Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто 11 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 1 закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня 2011 року. Розглянуто 12 питань, 1013.55kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні шостого жовтня 2005 року. Розглянуто, 1501.12kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання, 1240.07kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 9 лютого 2010 року. Розглянуто 16 питань, 1055.07kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто, 1164.89kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні восьмого лютого 2006 року. Розглянуто, 1000.57kb.
ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
22 вересня 2011 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:01:07
Зареєструвались картками в сесійній залі 344 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, шановні колеги, сьогодні 70-а річниця з початку розгортання масового підпільного партизанського руху в Україні у роки Великої Вітчизняної війни. Шановні колеги, давайте привітаємо всіх наших співвітчизників, ветеранів із цією пам’ятною подією і побажаємо їм міцного здоров’я, а також підтвердимо, що наша пам’ять про тих, хто захищав Вітчизну, завжди буде активною, завжди буде допомагати нам розуміти минуле, для того щоб краще оцінювати наше сьогодення і майбутнє. (Оплески) Дякую.
Шановні народні депутати, дозвольте надати вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року.
Розглянуто 11 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 1 закон, 1 законопроект повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 10 законопроектів відхилено.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження нашого колеги Сергія Миколайовича Мошака. Прошу його привітати. (Оплески)
Шановні народні депутати, в роботі Верховної Ради України беруть участь члени Кабінету Міністрів України на чолі з першим віце-прем’єр-міністром України Андрієм Петровичем Клюєвим, а також голови обласних рад.
Шановні колеги, в розкладі, який вам роздано, вкралася прикра технічна помилка. Мова йде про включення до порядку денного законопроекту, в розданому вам розкладі зазначений номер 9161, а треба нам розглянути питання про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 9160) про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" (щодо виплати заробітної плати шахтарям).
З урахуванням цього уточнення я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо виплати заробітної плати шахтарям). Прошу голосувати.
10:04:20
За-297
Рішення прийнято. Дякую.
І я прошу комітет, оскільки він уже розглянув це питання і вашої згоди прошу, шановні колеги, щоб на вечірньому засіданні ми прийняли остаточне рішення з приводу цього законопроекту.
Шановні народні депутати, я оголошую до розгляду проект Закону про професійне… проекту Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки, а також друге питання – представлення проекту Закону "Про Держаний бюджет України на 2012 рік".
Шановні народні депутати, пропонується такий регламент, така процедура розгляду цих двох питань, зробити доповіді і співдоповіді по першому і другому запитанню, по першому і другому питанню, після того провести обговорення двох питань одразу, вони між собою поєднані. Рішення приймати, звісно, ми будемо по кожному окремо.
Пропонується ці два питання розглядати у межах 2,5-3-х годин за таким регламентом: для доповіді по першому і другому питанню – до 10-ти хвилин, відповіді на запитання – до п'яти хвилин; для співдоповідей, відповідно, 5 і 3; далі, для виступів представників фракцій – 30 хвилин, для виступів народних депутатів України – 45 хвилин, заключне слово – по 3 хвилини.
Також у процесі прийняття рішення потрібно буде нам дати 3 хвилин на доповідь по другому питанню, оскільки внесено проект Постанови про відхилення проекту Державного бюджету України.
Відповідно до Регламенту, шановні колеги, до Бюджетного кодексу Верховна Рада України у процесі розгляду питання про представлення Державного бюджету України може прийняти рішення про відхилення цього законопроекту, тобто проекту Закону "Про Державний бюджет". В разі, якщо вона не відхиляє, він стає власністю Верховної Ради України, і Верховна Рада України готує його до розгляду у першому читанні.
Отже, ми будемо розглядати це питання десь… ці питання десь у межах 2,5-3 годин. Це є відступ від процедури, бо якщо йти за процедурою, то на кожне питання – 45 хвилин. Немає заперечень щодо такого Регламенту? Погодили, дякую.
Отже, шановні колеги, оголошую до розгляду перше питання – проект Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку на 2012 рік та основні напрямки розвитку на 2013-2014 роки. Доповідач – перший віце-прем'єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Петрович Клюєв, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Віталійович Плотніков.
Будь ласка, Андрій Петрович.
КЛЮЄВ А.П.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Минуло тільки півтора року з моменту приходу нашої коаліції до влади. За цей період вдалося відновити позитивні тенденції до економічного зростання та забезпечення соціальних гарантій.
Проте за попередні роки в системі державного управління майже повністю втрачені функції соціально-економічного планування і розробки дієвих державних програм. Залишилися лише прогнози та купа не узгоджених між собою та з можливостями бюджетного фінансування державних цільових, галузевих та регіональних програм, більшість з яких потрібно було б переглянути.
Через це зокрема неможливо було забезпечити планомірний та збалансований розвиток економіки, уникнути міжгалузевих диспропорцій, неузгодженості попиту та пропозицій на споживчому ринку, в тому числі тих чи інших продуктів.
З цієї причини недостатньо уваги приділялося розвиткові тих секторів економіки, що працюють на внутрішній ринок. В результаті втрачено багато робочих місць, загострилися соціальні проблеми. Країна отримала величезне від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі і погіршання стану платіжного балансу. Виробничі програми галузеві формувалися без врахування потреб суміжних галузей, реальних потреб та платоспроможного попиту населення. Це стримує прогресивний розвиток країни. Послаблює зусилля влади та нівелює ефективність реалізації економічної і соціальної політики, крім того, негативно впливає на міжнародний імідж країни, закріплює її низькі рейтинги за багатьма критеріями та оцінками.
Для виправлення ситуації та вдосконалення системи державного управління і регулювання на тлі масштабних економічних реформи необхідно запровадити нову модель соціально-економічного розвитку країни та відповідного програмного правління. З цією метою Кабінет Міністрів за участю місцевих органів виконавчої влади підготовлено проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та прогнози на 2013 і 2014 роки.
Програма побудована з врахуванням раніше схваленої урядом концепції, на основі положень якої було започатковано бюджетний процес 2012 року. Ми змінили підхід по підготовці такого роду документів. На основі оцінок соціально-економічного стану кожного регіону і оцінок стану галузей економіки ми визначили потенціал розвитку національної економіки. Параметри розвитку країни в наступному році характеризують зведені соціально-економічні показники, що представлені в програмі в галузевому та територіальному розрізах, побудовані на базі даних підприємств, організацій та установ щодо їх виробничих програм та проектів.
Іншою особливістю державної програми є те, що вона стала основою для формування та раціонального використання державних фінансових ресурсів відповідно до визначених цілей, пріоритетів і завдань. Програма являє собою комплексний, збалансований та узгоджений документ, спрямований на реалізацію державної політики в усіх галузях економіки та соціальної сфери, на всіх напрямах державного, суспільного і людського розвитку. Цей документ чітко окреслює пріоритетні завдання та шляхи їх досягнення, а також оцінює необхідний фінансовий ресурс.
Метою програми є послідовне підвищення рівня та якості життя громадян на основі економічного зростання, яке в свою чергу буде ґрунтуватися на створених державою умов для позитивних структурних зрушень, підвищення національної конкурентоспроможності. Саме за логікою від стабілізації до зміщення акцентів у бік перебудови економіки уряд і формував програму. Стратегічною базою документу є передвиборча програма Президента України Віктора Федоровича Януковича "Україна для людей" та програма економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство. Конкурентоспроможна економіка. Ефективна держава".
У програмі з кожного напряму реформ визначені наступні пріоритети: перше – це забезпечення умов для соціально-економічного зростання; друге – модернізація виробництва та інфраструктури; третє – підвищення соціальних стандартів; четверте – посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності за вирішення соціальних проблем; п'яте – зміцнення обороноздатності держави; шосте – захист прав і свобод громадян, зміцнення законності та правопорядку; сьоме – розвиток міжнародної співпраці.
Основні завдання програми: перше – поліпшення умов життєдіяльності громадян, підвищення рівня зайнятості, створення нових робочих місць, зниження темпів інфляції, скорочення рівня бідності; друге – покращення якості та доступності освіти і медичного обслуговування; третє - забезпечення продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки; четверте – створення сприятливих умов для ведення бізнесу; п'яте - відновлення довгострокового кредитування підприємств і домогосподарств; шосте – залучення інвестицій та прискорене відтворення виробничого капіталу; сьоме – послаблення диспропорцій у розвитку регіонів, насамперед через розвиток економічного потенціалу та інвестиційної привабливості.
Цього року ми розробили програму на рік "Плюс два", оскільки одним із основних елементів реформи стратегічного планування в державі в рамках виконання програми економічних реформ є ефективна гармонізація соціально-економічного та бюджетного планування. Під час розробки проекту програми ми виходили з того, що сьогодні вкрай необхідно впровадити в практику діяльності уряду сучасні методи оцінки ефективності бюджетних витрат, враховуючи широкомасштабне проведення реформ в державі з точки зору кінцевих цілей соціально-економічних перетворень та обов’язкове узгодження цих цілей з досягнутими результатами. А перехід від короткострокового до середньострокового планування зорієнтує бюджетний процес на прозорий розподіл коштів та максимально-ефективне управління бюджетними ресурсами відповідно до пріоритетів державної політики. Саме середньострокова держпрограма має стати своєрідним ядром цієї системи управління, взаємозв’язку стратегічного планування, бюджетного планування, прогнозування законотворчої діяльності та організаційних заходів.
Програма охоплює всі сектори, а не лише державний сектор економіки, їх показники та заходи з визначенням необхідних на 2012 рік ресурсів за джерелами фінансування. Тому у програмі забезпечується комплексний зв'язок між розвитком окремих сегментів економіки та соціальним прогресом. Так, наприклад, завдання щодо розвитку внутрішнього ринку потребує підвищення купівельної спроможності населення, цього можна досягти лише шляхом зростання оплати праці, пенсійного забезпечення та інших соціальних виплат, рівень яких залежатиме від нарощування обсягів виробництва товарів та послуг, а також від ефективності заходів щодо стримування інфляції. В 2012 році передбачається, що зростання з можливих цін утримуватися в межах 7,9 відсотків на рівні, який не тільки стимулюватиме пожвавлення економічної діяльності, але й забезпечить збереження доходів громадян.
Соціальні параметри. У наступному році ми забезпечимо фінансування всіх наявних соціальних зобов’язань – це одна із фундаментальних основ нашої політики. Гарантований державою прожитковий мінімум на одну особу виросте на 14 відсотків, при цьому розмір мінімальної заробітної плати буде підвищено до величини прожиткового мінімуму. З другого півріччя 2011 року достроково буде збільшено розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки. Таким чином, на три місяці раніше зменшено розрив між зазначеним посадовим окладом та мінімальною заробітною платою. Здійснення комплексних заходів щодо стабілізації солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування надасть змогу підвищити розмір мінімальної трудової пенсії в середньому на 9,8 відсотка порівняно з 2011 роком.
Значну кількість заходів соціальної спрямованості містять регіональні програми економічного і соціального розвитку. Вони стосуються, насамперед, умов життєдіяльності людей. Планується провести реконструкцію наявних та будівництва нових об’єктів соціальної інфраструктури, закладів освіти, охорони здоров'я , екологічних об’єктів. Головним завданням політиків у сфері охорони здоров'я стосується забезпечення доступності медичних послуг, профілактику та раннє виявлення захворювань, особливо для жителів сільської місцевості.
І я хотів би, шановні народні депутати, декілька слів сказати щодо середньострокової перспективи. Очікується, що 2013-2014 роки стануть періодом якісних структурних зрушень в економіці у бік посилення ролі інноваційної моделі розвитку. Активна та комплексна реалізація структурних реформ сьогодні дозволить вже у найближчій перспективі розраховувати на темпи зростання ВВП, в середньому, на рівні 7,3 відсотка на рік…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КЛЮЄВ А.П. Одну хвилину, якщо можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КЛЮЄВ А.П. … збільшення промислового виробництва на 8-9 відсотків на рік. Соціальна політика базуватиметься на підвищенні у 2013 році усіх соціальних стандартів та гарантій. На кінець 2014 року прожитковий мінімум досягне його фактичного розвитку.
Шановні народні депутати, прошу прийняти Програму соціально-економічного розвитку на 2012, 2013 і 2014 роки. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до Першого віце-прем'єр-міністра України. Будь ласка, записуйтесь.
Володимир Лещенко, фракція комуністів.
10:19:11
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.
Шановний Андрію Петровичу, я ретельно подивився розділ програми, що стосується агропромислового комплексу. Я хотів би почути відповідь, як буде стимулюватися виробництво сільськогосподарської продукції шляхом того, щоб застосувати державне замовлення на неї? Це перше.
Друге. Зростання виробництва зерна до 54 мільйонів тон, мені здається, це нереальне питання. Дайте відповіді на оці два запитання. Дякую.
КЛЮЄВ А.П. Дякую за питання.
Ну, що стосується зернових, 54 мільйони тонн, то якщо ми не будемо разом з вами працювати, то ми не зможемо зібрати 54 мільйони тонн. Тому воно може бути нереальне, якщо ми не будемо з вами працювати. Але, я хотів би нагадати вам, що у 2011 році ми зберемо урожай 52, 53 мільйона тонн. І, якщо ми зробимо всі ці заходи, які в програмі, то ми зберемо і 54 мільйона тонн. Це реально.
Друге питання, що стосується державного замовлення. Ви знаєте, що ми у цьому році вже займаємося державним замовленням і цим питанням займається Аграрний фонд. І ті ф'ючерні контракти, які ми запропонували нашим сільгосптоваровиробникам це і є державне замовлення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, фракція Партії регіонів.
10:21:05
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Дякую. Шановний Андрій Петрович, в мене питання по агропромисловому комплексу. Два дні тому наш Президент Віктор Федорович Янукович у своєму виступі на засіданні високого рівня Генеральної асамблеї ООН заявив, що Україна в найближчому майбутньому збільшить поставки екологічно чистих продуктів харчування за доступною ціною на міжнародні ринки. При цьому ми сьогодні завозимо із закордону, навіть такі продукти, які самі в змозі вирощувати. Давайте візьмемо хоча б такий, так званий, борщовий набір. Я подивився останню статистику, так у минулому році ми з-за кордону завезли 19,5 тисяч тонн картоплі, більш ніж 23 тисячі тонн капусти, майже 30 тисяч буряків та моркви.
В мене виникає питання: невже уряд не може подолати цю ганебну практику? Які захоли будуть здійснюватися…
КЛЮЄВ А.П. Дякую за дуже важливе питання.
Ну, що стосується борщового набору, то уряд цим питанням займається дуже ретельно. І є рішення уряду, що ще наприкінці травня, що кожне засідання Кабінету Міністрів першим питання розглядалося питання: як робиться, вирішується ця проблема у регіонах?
І на краще… наша країна має значний аграрний потенціал, проте нашою бідою завжди було не тільки виростити урожай, а скільки його зберегти. І ви всі знаєте це. Втрати врожаю піж час зберігання складають до 30 відсотків і більше.
Тому на 2012 рік ми вже спрямовані не на підтримку будівництва з боку держави оптових ринків, біля 200 мільйонів гривень, і я хочу сказати, от ці проекти заплановано у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Одеській областях. Частково відшкодування суб'єктам господарювання вартості будівництва нових тепличних комплексів, овоче- та картоплесховищ передбачене близько, у проекті соціально-економічної програми, близько 150 мільйонів гривень. Тому уряд цією проблемою займається, ми разом з вами ці питання вирішимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До цього, очевидно, треба додати, Андрій Петрович, що ми прийняли непоганий Закон про органічне виробництво, але потім з поданням уряду Президент України його заветував і добрий закон ми просто втратили. Вимушені були скасовувати.
Валерій Бевз, фракція комуністів.
10:24:08
БЕВЗ В.А.
Уважаемый Андрей Петрович, я 30 лет отдал милиции, 10 лет проработал начальником УВД, в принципе, неплохо знаю все проблемы системы, работал как в советское время, так и в годы независимости. Но настолько униженной, голодной, ободранной, коей сегодня является милиция, она еще не была.
Я понимаю, что вопрос, в общем-то, не столько к вам, как к министру Ярошенко, но, кстати, после 16 часов сегодня предлагается нам рассмотреть вопрос об уничтожении специального фонда. Вопрос один, каким образом мы будем компенсировать 3 миллиарда 750 миллионов гривен для нашей милиции, если мы хотим, чтоб она таковой называлась. Спасибо.
КЛЮЄВ.А.П. Спасибо большое за хороший вопрос. Я с вами разделяю ваше чувство по отношению к милиции, вот. И мы рассматривали этот вопрос не один раз на заседании Кабинета Министров.
Значит, вы знаете о том, что мы серьёзно занимаемся вопросом дерегуляции. И несвойственно, когда милиция, люди в пагонах и с оружием, занимаются тем, что оказывают платные услуги, это неправильно. Поэтому мы, естественно, пошли по пути того, чтобы сократить количество платных услуг, которые оказывают правоохранительные органы. И естественно, мы обязаны будем это все дело, потери, компенсировать за счет государственного бюджета. По-другому у нас позиция не может быть, потому что мы потеряем свою милицию, не только милицию, но и все правоохранительные органы, потому что этот вопрос касается не только милиции, но это касается всех силовых структур. Платные услуги, административные услуги, это еще, ну, кое-как, 50 на 50, ну, платные услуги люди в пагонах и с оружием не должны оказывать. Это неправильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Петрович, час вичерпаний.
До співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексія Віталійовича Плотнікова, будь ласка.
10:26:34
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний Голово! Шановні народні депутати! Проект Закону України про Державну програму економічного і соціального розвитку на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки, внесений Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України та Закону "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України". Кабінет Міністрів України відповідно до статті 8 Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" подав до Верховної Ради проект Державної програми на 2011 рік одночасно з проектом Державного бюджету України. В цілому прийняття державної програми є важливим кроком для держави, оскільки саме цей документ визначає стратегію, напрямки, пріоритетного розвитку і в цілому, умовно кажучи, те, що буде відбуватися з державою протягом і наступного року і протягом ще 2013-2014 років. Але для того, щоб цей документ не залишився декларативним, його необхідно наповнити відповідними фінансовими ресурсами.
Тому цілком логічно, що програма розглядається до бюджету, вона передує бюджету, а вже після розгляду програми буде іти держаний бюджет. Щодо самої програми, то вона розроблена у повній відповідності до вимог чинного законодавства щодо розробки прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.
Треба відзначити що подана державна програма суттєво відрізняється від тих програмних документів, які були розглянуті у минулі роки. Крім визначених ціле і пріоритетів розвитку програми достатньо конкретно визначені засоби та шляхи їх досягнення, сформовано взаємоузгоджену і комплексну систему заходів всіх органів влади, спрямованих на ефективне розв'язання соціально-економічних питань розвитку країни.
На відміну від попередніх програм державна програма на 2012 рік містіть кількісні параметри розвитку, у тому числі на галузевому і територіальному розрізі. При її розробці фактично була проведена ревізія всіх бюджетних ресурсів, оскільки зведені соціально-економічні показники побудовані на основі даних підприємств,організацій, установ, тобто на основі даних всіх суб'єктів господарювання.
Держана програма включає системний… суперечливий комплекс заходів по забезпеченню умов для соціально-економічного зростання, модернізації виробництва та інфраструктури, підвищення соціальних стандартів тощо. Як свідчить світовий досвід, немає зараз країн, які б тією чи іншою мірою не переходили до середньострокового планування і те, що робить зараз Міністерство економіки, відповідно Кабінет Міністрів, це можна лише вітати у плані того, що подається програма на наступний рік і подається програма на 2013 -2014 роки.
Треба звернути увагу. що подана програма вперше, окрім цілей, пріоритетів у систем заходів щодо її реалізації, передбачених на наступний рік, теж саме конкретизує для 2013 і 2014 років. Тим самим рівень вагомості Державної програми економічного і соціального розвитку країни стає найвищим з точки зору системного утворення всієї планової діяльності держави щодо формування і реалізації державної політики на поточний період, а також на середньострокову і довгострокову перспективу.
Разом з тим при всіх перевагах цієї програми, ми вважаємо, що є безпосередні важливості для її покращання, враховуючи і масштабність та різноплановість, можна чого багато сказати і з точки зору критики, і з точки зору доповнення і уточнення. Комітет сподівається, що колеги з інших комітетів, народні депутати будуть більш детально зупинятися на питаннях, що відносяться до предмету їх відання, а комітет при опрацюванні законопроекту до другого читання врахує всі конструктивні зауваження і пропозиції.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку від 21 вересня цього року вважає, що за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013-2014 роки може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Таким чином, Комітет з питань економічної політики на засіданні 20 вересня 2011 року розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013-2014 роки та більшістю голосів прийняв рішення його підтримати та рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання, будь ласка. Олексій Віталійович, можливо, запитання до вас будуть. Будь ласка, запишіться, шановні колеги.
Валерій Кальченко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
10:31:42
КАЛЬЧЕНКО В.М.
Прошу передати слово Павловському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський.
10:31:48
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Пане доповідач, чому уряд в проекті бюджету при розрахунку прожиткового мінімуму закладає прожитковий мінімум, розрахований з продуктів харчування, послуг, які були затверджені 10 років тому назад по застарілій методиці? Це призводить до того, що соціальні стандарти в проекті бюджету на 2012 рік суттєво занижені, а це недодержання пенсій, зниження заробітних плат, стипендій, невиплата соціальної допомоги в повному обсязі. Як приклад, всі пам’ятаємо, як Янукович обіцяв мінімальну пенсію тисячу 200 гривень, а в цьому бюджеті з 1 січня всього 823 гривні. То може поновити методику? Тим більше, закон вимагає переглядати цю методику раз на 2 роки, а це приводить до зниження соціальн…
ПЛОТНІКОВ О.В. Я хочу нагадати шановному колезі, що я виступав від Комітету з питань економічної політики і предмет мого виступу зветься: "Про проект Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України…".
Ваші пропозиції, по-перше, ідуть до уряду, по-друге, стосуються Державного бюджету України. Тобто я готовий з вами подискутувати особисто на інших територіях і площинах щодо формування кошику споживчого, щодо того, як його переглядати і все інше. Ну це не коректно, щоб зараз у нас почалася дискусія, саме зараз і саме з цього питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
10:33:29
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
Шановний Олексіє Віталійовичу, у мене запитання до вас і як до депутата, і як до економіста, до професійного економіста.
Скажіть, будь ласка, чи погоджуєтесь ви з тим, що основна із причин соціальної диверсифікації населення, прірви, про яку багато хто каже, в доходах населення є надзвичайно маленька частка зарплати в собівартості одиниці продукції в Україні в порівнянні з багатьма іншими країнами. І це є в багатьох галузях України. Чи вважаєте ви, що ми маємо планувати і соціальну сферу, а відповідно і економічну сферу таки чином, щоб оця частка зарплати була збільшена таким чином, щоб ціна робочої сили була збільшена і тоді можна буде говорити про реальні механізми підвищення і пенсій, виплат соціальних і таке інше. Дякую.
ПЛОТНІКОВ О.В. Я погоджуюся з вами, що це питання важливе, що це питання, дія йно, стоїть. Ну тут є така дещо специфічна відповідь. Все ж таки продуктивність праці в Україні вона вкрай низька у порівнянні з тими країнами, де ця частка вища. Тому, якщо у нас зростає продуктивність праці, безперечно ми повинні підвищувати цю частку.
Я не хочу зараз наводити статистику, були розрахунки на грудень 2009 року. У нас приблизно 16 відсотків від… продуктивність праці в Україні - це 16 відсотків від показника Сполучених Штатів Америки. Тобто з цієї точки зору не може у нас бути однакова частка заробітної плати в собівартості продукції, враховуючи таку саму собівартість.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Час вичерпаний.
Шановні колеги, тепер, як ми і домовлялися, ми переходимо до представлення Закону про Державний бюджет України на 2012 рік. І представлятиме проект Державного бюджету на 2012 рік міністр фінансів Федір Олексійович Ярошенко. Від комітету буде виступати голова Комітету з питань бюджету Валерій Олексійович Баранов.
ЯРОШЕНКО Ф.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Вашій увазі представляється проект Закону України про Державний бюджет України на 2012 рік, який підготовлено у відповідності до програм економічних реформ на 2010-2014-ті роки, а також Державною програмою соціально-економічного розвитку України на 2012 рік.
Проект відповідає вимогам основних напрямків бюджетної політики на 2012 рік, схвалений постановою Верховної Ради від 13 травня цього року, та є результатом спільної роботи Кабінету Міністрів, народних депутатів України, органів центральної виконавчої влади, місцевого самоврядування, профспілок та зацікавленої громадськості.
Проект бюджету 2012 року об’єднав кращий досвід розробки попередніх бюджетів та велику кількість новаторських ідей. Основою бюджету стала модель бюджетування та формула успіху. Завдяки багатовекторності бюджетної політики ми охопили практично всі сфери розвитку України – і визначили чіткі, збалансовані завдання по кожному напрямку.
Урядом разом з Національним банком створена та застосовується інноваційна модель та система, яка забезпечує швидке реагування… проникнення світової кризи у фінансову систему України. Відповідно до кращої світової практики вперше за роки незалежності разом з проектом Державного бюджету на 2012 рік подається прогноз Державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, це забезпечує стратегічне підгрунття для проведення економічних реформ. Завдяки проведенню реформ ініційованих Президентом України та їх реалізації орган виконавчої і законодавчої влади було стабілізовано бюджетну сферу, фінансову систему України, як наслідок, досягнено економічне зростання 2010-2011 роках. Це головний message суспільству і інвесторам, економіка України планомірно виходить на докризовий рівень розвитку, забезпечується виконання в повному обсязі доходної та видаткової частини бюджету. Реформи, які наразі проводяться, вже дають позитивні результати.
Шановний пане Голово, шановні колеги, дозвольте зупинитися на дохідній частині проекту бюджету. За основу для розрахунку показників Державного бюджету взято консервативний сценарій, який передбачає стриману оцінку тенденцій зростання економіки в 2012 році. Це дозволить створити резерв бюджету на випадок загострення стагнації світової економіки. Прогноз доходів проекту бюджету в 2012 році становить: по зведеному бюджету 428,5 мільярда гривень, 28,5 відсотка ВВП, в тому числі по загальному фонду – 370 мільярдів, номінальне ВВП збільшиться на 16,6 відсотки і складе 1,5 трильйона гривень. Значну частину доходів бюджету, як і раніше займають податкові надходження, які становитимуть 289 мільярдів гривень, що на 14,2 відсотки планового показника поточного року. При цьому їх частка в ВВП зменшиться на 0,4 відсоткових пункти до 19,2 відсотки, що свідчить про зниження податкового навантаження на суб'єктів підприємництва. Хочу підкреслити, що нарощування надходжень до бюджету відбудеться виключно за рахунок зростання економіки, це є головним чинником розвитку. Загальний інвестиційний ресурс від надання преференцій суб'єктам господарювання становить, практично, 47 мільярдів гривень. Одним із головних макропоказників бюджету є його дефіцит.
Пріоритетом бюджетної політики на 2012 рік визначено зниження дефіциту загального сектору державного управління до 2,5 відсотки ВВП. Ефективне управління державним боргом є одним із ключових завдань 2012 року. Обсяги державних запозичень скоротяться майже на 17,4 відсотки до 91,9 мільярди гривень, які переважно будуть здійснюватися за рахунок внутрішніх запозичень.
Борговий тягар на економіку в наступні два роки буде ще більшим. Необхідність погашення обслуговування позики МВФ у 2009 році на 22,8 мільярди гривень і на 15,1 мільярди гривень зумовлює збільшення обсягів державних запозичень на 10,7 відсотки у 2013 році, на 38.3 у 2014 році порівняно з 2012 роком.
Проте слід зазначити, що найяскравішим прикладом виваженої політики управління державним боргом є поступове скорочення рівня державного боргу до ВВП на 27,6 відсотки або на 2,4 відсоткових пункту нижче передбачено основними напрямками бюджетної політики на 2012 рік. Державні гарантії становитимуть не більше 1 відсотка ВВП.
Шановні народні обранці, розглянемо видаткову частину проекту бюджету. Обсяг видатків та наданих кредитів Державного бюджету України планується в сумі 374 мільярди гривень, що на 29 мільярдів гривень більше планового показника поточного року. Додаткові ресурси бюджету будуть спрямовані на вирішення низки питань соціального характеру, зокрема, запровадження нових розмірів мінімальної заробітної плати, підвищення окладів працівників бюджетної сфери – 18,5 мільярдів гривень, виплата допомоги на оздоровлення медичних, фармацевтичних працівників – 1,6 мільярди гривень, збільшення допомоги сім'ям з дітьми – 3,8 мільярди гривень, збільшення пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг – 1,1 мільярди гривень.
На наступний рік урядом разом з профспілками прийняти узгоджене рішення щодо підвищення прожиткового мінімуму для працездатних на 14 відсотків, він буде складати 1 тисяча 98 гривень. У 2012 році збільшаться розміри соціальних виплат на допомогу сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам. Загальний обсяг відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам зросте на 14,4 відсотка або до 30,2 мільярда гривень.
Для пенсіонерів у 2012 році заплановано збільшення розміру мінімальної пенсії в середньому майже на 10 відсотків. І на кінець року вона становитиме 869 гривень. багато важливих питань у наступному році нам належить вирішити у сфері освіти, охорони здоров’я, наук и і культури. Без серйозних структурних змін у цих галузях неможливий якісний розвиток, важливого економічного чинника людського капіталу. Україна має зайняти гідне місце у рейтингу ООН щодо розвитку людського потенціалу.
Видатки зведеного бюджету в 2012 році на освіту зростуть практично на 12 мільярдів, на охорону здоров’я зростуть на 6,9 мільярда, на культуру і мистецтво – на 1,4, на фізичну культуру і спорт – на 5 мільярдів, на науку і науково-технічну діяльність – на 0,8 мільярда.
Поряд з підтримкою соціального вектору бюджету у 2012 році ключовим пріоритетом уряду буде створено умови для розвитку, модернізації інфраструктури, реального сектору економіки як локомотива економічного зростання. Інвестиційні витрати зведеного бюджету становитимуть не менше 5 відсотків ВВП або 78,1 мільярда гривень, що на 21,4 більше запланованого показника. Для завершення робіт для підготовки інфраструктурних об’єктів Євро-2012 в наступному році буде виділено 7,4 мільярда гривень.
З метою розв’язання проблем у вугільній галузі заплановано виділити з Державного бюджету 9,5 мільярда гривень. На розвиток матеріально-сировинної бази – 500 мільярдів гривень. Особливу увагу буде приділено розвитку космічної галузі. У 2012 році обсяги фінансування складуть 592 мільярда гривень. В бюджеті 2012 року буде збільшена державна підтримка розвитку агропромислового комплексу, практично на 3,9 мільярди гривень, вона буде складати 40 мільярдів гривень.
Щодо підтримки дорожнього господарства, хочу відмітити, що вперше в державному бюджеті на наступний рік враховане спрямування 15 відсотків дорожнього фонду на будівництво і ремонт доріг комунальної власності, обсяг видатків на розвиток доріг складе 20,2 десятих.
Фінансування оборони і безпеки буде збільшено на 5,9 мільярди і воно складе 47,9 мільярди гривень.
Шановний Голово Верховної Ради України! Шановні народні депутати! Вагому роль в проекті Державного бюджету на 2012 рік виділено і державній підтримці регіонів. З метою реалізації регіональної політики питома вага місцевих бюджетів в обсязі видатків зведеного бюджету буде складати 45,6. Основні акценти бюджетної політики: підвищення самодостатності місцевих бюджетів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ЯРОШЕНКО Ф.О. … самоврядування.
Я хочу сказати, що загальний обсяг видатків місцевих бюджетів буде складати 194,7 мільярда гривень. І хочу сказати, що бюджетна політика буде спрямована не на розпорошення фінансового ресурсу, а на його концентрацію відповідно до пріоритетних напрямків розвитку визначених стратегічними планами нашої країни.
Дякую за увагу і прошу підтримати проект Закону України "Про Державний бюджет на 2012 рік".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на запитання до міністра фінансів Федора Олексійовича Ярошенка. Будь ласка, записуйтесь. Прізвища народних депутатів покажіть.
Петренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
10:46:55
ПЕТРЕНКО В.М.
Петренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина", Полтава. Передаю слово Павловському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський, будь ласка.
10:47:03
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський. Пане міністре, коли нарешті уряд виконає відому обіцянку Віктора Януковича, що мінімальна пенсія з 1 січня 1.200 гривень? Вона, на жаль, буде тільки 823 гривні?
І друге питання. Чому уряд продовжує грубо порушувати Закон про оплату праці, і посадовий оклад працівників першого тарифного розряду складає всього 773 гривні, коли мінімальна зарплата 1 тисяча 73 планується з 1 січня, тобто різниця в 300 гривень. Це означає, що кожен бюджетник в країні недоотримує від вашого уряду більше 300 гривень до своєї заробітної плати.
І чому продовжується невиконання Закону про державні стандарти і соціальні гарантії, і допомога малозабезпеченим розраховується з якогось віртуального рівня забезпечення прожиткового мінімуму, а не з прожиткового мінімуму?
ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую за запитання. Хочу вам всім доповісти, що уряд чітко виконує всі задачі, які поставив Президент нашої держави: у 2010 році ми підняли всі соціальні стандарти, у 2011 році – також, у 2012 році ми також передбачаємо збільшення пенсій і збільшення якраз заходів щодо фінансування саме бідних верств населення.
Крім того, хочу вам, шановні народні депутати і пану Павловському особисто нагадати, що 95 стаття Конституція нашої держави чітко передбачає, що всі видатки, які робляться з державного бюджету, вони визначаються виключно Законом про Державний бюджет. Тому виходячи з можливості які є, як працює реальний сектор економіки, а реальний сектор економіки, ви слухали Андрій Петрович Клюєв, Перший віце-прем'єр доповідав щодо збільшення обсягів реального приросту ВВП. То виходячи якраз з обсягів цих приростів, ми будемо формувати і планувати вносити зміни до Закону про Державний бюджет у відповідні періоди для того, щоб соціальні стандарти громадян України постійно підвищувалися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ярощук, фракція Партії регіонів.
10:49:25
ЯРОЩУК В.І.
Шановний Федір Олексійович, з 1 липня поточного року були запроваджені надбавки освітянам, медикам та іншим працівникам бюджетної сфери. А чи забезпечені вони в наступному році? Це перше питання.
Друге. У разі переконання державного бюджету, яким буде механізм перерозподілу із Фонду розвитку Державного бюджету України? Дякую.
ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую за запитання. По медикам забезпечено фінансування, у нас все враховано, я вам говорив 1,6 мільярда гривень це передбачено, і повністю по всій державі уже сформували ми всі розрахунки, і всі ці гроші будуть з 1 січня поступати у відповідні бюджети, і всі медичні працівники їх будуть отримувати.
Стосовно формування бюджету розвитку. Значить уряд поставив за мету щодо додаткових формування джерел від приватизації. І коли такі поступлення будуть, виключно будуть процедурно, ми вам будемо готовити всі матеріали і публічно будемо розглядати, і ви будете учасниками формування якраз у розкладі коштів, які будуть формуватися у Фонді регіонального розвитку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Євтухов, фракція Партії регіонів.
10:50:54
ЄВТУХОВ В.І.
Слово Пеклушенко, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, будь ласка.
10:51:00
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемый пан министр, спасибо вам за емкий, четкий, оптимистичный доклад. И многое в нем, я думаю, что радует и нас присутствующих в этом зале, и наших избирателей. В тоже время хотелось бы ответить на некоторые вопросы. Прежде всего меня волнует состояние с местными бюджетами. Ту работу, которую мы провели в фракции, говорит о не полной сбалансированности доходов, которые мы записали местным бюджетам. Прошу остановиться на этом вопросе. Чтобы не получилось так, что мы местным бюджетам доходы понаписывали, а реальным выполнить будет это очень сложно.
Второе. В вашем докладе мало прозвучало то, что волнует наших избирателей: газификация, освещение сельских населенных пунктов и кредитование. Наших избирателей волнует кредитование, связанное прежде всего со строительством жилья?
И последний вопрос – мост в Запорожье? В бюджете он обозначен как мост с Черкассами - 4,5 миллиарда…
ЯРОШЕНКО Ф.О. Значить щодо збалансованості місцевих бюджетів? Я хочу вам всім доповісти, що практично Міністерство фінансів, як міністр ми прийняли абсолютно всі регіони і розглянули практично кожну позицію, яка хвилює в кожному регіоні. І у нас помірковано все зроблено і по доходній частині бюджету, і по видатковій частині бюджету. Безумовно, що потреби, які заявляють регіони, доходна частина, яка надходить до місцевих бюджетів, вона недостатня для забезпечення тих прохань, які вносяться місцевими органами.
Але проект бюджету на 2012 рік, він збалансований і я хочу сказати, що процес, там де є якісь прорахунки, у нас бюджетний процес триває. і ми будемо розглядати на протязі вересня, жовтня, листопада для того, щоб уже в остаточному рішенні бюджет абсолютно не мав ніяких проблем і регіони працювали без проблем.
Стосовно формування програм розвитку, я хочу вам сказати, що на 2012 рік фонд розвитку місцевих бюджетів буде складати 7,6 мільярди гривень, це також надзвичайно величезна сума, ніколи її не було. І тому дороги там, об'єкти, які є, вони також враховані. Крім того, є фонд регіонального розвитку в 2 мільярди, є фонд капітального розвиту в 2 мільярди додатково іще, він також буде розподілятися і направлятись на фінансування якраз соціально-важливих об'єктів.
Стосовно моста в Запоріжжі. Міст в Запоріжжі, ви знаєте, це такий стратегічний об'єкт, який урядом підтримується щодо його пуску першої черги в першому, в кінці 2012 року. Тому він передається на баланс "Укравтодору" і фінансування буде йти за рахунок спеціального фонду "Укравтодору"…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Так, дякую, Федір Олексійович. Прошу сідати.
Шановні колеги, доводжу до вашого відома, що після завершення розгляду цих питань розпочнеться засідання Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування за участю голів обласних рад, де ми будемо обговорювати спільно з Кабінетом Міністрів якраз проблему місцевих бюджетів. Хто із народних депутатів бажає участь взяти в роботі цього засідання, будь ласка.
Я запрошую до виступу голову Комітету з питань бюджету Валерія Олексійовича Баранова. Будь ласка, Валерій Олексійович.
10:55:00
БАРАНОВ В.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати і запрошені! У Комітеті з питань бюджету вчора заслухано законопроект про Державний бюджет на наступний рік. Загалом законопроект відповідає нормам Бюджетного кодексу. При підготовці проекту бюджету урядом враховано або враховано частково більшість положень основних напрямків бюджетної політики, які ми з вами затвердили.
У законопроекті пропонується значно підвищити базові соціальні стандарти і гарантії. Вирішується питання наближення розміру посадового окладу працівникам першого тарифного розряду на основі єдиної тарифної сітки до рівня мінімальної зарплати, і він становитиме 74 відсотки. Слід відмітити такі новації. Впроваджується стратегічне планування і середньострокове бюджетне планування.
Разом з проектом бюджету подано прогноз Державного бюджету на 2013 на 2014 роки. Скорочено перелік головних розпорядників коштів державного бюджету на 14 відомств. Скорочено кількість бюджетних програм на 300. Разом з тим, окремі положення основних напрямків бюджетної політики урядом не враховано.
Зокрема, не подано на розгляд Верховної Ради проект Державної програми приватизації, на важливості якої наголошував Президент України. А заплановані надходження від приватизації державного майна на наступний рік у сумі 10 мільярдів гривень не підтверджені відповідними розрахунками щодо реалістичності їх виконання.
Крім того, не подано законодавчі пропозиції стосовно вдосконалення формування державного замовлення на надання професійно-технічної і вищої освіти залежно від потреб ринку праці. З часу прийняття Закону про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, а це був 2000 рік, і до сьогодні урядом вони не затверджені, а вони мають бути основою для розрахунків видатків місцевих бюджетів і відповідно визначення міжбюджетних трансфертів.
Нарешті центральна влада має чітко визначити вартість державних соціальних послуг, виконання яких делегується місцевій владі і можливість їх фінансового забезпечення. Настав час ревізії законодавства з питань соціальної політики, визначення пріоритетів та перехід на адресну допомогу. Тут вкрай актуальне питання діалогу з громадськістю і прийняття радикальний дій.
Недостатніми є заходи уряду щодо бюджетної децентралізації, на якій теж наполягає Президент. Це стримує процес освоєння коштів, призводить до неефективного їх використання і зловживань. Зараз вже формуються пропозиції до законопроекту комітетами Верховної Ради та народними депутатами.
У цьому зв'язку бюджетний комітет звертає увагу депутатів і комітетів щодо формування таких пропозицій згідно з частиною першою статті 156 Регламенту Верховної Ради. Ці пропозиції мають узгоджуватися схваленими Верховною Радою основними напрямками бюджетної політики на 2012 рік. Заходи щодо збільшення витрат або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з її граничним обсягом, передбаченим у законопроекті.
Окремо нагадую, що всі пропозиції мають бути подані в Комітет з питань бюджету не пізніше 1 жовтня цього року. Подальша робота парламенту над законопроектом буде відбуватися згідно з відповідним графіком, затвердженим Головою Верховної Ради.
Комітет з питань бюджету закликає комітети, народних депутатів до активної і конструктивної роботи щодо опрацювання законопроекту. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам, Валерій Олексійович. Шановні колеги, якщо є запитання до голови комітету, будь ласка, запишіться. Так, прошу прізвища народних депутатів.
Іван Кириленко, Фракція "БЮТ – "Батьківщина".
10:58:57
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимир Михайлович, прошу передати слово народному депутату Яворівському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, мікрофон.
10:59:04
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний пане міністре, ну, те, що відбувається і що закладено в бюджеті на культуру просто говорити не доводиться, тому що серце стискається. Але я хочу звернути вашу увагу на те, що з грубим порушенням, яке тільки-но може бути, уряд виділяє 20 мільйонів гривень, вслухайтесь, 20 мільйонів гривень, не Національному Києво-Печерському історичному культурному заповіднику, а саме церкві Московського патріархату. Це в країні, де церква відділена від влади. Як це може бути? Хто буде звітувати за ці кошти?
І друге коротеньке питання. Скажіть мені, будь ласка, де та графа надходжень від оренди Російського флоту? Там сьогодні вже говорять про те, що можна говорити десь понад 12 мільярдів заборгованості Росії. Де та стаття? Якщо можна, назвіть мені, легалізуйте її.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте домовимось таким чином. Зараз відповідає на запитання голова бюджетного комітету, його прізвище Баранов Валерій Олексійович. А я попрошу Федора Олексійовича при заключному слові дати відповіді на запитання народного депутата.
Олена Бондаренко, будь ласка.
11:00:18
БОНДАРЕНКО О.Ф.
Прошу передати Остапу Семераку слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Семерак Остап, будь ласка, мікрофон.
11:00:28
СЕМЕРАК О.М.
Шановний голово комітету! Дозволю собі нагадати вам, що і Конституцією України і Бюджетним кодексом України передбачено, що парламент має функцію контролю над урядом за виконання бюджету і розтратою державних коштів. Серед тих новацій, які ви нам сьогодні оголосили, які уряд застосував при підготовці Бюджетного кодексу, ви не сказали те, що уряд об'єднав коди бюджетних програм. Я вважаю, що це є крок в збільшенні рівня корупції у використанні бюджетних коштів, це є усунення парламенту від контролю за тим, як уряд використовує кошти. Оцініть, будь ласка, на скільки зросте індекс корупції при використанні державних і народних коштів цим урядом Азарова.
БАРАНОВ В.О. Я розумію, що це питання суто політичне, тому це питання для дискусій. Я сьогодні не можу вам сказати, і ніхто не скаже, який рівень корупції, це тема така для дискусій.
Щодо ваших пропозицій конкретних, я прошу вас надавати їх до нас у письмовому вигляді і ми будемо розглядати їх разом з вами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Чорноволенко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
11:01:45
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Олександр Чорноволенко, Народний Рух України.
Шановний пане голово, от суто економічне до вас запитання. В тій таблиці, яку ми з вами вчора опрацьовували на комітеті, є дуже цікаві цифри – динаміка зміни ваги різних податків у державному бюджеті за останні 5 років. Так от, дивіться, податок на прибуток падає, податок на доходи фізичних осіб зростає, акцизи зростають, вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті і у валовому продукті національному падає. Чи не здається вам, о цей бюджет, який розроблений, розроблений в інтересах великого капіталу, кого називають олігархами, і проти людей? Бо людей оббирають, бо їхні податки стають все більші і більші і акцизи, а великому капіталу корпоративний податок, податок на прибуток зменшують, а також підвищується всупереч заявам Президента…
БАРАНОВ В.О. Я зрозумів вашу питання. Знаєте, ми інколи кажемо, що зниження податків – це дуже добре, оскільки це дає поштовх розвитку економіки. А зараз кажемо, що це дуже погано. Ми кажемо про те, що акциз на вино, яке дає можливість вкладати гроші у розвиток виноробства – це погано, а інші кажуть, що треба повишати налоги на вино, на водку, на тютюн. Тому я з вами не згодний. Якщо податки знижуються, НДС і податок на прибуток, то це добре для економіки, яка є тою силою, яка може вивести Україну з економічної кризи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Олексійович. Сідайте, будь ласка.
Шановні народні депутати, я прошу записатися на виступи від фракцій, уповноважений представників фракцій і груп: півгодини, по 5 хвилин. В залежності від того, як бажання буде виступати. Прошу прізвища народних депутатів: Катерина Ващук, Павло Жебрівський, Ігор Рибаков, Петро Симоненко, Юрій Прокопчук, Владислав Лук'янов у такій послідовності. Слово має Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Павло Жебрівський.
Шановні колеги, запишіться від депутатів ще. 45 хвилин для того, щоб можна було зорієнтуватися депутатам, хто, коли буде виступати. Відбувається запис народних депутатів, прошу записуватись. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів. Так, шановні колеги, тепер дивіться, коли ви будете виступати.
Так, Катерина Тимофіївна, будь ласка.
11:05:01
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, шановний уряд, шановні радіослухачі! Ми сьогодні вислухали дуже серйозні документи, за якими буде жити країна найближчий рік, і перспективи. Що можна сказати загалом? Якщо говорити про програму діяльності уряду, хочеться відзначити, що ми бачимо послідовність у діяльності урядових структур, послідовність у виконанні тих зобов’язань, які закладені у програмі діяльності Президента. Цього не можна не відмітити. І підготовка урядової програми, і бюджету, очевидно, стала можливою від того, що все-таки у владу, починаючи з місць і до верху, прийшло чимало професіоналів. І це дало можливість зробити її конкретнішою і професійнішою. Хоча сказати, що абсолютно немає недоліків, не можна. І в своєму виступі я хочу зосередити увагу уряду на тих пропозиціях, які члени нашої фракції Народної Партії висказали на своєму засіданні, головні з них.
Ми для того, аби уникнути ризиків світової фінансової кризи, її повторення глибокого на Україні, мали б серйозніше думати про те, що сальдо зовнішньої торгівлі з мінусового переходило в плюсове, тобто щоб це сальдо стимулювало надходження в Україну валюти, яка була б гарантом все-таки стабільності і національної гривні. Що ж ми маємо на сьогодні? Нам не зрозумілі дії уряду по стримуванню експорту аграрної продукції.
Ми маємо введені нові вивізні мита на зернові культури, на підході у розробці вивізні мита на олійні культури, на олію. З таким трудом аграрії завойовували ринки світові і були непогані результати. Сьогодні ми маємо ведучі місця в світі в цих напрямках.
Для чого вивізні мита? Немає ж їх на метал, на енергетику, на інші види промислової продукції.
Ми вважаємо, це треба відмінити, це є помилковим у економічному розвитку там, де є ринкова економіка.
Хочеться також зауважити, що не все так гладенько з роботою інвесторів у нашій державі. Попри всі заяви влади про те, що створений хороший клімат, інвестори бояться іти в Україну: є пересторога, є бажання застрахуватися. Тут спрацьовує і непрофесійність на місцях, і корупційні явища, і різні бюрократичні проволочки. В цьому напрямку дуже багато роботи.
І пропозиції. Скажімо, ввели ми іншу систему з справлянням податку на додану вартість на тваринницьку продукцію. Ми пишемо: "Збільшити виробництво молока і м`яса". Коли ще ті комплекси збудуються, коли звідти ще піде молоко? А сьогодні ми рубаємо ту гілку, на якій ми отримували результат. Ми давали податок на додану вартість як стимуляцію селянам, сьогодні це йде в окремий фонд і до селян на сьогодні не надійшло ні копійки. Зібрано біля 400 мільйонів на цей час. Торік селянам уже було виплачено біля 2 мільярдів гривень. Навіщо те, що втрачається?
І останнє. Хочеться звернути увагу уряду на необхідність спрощення процедури здачі в оренду місцевими громадами землі, яка належить державі, і землі на невитребувані паї. На сьогодні це все по Україні мільярд гектарів. Якщо за оренду тільки півтори тисячі гривень, то й це півтора мільярда гривень, що може надійти в місцеві бюджети, плюс…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Шановні колеги, я прошу всіх виступати в межах 5 хвилин, тому що ви забираєте час в інших депутатів.
Павло Жебрівський, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Наступним буде виступати Ігор Рибаков.
11:10:27
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.
Павло Жебрівський, "Українська платформа", фракція НУНС. Шановні колеги, кожен бюджет має свою назву. Яка філософія в бюджеті і в плані соціально-економічного розвитку закладена, такий бюджет. Був бюджет для своїх, був бюджет дерибану, був бюджет проїдання. Який цей бюджет? Цей бюджет, можна його назвати таким: песимістично-оптимістична трагікомедія. По іншому назвати цей бюджет ніяк не можливо. Чому?
Колись один із президентів казав: "Скажіть мені, що будувати, і я вам побудую". От якщо подивитися на програму цю соціально-економічного розвитку, на цей бюджет, що ж нинішня влада хоче побудувати, куди вона спрямовує свої помисли?
Багато нинішній Прем’єр згадував останнім часом про Столипіна. Тільки єдиного він не пам’ятає, Столипіна, що завдяки "столипінській реформі" формувався середній клас, а це незворотність демократії, а це громадянське суспільство, а це європейські цінності. Чи є тут хоча натяк на формування середнього класу? Абсолютно відсутній.
Куди спрямовують свої стопи нинішній Кабінет Міністрів і нинішня влада? Фактично на монополізацію бізнесу і економіки України, на формування країни, залежної від деяких галузей економіки, фактично від великого бізнесу.
Безумовно, зниження податків є плюсом, тому що у цих підприємств виникає додатковий інвестиційний капітал, який вони можуть інвестувати в розвиток виробництва, але це для деяких тільки категорій людей. Фактично, для більшості українців єдиний тільки вихід, іти у найми, не сформувати власний бізнес, не почати власну справу, не забезпечувати сім'ї, а, фактично, йти і найматися на роботу до крупного капіталу. Що потрібно було б зробити? Фактично, давши можливість великому бізнесу отримати преференції від зменшення податків і цього достатньо, бізнес спрямує і виживе сам. В той же час малий і середній бізнес мало б підтримати завдяки мікрокредитуванню, не двадцять мільйонів на кредитування малого бізнесу по 206 тисяч на одного, а достатньо суттєву структуру, суттєву суму для того, щоб, насправді, люди могли себе зайняти.
Ми сьогодні говоримо про те, що ми не маємо грошей на соціальні видатки, на виконання програм, тих законів, які ми прийняли. Але чи будемо ми мати, чи дає відповідь цей бюджет і цей план соціально-економічного розвитку, що на якомусь етапі ми зможемо викинути ті соціальні програми, які прийняті? Ні. Чому? Тому що на сьогоднішній день ми не підіймаємо широкий пласт активних людей, які, насправді, могли б заробити на себе і утримувати пенсіонерів, інвалідів і інші категорії населення. Зате ми класно попрацювали з приводу суддів, залишивши те, що було, в минулому бюджеті, ми ще добавили їм 1,9 мільярдів гривень судового збору. І тепер суддя місцевого суду, зарплата буде 13 тисяч гривень. При тому, що середню заробітну плату ми по Україні будемо мати трохи більше трьох тисяч гривень, розрив просто неймовірний. Через це що ми будуємо в цій країні? Розуміння немає, насправді, виходу немає, насправді, безнадьога. Подивіться, давайте, по будівництву, це те, де найбільша категорія людей будується, можливо ми в цьому році і профінансували житлове, молодіжне будівництво? Ні. Можливо багато грошей закладається на наступний рік, в тому числі для сільських забудовників? Ні, тільки 55 мільйонів від того, що повернуть забудовники інші.
На що ми спрямовуємо фінансовий ресурс: а) ми не підвищуємо соціальні стандарти життя, бо якщо взяти прожитковий мінімум 1073 гривні… мінімальна зарплата 1073 гривні по січню місяцю і 1134 гривні по грудню місяцю, то ми навіть не збільшимо мінімальну заробітну плату на 7,9 відсотків, які є інфляційна складова. Це, насправді, є те, що ми губимо соціалку, бо кажемо, що немає грошей, і в той же час не даємо можливості людям заробити на своє життя і бути незалежними від влади.
Ключове питання: на жаль, цей бюджет ніякий, на жаль, цей бюджет не дає можливості українцям бути гідною нацією і сформувати громадянське суспільство, яке не дозволить побудувати диктатуру в Україні. Я вважаю, що такий бюджет потрібно відправити на доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Петро Симоненко.
11:15:43
КАПЛІЄНКО В.В.
Шановні колеги, шановні громадяни, шановні народні депутати! Сьогодні ми, розглядаючи державну програму соціально-економічного розвитку України на 2012 рік, а також пов'язаний з нею проект Державного бюджету, констатуємо той факт, що, можливо, вперше за роки незалежності Україна зробила спробу реально пов'язати ці два документи.
Найбільша наша проблема, яка існувала до сьогоднішнього дня, це невідповідність соціально-економічної сфери та її показників, що плануються, до її фінансового наповнення. І, мабуть, вперше залучена методологія проектного управління та світовий досвід у цьому напрямку, що дозволив сформувати та об'єднати два взаємопов'язаних документи: Державний бюджет, який спирається виключно не Програму розвитку України.
Саме тому депутати нашої групи можуть охарактеризувати проект бюджету як бідний, але реалістичний. Так розрахункова база для обґрунтування основних показників проекту бюджету, в цілому, конструктивна для складання саме реалістичного документу. Депутатська група "Реформи заради майбутнього" наполягає і буде вимагати, щоб показники Держбюджету ґрунтувалися на реалістичному сценарію Державної програми економічного та соціального розвитку не тільки на дванадцятий рік, але і в середньостроковій перспективі до 2014 року.
Серед ключових пріоритетів на цей рік, на наш погляд, доцільно виділити наступне. Перше. Модернізація виробництва та інфраструктури країни. Друге. Посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності за вирішення соціальних проблем. І третє. Розвиток міжнародної співпраці та всебічна інтеграція України у світові фінансові процеси.
Ми визначаємо як позитив спрямованість проекту Держбюджету на 2012 рік на пріоритетний розвиток внутрішнього ринку, стимулювання і розвитку регіонів та підвищення соціальних стандартів, що передбачає поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної плати та збільшення оплати праці в бюджетній сфері.
Загалом одним із пріоритетів наступного року, де депутати нашої фракції вбачають у подальшому підвищення стійкості державних фінансів. Це особливо важливо в умовах складної фінансово-економічної ситуації у світі. Нам потрібна виважена боргова політика, скорочення бюджетного дефіциту, забезпечення збалансованості місцевих бюджетів, здійснення видаткової політики на основі оптимізованих державних цільових та бюджетних програм. Поряд з цим ключове завдання бюджету наступного року – дати поштовх подальшому зростанню економіки і регіональному розвитку в нашій державі.
Разом з тим є і вади. На нашу думку, в проекті програми соціально-економічного розвитку та бюджету на 2012 рік присутні негативні тенденції в ряді галузей і секторів економіки. Насамперед мається на увазі стійка тенденція зростання негативного сальдо балансу товарів та послуг, починаючи з 4,9 мільярдів доларів до 5,6. Водночас викликає запитання і розділ зміцнення обороноздатності держави. На наш погляд, він викладений досить схематично, зокрема не визначені належним чином ключові пріоритети оборонної політики держави. Складається враження, що уся політика у сфері оборони зводиться до будівництва одного корвету та двох військово-транспортних літаків "Ан-70".
Звертаємо вашу увагу на те, що уряд, на наш погляд, дещо оптимістично оцінює загальні перспективи надходження інвестицій до України з врахуванням передкризового стану світового фінансового ринку. Чи ви хочете вирішити їх лише за рахунок збільшення граничного обсягу держборгу, який збільшений на 10,6 відсотки? Викликає занепокоєння також і закладений прогноз інфляції у розмірі 7,9.
Таким чином по деяким показникам держбюджет здається дещо не реалістичним з доволі високими ризиками його не виконання. Безумовно, він потребує корекції до другого читання. Насамперед це зумовлено і очікуваним розміром фіскального дефіциту в 4,7 ВВП через перевищення планових показників Пенсійного фонду та НАК "Нафтогазу України".
Не дивлячись на це, депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати в першому читанні проект Державного бюджету на 2012 рік і просить, щоб ми разом, всі депутати, Верховна Рада України врахувала ті зауваження, які на сьогодні ми винесли з цієї високої парламентської парламентської трибуни.
Щодо Програми соціально-економічного розвитку, 20 голосів ви отримаєте від нас. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів, будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати представник фракції БЮТ Іван Криленко.
11:20:55
СИМОНЕНКО П.М.
Шановні колеги, аналізуючи програму та проект бюджету, фракція Компартія виходила з того, що сучасна українська економіка залишається вкрай залежною від кон’юнктури світових ринків. У збудованій в останні роки економічній моделі темпи промислового виробництва, рівень інфляції, стабільність фінансової системи, ситуація на ринку праці визначається здебільшого зовнішньоекономічними чинниками.
На жаль, цифри, закладені урядом при підготовці програми та перенесенню в проект бюджету, демонструють певне нерозуміння навіть короткострокових перспектив світової і національної економіки. З огляду на експортно-орієнтований характер вітчизняної промисловості, спад ділової активності у світі означає для нас загрозу повторної масштабної кризи реального сектору економіки України.
Складається враження, що авторство Програми економічного і соціального розвитку належить не українському уряду, а консультантам МВФ. Фактично автори програми як з методички старанно переписали принципи так званого вашингтонського консенсусу. Це в умовах кризи для України обов’язково приведе до остаточного знищення економічного суверенітету нашої держави. Бачиться, м’яко кажучи, неадекватним твердження творців програми щодо позитивного ефективну від вступу України до СОТ. Ми з вами повинні розуміти… Для довідки: за перше півріччя цього року дефіцит сягнув у зовнішньоекономічній торгівлі 5,5 мільярдів доларів.
Ще менш зрозумілим є безапеляційний вибір авторів програми на користь торгівельно-економічної інтеграції України з країнами ЄС. Програма повністю ігнорує загрози, які виникають у разі створення зони вільної торгівлі із Європейським Союзом і механізм їх усунення. На сьогоднішній день продуктивність праці в Україні в середньому становить лише 30 відсотків від європейського рівня. При цьому програма жорстко обмежує співробітництво з Росією та країнами СНД, виключно торгівельними контрактами. Із документу навіть зникла формула співпраці з Митним союзом "3+1". Відтак відмова від повноцінної інтеграції з Росією на користь здачі внутрішніх ринків більш потужним конкурентом із Європейського Союзу стає ще одним свідченням неадекватності програми.
З метою запобігання негативним явищам на внутрішньому ринку, ціновим спекуляціям та створення штучних дефіцитів фракція Компартії ще раз і ще раз пропонує звернути увагу на те, що треба забезпечити: створення на базі аграрного фонду Національної аграрної компанії; створення мережі державних та комунальних підприємств роздрібної торгівлі, послуг, створення державних та муніципальних аптек; підтримку відродження колективних та державних сільськогосподарських підприємств, для цього створити Державний земельний фонд; перехід до індикативного ціноутворення та встановлення граничних цін на продукти харчування, ліки першої необхідності; створення державних резервів, стратегічних ресурсів, в першу чергу паливно-енергетичних.
Програма повинна сьогодні, на наш погляд, передбачити вихід на підписання стратегічних договорів із Російською Федерацією щодо створення спільних підприємств, про що вже неодноразово говорилося. Але ми повинні сьогодні вживати такі заходи як зміну структури золотовалютних резервів банку нашого Національного у напрямку зменшення резервів у доларах та євро на користь золота та валют країн торгівельних партнерів. Перехід до зовнішньо-торгівельних розрахунків в валютах країн-партнерів – це також буде сприяти оздоровленню нашої економіки. Обмеження спекуляції нерезидентів шляхом введення податку на операцію з іноземною валютою. Введення обов’язкової 75 процентної ставки від продажу валютної виручки експортерів на міжбанку. Поступове зниження в діапазоні від 3 до 5 процентів обліковує ставки Національного банку України, а також посилення контролю над зовнішніми запозиченнями компаній і банків.
Нам здається, що сьогодні можна і треба запропонувати: кардинально змінити підхід до реформування пенсійної реформи, системи, в першу чергу скасувавши прийнятий так званий реформаторський закон; зберегти існуючу систему пільг для наших громадян, знявши з розгляду проект 9127; законодавчо закріпити показники мінімальних витрат на охорону здоров'я, освіту, науку; спросити процедуру закупівлю ліків, які критично є необхідними для наших хворих; переглянути перелік спеціальностей, які ми будемо готувати за рахунок держави. І, безумовно, посилити контроль за використанням всіх коштів.
Ми вважаємо, що слід розглянути і переглянути взагалі співпрацю з Світовою організацією торгівлі, посилити заходи фітосанітарно-епідеміологічного контролю, поширити практику антидемпінгових розслідувань, а також покращити систему управління. Ми, також, фракція Компартії, пропонує припинити приватизацію і розглянути державну програму як ми будемо використовувати це майно. Законодавчо закріпити заборону на купівлю і продаж землі. Ми й багато інших запропонували…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, завершуйте, будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М. Я сьогодні зранку Андрію Петровичу Клюєву передав ці наші глибоко обґрунтовані наукові висновки, які ми зробили на підставі аналізу нашої програми, і вважаю, що вони якраз будуть доречними для того, щоб ми справді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Іван Кириленко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Анатолій Кирилович Кінах замість Лук'янова.
11:26:29
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановне товариство! Є речі, про які ніхто крім опозиції з цієї високої трибуни не скаже.
Перше. Нова влада з самого початку чітко заявила: за 10 років Україна по якості життя та за станом економіки буде в сім'ї 20 найрозвиненіших країн світу. Чудова мета. Кого тільки витісняти будемо звідти?
Може невеличку і бідну на ресурси Південну Корею? Та тільки ВВП Кореї на сьогодні 1,5 трильйона доларів, а ВВП України 1 трильйон, але тільки гривень. Як це не дивно, але задача може бути і посильна, адже і Корея свого часу була там, де Сомалі. Але вони зробили головне: взяли на вістря своєї економіки перспективні на той час новинки науково-технічного процесу. І все, "корейське чудо" відбулось буквально за кілька років. Сьогодні у них на озброєнні надсучасні нанотехнології, для них це азбук економіки, а для нас вища математика, бо навіть слова такого у програмі немає.
Чи можна модернізувати щось без науки і новітніх технологій? Відповідь: в бюджеті 2012 в 6 разів зменшується фінансування наукових та науково-технічних розробок. Не дивно, що за 2 роки не востребувані кілька тисяч обдарованої молоді виїхали за кордон, де їх реально і гідно цінують. А де ж наша вітчизняна "силі кована долина", цей своєрідний "інкубатор" для геніальних і талановитих? Кому здійснювати наш український прорив до вершин світової двадцятки? Немає і в помині. Інтелектуальний голос спричиняє те, що частка підприємств, які впроваджують хоча б якісь інновації, становить трохи більше 10 відсотків. Коментарі зайві.
Друге. Глобальна економіка, від якої ми залежимо занадто, на порозі нової кризи. Нас як країну експортно орієнтовану, сировинну, а значить дуже чутливу до зовнішніх чинників, чекають непрості часи. Де вихід? В невідкладному розвитку внутрішнього ринку. В програмі ця складова, на жаль, не є головним пріоритетом. Може варто придивитися до досвіду Бразилії, яка ще 20 років тому була напівколоніальною економікою. А сьогодні ця країна "локомотив" світового розвиту, член "Великої двадцятки". Що вони зробили? Прийняли свого часу чудовий закон про імпортозаміщення з конкретним переліком, етапами, що і коли має бути вироблено в своїй країні. Нині в Бразилії є все, все своє, "до лампочки" їм будь-яка криза, до речі як і Індії, Китаю, що йдуть аналогічним шляхом.
А що у нас? А у нас нестримно зростає імпорт, в 6 разів за 10 років. В Україні вже лопати китайського виробництва та й не тільки вони. Чому так гостро піднімаємо це питання? Імпорт наступного року зросте до рекордних 750 мільярдів гривень. Чи не забагато для підтримки закордонного виробника, якщо врахувати, що фонд оплати праці в національному виробництві складає всього-на-всього 260 мільярдів гривень? Вихід один – імпортозаміщення та свої альтернативні джерела і види енергії. І тут можливості України унікальні, починаючи від різних видів біологічного палива. Де ці речі в програмі бюджету?
Третє. Надзвичайно чутлива і актуальна демографічна проблема. Вона вимагає невідкладних, системних рішень. Що є в дійсності? Крім допомоги при народженні дитини, по суті - нічого. Видатки на освіту і охорону здоров'я чи не найнижчі в Європі. На підтримку молодіжного житлового будівництва аж 5,5 мільйонів гривень. Про нові робочі місця, активне і здорове дозвілля, спорт, культуру годі й говорити. Хіба можна з цим погоджуватися!? При тому, що це не величезні кошти.
Четверте. У всьому світі опорними точками росту і розвитку є території, міста і села. Ще три роки тому ми запроваджували революційні пропозиції: дійти до кожного села, міста, дати можливість розвиватися саме їм через максимальну свободу і самостійність, особливо фінансову. Те, що сьогодні пропонуєте ви – не що інше як побудова жорсткої адміністративної вертикалі, при якій максимальна концентрація коштів у центрі, і ніякої самостійності, ініціативи на місцях при цьому очікувати не доводиться. Яка тоді держава будується?
Пам'ятаєте, як у попередньому бюджеті всю країну шокували обсяги виділених коштів на утримання адміністративного, управлінського та карального апарату? Так от, тривожна тенденція продовжується і на наступний рік. Адже на ці забаганки виділяється астрономічна сума в майже 17 мільярдів гривень. А на соціальний захист інвалідів, чорнобильців, ветеранів війни та праці, інших вразливих категорій, а це понад 15 мільйонів людей – всього 13,5 мільярдів. При чому враховується, що вже Закон про скасування пільг прийнято.
За все в короткому виступі не скажеш. Але і цього досить, щоб два об'ємних талмуда, ім'я яким "Держбюджет і Програма" негайно повернути уряду на суттєве доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи від фракцій завершено. Зараз переходимо до виступів народних депутатів – 45 хвилин, як ми домовлялися. Прошу виставити час. Кінах Анатолій Кирилович. А, я перепрошую, шановні колеги, від фракції ще ж не було виступів.
Анатолій Кирилович Кінах виступає від фракції Партії регіонів.
11:31:56
КІНАХ А.К.
Дякую. Шановні народні депутати, шановні учасники засідання, запрошені! Верховна Рада України розглядає найважливіші питання, які будуть визначати подальший розвиток держави, економіки, добробуту українських громадян. Проект Державної програми, проект Державного бюджету 2012 року – це ті документи, які спрямовані, і це висновки в тому числі незалежних експертів, в першу чергу на вирішення двох найактуальніших проблем, це модернізація економіки України, підвищення її конкурентоспроможності і мінімізація ризиків негативного впливу можливих світових фінансових криз.
Має позитивне принципове значення те, що вперше за останні роки проект Державного бюджету України на слідуючий рік розглядається в комплексі з проектом Державної програми соціально-економічного розвитку України. І це дає нам можливість приймати комплексні системні рішення, виходячи з того, що ефективна економіка – це є джерело дієздатного бюджету і ефективної соціально-економічної політики в цілому.
В той же час ми пропонуємо уряду підсилити деякі напрямки, які сформульовані в проектах Державної програми і Державного бюджету України на 2012 рік. В першу чергу нам необхідно разом об'єднати зусилля і зробити реальні і практичні кроки по створенню в Україні умов доступу реальної економіки до кредитних ресурсів, безумовно, на зворотних основах.
На сьогоднішній день всім треба зрозуміти, що без ефективної кредитної системи не буде ні реформ, ні розвитку. Тому дуже важливо, щоб в тексті і програми, і в політиці уряду були чітко зафіксовані ці пріоритети, в тому числі на основі спільних ефективних дій Кабінету Міністрів і Національного банку, починаючи з відновлення довіри до банківської системи, більш високого рівня відповідальності і ефективності механізмів рефінансування, визначення пріоритетів, заходи по зниженню вартості кредитних ресурсів, тощо. Це питання має принципове значення.
Ми вдячні опозиції за те, що вона демонструє в цьому залі, в тому числі, економічний патріотизм, коли мова йде про збільшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Тому однозначно і в програмі і у всіх параметрах фінансової політики питання захисту внутрішнього ринку сучасними методами, проблеми імпортозаміщення повинні мати стратегічне значення. В тому числі дуже важливо, щоб в програмі були зафіксовані наші спільні дії, маючи на увазі, що Україна має вже такі нормативні можливості оптимізації умов участі України в Світовій організації торгівлі, виходячи з балансу наших національних економічних інтересів і інтересів наших партнерів.
Агропромисловий комплекс. Ми просили би уряд звернути увагу в програмі і більш чітко виписати наміри уряду по створенню сучасної експортної інфраструктури, в тому числі розглянути в окремому режимі проблематику введення мит на експорт зерна. Дуже важливо підсилити напрямок в програмі, який стосується тваринництва, в нас на жаль тут від'ємні показники і зростає зовнішня залежність України від постачання продукції тваринництва, це наша продовольча безпека.
Механізми державної підтримки вищезазначених галузей. Має принципове значення створення сприятливих умов для самозайнятості наших людей, особливо в умовах системних криз. Тому питання розвитку малого, середнього бізнесу, створення сприятливих умов повинно бути чітко відображено в Національній програмі розвитку підприємництва і забезпечено збалансованими ресурсами. В тому числі ми пропонуємо уряду разом з парламентом об'єднати зусилля і прийняти законопроект 8521, який дає можливість суттєво покращити умови підприємницької діяльності. Безумовно є дуже серйозна, кропітка робота з питань державного боргу, проблематика сектора безпеки, удосконалення системи державного замовлення.
Виходячи з вищезазначеного, фракція Партії регіонів пропонує: прийняти за основу проект Закон України про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік і прийняти до розгляду проект Державного бюджету 2012 року, об'єднати зусилля і своєчасно прийняти ці закону, як основу ефективного розвитку держави. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов передає право на виступ колезі Царькову, фракція комуністів, будь ласка. Наступним буде виступати Микола Томенко замість Чудновського.
11:37:23
ЦАРЬКОВ Є.І.
Уважаемые народные депутаты, уважаемые граждане Украины, я прежде всего хотел бы обратить внимание на один очень важный показатель, на который не обращают сегодня внимания министры, а это показатели прожиточного минимума в нашей стране. Дело в том, что, если брать четкие формулировки, прожиточный минимум – это минимально приемлемый уровень жизни. До сих пор он базируется у нас на составе продовольственной корзины. Напоминаю правительству и министру финансов о том, что последний раз потребительская корзина у нас в 2000 году, хотя законодательно должна пересматриваться каждые пять лет. И уровень этот составляет сегодня ориентировочно 622-623 гривны. Для того, чтобы было понятно не цифрами о дефиците бюджета, хочу привести просто нормативы, которые заложены туда ориентирами, и они составляют у нас сегодня по данным министерства профильного следующие показатели: на сутки гражданину Украину положено 106 грамм хлеба, 10 грамм макаронных изделий, 5 грамм гречки, пол-яйца, 5,5 национального богатства – сала и 25 грамм колбасы. Если брать расходы, заложенные в этой корзине, которая, напоминаю, не пересматривалась последние практически 15 лет, то на непродовольственную группу там вообще по большому счету заложен уровень нищеты: положено одни туфли на 4 года, одни сапоги на 3 года и тапочки одни на три года. С таким, действительно, показателем наше населения, может дойти не до уровня бедности, а до уровня нищеты.
К примеру скажу, что в этой потребительской корзине на оплату жилищно-коммунальных услуг до сих пор правительство рассчитывает и закладывает 20 процентов – это 120 гривен. Вы все прекрасно понимаете, что на эти деньги ни один гражданин Украины с учетом льготных категорий произвести оплату долговых обязательств перед государством не сможет.
Во-вторых, обращаю ваше внимание на то, что вчера, когда был представитель Минфина, господин Мярковский на комитете, на нашем профильном, я его спросил: "А закладываете ли вы в бюджет, для того чтобы, действительно, выполнить эту ужасающую нормативную норму МВФ 2,5 процента дефицита, лишение льгот, знаменитый закон 9127?" Так вот, в этом бюджете еще заложены позиции о том, о чем вы обещали протестующим, что 9127 вступит в силу. Соответственно Минфин и Кабинет Министров рассчитывает все-таки на то, что эти льготы будут урезаны или ликвидированы. Опять-таки эти заявил вчера господин Мярковский.
А также напоминаю вам, вы не прислушались к фракции Компартии Украины, к призывам нашего лидера Петра Симоненка и не отказались и в следующем году от сотрудничества с МВФ. 15,5 миллиардов вы хотите взять у МВФ, 7 миллиардов у Китая, 4 миллиарда у Российской Федерации, у Всемирного банка 3 миллиарда и ЕБРР – 3 миллиарда. Я вам напоминаю, вы на прошлой неделе выпустили облигацию внутреннего займа на 1,3 миллиарда. Если еженедельно вы будете обслуживать кредиты по 1,3 миллиарда, понятно, никакой бюджет, никакое правительство с таким …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЦАРЬКОВ Є.І. … Украины призывает расторгнуть сотрудничество с МВФ и наконецтво повернуться к народу лицом, иначе и ваше правительство, к сожалению, выйдет с такими же результатами …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Томенко. Наступним буде виступати В'ячеслав Кириленко замість Лілії Григорович.
11:40:56
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, сьогодні ми маємо можливість аналізувати два бюджети, тому що хто прочитав документ, який наданий урядом, той зрозумів, що маємо перед очима два бюджети: один оптимістичний для великого бізнесу і влади, один песимістичний для людей і місцевих громад. Я б сказав, один надто песимістичний, один надто оптимістичний. В оцьому оптимістичному бюджеті ми бачимо радикальне збільшення видатків на владу, яка, очевидно, не готується до фінансово-економічної кризи. Я чув, що ніби у всьому світі буде криза, для української влади, великого бізнесу кризи немає. Скоро в нас утримання Державного управління справами при Президенті дійде психологічної планки півтора мільярди гривень. Це окрема держава в Українській державі, яка живе, не бєдствує, і кризи в неї немає. Я подумав, очевидно, влада розумітиме, що напевне якісь страйки будуть, мітинги, тому збільшуються видатки на утримання правоохоронних структур, а на управління Державної охорони – аж на 70 мільйонів в цьому році.
Якщо ви запитаєте, що для народу і місцевих громад, ну місцевих громад, по-перше, ніхто не запитував. Я не знаю, як обговорювався бюджет: не залучалися ні представники обласних рад, місцевих рад. Я сподіваюся, що пізніше їх залучать, тому що для місцевих громад нічого хорошого немає, тут як і… людей немає.
Мені здається, і моя підказка уряду, що дохідну частину бюджету треба наповнювати не за рахунок ветеранів, чорнобильців і афганців, а поповнювати за рахунок мільйонерів і мільярдерів, як це роблять сьогодні в усій Європі. Введіть податок солідарності, і хай народ поділиться, і ми сформуємо нормальний бюджет.
Якщо два слова сказати про гуманітарну сферу, то зараз модна тенденція така. Уряд укрупнює коди, і взагалі зрозуміти куди ці гроші йдуть неможливо. Міністр і група людей будуть ділити ці гроші, а проаналізувати і подивитися – це в принципі неможливо. Ця монополізація бюджету, зрозуміло, вона – задавав колега запитання Баранов, я відповім – радикально збільшить корупцію, тому що якщо великі проекти діляться кількома людьми, то й корупція збільшується. Такий принцип є неприпустимий, тому що без прозорості бюджетного процесу нема на що очікувати.
До речі, опозиція чекає, що Президент прийме рішення, і ми оберемо від опозиції голову Рахункової палати, бо мені здається, для Рахункової палати в цьому бюджеті буде багато що… багато роботи. Там на кожному кроці закладені або для конкретного бізнесмена, можна прізвище назвати, преференції, або для конкретної галузі, яку цей мільярдер очолює.
А насамкінець, от я уряду хотів показати, що уряд не бєдствує. Спочатку нам роздали цей двотомник, а сьогодні роздали… проект це називається – на найкращому папері і отакій обкладинці. Я думаю, грошей багато на книжки. Сьогодні я зранку шукав гроші для 54-го тому Івана Франка, в цьому році 150 років… 155 років Івану Франку, Держтелерадіо відмовилося фінансувати ...друковану книжку, а проект бюджету на найкращому папері і з такою обкладинкою…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ТОМЕНКО М.В. … на цю книжку грошей вистачило. Тому я вважаю, що біда українській державі в 2012 році, якщо ми житимемо за двома бюджетами. Якщо ми поважаємо цю країну і поважаємо себе, мусимо спільними зусиллями: опозиція, влада, місцеве самоврядування – зробити один бюджет: український бюджет для громадян України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, ми Кабміну повинні подякувати, що на гарному папері дає нам, щоб легко читати.
Кириленко В’ячеслав. За ним – Корж.
11:44:45
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, партія "За Україну!". Шановні колеги, от міліція просить набагато більше, ніж 12 з половиною мільярдів, каже, що не вистачає. Припустимо, але при цьому вона не повинна полювати на своїх громадян, які чинять акти справедливості. От сьогодні 17-літня студентка Дар’я Степаненко вручала квіти міністру освіти (в лапках) України Табачнику – і вирішила, що він не на квіти заслуговує, а на ляпас цими квітами. І цей ляпас зробила.