Geum.ru

Верховної Ради України на пленарному засіданні восьмого лютого 2006 року. Розглянуто 14 питань порядку денного. За результатами їх розгляду: прийнято шість закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Буждиган п.п.
Кармазін ю.а.
Буждиган п.п.
Максюта а.а.
Мироненко в.а.
Кармазін ю.а.
Шкіль а.в.
Шуфрич н.і.
Шульга м.о.
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"), реєстраційний номер 9041. Народний депутат Садовий Микола Ілліч. Підготуватися Буждигану Пилипу Пилиповичу. Немає Садового? Так, будь ласка, хто… Зараз, зараз, почекайте, я подивлюсь, хто автори. Автор тут один тільки – Садовий. Тому, будь ласка, від комітету Буждиган, прошу.


12:56:31

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо ВАТ "Нікопольський завод феросплавів”), поданий народним депутатом Садовим.

Законопроектом пропонується включити до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (це додаток номер 1 до Закону України „Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”) акції, що належать державі у статутному фонді ВАТ "Нікопольський завод феросплавів".

Головне Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні проект може бути взятий за основу, адже це сприятиме зняттю соціальної напруги як в цьому підприємстві та в принципі як і по цілій Україні.

Комітет підтримав проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо ВАТ "Нікопольський завод феросплавів”), реєстраційний номер 9041, і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу і у випадку, передбаченому статтею 6.5.5 Регламенту Верховної Ради, якщо буде добра воля депутатів, прийняти у другому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, тут у нас є і ще аналогічна Постанова з приводу цього заводу, то я пропоную заслухати повідомлення про постанову - зараз, Пилип Пилипович, бо є автор… один з авторів постанови - а потім обговоримо в загальному, бо це одна і та сама проблема і окремо будемо по кожному голосувати. Будь ласка, проект Постанови про невідкладні заходи щодо врегулювання ситуації навколо ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", реєстраційний номер 9042. будь ласка, тут Кармазін Юрій Анатолійович. Підготуватися Буждигану.


12:59:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блоку Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати, народний депутат Садовий, народний депутат Кармазін внесли постанову в Верховну Раду України за номером 9042 про невідкладні заходи щодо врегулювання ситуації навколо ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”.

Внесення цієї постанови було вимушено тим, що представники цього трудового колективу, ви пам’ятаєте, в самий найлютіший мороз були тут під Верховною Радою, були під Кабінетом Міністрів, під Адміністрацією Президента і всі виходили, всі обіцяли розібратися, подивитися, що робиться навколо цієї ситуації, навколо цього заводу. Неодноразові заяви щодо намірів здійснити продаж контрольного пакету акцій „Нікопольський завод феросплавів” по тій же схемі, що і „Криворіжсталь” з елементами аукціону - хто більше заплатить - наводять на деякі нас роздуми. Чи маємо ми ще раз наступити на одні і ті ж граблі, на які вже наступили? Зараз уже наші комісії, комісії Верховної Ради розбираються: що робиться з проблемами виконання, чи невиконання обов’язків, взятих на себе інвестором по „Криворіжсталі”? І що виявляється? Уже відмовляються від закупок вітчизняного вугілля, вітчизняного коксу, уже відмовляються від зниження цін і підвищуються ціни на продукцію. І відмовляються від послуг наших підрядних українських організацій.

Якщо така проблема сталася і там 56 тисяч трудового колективу в „Криворіжсталі” громадян України, яких ми таким чином кидаємо на откуп, тому що ми розуміємо, що держава не має важелів, щоб захистити інтереси. Розірвати ту угоду, по якій ми заплатили, отримали 24 мільярда, ми не можемо. Тому що тоді нам треба повернути гроші, але грошей у нас нема. І всі розуміють, що ситуація може бути тупикова.

Враховуючи це, враховуючи і бачучи, що може бути аналогічна ситуація з „Нікопольським заводом феросплавів”, я хочу вам нагадати, що 11 заводів металургійних у нас виплавили 38 мільйонів тон сталі і витратили 200 тисяч тонн власних феросплавів вітчизняних.

44% - це Стаханівський і Запорізький завод феросплавів, і 56 – це Нікопольський завод феросплавів. Тобто, Нікопольський – найбільший. Якщо його скуплять по тій же самій схемі, ми отримаємо зараз те, що не буде у нас сировини для роботи наших підприємств металургійних.

Тому пропонується запровадити мораторій на приватизацію пакета акцій, які належать державі в статутному фонді ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Сідайте.

Будь ласка, думка профільного комітету, потім будемо обговорювати обидва законопроекти разом.


13:02:23

БУЖДИГАН П.П.

Комітет дуже уважно розглянув дану пропозицію народних депутатів Садового і Кармазіна. Проект постанови Верховної Ради України про невідкладні заходи щодо врегулювання ситуації навколо ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”, і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти її в цілому.

Проектом постанови пропонується запровадити мораторій на приватизацію пакету акцій, що належать державі у статутному фонді ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України та вирішення питання управління цими акціями у період дії вказаного мораторію.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує прийняття даного проекту постанови. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Пилип Пилипович.

Так, шановні колеги, обговорювати будемо? Ні. Дехто….

Голосуємо? Ніхто не наполягає на обговоренні? Немає таких.

Тоді, шановні колеги, з вашого дозволу, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін …

Так, будь ласка, Міністерство економіки, прошу. Максюта.

Підготуйтеся.


МАКСЮТА А.А.

Шановні народні депутати, я хотів би звернути увагу, що при голосуванні цього закону треба вважати, що такі пропозиції згідно закону про приватизацію державного майна має подавати Кабінет Міністрів. І ця умова не витримана. І на сьогодні ще не завершено процес передачі акцій. Я прошу врахувати це і можливо утриматися від голосування.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я так дивлюся, справа тут сидів недавно Іван Степанович, який казав крилату фразу: „Верховна Рада все може”.

Тому я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" щодо ВАТ "Нікопольський завод феросплавів". Реєстраційний номер 9041. Прошу голосувати.


13:04:51

За-284

Я ставлю пропозицію комітету про прийняття в цілому як Закону про внесення змін до Закон України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” щодо ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”. Прошу голосувати.


13:05:22

За-287

Дякую, закон прийнято. По фракціях.

„Регіони України” – 57, комуністів – 55, Народної партії – 36, „Наша Україна” – 19, Блоку Тимошенко – 0, соціалісти – 29, „Народний блок Литвина” – 22, соціал-демократи (об’єднані) – 6, Української народної партії – 11, „Відродження” - 12, Партія промисловців і підприємців – 1, Народний Рух – 0, „Реформи і порядок” – 12, „Єдина Україна” – 0, позафракційні – 17.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому постанови про невідкладні заходи щодо врегулювання ситуації навколо ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”. Реєстраційний номер 9042. Прошу голосувати.


13:06:28

За-289

Дякую. Постанова прийнята.

По фракціях? Ну, будь ласка, це ж майже зрозуміло, що те саме.

„Регіони України” - 57, комуністів – 54, Народної партії – 35, „Наша Україна” – 23, Блоку Тимошенко – 0, соціалісти – 29, Народний блок Литвина - 22, соціал-демократи (об’єднані) – 16, Української народної партії – 11, „Відродження” – 12, Партія промисловців і підприємців - 2, Народний Рух України – 0, „Реформи і порядок” – 11, „Єдина Україна” – 0, позафракційні – 17.

Так як ми з вами проголосували 235 голосів, зараз слухається проект Постанови про Звернення Верховної Ради України "Про необхідність першочергового укладення міждержавних угод, які мають відношення до позиції України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан відносно третіх держав, для формування Єдиного економічного простору", реєстраційний номер 8431. Народний депутат Мироненко. Підготуватися Грачеву.


_______________. Я прошу прощения. Адам Иванович, я прошу прощения, сначала 8432, там нарушили последовательность.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 8432 спочатку. Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про прискорення укладення Угод між Україною, Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Республікою Казахстан відповідно до Закону України від 20.04.2004 р. "Про ратифікацію угоди про формування Єдиного економічного простору". Будь ласка, Мироненко.


13:08:08

МИРОНЕНКО В.А.

Фракция коммунистов, Крым, Мироненко.

Уважаемые соотечественники, учитывая то, что создание Единого экономического пространства Украины, Белоруссии, Казахстана, России предполагает рост экономики, повышение жизненного уровня нашего народа, стабильную поставку в Украину энергоресурсов по доступным ценам, стабильный экспорт отечественной продукции, наполняющий госбюджет и местные бюджеты, мы настаиваем на принятии постановления № 8432 о необходимости ускорения заключения межгосударственных соглашений для создание ЕЭП. Как Президент Ющенко, правительство Тимошенко, Еханурова вели переговоры по газу, мы знаем. Результаты их совместной деятельности известны. Так же ведутся переговоры по созданию ЕЭП.

Не идя на реальное создание ЕЭП, не заключая необходимых регулирующих соглашений, они закономерно порождают торговые, экономические конфликты, противоречия между братскими народами, порождают с целью вталкивания Украины в НАТО, что противоречит интересам народов Украины.

Обеспечивая потерю традиционных рынков в России, Белоруссии, Казахстане, они говорят о необходимости поиска новых рынков сбыта украинских товаров, рынков энергоносителей. Хотя разумно не терять, а сохранить и развивать существующие рынки, создавая единое экономическое пространство, для чего и требуется принятие постановления номер 8432.

Для создания ЕЭП необходимо заключение 92-ух соглашений, однако, за период переговоров ни одно из 92-ух соглашений не заключено.

Наши правители лишь пытаются дотянуть до выборов, а потом отказаться от ЕЭП, этим они наносят огромный ущерб, как отечественной экономики так и реализации свобод, прав наших граждан. Ибо создание ЕЭП призвано обеспечить не только рост экономики, но и существенный рост жизненного уровня народа, свободное перемещения наших граждан через границу, решение проблем трудоустройства, социальную защиту, пенсионные гарантии наших граждан работающих в Белоруссии, Казахстане, России.

Для отказа от подписания соглашения можно найти тысячу оправданий, но, думаю, все со мной согласятся, что нельзя назвать нормальным явлением, когда из 92-ух соглашений за более чем годовой период ни одно соглашение не заключено.

Учитывая это, а также учитывая необходимость развития выгодных Украине экономических, торговых связей, призываем поддержать постановление номер 8432, о необходимости ускорения заключения соглашений для реального создания единого экономического пространства Украины, Белоруссии, Казахстана, России.

Это необходимо народу Украины, и мы убеждены, каждый народный депутат, который, действительно, является народным депутатом, думающий об интересах народа Украины, об экономике Украины, поддержит этот проект постановления, который ведь ничего плохого не предполагает, а только развитие экономических связей, рост производства, повышение жизненного уровня народа. Спасибо.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Профільні комітети і комітети зарубіжних, міжнародних зв’язків, і комітет Станіслава Івановича Гуренка на своїх засіданнях підтримали проект заяви. Як ви бачите, вона абсолютно, як то кажуть, нормальна заява, яка йде на зустріч тому, щоб ми реалізовували Закон, який ратифікували.

Будемо обговорювати? Зараз я подивлюся. Так, будь ласка, скорочена процедура. Кармазин, підготуватися Шкілю.


13:12:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни, «Блок Юрія Кармазина».

Шановні народні депутати. Сьогодні багато говориться про те, що нам треба, чи не треба укладення міждержавних угод, які мають відношення до позиції України, Російської Федерації, Білорусі, Казахстану і відносно інших країн для формування єдиного економічного простору.

І про заяви Верховної Ради про прискорення укладення угод між Україною, Російською Федерацією, Республікою Бєларусь, Казахстаном, відповідно до Закону України „Про ратифікацію угоди про формування єдиного економічного простору”.

Шановні друзі. Я вважаю, що нам треба, насамперед, дуже серйозно підходити до цього питання і не заполітизовувати його. Текст звернення Верховної Ради України пропонується до кого? До уряду. Тобто ми звертаємося до підлеглої собі структури, я наголошую на Конституції, і це сьогодні тут розглядаємо без присутності самого уряду. Це взагалі нормально, чи ні? І що це за звернення, яка правова природа документа, який ми зараз пропонуємо прийняти. Верховна Рада приймає постанови, акти, закони, а це заява, звернення до свого уряду про те, щоб першочергово укладали міждержавні угоди, які мають відношення. От вони і уклали в січні місяці 4 соглашеніє по газу, де порушили ті закони, яки ми ратифікували. То, мабуть, це і був перший етап того усного звернення, яке посилали.

Я, в принципі, вважаю, що звернення може бути до парламентів інших країн, як це ми формулювали раніше. Давайте ми зробимо звернення до Федеральних Зборів Російської Федерації, де поставимо питання так: „Люди, ви говорите про те, що ми сусіди, що ми родичі майже, то давайте налагодимо між собою співпрацю і між нашими підконтрольними нам урядами. Давайте тоді запровадимо, дійсно, братерські стосунки, а не вбивство газовою дубинкою, бо ми ж і кранами можемо також почати воювати, перекривши зараз весь цей газ, який іде. І ми відкидаємо такі проблеми”. Давайте готувати звернення до урядів цих країн. А звертатися до свого Кабінету Міністрів, я вважаю, не зовсім серйозно, я вважаю, що це треба переробити і зробити зверненням до …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу, ви праві теж останнє, а з приводу того, що ви казали, що ми не маємо права приймати, ми приймаємо постанову про заяву. Все відповідно до Конституції.

Будь ласка, Андрій Шкіль. Підготуватися Нестору Шуфричу.


13:15:45

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція «Блоку Юлії Тимошенко».

Я хотів би, по-перше, поцікавитися, звичайно, який профільний комітет проходила ця постанова, які висновки профільного комітету, тому що ми так цього і не почули. Це, звичайно, також цікаво, тому що складається враження, що це певним чином вкотре парламент втягується в законопроект, який повинен якимсь чином посіяти розбрат у самому ж парламенті. Як на мене, це таким чином виглядає. І с тим, щоби у черговий раз продемонструвати, що у парламенті існують полярні точки зору, що парламент не є тим органом, котрий може працювати конструктивно. І я вважаю, що це не найкращий спосіб демонстрації політичних симпатій чи антипатій. І підкреслюю, що даний законопроект, він несе і має в собі тільки єдине – передвиборчий характер. Він нічого не має спільного ані з зовнішньою політикою країни, він нічого не має спільного ані з покращанням життя всередині України. Це закон, котрий чітко позиціонує ті політичні сили, які виступають за скасування української незалежності, за скасування української державності, за ліквідацію інститутів влади з тим, щоб чітко і комфортно або дискомфортно почувати себе в новому економічному просторі.

І я хотів, щоб кожний виступаючий з цього приводу власне це і підтвердив, бо співати пісні про великий нерушимый Советский Союз можна, але треба сказати – тоді ідіть, там і живіть, тому що я особисто там нажився. І той, хто хоче жити там, може туди повернутися, емігрувавши, наприклад, в Північну Корею. Ви відчуєте, як там класно і якісно можна реалізувати надбання комунізму, опозиціонуючи Кімерсену чи Кім Чан Іру.

Тому я хотів би наголосити на тому, що цей законопроект, він чітко диспозиціонує представників політичних сил. І коли ви будете дивитися на результати голосування, шановні радіослухачі і телеглядачі, ви маєте бачити, що той, хто проголосував за цей законопроект, він проголосував проти незалежності України, він проголосував проти економічного суверенітету, він проголосував проти врешті-решт української державності.

Тому я хотів би, чуючи голоси схвалення з зали, наголосити, що перед виборами не вартує використовувати парламент як засіб реалізації політичних прожектів. Це неефективно, тому що… Неефективно, я ще раз наголошу. І демонструвати силу голосу вартує в іншому місці вам. Тому я прошу мене не перебивати, я завершую, що ми, звичайно, за це голосувати не будемо. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Шуфрич. Підготуватись Миколі Шульзі.


13:18:56

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги! Шановні співвітчизники! Конечно же сегодня смешно звучит, что мы якобы теряем независимость. У меня вопрос. А почему Соединенные Штаты Америки и Мексика, создав зону свободной торговли, не потеряли свои независимости? Почему сегодня в рамках Евросоюза создана зона свободной торговли, при этом Франция не перестала быть Францией, Германия не перестала быть Германией, Испания не перестала быть Испанией? И почему же Брюссель и Вашингтон нам сегодня не рекомендуют двигаться в сторону создания, в первую очередь, зоны свободной торговли и зоны единого таможенного тарифа со странами, с которыми у нас переплетены исторически и экономически наши национальные экономики и производство?

Сегодня мы стали свидетелями выступления «сказочника», который попытался нам представить сказку, в которую уже и сам не верит. Но он врал или обманули его, когда готовили ему, когда готовили ему цифры для доклада, а именно Ющенко сегодня сказал, что темпы роста ВВП в прошлом году у нас сократились в 2 раза. Не надо обманывать украинский народ, независимо от того, на каком языке этот народ думает. Сегодня реальное сокращение темпов производства в 5 раз, а в январе 2006 года впервые за 5 лет мы имеем падение не только темпов производства, но и самого производства на 2,5 процента. Сегодня по дороге в ЕС что мы сегодня получили? Ну понятно, цены на мясо должны были подняться, потому что управляющий делами Тарасюк является владельцем «Нашей рябы». Так «Наша ряба», пожалуйста, для «Нашей Украины». По цене 15 гривен за килограмм. А нам верните, пожалуйста, цену на куриное мясо по 8 гривен. Понятно, что если в прошлом году цены на сахар были 4,5 гривны, начиная с июня месяца, то в этом году уже с января. Что, «шоколадному зайцу» на домик не хватает в Конче-Заспе достроить? И весь украинский народ будет скидываться? Я понимаю, что в последний «оранжевый» месяц нужно сорвать все, что можно. Но почему за это должен платить украинский народ?

Сегодня в этом выдающемся… сказке, в которую Ющенко сам не верил, мы увидели неуверенность, боязнь за свое политическое будущее. Я уверен: будущего нет никакого. А сегодня на референдуме, я уверен, народ Украины скажет: где ему лучше со странами, с которыми мы вместе работали, побеждали на войнах, в том числе и Наполеона в 1812-14 годах, чем с теми, кто сегодня толкает нас в нищету и травит нас ядерными отходами.

Сегодня мы должны поддержать это заявление и поставить точку на этих спекуляциях. Наша фракция, как я уверен большинство проголосует „за”.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги. Нестор Іванович, тільки війна була в 812-ому році, 14-ий трохи до іншої війни вже відноситься, уже трохи до іншої війни вже відноситься.

Будь ласка, Микола Шульга, фракція комуністів.


13:22:21

ШУЛЬГА М.О.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, я думаю, що ця заява, яку ми сьогодні обговорюємо, вона має дуже важливе значення, не зважаючи на те, що вона має форму заяви. І те, що прозвучало тут, що не мов би це має передвиборний характер, насправді, це не передвиборний характер, а ця заява має відношення до стратегічного вибору України, до її перспективи в найближчі роки і на більш широку перспективу. Справа в тому, що дуже часто ми вміємо говорити, а коли починається реальна робота, то виявляється, що все відбувається навпаки.

Заяви про інтеграцію в Європу, ну, прекрасні слова. Але ж давайте подивимось на реальний стан економіки. Ну, давайте ж не забудемо, що в нас внутрішній валовий продукт, навіть, порівняно з 90-им роком впав до 40% тільки. З таким рівнем продуктивності праці, з такими технологіями, а також з тими інноваціями, яких не відбувалося останніх 15 років, ну, хто ж нас чекає на західному ринку? А в цей час ми ще можемо конкурувати, можемо ще свою продукцію подати на схід, в країни, які об’єднані в ЄЕП. Ну, як же не використати цю можливість?

Так, не приймають, скільки б ми не говорили, що ми хороші, що ми гарні, нас гладять по голівці, але крім того, що нам пропонують у них купувати товари, нічого іншого у нас немає. А тут ми втрачаємо ринки.

Що у нас буде через 2-3 роки, що залишиться від економіки? Про це треба думати.