Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти управлінська діяльність в загальноосвітньому навчальному закладі в умовах профільного навчання

Вид материала

Диплом

Содержание Кваліметрична модель самоосвіти вчителя загальноосвітнього навчального закладу Консультативна функція Представницька функція Політико-дипломатична функція Менеджерська функція Адресна (цільова) група – Зовнішнє середовище організації – Освітній моніторинг – Педагогічні здібності – Диференційоване навчання Диференціація навчання (диференційований підхід у навчан­ні) Технологія диференційованого навчання

Подобный материал:

• Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
• Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
• Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
• Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 1209.87kb.
• Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Лабораторія історії, 363.57kb.
• Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 4190.92kb.
• План роботи комунального закладу «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної, 2769.22kb.
• Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 481.81kb.
• Полтавський обласний інститут післядиплом, 2118.09kb.
• План роботи Навчально-методичного центру дистанційного навчання на 2010 рік, 192.33kb.

КВАЛІМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Параметри	Вага	Показники параметрів	Вага	Ступінь вияву
1	0,75	0,5	0,25	0
1. Усвідомлення необхідності самоосвіти		Розуміння сучасних завдань загальноосвітнього навчального закладу; самоаналіз та самооцінка власної педагогічної діяльності; конструктивне сприйняття досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду
2. Мотивація самоосвіти		Прагнення до самовдосконалення; прагнення до самовираження; утвердження цінності педагогічної творчості у колективі; проходження атестації.
3. Здійснення самоосвіти		Планування самоосвіти; врахування у змісті самоосвіти власного рівня теоретичної і практичної підготовленості; визначення теми для поглибленого вивчення; самостійний пошук інформації з метою саморозвитку; комплексний підхід до самоосвіти.
4. Результативність самоосвіти		Якісні зміни у педагогічній діяльності; підготовка власних програм, підручників, посібників; здійснення інноваційної діяльності; творче використання у педагогічній діяльності досягнень науки й передового педагогічного досвіду; створення авторської ідеї навчання й виховання

Тезаурус до теми “Педагогічний аналіз в управлінській діяльності”


Прогностична функція - це передбачення перспектив розвитку школи, прогнозування результативності її діяльності, створення умов для формування соціально активної особистості, здатність виділяти в педагогічних процесах істотне.

Консультативна функція - це надання педагогічному колективу школи та широким колам громадськості кваліфікованих порад з різних питань : політичних, правових, науково-педагогічних та методичних. Для цього залучаються спеціалісти -політологи, економісти, соціологи, юристи, психологи, медики.

Представницька функція – полягає в умінні належно представити школу, педагогічний колектив, групу вчителів чи окремого вчителя, будь-якого працівника школи на всіх рівнях, включаючи й міжнародний; розкривати досягнення в навчанні та вихованні учнів; виступати на конференціях, засіданнях педагогічних рад; видавати друковану продукцію про досвід педагогічного колективу школи тощо.

Політико-дипломатична функція – полягає у правильному розумінні, роз'ясненні та втіленні в життя зовнішньої та внутрішньої політики держави; знанні національної історії, культури; формуванні національної свідомості; розкритті досягнень національної науки, культури, багатства національних традицій і звичаїв українського народу.

Менеджерська функція – передбачає посилення уваги керівника школи до керівництва педагогічним колективом, оновлення системи контролю; раціональну розстановку кадрів, створення умов для творчої праці співробітників; зв'язок із зовнішнім середовищем (органи державної влади, установи освіти, органи управління освіти, громадськість ); активізацію та модернізацію форм господарської та економічної діяльності.

Адресна (цільова) група – потенційні чи наявні покупці товарів або послуг, вироблених організацією; ті, хто приймає рішення про купівлю, чи ті, хто впливає на прийняття такого рішення.

Зовнішнє середовище організації – це величезна сукупність факторів навколо організації, які створюють контекст її діяльності й на які організація не може впливати взагалі або справляє незначний вплив.

Макросередовище – вид соціального середовища, яке охоплює всю соціально-економічну систему суспільства, соціум, до якого належить індивід.

Менеджмент – теорія та практика управління виробництвом і збутом товарів та послуг.

Освітній моніторинг – система організації збору, збереження, обробки і розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстежування за її станом і прогнозом її розвитку.

Освітній продукт – усі види послуг у сфері освіти, які може надати певний навчальний заклад.

Реклама – популяризація товару чи послуги.

Ринок – сукупність усіх покупців певного виду товару чи послуги як наявних, так і потенційних.

СТЕП-аналіз – інструмент зовнішнього аналізу, який передбачає вивчення соціальних, технологічних, економічних і політичних чинників, що впливають на діяльність підприємства.

SWOT-аналіз –інструмент для визначення сильних і слабких сторін організації, можливостей і загроз.

Якість – суб’єктний показник відповідності товару чи послуги уявленню покупця про цей товар або послугу.

Задатки – анатомо-фізіологічні риси індивіда, які під впливом середовища в процесі виховання перетворюються в здібності. На основі однакових задатків можуть розвиватися різні здібності, залежно від умов життя людини і спрямованості її діяльності.

Педагогічні здібності – сукупність психічних рис особистості, необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю, її ефективного здійснення. Педагогічні здібності є передумовою для формування педагогічної майстерності.

Обдарованість – сукупність високого рівня вроджених додатків і схильностей як передумова розвитку здібностей до певних видів діяльності.

Талант –видатні вроджені якості, особливі природні здібності, обдарованість.

Творча особистість – індивід, який має високий рівень знань, потяг до нового, оригінального.

Творчість – діяльність людини, яка породжує щось нове, відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю.

Креативність – сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості.

Диференційоване навчання — 1) форма організації навчального процесу, коли вчитель працює з групою, об'єднаною за наявністю у кожного члена групи значущих спільних якостей для навчального процесу (гомогенна група); 2) частина загальної дидактичної системи, що забезпечує спеціалізацію навчального процесу для різних груп.

Диференціація навчання (диференційований підхід у навчан­ні) — 1) створення різноманітних умов для навчання; 2) комплекс методичних, психолого-педагогічних і організаційно-управлінських заходів, які забезпечують навчання у гомогенних групах.

Індивідуалізація навчання – 1) організація навчального проце­су, при якому вибір способів, прийомів, темпів навчання обумовлюється індивідуальними особливостями учнів; 2) різноманітні навчально-методичні, психолого-педагогічні та організаційно-управлінські заходи, що забезпечують індивідуальний підхід.

Індивідуальне навчання – форма, модель організації навчального процесу, за якої: педагог взаємодіє лише з одним учнем; один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо).

Індивідуальний підхід – 1) принцип педагогіки, згідно з яким у процесі навчальної роботи з групою педагог взаємодіє з окремими учнями за індивідуальною моделлю, враховуючи їх особистісні якості; 2) орієнтація на індивідуальні особливості учня в спілкуванні з ним; 3) урахування індивідуальних особливостей суб'єкта навчання; 4) створення психолого-педагогічних умов для розвитку як усіх учнів, так і кожного зокрема.

Технологія диференційованого навчання – сукупність організаційних рішень, засобів і методів диференційованого навчання, що охоплює частину навчального процесу.


Література

1. Державна національна програма. “Освіта”(Україна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994.
   
2. Закон України “Про освіту”. – К., 1996.
   
3. Єльнікова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні. – Харків: Крок, 1999.
   
4. Тікельна В.С. Управління школою. –Харків: Основа, 2004.
   
5. Лукіна Т. Моніторинг якості освіти. Теорія і практика. – К.: Шкільний світ, 2006.
   
6. Антипова В.М. Моніторинг освітньої системи сучасної школи. Ростов-на-Дону, 2000 р.
   
7. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчально-методичний посібник. – К.: УСДОУ, 1994.
   
8. Узютова А. Моніторинг якості навчання // Завуч. – 2006. , № 7, р.
   
9. Забродська Л.. Інформатизація закладу освіти: управлінський аспект. – Харків: Основа, 2003.
   
10. Інструкція з ведення ділової документації у ЗНЗ. (Наказ МОН України № 240 від 23.06.2000р.).
    
11. Облік і ділова документація // Завуч. – 2002. – № 13.
    
12. Савченко О. Новий зміст освіти в основній і старшій школі. – Х.: Основа, 2004.
    
13. Методичні рекомендації МО України. Диференціація навчання учнів у ЗНЗ. – К.: Освіта, 1992.
    
14. Програма МО України “Творча обдарованість”. – 1992.
    
15. Управління навчальним закладом: Навчально-методичний посібник. – Х.: Ранок, 2003.
    

Для нотаток