Верховної Ради України на пленарному засіданні восьмого лютого 2006 року. Розглянуто 14 питань порядку денного. За результатами їх розгляду: прийнято шість закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто, 1108.13kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 9 лютого 2010 року. Розглянуто 16 питань, 1055.07kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні шостого жовтня 2005 року. Розглянуто, 1501.12kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня 2011 року. Розглянуто 12 питань, 1013.55kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання, 1240.07kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України за період з 7 по 10 лютого 2012 року. Відбулося шість пленарних, 982.7kb.
ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
9 лютого 2006 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Шановні депутати! Шановні народні депутати! Прошу зайняти свої місця. Я прошу вас, давайте заспокоїмося. Я прошу вас, сядьте всі на місця.
Що там трапилося? Що там таке? А якого змісту? Шановні колеги, я прошу заспокоїтись, сісти всі на свої місця. Сядьте, будь ласка, шановні колеги! Ми з вами домовились, що ми завершимо цю каденцію без будь-яких непорозумінь, не дай Боже, конфліктів. Я прошу вас, сядьте, будь ласка, сядьте всі на місця.
Шановні колеги! Я дуже вас прошу, давайте продемонструємо нашу толерантність і взаємоповагу. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу підготуватись до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.
10:03:42
Зареєструвалися в сесійній залі 402 народних депутати України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, прошу прослухати інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні восьмого лютого 2006 року. Розглянуто 14 питань порядку денного. За результатами їх розгляду: прийнято шість законів та три постанови, три законопроекти прийнято за основу, чотири законопроекти відхилено.
Шановні народні депутати! Сьогодні ми маємо з вами заслухати щорічне послання Президента України до Верховної Ради та до українського народу про внутрішнє і зовнішнє становище України. Я думаю, це буде через декілька хвилин, якраз час для цього потрібний, щоб ми заспокоїлись, налаштувались на творчу конструктивну працю.
Будь ласка, є якісь проблеми? Запишіться, будь ласка, 5 хвилин. З мотивів запишіться. Йде запис, шановні колеги.
На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Павло Сулковський.
10:05:16
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Володимире Михайловичу і шановні народні депутати! 154 Гощанський виборчий округ, Рівненщина.
Сьогодні якраз приємно, поскільки Президент ще не з`явився в Верховну Раду. Володимире Михайловичу, я хотів би вас попросити, щоб ви в черговий раз передали постанову Верховної Ради про тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування фактів порушення права громадян на свободу совісті. На сьогоднішній день ця постанова Президентом не виконується. Далі провокатори такі як Голова Верхо… обласної ради Рівненщини Червоній продовжує провокувати суспільство на міжконфесійних відносинах. Тому просив би, Володимире Михайловичу, цю постанову нагадати Віктору Андрійовичу Ющенку, я вам зараз її передам, будь ласка, щоб і він дійсно прискорив її виконання і усунув Червонія з посади.
ГОЛОВА. Дякую. Марія Маркуш, будь ласка.
10:06:28
МАРКУШ М.А.
Марія Маркуш, фракція комуністів.
Прошу передати слово колегові Мироненку.
ГОЛОВА. Віктор Мироненко, мікрофон.
10:06:36
МИРОНЕНКО В.А.
Фракция коммунистов, Мироненко.
Уважаемые соотечественники! Уважаемые коллеги! Каждый человек имеет право на свою позицию, отражать ее с помощью плакатов как это и вы, уважаемые правые, делали. Нельзя применять силу как только что это было сделано.
Я прошу проявлять толерантность, уважение к чужой позиции и вести себя так, как положено парламентариям. Тем более, что мы обязаны рассмотреть в последние дни чрезвычайно важные для народов Украины законопроекты экономической направленности, социальной направленности, которые, если мы действительно народные депутаты, мы обязаны рассмотреть в последние дни. И я бы просил, уважаемых правых, не смотреть ортодоксально: какая фракция что-то предлагает, а вдуматься, прежде всего, в законопроекты, исходя из интересов народа Украины.
ГОЛОВА. Олександр Бандурка, фракція Народної партії.
10:07:42
БАНДУРКА О.М.
Шановні народні депутати, шановний Голово, нам видали тільки що на руки доповідь анонімну, ніким не підписану про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2005 році, який уже давно сплив. І ми ж думаємо про майбутнє вже. І 2006 рік пройшов значну частину свою, то я б хотів отримати від кого-то офіційні роз’яснення: чия це доповідь? Кому вона адресована? І чому вона анонімна?
ГОЛОВА. Юрій Ключковський, мікрофон, будь ласка.
10:08:22
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Я прошу передати слово пані Лілії Григорович.
ГОЛОВА. Лілія Степанівна Григорович, будь ласка.
10:08:31
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Дякую. Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка „Наша Україна”.
Шановний Володимире Михайловичу, дорогий український народе, шановні народні депутати, я також в свою чергу хотіла хотілося закликати до толерантності і відповідальності, бо в цьому залі сидять приємники, або безпосередньо відповідальні за ті чи інші етапи української історії. З 17-ого року по 91-ий ми будували світле майбутнє, але закінчили, даруйте, талонами на шкарпетки, предмети першого попиту і пральний порошок. Хотіла б знати: чому за 74 роки чуда не побудовано? Прошу відповісти. 14 років з двома: першим і другим Президентом і сили, якими за ними стоять, представлені, ми будували Україну і в 2003 році попали в списки ФАТ. Тільки минулої п’ятниці знято моніторинг. Прошу відповісти: чому це сталося? Тому будемо толерантні і послухаємо: що ми за цей рік разом з таким парламентом нажили і зробили.
ГОЛОВА. Так, Левко Лук’яненко, будь ласка.
10:09:29
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.
Лук’яненко, фракція "Блок Юлії Тимошенко".
Я хотів би сказати дві речі. Перше, це адресуюся до автора доповіді нашого Президента, чому тут Україна поділена на регіони, а не на області? Тільки починається виборча кампанія, а уже Україну ділять на регіони, а не на області. Я категорично протестую проти такого підходу авторів цього документу.
Друге питання – проблема недоторканість депутатів, в тому числі депутатів місцевих рад. Це питання узгоджено на Погоджувальній раді, воно внесено і внесено в наш сьогоднішній порядок денний. Володимир Михайлович, прошу слухати! Це документ настільки важливий, він стосується всієї України і стосується проблеми створення касти недоторканих.
Фракція Блоку Юлії Тимошенко категорично проти цього протестує, і тому ми вимагаємо…
ГОЛОВА. Так, дякую.
Шановні народні депутати, я вас дуже прошу, давайте ми зараз домовимося про мораторій щодо виступів, щодо реплік, які призводили б до протистояння в залі. Принаймні хоча б на сьогоднішній день. Домовилися?
Шановні колеги, до слова запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Григорович Матвєєв. Нам треба питання про складення до присяги вирішити.
Чи одразу депутата будемо запрошувати?
Ну, будь ласка, скажіть…
10:11:23
МАТВЄЄВ В.Г.
Я дякую, Володимир Михайлович.
Є усталена практика у нас, що викликається народний депутат і складає присягу. Я можу тільки ще раз, шановні колеги, поінформувати вас про те, що вчора ми з вами, прошу вибачення, позавчора ми з вами прийняли відповідну постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата Володимира Миколайовича Єщенка, який раптово помер, і ми з вами, прийнявши цю постанову, відкрили дорогу для вирішення питання щодо прийняття Центральною виборчою комісією про визнання повноважень народного депутата України, який йде наступним у списку Комуністичної партії України.
Вчора прийнято відповідне рішення Центральної виборчої комісії, яка визнала повноваження народного депутата України Оплачка Володимира Миколайовича. Тому ми і повинні його запросити до цієї трибуни для прийняття присяги народного депутата. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, восьмого лютого 2006 року Центральна виборча комісія зареєструвала народним депутатом України Оплачка Володимира Миколайовича по багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Комуністичної партії України. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.
До складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Оплачко Володимир Миколайович.
ОПЛАЧКО В.М.
Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюся усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.
ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Володимира Миколайовича.
Шановні народні депутати, учора... Одну хвилинку, зачекайте, будь ласка. Учора ми з вами, точніше Погоджувальна рада прийняла одностайно фактично рішення про те, що ми приймемо постанову Верховної Ради України про те, щоб наступного вівторка у нас відбулося пленарне засідання, на якому ми б розглянули питання, пов’язані із проблемою енергетичної безпеки України, а також із проблемами розвитку агропромислового комплексу, а також сформували спеціальну комісію, тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з моніторингу за виборами. Відповідний проект постанови вам роздано.
Тому я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови Верховної Ради України про порядок денний пленарного засідання Верховної Ради України 14 лютого 2006 року. Прошу голосувати.
10:15:03
За-317
По фракціях, будь ласка. Рішення прийнято.
А, це ми ж прийняли включення до порядку денного, да? Це ми рішення прийняли щодо включення до порядку денного. „Регіони України” - 56, комуністів – 53, Народна партія – 39, „Наша Україна” – 22, Блок Тимошенко – 33, СПУ – 27, Народний блок - 22, СДПУ(О) – 19, Українська народна партія – 0, „Відродження” – 9, Партія промисловців і підприємців - 12, Народний Рух України – 0, „Реформи і порядок” – 12, „Єдина Україна” – 5, позафракційні – 8.
Ставлю на голосування про прийняття проекту постанови як постанови, реєстраційний номер 9058. Прошу голосувати.
10:16:02
За-315
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, ми, зараз закінчимо, одну хвилиночку. Шановні народні депутати, вчора на засіданні Погоджувальної ради ми домовились про те, що сьогодні ми приймемо зміни до закону „Про Земельний кодекс України”. З чим це пов’язано? Справа в тім, що зараз масово почали оформляти земельні паї за дорученнями. Оскільки заборонено продаж цих земельних паїв. І виходить до того, що в людей просто скуповують за безцінок ці земельні паї. І ми домовилися, що ми приймемо рішення, згідно з яким усі угоди, які були укладені з цього приводу, вони є недійсними з тим, щоб не були ошукані люди і щоб ми не розгубили наше національне багатство.
Тому я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту закону, реєстраційний номер 9059, „Про внесення зміни до Земельного кодексу України” (щодо відчуження земельних ділянок). Прошу голосувати.
10:17:22
За-348
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати! Оскільки цей закон ми вчора обговорили детально не було жодного заперечення, тому я його ставлю для того, щоб ми його зараз прийняли як закон. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 9059. Прошу голосувати в цілому як закон.
10:18:02
За-349
Закон прийнято. Я дякую.
Асадчев, мікрофон, будь ласка.
10:18:13
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую, Володимир Михайлович!
Валерій Асадчев, Український Народний Блок Костенка і Плюща.
Ми зараз всі побачили, я думаю, і засоби масової інформації це засняли, як члена Комуністичної партії привели до присяги. І виявляється, що немає ніяких проблем привести до присяги, і голосувати не треба Верховною Радою, і у порядок денний не треба включати. А чому ж ми тоді не приводимо до присяги суддів Конституційного Суду, Володимир Михайлович?
Я думаю, що сьогоднішньою поведінкою ви особисто показали всьому суспільству, що це ви гальмуєте приведення до присяги суддів Конституційного Суду.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Шановні колеги! Я не хотів би рефлексувати, реагувати на такі безпардонні випади. Але я просто розумію Валерія Михайловича, бо вже більше не буде можливості в наступному парламенті про щось говорити.
Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Заспокойтеся, заспокойтеся. Ви назвали моє прізвище я мав право на нього відповісти. Сядьте.
Шановні народні депутати! Я просив би зараз, оскільки ми так активно працюємо, давайте розглянемо проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України в 2006 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях. Реєстраційний номер 9015. Немає заперечень? Ставимо на голосування.
Тоді до доповіді запрошується виконувач обов’язків міністра оборони Анатолій Степанович Гриценко. Підготуватися від комітету. Три хвилини, будь ласка. Спочатку вивчіть Регламент, а потім піднімайте руку.
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Внесений Президентом України, як невідкладний, Закон України про схвалення рішення Президента про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України в 2006 році – це той документ, який приймається кожного року і який дає правову основу, відповідно до Конституції, відповідно до законів України, проводити військові навчання на території нашої держави.
Я скажу дуже коротко, оскільки документи ви отримали. Армія, яка не воює, їй дуже важко утримувати боєздатність. І єдиний шлях – це проведення військових навчань.
Україна проводить військові навчання і на території інших держав і в цій частині рішення затверджене Президентом України, відповідно до законів України, але допуск на участь у військових навчаннях на території нашої держави дає Верховна Рада.
Це вигідно для України, оскільки мова йде про створення бойових можливостей для нашої держави, саме бойових можливостей.
Це економічно вигідно, оскільки при проведенні навчань левову частку витрат беруть на себе представники інших держав.
Головна спрямованість цих навчань, кожного з них – це підготовка Збройних сил України у проведенні гуманітарних, пошукових, рятувальних та інших операцій миротворчого характеру. І саме взаємодія з цих питань є для нас виключно важливою.
Мова зараз не йде про те, яким чином будуть викреслені ці бойові можливості, які створюються в Україні і для України. Оскільки в кожному конкретному випадку рішення приймає Верховна Рада як єдиний орган, який може дати дозвіл на участь у тій чи іншій миротворчій операції.
Я просив би підтримати цей проект закону. Дякую.
ГОЛОВА. Запишіться на запитання, 3 хвилини, будь ласка.
Анастасієв, фракція комуністів.
10:22:48
АНАСТАСІЄВ В.О.
Прошу передать слово депутату Матвєєву.
Засідання веде МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Матвєєва.
10:22:57
МАТВЄЄВ В.Г.
Я дякую. Фракція комуністів, Матвєєв.
Шановний доповідачу! Будь ласка, надайте відповідь на такі питання.
По-перше. За проліт над територією України і вояки Сполучених Штатів Америки, і Німеччини повинні платити Україні. На сьогодні борг, наскільки нам відомо, американців складає до 5 мільйонів доларів. Чому не виконуються домовленості?
І друге. Верховна Рада України відмовила у використанні транспортної авіації. При цьому в Угорщині ви заявили про те, що Україна буде надавати транспортні літаки для їх використання військами інших країн. Як ви це можете пояснити Верховній Раді? Дякую.
ГРИЦЕНКО А.С.
Дякую за запитання. Я хочу звернути увагу шановних народних депутатів, що внесений Президентом України проект закону не має жодного відношення до тих питань, які ви задаєте, це предмет регулювання інших законодавчих актів.
Те, що стосується використання нашої транспортної авіації. Дійсно, Верховна Рада не прийняла позитивного рішення щодо відповідного меморандуму, який вносився з цієї трибуни. На жаль, не прийняла. Але я хотів би також звернути увагу, що транспортна авіація України належить різним суб’єктам господарської діяльності. Допустим, АНТК імені Антонова уклав і має на це право, це цивільна структура, АНТК імені Антонова уклав відповідні угоди і виконує ці перевезення.
Я хотів би звернути увагу, що в цьому випадку набагато мудріше України поступає Російська Федерація, яка є одним з основних конкурентів, так склалося. І заробляє на цьому десятки і сотні мільйонів доларів. Це – робочі місця і це – підйом авіаційної промисловості Російської Федерації. Але я хочу звернути увагу, що ті питання, які ви поставили, вони мають право на існування, але вони не регулюються цим законопроектом, який сьогодні вноситься. Я готовий надати вам більш детальну інформацію, якщо треба, буквально сьогодні в Міністерстві оборони. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Развадовський.
10:25:28
РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.
Дякую, Адаме Івановичу.
Я хотів би, щоб міністр відповідав більш лаконічно на запитання. А прошу слово передати Бандурці Олександру Марковичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:25:39
БАНДУРКА О.М.
Шановний виконуючий обов'язки міністра! В доповіді безіменній, про яку я вже згадував, роздали депутатам на руки, анонімній, є цілий розділ по міжнародній безпеці і інтеграції структури НАТО як ключового чинника посилення української безпеки, пріоритети у відносинах і врахування громадської думки та населення про діяльність НАТО. Чи ви знайомі з цим розділом як виконуючий обов'язки міністра чи для вас це теж є ноу-хау? Будь ласка, бо я маю завтра на це відповідати своїм виборцям, які нашу гонитву до НАТО не підтримують, вони просто не розуміють нашої політики в цій площині. Дякую.
ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.
Я бачив цей документ, але я хочу ще раз звернути увагу вас, шановний пане Бандурка, що це – окреме питання, воно не стосується внесеного закону. Я просив би зараз, якщо можна, більше використати цей час, який мені відведений, для висвітлення основних положень цього закону. А ті питання ми можемо окремо тоді обговорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Степанович, сідайте, будь ласка.
Від комітету Кузьмук Олександр Іванович – Комітет з питань національної безпеки і оборони. Немає?
10:27:18
КУЗЬМУК О.І.
Високоповажні колеги, Комітет з питань національної безпеки і оборони уважно розглянув на своєму засіданні цей законопроект. Навчання, які вказані в проекті закону, в указі Президента сплановані в рамках міжнародного співробітництва Міністерства оборони України. Таких навчань 6. Вони поділені на три групи, які проводяться в межах партнерства заради миру, в межах трьохстороннього і двостороннього співробітництва. Об`єднує всі ці навчання те, що вони проводяться виключно з миротворчої тематики. Поширена і географія учасників цих навчань, всі навчання традиційні і проводяться деякі з 1994 року і пізніше.
Мета. Мета досягається і ефект цих навчань, ми переконуємося, із року в рік удосконалюються. Економічний ефект – 600-700 тисяч євро щорічно. Професійний ефект – наша участь в миротворчих операціях.
Комітет проголосував 7 – за, 3 – утримані, проти ні.
Хочу сказати, що вперше такі навчання проводяться практично на нових полігонах, які удосконалюються.
Прошу Верховну Раду підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, будемо обговорювати? Наполягають на обговоренні. Давайте 12 хвилин. Сергій Жижко, будь ласка. Юрій Кармазін підготуватися. Є Жижко? Будь ласка.
10:29:36
ЖИЖКО С.А.
Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.
Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати, відповідно до пункту 2 частини другої, статті 92 Конституції України порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України встановлюються виключно законами України. Зокрема, таким законом є закон України про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на територію України, прийнятий Верховною Радою 6 років тому, 22 лютого 2006 року.
Цим законом, статтями 7 та 8 визначено, що рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України приймається на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, яка визначає відповідність допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України національним інтересам і законам України, в тому числі її міжнародним зобов’язанням.
Це рішення Президента відповідно до пункту 23 статті 85 Конституції України підлягає схваленню Верховною Радою України, яка розглядає питання про таке схвалення, як невідкладне, позачергово. Пропозицію щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2006 році для участі у багатонаціональних навчаннях, підготовлена Міністерством оборони на підставі Закону України про ратифікацію угоди між державами учасницями, які беруть участь у програмі партнерство за ради миру, щодо статусу їхніх збройних сил та додаткового протоколу до цієї угоди від 2 березня 2000 року, Закону України про ратифікацію меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Штабом верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та Штабом верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі, щодо забезпечення підтримки операції НАТО з боку України, від 17 березня 2004 року, та інших міжнародних угод.
На її основі Рада національної безпеки і оборони України вирішила рекомендувати Президенту України прийняти рішення про допуск на територію України у 2006 році для участі у спільних з підрозділами збройних сил України військових навчаннях у рамках міжнародного військового співробітництва підрозділи збройних сил іноземних держав.
Повний перелік навчань, проведення яких в рамках міжнародних програм заплановано на цей рік, а також повний перелік військових частин, техніки та особового складу військовослужбовців іноземних держав наводиться в супутніх документах. Отже, передбачену законодавством процедуру дотримано повністю.
Не підлягає сумніву, що проведення міжнародних навчань сприятиме підвищенню боєготовності Збройних Сил України. Тому пропоную цілковито… Значить, не дискутувати, а прийняти цей законопроект в цілому.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін… На підході.
Будь ласка, Нестор Шуфрич. Підготуватися Юрію Соломатіну.
10:32:59
ШУФРИЧ Н.І.
Нестор Шуфрич, „Опозиційний блок НЕ ТАК!”
Дякую, шановний Адам Іванович .
Шановні колеги, шановні виконуючі обов’язки членів Кабінету Міністрів!
Ну, давайте уже в конце концов скажем людям правду, за что мы сегодня будем голосовать.
Сегодня мы голосуем так называемое продвижение, обратите внимание, 133-я страница того документа, который сегодня Ющенко нам будет представлять, так называемая «дорожная карта евро-атлантической интеграции Украины».
Что нам в ней сегодня говорят? Что в апреле 2005 года „розпочатковано інтенсифікований діалог між Україною і НАТО з питань членства та відповідальних реформ, для розвитку якого Генеральному секретарю НАТО передано початковий дискусійний документ, в якому передбачається активізація консультацій альянсом щодо спрямування діяльності органів державної влади України на підготовку до членства в НАТО”.
Этим документом, почему-то никто не говорит, что предусмотрено 90 миллиардов гривен направить для адаптации Украины в НАТО.
Я скажу откровенно, украинскому народу НАТО и бесплатно, и с доплатой даже не надо, и об этом говорит 70 процентов граждан.
Первые миллиарды уже направлены в бюджете 2006 года, и это в то время, когда 920 миллионов гривен в бюджете 2005 года снято с подготовки к зимнему отопительному сезону. Мы сегодня уже, к сожалению, имеем последствия, трагедии. Сотни и сотни наших граждан погибли этой зимой. Скажите, у нас что, война? Почему от морозов должны гибнуть наши граждане?
Нас за уши тянут в НАТО. И эти шесть учений – это очередные шаги по движению в НАТО за наши же деньги. Почему на этом пути нам сегодня устанавливают цену на газ 110 долларов, а доходы почему-то не увеличиваются?
Ну, ладно газ, бензин. Это, как говорит сегодняшняя власть, переживем. Но почему уже сегодня, в январе месяце, цены на сахар 4,5-5 гривен при мировой цене 300 долларов за тонну, то есть 1,5 гривны за килограмм. Чем украинцы заслужили то, что цены поднялись в 5-6 раз. Неужели сегодня для власти главное – это движение в НАТО да еще и за наши деньги?
Я считаю, что сегодня НАТО – строительство ядерного хранилища для отходов ядерных со всей Европы. это плата за Майдан. И сегодня мы должны это остановить. Мы не имеем права издеваться и ставить под угрозу жизни наших граждан. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка.
10:36:22
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Адаме Івановичу, я хотів би наголосити на тому, що ця ратифікація пов’язана з формальним приводом. Тому що навчання все одно проводилися до цього, будуть проводитися і після цього. Але ратифікація потрібна для того, щоб навчання проводилися законно.
А плачі з приводу вступу чи невступу в НАТО, то, на жаль, вибір є тільки один – або в НАТО, або в інше місце. Якщо це інше місце виступаючий переді мною не назвав, то відповідно, я думаю, що йому було просто соромно це сказати. І це добре. Тому що парламентар поважає на відміну від багатьох урядовців парламент і парламентарів.
Тому я вважаю, що тут треба підтримати ратифікацію з тим, щоб відбулися навчання, тому що за будь-яких обставин армія тільки тоді є армія, коли вона навчання проводить. Коли навчання не проводиться, коли армія раніше використовувалася тільки для будівництва дач і ремонту квартир генералів, то, звичайно, що навчання були непотрібні.
Зараз українській армії потрібні навчання, потрібен вишкіл, потрібне навчання з висококваліфікованими фахівцями з інших країн і це, звичайна річ, допоможе розв’язати ті насущні проблеми, які існують в українській армії сьогодні, тому що не тільки фінансуванням чи недофінансуванням живе армія, не тільки наявністю чи відсутністю пільг чи квартир. Це ті речі, які держава повинна вирішувати, тому що приказка є стара, але вона від цього не перестає бути досконалою „Якщо держава не хоче годувати свою армію, вона буде годувати чужу”.
І тут паралельно можна сказати, що Україна не буде вступити у військовий блок, то її нейтралітет буде таким самим, яким є зараз, бо, коли навчання відбуваються, принаймні за це хтось там в боргу. Хтось називав, що Сполучені Штати мають борг, то Росія, маючи бази флоту в Криму, виявляється, що ще ми їй винні за те, що ці бази тут перебувають. Ми їй винні маяками, територією, майном і всім решта.
Тому, знаєте, коли нейтралітет розуміється дуже особливо і специфічно, то треба називати речі своїми іменами, бо вибори починаються і вибори закінчуються, а держава має бути вічно і постійно, так само як вічними і постійними мають бути інтереси цієї держави. Інтереси держави має захищати українська армія. Щоб вона могла робити це кваліфіковано, то необхідно проводити навчання.
І тому я би хотів запропонувати – менше політики, менше стенань і плачів з приводу того, де буде Україна. Україна все одно буде там, де їй необхідно. Вона буде великою потужною державою, як би цього не хотіли зупинити, цей поступ ті, що зліва або ті, що в іншому місці. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, будь ласка.
10:39:28
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні натопроходці, я звертаю вас до Конституції України. Якщо відкрити першу сторінку, то саме в преамбулі відзначено, що ця Конституція прийнята, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням. Акт проголошення незалежності спирається на Декларацію про державний суверенітет України 1990 року, в якій записано: Україна прагне стати позаблоковою, нейтральною, без’ядерною державою.
Чому ви порушуєте Конституцію, Декларацію, Акт проголошення незалежності України і нарешті волевиявлення народу 1 грудня 1991 року?
Будь-які наступні закони, постанови, акти Президента не легітимні в порівнянні з тим, що записано в Конституції, і тих документах, які її передували. Побійтеся Бога і кайтеся за свої злочини. Це перше.
Друге. Читаю. „Фінансові витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням навчань, передбачається здійснити за рахунок кошторису Міністерства оборони України на 2001 рік”. Це міститься у висновку Комітету з питань національної безпеки і оборони.
Шановні, що у вас безпритульних офіцерів вже немає? Скажіть, будь ласка, що у вас вже армія озброєна належним чином? Куди ви пнетеся?
Тому, я вважаю, що ось такі пропозиції, які містяться в тому документі, який сьогодні розглядається, має відверто зрадницький і антинародний характер.
Чемодан, вокзал, Брюссель – go home!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як багато Юрій Петрович мов знає!
Будь ласка, одна хвилина міністр оборони і будемо визначатись.
ГРИЦЕНКО А.С. Дякую.
Шановні народні депутати! Я хотів би, щоб ми розуміли, що сьогодні винесено на голосування. Питання цукру, ядерних сховищ, НАТО – це важливі, але окремі питання. Зараз в цьому залі присутні люди, які колись були солдатами, у яких діти солдати.
Я хотів би, щоб ви розуміли: якщо ми хочемо, щоб армія була не для параду, а була нормально боєготовна і могла виконувати ті завдання, які визначите ви і які визначить Президент, то вона повинна проводити військові навчання. І такі закони приймалися щороку.
І коли Головою Верховної Ради був представник Соціалістичної партії, і коли Главою Адміністрації Президента був представник соціал-демократичної партії (об’єднаної), і коли главою уряду був керівник Партії „Регіонів” і зараз.
Я впевнений, що і соціалісти, і комуністи, і регіонами, і всі інші, хто хоче, щоб армія була сильною в Україні, вони підтримують цей Закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершилося, прошу заспокоїтися, будемо голосувати.
Я ставлю на голосування про прийняття Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів, збройних сил інших держав на територію України в 2006 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Реєстраційний № 9015. Ставиться на голосування в цілому, як Закон. Прошу голосувати.
10:43:29
За-215
По фракціях, будь ласка. «Регіони України» - 0, комуністів - 1, Народної партії – 30, «Наша Україна» - 39, Блок Тимошенко – 29, СПУ – 2, „Народний блок Литвина” – 22, соціал-демократи (об’єднані) – 1, Української Народної партії – 18, „Відродження” – 13, Партії промисловців і підприємців – 15, Народного Руху України – 15, „Реформи і порядок” – 14, „Єдина Україна” – 7, позафракційні – 9.
Хто за те…
Заспокойтеся, все буде вирішено демократичним парламентським шляхом.
Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу визначатися.
10:44:43
За-215
По фракціях. „Регіонів України” – 0, комуністів – 0, „Наша Україна” – 40, Народна партія – 22, Блок Тимошенко – 34 , СПУ- 0, Народний блок – 22, Соціал-демократича партія (об’єднана) – 0, Української Народної Партії - 18, „Відродження” – 14, Партія промисловців і підприємців – 14, Народний Рух України - 16, „Реформи і порядок” – 14, „Єдина Україна” – 8, Позафракційні – 13.
Я прошу Міністерство оборони, профільний комітет попрацювати з фракціями і комітетами і роз’яснити суть питання.
Розглядається проект Постанови про День уряду України у березні 2006 року з порядком денним „Про стан епідемії туберкульозу в Україні та шляхи її подолання”, реєстраційний номер 8528.
Можемо проголосувати? Можемо проголосувати. Зараз тільки подивимося, шановні колеги, що у нас по днях уряду. На березень у нас немає Дня уряду, тому ми можемо голосувати.
Я ставлю на голосування проект Постанови про День уряду України у березні 2006 року з порядком денним „Про стан епідемії туберкульозу в Україні та шляхи її подолання”, реєстраційний номер 8528. Прошу голосувати.
10:46:48
За-364
Рішення прийнято.
Є у нас проект Постанови про "День Уряду України" у березні 2006 року (з порядком денним "Про підсумки проведення відпочинку і оздоровлення дітей влітку 2005 року та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку і оздоровлення дітей влітку), це реєстраційний номер 8643. Прошу проголосувати. Проведемо в березні два Дні уряду, тобто один День уряду з двома порядками денними. Голосуємо.
10:47:44
За-344
Дякую.
Рішення прийнято.
ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, я прошу вас всіх зайти до сесійної зали. (О п л е с к и)
Так, шановні колеги, в роботі Верховної Ради України бере участь Президент України Віктор Андрійович Ющенко, а також присутній уряд на чолі з Юрієм Івановичем Єхануровим. (О п л е с к и)
Шановний Президенте, шановні колеги, відповідно до статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України. Президент України направив до Верховної Ради України матеріали з текстом послання, які вам вручено.
До виступу зі зверненням до українського народу запрошується Президент України Віктор Андрійович Ющенко. Прошу привітати Президента України. (О п л е с к и)
ЮЩЕНКО В.А.
Шановні народні депутати, шановна громада України!
Для мене є велика честь сьогодні бути в цьому залі і мати можливість звернутися до народних депутатів України.
Рік тому Україна відкрила нову сторінку своєї історії. На місці колишньої Радянської республіки – держава з непевним політичним обличчям і невизначеним майбутнім – з`явилась політично зріла нація, яка здатна самостійно вершити свою історичну долю без будь-чиїх підказок.
Рік тому Україна опинилася в центрі уваги міжнародної спільноти. Зарубіжні держави та їх лідери з інтересом спостерігали за подіями, що відбувалися в Україні. Наші громадяни як на Сході, так і на Заході під різними прапорами довели світові, що є народом, здатним визначати не лише свою історію, але й світову. Розумію, що оцінка наступних поколінь буде вагомішою, але сьогодні прийміть від мене щирі слова подяки усім, хто від тієї чи іншої політичної сили в Україні чи за її межами своєю правдою допомагав Україні повернутися у світовий демократичний процес.
(О п л е с к и)
Новий статус країни відкриває перед нами принципові нові горизонти розвитку, ставить нові завдання державотворення та вимоги до нашого суспільства, до всіх, хто покликаний ці завдання вирішувати. Ми разом з вами належимо до великого народу, який довів свою зрілість і наділив нас владою. У той же час ми належимо можливо до різних гілок влади та маємо різні денні вподобання. І хоча це відрізняє нас, але не робить нас противниками. Ми тісно пов`язані одним обов`язком, який маємо виконувати перед нашим суспільством і нашим народом. Як Президент України я хочу дати оцінку ситуації та задати орієнтири подальшого розвитку суспільства. Я пропоную порядок денний, навколо якого українська громада, усі ми повинні консолідувати власні зусилля. Тому досить сваритися, роботи вистачить усім. Сьогодні як ніколи важливо продемонструвати вміння взаємодіяти та реалізовувати стратегічні завдання розвитку країни, вміти консолідуватись. Переконаний, що лише в ході цієї роботи ми сформуємо досконалу та потрібну для українського народу модель нової системи української влади. Я вірю, що, нарешті, ми започаткуємо в державі новий тип суспільного діалогу та облишимо ганебну практику політичного популізму. Ми повинні піднятися на рівень державного мислення та утвердити новий статус українського політика, здатного проводити в суспільстві нові цінності та відстоювати їх у світі.
Шановні колеги, часто доводиться чути, що сьогодні українцями бути модно та цього замало, я переконаний. Ми маємо зробити все, щоб було ще й вигідно і цікаво, щоб кожен українець міг пишатися своєю батьківщиною. Ми відкрили світові очі на Україну, тому зможемо відкрити і власні очі на світ. Маємо по-іншому подивитися на нашу державу, на власні проблеми і на власні перспективи.
Подібно до того, як ми дивимося у вікно, перш ніж відповідно одягнутися і вийти з своєї хати, ми маємо збагнути процеси довкола нас, вибудувати власне місце серед інших країн світу, власну місію. Сучасна цивілізація розвивається надзвичайно динамічно, часто зміни відбуваються швидше, ніж ми встигаємо їх осмислити. Керуватися у політичній практиці категоріями і стандартами вчорашнього дня - значить прирікати свою країну на історичний програш. Перехідний період 90-их років закінчився. Рубікон перейдено, українська модерна нація відбулася і має реальні шанси увійти в число розвинених країн світу. Що дає мені підстави так стверджувати? Що у нас сьогодні є в активі? Власне кажучи, чому до України сьогодні прикута така увага інших країн світу?
Перше. Ми довели, що в цій країні людська свобода - не просто слово, а вища цінність, яка об’єднує націю та визначає філософію влади, цінність, яку наш народ готовий обстоювати з непохитною волею і рішучістю. Пригадуються слова великого Богдана: „Такої доброї нагоди, щоб кожний на всій Україні користувався вільностями, ще ніколи не було”.
Друге. Ми стали прикладом для інших країн пострадянського простору у самостійному виборі свого шляху, згідно з власними національними пріоритетами, а не під тиском будь-якої сили.
Третє. Викликом для нас, як і для всієї цивілізації на рубежі століть стало те, що не існує, як виявилось, готових універсальних рецептів демократії після років тоталітарного режиму, на багато питань потрібно самим шукати відповіді уперше в новітній історії. Територією України проходить передова лінія глобального розвитку державного управління та сучасних демократичних інститутів. Ми можемо стати прикладом для всього прогресивного людства у формуванні нової демократії.
Четверте. Шлях до економічного процвітання, який Європа пройшла за сотні років, ми повинні пройти за 5-7 років, максимум за 10. Україна може відбутися як повноцінна держава, лише якщо зробить економічний стрибок. Вона має прийняти цей виклик і стати місцем формування нових моделей економічного розвитку, але це все – проблема політичної волі.
П’яте. Україна історично була перехрестям різних культур, цивілізацій, місцем перетину важливих транзитних, міграційних, фінансових, політичних, інтеграційних та інших процесів. Тривалий час це вважалось тягарем, додатковою складністю і перешкодою для національного розвитку.
Переконаний, що сьогодні це – наша колосальна перевага і величезний невикористаний резерв. Фундамент, який ми збудуємо для управління цими процесами, визначатиме перспективи стабільного розвитку не тільки нашої держави, але й регіону.
Рік тому ми отримали завдання суспільства створити нову політичну систему. Це багаторічний процес змін, але вже зараз можна впевнено сказати, що 2005 рік поклав добрий початок на цьому непростому шляху. Завдяки народу ми зруйнували підвалини авторитарно-корупційної системи, отримали свободу, перш за все, свободу слова і свободу політичного вибору. Влада стала відкритою для контролю та чутливою до критики. Для нас політична конкуренція сьогодні – це вже природній стан суспільства.
Різко послаблена та позбавлена державної підтримки система олігархічного контролю економіки, різко порушена корупційна вертикаль влади, зменшується вплив на економіку найнебезпечніших тіньових схем, як то тіньова приватизація чи компенсація, ПДВ тощо.
Суттєво звужено коло бідності. Практично знищено зубожіння. Українська культура, українська культурна політика перестала бути попелюшкою.
Вдамся лише до одного аналізу окремих тенденцій минулого року. Ми отримали країну з ознаками економічного занепаду. Україна жила з олігархонізованою, надзвичайно енергоємною, енергозалежною, незбалансованою, тіньовою і практично не конкурентноздатною економікою, яка по суті вичерпувала свій ресурс.
Почав розкручуватися дефіцит бюджету, який уже становив 12 мільярдів гривень, погіршувалася макроекономічна ситуація. За січень 2005 року темпи росту ВВП скоротилися майже удвічі – з 12 до 6,5. У четвертому кварталі 2004 року валютні резерви Національного банку зменшилися на четверть. З квітня 2004 року почали відбуватися негативні тенденції у всіх галузях національної промисловості. Країна могла б покотитися у прірву бідності і розрухи.
2005 рік був роком початку якісної перебудови економіки. Ми зуміли зробити найважливіше – поставити її на службу кожному українцю. Економіка почала зростати переважно за рахунок розширення внутрішнього споживання, істотно знизилася її залежність від несприятливого і дуже кон’юнктурного сировинного експорту.
Фактично уперше в історії незалежної країни ми сформували модель соціально орієнтованої економіки і забезпечили її практичне функціонування. Тільки така модель змогла забезпечити рекордні показники зростання добробуту людей. Реальні доходи населення збільшилися, вдумайтеся, шановні колеги, на 20 відсотків, соціальні стандарти більше, ніж на 30 відсотків, а допомога на дітей у 4-12 разів. Мінімальну пенсію у цій країні уперше збільшено до прожиткового мінімуму.
Я переконаний, що зазначена модель принесе результати, за які нам будуть вдячні наші батьки, діти і онуки. Ми будемо і надалі розвивати такий соціально-економічний курс. Водночас я хотів би особливо підкреслити, що висока соціальна планка 2005 року була досягнута при збереженні повної макроекономічної стабільності на ринку.
Незважаючи на вагоме соціальне навантаження, ми заспокоїли макроекономіку, дефіцит Державного бюджету - 1,8 % до ВВП, був у межах визначений для країн з перехідною економікою. Ми витримали інфляцію 10,3% у межах середньої за останні 5 років. У другому півріччі вона майже втричі була нижчою, ніж за аналогічний період минулого року, відповідно 3,7 проти 8,4%.
Надходження до бюджету стабільно зростали. Доходів надійшло на 54% більше ніж у попередній рік. Цей курс продовжується і зараз. Уже за січень 2006 року Загальний фонд Державного бюджету виконано на 109% і на 38% збільшено порівняно із січнем попереднього року.
При помірних поки що темпах зростання внутрішнього валового продукту та промисловості ми одержали високі показники економічної та соціальної ефективності.
Резерви Національного банку України зросли на 10 мільярдів доларів або у 2 рази. Таких темпів зростання та обсягів валютних резервів у країні ще не було. Одним із яскравих прикладів нової політики став продаж „Криворіжсталі”, який приніс Україні 4,8 мільйона доларів, що на 20%, мільярда доларів, вибачте, що на 20% більше ніж поступлення від приватизації за всі попередні роки разом узяті.
Практично погашена прострочена заборгованість по ПДВ, яка багато років була джерелом, по-суті, корупції державних чиновників. Ефективні кроки нової влади привели до зниження рівня тінізації. За оцінками міжнародних рейтинг-агентств за рівнем корупційності Україна перейшла з 122 місця на 107 місце. На лютневій пленарній сесії Міжнародної групи з боротьби з фінансовими зловживаннями, ФАТФ, Україну викреслено з чорного списку країн, які ведуть недостатню роботу з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Я буду всебічно підтримувати цей курс і надалі. Україну почали поважати в світі. Це є необхідною умовою для того, щоб відстоювати національні інтереси нашої країни. І в цьому напрямі торік вже було багато зроблено. Зокрема, в результаті захисту вітчизняних виробників від антидемпінгових … збережено ринки ємкістю 182 мільйони доларів, відповідні угоди та домовленості досягнуто з Європейським Союзом у сфері торгівлі текстилем і сталлю. Скасовані торговельні санкції з боку США, які дозволяють розширити експорт по 23 товарних позиціях щороку додатково на суму більше 60 мільйонів доларів.
Незважаючи на суттєве збільшення соціальної складової економіки забезпечено надійну фінансову базу для подальшого економічного зростання. Обсяг депозитів фізичних осіб збільшився, вдумайтесь, на 76 відсотків і становить сьогодні 73 мільярди гривень.
Кредитування економіки зросло на 62 відсотки, а темпи приросту кредитування - у два рази. Кредитування населення зросло в 2,3 рази, майже на 6 відсотків зменшено прямий зовнішній борг держави, або скорочено цей борг на 7 мільярдів гривень. Громадяни почали довіряти державі, вірити у її перспективи.
Шановні колеги! 2005 рік вніс значні зміни у сприйняття України міжнародною спільнотою, наша країна почала стрімко виходити із стану зовнішньополітичної ізоляції, відкриваючи для себе нові можливості на міжнародній арені.
Україна вже утвердилась у світі, як рівноправний суб’єкт міжнародних відносин, її політика є виваженою і передбачуваною. Ми почали будувати взаємовигідні і добросусідські відносини зі своїми партнерами. Водночас, для реалізації стратегічних цілей нашої державної політики важливо забезпечити взаємодоповнення зовнішньої та внутрішньої політики.
Переконаний, саме Україні, історично судилось бути основою інтеграційних процесів у регіоні Центрально-східної Європи, стабільність якого є важливою не тільки для континенту, але і для цілого світу.
Переконаний, українці стануть нацією, яка запропонує світові високі духовні цінності, нові зразки демократичної культури, міжнародної єдності та міждержавного діалогу. У цьому полягає наш глобальний проект і наша місія. (О п л е с к и).
Шановні колеги, на мій погляд, невдачі останніх років були пов’язані з нерозумінням власних ресурсів та можливостей, прийняттям на себе хибних цілей, поверхневим самовизначенням у світі.
Складалася ситуація, коли Південь та Схід України вже не міг без Росії, а Захід спав і марив Європою. Київ перетворився на центр боротьби за владу. І так тривало доти, доки народ не об’єднався і не вирішив долю нашої держави. Ми змінили логіку процесів у державі і в цілому регіоні. Сьогодні не можна допустити, щоб привиди минулого визначали наші мотиви та політичні цілі.
Слід припинити боротися один з одним за контроль над старою владною машиною. Ми продовжуємо виснажувати суспільну довіру, перетягувати рештки старої роздертої ковдри, замість того, щоб ткати нову. Досить бігти за вчорашніми цілями, постійно доганяючи чийсь розвиток, намагаючи комусь сподобатися, копіювати чуже - це не наш шлях і це шлях в нікуди.
Сьогодні для нас, як ніколи, гостро стоїть питання реалізації власної місії, консолідації багатоетнічної нації України та формування реалістичної власної стратегії розвитку.
Своїм першочерговим завданням як Президента України, я бачу повернення системи фундаментальних інфраструктурних реформ для творення України як суверенної держави, життя якої визначається європейськими цивілізованими координатами, а розвиток спрямований від соціально-економічної периферії до центру Світового Співтовариства.
Що нам для цього потрібно зробити? Ми всі і кожен, мусимо крок за кроком відмовитися від пут минулого, які стримують поступ держави. А це: відмовитися від виключно української практики вранці домовлятися, а ввечері ці домовленості порушувати. (О п л е с к и).
Партійна роздробленість залишається одною із базових політичних проблем нації, які зашкоджують структуризації і парламенту, і суспільства. Відмовитися від провокативного мусування у партійних інтересах особливо перед виборами тем, які хоч на йоту розділяють українське суспільство. Чи то йдеться мова про релігію, мову, чи, так звану, федералізацію, НАТО та інше. Відмовитися від політики подвійних стандартів, коли для прикладу сповідуються з одного боку ставлення до змін до Конституції, як до священної корови, і в той же час свідомо нехтується право народу згідно з Конституцією мати дієздатний Конституційний Суд. Відмовитися від, вибачте, традиційного передвиборчого соціального популізму, ціна якого за останні місяці в результаті прийнятих законів - третина Державного бюджету, при чому жодної копійки ресурсів під ці закони не підведено.
А ще треба пройти одну велику школу та навчитися об’єднуватися і формувати консолідовану позицію чи то у зовнішніх відносинах, чи то перед загрозами економічних чи політичних криз.
Події останнього часу першочергово ставлять на порядок денний необхідність формування і розвитку стратегічної спроможності державного управління. Тому на середньострокову перспективу хочу виділити напрямки нової стратегії державотворення і розвитку суспільства, яка дасть змогу кожній політичній силі, громадянам реалізувати свої інтереси та переконання.
Перший напрямок. Це формування сучасної системи державного управління, здатної працювати з глобальними процесами, визначати та відстоювати суспільні інтереси.
Система управління, яку ми отримали у спадок, лише породжує і примножує кризи. Ми маємо конфлікт між старими методами авторитарного керівництва і новими умовами життя у незалежній країні. Наша система влади не вміє рухатися за інтересами громадян, влада продовжує вважати себе єдиним джерелом вироблення рішень. Ми сьогодні приймаємо низку важливих законів, а вони відразу втрачають свою силу. В результаті за гучними назвами стоїть організаційне безсилля або стара адміністративна система. Тому часто наші рішення є благими намірами, якими, як говорив відомий класик, вимощена дорога у пекло.
Хочу звернути увагу політичних сил на те, що влада сьогодні змінює свої джерела. Її все менше у стінах владних будинків. Акцент переноситься на гуманітарні, правові та політичні інструменти, процедури, узгодження інтересів і досягнення порозумінь. Влада все більше зміщується туди, де відбувається самоорганізація громад, де йде пошук нових інструментів державного управління.
За таких обставинах політична партія, яка здатна створити умови для вирішення суспільних проблем, може досить швидко перетворитися на впливову силу у державі, а не лише слугувати поїздом у парламент.
Окремої уваги потребують ситуації прийняття стратегічно важливих для держави рішень. Політичні рішення мають розглядатися публічно, а не нав'язуватися політикам шляхом створення кризи. Нам потрібна нова якість консультаційного процесу в державі.
Не менш нагальною проблемою, що потребує публічних дискусій, є реформування Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу. На розгляд громадськості та політику му у 2006 році будуть винесені основоположні документи – стратегія національної безпеки України та стратегія воєнної безпеки України.
Надійною може бути лише професійна армія із соціально захищеним військовослужбовцем. Ми плануємо з 2010 року повністю перейти на контрактну форму служби з одночасним забезпеченням інноваційного розвитку оборонно-промислового комплексу України та військово-технічного співробітництва.
Шановні колеги, я критичний щодо моделі демократії, яка склалася в Україні. У нас практично не вибудований цивілізований політичний простір. Переконаний: позиція всіх політичних сил має бути відображена у політичному процесі. Н може так буди, що опозиція, політична сила, за якою стоять відповідні групи суспільних інтересів, була виключена з політичного діалогу та насолоджувалася лише критикою іншої.
Вирішення цього завдання вимагає повернутись до теми конституційної реформи. Вважаю за необхідне ще раз висловити своє ставлення до неї. Повторююсь, як гарант Конституції я не зробив і не зроблю жодного кроку на порушення Конституції в редакції, що набрала чинності з 1 січня 2006 року. (О п л е с к и)
Разом з тим, я неодноразово наголошував, що зміни… але я наголошую, що зміни, які набрали чинності і ще мають вступити в дію, це лише часткова реформа системи влади. До того ж це лише реформа на центральному її рівні. Тому вони, на мій погляд, ці зміни не можуть називатися повноцінною політичною чи конституційною реформою, якої сьогодні реально потребує наше суспільство. Внесені до Конституції зміни уже сьогодні демонструють ряд проблем, які ви знаєте, які я хотів частину перелічити. Це неврегульованість питання відставки уряду в разі розпаду коаліції, що його сформувала. Що робити громадянам, якщо одна з гілок влади не виконує своїх конституційних повноважень? Неузгодженість реформи системи влади на центральному і на місцевих рівнях. Остання відкладена мінімум на півроку. Перехід до пропорційного принципу формування представницьких органів місцевих рад не враховує захисту інтересів місцевих громад і містить пряму загрозу наростання відцентрових тенденцій. Це річ очевидна.
Жоден із законів, які регулюють діяльність органів влади, не адаптований до внесених в Конституцію змін. Без прийняття змін до цих законів влада в нових умовах не зможе нормально функціонувати. Переконаний, цілі політичної реформи мають бути набагато глибшими, вони не зводяться лише до перерозподілу повноважень у трикутнику президент-парламент-уряд. Нівелювання масштабу політичної реформи лише до цього перерозподілу загрожує перманентними парламентсько-урядовими кризами, свідками яких ми вже є.
І останнім у цьому ряду, але чи не найважливішим пунктом формування сучасної системи державного управління слід відзначити кадрову політику, якість кадрів. Державна служба перестає бути місцем отримання адміністративної ренти, але вона ще не стала престижною професією.
Ми маємо допустити до державної служби вольові ініціативні кадри нової генерації, це і є наш головний ресурс, який потрібно примножувати.
Другий стратегічний напрямок - це формування інтелектуально орієнтованої економіки. Стан і майбутнє економіки визначають високотехнологічні підприємства, які створюють нові продукти та послуги. Усі ми розуміємо, що розвиток національної економіки на ринкових засадах неможливий, без активно включення України в систему світових господарських процесів. Україна не може стояти осторонь цивілізаційних і економічних процесів, при цьому в умовах глобалізації роль і формат участі країни в міжнародному економічному співробітництві неминуче змінюється.
Ми не маємо права більше рухатися в режимі наздогоняючого розвитку, дивлячись у спину нашим конкурентам. В результаті економічної політики минулих років, Україна ризикує посісти в міжнародному розподілу праці місце притаманне сировинноорієнтованим, низькотехнологічним країнам світу. У ході процесів глобалізації це несе в собі ризики перетворення країни на промислово-технологічну периферію.
Інтеграція у світовий економічний простір вимагає підвищення частки інноваційної продукції та збільшення обсягів надання високотехнологічних послуг. Наше завдання: використавши свій науковий потенціал, стати в рівень з розвинутими країнами світу. Для цього, ми повинні значно більше вкладати в людські ресурси, підвищення їх кваліфікації, дослідження і розробку нових технологій. Хочу підкреслити, що інтеграція в сучасні регіональні. Політичні та економічні альянси з користю для своїх громадян можлива лише за умов підготовки населення та підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів країни.
У цьому контексті ми маємо поглиблювати співпрацю у глобальних високотехнологічних проектах, включаючи приєднання до проектів у рамках оновленої лісабонської стратегії Європейського союзу. Завданням органів державної влади є подальше розширення міжнародного співробітництва усіх напрямків від гуманітарного, науково-технічного до політичного і оборонного. Працюючи над створенням унікальних українських товарів, потрібно змінювати конкурентні переваги вітчизняного бізнесу та захищати себе від недобросовісної конкуренції на світових ринках.
Завданню побудови сучасної конкурентоспроможної економіки, що ґрунтується на людському капіталі та інноваціях, мають відповідати напрями нашої міжнародної політики. Не зважаючи на внутрішні проблеми як у Європейському союзі, так і в Україні, в 2005 році було зроблено більше, аніж за всю історію нашої незалежності для поглиблення відносин і визнання України світовою і європейською спільнотою.
Україна отримала статус країни з ринковою економікою, розпочато переговори про спрощення візового режиму, реадмісію, досягнуто значного прогресу у виконанні плану дій Україна-ЄС, укладено шість важливих галузевих угод у сфері безпеки, транспорту, енергетики, космосу тощо.
Наступні кроки України у сфері європейської інтеграції продиктовані передусім національними інтересами. Це – створення зони вільної торгівлі з Європейським союзом у 2007 році, укладення європейської угоди про асоціації у 2008 році, потім, після виконання копенгагенських критеріїв вступу до ЄЕС, набуття повноправного членства в Європейському союзі.
На двосторонньому і багатосторонньому рівні Україна і в подальшому буде використовувати потенціал стратегічного партнерства з Росією і підтримувати добрі взаємовигідні відносини з іншими країнами-сусідами, бути присутньою там, де є наші політичні, економічні чи гуманітарні інтереси.
2005 рік сміливо можна занести у актив і у відносинах з такими нашими партнерами, як Сполучені Штати Америки, Польща та Румунія. Сподіваюсь, що 2006 рік ознаменується прийняттям стратегічно важливих рішень у взаєминах з цими державами. На порядку денному – це визнання України країною з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства у Сполучених Штатах Америки, підписання відповідного протоколу у рамках процесу оформлення членства України у Світовій організації торгівлі.
Ще одним нашим важливим зовнішньополітичним завданням є утвердження нашої держави як регіонального лідера. Україна не лише поділяє європейські цінності, а й сприяє їх впровадженню в регіоні. Про те, що ця діяльність не є абстрактною, свідчить заснування на самміті 2 грудня у Києві спільноти демократичного вибори як регіональну форму забезпечення демократії, безпеки, стабільності, процвітання в Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні.
Нова регіональна політика України стає одним із ключових елементів європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави. Україна своїми діями підтверджує лідерство в ГУУАМ, все активніше виконує… використовує можливості співпраці у Чорноморському регіоні, зокрема в рамках ПАЧЕС
Головний акцент робиться і далі робитиметься на поглиблення економічної співпраці, поліпшення міжнародного іміджу України, максимальному використанні її потенціалу як надійної країни, транзитера енергоресурсів та партнера у забезпеченні стабільності і безпеки у цьому регіоні. Значний прогрес ми отримали у врегулюванні придністровського конфлікту.
Україна крім цього бере активну участь у підготовці міжнародно-правових документів, що формують правову базу, у тому числі Єдиного економічного простору, керуючись принципами рівно-векторної і різношвидкісної інтеграції з урахуванням норм української Конституції і національних інтересів.
Третій стратегічний напрям – це поліпшення якості життя громадян, консолідація суспільства та відродження духовних цінностей нації. Сьогодні Україна започатковує державну політику, орієнтовану на підвищення економічних, соціальних та гуманітарних стандартів життя для кожного громадянина.
Особливу увагу ми вже приділяємо нашому майбутньому – це дітям. Протягом найближчих років ми заберемо з вулиці безпритульних дітей та створимо їм належні умови для гармонійного розвитку в атмосфері сімейного затишку. Переконаний, що ми станемо свідками того, як необтяжливо стереотипами минулого молодь стане основою консолідації суспільства на принципах міжнаціональної толерантності, культурної множинності та духовних цінностей.
Наразі ми маємо величезний розрив між умовами життя, що продиктовані різницею в доходах різних верств населення. Тому реформування системи оплати праці має стати в голові перетворень. Для цього ми запропонуємо стимули доведення зарплат, виведенню зарплат найманих працівників із тіні. Запровадимо новий стандарт – погодинну оплату праці. Ключове завдання – забезпечити державні стандарти та соціальні гарантії гідного рівня життя кожному громадянину незалежно від місця його проживання.
Для реалізації цієї мети необхідний інноваційний розвиток секторів, які десятиліттями перебували на державних дотаціях. Житлово-комунальне господарство є однією з пріоритетних сфер в повсякденному середовищі людини через яке формується її настрій, через яке громадяни оцінюють діяльність органів управління від начальника ЖЕКу до керівника уряду.
Останні події в Алчевську змішують нас остаточно усвідомити, що нам потрібна послідовна реорганізація всієї галузі житлово-комунального господарства. Нам потрібен план дій, який дасть змогу навести лад у наших під’їздах, на наших подвір’ях, у наших містах і селах.
Для забезпечення надійної роботи систем тепло-, водопостачання, підвищення стандартів якості надання послуг необхідна нова політика ціноутворення, демонополізація галузі, економічно заохочення енерго і ресурсозбереження, а найголовніше, нам бракує ринкових умов роботи цієї галузі, на базі чого виникає великий дефіцит інвестицій в житлово-комунальне господарство.
Ключовим політичним інструментом вирішення завдань стратегічного розвитку суспільства і держави є і залишається Державний бюджет. У бюджеті 2006 року зроблено низку новітніх кроків, які вказують на зміни в бюджетному процесі. Це зниження кількості податків, зменшення розміру ставок, розширення податкової бази, обмеження кількості податкових пільг. І це добре. Але попри позитивні зрушення, діюча система оподаткування продовжувала виконувати по-суті лише одну фіскальну функцію. Інші завдання, пов’язані з стимулюванням продуктивності підприємницької діяльності, ефективності зайнятості, інвестицій та інновацій, вирішувалися, як правило, безсистемно і не проводили до помітного ефекту.
Тому, перш за все, в бюджеті наступного року має бути заплановане зниження податкового тиску. Треба об’єднати наші соціальні збори в єдиний податок. На черзі впорядкування податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств.
Вирішальним чинником у сприянні соціальному та економічному розвитку має стати реформа податкової системи, а саме: прозорий перелік інструментів податкового стимулювання, створення єдиного правового поля діяльності суб’єктів господарювання та умови для подальшої адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
В основу проведення податкової реформи необхідно закласти основне правило: податки повинні бути зрозумілими, стабільними та низькими, але платити їх зобов’язані всі.
Шановні колеги! Переконаний, що консолідація українського суспільства має відбутися на фундаменті духовних цінностей, це ставить для української влади завдання створення організаційних та правових підвалин для цього. Іван Франко, 150-тирічний ювілей якого відзначаємо цього року, писав: „Наша мета - витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю - суцільно культурний організм, здібний до самостійного культурного і політичного життя”.
Духовне відродження нації має спиратися на власну правдиву історію, якій належить пройти через серце і душу кожного громадянина, кожної етнічної громади України.
Вона має бути без білих плям чи недомовленостей, однако своєю для жителів Києва чи Донецька, Львова чи Сімферополя. Це основа для консолідації українського суспільства, запорука постійного громадського діалогу, який має набути інституційних форм, вестись за участю представників різних громад та діаспор.
Він дасть змогу досягти консенсусу у найгостріших і найактуальніших проблемах сучасного розвитку країни і суспільства. Україна здавна була рідним домом для представників багатьох національностей. На нашій землі мирно співіснували послідовники різних релігійних традицій, і сьогодні Україна є однією із небагатьох пострадянських держав у якій зберігається міжнаціональний мир.
Це одне з найбільших надбань, і ми повинні ним дорожити. Наш обов’язок: подальше утвердження міжнаціональної злагоди, запобігання виникненню конфліктів на національному чи релігійному ґрунті.
Представники кожного етносу мають почуватися в Україні краще, ніж на своїй історичній батьківщині.
Нам потрібно сформувати стратегію роботи із співвітчизниками, які проживають за межами України. Я не сприймаю поділу українців на своїх та зарубіжних. Такого ставлення до своїх громадян немає ні у Франції, ні в Німеччині, ні в інших цивілізованих країнах світу.
Усі ми українці, діти однієї землі. Наших людей на всіх континентах десятки мільйонів. Але як Україна захищає їхні інтереси і як вони допомагають Україні утвердитися у світовому просторі.
Важливо створити нову концепцію єднання світового українства , її дієву реалізацію, розробити способи та механізми її наповнення змістом.
Не можу обминути найбільш чутливу для суспільства проблему релігійної сфери, не природне роз’єднання православних церков України.
Незаперечною є необхідність подолання існуючих між найбільшими православними юрисдикціями протиріч та утвердження єдиної помісної соборної первоапостольної православної церкви. (О п л е с к и)
Безумовно, її становлення розглядається в загальному контексті розвитку та утвердження національної ідентичності українців. Зважаючи на стратегічне значення цього питання, держава в праві його активно порушувати та не втручаючись у внутрішньо церковні справи сприяти його розв’язанню.
Важливим фактором формування суспільних цінностей є мова. Нація не може посісти гідне місце серед провідних країн світу, якщо не дбатиме про свою мову і про її розвиток. Державність української мови має виступати не тільки важливим інтегруючим чинником, а й слугувати потужнім фактором культурно-інформаційної, економічної, політичної безпеки нашої держави. (О п л е с к и).
Держава повинна мати власну прозору публічну та системну культурну політику, принципом якої має стати забезпечення максимально широкої участі людини та інститутів громадського суспільства у процесі прийняття рішень, які стосуються культурного життя. Поширення і використання продуктів культури, створення умов для повноцінного задоволення культурних, освітньо-інформаційних потреб жителів усіх міст і сіл України. Українська культура повинна також виконувати потужну репрезентативну функцію, забезпечуючи інтеграцію України у світовий культурний простір. Через кращі зразки нашої культурної спадщини твори сучасної культури світ має пізнати України.
Слід також вести цивілізований діалог та створити відповідні умови для повернення в Україну культурного надбання нашого народу.
Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Умови реалізації зазначених напрямків є злагоджена робота всіх гілок влади та формування системи взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Ми повинні усвідомлювати нову роль громадян у перетвореннях, які здійснюємо. Минулі невдачі та помилки державної політики були пов’язані з відстороненням людей від суспільно-політичних процесів. В результаті влада втрачала не лише авторитет та довіру, але й величезний ресурс позитивних зрушень.
Партнерство має стати новою практикою влади політичних партій та громадських організацій. З цією метою бачу доцільним впровадження програмного підходу в організації діяльності, як інституту президента, так і загалом державного управління.
Перелічені віще стратегічні напрямки дають можливість стати завданнями національних програм розвитку. Національні програми покликані активно залучати населення до вироблення державної політики та забезпечити контроль з боку громадян за реалізаціями стратегічних напрямків. Найближчим часом я видам відповідний указ, яким буде запроваджено ці механізми і окреслено право та інституційне поле їх впровадження.
В останній частині свого виступу дозвольте наголосити на окремих програмах, які ми вже розпочали реалізовувати, або розробка яких завершена ближчим часом. Організація, фінансування, строки їх проведення мають бути встановлені законами та забезпечені прямим бюджетним фінансуванням.
Перше. Програма реформування судової системи і правоохоронних органів. У розвинутих демократичних країнах суд стоїть врівень, якщо не вище інших гілок влади. У цивілізованому суспільстві панує принцип верховенства права.
Так само має бути і в Україні. Основним результатом цих змін має стати підвищення довіри громадян до суддів і правоохоронних органів. З цією метою маємо створити належні умови для діяльності суддів. Ми припинимо ганебну практику, коли видатки Державного бюджету останніх років задовольняли потреби судової системи не більше, ніж на половину. Водночас увага приділятиметься удосконаленню підбору суддівських кадрів, підвищенню вимог щодо їх підготовки та досвіду роботи.
Громадськість матиме засоби контролю за добором кандидатур на посади суддів. Паралельно здійснюватиметься реформування суміжних із правосуддям інституцій – прокуратури, адвокатури, системи виконання судових рішень, нотаріату. На часі приведення діяльності правоохоронних органів до європейських стандартів – з посилення функцій громадського контролю.
Друге. Програма боротьби з корупцією та реформування системи органів державної влади. Подолання корупції в системі державного управління є одним із критеріїв оцінки ефективності діяльності влади. Програма спрямована на підвищення прозорості влади всіх рівнів та передбачає удосконалення системи декларування та перевірок майна, доходів та відповідність рівню споживання вищими посадовими особами, запровадження незалежного моніторингу стану поширення корупційних діянь.
Важливо законодавчо розмежувати політичні та адміністративні функції в системі виконавчої влади, удосконалити процедури діяльності органів влади. Відмежування політичних посад від сфери цивільно-державної служби, становлення правових механізмів захисту службовців від незаконних політичних впливів стане твердим правилом.
Окремим завданням є впровадження нових організаційних форм та стандартів якості послуг, удосконалення механізмів правового захисту громадян у відносинах з органами влади. Розвиток системи адміністративного судочинства стане предметом окремої уваги у цій сфері.
Третє. Програма здоров'я нації. Пріоритетним завданням стає не лікування хвороб, а її профілактика. Це передбачає перехід до сімейної медицини, перенесення акценту на профілактичні та оздоровчі методи, ранню діагностику, сприяння здоровому способу життя. Під час визначення гарантованого рівня медичних послуг маємо переглянути зміст базових послуг для різних категорій населення.
Програма передбачає впровадження нових фінансових та управлінських механізмів для вирішення проблем соціальних хвороб та інфекційних захворювань, а також технологічну модернізацію і розвиток системи підготовки кадрів та досліджень. Завдання найближчого часу – вжити реальних заходів для зменшення кількості захворювань на ВІЛ-інфекцію СНІД, туберкульоз, онкологічні та серцево-судинні захворювання.
Програма „Конкурента освіта”. Передбачає підвищення доступу до якісної освіти, у тому числі шляхом цільової підтримки обдарованих дітей, дітей з малозабезпечених родин. Програма включає також розвиток освітянських закладів у сільській місцевості та малих міст з урахуванням демографічних чинників, тенденції на ринку праці, перспектив соціально-економічного розвитку регіонів та покликання сформувати в Україні сучасну систему безперервної освіти, навчання протягом життя. Наше завдання – відродити інтерес до наукового пізнання, сприяти зростанню висококласних фахівців, перш за все, у прикладних науках. Це можливо тільки за умов цілеспрямованого примноження інтелектуальних ресурсів нації. У цьому інтереси держави і окремого громадянина збігаються. Для кожної української родини хороша освіта – це шанс для її дитини. А освічена людина – це шанс для всієї нації. Тому сьогодні я ініціюю впровадження механізму цільових грантів для молодих вчених. Окрема увага науковим школам, що займаються перспективними дослідженнями, критеріями ефективності державних інвестицій в науку буде не кількість кандидатів і докторів наук, а зроблені ними відкриття глобального масштабу, інноваційні ідеї комерціалізовані на світових ринках.
Програма „Відродження села”. Аграрний сектор потребує пильної уваги всього суспільства, оскільки земля для українців – це не стільки знаряддя виробництва, скільки духовна і культурна спадщина. Програма передбачає створення єдиного реєстру землі та об`єктів нерухомості, Державного земельного кадастру, видачу державних актів на право власності на земельні ділянки.
У сільськогосподарському виробництві ключовим є питання ціноутворення. Подолати диктат посередниками ми зможемо шляхом наближення системи торговельних бірж, інших ринкових інститутів до виробника, що дасть можливість селянину отримати гідну ціну за його продукцію.
Окремий акцент програми – створення достойних умов життя в сільській місцевості, консолідація ресурсів на принципах партнерства та державного, як державного так і місцевого рівня. Для закріплення молоді на селі буде передбачено окремий соціальний пакет на основі державного контракту з випускниками ВУЗів. Ідеться про надання пільгового кредиту на житло і, так звані, підйомні при першому працевлаштуванні. Я буду ініціювати відповідну програму підтримки, яка передбачає в тому числі не менш 5 тисяч гривень державної допомоги для кожного молодого спеціаліста, що приїхав працювати в село і має намір там залишитися.
Наступним кроком, у рамках програми, стане збільшення частки оплати праці в структурі витрат на виробництво сільськогосподарської продукції з нинішніх 15 до 33 у найближчі роки. Це наблизить заробітну плату селян до середньої заробітної плати в Україні.
Програма розвитку високих технологій – це шоста програма. Переконаний, рецепт українського технологічного прориву у відмові від хибного уявлення про вирішальну роль чиновника у створенні інновацій. Функція держави – створити зрозумілі і справедливі правила гри. Тому я розраховую на підтримку парламенту у цьому питанні. Слід пам’ятати, що Україна конкурує зі своїми сусідами за глобальні інвестиції. Аргумент про вигідне географічне становище уже не може бути переконливим для інвесторів. А тезу про дешеву робочу силу ми повинні взагалі забути. Важливо створити якісно нові конкурентні переваги, розвинену інфраструктуру, кваліфіковані кадри, ефективне державне управління. Високотехнологічні виробничі проекти відомих світових компаній можуть стати стимулом для підвищення технологічного рівня української економіки.
Однак, дорогі і до нашого часу, і що до грошей, бюрократичні процедури започаткування бізнесу та тривалі митні процедури роблять шанси України на залучення таких інвестицій дуже мізерними.
Найближчим часом законопроекти, що врегульовують ці проблеми будуть подані на розгляд Верховної Ради. Водночас підготовлено проект указу щодо підтримки ініціативи українських підприємців під робочою назвою „Українська силіконова долина”. У рамках цього проекту на базі академічних установ та університетів п’яти регіонів України будуть створені міжнародні технологічні центри. Так ми поєднаємо наукові відкриття та комерційні можливості. В результаті лише на старті 100 мільйонів доларів приватних інвестицій протягом перших років та понад півтори тисячі нових робочих місць стануть критерієм успішності цього проекту.
Програма підвищення енергоефективності української економіки, підвищення ефективності енергоспоживання та диверсифікації постачання енергоносіїв – це ключові тези програми. Механізмами її реалізації є програми житлово-комунального господарства на засадах конкуренції, впровадження енергоаудиту у побутовій сфері та на виробництві.
Ми запропонуємо чіткий економічний механізм заохочення енергозбереження. Критерієм успішності програми стане зменшення енергоспоживання уже протягом найближчого року на 10%. Ми докладемо зусилля до версифікації джерел постачання та шляхів транспортування енергоносіїв до України. Для цього буде прискорена реалізація міжнародних енергетичних проектів.
Шановні народні депутати! Переконаний, що ці та інші стратегічні програми стануть локомотивами національного розвитку, навколо якого об’єднаються фінансові та людські ресурси, зусилля влади, громадськості і бізнесу. Наші спільні малі і великі перемоги на цьому шляху кожного дня наближатимуть нас до досягнення трьох стратегічних цілей: підвищення якості життя громадян, утвердження ефективної економіки знань і розбудови справедливої і прозорої системи влади.
Наголошую: нас об’єднує спільне майбутнє.
І нарешті, переконаний, після проходження етапу часткових змін до Конституції ми вийдемо на проведення реальної комплексної політичної реформи, яка будуватиметься на таких пріоритетах:. перше - забезпечення участі громадян в управління державою; друге – запровадження механізмів реальної підзвітності всіх гілок влади та органів державного управління перед суспільством та відповідальність її перед громадянами; третє - підвищення дієздатності та ефективності функціонування системи влади через збалансований розподіл повноважень і функцій між гілками влади та органами.
Четверте. Делегування повноважень органам місцевого самоврядування та запобігання відцентрованим тенденціям, передача місцевим громадам функцій виконавчих органів та одночасно достатніх ресурсів для їх реалізації.
П’яте. Подолання корупції в органах влади, спрощення механізмів надання адміністративних послуг населенню, забезпечення політичної, нейтральності та суспільної престижності, професійної державної служби.
Шосте. Адаптація інститутів політичної системи та громадського суспільства до нових суспільних потреб, нові вимоги до політичних партій, нові умови і стимули для неурядових організацій.
Хочу наголосити, що шлях реалізації цих принципів має обов’язково передбачати взаємодію всіх гілок влади, повноцінну участь суспільства та досягнення консенсусу еліти. Процес впровадження нової моделі державного управління та удосконалення політичних інституцій має бути прозорим і бездоганно правовим. Щоб не було жодних підстав ставити під сумнів її легітимність.
Тому я пропоную такий план дій щодо проведення дійсно народної політичної реформи.
Створити конституційну комісію з представників політичних сил, громадськості, неурядових організацій, органів місцевого самоврядування, науковців, експертів з метою вироблення проекту нової редакції Конституції України. (О п л е с к и)
Провести всенародне обговорення виробленого проекту. Для цього проекту нової редакції Конституції, напрацьованої конституційною комісією, винести на Всеукраїнський референдум. Розробити та прийняти низку законодавчих актів, які розвивають конституційні норми та забезпечать ефективну дію нової політичної моделі. Це насамперед закони про Кабінет Міністрів України, Президента України, Регламент Верховної Ради України та інші.
Як гарант додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина я вважаю цей шлях оптимальним з точки зору поєднання завдань участі суспільства і легітимності усього конституційного процесу. Переконаний, що досягнення навколо цього питання цілком можливого консенсусу.
Із цією метою наголошую, що виборів у Верховну Раду України не ініціюватиму розгляду в Конституційному Суді питання щодо закону 2222. Разом з тим хотів би ще раз висловити свою стурбованість відсутністю у державі дієздатного Конституційного Суду. Впевнений в тому, що вже в найближчі дні Верховна Рада України забезпечить приведення до присяги суддів, обраних з’їздом суддів та призначених Президентом України, а також обере свою частину суддів.
Шановні колеги, на завершення хочу згадати слова імператора Наполеона, які сьогодні люблять цитувати, що політика – це доля. Очевидно у нього був власний історичний контекст, мотиви та розуміння політики.
Я хочу наголосити, що саме в наш вік випало вирішувати долю наших людей і долю цієї держави. У 19 столітті, коли Європа стала на шлях творення нинішніх національних держав, у європейській думці вперше з’явився той погляд на націю, який і нині в епоху глобалізації визначає політичні пріоритети кожної, що поважає себе, держави.
У нас цей погляд найточніше висловив Тарас Шевченко, визначивши націю як спільноту мертвих і живих, і ненароджених земляків в Україні і не в Україні. Вдумайтесь в ці слова. Кожен із нас несе відповідальність одночасно і перед днем сьогоднішнім, перед виборцями, які делегували його у владу, і перед пам’яттю всіх минулих поколінь, які передали нам у спадок цю країну, і сьогодні більшою мірою ніж будь-коли перед новими ненародженими поколіннями українців, чиє майбутнє напряму залежить від того, наскільки адекватно ми зуміємо відповісти на поставлені нам історією виклики.
Наш український Сократ, мій улюблений філософ Григорій Сковорода казав: „Найбільша втрата – це втрата часу”. І коли я чую, що деякі аналітики прогнозують відсутність значних змін у країні через політичну боротьбу, то ставлю собі питання, чи розуміють політики ту ціну, що сплачує і буде сплачувати суспільство в цілому і кожна людина своїм життям, добробутом, своїм нереалізованим потенціалом за чиїсь амбіції, за боротьбу за владу. Мені б дуже не хотілось, що колись, через багато років історики ламали собі голову: так коли ж все-таки був перехідний період в Україні? Тоді, коли вони намагались і вагались, що робити з незалежністю, чи коли не знали, як використати відвойовану свободу.
Також не хочу, щоб колись, ми, дивлячись в очі своїх онуків, згадували цей період, готові віддати все, аби повернутись сюди та зробити все по-інакшому.
Переконаний, сьогодні нам нічого ділити. Держава потребує нової об’єднавчої ідеології. Нею же не може бути боротьба за незалежність чи свободу, боротьба з режимом чи ще якась боротьба. Взагалі нею не може бути будь-що, що пов’язане зі словом боротьба. Сьогодні маємо вилізти з окопів, скласти зброю та подати один одному руки.
Переконаний, в цьому році нам належить вести країну до успіхів, розвитку і процвітання. Ми маємо зібрати мільйони воль та талантів в один єдиний кулак і зробити ще один крок на зустріч людям.
Дякую вам за увагу і слава Україні! (О п л е с к и)
ГОЛОВА. Дякую.
Засідання веде МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Для того, щоб осмислити почуте оголошується перерва на 30 хвилин.
Початок засідання о 12 годині 20 хвилин.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ