Geum.ru

Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материалаДокументы

Содержание


Засiдання мiжпарламентської ради україна  нато
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
^
ЗАСIДАННЯ МIЖПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РАДИ
УКРАЇНА  НАТО


6 жовтня 2003 року в м.Києвi пiд головуванням заступника Голови Верховної Ради України О.ЗIНЧЕНКА та Голови підкомітету Парламентської асамблеї НАТО німецького парламентарія М.МЕКЕЛЯ вiдбулося перше засiдання Мiжпарламентської ради УкраїнаНАТО.

Учасники засiдання  народнi депутати України i члени Парламентської асамблеї НАТО  обговорили перебiг виконання Україною положень Цiльового плану на 2003 рiк в рамках Плану дiй УкраїнаНАТО. Було констатовано суттєве просування Української сторони в реалiзацiї завдань цього документа як важливого етапу руху нашої держави до набуття повноправного членства в Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору, вiдзначено позитивну роботу в цьому напрямi переважної бiльшостi зацiкавлених українських структур  суб'єктiв виконання Плану.

Водночас, парламентарi привернули увагу до того, що темпи досягнення окремих цiлей Плану (всього близько 30) можуть у пiдсумку поставити пiд сумнiв належне i своєчасне виконання документiв в цiлому. Найбiльшу стурбованiсть при цьому викликає вiдставання у започаткуваннi роботи Касацiйного суду України та адмiнiстративних судiв, стагнацiя адмiнiстративної реформи, пробуксовування у розробленнi програми iнформацiйної пiдтримки спiвробiтництва УкраїнаНАТО на 2003 рiк, вiдсутнiсть прогресу в посиленнi енергетичної безпеки держави.

Члени Мiжпарламентської ради наголосили на необхiдностi посилення парламентського контролю у цiй сферi, зокрема через використання можливостей Мiжпарламентської ради УкраїнаНАТО та подальшого зростання ваги парламентського складника у вiдносинах України з НАТО взагалi.

Мiжпарламентську раду УкраїнаНАТО було утворено у березнi 2003 року у складi народних депутатiв України та членiв ПА НАТО з метою посилення ролi парламентського вимiру взаємовiдносин мiж Україною i НАТО на етапi переходу вiд стосункiв особливого партнерства до поглибленого дiалогу для створення передумов набуття Україною повноправного членства в Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору.

7-8 жовтня 2003 року члени Мiжпарламентської ради УкраїнаНАТО беруть участь у засіданні Політичного комітету Парламентської асамблеї НАТО.

Наступне засiдання Мiжпарламентської ради передбачається провести на початку 2004 року.

* * *

У рамках Парламентської асамблеї НАТО в Києвi 68 жовтня 2003 року проходить перше спiльне засiдання Полiтичного комiтету Парламентської асамблеї НАТО та Мiжпарламентської ради Україна  НАТО. Як вiдомо, Мiжпарламентську раду було утворено в березнi поточного року в складi народних депутатiв України та членiв ПА НАТО з метою посилення ролi парламентського впливу у взаємовiдносинах України з НАТО на етапi переходу вiд стосункiв особливого партнерства до поглибленого дiалогу для створення передумов набуття Україною повноправного членства в Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору.

У вiвторок, 7 жовтня, у Верховнiй Радi України вiдбулося вiдкриття Мiжпарламентської Ради Україна  НАТО.

Вступне слово мали глава Постiйної делегацiї Верховної Ради України у Парламентськiй асамблеї НАТО Олег ЗАРУБIНСЬКИЙ та Голова Пiдкомiтету з питань Центрально-Схiдної Європи Полiтичного комiтету ПА НАТО Маркус МЕКЕЛЬ.

З вiтальним словом до присутнiх звернувся заступник Голови Верховної Ради України Олександр ЗIНЧЕНКО.

Вiн пiдкреслив, що курс на повномасштабну iнтеграцiю в європейські та євроатлантичнi полiтичнi, економiчнi та безпековi структури ми вважаємо одним з основоположних елементiв оборонної полiтики України. Важливою складовою цього курсу, який пiдкрiплюється внутрiшнiми соцiально-полiтичними та економiчними перетвореннями i по сутi на них базується, є нашi намiри щодо набуття у перспективi повноправного членства в НАТО.

А конкретним i реальним практичним кроком у даному напрямку стало введення у дiю Президентом України рiшення Ради нацiональної безпеки та оборони "Про стратегiю України щодо Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО)". Цим наша держава зробила серйозну заявку на здобуття належного їй мiсця у сiм'ї європейських народiв. Прагнення набути у майбутньому членства в Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору, сказав О.ЗIНЧЕНКО, супроводжуються практичними дiями Уряду України. Зокрема, закладено органiзацiйну основу спiвробiтництва з НАТО. Йдеться про створення Державної Ради з питань європейської i євроатлантичної iнтеграцiї, Нацiонального центру з питань євроатлантичної iнтеграцiї України. Вiдповiднi пiдроздiли сформовано у мiнiстерствах та вiдомствах, залучених до процесiв спiвпрацi.

Перед центральними органами виконавчої влади поставлено чiткi завдання, пов'язанi з якiсним поглибленням цiєї роботи, а по сутi  з пiдготовкою держави до членства в Альянсi. Вся їхня поточна дiяльнiсть базується на внутрiшньодержавнiй системi галузевого спiвробiтництва з НАТО, в основу якої покладено План дiй Україна  НАТО та Цiльовий план на 2003 рiк.

ЗIНЧЕНКО О.О. нагадав про внесок парламенту в справу виконання Україною Цiльового плану на 2003 рiк. Вагоме мiсце у комплексi цiєї роботи належить законодавчому супроводженню заходiв практичного спiвробiтництва, наближення до норм та стандартiв, прийнятих у державах  членах НАТО. Досить сказати, наприклад, про такi законодавчi акти, прийнятi в цьому роцi, як закони "Про основи нацiональної безпеки України" та "Про цивiльний демократичний контроль над Воєнною органiзацiєю i правоохоронними органами держави".

Заступник Голови Верховної Ради України побажав учасникам засiдання плiдної, конструктивної роботи.

В програмi роботи засiдання такi питання: вiдносини України з НАТО; реформування Збройних Сил України; полiтика нацiональної безпеки України: головнi внутрiшнi та зовнiшнi чинники; оцiнка дiалогу Україна  НАТО; Чорноморсько-каспiйський регiон: новi виклики та загрози i реальнi структури безпеки; боротьба з тероризмом, запобiгання розповсюдженню зброї масового знищення: внесок України до нового порядку денного мiжнародної безпеки; наслiдки вiйни в Iрацi: точка зору України та її прiоритети.

Далi на засiданнi проходило проголошення доповiдей iз зазначених питань та їх обговорення.

Спiвголовували на засiданнi заступник Голови Верховної Ради України Олександр ЗIНЧЕНКО та Голова Пiдкомiтету з питань Центрально-Схiдної Європи Полiтичного комiтету ПА НАТО Маркус МЕКЕЛЬ.


* * *


Виступ заступника Голови Верховної Ради України О.Зінченка

на засіданні міжпарламентської ради Україна-НАТО


Шановні учасники засідання,

Шановні гості,

Пані та панове.

Радий нагоді привітати учасників такої представницької зустрічі. Ми вже мали нагоду обмінятися вступною інформацією, мали вчора неформальну першу зустріч, тому я без передмови хотів би викласти своє бачення проблем, які передбачається на ній розглянути.

Насамперед хотів би зазначити, що курс на повномасштабну інтеграцію в європейські та євроатлантичні політичні, економічні та безпекові структури ми вважаємо одним з основоположних елементів зовнішньополітичної, безпекової та оборонної політики України.

По-суті йдеться про ключові поняття доктрини національного розвитку.

А важливою складовою цього курсу, який підкріплюється внутрішніми соціально-політичними та економічними перетвореннями і по суті на них базується, є наші наміри щодо набуття у перспективі повноправного членства в НАТО.

Хотів би відзначити високий рівень встановленої взаємодії українських владних структур усіх рівнів з структурами НАТО, частоту та ефективність спільних зустрічей та дій.

Декілька слів про фундамент цієї політики.

І представницька, і законодавча гілки влади мають що сказати на будь-якому рівні про роботу в цьому напрямку.

Конкретним і реальним практичним кроком у даному напрямку стало введення у дію Президентом України рішення Ради національної безпеки та оборони "Про стратегію України щодо Організації Північноатлантичного договору (НАТО)". Цим наша держава зробила заявку на здобуття належного їй місця у сім'ї європейських народів.

Ідучи на такі кроки, ми враховуємо ту безумовно позитивну роль, яку відіграє підтримка країнами-членами Альянсу процесу дальшого просування реформ в Україні, зміцнення демократичних інституцій, утвердження та розвитку громадянського суспільства.

Прагнення набути у майбутньому членства в Організації Північноатлантичного договору супроводжуються практичними діями Уряду України, закладено організаційну основу співробітництва з НАТО. Маю на увазі створення Державної Ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України. Відповідні підрозділи сформовано у міністерствах та відомствах, залучених до процесів співпраці.

Виходячи з необхідності систематизації та структуризації галузевої співпраці, Президент України призначив національних координаторів співробітництва з НАТО.

Перед центральними органами виконавчої влади поставлено завдання, пов'язані з якісним поглибленням цієї роботи, а по суті - з підготовкою держави до членства в Альянсі. Вся їхня поточна діяльність базується на внутрішньодержавній системі галузевого співробітництва з НАТО, в основу якої покладено План дій Україна-НАТО та Цільовий план на 2003 рік.

Слід підкреслити, що вся сфера відносин з Альянсом є предметом особливої уваги Верховної Ради України. Нинішній її склад у своїй більшості євроінтеграційно налаштований.

Про внесок парламенту в цю справу можна судити з виконання Україною Цільового плану на 2003 рік. Вагоме місце у комплексі цієї роботи належить законодавчому супроводженню заходів практичного співробітництва, наближення до норм та стандартів, прийнятих у державах - членах НАТО. Досить сказати, наприклад, про такі законодавчі акти, прийняті в цьому році, як закони "Про основи національної безпеки України" та Про цивільний демократичний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави".

Важко переоцінити і значення міжпарламентських зв'язків - як двосторонніх, з державами-членами Альянсу, так і з Парламентською асамблеєю НАТО, де Верховна Рада України представлена постійною делегацією.

Міжпарламентські контакти, як і робота з реалізації європейського вибору України загалом, набули більшої системності і, я б сказав, осмисленості з утворенням у Верховній Раді спеціальної структури - Комітету з питань європейської інтеграції.

Активізація зусиль на цьому напрямі зовнішньополітичної діяльності, а ми на це рішуче налаштовані, посилення взаємодії між законодавчою і виконавчою гілками влади у поглибленні курсу економічних реформ, демократизації суспільства мають прискорити поступ України до НАТО, входження її до європейської сім'ї народів.

Усвідомлення дедалі більшою частиною українського суспільства цього важливого імперативу сучасної доби, зростаючу підтримку європейського вибору загалом ми відносимо до найбільших, знакових здобутків та підсумків пройденого етапу незалежності.

Чи вирішили ми всі проблеми? Чи існує так зване "проблемне поле"? Так, існує.

Ми не змогли гармонізувати рух до НАТО з таким же масштабним рухом до ЄС.

Необхідні глибокі зміни в структурі та самому змісті Збройних Сил.

Ми не вирішили питання технологічної сумісності.

НАТО саме дуже швидко розвивається. Змінюються підходи. Необхідні системні, глибокі, послідовні дії всіх сторін, організація сучасних інструментів для здійснення інтеграції.

Законодавство повинно мати не стримуючий, а креативний характер. Воно має дати можливість дивитися в майбутнє, а не просто фіксувати ситуацію, що склалася.

Тепер справа за тим, щоб остаточно перевести наміри та декларації у площину практичної роботи і матеріалізувати в таких же реальних, відчутних результатах.

Це, безумовно, набагато важче і складніше. Але життєво необхідно для України, яка може і повинна підкріпити свою географічну присутність в Європі необхідними політичними, економічними та соціальними трансформаціями.

Бажаю учасникам засідання плідної, конструктивної роботи, прийнятті рішень та рекомендацій, які справлять довготривалий позитивний вплив на стосунки у форматі "Україна-НАТО", а зарубіжним гостям - і приємного перебування на українській землі.

Дякую за увагу.

* * *

Продовжуючи роботу за визначеною програмою, учасники засідання Міжпарламентської ради Україна  НАТО заслухали й обговорили у вівторок, 7 жовтня, питання намічені для розгляду цього дня.

По доповіді заступника міністра закордонних справ України Ігоря ХАРЧЕНКА відбулася грунтовна розмова з концептуальних аспектів відносин України з Організацією Північноатлантичного Альянсу. Учасники дискусії привертали увагу до важливості парламентського контролю за виконанням Україною Цільового плану на поточний рік в рамках дій Україна  НАТО. Йшлося, зокрема, про потребу виробити рекомендації, спрямовані на підвищення результативності роботи відповідних структур-суб'єктів виконання Плану з українського боку. На цьому наголосив, зокрема, голова Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України Володимир ГОРБУЛІН.

Приведенню структури та чисельності Збройних Сил України до параметрів військових формувань Організації Північноатлантичного Альянсу присвятив свою розповідь міністр оборони України Євген МАРЧУК. Чільне місце в доповіді й у дискусії по ній відводилось темі розмежування функцій Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, скороченню Збройних Сил до оптимальної чисельності  200 тисяч чоловік. Йшлося й про перехід до трьохвидової структури  сухопутних, повітряних, морських сил. В цілому йдеться про перехід на модульний принцип функціональних структур, характерний для Європи. Усе це відображено, як сказав доповідач, в новій військовій доктрині, яка готується до оприлюднення. В ній, крім усього іншого, зазначалось, приділяється належна увага соціальній проблематиці.

На засіданні підкреслювалася особлива важливість цього аспекту адапційних заходів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань оборони і національної безпеки Георгій КРЮЧКОВ привернув увагу до складнощів військової перебудови, а водночас наголосив: треба робити все, щоб Україна не увійшла до НАТО "бідною наймичкою". Цьому має, сказав КРЮЧКОВ Г., сприяти й законодавча база, яку вдалось напрацювати доволі грунтовно.

У загальних рамках дискусії порушувалось питання про будівництво Росією без погодження з Україною дамби на Азовському морі, що заторкує питання цілісності території нашої держави, всупереч домовленостям щодо Єдиного економічного простору.

По доповіді заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергія ПИРОЖКОВА було обговорено питання "Політика національної безпеки України: головні внутрішні та зовнішні чинники". Головуючий, до речі, зауважив, що після великого теракту в США стало важко розрізняти внутрішні і зовнішні чинники безпеки.

С.ПИРОЖКОВ зазначив, насамперед, що Верховної Ради України в червні цього року прийняла Закон про основи національної безпеки. Він вивірений експертами, в тому числі європейськими, і, сподіваємось добре послужить інтеграційним намірам нашої держави. Доповідач привернув увагу до того, що національна безпека нині, маючи, як правило, національні джерела, щодалі більше залежить і від чинників зовнішнього походження. Тим-то в цьому плані дуже важливе тісне співробітництво. Оціночно у нас воно успішніше складається в рамках Європейського союзу, поки що меншою мірою  у співвідносинах з Організацією Північноатлантичного Альянсу.

Йшлося про необхідність створення в Європі за участю України цілісної системи регулювання міграційних процесів. ПИРОЖКОВ С. оцінив як важливий практичний крок у цьому напрямі Празькі домовленості 2002 року (листопад) з питань безпеки та Цільовий план дій на 2003 рік. Це, на його переконання, одна із важливих запорук вирішення і наших внутрішніх проблем.

Доповідач поінформував учасників засідання також про реформування системи національної безпеки в Україні відповідно до європейських стандартів. Учасники дискусії висловлювали поради та пропозиції щодо посилення колективної безпеки, виходячи з основоположної мети демократії  захисту прав і свобод людини.

Належно аналізувались та оцінювались також заходи боротьби в Україні з відмиванням злочинних грошей, з корупційними діяннями.

Про комплексність чинників національної безпеки грунтовно говорив народний депутат України Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, оцінюючи в цьому Північноатлантичний Альянс як структуру, що "продукує" безпеку. Він з жалем говорив про помилковість позицій деяких наших ЗМІ, пов'язаних російським капіталом.

У перебігу відповідей на запитання та виступів чільне місце зайняла тема направлення українського контингенту стабілізаційних сил в район Іраку. Ця акція, як підкреслювалось, відбулася відповідно до наших чинних нормативно-правових актів.

Що стосується будівництва дамби в Керченській затоці, то висловлювалось запевнення про можливість улагодження ситуації урядами України та Російської Федерації.

За участі голови Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції Володимира ГОРБУЛІНА, директора Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішеля ДЮРЕ та послів або представників посольств в Україні держав-членів організації Північноатлантичного договору відбулася також дискусія з питання "Оцінка діалогу Україна  НАТО". Дискусія проходила за методикою "круглого столу".

В.ГОРБУЛІН простежив шлях просування України до нинішнього стану своїх взаємовідносин з Альянсом. Він охарактеризував стан реформування відповідних суспільних галузей і структур, насамперед так званого силового блоку, що має забезпечувати таку подальшу демілітаризацію. ГОРБУЛІН В. відзначив, зокрема, роль у цьому парламенту України, що прийняв у роботу десятки законопроектів з цієї проблематики, чимало з яких уже прийнято як закони. Належно йде перебудова Збройних Сил, структур національної безпеки. На жаль, невтішну ситуацію маємо в інформаційній, деяких інших сферах. Це враховується під час підготовки Цільового плану дій на наступний рік.

Його проект набуває рис оптимальності й динамічності, Україні доводиться напружно працювати, щоб виявитись готовою до входження в Альянс.

Мали слово посол Великої Британії пан Брінклі, посол Греції пан Гумас, посол Канади пан Робінсон, посол Естонії пан Леттенс, представники посольств США і Польші.

В.ГОРБУЛІН у заключному слові подякував за цінні поради і пропозиції, запевнив, що робота з підготовки України до входження в НАТО посилюватиметься, набуватиме вищих якісних вимірів.

Після заключних виступів відбулася прес-конференція для працівників ЗМІ.

Спільне засідання Політичного комітету Парламентської асамблеї НАТО та Міжпарламентської ради Україна  НАТО продовжується 8 жовтня, в середу.


* * *

У середу, 8 жовтня, продовжилось Спільне засідання Політичного комітету Парламентської асамблеї НАТО та Міжпарламентської ради Україна  НАТО. Тривало обговорення питань узгодженої програми.

З питання "Чорноморсько-Каспійський регіон: нові виклики та загрози і регіональні структури безпеки" доповідав президент Центру міжнародної безпеки і стратегічних дій Олександр ГОНЧАРЕНКО. Він охарактеризував ситуацію, яка складається в цьому регіоні у зв'язку з послідовним витісненням тут впливу Російської Федерації Сполученими Штатами Америки. Цьому значною мірою, як сказав доповідач, сприяють дії пострадянських держав на згаданому просторі. Тобто тотальне російське панування тут стає неможливим. Створюються додаткові умови для стабільності в розвитку національних спільнот. У прагненні до цього вони виявляють намір входження до Організації Північно-Антлантичного договору. В їх числі й Україна, що активно шукає у цих впливах свій вектор, який сприяв би швидшому становленню й розвитку її державності. В цьому покликані відіграти належну роль національні структури безпеки. На жаль, захід, як зазначив ГОНЧАРЕНКО, відштовхує Україну від себе в обійми Росії, що може поглинути нашу державу, породивши нову імперію.

Доповідач відповів на численні запитання. В перебігу дискусії викристалізовувались висновки щодо політично-суспільних ситуацій, у тому числі в зв'язку з нерозв‘янням проблем з присутністю військ Росії у Придніпров'ї, її морських сил у Криму. Тут навіч подвійні й потрійні стандарти, яких слід позбуватися, зазначали учасники дискусії.

Як застережний захід у цьому аспекті має посилюватися вплив міжнародних структур безпеки. Зокрема, підкреслювалась роль ГУАМ, ПАЧЕС.

Внескові України до нового порядку денного міжнародної безпеки  боротьби з тероризмом та запобігання розповсюдженню зброї масового знищення було присвячено доповідь начальника штабу  заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України Володимира АНТИПЕНКА. Він, по-перше, охарактеризував стан вітчизняної законодавчої бази в цій сфері, зазначивши, що вона сповна узгоджується з відповідним європейським і світовим правом. По-друге, доповідач докладно розповів про діяльність Антитерористичного центру  зокрема, та центральних органів влади України  в цілому, щодо боротьби з тероризмом. Здійснювані дії в цьому напрямі, як підкреслювалось і в доповіді, і далі  у виступах, спрямовуються на те, щоб Україна працювала в дусі стандартів, що діють у європейських спільнотах відповідно до вимог Організації Північноатлантичного договору.

У перебігу дискусії її учасники торкалися багатьох складових проблеми, про яку йшлося. Зокрема, й у плані облаштованості українських кордонів, яка ще потребує великої уваги, оскільки їх надмірна "прозорість" на сході зумовлює потужний міграційний потік, що є одним із потенційних джерел тероризму.

По доповіді директора воєнних програм Українського центру економічних та політичних досліджень Леоніда ПОЛЯКОВА відбулася дискусія з питання " Наслідки війни в Іраку, точка зору України та її пріоритети".

На переконання доповідача, цієї війни не можна було уникнути. А звідси й висновок: у сучасному світі тоталітарні режими мають все менше можливостей на виживання. Приверталась увага й до думки про те, що держави сучасного світу ще неспроможні брати на себе повну відповідальність за подібні воєнні акції.

Було простежено, вплив наслідків війни в Іраку на світ в цілому, на окремі країни. Домінувала думка, що позиція України поліпшила її можливості стосовно євроатлантичної інтеграції.

За словами Л.ПОЛЯКОВА одним із наслідків Іракської війни стануть інституційні зміни в системі світової безпеки. Адже вже нині постає питання про посилення ролі Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй та, власне, й ООН в цілому.

Для України важливо те, насамперед, що вона діяла на ретельно зваженій компромісній основі. У зв'язку з цим доповідач простежив відмінність результатів опитування населення до і після надсилання українського військового підрозділу в район Іраку. В цілому з аналізу випливає висновок: своєю позицією Україна належно "зіграла" на власний імідж в очах світової спільноти. А головне, як підкреслювалось, наслідки Іракської війни спонукають до створення більш гнучкого й ефективнішого механізму дій системи безпеки в цілому.

У перебігу обговорення порушувався комплекс питань щодо впливу наслідків війни в Іраку на позицію різних прошарків населення України, українського політикуму. В цьому зв'язку народний депутат України Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ привернув увагу до головного наслідку Іракської війни  це перерозподіл нафтових ресурсів, а на його основі й посилення впливу певних світових політичних сил.

В цілому ж, переважно йшлося про необхідність дотримання всіма державами світу вимог міжнародного права.

На цьому розгляд програми засідання завершився.

Зі словами вдячності за роботу до учасників дискусії звернулися глава Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО О.ЗАРУБІНСЬКИЙ та голова Підкомітету з питань Центрально-Східної Європи Політичного комітету ПА НАТО Маркус МЕКЕЛЬ. Відзначалось, що в засіданні взяли участь представники чотирнадцяти держав  членів НАТО. М.МЕКЕЛЬ передав щиру подяку за гостинність керівництву Верховної Ради України.