Geum.ru

П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материалаДокументы

Содержание


У парламентських комітетах
Подобный материал:
1   2   3   4

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ


Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку розглянув проект закону України про внесення змін до статті 13 Закону України “Про страхування”, внесений народними депутатами України М.Оніщуком, Л. Каденюком, В.Кирилловим, і рекомендував Верховній Раді відхилити його як неприйнятний.

Проектом пропонується внести зміни до статті 13 Закону України “Про страхування”, якими забезпечується обов’язковість створення Авіаційного страхового бюро та Морського страхового бюро.

Члени Комітету вважають, що прийняття зазначеного законопроекту призведе до погіршення ситуації на ринку страхових послуг. Діяльність і створення Авіаційного страхового бюро та Морського страхового бюро повинні будуватись на добровільних засадах. Обов’язковість щодо створення АСБ чи МСБ призведе до введення обов’язковості членства в АСБ або МСБ для провадження страхової діяльності, що, в свою чергу, позбавить багатьох страховиків, які отримали відповідну ліцензію, права займатися цією діяльністю.

Крім того, народні депутати звернули увагу авторів на те, що у Законі України “Про страхування” не визначено основні права, обов’язки та мету діяльності цих бюро. У своєму листі Міністерство транспорту України зазначає, що страховики, що займаються обов’язковим авіаційним страхуванням не зверталися з пропозицією про відновлення діяльності Авіаційного страхового бюро.

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні відхилити два проекти законів про внесення змін до Земельного кодексу України, внесені відповідно народними депутатами М.Добкіним, О.Фельдманом і народним депутатом С.Косіновим.

Метою першого законопроекту є спрощення механізму надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм. Автори законопроекту мотивують законодавчу пропозицію тим, що Земельним кодексом України не врегульовано питання надання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для малих архітектурних форм.

Народні депутати пропонують врегулювати його шляхом внесення зміни до Земельного кодексу України, визначивши поняття „мала архітектурна форма”.

Автори законопроекту зазначають, що в разі його прийняття буде створено механізм, який дозволить спростити процедуру отримання дозволу на розміщення малих архітектурних форм та сприятиме розвитку підприємницької діяльності в Україні.

Народний депутат Станіслав Косінов вважає, що для ефективного використання можливостей підприємництва, вирішення соціальних проблем та забезпечення реалізації конституційного права громадян на підприємницьку діяльність та враховуючи неефективне використання земельних ділянок несільськогосподарського призначення немає сенсу поширювати дію Земельного кодексу України на розміщення малих архітектурних форм.

Тому автор законопроекту пропонує внести відповідні зміни до Земельного кодексу України.

Комітет зазначив, що подальше спрощення процедури видачі дозволів на розміщення малих архітектурних форм, концепція якого закладена в запропоновані законопроекти, доцільно проводити у відповідних підзаконних актах у межах чинного законодавства.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, розглянувши два законопроекти про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу проект внесений народним депутатом М.Шершуном й при підготовці його до другого читання врахувати пропозиції народного депутата Д.Рудковського та інших суб'єктів законодавчої ініціативи.

У проекті міститься пропозиція щодо затвердження законом переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цей законопроект передбачає, що перегляд статусу населених пунктів є необхідним кроком для збалансування обсягів необхідних заходів мінімізації реального впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на здоров'я населення та негативних економічних та соціально-економічних наслідків, що витікають з обмежень умов проживання та трудової діяльності населення на радіоактивне забруднених територіях за радіаційним фактором.

Члени Комітету зазначили, що віднесення населених пунктів до тієї чи іншої зони радіоактивного забруднення є складовою питання про установлення меж зон радіоактивного забруднення, щодо якого (установлення) передбачено спеціальний порядок.

Так, згідно із Законом “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, межі зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків Національної комісії по радіаційному захисту населення України, Національної Академії наук України, відповідних центральних органів виконавчої влади за поданням обласних рад і затверджуються Верховною Радою України.

Народні депутати вважають, що доцільно увесь Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердити законом, як і пропонується цим проектом. Проте, при цьому слід дотримуватися порядку, передбаченого Законом “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув низку питань, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Насамперед, народні депутати заслухали інформацію “Про виконання вимог законодавства щодо розміщення централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива”, але відклали прийняття рішення з цього приводу до наступного засідання.

Проект постанови “Про розроблення соціальної програми забезпечення населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, природним газом” члени Комітету підтримали, але з пропозицією включити до робочої групи з розробки вищезгаданої програми своїх представників.

Не було підтримано пропозицію направити на повторне перше читання проект закону про внесення змін до Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки він потребує суттєвого доопрацювання.

А законопроект про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (щодо покращання охорони територій заповідників)” народні депутати рекомендували прийняти в першому читанні за основу.

Дискусію викликали два законопроекти: про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України (щодо особливо цінних земель)”, та про внесення зміни до статті 150 Земельного кодексу України (щодо особливо цінних земель)”. Було вирішено, що перший документ може бути прийнятий за основу (з урахуванням зауважень та пропозицій членів Комітету при його доопрацюванні у другому читанні).

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у першому читанні проект закону про внесення змін до статті 328 Митного кодексу України (щодо термінів конфіскації товарів).

За словами одного з авторів, народного депутата Олега Царьова, підготовлено з метою удосконалення чинного законодавства, уникнення затягування розгляду справ про порушення митних правил, всебічного і повного захисту прав та інтересів громадян, суб’єктів підприємницької діяльності тощо.

Основні положення цього законопроекту спрямовані на внесення змін до статті 328 Митного кодексу України з метою чіткого визначення "термінів накладення такого виду стягнення як конфіскація товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил та інших предметів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України".

Пропонованими змінами до Кодексу передбачається визначити термін у дванадцять місяців. Адже сьогодні, зазначив О.Царьов, склалася така ситуація, відповідно до якої суворіший вид відповідальності (кримінальна) обмежений у часі щодо застосування до особи, тоді як один із видів стягнення (конфіскація) за порушення митних правил може застосовуватися без обмеження строку.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону про внесення зміни до статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Законопроектом пропонується доповнити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, діяльністю з видобутку корисних копалин.

Так, відповідно до цього Закону також "ліцензуванню підлягають видобування корисних копалин з запасами, які оцінені як промислові, мають загальнодержавне значення та становлять Державний фонд родовищ корисних копалин (ст.ст. 5,14 Кодексу України “Про надра”)".

Запровадження цих змін вимагатиме від користувачів надр, які безпосередньо здійснюють господарську діяльність в цій галузі, - застосування сучасних прогресивних технічних засобів та технологій при видобуванні корисних копалин, комплексність розробки родовищ, запровадження науково обґрунтованих методів проведення видобувних робіт та подальшу їх модернізацію, що зменшить втрату мінеральної сировини.

Комітет вважає, що з прийняттям цього законодавчого акту, буде посилено державний контроль за використанням та охороною надр.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, виклавши у новій редакції ст. 188-3, 244-5 з метою встановлення адміністративної відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами. А також надання права цим органам розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, невиконання вимог органів державного контролю за цінами.

Також пропонується внести зміни до ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” з метою проведення моніторингу цін і тарифів та зобов’язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання надавати органам державного контролю за цінами, на їх вимогу, бухгалтерські документи та розрахункові матеріали про економічну обґрунтованість цін і тарифів для здійснення контролю.

У ході дискусії народні депутати дійшли висновку, що диспозиція ст. 188-3 проекту викладена не зовсім вдало. Зокрема, із неї не зовсім ясно, до яких саме діянь відноситься вказівка на час проведення перевірок, про невиконання яких саме вимог посадових осіб йдеться тощо. Оскільки у назві статті мова йде про невиконання вимог органів державного контролю за цінами, то після слів “подання недостовірної інформації та первинних документів” запропоновано доповнити статтю словом “на вимогу”.

Висловлювався й сумнів щодо доцільності встановлювати відповідальність за подання недостовірних інформації та документів, якщо це зроблено з необережності (особа, наприклад, помилилась, і надала інші документи замість потрібних). З іншого боку, таке діяння, як умисне подання службовою особою недостовірних документів чинним законодавством України розглядається як злочин — складання і видача завідомо неправдивих документів (ст. 366 Кримінального кодексу України), а тому встановлювати за нього адміністративну відповідальність не можна.

Тому запропоновано розбити статтю на дві частини, перша якої передбачала б відповідальність за менш тяжкі правопорушення, а друга — за більш тяжкі.

Наприклад, неподання, несвоєчасне подання інформації та первинних документів або подання недостовірної інформації на вимогу органів державного контролю за цінами та їх посадових осіб під час проведення перевірок порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів та проведення моніторингу цін і тарифів,— тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання вимог посадових осіб органів державного контролю за цінами щодо допуску їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності (виробничі, складські, торговельні та інші приміщення), у тому числі для їх обстеження у разі проведення перевірок, а так само щодо усунення виявлених перевірками порушень або припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державного контролю за цінами, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту відхилити проект закону про реєстрацію фізичних осіб в Україні, внесений народними депутатами М.Оніщуком та В.Сіренко як такий що не відповідає законодавству Європейського Союзу, зобов’язанням України перед Радою Європи та суперечить Конституції України.

Законопроектом пропонується створити єдину державну систему реєстрації фізичних осіб в Україні, визначити правові і організаційні засади поводження з інформацією персонального характеру.

Реєстраційний номер є основною, неповторною та незмінною ідентифікуючою ознакою фізичної особи, що згідно з цим законом, підлягає реєстрації у Реєстрі. Він присвоюється органами реєстрації згідно з визначеною системою кодування інформації та залишається незмінним протягом усього життя фізичної особи. Усі документи, що посвідчують фізичну особу, повинні містити зазначений реєстраційний номер.

Члени Комітету наголосили, що на рівні ЄС відсутнє регулювання ведення такого реєстру, який передбачений законопроектом. З іншого боку, законодавство ЄС визначає загальні правові засади поводження з інформацією персонального характеру, тобто створює правовий базис для розробки будь-яких систем автоматизованого або неавтоматизованого оброблення такої інформації.

Комітет вважає, що першим має бути ухвалений закон про поводження з персональною інформацією та її захист (відповідний законопроект існує). На основі цього закону міг би бути розроблений закон про реєстрацію фізичних осіб. Суміщати обидва закони в одному неможливо, адже вони мають досить різні – як за змістом, так і за обсягом – об’єкти регулювання. Таким чином, з прийняттям закону про реєстрацію фізичних осіб без закону про поводження з персональною інформацією частина персональної інформації отримає частковий захист.

Народні депутати зазначили, що проект суперечить Конституції України, оскільки частина 2 статті 32 Основного Закону забороняє збирати зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Крім того, прийняття запропонованих авторами законодавчих пропозицій є недостатньо обґрунтованим. Водночас у разі набрання ними чинності створиться ситуація, сприятлива для зловживань.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, внесений народними депутатами І.Франчуком, Р.Богатирьовою, Л.Григорович.

Положення законопроекту спрямовані на удосконалення механізмів фінансування та організації системи охорони здоров'я в Україні.

Члени Комітету наголосили; "досвід країн ЄС з соціально орієнтованою ринковою економікою свідчить, що фінансування системи охорони здоров‘я, в основу якої покладено модель обов‘язкового соціального страхування, є оптимальною". Вона забезпечує, порівняно з іншими моделями фінансування (бюджетною та на основі приватного страхування на цивільно-правових засадах), як високу якість надання медичних послуг, так і належний рівень дотримання соціальних гарантій у сфері охорони здоров‘я.

Законопроект, що розглядається, за своїм змістом, принципами управління та економічними параметрами є більш оптимальним для потреб охорони здоров‘я і відповідає моделі саме соціального страхування, як це й передбачено Концепцією соціального забезпечення громадян України та Основам законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

На засіданні Комітету йшлося й про те, що для ефективного запровадження загальнообов‘язкового державного соціального медичного страхування необхідно не лише передбачити додаткове джерело коштів, а й суттєві зміни основних засад фінансування охорони здоров‘я. При цьому необхідно провести певне розмежування його бюджетних та страхових джерел.

Обґрунтована в правовому та економічному плані реалізація концепції законопроекту потребує додаткового законодавчого вирішення цілої низки питань. Насамперед, необхідне більш детальне, ніж це передбачено статтею 14 та Прикінцевими положеннями проекту, законодавче регулювання організаційно-правових засад діяльності надавачів медичних послуг. Передусім, порядку їх взаємовідносин із страховиком та застрахованими.

Крім цього, необхідно розробити низку нормативних документів, зокрема відповідних стандартів та прейскурантів для розрахунків за медичні послуги. Тому реальне запровадження системи обов‘язкового медичного страхування вимагає розробки спеціальної державної програми, що має передбачити порядок здійснення відповідних заходів у правовій, адміністративній та фінансовій сфері.

Знайшов підтримку у членів Комітету і законопроект, внесений народними депутатами І.Шурмою, П.Кузьменко, Я.Сухим концептуально розвиває основні положення попереднього. Зокрема, ним передбачено затвердження Верховною Радою України загальнодержавної програми реалізації довгострокових пріоритетів країни у сфері охорони здоров'я, яка має забезпечити поступову зміну схеми фінансування та баланс між витратами на охорону здоров'я з державного та місцевих бюджетів та витратами, пов'язаними із наданням медичної допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним медичним страхуванням. Крім цього, він передбачає більш детальне правове регулювання окремих елементів запропонованої схеми організації та фінансування охорони здоров‘я, передусім складових Базової програми загальнообов‘язкового державного соціального медичного страхування, дещо інші підходи щодо визначення розмірів страхових сум за надання медичної допомоги. Як позитивну сторону проекту, необхідно зазначити наявність суттєвого фінансово-економічного обгрунтування його реалізації.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти у першому читанні за основу проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо виявлення та припинення змов між конкурентами), поданий Кабінетом Міністрів України.

Проект закону розроблено з метою удосконалення правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції щодо виявлення та припинення змов між конкурентами, що є найбільш небезпечними для ефективного функціонування товарних ринків та стабільності економічного розвитку України.

Документ передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України – щодо встановлення кримінальної відповідальності за змови конкурентів про ціни, обсяги виробництва, бойкот конкурента чи розподіл ринку між ними, а також до Кримінально-процесуального кодексу України – щодо віднесення злочинів, передбачених статтею 228 Кримінального кодексу, до альтернативної підслідності.

В основі правового регулювання у цій сфері лежить стаття 42 Конституції України, якою закріплено обов’язок держави забезпечити захист економічної конкуренції, недопущення неправомірного її обмеження, Закони України “Про Антимонопольний комітет України” та “Про захист економічної конкуренції”, які передбачають розслідування та розкриття антиконкурентних узгоджених дій органами Антимонопольного комітету України. Фактично.

Комітет зазначив, що прийняття цього законопроекту викликане тим, що процесуальні засоби, надані Антимонопольному комітету, не дозволяють розслідувати таємні змови між конкурентами, що потребує подальшого удосконалення регулювання відносин у сфері захисту економічної конкуренції.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України (стосовно повноважень Національного центрального бюро Інтерполу в Україні), поданий народним депутатом України М.Добкіним, як неприйнятний.

Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” з метою надання Національному центральному бюро Інтерполу в Україні права проводити оперативно-розшукову діяльність, а також визначення його як центральної установи через яку здійснюється міжнародне співробітництво по боротьбі з організованою злочинністю.

Автор мотивував законодавчу пропозицію тим, що НЦБ Інтерполу в Україні, здійснюючи організацію розшуку осіб підозрюваних та обвинувачених у вчиненні злочинів, перевірку і відпрацювання інформації по кримінальних і оперативно-розшукових справах як на території України так і зарубіжних країн, залишається обмеженим у своїх повноваженнях щодо проведення самостійних заходів, в тому числі оперативно-розшукових, спрямованих на розкриття злочинів, реалізацію інформації отриманої каналами Інтерполу щодо протиправної діяльності на території України транснаціональних організованих злочинних угруповань тощо.

Комітет зазначив, що прийняття законопроекту щодо надання НЦБ Інтерполу права займатися безпосередньо оперативно-розшуковою діяльністю вимагатиме значного розширення штату, укомплектування його співробітниками, що володіють іноземними мовами, забезпечення їхньої діяльності за кордоном та ін. Все це вимагатиме значних коштів з Державного бюджету України.

Помилковим, вважають народні депутати, видається підхід автора, за яким міжнародне співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю може здійснюватися тільки через Національне центральне бюро Інтерполу в Україні. На думку членів Комітету, це суттєво обмежить таке співробітництво.

* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув проект Постанови Верховної Ради України „Про затвердження Концепції реформування Служби безпеки України”, внесений народним депутатом України Леонідом Чернівецьким.

Проектом пропонується затвердити Концепцію реформування Служби безпеки України і, на її основі, підготувати і внести до Верховної Ради України проект Закону України "Про службу безпеки України" у новій редакції.

Автор проекту постанови народний депутат Л.Черновецький мотивував внесення пропозиції тим, що сьогодні Служба безпеки України займається невластивими їй питаннями, непов'язаними з національною безпекою. Життя вимагає негайного реформування Служба безпеки України у структуру, яка буде існувати для пересічного громадянина, а не навпаки. „Ніколи у майбутньому Служба безпеки не повинна займатися питаннями господарської діяльності у сфері недержавного підприємництва та виконувати замовлення на політичне переслідування державних чи політичних діячів” - зазначив депутат, доповідаючи постанову.

Голова Комітету Георгій Крючков підкреслив, що питання реформування Служби безпеки України є нагальним. Нові виклики світовому співтовариству, насамперед поширення таких небезпечних явищ як тероризм та екстремізм, наявність різноманітних форм і видів загроз національним інтересам вимагають від цієї вкрай важливої державної інституції своєчасної реакції та ефективної протидії згаданим явищам.

„Ми неодноразово звертали увагу керівництва Служби безпеки України на невідповідність чинного законодавства, що регулює її діяльність, положенням Конституції України та вимогам сьогодення і, у зв'язку з цим, на необхідність розробки та подання до Верховної Ради України проектів відповідних правових актів” - наголосив Георгій Крючков.

Комітет ухвалив рішення, яким взято до відома інформацію Служби безпеки України, що в цьому центральному органі виконавчої влади зі спеціальним статусом розробляється проект Концепції реформування Служби.

Керівництву Служби безпеки України запропоновано до 15 червня ц.р. подати до Комітету проект Концепції реформування Служби безпеки України.

Члени Комітету погодилися із зауваженнями та висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України стосовно проекту, внесеного народним депутатом України Л.Черновецьким, про неможливість його підтримки.

* * *

Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства розглянув внесений народним депутатом М.Кравченком проект постанови про включення до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України звіту Міністерства внутрішніх справ України щодо дотримання вимог законодавства про безпеку дорожнього руху Департаментом державної автомобільної інспекції.

За словами автора, розгляд зазначеного питання зумовлено тим, що Департамент державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України систематично порушує законодавство щодо безпеки дорожнього руху.

Зокрема, Департамент неодноразово ініціював накази Міністерства внутрішніх справ України щодо вилучення посвідчень водіїв, незаконного затримання народних депутатів України.

В той же час грубо порушується Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року “Про затвердження Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів”, що викликає масові скарги населення.

Комітет ухвалив рішення запропонувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності провести слухання в Комітеті з порушеної автором законодавчої ініціативи проблеми за участю комітетів з питань правової політики, з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо оподаткування грошової компенсації вартості вугілля).

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування суми грошової компенсації вартості вугілля, яке безоплатно надається на побутові потреби платнику податку з числа осіб, що перебувають у трудових відносинах з вугледобувним підприємством.

Експерти вважають, що законодавча пропозиція заслуговує на увагу, оскільки не зовсім логічним є оподаткування грошового замінника отриманого платником податку доходу у речовій формі, вартість якої, у свою чергу, не включається до загального оподатковуваного доходу

Законопроект потребує надання експертного висновку Міністерства фінансів України щодо визначення вартісної величини його впливу на доходну та видаткову частини бюджету та пропозицій щодо доцільності його прийняття, можливості та терміну набрання чинності, що цілком узгоджується з вимогою Бюджетного кодексу України.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про ставки вивізного (експортного) мита на кокс та напівкокс з кам'яного вугілля, внесений народним депутатом Сергієм Матвієнковим.

Законопроект передбачає запровадження специфічного вивізного мита на експорт з України коксу та напівкоксу з кам’яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) або з торфу, агломерованих або неагломерованих, за ставкою 100 євро за 1 тонну.

За словами автора, необхідність прийняття проекту обґрунтовується потребою адекватного задоволення потреб підприємств вітчизняного металургійного комплексу у цих товарах.

С.Матвієнком наголосив, що реалізація норм цього проекту призведе до більш повного завантаження металургійних підприємств сировиною; зниження ціни металу та металопродукції на внутрішньому ринку, зменшення видатків Державного бюджету для відшкодування ПДВ. Водночас, мають збільшитися надходження валютних коштів до Державного бюджету завдяки експорту готової продукції, а не сировини. За рахунок зниження собівартості продукції, має вирости також конкурентноздатність української металопродукції на зовнішніх ринках.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Законопроектом пропонується доповнити перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації державним підприємством “Свердловантрацит” (м.Свердловськ, Луганської області), яке здійснює видобуток та переробку енергетичного вугілля в Україні.

За словами одного з авторів проекту, народного депутата Віктора Турманова, державне підприємство “Свердловантрацит” є одним з найбільших гірничих підприємств, яке здійснює видобуток та переробку енергетичного вугілля в Україні. На долю цього підприємства припадає біля 35 % всього енергетичного вугілля, яке видобувається в Україні. За останні 6 років видобуток вугілля на ньому збільшився в 3,5 рази, тобто на 3,9 млн. тонн.

Процес приватизації ДП “Свердловантрацит” і пов’язані з ним перетворення викликає занепокоєння в трудових колективах, що може призвести до зниження об’ємів виробництва, втрати робітничих місць, погіршенню фінансового стану м.Свердловська.

Тому головна мета проекту закону, зазначив В.Турманов, є захист національних інтересів держави щодо забезпечення контролю за підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки та енергетичної безпеки держави і демонструють високу ефективність виробництва, перебуваючи у державній власності.

* * *

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Г.Удовенко взяв участь в заключних урочистостях, які проходили у Національній філармонії України і були присвячені 145-річчю від дня народження Шолома-Алейхема.

Г.Удовенко зазначив, що Шолом-Алейхем був не тільки патріотом єврейського народу, але водночас любив ту землю, де народився й виріс. Його кредо - "Писати правду з глибини душі, кров’ю серця, але — для радості"- стало близьким і зрозумілим всім народам, не випадково його твори перекладені на 64 мови світу.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендує парламенту прийняти у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про підтвердження відповідності" (щодо уточнення окремих положень).

Проектом пропонується встановити, що сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності мають бути виготовлені на бланках, захищених голографічними елементами, а роздрібна торгівля товарами, що підлягають обов‘язкової сертифікації, здійснюється при наявності копій сертифікатів відповідності або інших документів про відповідність товару, які завіряються суб‘єктами господарської діяльності.

Народні депутати вважають, що при запровадженні виготовлення цих документів необхідно визначитись, як саме має відбуватись реалізація тих товарів, на які сертифікати та свідоцтва були виготовлені до вступу в дію запропонованих проектом змін, у зв‘язку з чим на їх бланках відсутній такий захист. Якщо цього не буде зроблено, реалізація таких товарів буде зупинена на період до заміни сертифікатів та свідоцтв на незахищених бланках на документи, виготовлені на захищених бланках.

У зв‘язку з цим запропоновано до “Прикінцевих положень” законопроекту додати норму, яка дозволить певний час після набрання чинності цим законом реалізовувати товари, сертифікати відповідності або свідоцтва на які виготовлені на бланках, які не мають голографічного захисту.

Щодо запропонованого у проекті нового визначення “Національного знаку відповідності як знаку, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам державних стандартів України з підтвердження відповідності”, то воно, на погляд експертів, не є вдалим, оскільки у законодавстві визначення “державного стандарту України з підтвердження відповідності” відсутнє.

Натомість, стаття 1 Закону України "Про підтвердження відповідності” містить чітке визначення технічного регламенту з підтвердження відповідності як нормативно-правового акту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, в якому містяться опис видів продукції, що підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, вимоги безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, процедури підтвердження відповідності цим вимогам та правила маркування і введення продукції в обіг.

Водночас, згідно із ст.1 Закону України “Про стандартизацію”, державний стандарт України є національним стандартом, прийнятим центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації та доступним для широкого кола користувачів. При цьому, сам стандарт є документом, “що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу”.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці провів слухання на тему „Стратегія охорони праці на виробництві в умовах ринкових відносин”.

Їх метою учасники заходу визначили залучення наявного потенціалу учених, спеціалістів, господарських керівників, працівників органів управління, громадських організацій до участі у вирішенні нагальних проблем поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, недопущення нещасних випадків і професійних захворювань, а також визначення подальших шляхів вдосконалення управління охороною праці в умовах суспільно-економічних змін, що відбуваються в Україні.

Підсумовуючи слухання, Голова Комітету народний депутат Василь Хара, зокрема, наголосив, що основним завданням у сфері охорони праці є створення ефективної системи управління – організаційно – оперативної та фінансово-економічної основи для реалізації державної політики в цій галузі.

Голова Комітету також акцентував на необхідності подальшого розвитку законодавства про охорону праці. Адже будь-яка діяльність починається із нормативного забезпечення. Відставання України у цьому напрямку навіть від деяких країн СНД сягає багатьох років. А на застарілій законодавчій базі нової системи управління охороною праці не збудуєш. Потрібна невідкладна розробка нових правил безпеки, які б регламентували різні аспекти цієї багатогранної роботи.

Учасники слухань зазначали, що гостро стоїть питання вдосконалення установленої системи надання пільг та компенсацій за несприятливі умови праці, яка в нинішньому вигляді не спонукає роботодавців та й самих працюючих вживати заходи щодо їх поліпшення.

Невідкладним завданням, на думку промовців, є розробка і затвердження урядом спеціальної Програми профілактики професійних захворювань, бо ця проблема вже визначає долю вугільної промисловості, а отже і національної безпеки держави.

У ході слухань зверталася увага на необхідність активізації створення вітчизняної промисловості засобів індивідуального та колективного захисту працюючих, наукового її забезпечення, удосконалення форм та методів навчання та підвищення рівня знань в галузі безпеки та гігієни виробництва, адже дві третини нещасних випадків є наслідками так званого “людського фактору”.

Учасники слухань зауважували, що при цьому охорона праці, як система збереження життя та здоров’я людей в процесі трудової діяльності, не повинна розглядатися ізольовано від стану економіки, основних фондів, лікувально-профілактичного обслуговування населення, охорони навколишнього середовища. При вирішенні завдань охорони праці мають забезпечуватися комплексний підхід та координація з діяльністю у сфері економічної, промислової та соціальної політики.

Завершилися комітетські слухань висновком: „Праця й надалі зазнаватиме докорінних змін. Зростають вимоги до її гнучкості, динамізму і продуктивності. Людина не є слугою економіки. З цієї причини професійна безпека і гігієна - вирішальні засоби у поліпшенні життєвих стандартів – повинні завжди бути вищим пріоритетом нашої діяльності”.

У комітетських слуханнях взяли участь народні депутати України, працівники Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, місцевих органів виконавчої влади, керівники та спеціалісти підприємств, установ та організацій різних форм власності, вчені і творчі працівники наукових і проектних організацій, навчальних закладів, представники професійних спілок і об’єднань роботодавців.

* * *

Комітет з питань соціальної політики праці і колегія міністерства праці та соціальної політики на спільному засіданні розглянули питання про стан виконання плану дій уряду щодо забезпечення погашення заборгованості із заробітної плати та про виконання завдань, визначених Законом України „Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки.

За даними Держкомстату заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 березня 2004 року склала 1867,2 млн. грн. Зазначалося, що найбільш проблематичною залишається ліквідація заборгованості у вугільній галузі та сільському господарстві. Станом на 1 березня 2004 року рівень боргів працівникам підприємств з видобування кам’яного, бурого вугілля і торфу становив 581,9 млн. грн. або 31,2% від загальної заборгованості по Україні (48,9% від загальної суми боргу в промисловості).

У сільському господарстві станом на 1 березня 2004 року рівень заборгованості складав 251,6 млн. грн., що становить 13,5 % від загальної суми боргу по Україні. У порівнянні із станом на 1березня 2003 року борги селянам зменшились на 39,5 % або на 164,4 млн. гривень.

Позитивно вплинуло на стан справ з виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї прийняття Програми діяльності Кабінету Міністрів України. За період її реалізації, тобто порівняно з станом на 1 квітня 2003 року, борги працівникам підприємств, установ та організацій зменшились на 582,4 млн. грн. або на 23,8 відсотка. На 38,1 % або на 860 тисяч осіб зменшилась кількість працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату.

У ході засідання зазначалося, що зменшення заборгованості мало місце в усіх регіонах України. Однак, його темпи суттєво відрізняються. Найвищих темпів погашення боргів за період реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України досягли Закарпатська область, де заборгованість зменшилась на 77,5 %, Рівненська – на 57,9 %, м. Київ – на 53,5 %, Полтавська область – на 53,1%. Водночас, у 9 регіонах темпи погашення заборгованості нижчі ніж у середньому по Україні. Зокрема найнижчими вони є в Луганській області - лише на 9,1%, Донецькій – на 12,7 %, м. Севастополі – на 10% та в АР Крим – на 15,7 відсотка.

Комітет з питань соціальної політики та праці і колегія міністерства праці та соціальної політики України на спільному засіданні прийняли рішення про персональну відповідальність за стан виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї міністра праці та соціального захисту АР Крим, начальників головних управлінь праці та соціального захисту населення, головних державних інспекторів праці у регіонах, про забезпечення контролю за виконанням графіків погашення заборгованості із зарплати підприємствами та організаціями, що знаходяться в регіонах.

Народні депутати і фахівці міністерства вважають за необхідне вжити заходів, які б забезпечили погашення заборгованості із виплат по заробітній платі на підприємствах, промисловості та сільському господарстві протягом поточного року.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці і колегія міністерства праці та соціальної політики розглянули питання про реалізацію державної та регіональних програм зайнятості населення у АР Крим та Миколаївській області у 2003 році.

У ході засідання відзначалося, що передбачені на 2003 рік завдання щодо поліпшення ситуації в сфері зайнятості населення в основному виконані. В результаті вжитих заходів було збережено тенденцію до поліпшення ситуації на ринку праці, яка намітилася у попередні роки.

У 2003 році чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років, визначена за методологією Міжнародної організації праці (МОП), збільшилася порівняно з 2002 роком на 154 тис. осіб і склала понад 20,5 млн. громадян. Чисельність безробітних громадян у віці 15-70 років, визначена за методологією МОП, за цей період зменшилась на 241,5 тис. осіб або на 10,5 відсотка і склала близько 2,1 млн. громадян, а рівень безробіття знизився на 1 відсоток і склав 9,1 відсотка економічно активного населення.

Обсяг довготривалого безробіття у 2003 році зменшився порівняно з 2002 роком на 16,1 відсотка, а кількість незайнятих громадян працездатного віку, зневірених у пошуках роботи, - на 16,7 відсотка. Навантаження незайнятих громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості, на одне вільне робоче місце зменшилося з 9 осіб на кінець 2002 року до 7 осіб на кінець 2003 року. Розмір середньомісячної допомоги по безробіттю за цей період зріс на 11,6 відсотка.

Комітетом та колегією міністерства визначені завдання на 2004 рік, спрямовані на вирішення проблем у сфері зайнятості населення і розвиток позитивних тенденцій.

У заході взяли участь народні депутати України, міністр праці та соціального захисту АР Крим, начальники регіональних Головних управлінь праці та соціального захисту, територіальні інспектори, представники Мінекономіки, Мінюсту, Міністерства внутрішніх справ, Мінпаливенерго, Мінпромполітики, Мінагропрому, Фонду держмайна, Держкомстату, Генеральної прокуратури, Федерації роботодавців, Федерації профспілок, Державної служби зайнятості.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту підтримати проект закону про внесення змін до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо вимог до виконавчого документу).

За словами одного з авторів проекту, народного депутата Олександра Бандурки, внесення змін обумовлено тим, що в чинному законі передбачена норма, відповідно до якої, у виконавчому документі повинний бути зазначений ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб – платників податку).

Основною метою прийняття пропонованого проекту є забезпечення виконання постанов про накладення адміністративних стягнень та виконавчих листів, які видаються на підставі рішень суду.

Зокрема, пропонується виключити з ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” вимогу зазначати у виконавчому документі ідентифікаційний код або номер стягувача та боржника.

Крім того, передбачається, що ідентифікаційний код або номер стягувача та боржника зазначається у виконавчому документі, виданому на підставі рішення господарського суду.

О.Бандурка вважає, що реалізація положень проекту закону, у разі його прийняття, дозволить забезпечити виконання постанов про накладення адміністративних стягнень та виконавчих листів, які на даний час повертаються державними виконавцями до суду без виконання, у зв’язку з відсутністю в них відомостей про ідентифікаційні коди або номери стягувача та боржника.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує ратифікувати Договір між Україною та Республікою Панама про взаємну правову допомогу в кримінальних справах.

Укладання Договору викликане прагненням Сторін до зміцнення співробітництва в галузі кримінального права. Його ратифікація забезпечить можливість Сторонам надавати одна одній взаємну правову допомогу у попереджені, розслідуванні і переслідуванні злочинів, судовому розгляді кримінальних справ та конфіскації доходів, отриманих злочинним шляхом, тощо.

В Договорі визначено обсяги взаємної правової допомоги, зокрема. Це:

допит потерпілих, підозрюваних, обвинувачених та підсудних, свідків та експертів;

проведення експертиз, огляду;

передача речових доказів;

вручення та пересилання на прохання іншої Сторони інформації про судимості;

виконання інших процесуальних дій, які узгоджується з цілями цього Договору.

Також міститься перелік випадків, коли запитувана Договірна Сторона може відмовити у наданні правової допомоги, в тому числі, коли це може зашкодити суверенітету, безпеці чи іншим істотним інтересам або суперечить законодавству запитуваної Договірної Сторони.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (щодо відповідальності за не працевлаштування), поданий народним депутатом України С.Косіновим.

Законопроектом пропонується встановити пеню у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення, включаючи день сплати, із недоїмки у випадку несвоєчасної сплати підприємствами штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів до Фонду соціального захисту інвалідів.

Автор мотивував пропозицію відсутністю відповідного закону, у зв’язку з чим Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення позбавлені можливості нараховувати та стягувати пеню. Наслідком цього є численні порушення підприємствами Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, яке призводить до того, що вони впродовж тривалого часу ігнорують законні вимоги Фонду соціального захисту інвалідів щодо сплати штрафних санкцій і при цьому не несуть ніякої відповідальності за це.

Така законодавча новація, на думку членів Комітету, в разі її реалізації, сприятиме поліпшенню дисципліни щодо сплати підприємствами штрафних санкцій, а відтак і сум надходження до Фонду соціального захисту інвалідів.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, поданий Кабінетом Міністрів.

Метою законопроекту є врегулювання на законодавчому рівні проблемних питань, а саме встановлення єдиного нормативу для всіх підприємств, незалежно від форми власності і господарювання та обрахування його в залежності від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Законопроектом передбачається внести зміни до вищезгаданого закону, встановивши такий єдиний норматив для всіх підприємств і його обрахування в залежності від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Комітет підтримав законодавчу ініціативу уряду, яка дозволить збільшити число працюючих інвалідів, а також забезпечить рівні правові та економічні умови господарювання для всіх підприємств.