Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї гуам 44 Виступ Голови Верховної Ради України В. М. Литвина на Другому засіданні Парламентської асамблеї гуам 45 нові закон

Вид материала

Закон

Содержание На пленарних засіданнях У парламентських комітетах Заходи за участю керівництва верховної ради україни 30 травня 2005 року Розширене засідання Бюро Парламентської асамблеї ГУАМ 28 травня 2005 року ВиступГолови Верховної Ради України В.М.Литвинана Другому засіданні Парламентської асамблеї ГУАМ Нові законопроекти

Подобный материал:

• Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
• П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання, 1063.18kb.
• Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
• Звіт про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї, 466.95kb.
• Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто, 1108.13kb.
• Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання, 1240.07kb.
• Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І, 1040.66kb.
• Парламентської Асамблеї Ради Європи від 05. 92 р. інвалідність визначена як обмеження, 112.43kb.
• Верховної Ради України, Чечетову М. В. Шановний Михайло Васильович! Верховною Радою, 22.69kb.
• Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закон, 77.56kb.

№ 17 (113) 30 травня-4 червня 2005 року


СЬОМА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ

НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ

У ВIВТОРОК, 31 ТРАВНЯ, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання оголосив про саморозпуск депутатської групи "Союз" та поінформував про входження народного депутата України Олександра Бандурки до складу депутатської фракції Народної партії.

Народні депутати – члени фракції СДПУ(о) ще до початку засідання заблокували трибуну.

Головуючий повідомив, що біля Верховної Ради зібралися представники Української спілки ветеранів Афганістану. Вони вимагають від Верховної Ради невідкладно вжити ряд заходів. Голова Верховної Ради передав відповідні документи Голові Комітету з питань безпеки і оборони Георгію Крючкову і Голові Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петру Цибенку і попросив невідкладно опрацювати необхідні зміни до законів з тим, щоб на наступному пленарному тижні Верховна Рада могла їх розглянути і прийняти відповідні рішення.

Дві фракції СДПУ(о) і "Демократичні ініціативи" вимагали оголосити в засідання перерву. Їхня вимога була задоволена і в ранковому засіданні було оголошено перерву. По її закінченні уповноважений фракції СДПУ(О) народний депутат Ігор Шурма наголосив на тому, що розгляд подій із застосуванням сили та побиття народних депутатів України, як трапилися 21 травня в Ужгороді, не мають нічого спільного із звітом Спеціальної слідчої комісії Верховної Ради, предметом аналізу якої є факти репресій переслідувань. Фракція СДПУ(О) звернулася до колег з пропозицією прийняти рішення про невідкладний розгляд питання про побиття народних депутатів – членів фракції СДПУ(О) в Ужгороді сьогодні. У протилежному випадку фракція буде відстоювати своє право шляхом блокування трибуни.

Головуючий поінформував, що на засіданні Погоджувальної ради обговорювалася пропозиція, яку внесли дві фракції, щоб сьогодні невідкладно розглянути питання про інцидент між народними депутатами України та працівниками правоохоронних органів, що стався 21 травня 2005 року у місті Ужгороді. Ця пропозиція дістала підтримку трьох депутатських фракцій.

Водночас була внесена компромісна пропозиція у зв'язку з необхідністю, щоб Верховна Рада адекватно відреагувала на цей випадок. Було запропоновано у середу, коли Верховна Рада буде розглядати звіт Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, спочатку розглянути питання про інцидент між народними депутатами України та працівниками правоохоронних органів, що стався 21 травня 2005 року у місті Ужгороді. Розглянути його відповідно до Регламенту, прийняти рішення, а потім перейти до розгляду другого питання.

Обидві пропозиції були поставлені на голосування. У підсумку 320-ма голосами народні депутати підтримали другу пропозицію.

Після цього головуючий повідомив, що 24 травня ЦВК зареєструвала народними депутатами Євгена Константинова, обраного у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко"; Леоніда Мордовця, обраного у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Соціалістичної партії України; Ларису Усаченко, обрану в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Новообрані народні депутати склали присягу перед Верховною Радою.

Приступивши до розгляду питань порядку денного, народні депутати включили, а потім прийняли Постанову про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" з пропозиціями: про внесенню змін до Державного бюджету і направлення 12 мільйонів гривень на фінансування програми лікарні (пропозиція народного депутата В.Коновалюка) і рекомендацією Президенту України присвоїти українській дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит" статус національного закладу.

Далі народні депутати розглядали законопроекти у другому читанні.

У другому читанні і в цілому були прийняті закони: про амністію; про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу"; про внесення змін до Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" (нова редакція); про внесення змін до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (щодо оцінки майна); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту економічної конкуренції; про внесення змін до Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо першочерговості виплати зарплати); про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електроенергетику"; про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про телекомунікації"; про внесення змін до деяких законів України (у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державну прикордонну службу України"); про внесення змін до Закону України "Про біженців"; про внесення зміни до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам".

На повторне друге читання народні депутати направили проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо Митного тарифу.

У ході голосування були відхилені законопроекти: про внесення змін до деяких законів України (щодо імплементації законодавства до вимог багатосторонньої угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) СОТ); про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України; про внесення змін до статті 10 Закону України "Про природні монополії" (щодо обов'язків суб'єктів природних монополій); про внесення змін до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового пенсійного страхування; про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо охорони майна).

Після цього дві фракції – СПУ і "Єдина Україна" вимагали оголосити перерву. Без її оголошення слово для заяви було надано представникові фракції СПУ Михайлу Мельничуку. Він зазначив, що "фракція соціалістів не може не відреагувати на те, що сьогодні в Києві десятки тисяч афганців, чорнобильців протестують проти тих питань, які не вирішуються". Соціалісти підтримали вимогу учасників акції виробити і чітко сформулювати концепцію соціальної політики в державі стосовно ветеранів, зміцнити блок органів виконавчої влади, які здійснюють соціальне забезпечення ветеранів, невідкладно прийняти законодавчі акти, які повинні унеможливити приниження гідності учасників бойових дій за рубежем, поновити для них незаконно скасовані пільги, ввести у невідхильну практику обговорення проектів законодавчих актів, що визначають соціальну політику ветеранських організацій України.

Далі народні депутати у ході голосування не підтримали пропозицію про включення до порядку денного проекту закону про націоналізацію стратегічно важливих підприємств гірничо-металургійного комплексу України.

Повторно розглянувши низку Законів України з пропозиціями Президента України, народні депутати не змогли подолати вето Президента України на Закон України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про статус суддів", таким чином погодившись з Президентом України, що цей закон не може бути прийнятий.

У новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України було прийнято Закон України "Про географічні назви" і Закон України "Про театри і театральну справу".

Народні депутати включили до порядку денного для розгляду низку проектів законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо питань розвитку іпотечних відносин); про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду; про іпотечні цінні папери; про внесення змін до статті 17 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо надання гарантій Державній іпотечній установі); про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо утворення земельного іпотечного фонду Державної іпотечної установи); про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку землі; про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули і прийняли за основу у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо зменшення фінансового тиску на споживачів).

Пропозиції щодо внесення змін до закону стосувалися двох аспектів: зменшення у два з половиною рази - з п'яти до двукратності - економічних санкцій, які енергопостачальні компанії як монополісти застосовують до споживачів, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та поширення повноважень Державної інспекції з енергетичного нагляду щодо здійснення контролю за дотриманням енергопостачальними організаціями вимог нормативно-правових актів, що дозволить в першу чергу захистити права споживачів від зловживань з боку енергопостачальних компаній. Така ініціатива уряду ґрунтується на значному покращанні дисципліни розрахунків споживачів за використану електроенергію в останні два роки та стабільному дотриманню ними договірних величин електроспоживання.

Як зазначив доповідач перший заступник міністра палива та енергетики Юрій Продан, прийняття цього законопроекту дозволить удосконалити регулювання у галузі електроенергетики, підвищити відповідальність енергопостачальних компаній за виконання ними умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з передачі та постачання електроенергії, зменшити фінансовий тиск на споживачів електричної енергії за рахунок зменшення обсягів застосування штрафних санкцій, що, в свою чергу, покращить їх енергозабезпечення через скорочення кількості примусових відключень.

На цьому ранкове засідання закінчилося.

Вечірнє засідання розпочалося з оголошення Головою Верховної Ради про зміни у складі депутатських фракцій і груп. Зокрема, про входження народних депутатів України Геннадія Астрова-Шумілова, Миколи Будаг'янца, Миколи Гапочки, Михайла Зубця, Миколи Мельникова, Ігоря Сміяненка, Миколи Солошенка, Енвера Цкітішвілі до складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко, а також про вихід народного депутата Валерія Сушкевича з фракції ПППУ і його входження до фракції БЮТ.

Далі народні депутати розглянули три законопроекти про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо сільгосппідприємств). За основу було прийнято перший з них.

Наступний законопроект про внесення змін до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" народні депутати прийняли за основу у першому читанні 290-ма голосами.

Розглянувши два законопроекти про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо земельних ділянок), народні депутати обидва їх відхилили, підтримавши пропозицію профільного Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин про відхилення.

Наступним законопроектом про введення мораторію на демонтаж або розукомплектування цукрових заводів пропонувалося не допустити руйнування цілісних майнових комплексів цукрових заводів, неефективне використання їх виробничих потужностей, що призводить до згортання соціально-економічного розвитку регіонів. Проектом передбачалося запровадити на період до 2010 року мораторій на здійснення демонтажу або розукомлектування цукрових заводів, як цілісних майнових комплексів.

Кабінету Міністрів також пропонувалося у трьохмісячний термін розробити Державну програму реструктуризації буряко-цукрової галузі, якою передбачити перепрофілювання неперспективних цукрових заводів, збереження їх соціальної сфери та виділення коштів з державного бюджету на ці цілі.

Хоча до законопроекту народні депутати висловили низку зауважень під час обговорення, однак, з огляду на ситуацію у буряко-цукровому комплексі погодилися, що галузь потребує термінового вирішення цілого ряду питань. Законопроект про введення мораторію на демонтаж або розукомплектування цукрових заводів було прийнято за основу 259-ма голосами.

Потім народні депутати повернулися до розгляду раніше не підтриманого питання про проект закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства в Україні" для збільшення рівня зайнятості сільського населення.

Як зазначила доповідач народний депутат Катерина Ващук, законопроект дасть можливість сьогодні працювати багатьом підприємствам: невеличким швейним, які завозять давальницьку сировину і дають робочі місця, і йде відрахування прибуткового податку; і тим підприємствам, які працюючи з іншими непідакцизними товарами (це не нафта, не спирт, не вино) на давальницькій сировині дають людям робочі місця.

Законопроект було прийнято за основу 330-ма голосами.

Включивши до порядку денного кілька законопроектів, народні депутати розглянули їх і прийняли відповідні рішення.

За основу і в цілому було ухвалено закон про внесення змін до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (щодо термінології).

За основу у першому читанні було прийнято проект закону про внесення змін до Закону України про фермерське господарство (щодо державної підтримки новоствореним господарствам). Законопроект уточнює низку статей чинного закону щодо чіткого розмежування державної підтримки фермерських господарств, новостворених з відокремленою садибою і інших фермерських господарств, які створені після 1991 року, і порядку використання прозорої зрозумілої схеми для господарств, яким виповнюється більше 3-5 років на зворотній основі коштів із Державного фонду підтримки фермерських господарств. Знявши цю проблему, законодавці відкрили можливості для зміни постанови Кабінету Міністрів. Через відсутність цієї постанови не можна було фінансувати, а минулий уряд блокував фінансування фермерських господарств.

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули і прийняли закон про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств-платників фіксованого сільськогосподарського податку з введенням його в дію з 1 січня 2006 року.

На цьому вечірнє пленарне засідання завершилося.

* * *

У СЕРЕДУ, 1 ЧЕРВНЯ, СЬОМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради в пленарному режимі 31 травня. Було розглянуто 44 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято 14 законів, шість законопроектів прийнято в першому читанні за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, 10 законопроектів відхилено, прийнято одну постанову, сім законопроектів включено до порядку денного сесії. За результатами розгляду пропозицій Президента України два закони прийнято у новій редакції, один закон скасовано.

Головуючий також поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата України Леоніда Мордовця до складу депутатської фракції Соціалістичної партії України.

Далі Голова Верховної Ради оголосив депутатські запити.

Після цього головуючий у зв'язку з тим, що час відведений згідно з Регламентом на виголошення депутатських запитів, заяв, повідомлень, внесення пропозицій, запропонував перейти до обговорення питань порядку денного. Однак, народні депутати не погодилися з цією пропозицією. Вони аргументували необхідність виголошення заяв, повідомлень тим, що накопичилося багато питань, про які вони хочуть поінформувати своїх виборців. Врешті питання про продовження часу на виголошення заяв, повідомлень було вирішено голосуванням.

Уповноважені представники депутатських фракцій і груп виступили із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій.

Народні депутати заслухали інформацію про інцидент між народними депутатами України та працівниками правоохоронних органів, що стався 21 травня у місті Ужгороді. Спочатку слово було надано одному з учасників тих подій народному депутатові України Володимиру Воюшу. Він детально розповів про події, які передували інциденту (затримання правоохоронними органами колишнього голову Закарпатської облдержадміністрації І.Різака), а також про сам інцидент.

Володимир Воюш наголосив, що цей випадок став "ілюстрацією свавілля діючої влади. Він показав, що будь-який громадянин України в будь-який момент може бути звинувачений по будь-якій надуманій справі і без всяких обґрунтувань, лише на основі суб'єктивної думки слідчого, і поміщений в СІЗО.

Цей випадок показав, що навіть у момент загрози життю людини народні депутати намагаються згідно з законом вжити заходів для припинення порушення прав людини, правоохоронні органи застосовують насилля по відношенню до народних депутатів України, порушуючи ст.80 Конституції України. При цьому міліція не турбується навіть про формальне дотримання Кримінально-процесуального кодексу".

Володимир Воюш також наголосив на тому, що міліція, прокуратура і суд використовують владу у боротьбі з політичними противниками.

Свого колегу доповнила народний депутат України Тамара Прошкуратова. Вона переповіла події, що трапилися 21 травня в Ужгороді.

Точку зору Генеральної прокуратури України доповів заступник Генерального прокурора Віктор Шокін (міністр внутрішніх справ і Генеральний прокурор, які мали доповідати Верховній Раді, перебували у відрядженнях). Він відзначив, що у зв'язку з цими подіями особисто Генеральний прокурор України виїхав в Ужгород і там знаходився декілька днів. Після цього за вказівкою Генерального прокурора було порушено 2 кримінальні справи. Перша справа стосується факту перевищення службових повноважень працівниками УВС України Закарпатської області під час виконання постанови суду про взяття під варту І.Різака за ознаками злочину частини 2 статті 3.6.5 Кримінального кодексу України.

Друга справа була порушена за фактом втручання народних депутатів України в діяльність працівників правоохоронних органів. В зв'язку з важливістю і першої справи, і другої прийнято рішення про прийняття до впровадження цих справ слідчими Генеральної прокуратури України.

В.Шокін відмовився коментувати хід слідства по цих кримінальних справах у зв'язку з їх особливістю і тим, що вони пов'язані з порушенням прав народних депутатів, особистий контроль за ними здійснює Генеральний прокурор України.

Заступник Генерального прокурора далі доповів про обставини затримання колишнього керівника Закарпатської облдержадміністрації І.Різака та про те, що захворювання, які є у затриманого, не перешкоджають утримувати його в СІЗО.

Відповідаючи на запитання народних депутатів, В.Шокін повідомив, що проти І.Різака не порушено кримінальної справи по факту "кришування бандитського угрупування". Він також наголосив, що Генеральна прокуратура України ніколи не переймалася політичними поглядами. Якщо будуть підстави для порушення кримінальної справи будь-якого, то вона буде порушена і доведена до логічного завершення.

В.Шокін також доповів про те, що сьогодні Генеральною прокуратурою порушено близько 700 кримінальних справ про порушення виборчого законодавства, і ці справи стосуються як прибічників Ющенко, так і прибічників Януковича.

Заступник міністра внутрішніх справ Михайло Вербенський доповів про роль і місце міліції у подіях, пов'язаних із притягненням до кримінальної відповідальності колишнього голови Закарпатської облдержадміністрації І.Різака, зазначивши що вона може бути визначена виключно у контексті реалізації норм права.

Заступник міністра наголосив, що окремі дії працівників міліції, спрямовані на усунення перешкод щодо переміщення І.Різака до слідчого ізолятора, які розцінюються як порушення депутатської недоторканості, стали можливими лише зважаючи на незвичність і динамічність подій, що відбувалися. На даний час проводиться службове розслідування дій працівників міліції у зазначеній ситуації, на період якого вони відсторонені від виконання службових обов'язків. Також порушено дві кримінальні справи, про які доповів заступник Генерального прокурора В.Шокін.

Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина Віктор Мусіяка доповів висновки членів комісії, які виїздили на місце подій. За його словами, є об'єктивні підстави говорити, що до депутатів була застосована надмірна сила, на що є відповідні медичні висновки.

Віктор Мусіяка доповів рішення Комісії про те, що Верховна Рада має обов'язково заслухати річну доповідь Уповноваженого з прав людини щодо стану прав людини, громадянина в Україні і заслухати щорічний звіт Генерального прокурора.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова у своєму виступі зазначила, що нова влада, яка прийшла, має вимагати від правоохоронців діяти по-іншому. Вона висловила жаль з приводу того, що правоохоронці як робили за старої владу, так вони сьогодні і продовжують чинити.

З окремою думкою виступив член Тимчасової комісії народний депутат Михайло Ратушний. Він зазначив, що народні депутати створили комісію на захист прав і свобод громадян, а "комісія і звіт голови перетворилися на захист прав і свобод І.Різака, а не простих громадян, порушення права яких доволі серйозні".

Оцінку подій 21 травня в Ужгороді дали представники депутатських фракцій і груп. Представники як провладних, так і опозиційних фракцій засудили дії, які здійснені щодо народних депутатів. Наголошувалося, що по відношенню щодо народних депутатів не можуть застосовуватися насильство, приниження і таке інше.

Водночас ставилося питання чи має право народний депутат забороняти правоохоронним органам виконувати рішення суду? Зазначалося, що ніхто не має права.

Представник фракції ПППУ Микола Оніщук, зокрема зазначив, що обговорювана тема може виявитися тестом для молодої української демократії на політичну і громадянську зрілість основних державних і правових інститутів. Адже побиття народних депутатів, навіть за умов виконання постанови суду щодо обрання запобіжного заходу є явищем ганебним і ніщо не може його виправдати.

М.Оніщук висловив переконання, що сучасний правовий порядок в Україні, його конституційні підвали повинні виключати опричину, як спосіб втілення в життя виборчих гасел, і тим більше, як спосіб політичного життя, в принципі. Це мало місце у минулому, однак, на жаль, це має місце сьогодні.

М.Оніщук запропонував на законодавчому рівні заборонити використання спецпідрозділам МВС та інших силових відомств масок, окрім випадків знешкодження, чи затримання озброєних бандформувань. Такий законопроект підготовлений і найближчим часом буде зареєстрований у Верховній Раді.

М.Оніщук також вважає, що є потреба і в внесенні змін в Закон "Про статус народного депутата України" та Кримінальний кодекс з метою посилення відповідальності посадових осіб за перешкоджання виконання народними депутатами їх депутатських повноважень та за будь-яку фізичну протидію цьому.

Лідер фракції СДПУ(о) народний депутат України Леонід Кравчук зазначив, що "нова влада фактично перекреслює все, що було до неї, заперечує саму імовірність існування будь-якого позитиву до так званої помаранчевої революції. Прикро, але держава поступово перетворюється на інструмент політичної сваволі і дрейфує до встановлення режиму, де все буде вирішувати одна особа або група осіб, об'єднаних інтересами родинно-бізнесового клану.

Президент України і його команда не витримують іспиту на здатність організувати ефективне управління країною. А суспільство тривожно вичікує, все сподівається, все вірить, може щось відбудеться на краще".

Л.Кравчук наголосив, що замість ефективною влади, де працює єдина команда професіоналів, є відсутність продуманої стратегії розвитку країни, публічні шоу-конфлікти на владному олімпі, які викликають багато роздумів, сіють нудьгу і безнадійність.

Лідер фракції "Єдина Україна" Богдан Губський також підтримав попередніх промовців, зазначивши, що "силові дії стосовно народних депутатів є неприпустимим і статус народного депутата, який визначений сьогодні Конституцією, законами України, повинен і зобов'язаний виконуватися".

Б.Губський запропонував провести відповідне службове розслідування.

Підсумовуючи обговорення. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зазначив, що ці події стали можливими тоді, коли поділили, коли нацьковували, розсварювали Верховну Раду. "Ми своїми діями таким чином заохочуємо, щоб так поступали не лише з народним депутатом, а з іншими громадянами".

Володимир Литвин наголосив, щоб в Україні діяв закон, потрібно щоб Верховна Рада була об'єктивною і єдиною в оцінках того, що відбувається.

Голова Верховної Ради також зазначив, що народні депутати не вийшли на консолідовані позиції, але з обговореного питання треба зробити висновок, враховуючи відповідальність за процеси в Україні.

Верховна Рада прийняла Постанову про ситуацію, що склалася у зв'язку із застосуванням правоохоронними органами сили до народних депутатів України у м. Ужгороді.

Народні депутати взяли до відома інформацію щодо ситуації, яка склалася у зв'язку із застосуванням сили до народних депутатів правоохоронними органами. Вони також звернулися до Генерального прокурора та Голови Служби Безпеки України з пропозицією дати правову оцінку факту застосування сили правоохоронними органами до народних депутатів України та притягнути винних до відповідальності, а також звільнити із займаної посади прокурора Закарпатської області Бенца Ю.Ю.

Цією Постановою запропоновано міністру внутрішніх справ звільнити із займаних посад начальника УМВС України в Закарпатській області Ю.Рахівського та в.о. начальника Ужгородського міського відділу внутрішніх справ С.Довбиша причетних до факту побиття народних депутатів України в м. Ужгороді в ніч з 20 на 21 травня.

Постанова набирає чинності з дня прийняття.

Далі народні депутати заслухали звіт Голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина Віктора Мусіяки.

Голова Комісії повідомив, що з часу створення комісії 21 квітня 2005 року, на її адресу надійшло більше 300 звернень громадян, їх заяв, скарг щодо порушення конституційних прав і свобод. Аналіз цих звернень, їх опрацювання дозволило комісії дійти окремих висновків узагальнюючого характеру. Але Комісії не вдалося ґрунтовно всі ці звернення і матеріали опрацювати. Тому В.Мусіяка попросив підтримати пропозицію Комісії про продовження роботи над цими матеріалами.

За словами Голови Комісії, найбільша кількість звернень надійшло з Кіровоградської, Луганської, Закарпатської областей, міст Києва, Ялти і Донецька. Питання, що найчастіше піднімаються у зверненнях, це: щодо невиконання органами прокуратури своїх прямих обов'язків по контролю за дотриманням законності діяльності органів державної влади, щодо незаконних дій органів місцевого самоврядування, особливо з приводу земельних питань, щодо прийняття незаконних рішень органів місцевого самоврядування - місцевими радами і виконкомами, щодо невиконання судових рішень виконавчою службою, щодо неправомірного затягування кримінальних справ органами слідства, питання щодо відновлення прав жертв політичних репресій і щодо безпідставного звільнення з роботи, в основному шляхом погроз і тиску з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування на службовців з метою поставити на посаду своїх людей.

Найменше прийшло заяв щодо питання про вільне волевиявлення.

Тимчасовою слідчою комісією також проводилося дослідження матеріалів щодо дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, діяльність органів прокуратури, МВС, СБУ, податкових органів та органів виконавчої влади, здійснювався аналіз судової практики в сфері реалізації конституційних прав і свобод громадянина.

Комісія вивчала матеріали щодо затримання голови Донецької обласної ради Бориса Колеснікова і встановила цілий ряд порушень.

За словами В.Мусіяки, комісія вивчала також обставини пов'язані з фактом застосування до колишнього голови закарпатської облдержадміністрації І.Різака запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Комісія вважає, що можна було б застосувати інший запобіжний засіб.

Комісія досліджувала матеріали щодо фактів порушень конституційних право громадян на працю. Працювала окрема робоча група і члени комісії були в Харкові, Запоріжжі, Закарпатті, в Житомирі. Проведені зустрічі з громадянами, конституційні права на працю яких були порушені. Вони підтверджували ці факти і заявляли по факту тиску, погроз щодо них з боку органів влади з тим, щоб вони полишили свої посади.

В.Мусіяка звернувся до такої гучної справи щодо незаконного звільнення генерального директора, художнього керівника театру російської драми імені Лесі Українки Резніковича Михайла. Комісія зазначила, що відсутні законні підстави для звільнення Резніковича з займаної посади міністром культури та туризму.

В.Мусіяка також навів деякі цифри, які характеризують ситуацію у сфері конституційних прав громадян протягом останніх років. Так, у 2003 році судами України при населені в 48 мільйонів було надано 40 тисяч дозволів на прослуховування громадян. У 2004 році - близько 45 тисяч. У 2004 році було затримано, доставлено в органи внутрішніх справ більше мільйона громадян, видано дозволів на проведення обшуків 50 тисяч, більше 15 тисяч на оперативне проникнення до приватних та службових приміщень. На громадян України було складено більше 11 мільйонів адміністративних протоколів.

В.Мусіяка зазначив, що у засобах масової інформації високі посадовці постійно оголошують, на кого мають компрометуючі матеріали, кого підозрюють, кого куди викликають, хто має з'явитись і в яку державну установу, що є прямим порушенням статті 32 Конституції України.

Він також повідомив, що 40 відсотків звернень до Президента України є скаргами на порушення з боку правоохоронних органів і 49 відсотків звернень до Верховної Ради України із скаргами з питань дотримання законності.

Більшість звернень, що надійшли до комісії, стали предметом розгляду, є заявами та скаргами громадян у комісію як до останньої інстанції.

Голова Комісії підсумував: "якщо вчора били депутатів в Мукачеве, сьогодні рецидив повторився в Ужгороді, то чи відбуваються взагалі реальні зміни в системі найбільш чутливих зв'язків між суспільством і владою? Питання відкрите залишається. Якщо чесно і чітко не визначати реальні механізми, що забезпечують такий порядок речей, кінцевою жертвою стануть як окремий громадянин, так держава і суспільство в цілому.

Нові люди прийшли до влади, але в сталену систему влади, яка вже багато років існує і демонструє свою небезпеку як для окремого громадянина, так суспільства в цілому. Безконтрольність з боку громадянських інститутів, безмежність можливостей, негласна, по суті, змова мовчазного користування цими можливостями у власних корпоративних інтересах. Конституційний каркас влади має для загалу привабливий вигляд, але за ним антиконституційний механізм фактично державної влади".

В.Мусіяка наголосив, завершуючи свій виступ, що основний чинник, здатний змінити ситуацію в стані функціонування силових, правоохоронних, судових органів і всієї системи влади - це зміна цієї системи влади! "Ми почали рух в цьому напрямку, і головне - не зупинятися. Необхідно до кінця довести політичну конституційну реформу, і не можна на цьому зупинятися".

Свої позиції щодо дотримання конституційних прав громадян висловили заступник міністра внутрішніх справ Михайло Вербенський, заступник Генерального прокурора України Віктор Шокін, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова, уповноважені депутатських фракцій і груп.

Верховна Рада, ухваливши Постанову про звіт Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, взяла його до відома і продовжила роботу Тимчасової слідчої комісії.

На цьому ранкове засідання завершилося.

* * *

У ЧЕТВЕР, 2 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ЧЕРГОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 1 червня. Розглянуто два питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято дві постанови.

Володимир Литвин далі оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп. Зокрема, про входження народного депутата Михайла Потебенька до депутатської групи "Демократична Україна", про те, що уповноваженим представником фракції Народної партії України обрано народного депутата Василя Надрагу, про входження народного депутата Лариси Усаченко до складу депутатської фракції "Наша Україна", народного депутата Євгена Константинова до складу депутатської фракції блоку Юлії Тимошенка.

Далі головуючий оголосив про обрання заступника Голови Верховної Ради України. Фракціями були внесені кандидатури Богдана Губського від фракції "Єдина Україна", Юрія Костенка від фракції Української народної партії, Віктора Мусіяки від депутатської групи "Демократична Україна" і Володимира Зайця від фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Володимир Литвин попросив голову Лічильної комісії Валерія Мішуру оголосити порядок проведення голосування.

Після оголошення народні депутати перейшли до розгляду наступного питання порядку денного – про обрання голів комітетів Верховної Ради.

Володимир Литвин нагадав, що обрання голів комітетів Верховної Ради проводиться без обговорення шляхом відкритого фіксованого поіменного голосування, за результатами якого оформляється відповідна постанова Верховної Ради.

Головуючий також зауважив: у разі відкликання Верховною Радою голови комітету, право висунення кандидатури на цю посаду належить голосуванням депутатських груп і фракцій, за рахунок квоти якої висувався цей голова комітету. У цьому разі кандидат вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Народні депутати впродовж кількох хвилин обмінялися думками з приводу прийняття рішення. Після чого Володимир Литвин зазначив, що зважаючи на настрої, які панують у депутатських групах і фракціях, голосування не буде результативним. Він нагадав про пропозицію провести голосування у пакеті. Окрім трьох комітетів, які сьогодні є вакантними, ряд комітетів обіймають народні депутати, які працюють у структурах виконавчої влади, - це Комітет з питань промислової політики, з питань освіти і науки, з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства, з питань бюджету, перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, голова Спеціальної контрольної комісії і перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Голова Верховної Ради звернувся до народних депутатів підтримати його пропозицію щодо його звернення до всіх керівників Комітетів з листом з проханням до вирішення суду питання про їх депутатство скласти з себе повноваження керівників, або перших заступників керівників Комітетів. Якщо не буде реакції, тоді В.Литвин буде вимушений внести проект постанови про відкликання їх з посад керівників Комітетів. І тоді в пакеті Верховна Рада проголосує всі посади і прийме результативне рішення. Народні депутати підтримали пропозицію і питання було перенесено на наступний пленарний тиждень.

Далі народні депутати розглянули кілька проектів постанов про обрання окремих народних депутатів членами комітетів Верховної Ради, підтримавши одну з них – про обрання народного депутата Лариси Усаченко членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Інші проекти постанов про обрання народних депутатів членами комітетів Верховної Ради не набрали необхідної кількості голосів для прийняття. У голосуванні не брали участі народні депутати фракції "регіони України", які відмовилися від голосування, поки Верховна Рада не прийме рішення стосовно 29 народних депутатів-сумісників.

Верховна Рада дала згоду на звільнення Президентом України з посади члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Портнова А.В.

Далі народні депутати, розглянувши проект закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Урядом Швейцарської Конфедерації стосовно внесення поправок до Угоди про фінансову допомогу для проекту реабілітації гідроенергетики та системного контролю, ратифікували цю Угоду. Рішення було ухвалено 308-ма голосами.

Угодою передбачається згода швейцарського уряду відмовитись від сплати 7 відсотків за наданий раніше грант (у розмірі 14 мільйонів швейцарських франків, майже 11 мільйонів доларів, до проекту реабілітації гідроенергетики), і вся сума коштів, відповідно до цієї угоди, має бути використана компанією "Дніпрогідроенерго" на фінансування робіт із заміни старих гідроагрегатів по виробництву електроенергії на нові екологічно чисті гідротурбіни більш досконалої модифікації, конструкція яких виключає потрапляння мастила в Дніпро та генератори поліпшеного зразку, які виробляються місцевими виробниками.

Після цього дві фракції "Демократична Україна" і Народної партії попросили оголосити перерву. Без її оголошення заяву фракції НП зачитав народний депутат Василь Калінчук. У заяві висловлена стурбованість з приводу ситуації, що складається в окремих регіонах України із вирощуванням сільськогосподарських культур в поточному році.

Виходячи з умов, що складаються сьогодні на третині території держави в сільському господарстві, фракція Народної партії вважає доцільним Кабінету Міністрів терміново вжити заходів по ефективному використанню меліорованих земель, і, зокрема, щодо повного і своєчасного забезпечення фінансування експлуатації зрошених земель в поточному році, організації виробництва та поставок технічних засобів для зрошення господарством усіх форм власності з наданням довгострокових кредитів для придбання цієї техніки та бюджетних коштів для її здешевлення, збільшення обсягів фінансування для компенсації сільськогосподарським товаровиробника вартості електроенергії, використаної на зрошенні.

Верховна Рада далі розглянула і схвалила рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2005 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Як пояснив народним депутатам міністр оборони Анатолій Гриценко, цим рішенням передбачається внормувати перебування підрозділів зарубіжних держав - країн-партнерів, які спільно з Україною будуть проводити військові навчання у цьому році на території нашої держави. Планується чотири таких навчання. Плани попередньо погоджені. Для довідки міністр повідомив, що Україна в цьому році проводить десять військових навчань, і ще одне готується за межами нашої держави. Співвідношення у цьому питанні один до двох.

А.Гриценко також наголосив, що для участі в цих навчаннях, які корисні для Збройних Сил, і які також дають певний доход в економічному плані, долучаються такі країни, як Австрія, Азербайджан, Болгарія, Білорусь, Вірменія, Греція, Канада, Казахстан, Литва, Молдова, Польща, Швейцарія, Туреччина, Великобританія, США, Хорватія, Македонія, Угорщина, Ізраїль.

Продовживши розгляд питань, які стосуються оборонної сфери, народні депутати спочатку включили до порядку денного, а потім прийняли закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" (щодо фінансування Міністерства оборони). Ним передбачається додаткового виділити міністерству 100 млн. грн. на закупівлю пального для навчання військових льотчиків.

У перерві засідання народні депутати взяли участь у голосуванні по виборах заступника Голови Верховної Ради України.

Після перерви народні депутати розглянули і ухвалили кілька постанов про обрання суддями безстроково Вищого адміністративного суду України суддями інших судів.

По завершенню розгляду цього питання голова Лічильної комісії Валерій Мішура ознайомив колег з результатами голосування по виборах заступника Голови Верховної Ради. До бюлетеня для голосування було внесено чотири кандидатури народних депутатів: Богдана Губського, Юрія Костенка, Володимира Зайця, Віктора Мусіяки. З 448 народних депутатів бюлетені отримали 255 депутатів. Таким чином, зазначив голова Лічильної комісії, вибори визнані такими, що не відбулися. Голова Верховної Ради звернувся до народних депутатів з проханням продовжити консультації по кандидатурі свого заступника.

Далі народні депутати розглядали законопроекти підготовлені для другого читання. Були розглянуті і прийняті у другому читанні і в цілому закони: про внесення зміни до Сімейного кодексу України (щодо відчуження майна дитини); про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (щодо механізму компенсації); про профілактику безпритульності.

У другому читанні і в цілому були також прийняті з уточненням, що вони вступають у дію з 1 січня 2006 року, закони: про внесення змін до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (щодо відновлення пільг для медичних та фармацевтичних працівників); про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо допомоги одиноким матерям); про внесення змін до Закону України "Про позашкільну освіту" (щодо початкових спеціалізованих навчальних закладів).

Не підтримали народні депутати і відправили в профільний Комітет для підготовки узгодженого проекту два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".

Верховна Рада відхилила два законопроекти про внесення змін до Закону України "Основи законодавства про охорону здоров'я". Один з них не був підтриманий з тих причини, що він. в разі його прийняття, різко звузить рівень безоплатної медичної допомоги, яка надається населенню.

На цьому ранкове засідання завершилося.

Вечірнє засідання розпочалося з виступу у сесійній залі Верховної Ради Президента Республіки Індія Авула Пакіра Джайнулабдіна Абдули Калама, який перебуває в Україні з офіційним візитом. Президент Індії привітав народних депутатів з успішними перетвореннями на шляху до демократії.

Він розповів про те, чим сьогодні живе Індія, які перетворення відбуваються у цій країні.

Торкнувшись міжнародних проблем, Абдул Калам висловився за реформування ООН. Президент Індії вважає, що його країна повинна мати постійне місце в Раді безпеки ООН і звернувся до керівництва України та до членів її парламенту підтримали кандидатуру Індії на постійне членство в Раді безпеки ООН.

Президент Індії привітав український народ, український парламент за їх наміри зробити життя своєї країни якомога більш успішним та збільшити добробут.

Народні депутати оплесками привітали виступ Президента Індії.

Продовживши розгляд законопроектів у другому читанні, народні депутати підтримали рішення про направлення на повторне друге читанні і передачу проекту закону про непідприємницькі організації для доопрацювання у Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.

Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (щодо підприємств теплопостачання); про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного майна" (щодо пільг працівникам приватизованих підприємств); про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей; про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України); про теплопостачання; про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за дрібне розкрадання майна); про внесення змін до деяких законів України (щодо пенсійного стажу); про внесення змін до деяких законів України (щодо прийняття рішень про будівництво ядерно небезпечних об'єктів).

На повторне друге читання відправлено законопроект про Державну кримінально-процесуальну службу України.

Відхилені законопроекти: про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" (щодо компенсації втрат доходів житлово-комунального господарства); про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо особливо цінних земель); про внесення змін до ст.279 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за блокування транспортних комунікацій); про політичну рекламу.

На цьому вечірнє засідання завершилося.

* * *

У П'ЯТНИЦЮ, 3 ЧЕРВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 2 червня. Розглянуто 33 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято 18 законів. Три законопроекти направлено на доопрацювання, шість законопроектів відхилено, прийнято п'ять постанов, п'ять проектів постанов відхилено.

Головуючий також оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата Валерія Горбатова до фракції "Наша Україна", про вихід народного депутата Станіслава Довгого з фракції ПППУ і його входження до фракції "Наша Україна", про входження народних депутатів Миколи Баграєва та Василя Хмельницького до фракції БЮТ.

Потім головуючий оголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили народні депутати.

Три фракції –"Регіони України", СДПУ(о) і "Демократичні ініціативи" наполягали на перерві. Без її оголошення із заявою фракції "Регіони України" виступила народний депутат Раїса Богатирьова. Вона привернула увагу до судового засідання у справі голови Донецької облради Б.Колеснікова, яке відбулося напередодні. Р.Богатирьова назвала судове засідання "театром абсурду під назвою "українське судочинство". Вона звинуватила нову владу у тому, що вона перейняла всі методи переслідування і розправи з політичними опонентами від старої влади.

Фракція "Регіони України" вимагала відкритого судочинства у справі Колеснікова за участю міжнародних спостерігачів.

Далі до порядку денного було включено і розглянуто проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо платників податку). Доповідала законопроект один з авторів народний депутат Ксенія Ляпіна. Основна суть законопроекту, за словами доповідача, полягає в тому, що він спрямований на виправлення тих гострих проблем, які виникли у застосуванні податкового законодавства в зв'язку з внесення змін в це законодавство Законом "Про Державний бюджет України на 2005 рік". В першу чергу це питання додаткових обмежень, які були внесені для суб'єктів малого підприємництва, суб'єктів спрощеної системи оподаткування. Цей законопроект знімає ці обмеження і повертає умови спрощеної системи оподаткування до тих умов, які існували до прийняття змін Законом "Про Державний бюджет на 2005 рік".

К.Ляпіна підкреслила, що гострота моменту полягає в тому, що обмеження є на певні види діяльності. Приблизно кілька сотень тисяч суб'єктів можуть втратити можливість скористатися спрощеною системою буквально вже з 1 липня. Тому цей законопроект, наголосила вона, є конче необхідний.

Законопроект також містить деякі зміни у Закон "Про податок на додану вартість", які приводять до зняття протиріч, які сьогодні існують, і до того, що деякі норми будуть просто роз'яснені, бо вони вже мають проблеми у застосуванні, зокрема це стосується туристичної галузі, фрахтування суден тощо.

Доповідач також зауважила, що законопроект є комплексним і попросила колег підтримати його за основу для того, щоб мати можливість відпрацювати депутатські ініціативи, врахувати всі пропозиції, які надійдуть і зробити корисний і високоякісний законопроект, який буде мати позитивні наслідки для економіки України.

К.Ляпіна далі зазначила, що цей законопроект є реанімаційним, він повертає ті умови, які існували. Адже врегулювати всі проблеми, які сьогодні є зі спрощеною системою оподаткування необхідно окремим законопроектом про спрощену систему оподаткування, облік та звітність.

Авторів законопроекту підтримав профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Співдоповідач від цього Комітету Віталій Хомутиннік зазначив, що прийняття законопроекту врегулює суперечності, що виникли у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік".

Обговорення законопроекту було емоційним і принциповим. При цьому більшість тих, хто виступив, підтримали ідею про повернення умов спрощеної системи оподатковування. У ході обговорення до законопроекту було висловлено чимало зауважень і пропозицій, спрямованих на його вдосконалення.

У підсумку законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо платників податку) було прийнято за основу і в цілому 326-ма голосами.

Результати голосування викликали незадоволення у окремих народних депутатів, які одразу ж по його закінченні зібралися біля президії. Вони висловили головуючому першому заступникові Голови Верховної Ради Адаму Мартинюку своє обурення тим, що вони голосували за прийняття законопроекту лише у першому читанні, а не в цілому. Депутати, що зібралися біля президії перешкоджали виступаючому з наступного питання порядку денного доповідати.

Проект закону про Фонд державного майна України доповідала один з авторів законопроекту народний депутат Валентина Семенюк. Вона зазначила, що він дає можливість збалансувати вплив на діяльність Фонду державного майна України з боку законодавчої і виконавчої гілок влади.

Він також є тим необхідним законопроектом для захисту працівників Фонду державного майна і визначення правового статусу інституції, яка фактично є підзвітною Верховній Раді України, підпорядкована Кабінету Міністрів України. Прийняття такого закону дає можливість навести лад у проведенні тієї приватизації, яка критикується у сесійному залі Верховної Ради.

В.Семенюк нагадала, що законопроект про Фонд державного майна вже 6 раз вносився до сесійного залу і 6 раз отримував вето. Тому щоб діяти у відповідності до чинного законодавства, виконувати завдання, які ставить перед нами парламент, потрібно прийняти цей законопроект.

Говорячи про особливості проекту, Валентина Семенюк зазначила, що він дає можливість Фонду державного майна щорічно і щоквартально звітуватись перед Верховною Радою.

Доповідач висловила надію, що з прийняттям цього закону впорядкуються правові відносини щодо державного майна, щодо ефективності управління об'єктами державної власності, дозволить завершити ту роботу, яка доручена Фонду державного майна.

Деякі депутати звертаючись із запитаннями до В.Семенюк, наголошували, що вони підтримають законопроект тільки у тому разі, коли вона складе свої депутатські повноваження.

Прийняття закону про Фонд державного майна підтримав профільний Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Співдоповідач від цього Комітету народний депутат Пилип Буждиган зазначив, що законопроект може бути взятий за основу з наступним врахуванням висловлених до нього зауважень і пропозицій. Він назвав основні з них. Перше зауваження стосувалася того, що проектом передбачається встановити підзвітність та підконтрольність Фонду не тільки Верховній Раді, а й Президентові України. Однак, це не охоплює взаємовідносини між Фондом та Президентом України. Між тим, глава держави згідно Конституції України за згодою Верховної Ради України призначає та звільняє керівника Фонду, що є формою контролю за його діяльністю. Виконання Президентом України контрольних функцій щодо Фонду випливає також із повноважень Президента як гаранта прав і свобод людини-громадянина.

Профільний Комітет вважає сумнівним підпорядкування Фонду Кабінету Міністрів з питань управління державним майном та приватизації. Це пов'язано з тим, що приватизація державного майна здійснюється за окремими процедурами, які спеціально визначені законами про приватизацію. При чому за цими законами у питаннях приватизації державного майна Фонд в значній мірі самостійно співпрацює з Верховною Радою України.

Народні депутати, що взяли участь в обговоренні законопроекту, підтримували його прийняття. Вони зазначали, що такий закон вже запізнів, однак приймати його треба. Депутати пропонували також провести "суцільну" інвентаризацію всього майна в державі, дооцінку приватизованого вже майна як мінімум на 30%, яке було проведено з порушенням.

У виступах також наголошувалося, що ФДМ не повинен бути органом приватизації чи реприватизації державного майна, а повинен бути органом ефективного управління цим майном.

Народні депутати пропонували "не навішувати" Президентові невластивих йому функцій.

У підсумку законопроект про Фонд державного майна було прийнято за основу 276-ма голосами.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин після цього зазначив, що виникла певна розбіжність у сесійній залі під час голосування за прийняття проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо платників податків). Щоб внести спокій в зал, він запропонував поставити на голосування питання про повернення до розгляду питання про переголосування Закону, який був прийнятий. Однак, ця пропозиція не була підтримана. "За" проголосувало 205 народних депутатів.

Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами, повідомлення у розділі "Різне".

На цьому пленарне засідання завершилося.

6-10 червня народні депутати працюватимуть у комітетах, фракціях і групах.

7 червня у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання: "Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства".

14 червня у Верховній Раді відбудеться День Уряду, на якому планується розглянути два питання: 1)про дитячу безпритульність в Україні та шляхи подолання цього явища; 2) про посилення боротьби з наркоманією.

* * *