П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материала

Документы

Содержание На пленарних засіданнях У четвер, 17 червня, продовжувались пленарнi засiдання п’ятої сесiї верховної ради україни. У п’ятницю, 18 червня, завершився черговий пленарний тиждень п’ятої сесiї верховної ради україни четвертого скликання. Виступ Голови Верховної Ради України ЛИТВИНА В.М. при відкритті парламентських слухань на тему "Економічна політика України: акт 16 червня 2004 року У парламентських комітетах Робоча поїздка Голови Верховної Ради України Литвина В.М. до Донецької області За офіційним протоколом офіційні візити Конференції, семінари Телеграми, привітання

Подобный материал:

• П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання, 734.19kb.
• Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання, 747.02kb.
• Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
• Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї, 821.03kb.
• Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання, 1106.78kb.
• Верховної Ради України VІ скликання № з/п Реєстр. № та дата внесення Назва закон, 35.39kb.
• Рубіжанська міська рада п’яте скликання (Сімдесят п’ята сесія) р І шення, 54.5kb.
• Верховної Ради України VI скликання, в частині, що стосується офіційного оприлюднення, 42.3kb.
• Рубіжанська міська рада п’яте скликання (сімдесят п’ята сесія) р І шення №75, 264.38kb.
• Верховної Ради України четвертого скликання І. Питання, підготовлені до розгляду, 1392.02kb.

№ 19 (74) 14-18 червня 2004 року

П‘ЯТА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ

НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ

У ВIВТОРОК, 15 ЧЕРВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.

На початку засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про перетворення депутатської фракції Аграрної партії України у фракцію Народної аграрної партії України у зв’язку із зміною назви партії, прийнятою на нещодавньому з’їзді партії.

Головуючий також поінформував про вихід народних депутатів України Віктора Бойка, Анатолія Гіршфельда, Сергія Касьянова, Станіслава Косінова та Валентина Савицького з депутатської групи „Центр” та їх входження до депутатської фракції Народної аграрної партії України, а також про входження народного депутата Ігоря Плохого до депутатської групи „Демократичні ініціативи Народовладдя”.

Обраний по загальнодержавному виборчому округу від виборчого блоку політичних партій „За Єдину Україну” народний депутат України Валентин Дзонь склав присягу на вірність Україні.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин далі оголосив про те, що дві фракції СПУ та КПУ попросили перерву. Щоб не робити її, слово для виступу було надано керівникам цих фракцій Олександру Морозу та Петру Симоненку, які висловили занепокоєння фактом приватизації металургійного комбінату „Криворіжсталь”.

О.Мороз озвучив позицію фракції СПУ, яка наполягає заслухати інформацію Кабінету Міністрів про управління державними частками майна та оголосити мораторій на приватизацію до закінчення президентської кампанії.

П.Симоненко висловив обурення фактом „так званої приватизації, в результаті якої найпотужніший комбінат "Криворіжсталь" просто віддано двом структурам”. Лідер КПУ звинуватив владу у пограбуванні народу України, висунув вимогу: заслухали інформацію голови Фонду державного майна.

Народні депутати опозиційних фракцій, які взяли участь в дискусії з цього приводу, підтримали заяви керівників фракцій СПУ та КПУ і наполягали на включенні до порядку денного питання про звіт Фонду держмайна, інформацію Кабміну, а також розгляду Закону "Про мораторій на приватизацію об'єктів стратегічного значення" до проведення президентських виборів.

В.Литвин поінформував народних депутатів про засідання Погоджувальної ради напередодні, на якому обговорювалося питання про заслуховування інформації уряду про стан управління об'єктами державної власності або звіту голови Фонду держмайна щодо продажу стратегічних державних підприємств. На Погоджувальній раді ця пропозиція не набрала необхідної кількості голосів, і питання винесено на розсуд Верховної Ради України.

Головуючий поставив на голосування про включення до порядку денного у порядку надходження проекту Постанови про інформацію уряду про стан управління об'єктами державної власності. Проект, набравши 210 голосів „за” було відхилено.

Наступний проект Постанови про звіт голови Фонду державного майна України М.Чечетова щодо продажу стратегічних державних підприємств також не було підтримано. За нього проголосували 215 народних депутатів.

Після оголошення результатів голосування народні депутати почали висловлювати невдоволення ними. Головуючий оголосив перерву, під час якої відбулося засідання Погоджувальної ради. Після перерви В.Литвин поінформував про підсумки засідання, на якому було прийнято рішення: 16 червня під час парламентських слухань розглянути додатково окремо інформацію уряду про стан управління об'єктами державної власності, наступного вівторка заслухати звіт Фонду державного майна за попередній рік його роботи, а також розглянути після звіту законопроект про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації.

Керівники фракцій і груп також домовилися про забезпечення сталої результативної роботу парламенту.

Після обміну думками законотворчу роботу було продовжено. Для включення до порядку денного на голосування було поставлено питання про необхідність повернення до розгляду раніше не підтриманого проекту закону про внесення змін до Закону України "Про чисельність Збройних Сил України на 2000-2005 роки". „За” проголосувало 175 депутатів.

Наступним розглядався законопроект про реформування Збройних Сил України у другому читанні. Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков поінформував, що до проекту було внесено 68 зауважень і пропозицій, враховано повністю 24, частково з уточненням редакції - 19. Комітет запропонував у зв'язку з тим, що Президент вніс проект закону про встановлення нової чисельності Збройних Сил, який не був прийнятий, вилучити ці положення, а також вилучити положення про перехід до тривидової структури. Цей закон прийнятий, хоча він практично зараз не може бути реалізований, оскільки не встановлена нова чисельність Збройних Сил. У зв'язку з цим Комітет вніс пропозицію щодо нової назви законопроекту: "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей”.

За словами Г.Крючкова, Комітет при доопрацюванні врахував пропозиції, що дозволило суттєво посилити соціальні гарантії для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних Сил у зв'язку з реформуванням. Пропозицію про нову назву законопроекту народні депутати підтримали 381 голосом, а сам закон в цілому 386-ма голосами.

Далі у другому читанні розглядався законопроект про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За словами голови підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолія Оржаховського його метою є законодавче врегулювання питання щодо виконання обов'язків сільського, селищного, міського голови в разі дострокового припинення його повноважень та покладання даних функцій на секретаря відповідної сільської, селищної та міської ради народних депутатів.

Закон було прийнято в цілому 330-ма голосами.

Наступний законопроект про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності, яким пропонувалося внести до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, видобування корисних копалин із запасами, які оцінені як промислові, мають загальнодержавне значення та становлять державний фонд родовищ корисних копалин, було відхилено. Він набрав лише 97 голосів, а при спробі відправити його на повторне друге читання ще менше – 70. У підсумку законопроект було відхилено.

У новій редакції народні депутати прийняли закон про внесення змін до Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”; закон про внесення змін до Закону України „Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні”; закон про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (щодо інвалідів з дитинства); закон про внесення змін до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; закон про внесення змін до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (щодо обчислення пенсій); закон про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; закон про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (щодо створення робочих місць); закон про внесення змін до Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (щодо переліку осіб); закон про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до Закону України „Про металобрухт” (щодо особливостей дії Закону на території Автономної Республіки Крим) та доопрацьований проект Постанови про заходи щодо впорядкування діяльності тимчасових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради України.

Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про співпрацю у сфері праці та працевлаштування та прийняла поправки до ст.1 Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію. Повернувшись до розгляду раніше не підтриманих питань, народні депутати ратифікували Угоду про позику (проект „Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Натомість ще одна Угода з цього розділу – про позику (проект „Україна – розвиток через Інтернет”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку – не була підтримана у сесійній залі.

Наприкінці ранкового засідання законопроекти про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування доповіли від груп авторів народні депутати Лілія Григорович та Ігор Шурма.

Народний депутат Лілія Григорович зазначила, що пропонований законопроект є найімовірніший варіант зробити медичну допомогу загальнодоступною, визначити перелік медичних послуг тощо. Він не пропонує навантаження на фонд оплати праці, як цього побоюються окремі депутати. Тому що закон про податковий внесок, який щороку буде приймати парламент, буде регламентувати і оподаткування, і перелік медичних послуг тощо. Доповідач висловила переконання, що народні депутати стоять на порозі чи не найбільш соціального і гуманітарного рішення, яке є тестом для всіх них.

Народний депутат Ігор Шурма наголосив, що сьогодні цей законопроект потребує прийняття. Необхідно забезпечити нормальне фінансування закладів охорони здоров'я і цілої системи, потрібно приступити до реформування самої системи фінансування у цій галузі. Він також зазначив, що автори законопроекту, одним з яких є він, знімають свій законопроект на користь законопроекту, внесеного народними депутатами І.Франчуком, Р.Богатирьовою, Л.Григорович.

На цьому ранкове засідання завершилося.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроекту про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Співдоповідач Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара зазначив, що незадовільний стан системи охорони здоров’я залишається однією з найбільш гострих соціальних проблем в країні. Рівень захворюваності населення є критичним. За даними за 2003 рік лише 42 відсотки населення вважалося умовно здоровим, інші 58 відсотків потребують системного лікування. До основних причин такого стану він відніс незадовільне фінансування, в першу чергу з бюджету ( за цими показниками Україна займає 111 місце серед 190 країн), а також недостатнє медикаментозне і матеріально-технічне забезпечення галузі охорони здоров’я. Не останнє місце у цьому переліку посідають нераціональна організація системи надання медичної допомоги та вкрай низька оплата праці працівників охорони здоров’я. Співдоповідач зауважив, що назріла необхідність впровадження механізму багатоканального фінансування медичних послуг. Всі ці проблеми дозволить розв’язати прийняття запропонованого народними депутатами І.Франчуком, Р.Богатирьовою, Л.Григорович законопроекту. За його словами, досвід країн Європейського Союзу з соціально орієнтованою економікою свідчить, що фінансування системи охорони здоров’я, в основу якої покладена модель обов’язкового соціального страхування, є найбільш оптимальною. Вона забезпечує високу якість надання медичних послуг і належний рівень дотримання соціальних гарантій у сфері охорони здоров’я. Тому прийняття цього законопроекту, вважає В.Хара, „дозволить витягти галузь з глибокої ями, в якій вона сьогодні знаходиться”. Він закликав народних депутатів підтримати законопроект, який повністю відповідає Конституції України, концепції соціального забезпечення громадян України, і на який чекають люди.

Підтримати законопроект попросив законодавців і Голова Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Микола Поліщук. За його словами, законопроект впродовж двох років доводився до оптимального стану у Комітеті. Законопроект соціальний, у ньому є ряд неточностей, ряд питань, які можуть бути спірними і які можуть викликати ті чи інші сумніви. Але зважаючи на те, що автори законопроекту ставлять одне із основних завдань - проведення реформ в галузі охорони здоров'я, які б дали можливість економічного, тобто ефективного використання ресурсів в галузі охорони здоров'я, його необхідно приймати.

Водночас співдоповідач висловив застереження щодо додаткового оподаткування Фонду заробітної плати, тому що охорона здоров'я - це одна з самих затратних галузей, а також щодо того, що цей фонд - недержавний фонд, і він може акумулювати гроші і витрачати їх не за призначенням.

Втім до того, як закон вступить в силу з 1 січня 2006 року, буде досить часу для того, щоб прийняти ряд законопроектів, які б реформували галузь охорони здоров'я, запевнив народних депутатів Микола Поліщук.

У ході дискусії народні депутати погоджувалися з ідеєю законопроекту, з розумінням ставилися до того, що необхідно щось робити з галуззю, яка знаходиться у кризовому стані. Разом з тим, зазначалося, що над законопроектом потрібно ще попрацювати, висловлювалися застереження щодо створення недержавного фонду, який розпоряджатиметься коштами громадян, щодо його не підконтрольності у зв’язку з цим. Зверталася увага на те, що це - останній вид страхування, який не отримав своїх правових законодавчих засад.

Визначаючись під час голосування, народні депутати віддали за законопроект 179 голосів. Пропозиція Комітету про направлення на доопрацювання також не знайшла підтримки – 189 голосів. Таким чином, законопроект було відхилено.

Далі за скороченою процедурою розглядалися чотири законопроекти про визнання державним боргом зобов'язань згідно з абзацами 8-10 частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" та механізми обслуговування й повернення боргу. Їх автори доповіли про особливості кожного із законопроектів. У підсумку найбільшу кількість голосів – 237 – набрав законопроект народних депутатів В.Воюша, Т.Прошкуратовою, Н.Шуфричем. Його було прийнято за основу.

Наступним розглядалися законопроекти про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Перший з них представляв заступник Голови Державної податкової адміністрації Володимир Мокрієв. Він зауважив, що нестабільність законодавчої бази не сприяє ефективному контролю з боку держави за виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, заважає нормальному функціонуванню ринку спирту та алкоголю. Тому метою прийняття закону є вдосконалення механізму державного регулювання у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В.Мокрієв зазначив, що існуючий порядок передбачає лише дозвільну систему відпуску спирту. Недосконалість контролю за обігом спирту призводить до фактів його нецільового використання.

Проектом закону пропонується додатково запровадити на спиртових заводах спеціальний режим - акцизні склади спирту, що разом із діючими нормами, а також нормами, які передбачені іншими проектами нормативно-правових актів, забезпечить створення комплексної системи контролю за обігом спирту та його цільовим використанням.

Заступник Голови Державної податкової адміністрації поінформував про запровадження порядку транспортування спирту з обов'язковим попереднім інформуванням органів Державної податкової служби у супроводженні її представників, оформлення нарядів на відпуск ВКД, запровадження на спиртових заводах податкових постів. Цим законопроектом підвищуються вимоги до суб'єктів господарювання при видачі їм ліцензій на виробництво, оптову і роздрібну торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також передбачається анулювання таких ліцензій у разі порушення їх власниками ліцензійних вимог.

Реалізація цих заходів, за словами доповідача, дозволить скоротити тіньовий сектор алкоголю, який за експертними оцінками становить близько 25 відсотків, що у свою чергу призведе до збільшення надходжень до бюджету близько 200 мільйонів гривень.

Проектом також передбачено введення відповідальності за фальсифікацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками.

Прийняття закону сприятиме своєчасній сплаті акцизного збору до бюджету, гарантованій доставці спирту при транспортуванні по території України та його цільового використання, створить принципово новий правовий простір для легальної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і сприятиме захисту інтересів держави у сфері виробництва та обігу спирту й алкоголю.

Наступний законопроект представляв народний депутат Віктор Веретенников. Головною метою його законопроекту є нагальна необхідність чіткого та прозорого регулювання виробництва імпорту та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Він зауважив, що його проект не є альтернативним до законопроекту 5340, який подав Президент України. Цей проект містить у собі майже всі положення, запропонованого Президентом проекту. Але цей проект набагато ширший і врегулює більше питань. Далі В.Веретенников поінформував про особливості запропонованого ним законопроекту.

У підсумку законопроект, внесений Президентом України, набрав 255 голосів і був прийнятий.

Далі народні депутати розглянули низку законопроектів, які стосуються вдосконалення податкової системи. Зокрема, були розглянуті і прийняті в першому читанні і в цілому закони: про внесення змін до ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо операцій з продажу сільськогосподарської продукції); про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо збільшення суми податкової соціальної пільги на утримання дітей); про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо земельних ділянок під об’єктами нерухомості).

На повторне перше читання народні депутати відправили законопроект про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо нульової ставки для підприємств ПЕК).

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати прийняли дві Постанови: про створення територіальних представництв Рахункової палати і про звернення IV з’їзду Організації ветеранів України щодо оголошення 2005 року Роком ветеранів в Україні.

На цьому вечірнє пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради завершилося.

Наступне чергове засідання відбудеться 16 червня.

* * *

У СЕРЕДУ, 16 ЧЕРВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Головуючий запропонував народним депутатам включити до порядку денного і прийняти рішення щодо проекту закону про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік. Однак, пропозиція не знайшла підтримки, „за” проголосувало 211 депутатів.

Дві фракції „Наша Україна” і БЮТ попросили оголосити перерву. Але, щоб не переривати засідання, головуючий надав слово уповноваженому представнику фракцій народному депутатові Віктору Пинзенику. Він ще раз привернув увагу до питання, яке не було включене до порядку денного. В.Пинзеник, говорячи про важливість розгляду запропонованого законопроекту, звинуватив уряд у заниженні доходної бази бюджету у розмірі 34 млрд. грн., що означає втрату доходів зведеного бюджету 10 млрд. грн. та приховування у Пенсійному фонді близько 5 млрд. грн.

В.Пинзеник зазначив, що доходів, прихованих в бюджеті, достатньо для того, щоб підняти мінімальну зарплату, міжпосадові оклади працівників бюджетної сфери і заробітну плату на 25 - 30 відсотків, пенсії на 30 відсотків і зняти гостроту суперечностей, які є в пенсійному забезпеченні.

Він звернувся до колег з проханням підтримати законопроект про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік.

Після обміну думками народні депутати з фракції „Наша Україна” продовжили наполягати на включенні питання, заблокували трибуну.

Головуючий, щоб розблокувати роботу, поставив це питання на голосування ще раз. Друга спроба також не принесла позитивного результату – 218 голосів. На голосування була поставлена пропозиція про розгляд цього питання разом з законопроектом про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік” і проектом Постанови про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік на пленарному засіданні 17 червня. Однак, і вона не була підтримана – 211 голосів.

Щоб заспокоїти народних депутатів, головуючий пообіцяв розглянути законопроект на наступному пленарному засіданні у четвер.

Далі народні депутати приймали рішення з обговорених питань. Було розглянуто два проекти постанов. Постанову про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні було прийнято 300-ма голосами. З трьох запропонованих проектів Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері після кількох спроб не вдалося прийняти жодної. Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій було запропоновано підготувати узгоджений проект Постанови для розгляду його на наступному тижні.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули низку законопроектів, що стосуються податкової сфери. Зокрема, були розглянуті у першому читанні і прийняті за основу проекти: про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість”; про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо пенсійних вкладів), а також прийнято Постанову про зняття з розгляду деяких законопроектів.

Для включення до порядку денного та прийняття рішення було запропоновано два законопроекти: про внесення змін до Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо плодово-ягідних вин) і про внесення змін до Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо спирту етилового, що використовується підприємствами охорони здоров’я).

Першим з них запропоновано тимчасово, до 1 січня 2006 року, встановити ставки акцизного збору на вина плодово-ягідні з доданням спирту в розмірі 1,2 грн. за 1 літр. Аналогічна ставка акцизного збору діяла до 1 січня 2004 року. На сьогодні ставку акцизного збору на вина плодово-ягідні з доданням спирту встановлено на рівні 2,6 грн. за 1 літр. Прийняття законопроекту, за словами одного з авторів народного депутата Миколи Нощенка, дасть можливість не допустити зупинки виробництва плодово-ягідних вин, створити надійну базу для оподаткування, а також не втратити ринок. Народні депутати погодилися з авторами законопроекту, прийнявши закон в цілому 311-ма голосами.

Другим законопроектом, який представляв його автор народний депутат Павло Жебрівський, запропоновано встановити ставку акцизного збору у розмірі 2 грн. за 1 літр 100-відсоткового етилового спирту, що використовується закладами та установами охорони здоров’я для забезпечення лікувально-діагностичного процесу і виконання лабораторних досліджень, та виробниками-суб’єктами підприємницької діяльності для виготовлення лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів. Закон спочатку було прийнято за основу, а потім у цілому 226-ма голосами.

Наступний законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо зміни ставок і порядку справляння деяких зборів(обов’язкових платежів), яким пропонувалося запровадити ліцензування торговельної діяльності з використанням деяких видів товарів вітчизняного виробництва, а також вдвічі зменшити вартість торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, народні депутати відхилили.

Ще два питання із запропонованих для включення до порядку денного та прийняття рішення – законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) та проект Постанови про прийняття заяви Верховної Ради України стосовно конфлікту, що мав місце останнім часом в Косово та Метохії, не набравши необхідної кількості голосів, не були включені для розгляду.

Далі народні депутати розглянули три законопроекти про легалізацію доходів і майна, з яких не сплачено податки, внесені відповідно два – народними депутатами і Президентом України.

Президентським законопроектом пропонується прийняти законодавчий акт, який врегулював би питання податкової амністії. Проект передбачає, що легалізація здійснюється шляхом добровільного декларування фізичними особами або їх законними представниками відповідних об’єктів та сплати державного мита за видачу державного свідоцтва про легалізацію доходів за ставкою 10 відсотків вартості об’єктів легалізації, які знаходяться в Україні та за її межами.

Законопроект про податкову амністію, внесений народними депутатами С.Терьохіним, С.Буряком, В.Капустіним, спрямовано на створення передумов для повернення коштів та майнових цінностей, раніше вивезених з території України, та легалізації доходів юридичних або фізичних осіб з їх врахуванням у розрахунках податкових баз для визначення податкових зобов’язань таких осіб у майбутніх податкових періодах. Автори пропонують провести податкову амністію як одноразовий захід у зв’язку із зміною порядку погашення боргових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, а також порядку валютного регулювання та валютного контролю.

Народні депутати, які взяли участь в обговоренні законопроектів, підтримуючи ідею проведення податкової амністії, що дозволить суттєво поповнити державний бюджет, вказували на несвоєчасність її проведення, пропонували відхилити всі законопроекти, розробивши замість них законопроект про економічну амністію. Після завершення дискусії народні депутати прийняли рішення відхилити всі три законопроекти. Відхилено також було схожий законопроект, внесений народним депутатом Л.Черновецьким, - про запровадження тимчасового спеціального порядку повернення фізичними особами в Україні коштів. Аргументація неприйняття була тією ж.

Наприкінці засідання народні депутати почали розгляд законопроекту про Український державний компенсаційний фонд. На прохання доповідача прийняття рішення відбудеться на наступному засіданні, зважаючи на його важливість.

Як зазначив один з авторів законопроекту народний депутат Петро Цибенко, законопроектом пропонується утворити Український компенсаційний фонд зі статусом державної спеціалізованої установи, до функцій якого віднести акумулювання коштів, необхідних для виконання обов’язку держави перед громадянами щодо компенсацій їх знецінених заощаджень.

Доповідач мотивував внесення законодавчої ініціативи тим, що для повернення 132 млрд. грн. знецінених заощаджень при тому, що в рік повертається по 500 млн. грн., державі потрібно буде 627 років.

На відміну від попередніх законопроектів, якими пропонувалися різні механізми повернення заощаджень, автори цього законопроекту запропонували щорічно планувати один відсоток Державного бюджету для включення в державний фонд для повернення заощаджень, а також 70 відсотків коштів, отриманих від приватизації підприємств, залучати до коштів зазначеного фонду один відсоток суми від купівлі-продажу валюти і три відсотки від продажу предметів розкоші.

За їхніми підрахунками, це дасть можливість щорічно накопичувати і використовувати для повернення громадянам України, як мінімум, п'ять-сім мільярдів гривень для розв’язання цієї проблеми.

Наприкінці засідання головуючий поінформував народних депутатів про вихід народного депутата Віктора Мусіяки з депутатської фракції „Регіони України”.

На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.

* * *

У ЧЕТВЕР, 17 ЧЕРВНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про входження народного депутата Сергія Слабенка до складу депутатської групи „Центр”, а пізніше про входження народного депутата Павла Рябікіна до цієї групи.

Після цього народні депутати відразу ж приступили до розгляду питань порядку денного. Зокрема, вони розглянули чотири проекти постанов про зміни у складі Рахункової палати. Два члени Рахункової палати: перший заступник Валерій Маликов і головний контролер Володимир Немировський були звільнені у зв’язку із закінченням терміну їх повноважень. Звільнено також головного контролера Володимира Тахтая за власним бажанням. На їх місце шляхом таємного голосування у перерві між засіданнями народні депутати обирали інших.

Далі народні депутати підтримали ще дві Постанови про обрання народного депутата Є.Фікса членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради і про обрання народного депутата В.Чичкова членом Комітету з питань соціальної політики та праці.

Прийняті також були Постанови: про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання та про порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.

Першою з них передбачається, що шоста сесія Верховної Ради пройде з 7 вересня по 14 січня. У цей період народні депутати десять тижнів працюватимуть у пленарному режимі. Заплановано проведення п’яти Днів Уряду, парламентські слухання тощо.

Наступним розглядався узгоджений законопроект про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік”.

Перед початком розгляду питання дві фракції „Наша Україна” і БЮТ попросили оголосити перерву. Щоб не переривати роботу, головуючий надав слово уповноваженому представнику фракцій для виступу народному депутатові Віктору Пинзенику. Він поінформував про те, що фракція "Наша Україна" наполягає на розгляді законопроекту про термінові заходи з розподілу прихованих доходів бюджету одночасно з проектом уряду про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік".

Володимир Литвин запропонував депутатам розглянути законопроекти разом, надавши слово народному депутатові Віктору Пинзенику для доповіді по законопроекту одразу після доповіді першого віце-прем’єр-міністра Миколи Азарова.

Після цього Верховна Рада приступила до розгляду цих законопроектів.

Першим доповідав перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров.

Він зазначив, що при затвердженні Державного бюджету на 2004 рік для розрахунку показників був вибраний так званий консервативний, економічно виважений приріст ВВП на рівні 4,8 відсотків. Такий підхід давав змогу уникнути ризиків по виконанню бюджету в рік податкових реформ.

З початку 2004 року триває тенденція стабільного нарощування темпів економічного зростання. Приріст реального ВВП за січень-травень вже становив 11,3 відсотка відносно відповідного періоду попереднього року, що є рекордним показником за роки незалежності України.

Макроекономічна ситуація складається таким чином, що приріст ВВП у 2004 році очікується на рівні 9,5 відсотка. Зазначене, наголосив Микола Азаров дає підстави збільшити ресурсні показники і забезпечити реалізацію першочергових соціально необхідних видатків.

Далі доповідач звернув увагу на те, що останнім часом лунає критика на адресу уряду у приховуванні доходів. М.Азаров спростував цю критику, нагадавши народним депутатам деякі економічні постулати: при зростанні економіки не всі податки адекватно зростають, оскільки деякі платежі не залежать від ціни товару, обсягу виробництва, прибутку, таке інше, а, наприклад, вимірюється в обсягах видобутку, обсягу двигуна, площах об'єктів оподаткування. І таких надходжень до 30 відсотків.

По-друге, при зменшенні ставок податку у перший рік податкової реформи обов'язково питома вага зазначених надходжень зменшується, хоча номінальне значення залишається на тому ж рівні.

Ще один аспект. Обов'язково необхідно брати співпівставні бази для порівняння. Для прикладу. В 2003 році в доходи бюджету було включено 500 мільйонів гривень як разовий платіж по банку "Україна".

І, нарешті, уряд здійснював в 2004 році повне погашення заборгованості по невідшкодованим сумам ПДВ шляхом випуску ВДП на суму близько 2 млрд. грн. Навіть тільки по цих позиціях необхідно було корегувати базу на 10 млрд. грн., або на 3 відсотка в сторону зменшення.

Віце-прем’єр-міністр поінформував про те, що за п'ять місяців поточного року у порівняні з минулорічним доходи Державного бюджету збільшилися на 3,6 млрд. грн. Планові показники доходів Державного бюджету по ряду позицій перевиконані. Тому, вважає Микола Азаров, ні про яке приховування бюджетних коштів не можна говорити, тому що ще й працює абсолютно прозоро система казначейського виконання бюджету, яка з поточного року охоплює всю бюджетну систему країни.

Робоча група, яка працювала над цим законопроектом, врахувавши реальний стан розвитку економіки та зміни прогнозних макропоказників, пропонує нові показники збільшення ресурсів бюджету, соціальний пріоритет їх спрямування. Крім того додаткові надходження від приватизації державного майна у сумі 3 млрд. грн.. дадуть змогу збільшити обсяг фінансування Державного бюджету. Приватизація є взаємокомпенсуючим джерелом, яке методологічно обліковується в розділі фінансування, відповідно збільшує дефіцит з 3,4 млрд. грн. до 7, 2 млрд. грн., що є у межах 2 відсотків до ВВП і не призведе до збільшення податкового навантаження.

Уряд планує понад 70 відсотків цих надходжень спрямувати на соціальний захист громадян, освіту, охорону здоров'я, культуру та фізичний розвиток, запровадити мінімальну заробітну плату у розмірі 237 гривен із збереженням діючих співвідношень в оплаті праці з першого вересня, на що додатково збільшено видатки на 1,1 мільярда гривен. Зазначене дозволить підвищити розміри посадових окладів, ставок заробітної плати працівників бюджетної сфери ще на 15 відсотків.

Наступною тезою доповіді віце-прем’єр-міністра стало радикальне збільшення видатків на освіту, відновлення пільг по комунальним послугам, значне збільшення видатків на науку, а також збільшення фінансування культури й засобів масової інформації.

Найбільш радикальні зміни, за словами М.Азарова, очікується у сфері охорони здоров'я. Уряд спрямовує свої зусилля на здійснення заходів щодо профілактики захворювань, підвищення якості та доступності медичної допомоги. Більш ніж на третину - 570 млн. грн., збільшаться видатки загального фонду на утримання загальнодержавних закладів охорони здоров'я, реалізацію національних та державних програм з охорони здоров'я. Для недопущення зростання цін на найбільш вживані ліки та забезпечення їх соціальної доступності для громадян передбачено запровадження нової бюджетної програми у обсязі 110 млн. грн.

Уряд передбачає також видатки, які раніше не фінансувалися: пільги вдовам, членам сімей військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу понад 100 млн. грн. Уряд вперше приступає до розв’язання проблеми щодо зменшення розриву між окремими категоріями військовослужбовців у залежності від терміну виходу на пенсію. Для чого додатково передбачає більше 170 мільйонів гривень. Понад 500 млн. грн.. передбачається на компенсацію військовослужбовцям податку з доходів фізичних осіб. Обсяг коштів, який буде спрямований у 2004 році, на соціальні програми з питань дітей, сім'ї, жінок та молоді, збільшений у двічі. На підвищення трудових пенсій та забезпечення додаткових надходжень по раніше прийнятих рішеннях видатки збільшуються у розмірі понад 270 млн. грн. За рахунок внутрішнього перерозподілу затверджених у бюджеті коштів передбачається погасити заборгованість заробітної плати у вугледобувних підприємствах.

Приріст капітальних видатків складає більше 2 млрд. грн., тобто частина коштів від приватизації інвестується в інші активи і забезпечується інвестиційний вектор бюджетних змін.

М.Азаров також доповів про зміни статті 109-ї щодо погашення заборгованості по зарплаті на початок 2004 року підприємствам державної форми власності та агропромислового комплексу, які збанкрутували та ліквідовані. На ці цілі уряд спрямує надходження від приватизації.

Доповідач далі поінформував про значне збільшення видатків на підтримку агропромислового комплексу - близько 1 млрд. грн. На продовження будівництва газопроводів, відводів до сільських населених пунктів вишукано 200 млн. грн., на будівництво сільських доріг збільшено видатки на 155 млн. грн. З метою закупівлі до Державного резерву продовольчого зерна та світлих нафтопродуктів Державним комітетом України з Державного матеріального резерву встановлюються цільові видатки Державного бюджету у сумі 400 мільйонів гривень. Передбачається продовжити практику надання коштів місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток та охорону навколишнього середовища. Для розвитку адміністративно-територіальних одиниць спрямовано близько півтора млрд. грн.

Уряд, зазначив М.Азаров, відреагував на ще одне болюче питання - ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. На більш повне забезпечення видатків, пов'язаних з такими соціальними програмами, додатково планується виділити 320 млн. грн.

Завершуючи виступ, перший віце-прем’єр-міністр наголосив, що у цілому зроблені розрахунки є реальними, не вносять ризиків для економіки, дають можливість реально збільшити доходи і внутрішнє споживання. При цьому М.Азаров зауважив, що при здійсненні розрахунків уряд у першу чергу зосередив увагу на підвищенні якості життя населення, забезпечення динамічного і гармонійного розвитку людини і її духовних, життєвий та інтелектуальних якостей, соціальної справедливості та зниження рівня бідності.

Законопроект про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік доповідав народний депутат Віктор Пинзеник.

Він звинуватив уряд у „свідомій політиці заниження і приховування доходів бюджету, яка триває не перший рік”. Так він розцінив збільшення витрат бюджету на вісім мільярдів гривень.

В.Пинзеник проаналізував ресурси бюджету і їх подальше спрямування. Наведені доповідачем цифри, на його думку, проілюстрували його слова про заниження і приховування доходів бюджету.

В.Пинзеник зазначив, що завдяки зусиллям фракції "Наша Україна" і інших небайдужих депутатів тема приховування доходів стала публічною.

Доповідач далі поінформував про принципову відмінність урядового проекту і проекту фракції „Наша Україна”. У депутатському проекті передбачено збільшення мінімальної заробітної плати до 240 гривень з відновленням міжпосадових окладів в бюджетній сфері, підняття престижу кваліфікованої праці лікаря, вчителя тощо. Тобто, середня зарплата в бюджетній сфері має вирости більше, ніж росте мінімальна заробітна плата. Передбачається введення в дію в повному обсязі 57 ст. Закону „Про освіту”, в тому числі і визнання державним боргом заборгованості перед освітянами.

Депутатський законопроект, за словами В.Пинзеника, врегульовує проблеми, які виникли в пенсійному забезпеченні. Зокрема, пропонується встановити мінімальну пенсію в розмірі 55 відсотків від середньої заробітної плати по економіці.

Народні депутати також пропонують внести уточнення щодо визначення середньої зарплати, збільшити стипендії в розмірі до 50 відсотків прожиткового мінімуму, норми, які дозволяють субсидувати або здешевлювати кредитування будівництва житла.

Віктор Пинзеник, зазначив, що ресурсами, які є у бюджеті і до цього часу у повному обсязі не показані, можна було б забезпечити підняття зарплат у бюджетній сфері на 25-30 відсотків, пенсій приблизно у такому ж розмірі. Сума витрат на півроку на ці цілі потрібна близько 4 млрд. грн. Але, найголовніше, вважає В.Пинзеник, необхідно зробити поступ у соціальній сфері.

Співдоповідав Голова парламентського Комітету з питань бюджету Петро Порошенко. Він привітав народних депутатів з рішучою перемогою, яка стала можливою завдяки весняним акціям опозиції, де вона продемонструвала наявність прихованих доходів Державного бюджету.

Поданий урядом законопроект, за словами Петра Порошенка, демонструє безвідповідальність урядової позиції. Він висловив обурення перевищенням доходів від приватизації, звинувативши уряд у їх подальшому келейному розподілі.

Він також звернув увагу на видатки на силовиків, які збільшено у межах одного мільярда гривень: видатки Міністерства внутрішніх справ зросли на 427 мільйонів гривень, видатки Служби безпеки України зросли майже на 200 мільйонів гривень. Тоді як видатки Міністерства оборони по Загальному фонду зросли лише на 286 мільйонів гривень.

П.Порошенко звернув увагу на те, що при збільшенні бюджету на 7млрд. грн., підвищення мінімальної заробітної плати з 205 до 237 коштує Державному бюджету лише 400 мільйонів гривень на місяць: 250 - місцеві бюджеті і 150 - видатки Державного бюджету. За ці 800 мільйонів гривень, зазначив Голова Бюджетного комітету, можна було б легко пересунути на 2 місяці раніше запровадження мінімальної заробітної плати з повним відновлення міжтарифних співвідношень. Але уряд на це не йде, знаходячи інші більш важливі напрямки використання бюджетних грошей.

П.Порошенко також зауважив, що уряд „брутально порушив Бюджетний кодекс щодо процедури розгляду Закону про зміни до Державного бюджету", у відсутності законодавчого обгрунтування виділення бюджетних грошей на фактично неіснуючі бюджетні програми”.

Разом з тим, доповідаючи рішення Бюджетного комітету, П.Порошенко висловив позитивну думку щодо того, що уряд виправив помилку у бюджеті за 2004 рік, повернувшись до практики затвердження Постанови про розподіл інвестиційних капіталовкладень, де гарантовано їх прозорий розподіл і який вже відбувся.

До позитиву співдоповідач також відніс зміну напрямку використання коштів по програмі "Українське вугілля". Уряд почув пропозиції народних депутатів і спрямував ці кошти безпосередньо шахтарям на ліквідацію заборгованості по заробітній платі. П.Порошенко вважає, що цю практику потрібно поширити і на працівників агропромислового комплексу.

Позитивним моментом запропонованого проекту, вважає голова Бюджетного комітету, є вирішення проблем пенсійного страхування працівників аграрної галузі.

П.Порошенко повідомив про рішення Комітету з питань бюджету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” за основу і в цілому як закон.

В обговоренні питання взяли участь представники всіх фракцій. В основному урядовий законопроект підтримали всі. Намагання уряду збільшити видаткову частину Державного бюджету, збільшивши фінансування соціальних питань, охорони здоров’я, науки і освіти, інших сфер віталося як представниками більшості, так і опозиції. Народні депутати підтримували намагання уряду, пропонували зосередитись над низкою законопроектів, які розв'язали б серйозні економічні питання, дали можливість уряду краще працювати, збільшувати доходи Державного бюджету і краще забезпечувати розвиток нашої держави. Прозвучала у сесійному залі і критика дій уряду, яка стосувалася неврахування інших важливих, на думку тих, хто взяв участь в обговоренні, питань у виділенні коштів. Депутати від опозиційних фракцій зазначали, що вони підтримають законопроект за умови врахування їхніх пропозицій.

На голосування було поставлено проект постанови про проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, яким пропонувалося прийняти законопроект у першому читанні та в цілому. Постанову було підтримано 255-ма голосами.

Після цього у сесійній залі спалахнули пристрасті. Депутати від опозиційних фракцій звинуватили головуючого у порушенні регламенту, заблокували трибуну для виступів.

Після роз’яснення, яке надав голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Матвєєв, проект постанови було поставлено на ще одне голосування. Спочатку народні депутати прийняли її за основу, а потім в цілому – 243-ма голосами.

На голосування також було поставлено законопроект про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік. Його підтримали 122 народних депутати і законопроект було відхилено.

Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули низку постанов про обрання суддів та прийняли відповідні рішення.

На цьому ранкове засідання завершилося.

На початку вечірнього засідання Голова лічильної комісії Валерій Мішура повідомив про підсумки таємного голосування по призначенню членів Рахункової палати. Згідно з ними першим заступником Голови Рахункової палати призначено Володимира Першина, головними контролерами Рахункової палати на другий термін Василя Невідомого і Юрія Іваненка, головним контролером Марію Шулежко.

Далі народні депутати визначалися щодо розглянутого напередодні законопроекту про Український державний компенсаційний фонд. Законопроект було відхилено.

На повторне друге читання 294-ма голосами народні депутати відправили законопроект про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

У другому читанні та в цілому були прийняті закони: про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування діяльності з проведення фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об’єктів; про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства в галузі насінництва, розсадництва та з охорони прав на сорти рослин; про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо термінів переоформлення земельних ділянок); про сільськогосподарську дорадчу діяльність; про державну експертизу землевпорядної документації; про основні засади державної аграрної політики.

За основу у першому читанні було прийнято законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення освіти). Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими передбачається можливість затвердження змін у кошторисах вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності, у зв’язку із зміною обсягів доходів та видатків керівниками цих закладів, а також дозволити здійснювати фінансування учбових закладів одночасно з бюджетів різних рівнів.

Законопроектом також передбачається віднести земельні ділянки, закріплені за державними вищими навчальними закладами, до категорії земель, які не можуть передаватися у комунальну чи приватну власність.

Документом передбачено внесення інших змін до деяких законів.

Не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений законопроект про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права приватної власності.

На повторне друге читання народні депутати відправили законопроект про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки.

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули ще один законопроект аграрної спрямованості – про ринок земель. Документ визначає особливості обороту земель сільськосгосподарського призначення, повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування у сфері ринку земель, об’єкти та суб’єкти ринку земель тощо. Законопроектом передбачається, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть мати іноземні громадяни, особи без громадянства, спільні підприємства, створені за участю іноземних фізичних та юридичних осіб.

Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб’єктам підприємницької діяльності під забудову підлягають продажу на земельних торгах.

Прийняття такого закону дозволить усунути прогалину у чинному законодавстві і встановити чіткі, прозорі та цивілізовані „правила гри” у сфері обігу земельних ділянок. Це, в свою чергу, вплине позитивно на покращання інвестиційного клімату, розвиток іпотечного кредитування та удосконалення інфраструктури ринку земель в Україні.

Після тривалої дискусії, у ході якої були висловлені полярні думки на запровадження ринку землі у відповідності з політичними поглядами тих, хто взяв у ній участь, закон 247-ма голосами було прийнято у цілому.

На цьому вечірнє засідання завершилося.

* * *

У П’ЯТНИЦЮ, 18 ЧЕРВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

На початку ранкового засідання заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк оголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Першим розглядався проект закону про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій, часток, паїв, що належать державі у майні юридичних осіб. Доповідав один з авторів законопроекту народний депутат Василь Надрага. Документом, за його словами, пропонується системно розв’язати проблему приватизації: ліквідувати право переваги будь-кого на будь-яких умовах викуповувати державну частку у випадку приватизації підприємства.

Законопроект передбачає єдиний механізм: всі державні паї, які виставляються на приватизацію, мають виставлятися на відкритий конкурс. Саме конкурс є найголовнішим для всіх без винятку, хто хоче взяти участь у приватизації.

Співдоповідав перший заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Демьохін. Він зазначив, що для розуміння всієї складності питань, які пропонується розв'язати в законопроекті, доцільно дати загальну характеристику сучасного стану справ у галузі управління державними корпоративними правами у статутних фондах господарських товариств.

За словами співдоповідача, державний сектор економіки на початок 2004 року включав близько 2 600 державних підприємств, понад 1 500 господарських товариств, у яких присутні державні корпоративні права. З них переважна кількість знаходиться у статутних фондах відкритих акціонерних товариств, близько ста у статутних фондах товариств з обмеженою відповідальністю. Крім того, державні пакети акцій 306 відкритих акціонерних товариств передані у статутний фонд державних акціонерних та холдінгових компаній.

В.Демьохін підкреслив, що немає можливості реально оцінити, яка кількість підприємств із зазначених підпадає під норми запропонованого законопроекту. Тобто віднесені до об'єктів приватизації групи є й займають монопольне становище на ринках України, мають стратегічне значення для економіки України, мають податкову заборгованість до бюджету та державних цільових фондів.

Він також зауважив, що на 1 січня 2004 року у процесі приватизації знаходилися 224 стратегічно важливих підприємства, або підприємства - монополісти. Об'єкти державного сектору не впорядковані належним чином ні за сферами управління, ні з точки зору їх наявності в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.

Тому Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти закон за основу та в цілому.

Народні депутати, які взяли участь в обговоренні, зазначали, що, хоча проблему і необхідно розв’язувати, але питання приватизації Верховна Рада має тримати під своїм контролем. У ході дискусії лунали думки як і про те, що законопроект необхідно приймати, тому, що він створює належні умови для приватизації акцій, часток і паїв, що належать державі у майні юридичних осіб і мають податкову заборгованість до бюджетів та державних цільових фондів, так і про відхилення.

Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Валентина Семенюк висловила думку, що цей закон не тільки не відповідає законодавству про приватизацію, а є згубним для того, що всі спільні підприємства, де мають частки майна, під них будуть написані всі кваліфікаційні вимоги, і ніякої прозорості у процесі приватизації не буде.

Аргументи „за” прийняття виявилися сильнішими і закон було прийнято в цілому 235-ма голосами.

Далі народні депутати розглянули законопроект про нотаріат. Доповідав голова підкомітету Комітету з питань правової політики Віктор Мусіяка. За його словами, законопроект направлений на встановлення ефективного позасудового забезпечення охорони та захисту законних прав і інтересів фізичних осіб, установ, організацій, територіальних громад та держави.

Цим законом переслідується мета завершення процесу реформування нотаріату в Україні, запровадження єдиного нотаріату відповідно до нових економічних, соціальних потреб суспільства. Законопроект закріплює статус нотаріуса як публічної офіційної особи, професіонала в галузі права, вводить новий прозорий порядок підготовки до нотаріальної діяльності та допуску до цієї діяльності. У проекті закону вирішуються питання самоврядування нотаріусів, визначення принципів організації та здійснення нотаріальної діяльності, її самофінансування, критерії встановлення нотаріальних округів, граничної чисельності нотаріусів, порядку заміщення нотаріусів тощо. Особливо ретельно, на думку доповідача, виписано види нотаріальних дій відповідно до нового Цивільного кодексу, нового Сімейного і Господарського кодексів.

В.Мусіяка доповів і про деякі особливості законопроекту. Зокрема, щодо відносин нотаріус-клієнт, фізична особа, громадянин. Вони мають чітку соціальну спрямованість і відповідають основним принципам функціонування нотаріату. Проектом передбачено також запровадження єдиних ставок оплати послуг усіх нотаріусів на всій території України. Розмір ставок встановлюється державою. Вона ж їх буде контролювати і враховано буде платоспроможність при цьому фізичних осіб, громадян, надання пільг, а також до звільнення від оплати тих чи інших нотаріальних послуг.

В.Мусіяка поінформував про позитивні відгуки Міжнародного союзу латинського нотаріату на законопроект, який об'єднує більше сімдесяти держав світу. Його також широко обговорено у середовищі нотаріусів України.

Правовий Комітет запропонував прийняти цей законопроект в першому читанні, з огляду на те, що вже чотири роки він намагається створити нормальні правові підвалини під діяльність нотаріусів. Необхідно це зробити ще й тому, що нотаріуси фактично працюють не в правовому полі, бо старий закон не відповідає вимогам ні Цивільного кодексу, ні Сімейного кодексу, ні Господарського. Нотаріуси діють на основі підзаконних актів тоді, як Конституція встановлює, що нотаріат має діяти на основі тільки закону.

Необхідність прийняття такого закону підтримали і більшість народних депутатів, які взяли участь в його обговоренні. Вони висловили низку зауважень до законопроекту, пропозицій щодо покращання його статей.

Народний депутат Василь Онопенко зазначив, що з прийняттям цього закону в першому читанні буде ліквідований державний нотаріат, якого фактично немає в усіх країнах. Він навів аргументи на користь цього закону і його переваги.

Головним на його думку буде те, що з прийняття закону Україна вступає в Міжнародний союз латинського нотаріату, а це відкриває дорогу для вступу в СОТ.

У підсумку законопроект було прийнято за основу 295-ма голосами.

Законопроект про забезпечення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комітету України доповідала заступник Голови Антимонопольного комітету Світлана Мороз. Цей законопроект, за її словами, не надає Антимонопольному комітету будь-яких додаткових повноважень порівняно з тими, що сьогодні закріплені в законах, а тільки передбачає процесуальну регламентацію вже існуючих.

Необхідність його прийняття обумовлено тим, що неврегульованими залишаються багато процесуальних питань, забезпечення доказів у справ, які розглядаються Антимонопольним комітетом. Проект закону передбачає детальне врегулювання порядку звернення державного уповноваженого, голови територіального відділення до суду для прийняття судом рішення стосовно проникнення у житло чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку.

Доповідач звернула увагу на те, що законопроект передбачає процедуру фіксування органами Антимонопольного комітету усних пояснень, а також визначення випадків, коли такі пояснення надаються виключно в суді.

За словами співдоповідача члена Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Пилипа Буждигана, прийняття законопроекту має підвищити ефективність розгляду органами Антимонопольного комітету справ про узгодження дій, концентрацію суб'єктів господарювання, унормує збирання, оцінку та зберігання доказів у справах.

276-ма голосами народні депутати прийняли законопроект за основу у першому читанні.

У першому читанні також було прийнято законопроекти: про внесення змін до Митного тарифу України (щодо товарів продовольчої групи); проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо сплати мита та оподаткування операцій з культурними цінностями); законопроект про поводження з вибуховими матеріалами; про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" (щодо нових напрямів). Спочатку за основу, а потім і в цілому було прийнято закон про внесення змін до Закону України "Про митний тариф України" (щодо митних ставок на сировину шпалерної промисловості).

Наприкінці засідання народні депутати взяли участь в обговоренні питань з пункту „Різне”.

На цьому ранкове пленарне засідання Верховної Ради завершилося.

Чергове пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 22-го червня 2004 року.

* * *