П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у першому читанні проект закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зміни режиму переробки на території України та режим імпорту).

Проект спрямований на більш чітку регламентацію деяких аспектів здійснення зовнішньоекономічних операцій із давальницькою сировиною.

Автори законопроекту, народні депутати С.Осика, В.Демьохін, пропонують, для забезпечення більш чіткої регламентації деяких аспектів здійснення операцій із давальницькою сировиною, доповнити статтю 231 Митного кодексу України новим положенням. Відповідно до нього, у разі зміни умов договору на переробку, з метою продажу давальницької сировини на території України, українському виконавцю, якщо такі зміни зроблені після митного оформлення сировини в режимі переробки на митній території України, про них необхідно повідомити митний орган без подання вантажної митної декларації.

У разі повідомлення митного органу про зміни умов договору на переробку, митний режим переробки на митній території України має замінюватися митним режимом імпорту. Зміна митного режиму передбачає подання довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, виданої органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця (імпортера) або подання доказів про погашення векселя (письмового зобов‘язання) на суму ввізного мита, інших податків та зборів.

Прийняття проекту, вважають члени Комітету, сприятиме створенню більш ліберальних, більш прозорих умов здійснення господарської діяльності в Україні та відповідно дозволить покращити інвестиційний клімат в країні.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у першому читанні проект закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зміни режиму переробки на території України та режим імпорту).

Проект спрямований на більш чітку регламентацію деяких аспектів здійснення зовнішньоекономічних операцій із давальницькою сировиною.

Автори законопроекту, народні депутати С.Осика, В.Демьохін, пропонують, для забезпечення більш чіткої регламентації деяких аспектів здійснення операцій із давальницькою сировиною, доповнити статтю 231 Митного кодексу України новим положенням. Відповідно до нього, у разі зміни умов договору на переробку, з метою продажу давальницької сировини на території України, українському виконавцю, якщо такі зміни зроблені після митного оформлення сировини в режимі переробки на митній території України, про них необхідно повідомити митний орган без подання вантажної митної декларації.

У разі повідомлення митного органу про зміни умов договору на переробку, митний режим переробки на митній території України має замінюватися митним режимом імпорту. Зміна митного режиму передбачає подання довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, виданої органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця (імпортера) або подання доказів про погашення векселя (письмового зобов‘язання) на суму ввізного мита, інших податків та зборів.

Прийняття проекту, вважають члени Комітету, сприятиме створенню більш ліберальних, більш прозорих умов здійснення господарської діяльності в Україні та відповідно дозволить покращити інвестиційний клімат в країні.

* * *

Комітет з питань економічної політики. управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо обладнання та устаткування для буріння).

Законопроект передбачає внесення змін до статті 206 Митного кодексу України в цілях забезпечення віднесення до товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України під зобов’язання про зворотне вивезення, обладнання, що використовується під час буріння, кріплення, освоєння та капітального ремонту нафтогазових свердловин, тобто устаткування, наземної апаратури, пересувних машин і механізмів та їх частин.

Необхідність прийняття проекту обґрунтовується потребою поліпшення умов задоволення потреб підприємств нафтогазової промисловості України в імпортному устаткуванні необхідному для буріння похило-спрямованих та горизонтальних свердловин та забезпечення на цій основі можливості видобування газу і нафти на родовищах, які майже вичерпані.

У новому Митному кодексі України обумовлено конкретний перелік товарів, для яких дозволено тимчасове ввезення в Україну без сплати мита і ПДВ. В цей перелік не входить бурове обладнання. Завдяки високій вартості обладнання, а, як наслідок, занадто високій сумі митних платежів (тільки ПДВ складає 20 відсотків), тимчасове ввезення імпортного бурового обладнання стало фактично неможливим.

Завдяки використання нових технологій та обладнання, вважають народні депутати, стане можливим значне скорочення термінів будівництва свердловин, виконання деяких робіт, які раніше були неможливі, а що найголовніше, видобування газу і нафти на родовищах, які майже вичерпані.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про Національний екологічний фонд.

Законопроект містить пропозиції щодо законодавчого забезпечення формування та функціонування Національного екологічного фонду. В ньому, зокрема, визначається правовий статус екологічних фондів, їх доходи й видатки, організаційні засади діяльності цих фондів тощо. Метою проекту є забезпечення ефективного використання коштів екологічних фондів для здійснення заходів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Народні депутати відзначили, що проект відповідає загальному положенню Договору про заснування Європейського Співтовариства. Проте сам механізм фінансування державами-членами заходів з охорони довкілля за допомогою екологічних фондів не регулюється законодавством Європейського Союзу.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про фінансування реформування і розвитку житлово-комунального господарства України на поворотній основі.

Законопроектом запропоновано механізм фінансування, що пов’язано з необхідністю реформування житлово-комунального господарства України шляхом залучення коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів інвесторів. Документ передбачає обов'язковість повернення протягом трьох з половиною років залучених бюджетних коштів.

Члени Комітету наголосили, що ця сфера регулюється статтею 87 Договору про заснування Європейського Співтовариства. Відповідно до цієї статті фінансування реформування і розвитку житлово-комунального господарства України шляхом залучення коштів державного та місцевих бюджетів вважається допомогою шляхом залучення державних ресурсів. Така допомога є сумісною зі спільним ринком як “допомога з метою сприяння розвитку певної економічної діяльності".

Народні депутати зазначили, що положення законопроекту відповідають праву Європейського Союзу, але водночас, він потребує доопрацювання з метою приведення його у відповідність із законодавством України.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до статті 92 Земельного кодексу України (щодо права користування земельною ділянкою).

Законопроектом розроблений з метою відновлення права організацій, підприємств та установ інвалідів України та релігійних організацій щодо визначення їх суб’єктами права власності на землю в Україні та суб’єктом права постійного користування.

Народні депутати зазначили, що положення законопроекту відповідають законодавству Європейського Союзу, зобов’язанням України перед Радою Європи.

Народні депутати зауважили, що статтею 24 Закону “Про об’єднання громадян” встановлено “З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об’єднання громадян можуть здійснювати необхідну громадську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством”. Отже, абзац в) пункту 2 статті 92 пропонується викласти у наступній редакції:

“громадські організації інвалідів України, засновані ними підприємства, чи створені ними госпрозрахункові установи та організації”.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту підтримати запропоновані урядом зміни до Закону “Про питну воду та питне водопостачання”.

Законопроектом передбачені пропозиції щодо визначення у чинному законі поняття екологічної броні питного водопостачання (мінімальний рівень використання питної води споживачами (крім населення), необхідний для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру).

Зокрема, проект містить положення, що регламентують встановлення екологічної броні на водопостачання об‘єктів підвищеної небезпеки, порядку фінансування екологічної броні. Питання, якому присвячений проект, стосується забезпечення екологічної безпеки в Україні, і є, безумовно, вважають члени Комітету, актуальним.

Проект містить положення, що регламентують встановлення екологічної броні на водопостачання об‘єктів підвищеної небезпеки, порядку фінансування екологічної броні.

Реалізація даного законопроекту дозволить забезпечити стабільний рівень обслуговування населення та інших споживачів, підвищити якість послуг питного водопостачання, поліпшити надійність функціонування централізованих систем водо-, теплопостачання та водовідведення, покращити економічний стан підприємств житлово-комунального господарства, запобігти виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в країні.

Народні депутати відзначили, що положення законопроекту не суперечать праву Європейського Союзу.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону про приватну детективну діяльність, внесений народним депутатом В.Кафарським.

Автор мотивував законодавчу ініціативу тим, що на даний час в Україні офіційно такий вид діяльності як приватна детективна діяльність не зареєстровано, але, в тій чи іншій мірі, її незаконно здійснюють окремі особи та об’єднання.

Досвід інших країн демонструє, що наявність крім державної оперативно-розшукової діяльності ще й альтернативної приватної детективної діяльності підвищує відповідальність державної правоохоронної системи у провадженні розшуку і слідства.

Запропонований проект створений з урахуванням досвіду аналогічних законів інших країн. Він визначає правові засади приватної детективної діяльності, відображає завдання та принципи такої діяльності, визначає суб’єктів приватної детективної діяльності та порядок надання їм спеціального дозволу (ліцензії) на право здійснення такої діяльності.

З метою забезпечення максимальної незалежності діяльності приватних детективів від органів Міністерства внутрішніх справ законопроектом пропонується надання спеціальних дозволів (ліцензій) на ведення приватної детективної діяльності підпорядкувати Міністерству юстиції України.

З цією ж метою на Міністерство юстиції України покладаються функції реєстрації суб’єктів приватної детективної діяльності.

Проектом визначені основні види послуг, що надаються суб’єктами приватної детективної діяльності, методи їх роботи, а також обмеження під час провадження детективної діяльності.

Документом передбачене право приватних детективів в порядку, передбаченому законодавством України для громадян України, мати вогнепальну зброю та спеціальні засоби активної оборони, перелічені випадки, коли така зброя може бути застосована.

Проектом визначена відповідальність за порушення законодавства про приватну детективну діяльність, порядок контролю і нагляду за такою діяльністю.

Комітет зазначив, що прийняття закону збільшить можливість громадян України у захисті своїх конституційних прав та інтересів, закладає законодавчу базу для створення нових робочих місць, а також дозволить легалізувати цей вид діяльності, вивести її з тіні.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності пропонує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення доповнень в Кодекс України про адміністративні правопорушення, зареєстрований народним депутатом О. Голубом.

Автор законопроекту зазначає, що діючий Кодекс України про адміністративні правопорушення значно обмежує діяльність державних інспекторів Міністерства екології, державних органів рибоохорони та мисливського нагляду, громадських інспекторів в галузі охорони природи, суперечить низці інших Законів України.

Метою даного проекту закону є розширення прав державних природоохоронних установ та громадських інспекторів на складання протоколів про різні адміністративні правопорушення в галузі екологічного законодавства.

Члени Комітету вважають, що прийняття Закону України "Про внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення" сприятиме підвищенню законності в галузі охорони та раціонального використання природних багатств держави.

* * *

Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму розглянув і рекомендував Верховній Раді прийняти рішення щодо низки питань.

Члени Комітету, зокрема рекомендували парламенту прийняти за основу у першому читанні доопрацьований варіант проекту закону про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту, внесений народними депутатами С.Бубкою, В.Борзовим, В.Сушкевичем, К.Самойлик, Р.Сафіулліним, Г.Суркісом, підготовлений на заміну раніше поданого.

Народні депутати також рекомендували Верховній Раді ратифікувати Додатковий протокол до Антидопінгової конвенції, укладений 12 вересня 2002 року у м. Варшаві та підписаний від імені України 7 листопада 2003 року.

Комітет підтримав проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо терміну “Параолімпійський”), внесений народним депутатом України В.Сушкевичем.

Члени Комітету рекомендували Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу і в цілому.

Народні депутати розглянули доопрацьований проект Постанови про відзначення 110-річчя українського футболу, внесений народним депутатом України О.Тягнибоком на заміну раніше поданого, і ухвалили рекомендувати Верховній Раді прийняти його в цілому.

* * *

Комітет з питань науки і освіти розглянув та вирішив внести норми проектів законів про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту"( щодо структурних підрозділів), поданий народним депутатом М.Волинцем; (щодо навчальних закладів культури і мистецтв), поданий народним депутатом Л.Танюком; (щодо державного замовлення та посади керівника навчального закладу), поданий народним депутатом Г.Станецьким, внести у порівняльну таблицю до другого читання проекту закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо підготовки кадрів).

Законопроектами встановлюється можливість вищим навчальним закладам створювати різні типи структурних підрозділів, в тому числі коледжі, ліцеї, гімназії; регламентується можливість підготовки спеціалістів та магістрів галузі культури і мистецтва на базі повної загальної середньої освіти без освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”; надається право отримання наукового ступеня доктора або кандидата наук претенденту на посаду керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівнів акредитації галузі культури і мистецтв при наявності в нього почесного звання Народного артиста, Народного художника, Народного архітектора України чи Заслуженого діяча мистецтв України необов’язково повинен мати науковий ступінь доктора або кандидата наук.

Комітет зазначив, що включення норм законопроектів, внесених народними депутатами, сприятиме узгодженню норм Закону України “Про вищу освіту” зі специфікою мистецької освіти в Україні, закріпленню на законодавчому рівні реально діючих норм щодо статусу видатних митців, які займають керівні посади у вищих навчальних закладах сфери культури і мистецтва, а також сприятиме отриманню додаткових коштів на поліпшення навчання у вищій школі, приближенню рівня освіти до європейських стандартів.

* * *

Комітет з питань науки і освіти рекомендував Верховній Раді прийняти у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про позашкільну освіту початкових спеціалізованих навчальних закладів, внесений народним депутатом Л.Танюком.

Обґрунтовуючи законодавчу ініціативу автор проекту зазначає, що деякі статті Закону України “Про позашкільну освіту” загалом суперечать формам організації роботи початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів системи Міністерства культури і мистецтв. Зокрема щодо норм наповнюваності груп, норми тарифної ставки, регламентації перерозподілу педагогічного навантаження, надання платних послуг тощо.

Внесений законопроект враховує специфіку роботи початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

Члени комітету переконані, що прийняття проекту закону покращить якість навчання і виховання, стимулюватиме розвиток початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

* * *

Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства на виїзному засіданні, яке відбулось на базі Житомирської обласної клінічної лікарні, розглянув питання створення інноваційної моделі надання якісних медичних послуг населенню.

На засіданні Комітету зазначалось, що основною метою реформування галузі охорони здоров’я є підвищення якості надання медичної допомоги та ефективності використання наявних ресурсів, у тому числі шляхом запровадження в Україні системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, подальшого розвитку інституту сімейної медицини та підготовки лікарів загальної практики, висловлювались пропозиції щодо вдосконалення та розвитку законодавчої бази охорони здоров’я, необхідності залучення закладами охорони здоров’я позабюджетних коштів.

В ході обговорення порушувались питання стосовно зміни статусу закладів охорони здоров’я, необхідності визначення базового пакету надання медичної допомоги, запровадження уніфікованої методології визначення вартості медичної допомоги, а також запровадження сучасного фінансового менеджменту та контрактних відносин у сфері охорони здоров’я.

Учасники засідання ознайомились з новою інноваційною моделлю надання медичної допомоги населенню через введення елементів медичного страхування на прикладі Житомирської лікарняної каси, яка працює на принципах територіальної громадської організації взаємного страхування та забезпечує членів лікарняної каси (застрахованих осіб) у разі їх хвороби необхідними медичними засобами. Житомирською лікарняною касою розроблено і запроваджено формулярну систему, стандарти надання медичної допомоги застрахованим, систему реєстру, обліку та контролю за наданням якісних медичних послуг, створено умови для залучення додаткових надходжень в охорону здоров’я тощо.

Народні депутати України дійшли висновку про необхідність вивчення та поширення досвіду роботи закладів охорони здоров’я Житомирської області та їх взаємодії з організаціями взаємного страхування.

Учасники засідання відвідали також Житомирську обласну дитячу лікарню, обласний медичний центр та обласний центр охорони здоров’я матері та дитини. За результатами обговорення ухвалено відповідне рішення Комітету.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства підтримую ратифікацію Додаткового протоколу до Антидопінгової конвенції.

Положення Антидопінгової конвенції Ради Європи та Додаткового протоколу до неї складають основу загальноєвропейського законодавства в галузі боротьби з допінгом. Зазначена Конвенція ратифікована Україною.

Розробка Додаткового протоколу була обумовлена реаліями, що склалися в світовому спорті взагалі і в європейському зокрема.

Основне завдання Додаткового протоколу до зазначеної Конвенції полягає у визнанні країнами-сторонами Антидопінгової конвенції повноважень Всесвітньої антидопінгової агенції (ВАДА) у боротьбі з допінгом в спорті.

В Додатковому протоколі уточнюються принципові моменти щодо взаємного визнання допінгового контролю, перевірок з боку ВАДА і організацій, що працюють під її контролем, а також більш жорсткими робляться правила дотримання виконання положень Антидопінгової конвенції.

Оскільки Україна має на меті повноцінну інтеграцію до європейського правового поля, в тому числі і у сфері спорту, Комітет вважає, що приєднання та ратифікація Додаткового протоколу до Антидопінгової конвенції Ради Європи є необхідним кроком на цьому шляху.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки заслухав інформацію керівників українських нафтових компаній (НАК "Нафтогаз України". ВАТ "Укрнафта", ЗАТ "Укртатнафта") про заходи щодо захисту внутрішнього ринку нафтопродуктів України та перспективи його функціонування.

Зазначалося, зокрема, що "ажіотаж, який виник на ринку нафтопродуктів останнім часом має як суб'єктивні, так і об'єктивні причини, однак ціни вдалося стабілізувати".

Для захисту внутрішнього ринку нафтопродуктів України, перший заступник голови правління "Укрнафта" Володимир Пустоваров вважає, що необхідно створити національну вертикально інтегровану нафтову компанію міжнародного рівня. Так, рішенням Спостережної Ради було затверджено програму перетворення ВАТ "Укрнафта" на вертикально інтегровану нафтову компанію, В межах програми передбачається збільшення приросту запасів вуглеводнів, реконструкція газопереробних заводів, організація роздрібного продажу світлих нафтопродуктів шляхом створення власної мережі АЗС, участь в нафтопереробному бізнесі.

"На сьогоднішній день у власності ВАТ "Укрнафта" знаходяться 175 АЗС, а до кінця 2004 року планується розширення мережі до 400 АЗС. За його словами, формування мережі АЗС під брендом вітчизняного виробника надасть можливість позитивно вплинути на динаміку цін на світлі нафтопродукти, особливо під час різких цінових коливань", - зазначив він.

Керівники українських нафтових компаній наголосили також на необхідності створення резервного фонду нафтопродуктів.

Призначенням такого резервного фонду є проведення закупівельних і товарних інтервенцій при виникненні ризиків значних коливань цін на нафтопродукти, а також регулювання поставок при виникненні дефіциту нафтопродуктів на ринках окремих регіонів України. Найбільш ефективно резервний фонд може використовуватися при постачанні нафтопродуктами господарюючих суб'єктів та при проведенні сільськогосподарських робіт.

В.Пустоваров висловив думку, що диверсифікація доставок нафтової сировини в Україну за рахунок збільшення частки казахської, азербайджанської нафти в загальному обсязі імпорту нафти,