П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материала

Документы

Содержание Участь Постійної делегації Верховної Ради Україниу другій частині чергової сесії ПАРЄ У парламентських комітетах За офіційним протоколом офіційні візити Конференції, семінари

Подобный материал:

• П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання, 1063.18kb.
• Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання, 747.02kb.
• Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
• Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї, 821.03kb.
• Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання, 1106.78kb.
• Верховної Ради України VІ скликання № з/п Реєстр. № та дата внесення Назва закон, 35.39kb.
• Рубіжанська міська рада п’яте скликання (Сімдесят п’ята сесія) р І шення, 54.5kb.
• Верховної Ради України VI скликання, в частині, що стосується офіційного оприлюднення, 42.3kb.
• Рубіжанська міська рада п’яте скликання (сімдесят п’ята сесія) р І шення №75, 264.38kb.
• Верховної Ради України четвертого скликання І. Питання, підготовлені до розгляду, 1392.02kb.

№ 13 (68) 26-30 квітня 2004 року

П‘ЯТА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ

ПРО Роботу ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Протягом роботи Верховної Ради України четвертого скликання в пленарному режимі народні депутати України, згідно з даними відділу організаційного забезпечення пленарних засідань Верховної Ради України Головного організаційного управління Апарату парламенту на 23 квітня, розглянули 2124 питань.

Зокрема, з початку роботи п’ятої сесії розглянуто 369 питань.

Під час 271 пленарного засідання парламентарії ухвалили 552 закони, в тому числі 285 – про внесення змін до законів, ратифікували 167 угод, прийняли 1019 постанов, 14 заяв і звернень, проголосували за направлення 4350 депутатських запитів.

Народні депутати України розглянули пропозиції Президента України до 123 законодавчих актів.

За цей період відбулося 19 Днів Уряду, на яких розглянуто 31 питання.

Участь Постійної делегації Верховної Ради України
у другій частині чергової сесії ПАРЄ

26 квітня в першій половині дня Віце-президент ПАРЄ, Голова Постійної делегації Б.Олійник взяв участь у засіданні Бюро ПАРЄ, яке ухвалило ряд пропозицій стосовно змін до порядку денного поточної сесії.

Члени Постійної делегації взяли участь у засіданнях політичних груп ПАРЄ.

Відбулися зустрічі заступника Голови Постійної делегації А.Раханського з Генеральним секретарем Ради Європи В.Швіммером та Генеральним секретарем ПАРЄ Б.Халлером, під час яких обговорювалися процедурні питання вшанування Асамблеєю пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи в день її 18-ої річниці. Під час бесід В.Швіммер і Б.Халлер висловлювали стурбованість у зв'язку з подіями навколо виборів мера Мукачева. А.Раханський поінформував співрозмовників про розгляд цього питання Верховною Радою України.

О 15-ій годині розпочалося пленарне засідання Асамблеї. Після вступного слова Президента ПАРЄ П.Шідера Асамблея затвердила порядок денний своєї роботи на сесійний тиждень, підтримавши пропозицію Бюро щодо розгляду за терміновою процедурою питань про ситуації у Вірменії, Косові та на Кіпрі.

З доповіддю про діяльність Бюро і Постійного комітету ПАРЄ у період між першою та другою частинами сесії Асамблеї (З0 січня - 26 квітня ц.р.) виступив Т.Ллойд (голова делегації Великої Британії). Зокрема, він повідомив про призначення Е.Юргенса (Нідерланди) спеціальним представником Бюро Асамблеї в Латвії для вивчення питання про доцільність відкриття стосовно неї процедури моніторингу (передусім, йдеться про національну політику щодо меншин).

З доповненнями до доповіді виступили Р.Біндіг (Німеччина) та М.Йорші (Угорщина) відповідно з питань спостереження з боку ПАРЄ за президентськими виборами в Росії (14 березня ц.р.) та парламентськими виборами у Грузії (28 березня ц.р.).

Р.Біндіг та ряд парламентарів, що взяли участь в обговоренні, дали в цілому конструктивну оцінку виборам президента Росії, хоча і відзначили чимало критичних моментів (незбалансоване висвітлення кандидатів у ЗМІ, певні порушення таємності голосування, факти фальсифікації в деяких регіонах тощо). Разом з тим, визнавалося, що остаточний результат виборів не викликає сумнівів.

М.Йорші оцінив останні вибори у Грузії як істотний прогрес у розвитку демократії в цій країні. Хоча, на його думку, на території Аджарії вибори проходили незадовільно.

Далі виступив представник Польщі Т.Івінський з доповіддю, присвяченій пропозиції щодо створення (спільно з Європейським Союзом) Європейської міграційної лабораторії або агентства для відстеження національної міграційної політики та законодавства держав-членів Ради Європи, міграційних потоків до європейських країн, аналізу тенденцій та вироблення рекомендацій у цій сфері.

В обговоренні цієї доповіді взяв участь заступник Голови Постійної делегації А.Раханський. Позитивно оцінивши представлену доповідь і погодившись з нагальною необхідністю розробки міграційної стратегії в масштабі Європи, А.Раханський підкреслив, що в результаті Чорнобильської катастрофи близько 3,5 млн. чоловік в Україні опинилися у статусі екологічних мігрантів. Водночас, за його словами, Європейський банк реконструкції та розвитку і держави "Великої сімки" не виконують умови підписаного ними у 1995 році Оттавського меморандуму щодо перетворення в екологічну безпечну зону Чорнобильської АЕС. Збудований за екстремальних умов "Саркофаг" знаходиться в аварійному стані і 200 тонн неконтрольованого ядерного палива, які він мав би укривати, загрожують усій Європі.

У зв'язку з цим А.Раханський повідомив про підготовлене ним "Звернення до країн "Великої вісімки" та ЄБРР" з проханням виконати підписані ними зобов'язання і закликав членів Асамблеї його підписати (Звернення вже підписали понад 20 європейських парламентаріїв від України, Росії, Великої Британії, Данії, Швеції, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Болгарії, Молдови, Греції, Кіпру, Туреччини). За пропозицією Б.Олійника та А.Раханського, як учасників ліквідації наслідків цієї катастрофи, Асамблея вшанувала день пам'яті жертв Чорнобиля хвилиною мовчання.

* * *

27 квітня Голова Постійної делегації Верховної Ради України Борис Олійник і заступник Голови Постійної делегації Анатолій Раханський провели прес-конференцію, присвячену 18-ій річниці аварії на Чорнобильській атомній станції. Українські депутати поінформували журналістів, акредитованих в Раді Європи, про сучасну ситуацію на ЧАЕС та в зоні відчуження, а також проблеми, з якими стикається населення України у подоланні наслідків аварії. Вони відзначили незадовільний стан вирішення питання побудови нового укриття над зруйнованим реактором через зволікання ЄБРР у наданні відповідної фінансової допомоги. У зв‘язку з цим було наголошено, що чорнобильська трагедія стосується як України, так і всієї Європи, а тому європейська спільнота має активніше підтримувати заходи нашої держави по розв‘язанню пов‘язаних з нею проблем.

Члени української делегації беруть активну участь у роботі Комітетів ПАРЄ. Так, член делегації Оксана Білозір призначена доповідачем з питання "Трудова міграція країн Центральної та Східної Європи" на засіданні Комітету з питань міграції, біженців та демографії.

У секретаріаті Асамблеї було зареєстровано ініційовану членом української делегації Віталієм Шибком пропозицію щодо ухвалення рекомендацій ПАРЄ з питання "Наслідки розширення ЄС для можливостей країн Центральної та Східної Європи – членів РЄ приєднатися до Болонського процесу".

Заступник Голови Постійної делегації Анатолій Раханський 27 квітня зустрівся з Комісаром Ради Європи з прав людини Ж.Роблєсом. Під час розмови обговорювалася можливість участі Комісара у запланованій на 2005 рік Міжнародній конференції, присвяченій шістдесятиріччю "Ялтинських угод".

* * *

28 квітня на ранковому засіданні Парламентська Асамблея Ради Європи розглянула доповіді "Зникнення осіб у Білорусі" і "Переслідування преси в Республіці Білорусь".

Більшість парламентарів, які взяли участь у дебатах, підкреслювали неможливість офіційних контактів Ради Європи з органами влади Білорусі за умов, коли, на їх думку, в цій країні порушуються фундаментальні права та свободи людини.

Дві з п'яти політичних груп Асамблеї (Соціалістична та Об'єднані європейські ліві) не призначили своїх офіційних представників для оголошення позиції з цих питань.

Переважною більшістю голосів було відхилено поправки щодо зняття з тексту проектів резолюції та рекомендації питань про Білорусь пункту, де йшлося про недоцільність перегляду Асамблеєю рішення від 13 січня 1997 року про призупинення статусу спеціального гостьового статусу для парламенту Білорусі та неприйнятність навіть неформальної присутності в Асамблеї під час її сесій депутатів нинішнього білоруського парламенту.

За підсумками обговорення Асамблея ухвалила дві відповідні резолюції та дві рекомендації з гострою критикою порушень прав людини та громадських свобод в Республіці Білорусь, визнала нинішню ситуацію у цій сфері як неприйнятну для демократичної спільноти і закликала міжнародне співтовариство демократичних країн вжити відповідних дій, що були б спрямовані, на благо народу Білорусі.

Асамблея розглянула доповідь "Зміцнення ролі ООН". В обговоренні взяв участь заступник Голови Постійної делегації Верховної Ради України Анатолій Раханський. Він наголосив на тому, що Україна, яка є одним з фундаторів ООН і першою в світі добровільно відмовилася від ядерної зброї, вважає своїм обов'язком сприяти зміцненню ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні глобальних викликів нового тисячоліття. А.Раханський закликав членів Асамблеї підтримати ініціативу проведення у лютому 2005 року в Ялті міжнародного форуму з нагоди 60-річчя Ялтинської конференції під назвою "Вікна в майбутнє, яким його бачать ООН і все людство". Текст виступу з цього питання члена Постійної делегації Верховної Ради України М.Гладія буде опубліковано в офіційному протоколі засідання Асамблеї.

ПАРЄ ухвалила резолюцію і рекомендацію щодо зміцнення ролі ООН, у яких наголошується на нагальній потребі перетворення Ради Безпеки в більш представницький (шляхом розширення кола постійних членів) і більш ефективний інструмент підтримання безпеки, а також активізації ролі Генеральної Асамблеї через розвиток парламентського виміру співробітництва на глобальному рівні.

Асамблея також розглянула поданий Комітетом Міністрів РЄ проект протоколу № 14 до Європейської конвенції з прав людини, який є частиною пакету реформ, спрямованих на забезпечення довгострокової ефективності діяльності Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) в контексті зростаючого перевантаження цієї загальноєвропейської судової інстанції позовами та справами від громадян держав-членів РЄ. Парламентарії ухвалили консультативний висновок, яким підтримали пропозиції, що мають на меті забезпечення належної ефективності діяльності ЄСПЛ з розумінням того, що право індивідуальних заяв до Суду не може бути обмежено.

28 квітня відбулася зустріч членів Постійної делегації з офіційними співдоповідачами Моніторингового комітету по Україні пані Р.Вольвенд, пані Х.Северінсен та представником секретаріату Моніторингового комітету пані І.Одратс. Вони поінформували Постійну делегацію про свій намір відвідати Україну з ознайомчим візитом 27 травня-3 червня 2004 року. В регіонах співдоповідачі мають намір зустрітися з представниками органів місцевої та регіональної влади, виборчих комісій, неурядових організацій, національних меншин, ЗМІ, кандидатами, що, балотуються на парламентських та місцевих виборах.

Останнім питанням вечірнього засідання Асамблея розглянула підготовлену Моніторинговим комітетом в порядку термінових дебатів доповідь щодо ситуації у Вірменії. З цього питання ухвалено резолюцію, в якій висловлюється глибока стурбованість ПАРЄ з приводу дій органів влади цієї країни щодо опозиції, зокрема у зв'язку з проведенням останньою масових акцій протесту, що супроводжувалися арештами та ущемленням свободи ЗМІ. ПАРЄ закликала владу та опозицію утримуватися від застосування сили і наголосила, на необхідності суворого дотримання Вірменією взятих перед Радою Європи обов'язків та зобов'язань.

* * *

На пленарному засіданні ПАРЄ 29 квітня відбулася гостра дискусія під час розгляду за терміновою процедурою питання про Косово. В доповіді, з якою виступив Т.Ллойд (Великобританія), стверджувалося: незважаючи на зусилля міжнародної громадськості, цей край ще далекий від того, аби стати багатоетнічним і демократичним регіоном. І хоча основна відповідальність за сьогоднішню ситуацію лежить на місцевих громадах, є тут доля провини і міжнародної громадськості. Оскільки все більше її увагу почали привертати інші події у світі, а відсутність прогресу у Косові залишилась без потрібного реагування.

М.Спінделегер (Австрія) у своєму виступі зазначив, що події в Косові довели нездатність військових миротворчих сил сприяти викоріненню міжетнічної ворожнечі.

Парламентарії від Сербії та Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Росії засудили дії албанських екстремістів проти сербського населення. Вони наголошували на тому, що Косово - невід'ємна частина Сербії та Чорногорії, як це зафіксовано у Резолюції ООН №1244.

К.Самі (Сербія- та Чорногорія), зокрема, наголосив, що численні вбивства в Косові сербів та руйнування православних релігійних святинь - це свідомий крок, спрямований на знищення сербської присутності в Косові.

Парламентарії від Албанії висловилися за якнайшвидше вирішення питання про статус Косова.

Виступаючи під час дискусії з даного питання, Голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Борис Олійник, зокрема, зазначив: "Косово і Метохія - колиска сербської державності, осереддя духовного і культурно-мистецького буття надії, споконвічний центр православної церкви...

...Косово і Метохія мають отримати широку автономію, але обов'язково і тільки в межах Сербії та Чорногорії".

За підсумками обговорення доповіді Асамблея ухвалила Резолюцію, в якій, зокрема, закликала Тимчасову адміністративну місію ООН у Косові зробити все можливе, аби План реалізації норм для Косова надав достатніх гарантій меншинам та сприяв безпечному поверненню біженців до Косова.

Перед Асамблеєю виступив Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв. Він подякував РЄ за ту роль, яку вона відіграє у справі зміцнення демократичних засад розвитку азербайджанського суспільства та реформування національного законодавства відповідно до європейських норм і стандартів.

Асамблея розглянула питання "Ситуація на Кіпрі" та "Стан виконання Албанією обов'язків та зобов'язань".

Під час обговорення питання стосовно Кіпру члени Асамблеї висловили жаль з приводу провалу, після масового голосування "ні" грецькою громадою Кіпру на референдумі, зусиль міжнародної спільноти по возз'єднанню двох кіпріотських громад і приєднання усієї території острова до Євросоюзу І травня 2004 року.

У прийнятій стосовно Албанії Резолюції Асамблея відзначила відсутність значних досягнень нею у попередженні та боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, покращанні роботи по застосуванню законодавства, проведенні виборів у повній відповідності з міжнародними стандартами, ПАРЄ вирішила продовжити процедуру моніторингу щодо Албанії доти, поки албанські органи влади не досягнуть подальшого прогресу у виконанні загальних обов'язків та конкретних зобов'язань перед РЄ. Якщо цього не буде зроблено, Асамблея, відповідно до Регламенту, перегляне повноваження албанської делегації.

29 квітня 2004 року Постійна делегація Верховної Ради України в ПАРЄ зустрілася з Генеральним секретарем Ради Європи В.Швіммером (на його прохання). Б.Олійник та А.Раханський, відзначивши постійну підтримку України з боку В.Швіммера та його готовність і відкритість до співпраці з українською делегацією, побажали Генеральному секретареві успіхів на майбутніх виборах (червнева частина сесії ПАРЄ 2004 р.).