Geum.ru

Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону “Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання концесійної діяльності”.

За словами голови Комітету Станіслава Гуренка, законопроект спрямований на поліпшення умов здійснення концесійної діяльності в Україні.

Зокрема, проект передбачає, що у разі надання концесії на об'єкт незавершеного будівництва або на право створення (будівництво) нового об'єкта, концесіонери починають сплачувати концесійні платежі після отримання першого доходу від концесійної діяльності, але не пізніше ніж через шість місяців після передбаченого концесійним договором строку введення в експлуатацію об`єкту концесії.

З метою підвищення зацікавленості суб'єктів підприємницької діяльності до залучення їх до роботи на концесійних засадах діючий Закон пропонується доповнити новою нормою щодо умов надання колишньому концесіонеру права на викуп майна об'єкту, що перебував у концесії, у разі прийняття рішення про його приватизацію після закінчення строку дії концесійного договору. Право викупу передбачається у двох випадках:, якщо концесіонер відповідно до умов концесійного договору за рахунок власних коштів створив майно об'єкту концесії або якщо концесіонером здійснено поліпшення майна вартістю не менше ніж 25 відсотків на момент приватизації. Такою ж саме нормою доповнити й Закон “Про приватизацію державного майна”.

Вносяться зміни до Закону "Про концесії" з метою приведення його положень у відповідність з прийнятим Земельним кодексом України, статтею 94 якого передбачено, що для здійснення концесійної діяльності концесіонеру земельні ділянки надаються в оренду.

Закон України "Про страхування" доповнюється положенням щодо обов'язкового страхування майна, взятого концесіонером у концесію.

Комітет вважає, що передача об'єктів державної та комунальної форм власності в концесію забезпечить більш ефективне їх використання, відновить та створить нові робочі місця, сприятиме економічному розвитку регіонів.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону про внесення змін до Закону “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” (щодо розмежування видатків між державним та місцевим бюджетом).

З метою приведення у відповідність з нормами Бюджетного кодексу України, законопроектом пропонується встановити рівні умови (солідарну відповідальність) місцевих бюджетів різних рівнів та підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (за винятком суб’єктів господарської діяльності, які визнані банкрутами за рішенням господарського суду), у фінансуванні видатків, пов’язаних з капітальним ремонтом об’єктів соціальної інфраструктури, що передаються у комунальну власність.

Проектом суттєво змінюється порядок формування обсягу витрат, який має фінансуватися підприємствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації) на проведення капітального ремонту об’єктів соціальної інфраструктури, що передані у комунальну власність. Зокрема, якщо згідно із чинною нормою такі витрати підприємств становлять 30 відсотків суми витрат на утримання об’єктів соціальної інфраструктури за минулий рік, то проектом передбачено, що видатки становитимуть 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об’єктів.

Змінюється також порядок відшкодування витрат на капітальний ремонт об’єктів соціальної інфраструктури з місцевих бюджетів. Зокрема, згідно із чинною нормою такі витрати здійснювалися із бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за рахунок трансфертів, передбачених у державному бюджеті на ці цілі. Натомість, проектом, пропонується здійснювати відшкодування цих же витрат також з районних бюджетів, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект Закону "Про внесення змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (щодо орендних відносин).

Поданий проект спрямований на вдосконалення правового регулювання орендних відносин, в першу чергу, в напрямку посилення контролю за використанням переданого в оренду державного та комунального майна, виконання умов договорів оренди.

Доповненням до чинного закону, зокрема, пропонується уточнити, що підприємство може бути орендодавцем лише щодо об‘єктів нерухомого майна загальною площею 200 кв. м. на одне підприємство. Однак, таке обмеження навряд чи доцільно.

Змінами встановлюється, що Кабінет Міністрів України, орган, уповноважений Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування мають визначати не лише методику розрахунку та порядок використання орендної плати, але й пропорції щодо розподілу між бюджетами, орендодавцем і балансоутримувачем.

З метою залучення ширшого кола потенційних орендарів пропонується скасувати існуюче обмеження кола орендарів - фізичних осіб виключно суб‘єктами підприємницької діяльності та встановити конкурсний спосіб відбору орендаря.

Вноситься пропозиція включити до істотних умов договору оренди положень про види забезпечення виконання орендарем своїх зобов‘язань, визначені Цивільним кодексом, і порядок здійснення орендодавцем контролю за об‘єктом оренди. Це буде сприяти зменшенню ризиків неплатежів та пошкоджень майна.

Удосконалюється порядок використання плати за суборенду нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна у випадку, коли вона перевищує орендну плату.

З метою забезпечення збереження та підвищення ефективності використання державного та комунального майна вносяться пропозиції щодо порядку повернення орендарем цього майна, переданого в оренду у разі припинення договору оренди.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом В.Турмановим зміни до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо підприємств вугільної).

Проект спрямований на усунення неузгодженостей положень чинного закону, які стосуються порядку банкрутства підприємств вугільної галузі.

За словами автора, внесення запропонованих проектом змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є важливим з огляду на стратегічну важливість таких підприємств для економіки енергетики та енергетичної безпеки України.

Проектом доповнюється перелік гірничих підприємств, незалежно від того, отримують вони державну підтримку, чи ні. Пропонується не поширювати до них норму щодо порушення та припинення провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства) на всі гірничі підприємства, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, а також продаж акцій яких розпочався.

Члени Комітету зауважили, що при доопрацюванні законопроекту до другого читання, необхідно уточнити процесуальний порядок розгляду справ щодо банкрутства гірничих підприємств.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту підтримати зміни до статті 26 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (щодо повноважень органів державної податкової служби України).

Законопроектом пропонується визначити, що “посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків та суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти” за порушення вимог Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” притягуються до адміністративної відповідальності згідно із законом.

Сьогодні передбачено, що ці особи притягаються до адміністративної відповідальності на підставі рішень податкових органів. Члени Комітету наголосили, що внесення цих змін приводить у відповідність положення чинного закону до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо виключного права судів розглядати адміністративні справи про правопорушення у зазначених сферах суспільних відносин).

Народні депутати зазначили, що законопроект не підпадає під сферу регулювання законодавства ЄС та норм і принципів системи ГАТТ/СОТ.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту підтримати зміни до деяких законів України з питань проведення аудиту банків України.

Внесений законопроект, вважають члени Комітету, спрямований на удосконалення правового регулювання аудиту банків. Зокрема, проектом передбачено здійснення контролю Національним банком України за виконанням банками України вимог щодо проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, затверджених Комітетом з питань міжнародної практики аудиту Міжнародної федерації бухгалтерів (липень 2001). Також встановлюється вимога щодо проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності банків на підставі правил, встановлених Аудиторською палатою України відповідно до Міжнародних стандартів аудиту.

Зазначалося, що потреба у запровадженні аудиту банків, відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, стала нагальною, зважаючи на проведений НБУ аналіз якості та повноти аудиторських висновків та звітів банків, які офіційно подавалися на його адресу за результатами аудиторської перевірки і не відображали дійсний фінансовий стан банків, що підтверджувалося проведеними Національним банком України інспекційними перевірками. Проведення аудиторської перевірки банку відповідно до Міжнародних стандартів аудиту забезпечить отримання Національним банком України та іншими користувачами фінансової звітності банку прозорої та об’єктивної інформації щодо його реального фінансового стану.

Члени Комітету дійшли висновку, що законодавчі пропозиції, викладені у законопроекті, відповідають положенням законодавству Європейського Союзу.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту підтримати зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність" (щодо ліквідації банку).

Метою запровадження цього Закону, зазначили члени Комітету, є потреба вдосконалення заходів впливу, що застосовуються до банків та інших осіб, які є об’єктом перевірки Національного банку України, за порушення ними банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій.

Так, пропонуються зміни до чинної статті 73 Закону, якою визначаються заходи впливу до банків, у разі порушення ними банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Визначається порядок прийняття НБУ рішення щодо ліквідації банку у разі “неодноразового порушення банком протягом 1 року вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". Виписана законодавча пропозиція, якою визначено, що “Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії у разі його ліквідації з ініціативи власників за умови отримання згоди Національного банку України”.

Члени Комітету вважають, що введення в дію цього Закону створить необхідні умови для вдосконалення та оптимізації заходів впливу, спрощення, вдосконалення, здешевлення та прискорення здійснення процедури ліквідації банків, що сприятиме захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку, стабільності банківської системи та збільшенню у населення України довіри до банківської системи в цілому.

Комітет наголосив, що законодавчі пропозиції, викладені у згаданих законопроектах, відповідають положенням законодавству Європейського Союзу.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про науково-технологічне співробітництво.

Метою зазначеної Угоди є розвиток пріоритетних напрямів науково-технічної політики обох держав, формування правової основи для реалізації двостороннього співробітництва.

Предметом правового регулювання цього двостороннього міжнародно-правового акту є всі види науково-технічного співробітництва, що здійснюватиметься за такими напрямами, як:

- обмін науковцями;

- спільне виконання наукових проектів;

- обмін науково-технічною інформацією;

- проведення спільних семінарів і конференцій;

- спільна участь у наукових програмах тощо.

Угода, вважають члени Комітету, сприятиме розширенню творчих взаємодій українських та словацьких вчених, забезпечить умови захисту прав науковців на інтелектуальну власність, сприятиме стабілізації партнерських, взаємовигідних відносин між Україною та Словацькою Республікою в сфері науки і техніки.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту прийняти за основу урядовий проект закону про внесення змін до Закону "Про цінні папери і фондову біржу".

Законопроектом пропонується розширити поняття діяльності з управління цінними паперами, яка може здійснюватись торговцем цінними паперами у разі наявності у нього ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, з метою забезпечення можливості надання широкого спектру фінансових послуг.

Так, планується надати торговцям цінними паперами право здійснювати управління належними іншій особі цінними паперами, грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, грошовими коштами та цінними паперами, отриманими в процесі управління.

З метою забезпечення ефективності та прозорості діяльності по випуску та обігу цінних паперів, законопроектом передбачено підвищення вимог до ліквідності торговця цінними паперами. Також, з метою підвищення надійності діяльності торговців цінними паперами, які здійснюватимуть діяльність з управління цінними паперами, законопроектом передбачена необхідність формування торговцем цінними паперами відповідного резервного фонду.

Члени Комітету відзначили, що запропоновані зміни відповідають законодавству Європейського Союзу, а саме Директиві Ради 93/22/ЄЕС від 10 травня 1993 року про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту ратифікувати Протокол про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав.

За словами голови Комітету Бориса Тарасюка, Угода створює правові засади та регламентує порядок проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць СНД.

Протокол пропонується до ратифікації з такими застереженнями:

“Україна братиме участь у спільних антитерористичних заходах шляхом сприяння іноземній державі або міжнародній організації в передислокації військ (сил), спеціальних антитерористичних формувань, перевезення зброї або шляхом надання своїх сил і засобів з дотриманням вимог національного законодавства”;

“В разі здійснення учасником спільного антитерористичного заходу правопорушення на території України він несе відповідальність згідно з чинним законодавством України” (оскільки, згідно з пунктом 5.3 Положення, в місцях проведення спільних антитерористичних заходів на їх іноземних учасників з числа спеціальних антитерористичних формувань розповсюджується юрисдикція держав, які вони представляють).

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про військово-технічне співробітництво з іноземними державами.

Законопроект покликаний законодавчо закріпити створену систему державного регулювання в сфері військово-технічного співробітництва України з іноземними державами.

Проект визначає основні засади державної політики, види діяльності, способи державного регулювання, напрями державного контролю та повноваження органів виконавчої влади у сфері військово-технічного співробітництва з іноземними країнами.

Водночас, зазначили народні депутати, у теперішньому вигляді законопроект охоплює тільки певні сегменти системи військово-технічного співробітництва України та не охоплена роль та повноваження Верховної Ради України у сфері військово-технічного співробітництва.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту ратифікувати Угоду про позику (проект “Україна – розвиток через Інтернет”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Ратифікація угоди про позику (проект “Україна – розвиток через Інтернет”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) дасть змогу одержати Україні позику в розмірі 5 млн. доларів США для реалізації зазначеного проекту.

На засіданні зазначалося, зо проект передбачає запровадження сучасних Інтернет-технологій та електронних комунікацій у державному управлінні, приватному секторі, налагодження обміну інформацією між представниками органів державної влади і громадськості, залучення додаткових фінансових ресурсів для розвитку інформаційних технологій в Україні.

Його метою є підвищення ефективності роботи певних урядових установ, в яких передбачається тестування систем розроблених під час реалізації проекту шляхом запровадження інноваційних моделей у процес документообігу та прийняття рішень у сфері держаних закупівель з використанням інформаційних та комунікаційних технологій, посилення ролі суспільства у процесах управління в пілотному регіоні, створення можливостей, у тому числі розробка нормативно-правових актів, для здійснення комерційних угод через мережу Інтернет.

Цей проект, наголосили члени Комітету, є складовою стратегії допомоги Україні Світовим банком, а також частиною Національної програми інформатизації України. Слід зауважити, що за величиною ця позика є найменшою серед позик, які були надані Україні протягом 2000-2003 років.

Рішення про виділення цієї позики було схвалено Радою директорів МБРР 29 квітня 2003 року, початок реалізації проекту заплановано на січень 2004 року.

Часткове фінансування (у розмірі 1 млн. доларів США) проекту “Україна – розвиток через Інтернет” буде відбуватися за рахунок Державного бюджету України. Відповідні видатки закладено в держбюджеті на 2004 рік.

Члени Комітету зауважити, що за предметом правового регулювання проект закону не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував парламенту відхилити проект закону про Національне бюро розслідувань України, внесений народним депутатом України Г.Самофаловим.

Законопроектом пропонується визначити правові засади організації та діяльності Національного бюро розслідувань України (НБР) його структуру, компетенцію і функції.

На засіданні Комітету зазначалося, що цей законопроект є сьомим за рахунком, який подається на розгляд Верховної Ради з цією метою. Більшість з них з огляду на те, що вони не містять чітких і однозначних положень щодо мети створення НБР, його правового статусу, підслідності, підпорядкованості, порядку призначення керівників цього органу тощо, певні їх положення не відповідають окремим нормам Конституції України, а також є внутрішньо суперечливими і такими, що утворюють колізії з іншими законами України, пропонувалося відхилити.

Члени Комітету зазначили, що розглядаючи проблеми правового регулювання організації та діяльності НБР, передусім слід зупинитися на питанні про доцільність створення такого державного органу як НБР. Відповідно до Конституції України утворення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади є прерогативою Президента України. Як відомо, Президент України своїм указом утворив Національне бюро розслідувань України як центральний орган виконавчої влади. Іншим своїм указом Президент України ліквідував НБР, яке фактично і не розпочало своєї діяльності, як зазначено в указі “з метою вдосконалення структури органів виконавчої влади та підвищення ефективності державного управління”. Таким чином, Президент України фактично відмовився від реалізації ідеї утворення спеціального органу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю і визнав недоцільним функціонування такого органу в сучасних умовах. Отже, питання про створення та функціонування в Україні такого органу як НБР Президентом України знято.

Що ж стосується змісту поданого законопроекту, то на засіданні Комітету зазначалося, що його аналіз свідчить про те, що він за своїм змістом є практично аналогічним тим законопроектам, які вносилися раніше і містить ті самі вади. Зокрема, проектом до кінця не визначено правову сутність і правовий статус НБР, запропоноване проектом правове регулювання організації та діяльності НБР не є повним. Воно не передбачає комплексного вирішення всіх правових питань, які виникають у зв’язку з прийняттям зазначеного закону, що створить чисельні неузгодженості та протиріччя між законом про НБР та іншими законами. Проектом концептуально не визначено призначення НБР та не зовсім чітко сформульовані завдання цього органу тощо.

Члени Комітету погодилися з висновком Науково-експертного управління щодо того, що низці положень законопроекту бракує чіткості, однозначності і точності, а в окремих випадках вони суперечать одне іншому.

* * *

Комітет з питань науки і освіти рекомендував Верховній Раді прийняти в цілому проект закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України”, поданий народними депутатами України С.Гавришем, С.Ніколаєнком, К.Ситником та М.Родіоновим.

Законопроект розроблено на виконання ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік”, якою поширено існуючий механізм погашення кредиторської заборгованості окремих розпорядників коштів щодо погашення заборгованості минулих років, шляхом одноденного кредитування уповноваженими банками учасників розрахунків на навчальні заклади та установи освіти.

Кредиторська заборгованість за комунальні послуги та енергоносії навчальних закладів та установ освіти, підпорядкованих міністерству освіти і науки, складає понад 44 млн. грн.

Водночас НАК “Нафтогаз України” має заборгованість перед державою із сплати податків близько мільярда гривень, яка з об’єктивних причин не може бути повністю сплачена у поточному році.

Тому погашення заборгованості навчальних закладів та установ освіти міністерства освіти і науки законопроектом пропонується здійснити в рахунок погашення заборгованості НАК “Нафтогаз України” перед бюджетом.

* * *

Комітет з питань науки і освіти рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо центрів соціальних служб для молоді), поданий народними депутатами України В.Заїчком, А.Толстоуховим, О.Петровим.

Законопроектом пропонується включити видатки на:

- сільські, селищні та міські центри соціальних служб для молоді до видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

- програми і заходи районних та міських центрів соціальних служб для молоді – до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

- програми і заходи Республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласних центрів соціальних служб для молоді.

Народні депутати зазначили, що у державі діє потужна система центрів соціальних служб для молоді, яка надає безкоштовні соціальні послуги, здійснює соціальну профілактику, соціальну реабілітацію та соціальний супровід дітей, молоді та сімей як власними, так і залученими фахівцями відповідного професійного спрямування та освітньо-кваліфікаційним рівнем через мережу своїх спеціалізованих служб.

Послугами центрів ССМ щорічно користується понад ЗО тисяч людей. Клієнтами центрів соціальних служб для молоді є неблагополучні, багатодітні, неповні та прийомні сім'ї, батьки-вихователі та діти у дитячих будинках сімейного типу, а також сім'ї, в яких батьки - інваліди або виховують дитину-інваліда, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти та молодь з функціональними обмеженнями, учнівська молодь, діти та підлітки, які зазнали насильства у сім'ї, жінки, які зазнали насилля чи стали жертвами торгівлі тощо.

Автори мотивували законодавчу ініціативу тим, що діяльність центрів соціальних служб для молоді регламентується низкою законів, однак чинним Бюджетним кодексом України чітко не визначений порядок фінансування зазначених об’єктів.

Народні депутати зазначили, що прийняття закону сприятиме покращанню соціальної роботи з дітьми та молоддю, яку проводять центри соціальних служб для молоді.

* * *

Комітет з питань науки і освіти розглянув та рекомендував Верховній Раді України ратифікувати Угоду про науково-технічне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Австрія; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про науково-технологічне співробітництво; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ліванської Республіки про співробітництво у сфері науки і технологій.

Члени Комітету зазначили, що ратифікація необхідна для набуття чинності Угод про науково-технічне співробітництво з метою розвитку пріоритетних напрямів науково-технічної політики з цими державами, побудови правової бази для реалізації двостороннього співробітництва, а саме обміну науковцями, спільного виконання наукових проектів; проведення спільних семінарів, конференцій, висновків, обміну науково-технічною інформацією, спільної участі у міжнародних програмах тощо.

* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підприємницької діяльності з розроблення та виготовлення озброєння, військової техніки, внесений Кабінетом Міністрів України.

Комітет зазначив, що запропоновані зміни до чинних законів України "Про підприємництво", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" про надання Кабінету Міністрів України повноважень щодо залучення суб'єктів підприємницької діяльності недержавної форми власності до розроблення, виготовлення, модернізації, реалізації та утилізації військової зброї і технічних засобів, що забезпечують її використання, бойових припасів до військової зброї, не вирішують такої принципової проблеми, як виготовлення та обіг в державі вогнепальної зброї.

Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають певні види господарської діяльності, яку здійснює підприємство незалежно від форм власності, і отримання ліцензій на таку діяльність не потребує дозволу Кабінету Міністрів України.

Комітет вважає, що прийняття за основу внесеного законопроекту можливо при умові врахування до другого читання наступних пропозицій:

доповнити ст.4 Закону України "Про підприємництво" після частини другої новою частиною такого змісту: "Діяльність, пов'язана з виготовленням озброєння, військової та спеціальної техніки, військової зброї та боєприпасів до неї, проводиться підприємствами усіх форм власності з дотриманням вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

абзац другий частини третьої ст.1 Закону України "Про державне оборонне замовлення" викласти у такій редакції: "Розроблення, виготовлення, ремонт, модернізація, реалізація на внутрішньому ринку та утилізація військової зброї і технічних засобів, що забезпечують її використання, бойових припасів до військової зброї здійснюються підприємствами всіх видів господарської діяльності";

ст.10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" доповнити абзацом такого змісту: „На господарську діяльність, пов'язану з розробленням, виготовленням, ремонтом, модернізацією, реалізацією на внутрішньому ринку, утилізацією військової зброї і технічних засобів, що забезпечують її використання, бойових припасів до військової зброї ліцензії надаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

Кабінету Міністрів України пропонується розробити та подати до Верховної Ради України законопроект про озброєння та військову техніку, яким має бути врегульовано комплекс питань, пов'язаних з правовим режимом "військова зброя" або "озброєння та військова техніка" та правовими відносинами, які виникають при розробленні, виробництві, ремонті, модернізації, реалізації та утилізації озброєння та військової техніки, а також розробити та затвердити Положення про порядок ліцензування діяльності у сфері розроблення, виробництва, ремонту, модернізації, реалізації та утилізації озброєння та військової техніки.

* * *

Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства рекомендує парламенту підтримати за основу проект закону про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування населення.

Члени Комітету наголосили, що законопроект спрямовано на вирішення виключно важливої в соціальному та економічному плані проблеми реформування організаційно-фінансових засад функціонування системи охорони здоров‘я. З цією метою ним пропонується встановити порядок залучення додаткових коштів на фінансування охорони здоров‘я. При цьому, передбачається його розмежування шляхом запровадження двох організаційно-фінансових програм. А саме:

державного соціального медичного забезпечення за рахунок коштів консолідованого бюджету, що має забезпечити мінімально гарантований рівень медичного обслуговування в державних та комунальних закладах охорони здоров‘я для всіх громадян та обслуговування у повному обсязі для окремих їх категорій;

обов‘язкового медичного страхування за рахунок обов‘язкових внесків, що мають сплачуватись на паритетних засадах роботодавцями та органами місцевого самоврядування - за працюючих громадян; органами місцевого самоврядування і фондами соціального страхування – за осіб, які сплачують різні види єдиного податку та самозайнятих осіб, а також тих осіб, які отримують допомогу з систем соціального страхування; працюючими громадянами – за осіб, які перебувають на їх утриманні (за винятком дітей).

Реалізація зазначеної програми має бути покладена на Державну медичну страхову організацію, а в подальшому - на Центр медичного страхування, буде створений всіма учасниками страхової медицини: страховиками, виробниками медичних послуг, страхувальниками та застрахованими особами.

Крім цього, в проекті визначаються основні засади розвитку добровільного медичного страхування та надання платних медичних послуг як додаткового джерела фінансування охорони здоров‘я, а також здійснення певних організаційних змін в системі охорони здоров‘я, зокрема розвиток самоврядування закладів охорони здоров‘я державної та комунальної власності.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства рекомендує парламенту підтримати зміни до Закону "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (щодо спирту етилового, що використовується підприємствами охорони здоров’я).

У законопроекті передбачається встановлення ставки акцизного збору на спирт етиловий, що використовується підприємствами охорони здоров’я для забезпечення лікувально-діагностичного процесу і виконання лабораторних досліджень та виробниками - суб’єктами підприємницької діяльності для виготовлення лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і виготовлених з неї препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів, в розмірі 0 грн. за 1 л. 100 відсоткового спирту замість 2 грн. за 1 л. 100 відсоткового спирту.

Також пропонується, для забезпечення потреб в спирті етиловому закладів і установ охорони здоров’я та виробників - суб’єктів підприємницької діяльності для виготовлення лікарських засобів, Кабінету Міністрів України визначити підприємства – виробники спирту етилового.

Члени Комітету вважають, що за умови введення нульової ставки акцизного збору на етиловий спирт підприємство не буде відволікати дефіцитні обігові кошти (біля 350 тис. грн. у квартал) та надасть можливість зменшити оптові ціни на лікарські препарати (наприклад корвалол у межах більше 6-ти відсотків). Відповідно зменшиться і роздрібна ціна у тих же межах.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства підтримав законодавчу ініціативу народних депутатів М.Сятині, М.Поліщука та Т.Бахтеєвої стосовно внесення змін до ст.80 Закону “Про Державний бюджету України на 2004 рік”, згідно з якими пропонується залишити чинною пільгу щодо звільнення операцій з продажу лікарських засобів від сплати податку на додану вартість.

Члени Комітету зазначили, що більшість виробів медичного призначення закуповується закладами охорони здоров’я за державні кошти. Враховуючи обмеженість бюджетного фінансування закладів охорони здоров’я, запровадження податку на додану вартість на вироби медичного призначення неминуче призведе до зниження обсягу закупівлі таких виробів для медичних закладів і як наслідок – до погіршення медичного забезпечення населення.

На думку народних депутатів, необхідно переглянути існуючий на сьогодні перелік виробів медичного призначення і залишити в ньому найбільш важливі і невідкладні (апарати для переливання крові, штучні клапани серця, оксигенатори, ендопротези, кардіостимулятори тощо), необхідні для забезпечення лікувально-діагностичного процесу в закладах охорони здоров’я, які не будуть обкладатися податком на додану вартість.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства рекомендує парламенту підтримати запропоновані народними депутатами України Ю.Артеменком, С.Косіновим зміни до Сімейного кодексу України (щодо усиновлення).

Проектом встановлюються підстави за яких може бути скасовано усиновлення дитини іноземцем в судовому порядку. А саме:

- порушення прав дитини встановлених внутрішнім та міжнародним законодавством України;

- ухилення усиновлювачем від взятих на себе зобов'язань перед консульськими установами щодо інформування про умови проживання і виховання дитини;

- умисне переховування дитини усиновлювачем від уповноважених представників відповідної консульської установи.

Крім того, проектом передбачається ввести положення про заборону усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцями, які є громадянами держав, в яких Україна не має своїх консульських або дипломатичних установ.

Підтримана також законодавча ініціатива стосовно приведення “Про охорону дитинства”, в частині надання переважного права на усиновлення українських дітей іноземними громадянами.

Сьогодні переважним правом на усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцем, користуються іноземні громадяни країн, що уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Запропоновані зміни спрямовані на приведення положень цього Закону в частині усиновлення українських дітей іноземними громадянами у відповідність із Сімейним кодексом України. Так, пропонується надати переважне право на усиновлення дитини-громадянина України іноземцем, які є:

- родичами дитини;

- громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги.

Водночас, на засіданні йшлося й про те, що у разі прийняття запропонованих авторами змін до Закону “Про охорону дитинства”, з нього буде вилучено положення, яке стосується надання пріоритету в усиновленні дітей громадянами держав, які уклали с Україною міжнародні договори про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У зв’язку з цим, члени Комітету дійшли висновку про необхідність внесення відповідних змін і до ї статті 283 Сімейного кодексу України. А також, після прийняття парламентом проекту за основу, доопрацювати його спільно з Комітетом з питань правової політики.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки підтримав запропоновані народним депутатом М.Мартиненком зміни до Закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Проектом пропонується у переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, замінити державне акціонерне товариство “Магістральні нафтопроводи “Дружба” з магістральними нафтопроводами та морським нафтовим терміналом “Південний” на філію “Магістральні нафтопроводи “Дружба” з магістральними нафтопроводами, у тому числі з нафтопроводом “Одеса-Броди” та морським нафтовим терміналом “Південний”. Крім цього, проектом пропонується уточнити назву органу управління з “Міненерго” на “Мінпаливенерго”.

За словами автора, головна мета проекту закону “Про внесення змін до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” – захистити національні інтереси держави щодо забезпечення контролю за підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки та енергетичної безпеки держави.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону про внесення змін до Закону “ Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”.

Законопроект містить пропозиції щодо приведення норм Закону “ Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” у відповідність із нормами законодавства Європейського Союзу у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.

Пропозиції, що містяться в законопроекті, стосуються уточнення обов‘язків постачальника, що виконує посередницькі функції і бере участь в укладанні контракту на постачання ядерних матеріалів, визначення вимог до документів, пов‘язаних із перевезенням ядерних матеріалів, конкретизації особливих вимог щодо міжнародних і транзитних перевезень джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів та радіоактивних відходів.

Комітет вважає, що запропоновані зміни до проекту є обгрунтованими, забезпечують належну упорядкованість у правовому регулюванні суспільних відносин у сфері фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, та є необхідною умовою поступового входження нашої держави у європейський правовий простір.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом України М.Оніщуком зміни до Закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (щодо строків позовної давності).

Законопроектом пропонується доповнити діючий Закон новою статтею, яка відміняє строки позовної давності щодо порядку виплати компенсації громадянам, які визнані реабілітованими.

Комітет вважає, що з прийняттям цього проекту ліквідуються наслідки беззаконня, допущені з політичних мотивів до громадян України, поновлюються їх права, встановлюються компенсація за незаконні репресії та пільги реабілітованим.

Прийняття цього закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з бюджету.

* * *

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко взяв участь у відкритті Днів кримськотатарської культури в Національній опері України.

Під час відкриття заходу Геннадій Удовенко виголосив привітання Голови Верховної Ради України Володимира Литвина учасникам та гостям, яке було схвально прийнято.

У своєму виступі голова Комітету підкреслив, що в Україні відразу після здобуття незалежності одним з перших актів гуманізму на державному рівні стало відновлення історичної справедливості по відношенню до кримськотатарського народу. "Його проблеми є предметом постійної опіки Комітету. Кримські татари, які повернулися в Україну на постійне проживання, досягли значних здобутків у відродженні національної свідомості, самобутньої культури і мистецтва. Саме духовність і культура мають стати фундаментом міжнаціонального миру та злагоди!, - зазначив він.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує парламенту ратифікувати Протокол до Угоди з питань, пов'язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів.

Голова Комітету Геннадій Удовенко наголосив, що прийняття законопроекту сприятиме використанню можливостей держав-учасниць СНД для розв’язання політико-правових, соціально-економічних та гуманітарних проблем репатріантів.

Комітет розглянув і ухвалив рекомендувати Верховній Раді України ратифікувати Угоду між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про врегулювання претензій, які виникли внаслідок повітряної катастрофи, що сталася 4 жовтня 2001.

Голова Комітету поінформував, що проектом передбачено врегулювати претензії громадян держави Ізраїль до України, що виникли внаслідок повітряної катастрофи, яка призвела до загибелі російського пасажирського Ту-154 М авіакомпанії “Сибір” 4 жовтня 2001 року. За його словами “ми повинні нести не тільки моральну, а й фінансову відповідальність, яку вимагає міжнародне право”.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом Геннадієм Удовенко зміни до Закону "Про громадянство України".

За словами автора, розробка проекту обумовлена потребами чіткіше визначити повноваження у вирішенні питань громадянства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства і підпорядкованих йому органів та Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв і консульських установ України та вдосконалити редакції окремих положень Закону.

Г.Удовенко підкреслив, що основні положення обговорюваного проекту зводяться до уточнення: визначення термінів, що вживаються в Законі. Зокрема, таких як "законні представники", "зобов'язання припинити іноземне громадянство", "декларація про відмову від іноземного громадянства"; умов набуття громадянства України за народженням, за територіальним походженням, внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві України; умов виходу з громадянства України і підстав втрати громадянства України; повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства і підпорядкованих йому органів та Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв і консульських установ України.

Прийняття проекту, вважає Комітет, дасть можливість повніше використовувати прогресивні положення нової редакції Закону "Про громадянство України" щодо набуття і припинення громадянства України, суттєво зменшить виникнення розбіжностей у тлумаченні тексту його положень, значною мірою виключить суб'єктивність у застосуванні норм Закону.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував парламенту прийняти у першому читанні законопроект про внесення змін до Бюджетного Кодексу України (щодо державних програм підтримки розвитку національних меншин), поданий народними депутатами України О.Б.Фельдманом, І.Ф.Гайдошем.

Проект спрямований на забезпечення бюджетного фінансування державних програм підтримки розвитку національних меншин України.

Комітет підтримав також зміни до Закону "Про охорону дитинства" (щодо усиновлення дітей), подані народними депутатами України Косіновим С.А., Артеменком Ю.А., Бартковим В.П.

Запропоновані зміни зазначеного законопроекту спрямовані на приведення положень Закону про охорону дитинства в частині усиновлення українських дітей іноземними громадянами у відповідність із Сімейним кодексом України, який набуває чинності 1 січня 2004 р. Так, пропонується надати переважне право на усиновлення дитини-громадянина України іноземцем, які є родичами дитини; громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту підтримати зміни до ст. 66 Закону "Про виконавче провадження".

Проектом пропонується встановити, що при проведенні прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна у порядку виконавчого провадження, майно має виставлятись на торги за початковою ціною, яка дорівнює його оціночної вартості, а не 80% від його оціночної вартості, як це передбачено чинним законом.

Також проектом передбачається закріпити на законодавчому рівні положення, згідно з яким, якщо нерухомість за вказаною ціною не буде реалізована на перших торгах, то на повторних прилюдних торгах початкова ціна, за якою нерухомість реалізується може бути зменшена не більш як на 30 відсотків.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону “Про прокуратуру”.

Метою даного законопроекту є приведення законодавства про прокуратуру у відповідність до Конституції України та стандартів Ради Європи.

Члени Комітету зазначили, що в основу проекту закону покладено концептуальні положення Основного Закону, які визначають прокуратуру як єдину систему, на яку покладаються функції підтримання державного обвинувачення в суді, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Також нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

З метою створення правового підґрунтя для функціонування прокуратури за умов перебігу дії Перехідних положень Конституції України, проектом, вважають народні депутати, зроблено спробу визначити місце прокуратури в системі органів досудового слідства, враховуючи обмеження її функцій.

Так, відмовляючись від досудового слідства, прокуратура залишає за собою право в рамках нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, прийняти до свого провадження будь-яку кримінальну справу при наявності обґрунтованих підстав про грубе порушення законодавства України органами досудового слідства. Вдосконалено ряд норм та переглянуто зміст функції підтримання державного обвинувачення в суді.

Пропонується деякі нові положення, що стосується кадрових питань (відставка прокурорів, декларування доходів тощо).

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом М.Косіновим зміни до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного та Сімейного кодексів України.

Зважаючи на те, що повну цивільну дієздатність та право одружуватися особа може набути досягнувши чотирнадцяти років пропонується передбачити, що набуття чи вихід з громадянства України дітей у віці від 14 (раніше 15) до 18 років повинно відбуватися лише за їхньою згодою.

Наголошувалося й на тому, що згідно статті 32 Цивільного кодексу України, неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть укладати цілу низку угод, є логічно та виваженим надання їм права виступати в суді особисто як сторона в справах, що виникають з угод, які вони вправі згідно з законом укладати самостійно, та в справах про відшкодування заподіяної ними шкоди не з п'ятнадцяти, а з чотирнадцяти років.

* * *

На виконання рішення виїзного засідання парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва, де розглядалися проблемні питання, що виникають в процесі реструктуризації на прикладі ВАТ “Рівненський завод “Газотрон”, члени комітету розробили проект закону “Про списання заборгованості до Пенсійного Фонду України, пені та штрафних санкцій підприємствам, що мають частку державного майна і перебувають у процесі реструктуризації”.

Автори законопроекту (народні депутати, Ю.Єхануров, В.Єщенко, С.Матвієнков та В.Мовчан) вважають, що прийняття цього закону стане одним з головних чинників фінансового оздоровлення відкритих акціонерних товариств із державною часткою майна не менше 25%, які знаходяться в процесі реструктуризації, підвищить інвестиційну привабливість підприємств і відповідно забезпечить продаж державою пакетів акцій цих підприємств, що дасть додаткові надходження до державного бюджету.

Під дію закону підпадають відкриті акціонерні товариства, що з 2003 року перебувають в процесі реструктуризації. Серед цих підприємств є ті, що віднесені до стратегічного важливих. Члени Комітету зазначають, що закон є соціальне направленим, оскільки вирішує питання збереження підприємств, залучення інвестицій тощо.

Народні депутати наголошують, що прийняття проекту не вплине на зменшення надходжень до бюджетів та державних цільових фондів, оскільки планується списання пені та штрафних санкцій без основних нарахувань. Водночас значно полегшить податковий тиск, дасть можливість вивільнені кошти направити на погашення заборгованості по заробітній платі, що в свою чергу передбачає збільшення відрахувань до Пенсійного фонду та прибуткового податку в місцеві бюджети. Крім того, майно підприємств буде виведене в податкової застави, що відкриє можливість створення господарських товариств із залученням інвестора.

* * *

Комітет з питань промислової політики та підприємництва рекомендує парламенту прийняти за основу запропоновані народними депутатами України С.Гуренком, В.Демьохіним, В.Матвєєвим зміни та доповнення до Закону “Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні.

Законопроектом пропонується подовжити до 2012 року податкові та митні пільги для підприємств і організацій суднобудівної промисловості, передбачені чинним законом, та доповнити його новими нормами щодо пільгового оподаткування та адресної фінансової підтримки галузі з Державного бюджету України через механізм здешевлення кредитів.

Під час обговорення законопроекту члени Комітету підтримали головну його мету щодо закріплення та поглиблення позитивних тенденцій, які намітилися в суднобудівній галузі, технічного переоснащення виробництва, збільшення обсягів випуску та продажу конкурентноспроможної продукції.

* * *

Комітет з питань промислової політики та підприємництва рекомендує парламенту підтримати зміни до розділу ХI Митного тарифу України (щодо мита на продукцію текстильної та швейної галузей).

Законопроект передбачає заміну адвалерних пільгових ставок ввізного мита на комбіновані із підвищенням або без підвищення адвалерної частини таких ставок та збільшення повних ставок імпортного мита на широке коло товарів, що належать до товарних позицій 5208-5212 УКТЗЕД.

Необхідність прийняття законопроекту обґрунтовується потребою забезпечення посилення захисту національних виробників текстильної продукції, насамперед від імпортних поставок аналогічних виробів походженням з Російської Федерації, Молдови та Республіки Білорусь, а також запобігання заниженню імпортерами митної вартості текстильних виробів.

Аргументом на користь встановлення комбінованих ставок мита, йшлося на засіданні Комітету, є той факт, що внаслідок недосконалої роботи митної служби України непоодинокими є випадки навмисного заниження імпортерами митної вартості товару, що призводить до зменшення обсягів надходжень до бюджету та надає можливість імпортерам встановлювати штучно занижені ціни на свою продукцію. В комплексі із значно нижчими цінами на енергоресурси в Росії та Білорусі у порівнянні з Україною це призводить до неконкурентоспроможності вітчизняної текстильної промисловості, а відповідно і до зменшення обсягів виробництва.

* * *

Комітет з питань свободи слова та інформації на своєму засіданні 18 грудня розглянув низку питань, які, зокрема, стосувалися діяльності аудіовізуальних ЗМІ у наступному 2004 році.

Члени Комітету розглянули проект Постанови Верховної Ради України „Про порядок висвітлення роботи п’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. У відповідності з ним перед Національною телекомпанією України, окрім трансляції у прямому ефірі відкриття п’ятої сесії, не ставиться вимога у заздалегідь визначені часові відрізки забезпечувати вихід в ефір передач про діяльність парламенту та за участю народних депутатів. Натомість Національна радіокомпанія України, як і досі, транслюватиме хід пленарних засідань Верховної Ради України у режимі прямого ефіру.

Народні депутати внесли у проект постанови також норму, якою передбачається щомісячне заслуховування парламентом керівників Держтелерадіо України, Національної телекомпанії та Національної радіокомпанії, за результатами якого прийматиметься рішення про їхню службову відповідність.

Одним із пунктів проекту постанови Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення рекомендовано встановити для телерадіоорганізацій додаткові критерії конкурсного відбору на право мовлення у відрізках загальнонаціональної державної мережі УТ-2, врахувавши потребу у ширшому і повнішому інформуванні громадян України про діяльність вищого законодавчого органу – Верховної Ради України.

Важливим і дискусійним став розгляд питання про узгодження максимально граничних тарифів на оренду технічних засобів мовлення у 2004 році. Проаналізувавши подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо визначених нею тарифів, а також заслухавши пропозиції представників Держкомзв’язку і телерадіоорганізацій, Комітет переніс на наступне засідання прийняття остаточного рішення, оскільки запропоновані сторонами коефіцієнти тарифів не повною мірою відповідають як інтересам держави, так і можливостям телерадіоорганізацій.

Члени Комітету також обговорили ситуацію довкола передплати періодичних видань на 2004 рік. Зазначалося, що ухвалений Держбюджет скасував дію нульової ставки ПДВ з коштів, одержаних редакціями періодичних видань з передплати та продажу. Комітет вирішив запропонувати парламенту продовжити існуючі пільги щодо податку на додану вартість для всіх вітчизняних друкованих ЗМІ-

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік, поданий Кабінетом Міністрів.

Законопроектом пропонується затвердити на 2004 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 358,49 грн., а також окремо для основних соціальних і демографічних груп відповідно до проведених розрахунків:

- дітей віком до 6 років 321,14 грн.;

- дітей віком від 6 до 18 років 400,62 грн.;

- працездатних осіб 382,74 грн.;

- осіб, які втратили працездатність 281,26 грн.

Прожитковий мінімум для основних демографічних груп населення розраховано нормативним методом, виходячи з наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, схвалених науково-громадською експертизою на принципах соціального партнерства.

Водночас, підтримавши законодавчу пропозицію уряду, Члени Комітету звернули увагу Кабінету Міністрів на удосконалення механізму організації спостережень за змінами цін (тарифів) та проведення наукової експертизи даних Мінекономіки України щодо прогнозних індексів інфляції до кінця 2003 року та 2004 року.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо механізму компенсації громадянам їх доходів), внесений народним депутатом України О.Стояном.

Проект розроблено з метою покращання механізму захисту доходів громадян від втрат, пов’язаних з порушенням строків їх виплати.

Автор пропонує здійснювати обчислення сум компенсації за невиплачені доходи за кожен день їх затримки, виходячи не з індексу споживчих цін, а із застосуванням механізму, передбаченого Законом „Про податок з доходів фізичних осіб” (набирає чинності з 01.01.2004 р.) щодо виплати на користь платника податку штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку.

Автор мотивував свою законодавчу пропозицію тим, що при низькому рівні інфляції компенсація за затримку виплати доходів є мізерною і не відповідає тим втратам, яких зазнає громадянин в результаті неможливості скористатися належними йому коштами. Крім того, невиплачений доход фактично визнається кредитом, взятим державою або роботодавцем на невизначений термін без згоди громадянина та без встановлення відповідних процентів за користування ним.

Комітет підтримав законопроект, спрямований на законодавче закріплення можливості громадянина отримати належну і відповідну втратам компенсацію за затримку виплати його доходу.

Прийняття закону, на думку членів Комітету, дозволить запобігти накопиченню боргів із виплати доходів, оскільки зробить їх затримку економічно невигідною.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою владою Грузії про приймання і передачу осіб (реадмісію), які знаходяться на територіях держав незаконно.

Угода передбачає взаємний обмін інформацією, проведення консультацій із зазначеного питання, а також окреслює коло суб‘єктів, відповідальних за виконання положень Угоди.

Комітет вважає, що її реалізація сприятиме створенню належних правових умов ефективного співробітництва між Україною та Грузією в сфері боротьби з нелегальною міграцією.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на збільшення надходжень до Пенсійного Фонду України, поданий народним депутатом В.Надрагою.

Законопроект розроблено з метою створення додаткового страхового фонду для фінансування тимчасового перехідного періоду пенсійної реформи.

Автор пропонує шляхом відновлення втрачених та впровадження нових зборів, відраховувати кошти у Пенсійний Фонд України. При цьому об’єктом нарахування зборів обрані товарні групи, що не є предметом життєвої необхідності для всіх споживачів, а типи і розміри збору визначені, відповідно, з урахуванням специфіки виробництва, різноманітністю асортименту та еластичності попиту на кожну групу.

У законопроекті характер і ставки зборів запропоновані таким чином, щоб якнайбільше спростити адміністрування цих зборів.

Автор мотивував пропозицію тим, що завдяки впровадженню законодавчих норм суттєво полегшується фінансування пенсій тих громадян України, що вже не встигнуть скористатись перевагами нової пенсійної системи через свій похилий вік, хвороби або закінчення працездатного періоду свого життя.

За підрахунками автора законопроекту мінімальні прогнозовані надходження до Пенсійного фонду складатимуть 693 млн. грн. на рік.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування, поданий народними депутатами України М.Поліщуком, О.Римаруком та ін.

Розглянувши законопроект на засіданні, члени Комітету зазначили, що він визначає правові, економічні та організаційні механізми і принципи фінансування охорони здоров’я України.

Народні депутати, зокрема наголошували, що в системі охорони здоров’я склалася надзвичайно складна ситуація, коли тисячі хворих, насамперед пенсіонери, ветерани війни та праці, інваліди не в змозі отримати безоплатну медичну допомогу. „Оплачується все: ліки, матеріали, госпіталізація. При цьому вкрай низька оплата праці медичних працівників не забезпечує навіть їх прожиткового рівня”, - зазначалося на засіданні Комітету.

Члени Комітету, зважаючи на ці обставини, погодилися з необхідністю прийняття зваженого закону, який зміг би комплексно вирішити низку проблем у медичній галузі, насамперед фінансування охорони здоров’я.

Законопроект визначає державні гарантії медичної допомоги, що надається у державних та комунальних закладах охорони здоров’я безоплатно, не змінюючи системи бюджетного фінансування галузі, натомість створюючи умови додаткового її фінансування за рахунок обов’язкового та добровільного страхування, інших надходжень.

Водночас, члени Комітету вважають за доцільне взяти до уваги численні суттєві зауваження та пропозиції, висловлені ними у ході обговорення законопроекту. Вони, зокрема, стосуються доцільності запровадження загальнообов’язкового медичного страхування та його конкретних форм.

Комітет погодився з висновком Головного науково-експертного управління, що законопроект носить „рамковий” концептуальний характер. Тому прийняття рішення щодо вибору напрямів та етапів реформування охорони здоров’я повинно здійснюватись після проведення поглибленої соціально-економічної експертизи різних шляхів вирішення проблеми організації та фінансування охорони здоров’я, проведення експериментів щодо запровадження нових методів фінансування закладів охорони здоров’я та участі застрахованих, їх відносин із страховиками.

Комітет також підтримав пропозицію щодо проведення парламентських слухань з цього питання, а також розгляду альтернативних варіантів вирішення питань фінансування охорони здоров’я.

* * *