Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материалаДокументы

Содержание


За офіційним протоколом
офіційні візити
Робоча поїздка голови верховної ради україни
Вручення відзнак верховної ради україни
Конференції, семінари
Привітання, телеграми
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6


№ 14 (56) 15-19 грудня 2003 року

ЧЕТВЕРТА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ


У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 1

За офіційним протоколом 32

офіційні візити 35

РОБОЧА ПОЇЗДКА ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 37

ВРУЧЕННЯ ВІДЗНАК ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 40

КОНФЕРЕНЦІЇ, СЕМІНАРИ 40

ПРИВІТАННЯ, ТЕЛЕГРАМИ 42



У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ


Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував парламенту підтримати зміни до деяких законів України (щодо ліцензування діяльності з проведення фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об’єктів).

Зазначалося, що проект підготовлено у зв’язку з прийняттям Закону “Про карантин рослин”, згідно з яким проведення фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об’єктів мають право здійснювати фумігаційні загони Державної служби з карантину рослин України та суб’єкти підприємницької діяльності.

Предметом правового регулювання проекту є запровадження ліцензування господарської діяльності з проведення фумігації (знезараження).

Прийняття запропонованих змін дозволить встановити чіткий контроль з боку державних органів за проведенням фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об’єктів, збільшити бюджетні надходження за рахунок видачі ліцензій суб’єктам господарювання та дасть можливість забезпечити реалізацію державної політики з питань карантину рослин.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом В.Бартковим зміни до Закону “Про статус гірських населених пунктів в Україні”.

У законопроекті міститься пропозиція щодо надання населеним пунктам статусу гірських у разі їх відповідності двом критеріям із трьох, передбачених законом. Зокрема, пропонується змінити величину критеріїв, за якими населені пункти відносять до гірських, та вилучити дані про кліматичні умови.

На засіданні Комітету йшлося про те, що багато населених пунктів, які знаходяться в умовах ідентичних тим, що мають статус “гірських”, не можуть набути цього статусу через невідповідність критерію “суворі кліматичні умови”.

Водночас, згідно твердженням Міністерства екології та природних ресурсів України практично неможливо достовірно оцінити відповідність фактичних кліматичних умов вимогам, що визначені в Законі, бо метеостанції, що надають ці дані на підставі багаторічних спостережень, розташовані в інших висотних та кліматичних умовах, ніж вказані населені пункти і відповідних показників подати не можуть. В такому випадку, вважають народні депутати, визначення кліматичних умов потребує іншої методики.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом М.Сятинею зміни до Закону "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (щодо пільг громадянам).

Проектом передбачено запровадження деяких заходів державної політики, пов‘язаних з освітою щодо молодих громадян, які мають статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на навчання до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання поза конкурсом.

Ті молоді громадяни, відповідно до проекту, які не мають житла, в обов'язковому порядку забезпечуються гуртожитком на час навчання і гарантованою виплатою підвищеної на 50 процентів стипендії, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Передбачено також, що такі особи навчаються в цих закладах за рахунок держави.

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку розглянув на засіданні 16 грудня питання „Про стан та заходи щодо здійснення проводового радіомовлення в Україні.”

Члени Комітету у ході обговорення констатували, що за останнє десятиріччя кількість абонентів мережі проводового мовлення в Україні скоротилась майже вдвічі, переважно у сільській місцевості (з 16 млн. абонентів до 7 млн.).

Комітет зазначив, що основними причинами такого стану є:

- руйнування ліній під час реконструкції тих ліній електропостачання, на яких були підвішені зазначені лінії проводового радіомовлення;

- брак коштів у ВАТ „Укртелеком” на відновлення ліній проводового радіомовлення, які були зруйновані внаслідок стихійного лиха.

Народні депутати підкреслили, що внаслідок низької абонентної плати (50 коп. на місяць) система проводового радіомовлення є нерентабельною (особливо збитковою ця система є в сільській місцевості внаслідок великої протяжності ліній і низької щільності населення).

Комітет взяв до відома інформацію, з якою на засіданні Комітету виступив заступник Державного комітету зв’язку та інформатизації України Олег Проживальський, про позитивний результат експерименту у Вінницькій області по переходу від системи проводового мовлення до системи ефірного мовлення з одночасним безкоштовним наданням у користування наймеш захищеним верствам населення ефірних приймачів.

Народні депутати зазначили, що перехід від експериментів в окремих регіонах України до повномасштабної реалізації на території всієї держави неможливий без фінансової підтримки з боку Державного комітету.

У ході засідання обговорювалося питання щодо підтримки заходів по поступовому переходу від системи проводового до системи ефірного радіомовлення.

Народні депутати висловлювали пропозиції щодо розробки програми державної підтримки системи проводового та ефірного радіомовлення, в першу чергу в сільських місцевостях України.

Комітет вважає, що нормальне функціонування системи проводового радіомовлення необхідно всіляко підтримувати, особливо в тих регіонах, де не передбачається перехід на систему ефірного радіомовлення або такий перехід ще не здійснений.

Голова Комітету Валерій Пустовойтенко запропонував членам Комітету підготувати пропозиції до проекту рішення з цього питання з тим, щоб на одному з наступних засідань Комітету прийняти відповідне рішення.

Довідково. Система проводового мовлення зараз діє тільки в країнах колишнього СРСР на у КНДР.

За підрахунками Держкомітету зв’язку та інформатизації України функціонування системи проводового мовлення втричі дорожче системи ефірного мовлення. Держкомітетом розробляється програма поступового переходу від системи проводового радіомовлення до системи ефірного мовлення.

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку на своєму засіданні розглянув питання про стан та перспективи розвитку надання послуг телефонного зв’язку з використанням таксофонів.

Члени Комітету констатували, що внаслідок невисокого рівня щільності телефонів в Україні і фінансової неспроможності більшості населення купувати послуги мобільного зв’язку використання таксофонів для малозабезпечених верств населення є часто єдиним способом отримання послуг телефонного зв’язку. Законом України „Про телекомунікації” послуги зв’язку за допомогою таксофонів віднесено до загальнодоступних телекомунікаційних послуг і тому потребують державної підтримки. Унаслідок цього мережа таксофонів має велике соціальне значення.

Комітет також констатував, що в Україні вкрай недосконала система продажу телефонних карток як засобів передоплати послуг телефонного зв’язку з використанням таксофонів, внаслідок чого на вторинному ринку ці картки продаються набагато вище номіналу, який має визначатися з урахуванням граничних тарифів, які регулюються державою.

Члени Комітету зазначили, що внаслідок недостатнього рівня розвитку мережі таксофонів в Україні, і в першу чергу в сільській місцевості на транспортних артеріях, рівень споживання зазначених послуг у 2002 році склав менше 0,5 $ на одного мешканця, що більш ніж у 10 разів менше такого показника у державах, які мають приблизно однаковий рівень економічного розвитку. Народні депутати підкреслили, що причинами такого стану є недостатній технічний рівень більшості таксофонів і недосконала система управління мережею таксофонів в Україні.

Під час засідання Комітету висловлювалися пропозиції щодо здійснення комплексу організаційних заходів для радикального покращання доступу споживачів до послуг телефонного зв’язку з використанням таксофонів; прийняття науково обґрунтованих норм споживання цього виду послуг для населення України; розробки програми розвитку мережі таксофонів із визначенням джерел її фінансування; вжиття заходів щодо запобігання продажу телефонних карток за цінами, що перевищують їх номінальну вартість тощо.

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону про засади функціонування ринку природного газу, внесений Кабінетом Міністрів.

Законопроект спрямований на врегулювання відносин, що пов’язані з виробництвом, транспортуванням, розподілом, зберіганням, постачанням і купівлею-продажем природного газу.

Проект закону базується на впровадженні принципів, які закріплені в європейському законодавстві при організації функціонування ринків газу, що може мати позитивний вплив на подальший розвиток вітчизняної газової галузі. Його прийняття має сприяти розвитку конкурентних відносин на ринку природного газу при регулюючій функції держави.

Члени Комітету зазначили, що прийняття законопроекту дозволить лібералізувати існуючий ринок природного газу і покращити фінансово-економічний стан підприємств, що працюють на ринку природного газу. Це стане можливим завдяки впровадженню таких принципів, як ліквідація монопольного становища на ринку природного газу; формування економічно обґрунтованих тарифів на послуги суб’єктів ринку природного газу.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти за основу на проект закону про міжбюджетні відносини на рівні районів, міст обласного значення та територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань, внесеного народним депутатом Анатолієм Матвієнко.

За словами автора, законопроектом пропонується врегулювати міжбюджетні відносини між районним рівнем та містами районного значення, селищами, селами з іншої. Також, відповідно до цього законопроекту, встановлюється, що взаємовідносини на рівні місто обласного значення та міста районного значення, селища, села регулюються рішеннями ради міста, якому адміністративно підпорядковані ці одиниці. Такий підхід, зазначив А.Матвієнко, спонукатиме до прискорення врегулювання проблем адміністративно-територіального устрою.

Законопроектом запропонована така схема взаємовідносин:

єдина методика затверджується урядовим нормативним актом – Постановою Кабінету Міністрів;

фінансові нормативи бюджетної забезпеченості затверджуються на державному рівні, оскільки вони стосуються державних делегованих повноважень і держава повинна мати свою політику;

на рівні району затверджуються вагові коефіцієнти факторів впливу – кількості споживачів, нормативні штати, густота населення, протяжність доріг тощо;

обласна державна адміністрація забезпечує жорсткий контроль за дотриманням процедур розрахунку та затвердження трансфертів до міст районного значення, сіл, селищ.

Законопроект не передбачає деталізованого опису параметрів формули, яка пропонуватиметься урядом для того, щоб не гальмувати процес її удосконалення з року в рік.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту відхилити проект закону про вибори народних депутатів України, внесеного народними депутатами Г.Калетніком та І.Кальніченком як такий, що суперечить ст.76: Конституції України.

У проекті пропонується замінити діючу в Україні мажоритарно-пропорційну виборчу систему мажоритарною системою відносної більшості. При цьому передбачено зменшення кількості народних депутатів України з 450 до 300.

Голова Комітету Анатолій Матвієнко наголосив, що ініціатори проекту обгрунтовують відновлення чистої мажоритарної виборчої системи посиланнями на міжнародний досвід, але при цьому не враховується національна практика і досвід формування парламенту, набутий в Україні.

Щодо цього, то він зазначив, що досвід застосування в Україні мажоритарно-пропорційної виборчої системи засвідчує, що пропорційна складова цієї системи загалом виправдала себе, в цілому забезпечує проведення виборів до Верховної Ради України на основі дотримання конституційних принципів виборчого процесу, а підрахунок голосів та встановлення результатів виборів у цій частині відповідають волевиявленню громадян України.

Запропонована у проекті норма щодо кількості народних депутатів України (300), на думку членів Комітету, суперечить статті 76 Конституції України, згідно з якою конституційний склад Верховної Ради України – 450 народних депутатів України. При цьому, прикінцевими та перехідними положеннями проекту передбачено, що цей “Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше набуття чинності змін до Конституції в частині зменшення конституційного складу Верховної Ради до 300 народних депутатів України”. Отже, запровадження цього Закону можливе лише за виконання певної умови, а саме - внесення відповідних змін до Конституції України.

Висловлювався сумнів, що ця умова ближчим часом може бути виконана. Жодний із проектів про внесення змін до Конституції України, які зараз перебувають на розгляді Верховної Ради України, не передбачає зменшення конституційного складу Верховної Ради України до 300 народних депутатів України. Тому розгляд і прийняття цього проекту, як видається, були б невиправданою витратою часу і ресурсів Верховної Ради України/

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проекти законів "Про внесення змін до Закону " Про статус депутатів місцевих рад".

Проект розроблено з метою приведення законодавчих актів у відповідність до Закону “Про статус депутатів місцевих рад”, прийнятого 11 липня 2002 року.

Так, статтею 6 цього Закону передбачено, що депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом. За рішенням обласної, Київської та Севастопольської міських рад депутат, обраний головою постійної комісії з питань бюджету, може працювати в раді на постійній основі.

З метою приведення у відповідність до цих положень, до законів України “Про підприємництво” та “Про господарські товариства” до переліку осіб, які не можуть займатися підприємницькою діяльністю та бути посадовими особами органів управління господарських товариств, проектом пропонується включити депутатів місцевих рад, які працюють в раді на постійній основі.

Відповідно до чинного Закону, запропоновані зміни й до законів “Про міліцію” та “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Виписано норму, що "Рішення про дострокове припинення депутатських повноважень або звільнення з виборчої посади, з підстав, передбачених Законом, приймається відповідною радою на пленарному засіданні".

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону України “Про внесення змін до статті 36 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” (щодо посад на умовах конкурсу).

Проектом пропонується доповнити частину другу статті 36 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” фразою, суть якої зводиться до віднесення керівників навчальних закладів, які призначаються на посаду за конкурсом, до числа тих, призначення яких здійснюється без погодження з головою відповідної місцевої державної адміністрації.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи обговорив проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки ефективності діяльності органів державного управління щодо вирішення комплексу питань пов'язаних з виводом Чорнобильської АЕС із експлуатації, впровадження Плану здійснення заходів на об’єкті “Укриття” та в зоні відчуження в питаннях поводження з радіоактивними відходами.

Обґрунтуванням створення такого органу з боку законодавчої влади, зазначили члени Комітету, стала необхідність з’ясувати причини серйозних недоліків, які мають місце при вирішенні викладених проблем у самій назві Тимчасової слідчої комісії.

На сьогодні Чорнобильська проблема залишається досить специфічною та багатогранною і зменшення ризику від її наслідків потребує об’єднання зусиль держави в різних напрямках, - вважають народні депутати. Це, зокрема, розробка прогнозувань поведінки техногенних радіонуклідів у природному середовищі (з прийняттям та реалізацією засобів по зменшенню їх розповсюдження), зняття з експлуатації енергоблоків ЧАЕС і переведення об’єкту “Укриття” в екологічно безпечний стан, організація інфраструктури в зоні відчуження для забезпечення реалізації міжнародних проектів (з детальним вивченням впливу наслідків катастрофи на стан самопочуття робітників у самій зоні) тощо.

Для того, щоб з’ясувати дійсний стан справ та виробити дієві пропозиції щодо виправлення й поліпшення ситуації, необхідно створити Тимчасову слідчу комісію (її робота не потребуватиме додаткових бюджетних витрат) з представників усіх депутатських фракцій і груп, що й передбачено в Постанові Верховної Ради. Члени Комітету підтримали внесення проекту постанови на розгляд Верховної ради для прийняття його в цілому.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект закону про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України.

Цей законопроект розроблявся за дорученням Кабміну з метою врегулювання розбіжностей між окремими положеннями Цивільного кодексу, який вступає в силу з 1 січня 2004 року та деяких законів України (під його юрисдикцію підпадають більше 15 діючих на сьогодні документів, прийнятих раніше).

Члени Комітету зазначили, що досить об’ємний спектр задіяних у ньому юридичних об’єктів не включає в себе вирішення всіх потрібних на сьогодні питань. Зокрема, це стосується законів України “Про іпотеку”, “Про власність”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про господарські товариства”, “Про заставу”, Кодексу торговельного мореплавства України, Земельного кодексу, Водного кодексу.

Зауваження у народних депутатів викликали пропоновані зміни до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про питну воду та питне водопостачання”, які не пов’язані безпосередньо з новим Цивільним кодексом України. А зняття чинної норми, що регулює питання припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, члени Комітету вважають неприйнятним як таке, що суперечить екологічному законодавству держави. До того ж, відсутні будь-які пояснення щодо доцільності внесення таких змін до зазначених нормативно-правових актів.

У підсумку народні депутати вирішили підтримати пропонований документ частково, крім пунктів, що стосуються питань екології.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відхилив запропонований Кабміном законопроект “Про внесення змін до деяких законів України (щодо відшкодування заподіяної шкоди)”.

Формально, зазначили члени Комітету, метою документа є розширення правових основ відшкодування збитків особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Пропонується у тих положеннях законів “Про захист населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про зони надзвичайної екологічної ситуації”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, де йдеться, зокрема, про відшкодування збитків особам, які постраждали внаслідок вказаних подій, встановити, що порядок такого відшкодування буде визначатися законодавством, а не законом, як це передбачено нині чинною редакцією відповідних законів. Але така зміна, вважають народні депутати, не узгоджується з окремими положеннями ст. 92 Конституції України щодо правового режиму надзвичайного стану (а також зон екологічної ситуації), що визначаються виключно законами України. Оскільки порядок відшкодування завданої шкоди особам, постраждалим від зазначених надзвичайних подій, є важливим елементом правового режиму, то він має визначатися відповідним законом.

Народні депутати звернули увагу на відсутність пояснення потреби такого закону, яке мав би представити МНС (як ініціатор цього документа), а також на низький фаховий рівень підготовки законопроекту.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом Ігорем Шкірею зміни та доповнення до Закону “Про угоди про розподіл продукції”.

Проектом визначаються додаткові критерії включення певної ділянки надр до Переліку ділянок надр, які держава пропонуватиме для здійснення інвестиційних проектів на основі угод про розподіл продукції. Пропонуються доповнення щодо порядку оподаткування, оцінки вартості продукції інвестора, визначення прав та обов’язків уповноваженого центрального органу, що буде здійснювати приймання продукції в рахунок сплати обов’язкових платежів.

За словами автора, цей проект підготовлено з метою забезпечення сприятливого клімату для залучення інвестицій в галузь видобутку корисних копалин на Україні, насамперед, нафти та газу та усунення протиріч, які виникають під час передачі інвестором частини видобутих корисних копалин у власність держави, замість нарахування та сплати інвестором податкових зобов'язань в грошовій або натуральній формі.

Пропонується також внести доповнення щодо порядку сплати податку на додану вартість. Зокрема, інвестори поставлені в рівні умови з іншими суб'єктами підприємницької діяльності щодо права на отримання податкового кредиту під час придбання матеріальних цінностей. І.Шкіря вважає, що врегульовано питання стосовно несплати інвестором податку на додану вартість під час передачі ним виробленої продукції в рахунок сплати обов'язкових платежів, що сприятиме залученню інвестицій на умовах угоди про розподіл продукції.

Важливим, на думку членів Комітету, в проекті є доповнення щодо порядку оцінки вартості продукції інвестора, яка буде передаватись в рахунок погашення податкових зобов'язань (зокрема, по податку на прибуток та податок на додану вартість) та визначення міри відповідальності інвестора і уповноваженого з боку держави органу під час сплати податків в натуральній формі та під час подальшої реалізації продукції й у перерахуванні коштів в бюджет, що було відсутнє в чинному законі.

В проекті запропоновано визначити права та обов'язки уповноваженого державного органу, який буде здійснювати приймання продукції, наданої в рахунок сплати обов'язкових платежів, а також порядок подальшого продажу цієї продукції та зарахування коштів в бюджет. Зафіксовано, що всі кошти від реалізації продукції, що переходить у власність держави, зараховуються до державного бюджету.