Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материала

Документы

Содержание У парламентських комітетах За офіційним протоколом офіційні візити Слава тобі, Шафарику Засiдання мiжпарламентської ради україна  нато Прес-конференція постійної делегації

Подобный материал:

• П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання, 734.19kb.
• Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання, 747.02kb.
• П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання, 1063.18kb.
• Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
• Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї, 821.03kb.
• Верховної Ради України VІ скликання № з/п Реєстр. № та дата внесення Назва закон, 35.39kb.
• Верховної Ради України VI скликання, в частині, що стосується офіційного оприлюднення, 42.3kb.
• Верховної Ради України четвертого скликання І. Питання, підготовлені до розгляду, 1392.02kb.
• Верховної Ради України повідомляю про виключення народного депутата України Гармаш, 1031.04kb.
• Дзасідань Верховної Ради України на 19-22 квітня 2011 року Реєстр номер Субєкт ініціативи, 606.98kb.

№ 5 (47) 6-10 жовтня 2003 року

ЧЕТВЕРТА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував парламенту підтримати зміни до статті 11 Закону “Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”.

Проект містить пропозицію щодо визначення Державного департаменту ветеринарної медицини єдиним органом державного контролю та нагляду за якістю та безпекою риби, інших водних живих ресурсів та харчової продукції з них, що призначаються для експорту.

Запровадження цієї пропозиції сприятиме упорядкуванню здійснення державного контролю у відповідній сфері.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин висловився за доопрацювання проекту закону “Про внесення змін до Лісового кодексу України”.

Даний законопроект спрямований на вдосконалення термінологічно-понятійного апарату Лісового кодексу України, прав та обов‘язків службових осіб державної лісової охорони, плати за лісові ресурси й користування земельними ділянками лісового фонду.

Загальним завданням закону є регулювання правових відносин у лісовому господарстві та спрямування лісівництва на підвищення ефективності використання лісових земель з дотриманням природоохоронних і лісівничих норм і правил щодо охорони та відтворення лісів і лісових ресурсів, забезпечення їх здатності зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, попереджувати забруднення навколишнього середовища, сприяти оздоровленню населення.

Члени Комітету зауважили, що поняття “ліс”, яке запропоноване у ст. 1 проекту, є перекладом цього поняття, що вживається за європейською системою обліку й лісівництва (Forest Resource of Europe, CIS//United Nations//Economic Commission of Europe.- New York and Geneva, 2000. – p.386). На відміну від європейської, українська законотворча техніка ґрунтується на принципах лаконічності та максимальної чіткості відображення термінології, яка вживається у тексті, уникнення описових виразів, а також тих, які містять додаткову інформацію і не є обов’язковими. З огляду на це, народні депутати пропонують доопрацювати поняття “ліс”, акцентувавши увагу не тільки на екологічних функціях лісу, які наразі пріоритетно викладені у ст. 3 Лісового кодексу України, а й на експлуатаційному значенні лісу.

Потребують корегування й інші визначення. Зокрема, визначення “земель лісового фонду”, “лісових ресурсів”, що міститься у запропонованій редакції статті 3 Лісового кодексу (пункт 1 проекту), слід узгодити з положеннями пунктів 2 та 3 проекту, які передбачають внесення змін до статті 4 “Землі лісового фонду України” та статті 7 “Лісові ресурси” Лісового кодексу. Окрім того, слід врахувати, що визначення земель лісового фонду, вимоги щодо набуття власності на землі лісового фонду, використання земель лісового фонду, встановлені Земельним кодексом України (Глава 11). З ними мають бути узгоджені відповідні положення проекту.

В пункті 5 проекту питання плати за користування земельними ділянками лісового фонду слід уточнити із врахуванням того, що є різні форми власності на зазначені земельні ділянки (державна, комунальна, приватна). Користування лісовими ресурсами власниками земельних ділянок лісового фонду має бути безоплатним. Також слід передбачити й інші випадки безоплатного використання лісових ресурсів (розміщення пасік тощо).

Окрім того, вираз “з урахуванням ринкових засад розвитку національної економіки”, що міститься в пункті 5 проекту, не несе юридичного навантаження. Його доцільно вилучити.

* * *

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону про фінансовий контроль, внесений Кабінетом Міністрів.

Законопроект визначає правові засади і мета здійснення фінансового контролю, а також усі його різновиди; окреслена структура системи фінансового контролю, основні положення її функціонування; механізм координації діяльності органів фінансового контролю на засадах державного регулювання.

Проект містить понятійну базу, де поряд з поняттям фінансового контролю, його системи, дано визначення суб’єктам і об’єктам фінансового контролю, його видам, способам і методичним прийомам.

У документі дано класифікацію фінансового контролю в залежності від організаційно-правового статусу суб’єктів фінансового контролю, часу здійснення фінансового контролю по відношенню до управлінського рішення та взаємовідносин суб’єкта фінансового контролю і суб’єкта господарювання, фінансово-господарська діяльність якого є об’єктом фінансового контролю.

Зокрема, в залежності від організаційно-правового статусу суб’єктів контролю фінансовий контроль класифіковано як державний, комунальний, незалежний та контроль власника (органу управління); тим самим в єдиній системі зафіксовано всі існуючі в державі органи фінансового контролю.

Законопроект регламентує взаємодію контролюючих органів між собою, виходячи з принципів координації їх діяльності на засадах державного регулювання у сфері фінансового контролю.

Комітет зазначив, що в разі прийняття законопроекту державне регулювання у сфері фінансового контролю забезпечить уникнення дублювання та паралелізму в роботі контролюючих органів, в тому числі і на стадії планування, що відповідає державній регуляторній політиці у сфері підприємництва, а також сприятиме запровадженню єдиних методологічних та методичних підходів у діяльності суб’єктів фінансового контролю та обміну інформацією між ними, що значно підвищить ефективність їх роботи.

* * *

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією рекомендував парламентові прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких Законів України (щодо нормативно – правового забезпечення охорони державної таємниці), внесений Кабінетом Міністрів.

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України з метою нормативно-правового забезпечення охорони державної таємниці, врахування змін в законодавстві, в економічній, соціально-політичній та інших сферах, що сталися після прийняття у 1999 році Закону України “Про державну таємницю”, а також у зв'язку з необхідністю реалізації позитивного вітчизняного і міжнародного досвіду забезпечення охорони секретної інформації.

Зміни, які пропонується внести до законодавчих актів, стосуються насамперед Закону України “Про державну таємницю”, а також законів України “Про оперативно-розшукову діяльність” та “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”.

Зокрема, змінами до ст. 8 Закону України “Про державну таємницю” пропонується чіткіше визначити характер мобілізаційних відомостей, які відносяться до державної таємниці, а також привести норми цієї статті у відповідність до прийнятих Законів України “Про контррозвідувальну діяльність” та “Про розвідувальні органи України” (щодо віднесення до державної таємниці окремих категорій відомостей, які стосуються контррозвідувальної та розвідувальної діяльності).

Певні зміни до Закону України “Про державну таємницю” внесені з метою удосконалення діяльності державних експертів з питань таємниць, як посадових осіб, спеціально уповноважених державою здійснювати відповідні функції у сфері охорони секретної інформації, більш чіткого визначення їх прав та обов'язків.

Зокрема, стаття 9 доповнюється нормами стосовно участі державного експерта з питань таємниць у розробці критеріїв визначення шкоди національній безпеці України не тільки у випадках розголошення державної таємниці, а також у разі втрати її матеріальних носіїв. Внесені також зміни щодо розгляду державним експертом з питань таємниць звернень Служби безпеки України з питань, які належать до його компетенції, протягом одного місяця.

Запропоновані зміни до ст. 15 стосовно оформлення секретних документів зроблені з урахуванням багаторічного практичного досвіду ведення секретного діловодства з метою уникнення неоднозначного тлумачення положень цієї статті.

До статті 19 внесені зміни, відповідно до яких єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, передачі та транспортування матеріальних носіїв секретної інформації встановлюються Службою безпеки України, що відповідатиме її статусу спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері охорони державної таємниці.

Стаття 20 доповнена окремими підставами, за наявності яких органам державної влади, органам місцевого самоврядування підприємствам, установам, організаціям спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, не надається. Такими додатковими підставами пропонується вважати наявність обставин, пов'язаних з їх діяльністю, які за висновком органу Служби безпеки України свідчать про існування загроз, що можуть завдати шкоди національній безпеці України.

Зміни до ст. 21 внесені з метою підвищення статусу та ролі режимно-секретних підрозділів органів державної влади, органів місцевого самоврядування підприємств, установ, організацій, що сприятиме підвищенню ефективності їх діяльності.

Законопроектом пропонується також зменшити строки дії допусків до державної таємниці. Зазначені зміни не звузять зміст та обсяг існуючих конституційних прав громадян, натомість сприятимуть додатковому зменшенню кола осіб, які обізнані з державною таємницею.

У зв'язку із змінами у законодавстві внесені необхідні зміни до статті 23, яка визначає обставини, наявність яких перешкоджає наданню громадянинові допуску до державної таємниці.

Зокрема, відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу” термін “психічні захворювання” замінено на термін “розлади психіки та поведінки”. До пункту 4 частини першої зазначеної статті відповідно до нової класифікації злочинів, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, що передбачає особливо тяжкі злочини, внесені відповідні доповнення.

Зміни до статті 28 внесені з метою уточнення форми повідомлення посадових осіб громадянами, яким надано допуск до державної таємниці, про свій виїзд з України.

Зміни до статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” внесені з метою удосконалення порядку використанням громадянами, яким надано допуск та доступ до державної таємниці, закордонних паспортів, а також усунення передумов для порушення громадянами України взятих на себе обов’язків щодо збереження державної таємниці.

Члени Комітету зазначили, що прийняття зазначеного Закону сприятиме зміцненню системи охорони державної таємниці та забезпеченню конституційних прав громадян.

* * *

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією рекомендував парламентові прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких Законів України щодо впорядкування системи органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, внесений народними депутатами України В.Стретовичем, М.Карнаухом, Г.Буйком.

Автори законопроекту мотивували його прийняття необхідністю посилення боротьби з організованою злочинністю, забезпечення захисту прав і свобод громадян та інтересів держави.

Вони звертають увагу на те, що прийнятий в 1993 р. Закон України ’’Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю’’ відіграв позитивну роль в боротьбі з організованою злочинністю.

Діяльність спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю відвернула загрозу криміналізації економіки держави, стримала проникнення в Україну міжнародної організованою злочинності та тероризму.

Однак, з моменту прийняття закону змінилися соціально-економічні умови, способи вчинення злочинних діянь, організована злочинність набула нових форм. Виникла необхідність коригування основних напрямків боротьби з організованою злочинністю, з тим щоб зусилля підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю були зосередженні на боротьбу з найбільш небезпечними проявами злочинності.

Автори законопроекту зазначили, що в практичній діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю мали місце непоодинокі випадки використання їх в політичних цілях та в інтересах окремих фінансових груп.

З огляду на вищезазначене виникла необхідність внесення змін до чинного законодавства, що регулює питання боротьби з організованою злочинністю.

Проектом Закону вносяться зміни до Законів України ’’Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю’’, ’’Про міліцію’’, ’’Про прокуратуру’’, ’’Про оперативно-розшукову діяльність’’.

Вказаним законопроектом впорядкована система органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, більш конкретно визначені основні напрямки боротьби з організованою злочинністю, права спеціальних підрозділів, використання ними технічних засобів при проведенні оперативно-розшукової діяльності.

Проект Закону передбачає здійснення ефективного прокурорського нагляду та парламентського контролю за діяльністю спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю.

Комітет зазначив, що прийняття законопроекту дозволить підвищити ефективність боротьби з організованою злочинністю, забезпечити захист прав фізичних і юридичних осіб та інтересів держави.


* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту підтримати за основу проект закону про асоціації, інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування.

Основною метою законопроекту є унормування порядку створення асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування, визначення їх повноважень, та встановлення правових засад взаємовідносин зазначених асоціацій з органами державної влади.

Автор проекту Юрій Ключковський зазначив, що у чинному законодавстві України порядок створення асоціацій, інших об’єднань органів місцевого самоврядування не деталізується, не визначено їх повноважень, правових засад взаємовідносин з органами державної влади. На практиці це призводить до їх ототожнення з громадськими організаціями, хоча останні мають принципово іншу природу – їх членами є фізичні особи, а не органи публічної влади.

Крім того, автор вважає, що злободенними є питання статусу асоціацій, інших об’єднань органів місцевого самоврядування, їх місця в системі місцевого самоврядування та ролі як “зв’язуючої ланки” у взаємовідносинах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. "З досвіду зарубіжних країн добре відомо, що саме асоціації місцевого самоврядування виконують функції щодо представництва та лобіювання інтересів територіальних громад, органів місцевого самоврядування у центральних органах державної влади і, з урахуванням політичних та правових реалій в Україні, ці функції потребують законодавчого закріплення", - зазначив він.

До предмету правового регулювання Закону “Про асоціації, інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування” пропонується включити наступні питання:

принципи організації та діяльності асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування;

порядок легалізації асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування, їх статус та види;

засади взаємовідносин асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування з органами державної влади, територіальними громадами та органами місцевого самоврядування;

порядок створення асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування, їх права та обов’язки;

делегування асоціаціям, іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування окремих повноважень органів місцевого самоврядування невладного характеру;

підприємницька діяльність асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування;

правовий режим майна асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування;

контроль за діяльністю асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування;

гарантії діяльності асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування тощо.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув питання про стан виконання Закону “Про мисливське господарство і полювання” та про звернення громадськості щодо заборони весняного полювання на птахів.

Згаданий закон було прийнято три роки тому. Нормативно-правові акти регулюють питання щодо умов ведення мисливського господарства, ліцензування відстрілу, організації полювання та надання послуг іноземним мисливцям, здійснення громадського контролю тощо. Весняне полювання може проводитися в нас на обмежені види мисливських птахів – тільки на ті, які мають статевий диформізм (крижень, тетерук) або характерну токову поведінку (вальдшнеп), що дозволяє чітко відрізняти самців від самок, без шкоди для розмноження (бо ці види полігами), дозволене весняне полювання на самців вказаних видів.

Весняне полювання в Україні у визначений Законом термін (березень-квітень) фактично проводиться у цих межах в досить короткі строки. Так, в останні два роки воно дозволялося протягом двох тижнів (по 2-3 дні), з дозволом убивати не більше 3-х птахів за день. А в поточному, 2003-у році, цієї весни полювати було заборонено.

Органи Держкомлісгоспу, Мінекоресурсів, громадські мисливські інспектори, єгерська служба користувачів мисливських угідь ведуть постійну боротьбу з порушниками правил полювання. Щорічно за браконьєрство притягується до відповідальності біля 6 тисяч осіб. Разом з тим, браконьєрство залишається одним з головних стримуючих факторів збільшення чисельності поголів'я мисливських тварин. До того ж, питання впливу полювання на чисельність популяцій перелітних і місцевих диких гусей, їх вплив на посіви озимих культур тощо з наукової точки зору в Україні не досліджено.

Останнім часом до Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади надходять численні звернення від широкого кола громадськості, в яких висловлюється стурбованість за збереження птахів і тварин з вимогами про заборону в Україні весняного полювання.

Виходячи з цих пропозицій і з метою поліпшення ведення мисливського господарства та ведення полювання Комітет вирішив рекомендувати Кабміну, для активізації боротьби з браконьєрством і для відновлення стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства й полювання, підготувати відповідні поправки до законодавства. Мінекології, НАНУ, Держкомлісгоспу до 1 лютого 2004 року завершити розробку нормативно-правових актів з питань ведення мисливського господарства і полювання, а протягом 2003-2005 років провести необхідні науково-дослідні роботи по вивченню доцільності проведення весняного полювання на пернату дичину в Україні.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи заслухав інформацію Кабінету Міністрів про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов’язаної з надрокористуванням в Україні та визнав його роботу в цьому напрямку незадовільною.

Як відзначали депутати, негативний багатосторонній вплив на навколишнє середовище, що призводить до порушення природної екологічної рівноваги є наслідком багатьох факторів. Зокрема, це відсутність єдиного координуючого центру та контролюючого органу у сфері геологічного вивчення, використання й охорони надр, відсутність загальної державної стратегії вивчення надр з перспективою відтворення матеріально-сировинної бази і технічного переоснащення видобувних підприємств. Систематично недотримуються вимоги природоохоронного законодавства, застосовуються недосконалі технології й техніка на підприємствах видобувних галузей, що спричиняє малу віддачу і передчасне виснаження сировинних баз діючих підприємств, недостачу коштів для введення в експлуатацію нових родовищ з високими технологіями експлуатації, скорочення обсягів геологорозвідувальних робіт.

Для виправлення становища потрібно визначити основні напрямки державної політики у сфері надрокористування – вдосконалення законодавства, державного управління та контролю. Необхідно створити комплекс економічних, правових та організаційних заходів для залучення інвестицій на розвиток мінерально-сировинного комплексу держави, розробити стратегію розвитку мінерально-сировинного та паливно-енергетичного комплексів на перспективу. Дуже важливим, вважають члени Комітету, є створення умов приросту і відтворення запасів корисних копалин за рахунок коштів надрокористувачів та прямого державного фінансування пошукових геологорозвідувальних робіт.

Щоб забезпечити невідкладні заходи розвитку мінерально-сировинної бази України, раціональне використання природних ресурсів та екологічну безпеку Комітет визначив перелік законопроектів, які рекомендується розробити Кабміну і представити для розгляду й затвердження у Верховну Раду. Протягом місяця необхідно також розробити й представити план заходів виконання викладених рекомендацій. А контроль за виконанням беруть на себе депутати Комітету.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до плану своїх заходів на період роботи третьої сесії, проводить 17 жовтня “круглий стіл” з питань зв’язку між малими дозами радіації та станом захворювання населення, яке проживає на забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територіях.

Будуть обговоруватися проблеми, що вимагають конкретного вирішення і стосуються багатьох громадян держави. Зокрема, як впливають величини доз опромінення на стан загальних захворувань населення – тих, які проживають на забруднених територіях і поза ними. На суд учасників виноситься загальна концепція радіаційного захисту населення України (на основі загального ліміту дози опромінення від усіх джерел радіоактивного випромінювання різного походження). Згідно законопроекту про внесення змін до Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” велику увагу планується приділити питанню про дозові критерії при визначенні зон радіоактивного забруднення територій.

Почнеться цей захід о 12-й годині, в приміщення Верховної Ради по вулиці Грушевського, 18\2 (кімната №12).

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув законопроект про внесення змін до Земельного Кодексу України (щодо земель водного фонду).

При обговоренні, народні депутати головну увагу звертали на потребу узгодження окремих положень розділу “Право на землі водного фонду” Земельного кодексу України з деякими статтями Водного кодексу України а також положенням ст.13 Конституції України в тій частині, що суперечить правам власності народу України на водні ресурси. А цей документ містить пропозиції щодо включення до Земельного Кодексу положень, які визначають обов’язковою умовою надання в оренду земельних ділянок прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, а також озер, водосховищ, інших водойм та островів забезпечення вільного доступу громадян (третіх осіб) до цих земель із метою задоволення своїх рекреаційних, спортивних, культурно-оздоровчих та інших потреб. Тобто, законопроектом пропонується запобігання звуженню реальних можливостей громадян щодо реалізації свого права на загальне природокористування в державі.

Внесення відповідних змін до Земельного кодексу України дозволить гарантувати конституційні права громадян на рівні умови користування водними об'єктами загальнодержавного значення та посилить захист суспільних інтересів під час надання земель водного фонду в оренду юридичним і фізичним особам. Прийняття законопроекту також дозволить знизити певну напруженість у суспільстві, яка виникла у зв’язку з тим, що орендарями прибережних захисних смуг перекриваються (зводяться бетонні та іншого типу загорожі тощо) проходи до водних об’єктів, обмежується можливість сусідів та інших третіх осіб купатися, загорати тощо.

Комітет підтримав пропозицію прийняти даний законопроект за основу.

* * *

Роль спеціальних економічних зон в інноваційному розвитку суднобудівної галузі України планують обговорити члени парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на виїзному засіданні 8-9 жовтня в містах Миколаєві та Херсоні.

Зокрема, у Спеціальній економічній зоні "Миколаїв" затверджено 7 інноваційних проектів кошторисною вартістю 40, 8 млн. дол. США.

Затвердженими проектами передбачається створити 924 робочих місця та зберегти 10,8 тисяч робочих місць.

За видами економічної діяльності найбільш значна частина залучених інвестицій спрямована у виробництво транспортного устаткування - 86 відсотків (3,1 млн. дол. США).

Надходження до бюджетів від реалізації проектів склали 33,7 млн. гривень. Пільги отримані в обсязі 25,9 млн. гривень. Сальдо отриманих пільг та надходжень до бюджетів позитивне і станом на перше липня складає 7,7 млн. гривень.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендував парламенту ратифікувати Угоду між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобігання випадкам без громадянства та подвійного громадянства.

Водночас, народні депутати наголосили на необхідності направлення до Комітету довідки про погодження з підписами уповноважених осіб Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України.

Зазначалося, що Угода дає можливість вирішувати питання громадянства у повній відповідності до положень національного законодавства про існування в Україні єдиного громадянства. Відповідно до її положень, кожна із Сторін визнає за громадянином належність до громадянства тільки однієї з держав. Реалізація положень Угоди виключить випадки виникнення без громадянства та подвійного громадянства щодо осіб, які змінюватимуть громадянство відповідно до цієї Угоди.

* * *

Члени Комітету з питань Європейської інтеграції висловили низку зауважень до проекту постанови про затвердження Положень про проведення парламентських слухань.

Проект має на меті до прийняття Закону “Про Регламент Верховної Ради України” врегулювати та вдосконалити процедуру підготовки та проведення парламентських слухань у Верховній Раді України та слухань у комітетах.

Члени Комітету вважають, що текст Положення доцільніше викласти у вигляді окремих розділів. Наприклад: Розділ 1 - ”Слухання у комітеті”. Розділ 2 - "Ініціювання проведення слухань”. Розділ 3 - "Учасники слухань у Комітеті”. Розділ 4 - "Порядок ведення слухань у комітеті”. Розділ 5 - "Інформування про слухання в Комітеті”.