Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї гуам 44 Виступ Голови Верховної Ради України В. М. Литвина на Другому засіданні Парламентської асамблеї гуам 45 нові закон

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримує проект закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо виробництва пестицидів та регуляторів росту рослин).

Проектом закону передбачене ліцензування виробництва, оптової і роздрібної торгівлі тільки регуляторі росту рослин.

До агрохімікатів відносяться органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні міліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами.

Проект закону розроблено з метою подолання кризової ситуації, що склалася у сільському господарстві внаслідок підвищення цін на нафтопродукти та періодичне штучне створення дефіциту пального на вітчизняному ринку у періоди підготовки та проведення комплексів сільськогосподарських робіт.

Законопроектом передбачається встановлення порядку, згідно з яким нафта власного видобутку має перероблятися виключно на вітчизняних нафтопереробних підприємствах, а дизельне паливо, вироблене з цієї нафти, має реалізовуватися виключно для потреб сільського господарства за цінами, граничний рівень яких встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримує проект закону про внесення змін до статті 9 Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Законопроектом пропонується доповнити перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, визначених у ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", оптовою торгівлею цукром.

Ліцензування оптової торгівлі цукром на внутрішньому ринку дозволить забезпечити стабільність на ринку цукру протягом року за рахунок визначення квартальних та помісячних обсягів його реалізації й недопущення значних сезонних коливань ціни на нього. Впорядкування оптової торгівлі цукром забезпечить збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, позитивно вплине на зайнятість населення, продовольчу безпеку держави.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти відхилити проект закону про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку землі.

Проектом пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади проведення земельних торгів і провадження аукціонної діяльності на земельних торгах в Україні. Зокрема, в ньому визначено поняття земельних торгів, об‘єкти цих торгів, правове становище земельної біржі, умови участі та порядок проведення земельного аукціону, порядок проведення земельного конкурсу, скасування земельних торгів тощо.

Підтримуючи в цілому необхідність законодавчого врегулювання цих питань, члени Комітету звернули увагу на те, що Верховною Радою України прийнято у першому читанні проект закону про ринок землі. Основні поняття цих законопроектів співпадають між собою. Зокрема, вони мають спільні позиції з питань, що стосуються визначення суб‘єктів ринку земель, до яких віднесені спеціалізовані підприємства, метою яких є проведення земельних торгів, земельні біржі, повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері ринку земель щодо організації та визначення форм проведення земельних торгів, на які виставляються земельні ділянки державної чи комунальної форми власності, надання консалтингових послуг щодо проведення земельних торгів, продажу громадянам та юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності під забудову на конкурентних засадах (земельних торгах), обов‘язків власників земельних торгів не перешкоджати проведенню земельних торгів тощо.

Висловлювались зауваження й до статті 5 проекту, в якій йдеться про продаж земельних ділянок іноземним громадянам, іноземним юридичним особам, спільним підприємствам та підприємствам з іноземними інвестиціями. Народні депутати вважають, що її слід узгодити із Земельним кодексом України (стаття 129), який передбачає особливий порядок продажу земельних ділянок тільки іноземним державам та іноземним юридичним особам і тільки тих земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.

* * *

У Комітеті з питань бюджету знаходиться на розгляді проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

Проект розроблено з метою ефективного використання коштів державного бюджету на розвиток паливно-енергетичного комплексу і направлений на забезпечення енергетичної безпеки держави та диверсифікації джерел енергозабезпечення.

Законопроектом пропонується здійснити частковий перерозподіл збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію (2080 млн. грн.) на користь реалізації Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій, збільшивши асигнування на 50,0 млн. грн., тим самим доведення загальної суми по цій бюджетній програмі до 78,0 млн. грн. (до обсягу видатків, які були затверджені Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" прийнятого Верховною Радою України у грудні 2004 року).

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування заслухав інформацію робочої групи Кабінету Міністрів щодо ходу підготовки проекту закону про територіальний устрій України.

На засіданні Комітету зазначалося, що реформування системи управління державою та територіального устрою відбувається з метою надання реальної можливості для людини отримати максимальну кількість послуг від органів влади на кожному рівні управління.

В ході реформування відбуватиметься приведення українського законодавства у відповідність до Європейської хартії про місцеве самоврядування. Наголошувалося на тому, що розроблений законопроект передбачає створення таких рівнів адміністративно-територіальних одиниць – громада-район-регіон. При цьому реформування територіального устрою має здійснюватися "знизу до гори", тобто перетворення відбуватимуться на рівні громад та районів, оскільки саме на цих рівнях має надаватися найбільша кількість послуг громадянам.

На думку розробників проекту, запропонована модель організації територій дозволить забезпечити, передусім створення та укрупнення базових адміністративно-територіальних одиниць громад з дотриманням принципу повсюдності місцевого самоврядування та чітке розмежування територій громад й визначення їх компетенції. Також ліквідацію на місцевому і районному рівні місцевих державних адміністрацій та передачу їх функцій органам місцевого самоврядування тощо.

Члени Комітету в цілому погодилися з необхідністю законодавчого забезпечення структурних реформ місцевого самоврядування з урахуванням національного і міжнародного досвіду, рівня соціально-економічного розвитку країни, підвищення ефективності управління територіями, зниження витрат на утримання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також поліпшення якості надання послуг населенню незалежно від місця проживання.

Комітет також рекомендував робочій групі Кабінету Міністрів України доопрацювати зазначену модель територіального устрою з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів України, органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб та територіальних громад і громадськості та винести на розгляд Верховної Ради України відповідні законопроекти щодо територіального устрою та законодавчого забезпечення структурних реформ місцевого самоврядування в Україні.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект Постанови про скасування Постанови Верховної Ради України від 29 червня 2004 року "Про прийняття за основу проекту Лісового кодексу України", внесений народним депутатом України Ю.Кармазіним.

На думку автора, прийнятий минулого року за основу проект Лісового кодексу України "спрямований на здійснення користування ресурсами деревини суб’єктами господарювання з лісівництва, переважно державної форми власності, на особисту користь в обхід інтересів українського народу". Залишаються також невизначеними функції і повноваження державних лісгоспів (держлісгоспів) – чи вони "органи державного управління", чи суб’єкти господарювання, юридично уповноважені власником природних ресурсів здійснювати лісівництво на загальних засадах ринкової економіки тощо.

Для доопрацювання проекту Лісового кодексу України до другого читання Комітетом була затверджена супроводжувальна група з числа народних депутатів України та фахівців, які проводять опрацювання пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи до цього документа – їх надійшло вже більше 500, у тому числі й пропозиції від народного депутата Ю.Кармазина. Враховуючи, що експертний висновок наукових співробітників щодо проекту постанови підготовлений до проекту порівняльної таблиці, яка не була ще опрацьована супроводжувальною групою та Комітетом і є необґрунтованим та зважаючи на те, що Кабінет Міністрів також не підтримує цей документ, члени Комітету вирішили рекомендувати парламенту зазначений проект постанови відхилити.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про господарські товариства" (щодо функціонування керівних органів)".

Проектом, з метою подальшого вдосконалення правового регулювання діяльності господарських товариств, пропонується уточнити окремі положення чинного закону, які стосуються, зокрема, управління акціонерним товариством та товариством з обмеженою відповідальністю.

Зокрема, пропонується уточнити порядок прийняття рішень, які відносяться до компетенції загальних зборів товариства, у разі, якщо 100% акцій належать одному акціонеру, зокрема, пропонується визначити, що ці рішення оформлюються письмово. Передбачається дозволити формувати склад ради акціонерного товариства (спостережної ради) не лише із акціонерів, але й із інших осіб. Встановлюється можливість виконання функцій контролю за фінансово-господарською діяльністю акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальність не лише ревізійною комісією, але й ревізором.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти в цілому проект закону про внесення змін до Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Законопроект передбачає, що спеціальні санкції у формі штрафів, застосування антидемпінгових процедур та індивідуального режиму ліцензування за невиконання вимог, встановлених Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність", здійснення демпінгу, а також порушення положень зазначеного закону, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави, повинні застосовуватися центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету та Національного банку України.

Санкція щодо тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, може бути застосована центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики виключно за рішенням суду.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій підтримує проекти законів про внесення змін до Закону "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (щодо сплати ввізного мита, податків та зборів), внесені народними депутатами Л.Кириченко, В.Надрагою, С.Бичковим.

Законопроекти загалом передбачають внесення змін до чинного закону, які спрямовані на забезпечення нерозповсюдження сформульованої в ньому вимоги щодо сплати українським виконавцем ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) шляхом видачі органу державної податкової служби за його місцезнаходженням простого авальованого векселя на випадки ввезення в Україну на давальницьких умовах продукції текстильної промисловості. Пропонується надати українському виконавцю право видачі у зазначених випадках органу державної податкової служби за його місцезнаходженням простого векселя.

Необхідність прийняття запропонованих змін обґрунтовується потребою запобігання скороченню обігових коштів підприємств текстильної промисловості України, значна частка господарських операцій яких здійснюється за давальницькими схемами та уникненню за рахунок цього суттєвого погіршення їх економічного становища.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про повернення майна базових галузей народного господарства, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб, у власність Українського народу (націоналізацію).

На засіданні Комітету зазначалося, що прийняття цього закону обумовлено необхідністю націоналізації підприємств основних галузей економіки та створення на цій базі фонду загального надбання українського народу, що не підлягає приватизації.

Голова Комітету Станіслав Гуренко наголосив, що "Якщо врахувати, що загальне надбання Українського народу, насамперед базові галузі народного господарства, має винятково суспільне призначення, то висновок може бути тільки один - необхідно терміново прийняти закон України про націоналізацію базових галузей народного господарства і створення на їх основі неділимого фонду загальної власності Українського народу"!

Проект закону визначає основні принципи, порядок та умови націоналізації, органи, що здійснюють націоналізацію, передбачає заходи щодо захисту інтересів власника майна, що націоналізується, встановлює порядок вирішення спірних питань, що виникають у процесі націоналізації.

В ньому передбачена процедура передачі націоналізованого майна у власність народу України, визначені державні органи, відповідальні за збереження та ефективне використання націоналізованого майна.

Пропонований проект є рамковим і покликаний стати основою для прийняття в майбутньому законів України про націоналізацію конкретних об’єктів.

* * *

Комітет з питань науки і освіти розглянув проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (щодо відстрочки від призову), внесений народним депутатом Ярославом Джоджиком.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до статті 17 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" випускникам вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації з денною формою навчання, які отримали диплом з відзнакою, а також випускникам аспірантури, - за умови перебування їх на момент призову на державній службі (на весь період роботи).

Члени Комітету зазначили, що аналіз запропонованих у законопроекті змін, свідчить про те, що його прийняття призведе до додаткового збільшення кількості призовників, які не підлягатимуть призову на строкову військову службу, та до чергового збільшення в Україні привілейованої частини громадян відносно виконання загального військового обов'язку, а у Збройних Силах України – до погіршення стану укомплектування військ (сил) і, в першу чергу, тими, що мають вищу освіту різних рівнів.

На думку народних депутатів, прийняття запропонованої норми призведе до порушення конституційних прав випускників вищих навчальних закладів, які отримали звичайний диплом, і водночас, до нічим не обґрунтованого привілейованого становища громадян, які отримали диплом з відзнакою або закінчили аспірантуру. Це не відповідатиме нормам статті 24 Конституції України, яка встановлює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи, є рівними перед законом.

Зважаючи на вищевикладене, Комітет рекомендував Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок".

* * *

Комітет з питань науки і освіти рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (щодо особливих умов проходження строкової служби), внесений народними депутатами України Степаном Гавришем та Борисом Райковим.

Законопроектом пропонується в Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ввести такий вид виконання військового обов'язку, як "строкова військова служба з особливими умовами", яка полягає в скороченні строку військової служби до шести місяців, вільному виборі призовником виду (роду військ) Збройних Сил України та місця проходження служби, обов'язковому наданні військовослужбовцю двох вихідних днів на тиждень, - за умови наявності у призовників технічної або іншої освіти та "спеціальних навичок" та сплати 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 гривень.

На думку членів Комітету, законопроект порушує конституційний принцип рівності громадян перед законом. Згідно з ст.21 і 24 Конституції України "Закон не може покладати на одного із громадян, які знаходяться в однакових умовах, більший обсяг обов'язків, ніж на іншого, вимагати від одного те, що не вимагається від іншого".

Всупереч цьому законопроектом пропонується створити нерівні умови проходження громадянами строкової військової служби в залежності, в першу чергу, від їх майнового стану, коли більш заможні будуть мати можливість значно полегшити собі виконання військового обов'язку у порівнянні з іншими громадянами. Адже навіть особи, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра (а не незрозумілі "спеціальні навички", про які йдеться у проекті), відповідно до статті 23 Закону "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" все ж повинні відслужити дев'ять місяців, а не шість, як це пропонується передбачити для "привілейованих громадян".

* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони заслухав інформацію Голови Державної прикордонної служби України М.Литвина про виконання положень Закону України "Про Державну прикордонну службу України" у частині реалізації її співробітниками визначених повноважень.

Головні зусилля, за словами доповідача, було зосереджено в першу чергу на завершенні формування правового поля для діяльності відомства, закріпленні переходу від військового формування до правоохоронного органу, реалізації визначених функцій та повноважень органів охорони кордону.

За короткий термін підготовлено та внесено зміни до 5 Кодексів, 48 Законів, 31 Указу Президента, 131 постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.

М.Литвин повідомив, що на 69 посад скорочено центральний апарат, передбачено заміщення більше 40% посад цивільними службовцями.

В середньому на 26% скорочено кількість генералів і старших офіцерів.

Основний потенціал сил та ресурсів спрямовано безпосередньо на охорону кордону. В результаті досягнуто доцільного співвідношення елементів, яке становить: центральний апарат – 1,05%; регіональні управління – 1,15%; органи охорони кордону – 81,1%; структури забезпечення - 16,7%, що в цілому відповідає європейським вимогам до прикордонних структур.

Голова Державної прикордонної служби зупинився також на проблемних питаннях, які доводиться вирішувати його відомству.

Узагальнюючи викладену інформацію, Микола Литвин наголосив, що реформування прикордонного відомства України, зміна підходів до організації всієї системи охорони кордону спрямовані на наближення до стандартів Європи, цілком відповідають стратегічному курсу України на інтеграцію в Європейський Союз. "Стратегічну мету завершення цих заходів ми вбачаємо в удосконаленні системи захисту національних інтересів України на державному кордоні, удосконалення протидії міжнародній організованій злочинності, підвищення рівня дотримання прав громадян на кордоні, гармонізацію з системами міжнародної безпеки, активний розвиток міжнародного прикордонного співробітництва", - зазначив Голова Державної прикордонної служби.

Члени Комітету, обговоривши доповідь Голови Державної прикордонної служби України Миколи Литвина, ухвалили рішення про взяття її до відома.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про дитяче харчування.

Метою законопроекту є забезпечення реалізації конституційних прав дітей на достатній життєвий рівень та посилення їх соціального захисту.

Законопроектом передбачено визначення на законодавчому рівні конкретних соціальних та економічних засад, які дозволять створити умови для реалізації державних гарантій щодо забезпечення дітей якісним і безпечним дитячим харчуванням та розвитку вітчизняної індустрії дитячого харчування. До таких державних гарантій віднесено безкоштовне забезпечення продуктами дитячого харчування грудних дітей, а також дітей 2-го та 3-го років життя, які народилися та проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей.

Автором законопроекту пропонується комплексний підхід до врегулювання зазначеного питання, а саме: одночасно із безкоштовним забезпеченням дитячим харчуванням запроваджуються елементи державного стимулювання вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування. Для цих цілей пропонується використання механізмів кредитування, ціноутворення, митного і тарифного регулювання, податкового законодавства.

Члени Комітету вважають, що проект слід доповнити положеннями щодо атестації виробництва дитячого харчування. До запропонованих заходів стимулювання необхідно включити дотації вітчизняним сільськогосподарським виробникам, розташованим у спеціальних сировинних зонах, які здійснюють виробництво сировини рослинного і тваринного походження, що застосовується для виготовлення продуктів дитячого харчування, а також передбачити збільшення ставки ввізного мита для імпортерів продуктів дитячого харчування, аналоги яких виробляються вітчизняними виробниками.

Необхідно також зазначити, що Кабінет Міністрів України щорічно при розробці проекту державного бюджету на наступний рік визначає обсяг державного замовлення на виробництво та закупівлю продуктів дитячого харчування відповідно до встановлених норм забезпечення дітей раннього віку, встановлює розмір видатків, що спрямовані на дотації вітчизняним сільськогосподарським виробникам, розташованим у спеціальних сировинних зонах, які здійснюють виробництво сировини рослинного і тваринного походження, що застосовується для виготовлення продуктів дитячого харчування та визначає кредитну субсидію як частку сплати процентів за використання короткострокових та середньострокових кредитів, наданих банками в національній валюті.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо соціального захисту громадян, які проживають на територіях, на яких реалізується план захисту населення на випадок аварії на атомній електричній станції), внесений народним депутатом В.Бронніковим та іншими.

Законопроектом пропонується доповнити та уточнити положення чинного законодавства України щодо здійснення захисту населення на випадок аварії на атомній електричній станції.

Передбачається внести зміни та доповнення до законів "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про електроенергетику". Зокрема, доповнити чинне законодавство новими термінами "зона спостереження" та "соціальна інфраструктура". В.Бронніков зазначив, що це дасть змогу чітко визначити територію на якій можливий вплив ядерної установки та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, визначити перелік об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, що проживає на такій території. Інші зміни стосуються соціально-економічної компенсації ризику для персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання та громадян, які проживають чи працюють в зоні спостереження, а також встановлюють відповідального, в особі ліцензіата, що має забезпечити реалізацію заходів з підготовки соціальної інфраструктури в зоні спостереження.

Пропонується також джерела надання компенсації ризику проживання чи здійснення господарської діяльності в зоні спостереження.

* * *

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко зустрівся з Кетлін М. Грехем, консультанткою з правових питань Фонду ООН для розвитку в інтересах жінок (ЮНІФЕМ).

Г.Удовенко привернув увагу гості до доробку Комітету у законотворчій діяльності Верховної Ради України, особливо з питань гендерної рівності.

К.Грехем зазначила, що головна мета її перебування в Україні полягає у виявленні потенційних можливостей для створення пілотних ініціатив під егідою регіональної програми. Остання була розроблена для впровадження гендерного законодавства та визначення практичних можливостей співпраці з українським урядом.

Голова Комітету відзначив велику роль, яку відіграють різноманітні програми системи ООН, оскільки охоплюють практично усі сфери людської діяльності. Він побажав Фонду успішної діяльності в Україні, використовуючи досвід плідної роботи Програми розвитку ООН в нашій державі.

* * *

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко взяв участь у круглому столі: "Роль громадськості у реформі пенітенціарної системи".

Він привернув увагу учасників до того факту, що сьогодні все частіше стан з захистом прав людини стає предметом обговорення політичних сил та широкої громадськості.

Г.Удовенко вважає, що складається дійсно унікальна можливість вивести на якісно новий рівень суспільне сприйняття цієї проблеми та вивести її на чільне місце в нашій свідомості та житті. В цій ситуації і Верховна Рада України, і органи виконавчої влади, і громадськість повинні зробити усе можливе для законодавчого закріплення прогресивних тенденцій та становлення ефективної системи контролю за дотриманням прав людини.

На засіданні йшлося про те, що вимоги міжнародних документів частково вже враховані у національному законодавстві. Із початку реформування кримінально-виконавчої системи внесено понад 200 змін до Виправно-трудового кодексу, а в 2003 році прийнято Кримінально-виконавчий кодекс та закон "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк".

Г.Удовенко вважає, що у громадських організацій є конкретні законодавчі підстави для активізації їх діяльності та знаходження нових форм захисту прав засуджених, тих, що знаходяться в місцях позбавлення волі та тих, що відбули покарання. Він переконаний, що з часом саме неурядові організації стануть тією рушійною силою, що прискорить реформу не тільки пенітенціарної системи, а й усієї системи захисту прав людини в Україні.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендує парламенту відхилити проект закону про державну підтримку виробництва мінеральних добрив.

Законопроект визначає засади державного управління у сфері виробництва мінеральних добрив та контролю за операціями з ними, орган виконавчої влади, відповідальний за здійснення державної політики у цій сфері (Мінпромполітики), заходи фінансової та ресурсної підтримки виробництва мінеральних добрив, цінового регулювання реалізації мінеральних добрив сільськогосподарським виробникам, державного контролю за безпекою виробництв та положення щодо відповідальності за недотримання вимог закону.

Законопроект підготовлено, як зазначається в пояснювальній записці, з метою захисту економічних інтересів вітчизняних сільгоспвиробників, насичення внутрішнього ринку мінеральних добрив. На думку членів Комітету, вирішення проблем розвитку такої важливої підгалузі хімічної промисловості як виробництво мінеральних добрив, доцільно розглядати на правовій основі, яка міститься в чинному законодавстві. А саме: визначення галузей промисловості, які потребують державної підтримки, має здійснюватись в рамках системи прогнозних і програмних документів різного рівня, передусім, програмі економічного і соціального розвитку України.

Для розв’язання проблем розвитку підгалузі мінеральних добрив більш доцільним, вважають народні депутати, є застосування заходів програмного управління і регулювання, які детально регламентуються нормами чинного законодавства. Відповідним чином мають вирішуватись й питання бюджетної підтримки тих чи інших галузей промисловості.

На засіданні Комітету зазначалося, що проект потребує експертного висновку Міністерства фінансів України щодо визначення вартісної величини його впливу на доходну та видаткову частину бюджету та пропозицій щодо доцільності його прийняття.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України на засіданні 1 червня розглянув заяви про обрання народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради. У відповідності до розрахункових квот депутатських груп і фракцій у комітетах, Комітет прийняв рішення підтримати:

- заяву народного депутата України Корчинського А.І. (депутатська фракція "Наша Україна") про обрання його членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради;

- заяву народного депутата України Дзоня В.М. (не входить до складу жодної фракції) про обрання його членом Комітету з питань правової політики підтримати;

- заяву народного депутата України Усаченко Л.М. (не входить до складу жодної фракції) про обрання її членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України;

- заяву народного депутата України Антоньєвої Г.П. (депутатська фракція Партії промисловців та підприємців України) про обрання її членом Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.

Комітет не підтримав заяву народного депутата України Келестина В.В. (депутатська фракція Української Народної Партії) про обрання його членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у зв’язку з тим, що розрахункова квота депутатської фракції Української Народної Партії в комітетах використана повністю.

* * *

Розглянувши проект закону про комітети Верховної Ради України у новій редакції, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України вирішив схвалити підготовлений робочою групою законопроект Закону і внести його на розгляд Верховної Ради України.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендував Верховній Раді не підтримувати проект Постанови про заступника Голови Верховної Ради України, внесений народними депутатами України Мокроусовим А.О. та іншими. На думку членів Комітету, зазначений проект постанови не відповідає вимогам Регламенту Верховної Ради України, які регулюють процедуру обрання заступника Голови Верховної Ради України.

* * *

На засіданні Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України розглянуто три проекти постанов про обрання Голови Комітету з питань свободи слова та інформації.

Комітет, враховуючи те, що внесені проекти постанов не відповідають вимогам Регламенту Верховної Ради щодо пропорційного представництва кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції) на посаду голів комітетів, прийняв рішення рекомендувати авторам доопрацювати проекти постанов відповідно до вимог Регламенту.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, розглянувши підготовлений Головним організаційним управлінням Апарату Верховної Ради проект Календарного плану проведення восьмої сесії Верховної Ради України четвертого скликання, встановив, що він розроблений у відповідності з вимогами Регламенту і вирішив направити зазначений проект з урахуванням зауважень, висловлених членами Комітету, депутатським групам (фракціям) у Верховній Раді для внесення до нього пропозицій до 10 червня 2005р., після узагальнення яких повторно розглянути його на засіданні Комітету.

Проектом Календарного плану пропонується розпочати пленарні засідання восьмої сесії Верховної Ради четвертого скликання 6 вересня 2005 року і закінчити її роботу 13 січня 2006 року. За цей час передбачено провести 10 тижнів (61,5 день) в пленарному режимі, 5 тижнів (27 днів) – робота в комітетах та фракціях і 4 тижні (20 днів) – робота в округах.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, розглянувши запропоновані народними депутатами України Поліщуком К.А., Бойком Ю.А. та іншими зміни до Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (щодо попереднього розгляду та підготовки висновків і пропозицій до проектів нормативно-правових актів), вважає за недоцільне їх прийняття.

Автори законопроекту пропонують внести зміни, згідно з якими комітети будуть здійснювати "попередній розгляд та підготовку висновків і пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" у зв’язку з чим зазначені проекти нормативно-правових актів вказані у проекті закону суб’єкти "зобов’язані надсилати до Верховної Ради України протягом одного дня після їх реєстрації, якщо інше не передбачено законом".

Члени Комітету зазначили, що запровадження таких змін суперечить низці статей Конституції України.

Зокрема, ст.6 Конституції України закріплює принцип здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Крім того, у відповідних статтях Конституції України вичерпно встановлюються межі та обсяг повноважень Президента України і Кабінету Міністрів України зокрема й щодо видання ними нормативно-правових актів, а також співвідношення цих повноважень із повноваженнями Верховної Ради України.

Висновок Головного науково-експертного управління підтверджує зазначені положення. Зокрема: "підготовка висновків і пропозицій щодо проектів підзаконних нормативно-правових актів виходить за межі парламентського контролю і набуває форми систематичного нагляду комітетів Верховної Ради України за поточною нормотворчою діяльністю органів виконавчої влади. Такий нагляд виходить за межі конституційних повноважень Верховної Ради України".

Крім того, для відстеження нормотворчості органів виконавчої влади, яка у 10 разів перевищує парламентську, необхідно у декілька разів збільшити Апарат Верховної Ради та відповідні видатки з Державного бюджету, а автори у пояснювальній записці стверджують, що реалізація проекту закону не потребує додаткових видатків.

За результатами розгляду Комітет прийняв рішення не підтримувати зазначений законопроект.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України розглянув проект Постанови про перелік комітетів Верховної Ради України четвертого скликання, внесений народними депутатами України Руденком Г.Б., Морозовим О.В.

Комітет вважає, що зараз немає потреби зменшувати перелік комітетів Верховної Ради, і вирішив не підтримувати зазначений проект Постанови і рекомендувати Верховній Раді не включати його до порядку денного сьомої сесії.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України не підтримав проект закону про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України, внесений народними депутатами України Зайцем В.В. та Кравчуком Л.М.

Проектом пропонується доповнити Кримінально-процесуальний кодекс України новою статтею 154-2 та внести зміни до його статей 149 і 165, надавши можливість 150 народним депутатам України брати підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на поруки з метою забезпечення їх належної поведінки та своєчасної явки до органів досудового і судового слідства.

Членами Комітету наголошувалося на тому, що внесені пропозиції суперечать положенням ч.1 ст.21, ст.23, ч.1 та ч.2 ст. 24 Конституції України, якими громадянам гарантуються рівні конституційні права і свободи, рівність їх перед законом та забороняються привілеї чи обмеження з будь-якими ознаками, в тому числі політичними, соціальними тощо.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності готує до розгляду проект закону по іпотечні цінні папери.

Одним з головних завдань проекту є визначення групи іпотечних цінних паперів, особливостей їх випуску та обігу, встановлення вимог до складу іпотечного покриття, яке зумовлює випуск іпотечних цінних паперів та здійснення державного регулювання ринку іпотечних цінних паперів.

Так, законопроектом визначаються види іпотечних цінних паперів - іпотечні сертифікати та іпотечні облігації. Виписано вимоги до проспектів емісії звичайних та структурованих іпотечних облігацій та їх емітентів. Згідно із проектом, емітентом звичайних іпотечних облігацій може бути виключно іпотечний кредитор, а виключним видом діяльності спеціалізованої іпотечної установи є придбання іпотечних активів та випуск структурованих іпотечних облігацій.

В законопроекті визначено, що державне регулювання у сфері іпотечних цінних паперів, діяльності фінансових установ, які надають фінансові послуги відповідно до законодавства України та в межах компетенції здійснюють Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та Національний банк України.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про Державний борг України.

Законопроектом пропонується врегулювати на законодавчому рівні принципи утворення та механізм управління державним боргом України. Зокрема, проект визначає поняття, склад державного та гарантованого державою боргу, порядок утворення та управління ним, контроль за його станом, встановлює порядок його погашення та обслуговування.

За словами заступника голови Комітету Віталія Хомутинніка, в проекті чітко визначається статус державного боргу, порядок його утворення, обслуговування та погашення., що повинно підвищити надійність України як суверенного позичальника. Міністерство фінансів визначається єдиним органом державної влади, на який покладено обов‘язки щодо розробки та реалізації боргової політики та управлінням державним боргом, з правом залучення інших органів та установ для здійснення окремих функцій в процесі такого управління, що підвищить прозорість боргових рішень та відповідальність виконавчої влади за макроекономічні наслідки їх прийняття.

Також визначається склад та структура державного внутрішнього та зовнішнього боргу, на основі чого повинна формуватись їх офіційне статистичне відображення, порядок та джерела їх утворення та напрями використання коштів, мобілізовані через внутрішні та зовнішні запозичення. Окреслюються основні напрямки здійснення політики щодо надання державних гарантій, створюються нормативні передумови для підвищення відповідальності позичальників за повернення заборгованих коштів, визначається порядок надання державних гарантій та вступу їх в силу, а також порядок стягнення заборгованості по державних гарантіях, що вступили в силу; передбачається створення фонду ризику, кошти якого дозволили би пом’якшити навантаження на бюджет тих виплат, що природно не могли бути враховані при складанні та затверджені проекту Державного бюджету.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту ратифікувати Угоду (у формі обміну листами) між Урядом України та Урядом Швейцарської Конфедерації стосовно внесення поправок до Угоди про фінансову допомогу для проекту реабілітації гідроенергетики та системного контролю.

Зазначена Угода передбачає надання швейцарською стороною фінансової допомоги Україні у вигляді безповоротного внеску, кошти якого, в свою чергу, надаватимуться Державному акціонерному товариству "Державна акціонерна компанія "Укргідроенерго" у вигляді позики Мінфіну України для фінансування робіт із заміни старих гідроагрегатів по виробництву електроенергії.

Запропоновані поправки передбачають зміну порядку погашення зазначеної заборгованості, в тому числі встановлюють новий графік цього погашення.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти в першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо платників податку).

За словами заступника голови Комітету Віталія Хомутинніка, законопроектом пропонується відновити порядок оподаткування ПДВ суб’єктів господарської діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування, що був скасований Законом "Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України й удосконалити порядок оподаткування податком на додану вартість поставок туристичних послуг.

Так, пропонується в окремій статті 8 визначити особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки туристичних послуг туристичними операторами і туристичними агентами з урахуванням, як європейської практики, так практики діяльності вітчизняних суб`єктів туристичних послуг.

Окремою нормою з переліку видів діяльності, на яку не розповсюджуються спрощена система оподаткування, обліку та звітності, виключається діяльність з надання в оренду нерухомого майна. Дія зазначеної норми призведе до того, що майже 300 000 фізичних осіб, які здають в тимчасовий найм (оренду) власне житло, що відноситься до нерухомого майна, або інше майно (в т.ч. земля) втрачають право на спрощену систему, що фактично призводить до автоматичної тінізації всіх сфер, пов`язаних з орендою нерухомого майна. Тобто, основною ідеєю цієї норми є запобігання переведення орендних відносин у сфері малого підприємництва до тіньової сфери економіки.

Законопроект передбачає, зокрема, звільнення від оподаткування операцій з надання послуг, що оплачуються портовими зборами, якщо такі послуги надаються суднам під іноземним прапором. При оподаткуванні податком на додану вартість портових зборів порти або інші платники податку, що надають такі послуги, не матимуть права на отримання експортного відшкодування.

Законопроектом також передбачається, що при використанні простого векселю при митному оформленні давальницької сировини для виробництва готової продукції – етилацетату (код згідно УКТ ЗЕД 2915310000) виконавець операції з давальницькою сировиною отримає можливість відновлення виробництва продукції.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту пройняти за основу проект закону про внесення змін та доповнень до деяких законів України (щодо удосконалення правового регулювання міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансуванню тероризму).

Метою законопроекту є удосконалення правового регулювання міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансуванню тероризму. Передбачається конкретизувати повноваження банків щодо надання інформації, яка містить банківську таємницю, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а також Національного банку щодо надання компетентним органам інших держав інформації, отриманої у процесі здійснення банківського нагляду. У зв’язку з цим, пропонується внести зміни до законів "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та "Про банки і банківську діяльність".

* * *

Комітет у закордонних справах підтримує ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для фінансування проекту розвитку Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Угода передбачає надання Японським банком міжнародного співробітництва Уряду України кредиту на період у 30 років і на суму до 19092000000 єн з метою забезпечення реалізації Проекту розвитку Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль". Відсоткова ставка за даним кредитом має становити 1,5% річних.

Ратифікація Угоди та подальша практична реалізація її положень вважають члени Комітету, може сприяти збільшенню пропускної спроможності та модернізації інфраструктури Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль". За рахунок цього Україна отримає додаткові можливості для залучення нових обсягів міжнародних та внутрішніх авіаперевезень, активізації розвитку туризму на її території та прискорення за рахунок цього темпів зростання в національній економіці.

Водночас, привернуто увагу до того, що у супровідних до законопроекту документах відсутня важлива інформація щодо участі української сторони у прийнятті рішень щодо використання коштів, структури використання коштів кредиту (зокрема, в частині оплати послуг консультантів), джерел погашення кредиту, характеру директив Японського Банку міжнародного співробітництва щодо закупівель товарів та послуг для проекту тощо.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів не підтримує проект закону про внесення зміни до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Законопроектом пропонується визначити особливий режим сплати внесків загальнообов'язкового державного пенсійного страхування благодійними організаціями та спростити систему подачі фінансової звітності для них.

На думку членів Комітету, законодавча пропозиція є недостатньо обґрунтованою з огляду на те, що благодійна організація стосовно як свого правового статусу, так і характеру трудових відносини принципово не відрізняється від інших роботодавців – громадських неприбуткових організацій. Також запровадження піврічного терміну базового звітного періоду щодо сплати страхових внесків може стати причиною порушення пенсійних прав працівників, що перебувають у трудових відносинах з благодійними організаціями, оскільки призначення пенсії та обчислення її розміру здійснюється на основі помісячного персоніфікованого обліку сплати внесків.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів не підтримує проект закону про внесення змін до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо підприємців-пенсіонерів, які не використовують найману працю).

Законопроектом пропонується не відносити до переліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які досягли пенсійного віку й отримують пенсію і не використовують у підприємницькій діяльності найману працю, та, відповідно, звільнити їх від сплати страхових внесків.

На думку членів Комітету, законодавча пропозиція не відповідає основним принципам загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Так, сплата працюючими пенсіонерами внесків пенсійного страхування створює для них принципову можливість підвищення розміру пенсії, оскільки відповідно до статті 42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

На засіданні Комітету зазначалося, що одним з основних принципів побудови системи загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування є обов‘язковість сплати внесків з усіх видів доходів, які є формами винагороди за працю, в тому числі і з підприємницької діяльності, не пов‘язаної з використанням найманої праці.

Комітет також вважає, що реалізація цієї пропозиції може створити підґрунтя для зловживань, коли доходи від підприємницької діяльності будуть фіктивно реєструватись на пенсіонерів з ухиленням від сплати внесків пенсійного страхування.

* * *

Blog

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ