Geum.ru

Верховної Ради України повідомляю про виключення народного депутата України Гармаш Галини Федорівни зі складу депутатської фракції Соціалістичної партії України. На підставі пункту четвертого статті 59 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Гнаткевич ю.в.
Яворівський в.о.
Бульба с.с.
Шлемко д.в.
Бондар о.м.
Кирильчук є.і.
Садовий м.і.
Самойлик к.с.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я вношу уточнення. Жванія знаходиться ще у фракції "Наша Україна".

Гнаткевич, будь ласка. Підготуватись Яворівському.


13:23:42

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Юрій Гнаткевич, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні співвітчизники! В Україні знищено українське кіно. На екранах кінотеатрів і телебачення тепер показують лише старі радянські фільми та американські і російські серіали і бойовики. При цьому, не всі знають, що в усіх кінотеатрах України від Луганська до Коломиї усі фільми не йдуть державною мовою України. І ось на 15-му році Незалежності Кабінет Міністрів України, очолюваний Єхануровим, прийняв постанову, якою зобов`язав кінематографічну буржуазію частину американських і російських бойовиків і серіалів, озвучувати і дублювати українською мовою.

Кабінет Міністрів керувався здоровим глуздом, українською гідністю та Законом „Про кінематографію”. Читаємо статтю 14-ту цього закону: „Іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов’язковому порядку повинні бути дубльовані, або озвучені, чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані, або озвучені, чи субтитровані мовами національних меншин”. І що ж? Буржуазія подала в суд, оскарживши згадану постанову, а суд прислухався не до закону, а до інтересів буржуазії, посилаючись на те, що в статті 14 Закону „Про кінематографію” сказано”, що іноземні фільми у нас можуть подаватися також мовами національних меншин.

По-перше, суд добре бачив, що в статті 14-й Закону „Про кінематографію” законодавець спеціально наголосив, що фільми дублюються українською мовою в обов’язковому порядку. По-друге, суд не такий дивний, щоб не розуміти, що слова „можуть також дублюватися мовами нацменшин” вжито у тому сенсі, що фільми мають йти українською мовою, але не лише українською. Тобто слово „також” є синонімом до слова „крім цього”, українською і, крім цього, іншими мовами.

Які наслідки? Українська буржуазія рахує гроші і потирає руки, націонал-патріотичні організації мовчать, мабуть, притомившись від боротьби за українську справу. Одна лише „Просвіта” написала протестного листа до Верховного Суду. Гарант Конституції теж мовчить, омбудсмен, у віданні якого права всіх людей, теж мовчить. Президент каже, мовляв, читайте Універсал, там все сказано. Віце-прем’єр-міністр Табачник, який тепер відповідає за розвиток української культури в Україні, сказав пресі, що рішення суду треба, звичайно ж, виконувати. Дмитре Володимировичу, але суд-то в нас, як з’ясовується, ну, можливо, хтось замість мене би стояв радикальніший, скажімо, Хмара на цій трибуні, сказав: „продажним буває”. Я скажу простіше: він некваліфікований дуже часто, особливо в лінгвістичному сенсі. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, будь ласка. Підготуватися Бульбі.


13:26:48

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко, голова Національної спілки письменників України.

Шановні українці, і ті, які є в цій залі, і ті, які поза залою, слово „українці” я розумію в політичному, а не тільки в етнічному сенсі. Хочу торкнутися, дозволю собі теми, проблеми, яка майже не звучить із цієї нашої трибуни.

Я переконаний у тому, що за багаторічну мою депутатську діяльність я маю право подивитися на нас, на наш парламент, на наше депутатське співтовариство з боку. І хочу поставити запитання: чи ми думаємо над тим, як нас сприймають люди, чи ми думаємо про те, що ми взагалі в консервній банці і ніхто нічого не бачить, і ніхто нічого не розуміє в цьому світі. Я хочу нагадати про те, що кілька годин на день ми з вами на рентгені і кожен наш учинок, і напівпорожня наша зала, кожен наш подих, кожна наша перепалка - люди чують. Мені здається, я в цьому абсолютно переконаний в тому, що з цієї зали, я був уже в кількох парламентах, такого ще, який ми маємо сьогодні, у нас ще не було. Із цієї зали, з-під цього куполу ми буквально вивергаємо в українське суспільство щоденно злість, жовч, ненависть, брехню. І це в таких дозах, що взагалі починаю думати: може, взагалі не варто транслювати все це сьогодні на наше суспільство, на нашу молодь.

Я наведу кілька прикладів. Ну, ви подивіться, я виступав з цієї трибуни, виступав прекрасний кримськотатарський національний герой, який дозволив собі колись сказати: „Ви забрали в мене Батьківщину і я вашу захищати не піду”. Мустафа Джемільов говорить про Григоренка. Ви не голосуєте за нього. Сьогодні виступає, оплакує і розповідає нам представник, який не голосував тоді, розповідає, який великий Григоренко.

Що ж ми робимо? Точнісінько таке саме голосування по тому ж самому Іванові Багряному. Ще один епізод: ми маємо дивовижного чоловіка, яким би кожна нація гордилася – Олександра Довженка. Його фільм „Земля” входить в 10 найкращих фільмів часів і народів. Кращого фільму немає і, можливо, і не буде. Ми маємо, ну, справді, легендарного чоловіка, світ захоплюється. Ви подивіться, 4 тижні переноситься постійно розгляд цього питання, а 25 числа вже 50-річчя з дня його смерті. І ми будемо визначати без парламенту. Це, буквально, ще раз кажу: на кожному кроці.

Сьогодні ми голосуємо, вся ж Україна чує, за що проголосували. Про те, що олігархам і кланам ми, фактично, знімаємо податок, а натомість перекладаємо на плечі простолюду.

Я завершую свій виступ. Люди добрі, я це й собі кажу, пам’ятаймо про те, що політики приходять у політику з прекрасним майбутнім, а виходять з неї з ганебним минулим. Я дуже не хотів би, щоб так було з кожним із тих, хто сидить у цій залі.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Бульба, будь ласка. Наступний Камчатний. Він передав Шлимку.


13:30:00

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адам Іванович.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Як добре в нас виходить, коли говоримо про речі неконкретні, і голодомор… Ну, дійсно, воно хвилює, це питання багатьох, очевидно. Але послухайте людей, що вони говорять. Та ні, я от дивлюсь на декого, які при будь-якій владі були завжди праві і говорили від імені влади, і в той же час переконували, і ні за що зараз не хочуть відповідати.

Я про конкретну проблему. Він стосується, мій виступ стосується конкретного питання – питання очевидних зловживань і порушень закону, пов’язаних з використанням 55-ти гектарів землі в місті Полтаві. Ця земля звільнена Міністерством оборони України після ліквідації артилерійської бази.

Немає потреба доводити, як важко зараз органам місцевого самоврядування за умови жорстокого дефіциту бюджетних коштів, хронічної нестачі фінансів вирішувати питання житлового будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування. 55 гектарів землі в центрі міста – це, по суті, безцінний скарб, який міг би вирішити для Полтави і її мешканців всі ці проблеми, збудувати тисячі квартир для тих, хто потребує цих квартир, в тому числі, військових.

Так от, замість цього потайки, без участі громадськості, без визначених і передбачених законом земельних конкурсів і аукціону за безцінь було передано цю ділянку місцевості такій собі фірмі, товариству з обмеженою відповідальністю, а по суті товариств з необмеженою безвідповідальністю „5 елемент”, „5 колесо”, як народ справедливо називає. Повторюю, за безцінь. І таким чином проблема для багатьох полтавців залишається невирішеною.

Чому я кажу, що невирішеною? Тому що віддати навіть в оренду на 25 років – це значить віддати навіки цю землю. При тому без всяких визначень, без всяких, скажімо, відповідальностей і так далі.

Тому мій виступ я завершую словами такими. Я звертаюся до Міністерства оборони. На якій основі вони дали команду нинішньому виконуючому обов’язки міського голови Матковському, якщо це так було, як він говорить, передати цю землю конкретній фірмі? Я вважаю, що це є порушенням закону, і звертаюся до Прокуратури втрутитися і припинити беззаконня у місті Полтава.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Шлемко, будь ласка. Підготуватися, Яковина передав Бондарю.


13:33:12

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні співвітчизники. Днями з трибуни Верховної Ради депутати комуністи через зачитування анонімного листа обмалювали картину дій ОУН УПА у післявоєнний період у Західній Україні. І на основі цього обурюються указом Президентом про визнання вояк ОУН УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.

Здавалося б, уже нікого нічим не можна здивувати, коли не прагнуть вчитися історії. Бо сьогодні для всіх мислячих людей є загальновідомою істина: бреше не історія, брешуть історики. То ж з історії нагадаю дещо тим, хто не хоче її переосмислювати, а і далі користується радянськими догмами.

17 вересня 1939 року населення Західної України хлібом і сіллю зустрічало Червону армію як визволительку. Однак слід за ними прийшли інші війська НКВС – зла і ненависна спецслужба, яка набила руку масовими репресіями свого народу в 1937-1938 роках. Що ж такого скоїли західні українці, коли вже через місяць їх як класових ворогів почали масово депортувати з рідних земель: з Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської областей було вивезено майже 18 тисяч сімей. Почався масовий безпричинний та безпрецедентний наступ на Українську греко-католицьку церкву.

Відкрито 26 в’язниць. Нічого не змінив і другий прихід Червоної армії, бо не вона стала головною дієвою особою, а знову військові формування НКВС. Саме вони почали використовувати єзуїтські методи боротьби з формуванням УПА, щоб дискредитувати його в очах як місцевого населення, так і всієї країни.

Найпоширенішими методами стали наклепи, брехня, розповсюдження різних чуток, але, що найжахливіше, перевдягання та формування енкаведистами фальшивих бригад хлопців з лісу, які здійснювали свої страшні злочини, про які розказувалось з трибуни депутатом. Після її виступу я к виходець з Івано-Франківщини, отримав десятки обурених відгуків, один з яких у фрагментарному вигляді хотів би зачитати.

Тетяна Гайошко з Івано-Франківська пише. Ніколи не писала листів до високих інстанцій чи чиновників, однак не можу приховати свого обурення одним із виступів у Верховній Раді. Було б дуже добре, щоб свого листа депутат Самойлик зачитала в якомусь сільському клубі нашої області, особливо в тих 22 селах, які були вщент спалені не фашистами, а енкаведистами. Може вона не знає, що в лавах УПА було безліч вихідців з Східної України.

Наприклад, Ольга Чамарис з Черкас була коректором підпільних видань. Павло Васіщев із Звенигородки – комендантом СБ ...… району, вчителька Наталія Сіренко постачала підпілля канцтоварами. У селі Боднарів, що за 20 кілометрів від Івано-Франківська, стоїть пам’ятник молодому лейтенанту Червоної армії Олександру Корякову, а за 20 кроків знаходиться могила .......… провідниці з поетичним псевдо .......… Розалії Шулер, яка, не втримавши катувань, кинулася в криницю. Нині до двох могил покладають квіти. Мертві вже примирилися. Що бракує зробити це живим? …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Бондар. Підготуватися, Корж передав слово Кирильчуку.


13:36:31

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, Українська республіканська партія „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Шановні теле- і радіослухачі, нещодавно уряд відзначив своє стодення з часу діяльності. Особливі досягнення так, як вважає уряд, були в економічній сфері. Тому я коротко хочу проаналізувати, що саме зроблено урядом в галузі такій важливій для економіки як приватизація.

За 100 днів було оголошено фондом три конкурси, на які прийшли заявки і була створена конкуренція між покупцями, які завдяки прямому чи опосередкованому участі уряду були відмінені, це „Луганськтепловоз”, „Укрнафтопродукт” і „Комсольське рудоуправління”. Чому ж Кабінет Міністрів через фонд відмінив ці конкурси, тому що там були подані заявки небажаними покупцями.

Я не знаю, яким чином уряд збирається проводити приватизація в наступному році, тому що ми досі не бачили програми приватизації, як вона буде здійснюватись для мене, як фахівця, важливо, в першу чергу, що ми хотіли б знати, це буде так як перший продавалась „Криворіжсталь” чи так як другий раз вона продавалась. Від цього набагато залежить виконання бюджету 2007 року.

Перелік об’єктів, який нам нещодавно подав уряд, які забезпечать надходження коштів в бюджет 2007 року, мало того, що поданий в повне порушення Регламенту, він не піддається здоровому глузду, оскільки там знову більше ста об’єктів, я можу їх перерахувати з переліку один за одним, знаходять в банкрутстві, в санації або в стаді ліквідації. Якщо брати по переліку, це підряд можна називати: Курахівський механічний завод, „Трестпівденрехбуд”, Артемівський машинобудівний завод, Іллічівське рудоуправління і так далі. Я ще раз кажу, це біля ста об’єктів. Не змогли навіть почистити цей перелік за той строк, що депутати надали, щоб перелік, дійсно, був реальним.

Йдуть розмови, що ці об’єкти будуть продаватись з землею. Але жодного випадку такого ще не було продажу і для того, щоб до цього підготувати нові об’єкти потрібно якнайменше рік. Втрачається сам сенс прийняття цього переліку, тому що він називається орієнтовний, він нічого обов’язкового для фонду не дає, крім того, що Кабінет Міністрів може продавати об’єкти поза цим переліком, ми не знаємо способи продажу цих об’єктів, це будуть аукціони чи конкурси під замовлення.

Я, як народний депутат, и депутат Кожем’якін подали законопроект, який позбавляє фонд можливості виставляти такі умови, в яких наперед відомий покупець. Але, на жаль, цей законопроект не виноситься не тільки на розгляд парламенту, а й Комітету з економічної політики.

Я звертаю увагу антикризової коаліції на ту ситуацію, яка зараз відбувається в процесі приватизації. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. І будь ласка, Кирильчук. Репліка буде.


13:39:46

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Шановний Адам Іванович, сьогодні оголошуючи депутатський запит мій щодо стихії на Волині, ви сказали, хоч це вже питання вирішено, тому що Волині надіслано 10 мільйонів допомоги. Я хочу сказати, що актами обраховано всі збитки солідними комісіями. Ці акти є у Києві, і ця сума перевищує 200 мільйонів. Так що це не допомога, це поки що маленька подачка. Адже протягом липня-серпня місяця цього року у Волинській області внаслідок проливних дощів вийшли всі річки з берегів. Загинув врожай зернових, картоплі, овочів. Як свідчать підтверджуючі документи волинського Гідрометцентру, подібних проливних дощів не спостерігалося останні 50 років. В серпні місяці, коли в області в основному проходили жнива, було лише 6 днів без дощу. В окремі дні дощ ішов в такій кількості, що вода не встигала входити в землю. Ще у вересні місяці акти по обслідуванню посівів розміри збитків від проливних дощів складені відповідними комісіями і відправлені до уряду. Надіслано Кабінету Міністрів клопотання від керівництва області. До мене як до депутата поступають десятки заяв і писем-звернень щодо цієї біди. Адже сьогодні господарства не мають коштів, щоб виплатити банкам по кредитам відсотки, вчасно провести податкові відрахування у пенсійний фонд і інші платежі, зокрема, по лізинговій програмі, збільшуються борги за енергоносії і, не враховуючи стихійних обставин, місцеві прокурори порушують кримінальні справи за борги по зарплаті, банки передають матеріали до судів за несплату відсотків, ситуація на місцях критична. На порозі ще й зимові проблеми. Все це наближає масове банкрутство господарств, підприємців, фермерів.

Щоб запобігти ще більшим проблемам, я звернувся до Кабінету Міністрів сьогоднішнім депутатським запитом і прошу компенсувати хоча б частково збитки спричинені стихійним лихом у Волинській області з резервного фонду.

Друге. Прискорити пролонгацію лізингових платежів за сільськогосподарську техніку, прискорити фінансування банківських відсотків по кредитах цього року, і дозволи, як виняток, пролонгацію кредитів для господарств і фермерів, які зазнали стихійного лиха. І, я думаю, що реакція повинна бути, тому що з цієї трибуни перший віце-прем’єр пообіцяв допомогти.

На закінчення хочу все-таки…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я це зроблю за вам потім, Євгене Івановичу. І я повинен сказати, що ви абсолютно праві. Все, що ви говорили, я підтверджую, бо сам також знаю цю ситуацію, був у багатьох районах якраз на Волині, загальна сума 230 мільйонів гривень. Ясно. Ви абсолютно праві, давайте будемо боротися разом і допомагати. Я приєднуюся до вашого запиту.

Будь ласка, уточнення. Мікрофон Садового або з трибуни і репліка Самойлик.


13:43:49

САДОВИЙ М.І.

У своєму виступі я допустив неточність. Мова йде не про депутата Жванія, якого я поважаю, а про Жеваго. Тому я звертаюся не до Жванія, а до Жеваго із фракції БЮТу. Спасибі.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за уточнення.

Репліку від фракції не можна вже. Сьогодні більше, ніж ваша фракція, ніхто не виступав. Мікрофон Самойлик, будь ласка.


13:44:02

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні громадяни України! Мене зараз звинуватив народний депутат з БЮТу в тому, що я зачитувала анонімного листа з приводу злодіянь ОУН-УПА. Я хочу відповідально заявити, що я одержала листа від конкретних людей з підписами, я називала прізвища, і жінка, тоді ще молода дуже вчителька, була направлена в Івано-Франківську область, якраз вона була свідком звірств вояків ОУН-УПА і розповіла про ці факти. Я навела лише окремі факти за браком часу. Я можу і більше сказати про те, що вона писала: як забивали колодязі молодими вчительками, медсестрами, як звірствували і ганялися за молодими комсомольцями – ось вам, це було, так сказати, право вибору і таке інше.

Тобто я хочу сказати, що я конкретний лист навела. Якщо вже так стоїть питання, то я попрошу опублікувати його в „Голосі України”, нехай весь народ України прочитає прізвище цієї жінки і більш ширше знає, свідком чого…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, Катерина.

Згадувалося не тільки ваше, але в нормальному сенсі. Ні, ні. Катерина Семенівна, я думаю, ви можете порозумітися з колегою, який виступав, тим більше, що він свого часу був вашим колегою, ви були колегами по партійній роботі. Правда, ранг у нього був дещо вищий: ви були секретарем райкому по ідеології, а він обкому партії з питань ідеології в тій же Івано-Франківській області.

Шановні колеги, вибачте, я і так уже перейшов всі межі Регламенту. Я дозволю вам нагадати, що наступний тиждень ми працюємо з виборцями, хотілося, щоб вони нас дочекалися. 21 листопада відбудуться парламентські слухання з нагоди Міжнародного дня проти насильства щодо жінок о 12 годині – „Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження гендерного насильства” і о 14-й – „Рівні права та рівні можливості в Україні. Реалії та перспективи”. Чергове пленарне засідання розпочнеться о 10 годині 28 листопада.

На все добре. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим.