П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки ухвалив рішення створити робочу групу по доопрацювання законопроекту про внесення змін до ст.9 Закону “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”(щодо нафтопродуктів).

З метою запобігання порушенням чинного законодавства, проектом пропонується запровадити ліцензування виробництва і торгівлю нафтопродуктами.

Уряд, суб'єкт цієї законодавчої ініціативи, вважає, що наявність різних форм відносин між суб’єктами господарювання, особливості їх фінансово-господарської діяльності, пов’язаної з складною організацією таких структур, утворюють перешкоди для здійснення контролю за додержанням вимог податкового, антимонопольного та іншого законодавства, обумовлюють недонадходження до бюджету від податків і зборів.

Враховуючи необхідність розв’язання проблем, які існують на ринку нафтопродуктів, зважаючи на специфічність цього ринку та з метою запобігання порушень чинного законодавства і забезпечення надходжень до бюджету від податків і зборів в повному обсязі, проектом пропонується запровадити ліцензування діяльності з виробництва бензину моторного та дизельного пального, оптової і роздрібної торгівлі нафтою, бензином моторним та дизельним пальним.

Члени Комітету, в цілому підтримуючи ідею законопроекту, вважають за необхідне доопрацювати його в частині уточнення положень які стосувалися б регулювання ринку нафтопродуктів (відповідальність власника АЗС, облік, екологічні аспекти тощо).

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки підтримує запропоновані урядом зміни до Земельного кодексу України (щодо земель з запасами корисних копалин).

Проект містить пропозиції щодо внесення змін до статей 84 та 146 Земельного кодексу України, відповідно до яких до земель державної власності належали б землі із затвердженими запасами корисних копалин загальнодержавного значення, а також надання органам виконавчої влади та місцевого самоврядування права викупу земельних ділянок у громадян та юридичних осіб під будівлі, споруди та інші виробничі об‘єкти державної та комунальної власності, у тому числі призначені для видобування корисних копалин.

Комітет вважає, що внесення запропонованих змін до статей 84 та 146 Земельного кодексу України має сприяти захисту інтересів держави при користуванні земельними ділянками, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення. Водночас, члени Комітету пропонують при підготовці законопроекту до другого читання подати пропозиції з урахуванням особливості викупи земельних ділянок у громадян та юридичних осіб під будівлі, споруди та інші виробничі об'єкти державної та комунальної власності, призначені для видобування корисних копалин.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту взяти за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів.

Проектом пропонується привести положення чинного законодавства України у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням ТОВ “Торговий дім “Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).

Зокрема, даним рішенням Конституційний Суд України вирішив, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект Господарського процесуального кодексу України.

За словами голови Комітету Василя Онопенка, прийняття нового Господарського процесуального кодексу України має забезпечити належне правове регулювання господарського судочинства, розгляд справ, пов’язаних з господарською діяльністю суб’єктів господарювання відповідно до Конституції України, Закону України “Про судоустрій України”. Необхідність прийняття цього кодексу зумовлена ще й тим, що з 1 січня 2004 року вступили в силу новий Цивільний та Господарський кодекси України.

Також розробка нового Господарського процесуального кодексу України викликана необхідністю приведення чинного законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи.

Проект містить низку позитивних положень, якими враховується не лише суб’єктивний склад правовідносин, а й їх зміст. Так, передбачено перелік справ, які розглядаються господарськими судами у випадках, коли суб’єктами спірних правовідносин є фізичні особи, які не є підприємцями.

Змінився підхід до інституту доказування. В якості доказів пропонується використовувати аудіо - та відеозапис. Статтею 80 проекту більш детально врегульовані показання свідка. Запропоновані проектом зміни безперечно сприятимуть всебічному і повному дослідженню доказів.

Як і в прийнятому Цивільному процесуальному кодексі України, главою 12 проекту вводиться новий інститут - наказове провадження. Судовий наказ, вважають члени Комітету, дозволить більш швидко вирішити питання вимоги, що має безспірний характер і такої, що визнається боржником.

Новелами проекту є визначення функцій помічника судді, який має забезпечити підготовку та організацію процесу, проводить попереднє засідання. Інститути попереднього засідання та попереднього судового засідання надають сторонам можливість досудового врегулювання спору.

Більш високі вимоги встановлено для судового експерта, зокрема, встановлено необхідність наявності вищої освіти. Крім того, до роботи судового експерта не можуть бути залучені особи, визнані недієздатними та особи, які мають судимість. Проведення експертизи доручається судовим експертам, внесеним до реєстру атестованих судових експертів державних, підприємницьких структур та громадян. Більш детально врегульовується питання щодо висновків експерта за результатами проведення комплексної експертизи.

На думку В.Онопенка, вдало реформовано інститут забезпечення позову. Передбачено зустрічне забезпечення позову, який безумовно гарантує відшкодування збитків, які можуть бути заподіяні відповідачу забезпеченням позову.

Позитивним є внесення проектом глав, які регулюють особливості розгляду окремих категорій справ (зокрема, про банкрутство, про припинення суб’єкта господарювання).

Главою 33 проекту передбачено новий інститут – відновлення втраченого судового провадження.

Більш детально проектом регламентується і розгляд спорів за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності.

"Безперечно, що даний законопроект не позбавлений певних недоліків, які в подальшому будуть доопрацьовуватися. Необхідно вилучити глави 24 “Розгляд справ про оскарження нормативно-правових актів” та глави 25 “Розгляд справ про оскарження ненормативних правових актів, рішень і дій (бездіяльності) державних органів місцевого самоврядування, інших органів посадових осіб”, оскільки ці питання віднесені до регулювання АПК", зазначив голова Комітету.

Крім того, необхідно буде багато положень проекту привести у відповідність з новим Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема, процедури апеляційного та касаційного оскарження, строки апеляції та касації. Узгодження з новим Цивільним процесуальним кодексом України потребують і положення проекту щодо фіксування судового процесу технічними засобами.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Господарського процесуального кодексу України.

Проект спрямований на скасування порядку, за яким господарські справи, у яких відповідачем є нерезидент України, що не має представництва на території України, мають розглядатись лише за місцезнаходженням позивача.

Голова Комітету Василь Онопенко вважає запропоновані проектом зміни слушними, оскільки їх прийняття може дозволити більш оперативно вирішувати господарські спори за участю іноземних осіб та не суперечитиме загальноприйнятим нормам міжнародного права у цій сфері. Також, у разі вирішення спорів за місцезнаходженням відповідача (та його майна), на думку членів Комітету, зростає імовірність більш оперативного звернення стягнення на майно відповідача і задоволення вимог кредиторів, що в свою чергу сприятиме розвитку фінансового і торговельного кредитування суб’єктів підприємницької діяльності, захисту законних прав і інтересів українських суб‘єктів господарських відносин.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект законі про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України.

Законопроект пропонує визначити правове та соціальне становище слідчих, а також забезпечити належні умови для провадження досудового слідства.

Так, проектом передбачається змінити існуючий порядок підпорядкування слідчих працівників. За словами автора, народного депутата Юрія Кармазіна, при цьому керівники центральних слідчих апаратів відповідних відомств матимуть повноваження щодо зарахування слідчих на роботу (службу), їх звільнення, застосування дисциплінарної практики.

Тобто, працівники слідчих підрозділів будуть виведені з підпорядкування начальників міських, районних та лінійних органів, оперативних начальників та командирів, за якими залишиться лише функція організації взаємодії між слідчими та працівниками оперативних та інших служб. Керівництво слідчими буде здійснюватись лише по вертикалі – керівниками вищестоящих слідчих підрозділів.

Голова Комітету Василь Онопенко висловив низку зауважень щодо проекту. Так, законопроект поширює свою чинність на “всіх слідчих, незалежно від їх відомчої належності”. З метою уникнення колізій (у разі прийняття даного законопроекту) доцільно врахувати особливості регулювання питань надання відпусток, прийняття на роботу та звільнення, призначення пенсій, які встановленими базовими нормативно-правовими актами.

Крім того, пропонується встановити річний термін стажування (для осіб, що не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю) після складання кваліфікаційного іспиту.

Щодо слідчих дій та вчинків слідчого “які викликають сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності”, то у такому положенні закону немає потреби, оскільки це питання може бути вирішене шляхом відводу або самовідводу слідчого, що достатньо врегульовано діючим КПК", - наголосив В.Онопенко.

Не зрозумілою для Комітету є мотивація автора законопроекту при наданні слідчому, що вийшов на пенсію, права на постійне носіння і зберігання вогнепальної нарізної коротко ствольної зброї Пропонується вилучити ці положення з проекту.

Нормою проекту надається право слідчому на оскарження до суду прийнятого щодо нього рішення, яке, на його думку, обмежує його професійні та особисті права, принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Це право надається кожній особі, право якої порушено - зазначили члени Комітету.

Також, вважає Комітет, слід врахувати пропозицію Головного науково-експертного управління щодо визначення норми навантаження слідчих, включенням до проекту положення яке обмежувало б кількість кримінальних справ, які водночас можуть розслідуватися слідчим.

* * *

Комітет з питань промислової політики та підприємництва вважає, що потребують доопрацювання запропоновані народним депутатом О.Турчиновим зміни та доповнення до деяких законів України (щодо заборони реклами алкоголю і тютюну.

Метою запропонованих законопроектом змін є обмеження реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що має сприяти поширенню здорового способу життя серед населення України, в першу чергу серед молоді.

Так, законопроектом пропонується внести до Закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” зміни щодо врегулювання порядку виробництва та обігу слабоалкогольних напоїв. Народні депутати вважають, що з цією пропозицією не можна погодитись, оскільки в преамбулі цього закону зазначено, що його дія не поширюється на виробництво і торгівлю пивом, тобто на напій, що вважається слабоалкогольним.

Крім того, невдалим, на думку членів Комітету, є запропоноване визначення поняття “слабоалкогольні напої”, оскільки ним чітко не визначені ознаки, за якими той чи іншій алкогольний напій можна було б віднести до категорії слабоалкогольного.

Проектом пропонується доповнити положення чинного закону, де визначені основні засади обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нормою згідно з якою на радіо та телебаченні забороняється реклама алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також товарних знаків, під якими ці напої та вироби випускаються.

Члени Комітету зазначили, що цю пропозицію законопроекту слід узгодити з Законом “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (нова редакція Закону), згідно з яким, наприклад, реклама тютюну та алкоголю у певних випадках дозволяється. Зокрема, тютюну - у газетах і журналах, крім першої та останньої сторінок, а алкоголю – на радіо та телебаченні з 23 до 6 години.

Зазначене стосується й статті II проекту, де вносяться зміни до Закону “Про захист суспільної моралі”, яким забороняється виробництво та розповсюдження продукції, що пропагує алкоголізм та тютюнопаління шляхом рекламування у будь-якій формі на радіо або телебаченні відповідної продукції та засобів їх вживання. Крім того, наголошувалося, що на законодавчому рівні не визначено, що слід розуміти під “рекламою алкоголізму”.

* * *

Комітет з питань промислової політики та підприємництва обговорив підсумки виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні за 2003 рік та напрямків її реалізації на 2005 рік.

Учасники комітетських слухань з цього приводу наголосили на винятковій важливості питання державної підтримки малого підприємництва. Зокрема, реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні як такої, що спрямована на створення належних умов для реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а також подолання бідності та підвищення добробуту громадян України шляхом залучення широких верств населення до такої діяльності.

За словами голови Комітету Юрія Єханурова, в сучасних умовах соціально-економічного розвитку країни мале підприємництво виступає важливим чинником створення сприятливих умов щодо зменшення рівня безробіття, насичення ринку товарами і послугами, наповнення місцевих бюджетів, підвищення рівня життя населення.

Члени Комітету вважають, що належна реалізація заходів Національної програми в Україні сприяє створенню правових умов для реалізації підприємницької діяльності, зменшення регуляторного тиску на бізнесове середовище, завдяки заходам відбуваються позитивні зрушення в розвитку інфраструктури малого підприємництва, запроваджуються освітні програми для підприємців.

Так, за попередніми даними Держпідприємництва кількість суб’єктів малого підприємництва за 2003 рік збільшилась на 13,7%, що на 8,4% більше, ніж у 2002 році. Кількість селянських (фермерських) господарств залишилась на рівні 2002 року і становить 43 тис. одиниць На 9,4% зросла кількість зайнятих в малому підприємництві і складає станом на 01.01.2004 5’126 тис. осіб, з них кількість працюючих на малих підприємствах – 2’052,2 тис. осіб (на 6,2% більше, ніж у 2002 році).

Ю.Єхануров зазначив, що наявні показники засвідчують існування сталої тенденції до зростання. Загальні показники кількості суб’єктів малого підприємництва на 1’000 населення в Україні (юридичні та фізичні особи - підприємці) дорівнюють 41, що цілком відповідає показникам розвинених країн світу. Щодо вкладу суб’єктів малого підприємництва до ВВП країни, то необхідно констатувати, що лише вклад від юридичних осіб до ВВП складає більше 7%, а з урахуванням вкладу від фізичних осіб-підприємців за експертними оцінками цей показник перевищує 11%.

На думку народних депутатів, ці позитивні показники були б значно вагомішими при більш активній державній політиці, зокрема у частині фінансування заходів Національної програми.

За даними Держпідприємництва в зв'язку з недоотриманням коштів на виконання Національної програми у 2003 році не вдалося запровадити систему дистанційного навчання підприємців, провести науково-дослідні роботи з питань реалізації регуляторної політики та розвитку підприємництва, створити заплановану кількість об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, реалізувати в повній мірі програму кредитування та ряд соціально-спрямованих програм. При необхідній сумі асигнувань на виконання заходів Національної програми 2004 року 69,6 млн. грн. Державним бюджетом передбачено лише 1,8 млн. грн.

* * *

Комітет з питань промислової політики та підприємництва підтримує запропоновані урядом зміни до деяких законів України з питань виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва.

Представленим законопроектом пропонується збільшити до трьох років термін, на який затверджуються заходи щодо реалізації Національної програми розвитку малого підприємництва.

Внесення змін мотивується необхідністю впорядкування процесів розроблення, виконання та моніторингу реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва.

З зазначалося, що збільшення названого терміну до 3 років - містить можливість поєднання переваг середньострокового планування з перевагами короткострокового планування. Зважаючи на те, що річне планування витрат на заходи програми є більш гнучким, дозволяє більш оперативно враховувати результати моніторингу, бачиться доцільним розбивка трирічного плану заходів по виконанню програми на річні етапи.

Основними очікуваними наслідками реалізації проекту є вдосконалення державної політики розвитку підприємництва, впорядкування механізмів розроблення, виконання та моніторингу реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, забезпечення більш тісної координації між державними та регіональними органами виконавчої влади щодо реалізації державної підтримки розвитку підприємництва.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України розглянув проект Постанови про внесення змін до статті 3.3.4 Регламенту Верховної Ради України, поданий народними депутатами Б.Беспалим, Т.Чорноволом.

За підсумками обговорення Комітет рекомендував парламенту не включати до порядку денного п’ятої сесії вищезазначений проект, а у разі включення відхилити його за результатами розгляду в першому читанні.

Члени Комітету зазначили, що запропонована зміна визначення черговості на виступ з трибуни зводить нанівець принцип запису на виступ з особистою письмовою заявою народного депутата України, і такий механізм не забезпечить гарантованого права йому виступити в межах часу для обговорення питання, якщо він записався навіть першим, як з трибуни, так і з місця.

Комітет також розглянув проект Постанови про порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання, внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань свободи слова та інформації М.Томенком та ін. і прийняв рішення рекомендувати парламенту включити це питання для розгляду на п’ятій сесії Верховної Ради і підтримати його.

Комітет за підсумками засідання “круглого столу”: “Організація роботи Верховної Ради України: досвід і проблеми”, проведеного 9 червня спільно з Програмою сприяння парламенту України та Програмою врядування ПРООН, прийняв за основу Рекомендації по здійсненню заходів для розв’язання порушених при обговоренні питань. 16 червня на засіданні Комітету прийнято рішення зазначені рекомендації доопрацювати з врахуванням пропозицій, висловлених учасниками засідання.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці провів 16 червня "круглий стіл" на тему: "Впровадження законів України про загальнообов'язкове державне страхування відповідно до вимог Конституції України".

Голова парламентського Комітету Василь Хара, відкриваючи засідання, нагадав, що Верховною Радою 14 січня 1998 року були прийняті Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які започаткували введення нової системи соціального захисту населення України шляхом запровадження загальнообов’язкового державного соціального страхування. Відповідно до Основ створено п’ять фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В.Хара відзначив, що позитивні результати запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального страхування відчуваються вже зараз. Доповідач навів лише кілька цифр: з 1 березня 2004 року щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві від нещасних випадків та професійних захворювань збільшені на 15,2 %; мінімальний розмір допомоги при народженні дитини збільшився з 200 грн. в 2002 році до 684 грн. в 2004 році; розмір допомоги на поховання, відповідно з 200 грн. - до 400 грн. Допомога на поховання з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття досягла рівня прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Учасники "круглого столу", оцінюючи діяльність фондів загальнообов‘язкового державного соціального страхування, вказали на ряд недоліків, які існують в системі соціального забезпечення. Зокрема, залишається недостатнім розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (85 грн.), розмір мінімальної заробітної плати значно нижчий за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. За прогнозом мінімальна заробітна плата досягне розміру прожиткового мінімуму лише у 2008 році.

Доповідачі також зазначали, що без активного пошуку шляхів оптимізації діяльності страхових фондів держава не зможе забезпечити подальший розвиток системи соціального страхування.

Учасники "круглого столу" внесли низку пропозицій щодо покращання діяльності системи загальнообов‘язкового державного соціального страхування.

За підсумками роботи круглого столу ухвалено рекомендації уряду та фондам загальнообов‘язкового державного соціального страхування. Зокрема, Кабінету Міністрів рекомендовано:

- забезпечити виділення в повному обсязі коштів на фінансування передбачених Законами України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про донорство крові та її компонентів" додаткових гарантій для застрахованих осіб, матеріального забезпечення і надання соціальних послуг безробітним з числа незастрахованих осіб та видатків, пов'язаних із сплатою внесків за них Пенсійному фонду;

- виключити можливість вилучення коштів фондів загальнообов‘язкового державного соціального страхування на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування;

- визначити єдині підходи щодо формування бази для нарахування страхових внесків;

- здійснювати підвищення рівня забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Фондам загальнообов‘язкового державного соціального страхування рекомендовано:

- розглянути на засіданнях правлінь фондів пропозиції щодо механізмів підвищення розмірів мінімальних страхових виплат;

- удосконалити роботу постійних комісій правлінь страхових фондів, посиливши їх взаємодію з роботодавцями, профспілками та державними органами;

- постійно надавати інформацію з питань загальнообов‘язкового державного соціального страхування в засобах масової інформації.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту підтримати запропоновані урядом зміни до деяких законів України щодо обов‘язкових видів страхування.

Законопроектом пропонується суттєво скоротити перелік видів обов’язкового страхування, встановлений Законом “Про страхування”.

Доцільність цього скорочення обумовлюється економічною та правовою необґрунтованістю їх здійснення в обов’язковій формі. Зокрема, із невідповідністю рівня страхових платежів та страхових виплат за цими видами обов’язкового страхування. Запровадженням загальнообов‘язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що обумовлює недоцільність здійснення деяких видів обов‘язкового особистого страхування тощо.

На засіданні Комітету наголошувалося, що на підставі отриманих експертних оцінок щодо огляду систем обов’язкового страхування в країнах ЄС і інших розвинутих країнах світу, можна стверджувати, що у країнах ЄС використовується обмежена кількість видів обов’язкового страхування (у кількості 5-6). Це в основному такі види як страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та страхування цивільної відповідальності роботодавця на випадок професійної хвороби чи виробничої травми працівника.

Враховуючи сучасний стан розвитку страхової справи в Україні та проблеми перестрахування, особливості оподаткування у галузі та інші соціально-економічні фактори, Комітет вважає, що сьогодні політично та економічно виваженим вбачається такий підхід, при якому завдяки максимальному скороченню вже запроваджених економічно недоцільних видів обов’язкового страхування, з’явиться можливість ефективного здійснення тих видів обов’язкового страхування, які забезпечать захист найбільш значимих об’єктів та суспільних інтересів.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту підтримати запропоновані урядом зміни до статті 2 Закону “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (щодо ввезення цукру-сирцю).

Автори проекту пропонують викласти в новій редакції частину другу статті 2 закону передбачивши, зокрема, що сплата ввізного мита, податків і зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя, у разі ввезення на давальницьких умовах цукру, цукрових сиропів та патоки із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною. Але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

У разі непогашення векселедавцем у визначений строк такого векселя векселедержатель може опротестувати його в неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату. Банк зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму.

Ідея законопроекту щодо необхідності посилення контролю за ввезенням сировини на митну територію України, усунення сумнівних схем ухилення від сплати податків та створення умов для розвитку вітчизняного товаровиробника, вважають члени Комітету, варта підтримки й тому пропонується прийняти його в цілому.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом Володимиром Веретенніковим зміни до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Законопроект передбачає внесення змін до законів “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” і “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”.

За словами автора, "виведення з "тіні" виробництва алкогольних напоїв можливо шляхом посилення контролю за обігом та цільовим використанням спирту, створення механізму гарантування сплати акцизного збору з алкогольних напоїв на етапі одержання спирту виробниками такої продукції".

Необхідність прийняття цих змін викликана:

потребою впорядкування обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та захисту внутрішнього ринку від фальсифікованої та контрабандної продукції;

впорядкування оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

І тут, вважають народні депутати, важливо збалансування економічних інтересів держави та суб’єктів підприємницької діяльності в сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

А також створення належних умов для зростання обсягів легального виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Комітет вважає, що прийняття запропонованих змін сприятиме подальшому впорядкуванню обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, поліпшить механізм справляння акцизного збору на зазначену продукцію.

Водночас, щодо пропозицій про нові ставки акцизного збору на вина та інші зброджені напої та тютюн, запропоновано в першому читанні не розглядати, а при підготовці проекту до другого читання узгодити ці норми спільно з урядом.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників”.

Законопроектом вносяться зміни до законів “Про податок на додану вартість”, “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про фіксований сільськогосподарський податок” з метою розширення державної підтримки підприємств агропромислового комплексу, вдосконалення механізмів оподаткування та збільшення рівня соціальної захищеності його працівників.

Зокрема, змінами до Закону “Про фіксований сільськогосподарський податок”, визначається, що “платник ФСП звільняється від обов’язків нарахування та сплати таких податків (зборів):

податку на прибуток підприємств;

плати (податку) за землю;

комунального податку;

збору за спеціальне використання природних ресурсів у частині щодо користування водою для потреб сільського господарства;

інших податків (зборів, які можуть бути включені до системи оподаткування у майбутньому протягом дії цього закону”.

Проект спрямовано також на збільшення рівня соціальної захищеності працівників агропромислового сектору економіки України, у тому числі збільшення суми пенсій, допомоги за лікарняним, за пологами та народженням дитини, внаслідок каліцтва, отриманого на виробництві тощо.

Комітет вважає, що прийняття цього проекту сприятиме посиленню соціального захисту працівників сільськогосподарських підприємств, збільшенню рівня заробітних плат, і, внаслідок цього – встановленню цінового паритету із цінами товарів інших галузей економіки, а також збільшенню рівня обігових коштів сільськогосподарських підприємств, а отже - їх розширеному відтворенню.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності підтримує запропоновані народним депутатом В.Горбачовим зміни до Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (щодо непрямих методів визначення суми податкових зобов'язань).

Законопроектом пропонується:

визначати порядок затвердження методики визначення сум податкових зобов'язань на підставі законів України, а не рішень Кабінету Міністрів України, як це передбачено у чинній редакції закону;

запровадити судовий порядок прийняття рішень про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань, а не адміністративний (податковими органами), як це передбачено у чинній редакції закону.

На засіданні Комітету наголошувалося, що пропозиція про затвердження методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами на підставі законів України, відповідає нормам статті 92 Конституції України, згідно якої, система оподаткування, податки, збори встановлюються виключно законами України. Та статті 1 Закону "Про систему оподаткування, яка передбачає, що "ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування" .

Крім того, визначення механізму застосування непрямих методів у законодавчому порядку є посиленням гарантій платників податків і тому варті підтримки.

Затвердження методики визначення сум податкових зобов'язань на рівні закону, на думку народних депутатів, дозволить підвищити прозорість прийняття рішень про застосування непрямих методів оподаткування.

Комітет також ухвалив рішення запропонувати уряду розробити проект закону про внесення змін до чинного закону щодо методики визначення податкових зобов'язань із застосуванням непрямих методів.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону “Про внесення доповнень до Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні".

Внесений законопроект спрямований на посилення контролю за застосуванням спеціальних платіжних засобів. Основними заходами, які рекомендовано Європарламентом та міжнародними платіжними системами для протидії “картковим” шахрайствам є:

адміністративні кроки та удосконалення банківського нагляду;

вдосконалення законодавства;

моніторинг;

обмін інформацією;

впровадження чіпових технологій та шифрування передачі даних.

Члени Комітету наголосили, що, спираючись на міжнародний досвід, саме ці напрямки для підвищення безпеки карткового ринку запропоновано в проекті. Вони дозволять підвищити рівень безпеки в процесі обслуговування клієнтів, а також будуть додатковим чинником, який утримуватиме злочинців від вчинення неправомірних дій з використанням платіжних карток.

Відповідно до проекту, емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Порядок проведення емісії платіжних карток та здійснення з ними операцій, в тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими на виконання вимог законів України.

Національний банк України веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків – емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.

Чинний закон доповнено нормою, згідно з якою "Торгівці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг та які, відповідно до закону, повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем). Умови переведення торгівців на обов`язкове приймання спеціальних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) винятки щодо виконання таких розрахунків окремими категоріями торгівців, визначається Кабінетом Міністрів України".

Пропонується норма, що видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів - в валюті рахунку платіжної картки.

Торгівці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечити починаючи з 1 січня 2006 року здійснення держателями спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем). Торгівці, які з 1 січня 2006 року не забезпечили можливість розрахунків із застосуванням спеціальних платіжних засобів не можуть здійснювати розрахункові операції в готівковій формі.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту запропоновані народним депутатом Катериною Ващук доповнення до статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість"(щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури).

Законопроектом пропонується віднести операції з безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери та житлового фонду, які перебували на балансі платників податку – до операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Зміни, запропоновані зазначеним законопроектом спрямовані на прискорення передачі в комунальну власність у встановленому законодавством порядку розташованих у сільській місцевості зазначених об'єктів соціальної інфраструктури, не обкладання податком цих операцій та прискорення реформування аграрного сектора економіки.

Прийняття проекту, вважають члени Комітету, забезпечить сприятливі умови для ефективної діяльності господарств нових форм власності, які утворюються в результаті процесів реформування в аграрному секторі економіки.

* * *

Комітет у закордонних справах підтримує законопроект про внесення змін до Постанови "Про приєднання України до Європейської конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади 1980 року”.

Ратифікація додаткових протоколів до неї, вважають члени Комітету, сприятиме посиленню транскордонного співробітництва між територіальними общинами або властями із сусідніми з Україною державами та реалізації заходів щодо поступового усунення адміністративних, правових та інших перешкод, що стримують впровадження транскордонних проектів. А також відкриє додаткові можливості для інтегрування України у європейський правовий та гуманітарний простір.

Народні депутати вважають, що ратифікація додаткових протоколів матиме ряд позитивних політичних, правових та економічних наслідків. Зокрема:

позитивні оцінки такого кроку Радою Європи та Європейським Союзом;

конкретизація правових засад діяльності існуючих в Україні єврорегіонів;

створення передумов для більш ефективного використання потенціалу існуючих єврорегіонів, в яких беруть участь українські області та/або райони;

сприяння здійсненню реформи місцевого самоврядування, а також активізації транскордонного співробітництва та розвитку єврорегіонів.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту ратифікувати Договір між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про видачу правопорушників.

Метою законопроекту є створення правової основи для співробітництва між Україною та Федеративною Республікою Бразилія для ефективної співпраці у сфері видачі правопорушників, які переховуються від правосуддя за кордоном.

Необхідність укладення цього Договору викликана взаємним прагненням Договірних Сторін зробити ефективнішою співпрацю обох держав у боротьбі зі злочинами шляхом взаємної видачі правопорушників.

Відповідно до цього Договору Сторони зобов’язуються видавати осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені судовими установами однієї із Сторін і перебувають на території другої Сторони для притягнення до кримінальної відповідальності або для виконання покарання у вигляді позбавлення волі.

Договір містить перелік умов, за яких відбудеться видача правопорушників, зокрема, видача здійснюється, якщо за законодавством обох Сторін за злочин у зв’язку з яким робиться запит про видачу, передбачено мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі не менше одного року, а також якщо частина покарання, яку залишається відбути, є не меншою одного року.

Статті 3 та 4 містять перелік підстав для відмови у видачі правопорушників. А саме;

якщо особа є громадянином запитуваної Сторони;

якщо особа вже постала перед судом і її було помилувано або амністовано в запитуваній Стороні;

за злочини політичного характеру;

за злочини військового характеру.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова.

Угода спрямована на вдосконалення договірно-правової бази з питань торговельно-економічних відносин між Україною та Республікою Молдова, що базуються на режимі вільної торгівлі, шляхом забезпечення її більш повної гармонізації з вимогами системи ГАТТ/СОТ та загальновизнаними у світі принципами, що використовуються у домовленостях стосовно міжнародної інтеграції.

Комітет зазначає, що ратифікація Угоди Верховною Радою України та подальше набрання нею чинності нададуть можливість розвивати взаємовигідне співробітництво між Україною і Молдовою у чіткій відповідності із нормами міжнародного торговельного права, насамперед тими, що закріплені в домовленостях, укладених в рамках Світової організації торгівлі.

Так, Угода закріплює намір Договірних Сторін взаємодіяти в створенні зони вільної торгівлі для забезпечення:

співпраці в проведенні торговельно-економічної політики в галузі промисловості, сільського господарства, а також розвитку добросовісної конкуренції;

відміни мит, податків та зборів, що мають еквівалентну дію та кількісних обмежень у взаємній торгівлі;

використання режиму ліцензування імпорту, застосування антидемпінгових, спеціальних захисних та компенсаційних заходів у відповідності з нормами ГАТТ, а також Угод СОТ про їх застосування;

застосування відповідних заходів у випадках реекспорту товарів в треті країни, по відношенню до яких Сторона-експортер застосовує кількісні обмеження, експортне мито і збори, або нестачі будь-якого товару, що може призвести до труднощів для Сторони-експортера;

створення і розвитку ефективності системи взаємних розрахунків і платежів по торгових операціях тощо.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом Ігорем Осташем зміни і доповнення до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (щодо врахування стажу).

Зазначений проект спрямований на підвищення величини оцінки одного року страхового стажу окремо для чоловіків і жінок за період роботи до досягнення пенсійного віку. Також застосування обмеження розміру пенсії за віком. Збільшення мінімального розміру пенсії за віком. Надання права на пенсію по інвалідності інвалідам з дитинства незалежно від наявності у них страхового стажу на час настання інвалідності.

Так, законопроектом пропонується змінити основні параметри системи пенсійного страхування в Україні. Зокрема:

суттєво підвищити величину оцінки одного року страхового стажу, що враховується при обчисленні розміру пенсії, та диференціювати її за статевою ознакою (для чоловіків таке підвищення має скласти 1,8 –1,9, для жінок – 2 - 2,1 рази) та запровадити таку оцінку для страхового стажу після досягнення пенсійного віку;

вдвічі збільшити мінімальний розмір пенсії за віком - з 20 відсотків до 40 відсотків середньої заробітної плати в Україні за минулий рік. Крім цього, пропонується обмежити величину пенсії за віком чотирма розмірами прожиткового мінімуму та запровадити призначення пенсії для інвалідів з дитинства без наявності страхового стажу.

Члени Комітету висловили низку зауважень до проекту, які мають бути відпрацьовані при підготовці його до другого читання.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про встановлення розміру пенсій учасником Великої Вітчизняної Війни.

Законопроектом пропонується встановити для учасників Великої Вітчизняної війни пенсії в розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

На засіданні Комітету зазначалося, що в Україні відбувається поетапне наближення розміру мінімальної заробітної плати та пенсій до рівня прожиткового мінімуму, гострим постає питання щодо термінового вирішення наближення розміру пенсій учасникам Великої Вітчизняної Війни, оскільки їх вік не дасть можливості дочекатися їм цього поетапного наближення.

Зважаючи на це, пропонується встановити для учасників Великої Вітчизняної Війни розмір пенсій не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатної особи.

Йшлося й про те, що програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою Верховною Радою України, прогнозується зростання валового внутрішнього продукту в 2004 році на 8 відсотків, а також збереження в подальших роках високих темпів зростання ВВП.

Крім цього, з 1 січня 2004 року вступив в дію Закон України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, завдяки якому очікується виведення із “тіні” заробітної плати і зростання відрахувань до бюджетів всіх рівнів. Виведенню із “тіні” заробітної плати сприятиме також запровадження єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, кошти, які потрібні для встановлення пенсій для учасників ВВВ на рівні прожиткового мінімуму, вважають народні депутати, будуть отримані за рахунок економічного зростання та виведення заробітної плати із “тіні”.

* * *