П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання
Вид материала | Документы |
СодержаниеУ парламентських комітетах |
- П‘ята сесія верховної ради україни четвертого скликання, 734.19kb.
- Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання, 747.02kb.
- Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
- Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї, 821.03kb.
- Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання, 1106.78kb.
- Верховної Ради України VІ скликання № з/п Реєстр. № та дата внесення Назва закон, 35.39kb.
- Рубіжанська міська рада п’яте скликання (Сімдесят п’ята сесія) р І шення, 54.5kb.
- Верховної Ради України VI скликання, в частині, що стосується офіційного оприлюднення, 42.3kb.
- Рубіжанська міська рада п’яте скликання (сімдесят п’ята сесія) р І шення №75, 264.38kb.
- Верховної Ради України четвертого скликання І. Питання, підготовлені до розгляду, 1392.02kb.
У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримує законодавчу пропозицію щодо створення Міністерства тракторного та сільськогосподарського машинобудування України, подану народним депутатом О.Парубком.
Обґрунтовуючи законодавчу ініціативу автор проекту зазначає, "що технічне забезпечення сільського господарства досягло критичної межі. Основними сільськогосподарськими машинами аграрні підприємства забезпечені лише на 45-65 відсотків, з яких понад 90 відсотків вже відпрацювали свій амортизаційний строк. Збільшення навантаження на техніку призводить до розтягування строків виконання технологічних операцій. При цьому, різко збільшуються втрати врожаю, підвищується собівартість виробництва сільськогосподарської продукції".
Постановою пропонується рекомендувати Президенту України Л.Кучмі невідкладно розглянути питання щодо створення Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування України та вирішення організаційних питань, пов’язаних із забезпеченням його функціонування.
Члени Комітету переконані, що прийняття проекту постанови дозволить застосовувати прогресивні технології вирощування сільськогосподарських культур, підвищити їх врожайність, підвищити рентабельність виробництва і, в кінцевому результаті, збільшити ВВП та надходження до Державного бюджету України.
* * *
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді прийняти у першому читанні проект закону про відшкодування витрат, понесених сільгоспвиробниками на будівництво об’єктів соціальної сфери села, внесений народними депутатами Шершуном М.Х., Гладієм М.В та іншими.
Обґрунтовуючи законодавчу ініціативу народні депутати зазначають, що обсяги витрат власних коштів, понесених суб’єктами господарювання протягом 1999-2002 рр. на будівництво об’єктів соціальної сфери в сільській місцевості, становлять 726019 тис. гривень.
Законопроект створено з метою відшкодування витрат, понесених сільгоспвиробниками на будівництво об’єктів соціальної сфери села. У 2004 році це пропонується зробити за рахунок збільшення на 150 млн. грн. видатків Державного бюджету Міністерству аграрної політики України і зменшення видатків Державного бюджету на обслуговування державного боргу. Решту суми боргу передбачається відшкодувати рівновеликими сумами впродовж 2005 – 2007 років.
Комітет вважає, що прийняття законопроекту дозволить погасити заборгованість будівельним організаціям, зберегти основного інвестора будівництва об’єктів соціальної інфраструктури на селі. А також розрахуватись за спожиту електроенергію, газ, нафтопродукти, інші матеріально-технічні ресурси та успішно проводити сільськогосподарські роботи.
* * *
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією рекомендував Верховній Раді прийняти проект Постанови про усунення диспропорції, що склалася при розподілі субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили порушення бюджетного законодавства.
В проекті вказується, що 19 квітня 2004р. Кабінетом Міністрів на виконання вимог ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” були прийняті дві Постанови (не для друку) за №509 „Деякі питання надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів у 2004 році” та №510 „Деякі питання надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності у 2004 році”. Реалізація цих постанов, вважають народні депутати, спричинить значні регіональні диспропорції у розподілі бюджетних коштів. Члени Комітету зазначили, що бюджетні кошти розподіляються не у відповідності до економічних потреб розвитку регіонів, а виключно з політичних міркувань. На їхню думку, кошти були виділені тим регіонам, де депутатами є представники провладних фракцій.
Водночас на ті регіони, на яких були обрані депутати-представники фракцій „Наша Україна”, БЮТ та інших опозиційних фракцій кошти не виділялись.
Члени Комітету вважають, що керівники уряду протиправно використали свої повноваження та порушили вимоги ст. 28 Бюджетного кодексу України, ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, ст. 95 Конституції України, тому повинні нести відповідальність за ст. 211 КК України.
* * *
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією розглянув проект Постанови про парламентські слухання "Про заходи щодо захисту від терористичних актів та інших злочинних посягань на суддів та суди в Україні" (вересень 2004 р.).
Вказаний проект подано на заміну проекту Постанови про парламентські слухання „Про проблему припинення терористичних актів щодо суддів та судів в Україні”, який раніше розглядався на засіданні Комітету 17 березня, і не був підтриманий.
В новому проекті Постанови частково були враховані пропозиції Комітету, однак основна пропозиція щодо розгляду цього питання як складової частини проблеми здійснення правосуддя в державі врахована не була.
Члени Комітету висловили зауваження до проекту. Зокрема, згідно повідомлення Генеральної прокуратури і Служби безпеки за період з 1991р. по 2004р. кримінальні справи за фактами вчинення терористичних актів стосовно суддів і судів в Україні не порушувались. Оскільки фактів тероризму не було, то фактично відсутній предмет для обговорення.
Що стосується інших злочинних посягань на суддів та суди в Україні, то за даними Генеральної прокуратури за період 1991- 2004 рр. було порушено 47 кримінальних справ про злочини стосовно суддів, пов'язаних з їх професійною діяльністю. З них 30 справ - про образи, погрози або насильство щодо судді, 9 справ про умисне знищення або пошкодження майна судді, 8 - посягання на життя, у тому числі і вбивства суддів.
Вказані злочини не були вчинені ні організованими групами, ні злочинними організаціями.
При розслідуванні цих злочинів і розгляду кримінальних справ в суді не виникало проблем в застосуванні норм кримінального права, чи інших проблем, які потребують законодавчого врегулювання.
Що стосується заходів для захисту від злочинних посягань на суди, то вибух у Дарницькому районному суді м. Києва засвідчив існування цієї проблеми. На думку народних депутатів, ця проблема дійсно становить суспільний інтерес (оскільки пов'язана з життям людей, нанесенням матеріальної шкоди, порушенням нормальної роботи судів та інше) і потребує законодавчого врегулювання.
Комітет підтримав винесення цієї проблеми на парламентські слухання як складової частини проблеми здійснення правосуддя в державі, до якої належать і неналежне фінансування судової гілки влади, і невиплата заробітної плати, і переслідування окремих суддів, і корумпованість суддів, і неналежне технічне оснащення судів тощо.
* * *
Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку рекомендував Верховній Раді розглянути у першому читанні і прийняти за основу проект закону про міський електричний транспорт, внесений народними депутатами Резніком І.Й., Петренком В.С.
Метою прийняття законопроекту є встановлення правових та організаційно-економічних засад функціонування міського електротранспорту, регламентація його відносин з органами державної і місцевої влади, органами самоврядування, а також з іншими видами міського транспорту та пасажирами.
Завданням законопроекту є створення умов для безпечного та якісного надання послуг з перевезень міським електротранспортом, а також механізмів стабілізації роботи його підприємств.
Автори законопроекту зазначають, що в Україні з 1991 року сформувалася стійка тенденція до ускладнення роботи міського електротранспорту загального користування, що призвело до скорочення майже вдвоє здійснюваних ним обсягів транспортної роботи, погіршення якості та безпеки пасажироперевезень. Практично припинився розвиток цього екологічно чистого виду транспорту. Набуло поширення невиправдане закриття та скорочення трамвайних і тролейбусних ліній, дублювання їх автобусами переважно малої місткості. Через відсутність необхідного оновлення кількість його рухомого складу скоротилася на третину, а зношеність досягла 80 відсотків. Неповна компенсація втрат підприємствам міського електротранспорту від надання встановлених законодавством пільг з перевезень окремих категорій громадян та регулювання тарифів на проїзд спричиняють їх збиткове функціонування.
Законопроект передбачається врегулювати:
- засади надання транспортних послуг міським електротранспортом;
- забезпечити державне регулювання у сфері міського електротранспорту;
- встановлення взаємовідносин місцевих органів виконавчої влади, та інших замовників з підприємствами щодо надання транспортних послуг;
- загальні підходи до організації роботи та експлуатації міського електротранспорту;
- порядок та джерела фінансування оновлення рухомого складу;
- порядок встановлення тарифів на проїзд, а також компенсації втрат доходів при затвердженні тарифів нижчими за експлуатаційні витрати та від перевезень пасажирів, що користуються пільгами на проїзд.
Реалізація законопроекту потребує певної фінансової підтримки міського електротранспорту за рахунок Державного і місцевих бюджетів.
Комітет зазначив, що прийняття законопроекту створить умови для підвищення якості і безпеки пасажироперевезень; запобігання подальшого занепаду міського електротранспорту; оновлення та належного утримання парку рухомого складу, інших об’єктів міського електротранспорту; покращення фінансового стану підприємств, ліквідації хронічної заборгованості за спожиту електроенергію, своєчасної виплати заробітної плати тощо.
* * *
Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку пропонує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до ст. 116 Житлового кодексу Української РСР (щодо заборони примусового виселення найбільш незахищених верств населення із жилих приміщень без надання інших жилих приміщень), внесений народними депутатами В.Семенюк, О.Морозом, І.Сподаренком.
Автори законопроекту пропонують законодавчо закріпити заборону вилучення житла у осіб, які постійно проживають у ньому. Зокрема, інвалідів, ветеранів війни, пенсіонерів, недієздатних, неповнолітніх або одиноких особи, сукупний доход яких не перевищує встановленого прожиткового мінімуму, за борги, які виникли внаслідок не внесення зазначеними особами плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) з незалежних від них причин у випадках існування заборгованості перед громадянами по заробітній платі, соціальних виплатах тощо.
Народні депутати зазначають, що прийняття зазначеного проекту закону запобігатиме примусовому виселенню найбільш незахищених верств населення з житлових приміщень без надання іншого житла.
Комітет вважає, що закон, у разі його прийняття, сприятиме забезпеченню конституційних прав громадян України, проведенню житлово-комунальної реформи, а також поліпшенню якості житлово-комунальних послуг.
* * *
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту взяти до відома Основні напрямки бюджетної політики України на 2005 рік.
Комітет висловив низку зауважень до цього документу. Зокрема, стосовно порушення Національним банком України вимоги частини 5 ст.33 Бюджетного кодексу України щодо подання до 1 квітня 2004 року до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проектів основних засад грошово-кредитної політики та кошторису доходів та видатків Національного банку України на 2005 рік Внаслідок чого, вважають народні депутати, неможливо оцінити реальність позиції щодо взаємної узгодженості бюджетної та грошово-кредитної держави на наступний період.
Акцентувалась увага на зайвій декларативності і відсутності багатьох конкретних показників у переліку заходів, спрямованих на реалізацію напрямків бюджетної політики на 2005 рік, зокрема щодо належного забезпечення функцій місцевого самоврядування.
Комітет вважає за необхідне запропонувати низку пропозицій до розділу Основні параметри бюджетної політики.
З метою забезпечення визначеності і прогнозованості складання показників бюджетів, встановити конкретне числове значення частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет України.
Передбачити питому вагу трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів у видатках Державного бюджету України на 2005 рік у розмірі, не меншому, ніж у 2004 році”.
Голова Комітету Анатолій Матвієнко вважає, що питома вага капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України на 2005 рік має бути не менше відповідного показника 2004 року. Розподіл коштів в розрізі головних розпорядників коштів державного бюджету за відповідними бюджетними програмами відображати в регіональному розрізі окремим додатком до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".
За його словами, показники до проектів місцевих бюджетів на 2005 рік та їхні взаємовідносини з державним бюджетом необхідно формувати на основі положень Конституції України, Бюджетного кодексу України, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про столицю України – місто-герой Київ”, статус міста Севастополя та інших законів, положення яких стосуються власних та делегованих повноважень місцевого самоврядування.
Голови підкомітету з питань бюджетного забезпечення органів місцевого самоврядування, народний депутат Тарас Чорновіл наголосив на необхідності запровадження коригуючих коефіцієнтів, передбачених ст. 98 Бюджетного кодексу України, які враховують соціально-економічні, демографічні, екологічні та інші особливості адміністративно-територіальних одиниць.
Т.Чорновіл вважає, що слід також передбачити на 2005 рік приріст обсягу фінансового ресурсу місцевих бюджетів без урахування субвенцій на рівні, не меншому, ніж запланований приріст реального ВВП. А також компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок податкової реформи та при виконанні власних повноважень внаслідок застосування пільг, встановлених органами державної влади.
Для зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів, прийняти і розпочати з 2005 року поетапне запровадження Закону “Про податок на будівлі та споруди”. Надати відповідному податку статус місцевого, а надходження коштів у повному обсязі зараховувати до місцевих бюджетів та використовувати на цілі, самостійно визначені органами місцевого самоврядування”.
* * *
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підтримує проект закону про внесення змін до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (щодо порядку надання субвенцій).
Законопроектом пропонується доповнити чинний закон норму "Кабінету Міністрів України затвердити порядок надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності та субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів на умовах співфінансування з місцевих бюджетів та розподіл їх за об’єктами на підставі пропозицій народних депутатів України" – словами "пропорційно чисельності населення Автономної Республіки Крим, кожної області, міст Києва і Севастополя та за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Комітет вважає, що прийняття Закону дозволить ліквідувати необ'єктивність та упередженість процедури розподілу коштів між місцевими бюджетами при виділенні субвенцій з державного бюджету, врахувавши соціально-економічні інтереси усіх регіонів країни.
* * *
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект постанови “Про схвалення основних напрямків бюджетної політики на 2005 рік”.
Проаналізувавши цей документ, члени Комітету внесли свої доповнення і поправки.
Зокрема, пропонується норма щодо недопущення виникнення простроченої заборгованості із заробітної плати у бюджетній сфері та соціальних виплат, а також заборгованості з соціальних виплатах громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Народні депутати наголосили на необхідності проведення індексацій пенсій громадянам віднесеним до категорії 1. Привести рівень виплат пільг та компенсацій за шкоду завдану їм у відповідність до Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Комітет пропонує уряду розробити середньострокову стратегію спорудження за рахунок бюджетних коштів житла для громадян малозабезпечених і соціально незахищених громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Надати їм кредит на придбання житла, включаючи іпотечне кредитування.
Члени Комітету вважають, що необхідно збільшити видатки державного бюджету на фінансування заходів соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до рівня зростання валового внутрішнього продукту. Забезпечити підвищення рівня техногенної, екологічної та ядерної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, у тому числі шляхом впровадження більш чистих технологій у різні галузі економіки, вдосконалити процес мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.
В цілому Комітет рекомендував прийняти цей законопроект за основу з обов‘язковим доопрацюванням і внесенням зауважень, поданих народними депутатами.
* * *
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту підтримати запропоновані народним депутатом Геннадієм Руденком зміни до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (щодо нафтогазової промисловості).
Його метою є вирішення однієї з проблем нафтогазовидобувної промисловості - врегулювання питання оподаткування діяльності, пов'язаної з розвідкою та розробкою родовищ нафти і газу й залучення більше інвестицій у нафтогазову промисловість України.
Члени Комітету зауважити, що паливна промисловість є стратегічно важливою для України і такою, що потребує державного захисту й підтримки (в тому числі через механізм оподаткування). Включення витрат на розвідку (дорозвідку) та розробку нафтових і газових родовищ до складу валових витрат буде стимулом для збільшення обсягів інвестицій у нафтогазову промисловість.
Протягом року на буріння нафтогазових свердловин витрачається приблизно 1,1 млрд. грн. Враховуючи, що в середньому лише 35% розвідувальних свердловин можуть бути використані для розробки вартість 65% розвідувальних свердловин одразу буде віднесена на валові витрати і не підлягатиме сторнуванню. Щорічно підприємства нафтогазової сфери витрачають на буріння свердловин 850 млн. грн. чистого прибутку, що відповідає сумі сплаченого податку на прибуток в розмірі 212 млн. грн. (за ставкою 25%).
З прийняттям пропонованих змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" ця сума, на відміну від поточної ситуації, піде на спорудження нових свердловин (загальною глибиною понад 80 км). Введення нових свердловин в експлуатацію дасть, за прогнозами, щонайменше 175 тис. тонн умовного палива на рік. Згідно фінансово-економічного обґрунтування, основна частина прибутку від доходів залишиться у підприємств, у статутному фонді яких є державна власність.
* * *
Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій обговорив рекомендації парламентських слухань “Економічна політика України: актуальні питання”.
Зазначалося, що пріоритетним завданням збалансованої економічної політики є формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку. Це завдання за ієрархією належить до найвищого рівня.
З метою забезпечення системного підходу до формування економічної політики необхідне вдосконалення та розвиток інструментів моніторингу, довгострокового та середньострокового прогнозування, планування та інших засобів програмно-цільового підходу до визначення економічної політики держави.
За словами першого заступника голови Комітету Володимира Демьохіна, передусім, необхідно забезпечити поєднання ринкового шляху розвитку національної економіки з впливовим державним управлінням процесами економічного розвитку, підвищити інституційну спроможність органів влади щодо розроблення та впровадження економічної політики, забезпечити взаємозв’язок між виробленням моделі національної економічної системи на сучасних інноваційних засадах та відповідним законотворчим процесом.
Він вважає, що вирішальне значення при цьому має відіграти удосконалення законодавчого забезпечення з метою сталого розвитку держави. А принциповими засадами реалізації економічної політики за усіма напрямами є забезпечення її комплексного та збалансованого характеру, послідовності дій усіх суб’єктів економічної діяльності відповідно до визначених пріоритетів.
Враховуючи, що одним із системоутворюючих факторів сучасної економічної політики, згідно з Конституцією України, мають стати визначені Верховною Радою України засади внутрішньої і зовнішньої політики держави, члени Комітету наголошують на необхідності прискорення розроблення відповідного законопроекту.
На думку народних депутатів, аналіз законодавчої бази свідчить про її недостатню відповідальність актуальним завданням економічної політики. Аналіз законодавчих актів з економічної тематики, прийнятих за поданням суб’єктів законодавчої ініціативи, також свідчить про відсутність системного підходу до формування та впровадження відповідної економічної політики.
Тому з метою забезпечення керованості законотворчим процесом, досягнення його відповідності визначеним та затвердженим положенням економічної політики держави необхідно удосконалити процедуру підготовки законопроектів до розгляду у першому читанні. При цьому важливе значення має подальше поглиблення взаємодії та координації діяльності учасників законотворчого процесу.
Парламент, наголосили члени Комітету, базуючись на засадах внутрішньої і зовнішньої політики, повинна забезпечити створення цілісної системи законодавчих актів, які б визначали економічну політику держави. При цьому мають бути враховані складові економічної моделі на усіх рівнях з відповідними системоутворюючими зв’язками.