товарів як споживчого, так і інвестиційного попиту, що пов’язано із значними структурними деформаціями в економіці та недостатньою конкурентоспроможністю українських підприємств в умовах зростання відкритості економіки та вступу до СОТ. Структура товарів та послуг не диверсифікована і не відповідає зростаючому попиту та вимогам фізичних та юридичних осіб щодо якості та асортименту.

Незбалансованість сукупного попиту і сукупної пропозиції товарів на внутрішньому ринку на фоні високої витратності виробництва, його низького технологічного рівня та застарілої інфраструктури обумовлюють стійку тенденцію до перевищення динаміки та обсягів зростання імпорту порівняно з експортом, а також збільшення, починаючи з 2006 року, негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами України.


Від’ємне сальдо досягло у 2008 році 13,3 млрд. дол. США і продовжує залишатися від’ємним на рівні 3,1 млрд. дол. США у 2010 році, незважаючи на відновлення динаміки економічного зростання. При цьому від’ємне сальдо торгівлі товарами досягло у 2010 році 9,3 млрд. дол. США і було обумовлене отриманням негативного результату торгівлі продукцією практично по всіх основних видах діяльності, крім металургійного, агропромислового комплексу та харчової промисловості. Однак сумарний позитивний результат торгівлі продукцією останніх виявився недостатнім для компенсації втрат від зростання обсягів імпорту паливно-енергетичних ресурсів, частка яких у загальному обсязі імпорту досягла у 2010 році 34,8% і продовжує зростати внаслідок підвищення цін на енергоносії на світових ринках. Цьому сприяє надмірно висока енергоємність української економіки порівняно з іншими європейськими країнами.

Динаміка складових сальдо торгівлі товарами за основними видами діяльності у 2009-2010 роках, млн. дол. США

Галузі

2009 рік

2010 рік

Приріст

(погіршення) сальдо

експорт

імпорт

сальдо

експорт

імпорт

сальдо

Всього товари

39695,7

45433,1

-5737,4

51430,5

60739,9

-9309,4

-3572,0

Продукція металургійного комплексу

12816,8

2676,6

+10140,2

17332,5

4128,0

+13204,6

+3064,4

Продукція машинобудування

6889,5

9091,6

-2202,2

9185,2

12717,6

-3532,5

-1330,3

Продукція хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості

3078,5

7983,1

-4904,6

4164,4

10103,1

-5938,7

-1034,0

Мінеральні продукти (руда, сіль, сірка, цемент, паливо мінеральне)

3900,1

15695,1

-11795,0

6731,3

21127,9

-14396,6

-2601,6

Продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості (1-24 коди ТН ЗЕД)

9514,9

4936,0

+4578,9

9936,1

5761,9

+4174,2

-404,7

Продукція легкої промисловості (текстиль, текстильні вироби, вироби із шкіри та хутра, взуття та головні убори)

1035,6

1827,6

-792,1

1084,4

2642,4

-1558,0

-765,9

Деревина, паперова маса та вироби з неї

1476,9

1654,6

-177,6

1768,7

1999,8

-231,1

-53,5

Різні промислові товари

906,5

1411,2

-504,7

1153,6

1956,5

-803,0

-298,2


Поряд з високою залежністю української економіки від імпорту енергоносіїв негативний вплив на зовнішньоторговельний баланс країни здійснює імпорт машин, устаткування, механізмів і транспортних засобів, обсяг якого склав у 2010 році 12,7 млрд. дол. США (20,9%) та імпорт продукції хімічної промисловості обсягом 10,1 млрд. дол. США (16,6%). Українська промисловість виявилася неспроможною відвоювати втрачені ринки електричних машин і устаткування (обсяг імпорту склав 3,6 млрд. дол.) та протистояти експансії імпортних легкових автомобілів (обсяг імпорту склав 1,7 млрд. дол.).

Незважаючи на те, що обсяг експорту продукції агропромислового комплексу є значно більшим за обсяг імпорту, не можна вважати виправданим збільшення імпорту традиційної для українського села продукції: кукурудзи, тютюнової сировини, спирту етилового неденатурованого, плодоовочевої продукції. Високі темпи зростання обсягів імпорту такої продукції вказують на необхідність вжиття заходів щодо захисту внутрішнього ринку та нарощування виробництва вітчизняної

продукції, створення відповідної інфраструктури з її транспортування, зберігання, підготовки до реалізації.

Обсяг імпорту товарів інвестиційного спрямування у загальному обсязі імпорту товарів склав у 2010 році 13,8% і зріс за рік на 25,8%, разом з тим відбулося значне збільшення імпорту товарів, пов'язаних з підготовкою України до ЄВРО-2012: електричних машин (в 1,6 раза); залізничного рухомого складу (в 3 рази); засобів наземного транспорту, крім автомобілів легкових (в 1,7 рази).

В загальному імпорті товарів частка товарів споживчого попиту становить 20,4%, а обсяг імпорту цих товарів зріс за 2010 рік в 1,4 рази завдяки післякризовому підвищенню доходів та купівельної спроможності населення і деякою мірою відновленню споживчого кредитування. В структурі роздрібного товарообороту частка імпортованих товарів складає 32,6%, а серед непродовольчих товарів майже половина – імпортовані.

Найбільшими є обсяги імпорту легкових автомобілів (1,7 млрд. дол.); фармацевтичних продуктів (2,4 млрд. дол.); а найбільша динаміка зростання у телевізорів (в 6,8 рази) та машин для автоматичної обробки інформації (в 3,6 рази), що свідчить про недоцільність покладання надій на ринкові механізми та неправомірність відсторонення держави від проблеми втрати конкурентоспроможності української промисловості.

Таким чином основними причинами зростання обсягів імпорту є:

значна залежність національної економіки від імпорту паливно-енергетичних ресурсів та окремих видів сировини;

наявність структурних диспропорцій в економіці, її висока матеріало- та енергоємність, сировинно-експортна спрямованість вітчизняного виробництва;

високий ступінь зношеності основних виробничих фондів, необхідність модернізації та технічного переоснащення виробництва;

незначна частка вітчизняного виробництва товарів кінцевого споживання, призначених для задоволення потреб внутрішнього ринку, їх недостатньо висока якість та обмеженість асортименту продукції;

висока собівартість вітчизняної продукції порівняно з імпортними аналогами.

Зазначена ситуація негативно впливає на стан платіжного балансу та інші аспекти економіки і потребує прийняття виважених підходів щодо формування та реалізації зовнішньої і внутрішньої політики держави.