Geum.ru

Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва Кабінет Міністрів України постановляє

Вид материалаДокументы

Содержание


Сприяння розвитку внутрішнього ринку
У таких умовах саме внутрішній ринок є чинником довгострокового зростання
Ємність внутрішнього ринку
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Сприяння розвитку внутрішнього ринку


Глобалізація економічної діяльності і інтернаціоналізація національних економік є характерною ознакою сучасного етапу світового розвитку. Проте лише розвинуті країни та ті, що інтенсивно розвиваються, мають переваги від відкритості національних ринків. Орієнтація економіки України на пріоритетне обслуговування зовнішнього попиту робить вітчизняну економіку залежною від перманентних світових економічних криз.

У таких умовах саме внутрішній ринок є чинником довгострокового зростання. Розширення внутрішнього ринку має стати ключовим напрямком економічної політики, що залежатиме від обраної моделі розвитку економіки. Необхідно задіяти внутрішні чинники і регулятори росту на обраних пріоритетних напрямках.

Йдеться про необхідність поєднання макроекономічних регуляторів і ефективної промислової й аграрної політики, розвиток конкурентоспроможних промислово-технологічних систем і модернізацію виробництв, стимулювання швидкого освоєння сучасних перспективних технологій і технологій майбутнього.

Саме такий шлях дозволить подолати техніко-технологічну відсталість.


Ємність внутрішнього ринку

Україна має власний ємний ринок і достатньо потужний потенціал для виробництва як проміжної продукції, так і товарів широкого вжитку та задоволення потреб населення у цих товарах.

Відсутність стратегічного підходу щодо розв’язання проблеми насичення внутрішнього споживчого ринку товарами вітчизняного виробництва на основі якісної імпортозамінної продукції призвела до значних дисбалансів між попитом та пропозицією на окремих товарних ринках і загрожує витісненням українського виробника не тільки із зовнішніх, але й з внутрішнього ринку.

Україна має значний природно-ресурсний, виробничий, науково-технічний та трудовий потенціал для збільшення обсягів власного випуску продукції, яка на даний час імпортується. Розмір внутрішнього ринку є достатньо великим для нарощування виробництва вітчизняних аналогів імпортованої продукції.

Ємність внутрішнього ринку сільгосптехніки на даний час складає біля 10 млрд. грн. Галузь об’єднує 128 машинобудівних, проектно-конструкторських та науково-дослідних підприємств і організацій, виробничий потенціал яких дозволяє щорічно виготовляти техніки та обладнання для сільського господарства та переробки сільгоспсировини на 15 млрд. гривень.

Підприємствами сільгоспмашинобудування на сьогодні вже створено понад 100 промислових зразків конкурентоспроможної техніки та обладнання для АПК, у тому числі 38 зразків за державною підтримкою. Передбачається створення спільних підприємств з виробниками найбільш популярної в Україні сільськогосподарської техніки; шляхом надання пільгових режимів виробництва з одночасним підвищенням податкового та митного навантаження на імпорт, а також оптимізація використання існуючих потужностей з виробництва тракторної техніки.


Найскладніша ситуація склалася в галузі легкових автомобілів. Україна вже практично втратила всі можливості щодо формування сучасної автомобільної галузі, які виникали перед країною за останні десятиліття. На даний момент відбувається посилення позицій китайських виробників в Україні через розширення асортименту китайських автомобілів, які складаються та виробляються в Україні. Імпорт сучасних та якісних автомобілів поза бюджетним класом практично не має стримуючого фактору з боку українського виробництва, яке нараховує понад 90 підприємств та 85 тисяч працівників.

Низкою підприємств хімічної промисловості з огляду на виклики сучасного розвитку виробництва та загострення конкуренції вже вжито відповідні заходи щодо імпортозаміщення. Зокрема, будівництво сучасних енергоефективних установок (виробництво сірчаної кислоти на ВАТ “Кримський Титан”, виробництво хлору, каустичної соди та полівінілхлориду на ТОВ “Карпатнафтохім”, виробництво поліамідів на ВАТ “Чернігівхімволокно” та шин на ВАТ “Дніпрошина”, розвиток і відновлення виробництва сировини для забезпечення потреб внутрішнього ринку у калійних добривах (Стебницький ДГХП “Полімінерал”), у фосфорних добривах (ДХК “Титан України”), оксиду магнію (Первомайське ДП “Хімпром”) тощо.

Враховуючи те, що український ринок окремих видів товарів хімічної промисловості (перш за все, полімерів та пластмас, засобів захисту рослин та іншої хімії) дуже динамічно розвивається, основні зусилля в напрямку імпортозаміщення у цій галузі мають бути спрямовані на розвиток та поглиблення переробки, виготовлення готових виробів із залученням української сировини, повного завантаження українських виробничих потужностей.

За експертними оцінками, ємність внутрішнього ринку товарів легкої промисловості становить 40-50 млрд. грн. щорічно, в той же час частка української продукції на внутрішньому ринку складає лише 20%. На конкурентні позиції галузі негативно впливають скорочення вітчизняної сировинної бази, повна залежність текстильної промисловості від імпортної сировини; недоступність довгострокових кредитів, висока частка на внутрішньому ринку імпортних дешевих товарів легкої промисловості (головним чином з Китаю, Туреччини, Італії, Німеччини, Російської Федерації, Білорусії та Польщі). Вітчизняна легка промисловість не має достатніх ресурсів для самостійного виходу на зовнішні ринки, вона відстає за своїм технологічним рівнем, якістю сировини, дизайнерськими рішеннями тощо.

Для часткового подолання проблем української легкої промисловості необхідно наукове забезпечення розвитку ергономіки та дизайну, відновлення вітчизняної сировинної бази, пошук найбільш потужних сегментів виробництва та ринків збуту готової продукції, а також управління попитом.