Geum.ru

Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

В проекті необхідно наголосити також на питаннях щодо участі громадськості у парламентських слуханнях, зокрема слуханнях у комітеті, оскільки, саме питанням участі громадськості в законодавчому процесі приділяється велика увага в країнах Європи, що є свідченням прозорості роботи вищих законодавчих органів, їх відкритості для суспільства


* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції вважає, що урядовий проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо митного контролю товарів і транспортних засобів безпосередньо на митному кордоні) необхідно направити на доопрацювання.

Автори проекту пропонують викласти в новій редакції статтю 60 Митного кодексу України щодо надання митним органам права проводити після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України перевірку достовірності їх обліку на підприємствах, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, тобто перевірку бухгалтерської та іншої документації з метою встановлення відповідності даних про такі товари і транспортні засоби, зазначених у митних деклараціях, даним бухгалтерського обліку.

Необхідність надання митним органам такого права обґрунтовується потребою забезпечення можливості відмовитися від обов’язкового фізичного контролю товарів і транспортних засобів безпосередньо на митному кордоні і досягти на цій основі скорочення часу потрібного для їх митного оформлення.

Зазначалося, що сформульована в проекті нова редакція статті 60 Митного кодексу передбачає, що право на проведення перевірки достовірності обліку товарів і транспортних засобів після їх пропуску через митний кордон України надається митним органам України для забезпечення повноти митного контролю. Тобто, проект фактично передбачає віднесення зазначеної перевірки до процедур митного контролю.

Натомість, відповідно до статті 42 Митного кодексу, у разі ввезення на митну територію України митний контроль закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. А відповідно до статті 1 Митного кодексу, під митним оформленням розуміється виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Таким чином, має місце суперечність між положеннями запропонованої у проекті нової редакції статті 60 Митного кодексу і вищезазначеними нормами його статей 42 і 1, які передбачають, що митний контроль товарів і транспортних засобів, призначених для ввезення на митну територію України, має завершуватися на митному кордоні України.

Законопроектом пропонується надати право митним лабораторіям митних органів України права на здійснення судово-експертної діяльності, для чого внести відповідні доповнення до ст. 7 Закону України “Про судову експертизу”.

Необхідність внесення таких змін у пояснювальній записці до законопроекту пояснюється тим, що на сьогодні суди не визнають висновки митних лабораторій через відсутність законодавчого врегулювання статусу останніх, що ускладнює процедуру притягнення винних осіб до відповідальності і призводить до несплати до Державного бюджету значних митних платежів.

Народні депутати відзначили також, що положення проекту відповідають Угоді про митну оцінку та Митному Кодексу ЄС

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендував парламенту прийняти в першому читанні проект закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" за умови наявності позитивного висновку Митно-тарифної ради при Кабінеті Міністрів України.

Законопроект передбачає заміну специфічного мита на картоплю, піддану тільки тепловій обробці, та картоплю іншу, які класифікуються за кодами 2004101000 та 2004109900 УКТЗЕД, пільгова і повна ставки якого становлять відповідно 1 євро за 1 брутто-кілограм і 2 євро за 1 брутто-кілограм, адвалерним митом, пільгову ставку якого пропонується встановити у розмірі 20%, а повну – у розмірі 40%.

За словами народного депутата Віталія Хомутинника, одного з авторів проекту, необхідність його прийняття полягає у тому, що завдяки його положенням буде значно підвищений рівень ділової активності певної частини суб’єктів підприємницької діяльності, щодо яких вказані положення безпосередньо торкаються, в результаті чого відрахування у бюджет ( зокрема, у вигляді мита ) значно зростуть.

Він вважає, що існуючий сьогодні режим оподаткування ( мається на увазі – рівень існуючих ставок ввізного мита, щодо яких розроблений вказаний законопроект ) такої можливості не дає, оскільки не спонукає підприємців до збільшення обсягу їх господарських операцій.

Прийняття цього закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат. Навпаки, завдяки зміні розміру ставок ввізного мита щодо деяких предметів, які вказані у законопроекті, доходи Державного бюджету України збільшаться за рахунок пропорційно зростаючих відрахувань у вигляді ввізного мита в результаті того, що збільшиться обсяг операцій, які будуть оподатковуватись ввізним митом.

* * *

Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Лесь Танюк взяв участь у роботі Колегії Міністерства культури і мистецтв України, присвяченій проблемам реорганізації циркової галузі.

Л.Танюк зазначив, що Комітет ініціював потребу конструктивного обговорення цього питання, зважаючи на необхідність контролю за проходженням бюджетних коштів та з метою ліквідації тіньових фінансово-майнових відносин у цій галузі.

Члени Комітету вважають, що в системі циркових підприємств допускаються непоодинокі факти фінансових зловживань при плануванні та витраті бюджетних коштів, неефективного їх використання, а також отримання неконтрольованих та неоподаткованих прибутків директорами цирків.

Комітет пропонує здійснити поетапну реорганізацію системи управління цирковою галуззю та встановити жорсткий контроль органів державної влади за витратами бюджетних коштів, оскільки сьогодні використання фінансової підтримки, наданої державою цирковим підприємствам, не забезпечує виконання їх статутних завдань щодо збереження і розвитку національного циркового мистецтва.

Комітет з питань культури і духовності підтримав ініціативу колективу наукових працівників Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника про необхідність створення Музею історії Києво-Печерської Лаври.

Комітет звернувся до Міністерства культури і мистецтв України з клопотанням сприяти втіленню її в життя, зокрема у наданні необхідних експозиційних площ для майбутнього Музею.

Комітет зважаючи на важливість створення музейного комплексу “Мистецький арсенал”, розробку проектів Пантеону Національної Слави, присвяченому вшануванню пам’яті видатних борців за свободу і незалежність України; Президентської бібліотеки ім. Ярослава Мудрого; Міжнародного культурно-інформаційного центру “Шевченківський дім”, звернувся з клопотанням до Віце-прем’єр-міністра України Д.Табачника надати Комітету інформацію про те, яким чином виконується Доручення Президента України Л.Д. Кучми від 8 червня 2000 року щодо вказаних проблем.

* * *

Комітет з питань культури і духовності у зверненні до Кабінету Міністрів України та Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів порушив проблему пенсійного забезпечення письменників, які в минулому поєднували творчу працю з науково-педагогічною.

Комітет вважає, що необхідно переглянути існуючу систему пенсійних нарахувань, зважаючи на те, що кожен письменник, окрім основного місця роботи, займався літературно-науковою, художньою, публіцистичною працею, доходи від якої складали більшу частку його матеріального забезпечення. Тому при нарахуванні пенсії слід враховувати отримання письменником гонорарів за його суміжну (творчу) діяльність.

На думку Комітету, необхідно розглянути можливість внесення відповідних змін до чинного законодавства про пенсійне забезпечення.

* * *

Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Лесь Танюк взяв участь у роботі Міжнародного семінару “Культура: брендінг, ідентичність: напрям дії”.

Він, зокрема, наголосив: “Аналізуючи ситуацію в Україні, відзначатимемо, що кризовий стан українського суспільства, зумовлений переходом від однієї соціальної системи до іншої, в поєднанні з процесами запізнілої модернізації викликає кризу ідентичності як на індивідуальному, так і на масовому рівні. Своєрідними ознаками втрати ідентичності на загальнодержавному рівні в Україні є розщепленість суспільної свідомості і втрата консенсусу з приводу базових цінностей, розірваність єдиного духовного простору і розпорошеність титульного етносу, а відтак - невизначеність і непослідовність державної політики".

Л.Танюк вважає, що руйнування та різка змістовна зміна інститутів, в яких соціалізувалися індивіди у політичному аспекті, викликали масову втрату ідентичностей.

"Однією з ознак деідентифікації стала для багатьох втрата біографії. З формальної точки зору індивідуальна людська біографія - це співвідношення того життєвого шляху, що вже пройдений, і перспективних життєвих планів. Майбутнє зникає саме тому, що зникає змістовна, об’єктивна основа його планування, те, що міститься у культурі, та зафіксовано у відповідних інститутах. Зникає минуле як розвинута система, тому що зникає майбутнє як критерій його оцінки та інтерпретації. Минуле перетворюється в невпорядкований набір подій та фактів, які не об’єднані в межах внутрішньої цілісності символічно. А зникає символічна основа процесу ідентифікації, відбувається втрата ідентичності", - зазначив Голова Комітету.

* * *

Комітет з питань науки і освіти на черговому засіданні розглянув низку законопроектів, щодо яких Верховна Рада прийме рішення найближчим часом.

Комітет розглянув законопроекти, які стосуються врегулювання суспільних відносин. Зокрема, вони пов’язані із охороною і дослідженням археологічної спадщини України, яка є невід’ємною частиною культурної спадщини людства, вразливим і невідновлюваним джерелом знань про історичне минуле.

Члени Комітету рекомендували парламенту прийняти у другому читанні проект закону про охорону археологічної спадщини, за основу проект закону України про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини, закон про ратифікацію Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої) від 16 липня 2003 року, внесений Президентом України Л.Кучмою, та ратифікувати Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини (переглянуту) 16 січня 1992 року (Валлетта).

Прийняття зазначених законопроектів сприятиме створенню необхідних правових та економічних умов для здійснення у сфері охорони археологічної спадщини вільних та рівноправних відносин з іноземними науковими установами та організаціями, іноземними та міжнародними науковими товариствами і об'єднаннями, якщо ці відносини не суперечать законодавству України. Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини передбачає ряд правил щодо порядку здійснення розкопок, іншої археологічної діяльності та заходів необхідних для комплексного збереження археологічного спадщини, в тому числі і для фізичного збереження археологічної спадщини. Ратифікація сприятиме посиленню охорони археологічної спадщини України та дозволить застосувати в Україні міжнародне кодифікування і норми щодо охорони і збереження археологічної спадщини.

Комітет створив робочу групу з розробки проекту закону України про організацію роботи випускників вищих педагогічних навчальних закладів та розпочав її роботу.


* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на засіданні у понеділок, 6 жовтня, розглянув та рекомендував профільному парламентському Комітетові з питань фінансів і банківської діяльності схвалити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про зміни до чинного законодавства з питань оподаткування (щодо обладнання для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах) (автори народний депутат України Юхим Звягільський та ін.).

Законопроект передбачає внесення доповнень у Закони України "Про податок на додаткову вартість" і "Про Єдиний митний тариф", які спрямовані на звільнення від сплати ПДВ і ввізного мита операцій по ввезенню на територію України необхідного для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах устаткування та матеріалів, які не виробляються в Україні в даний час. Як наголосив народний депутат, член профільного Комітету Віктор ТУРМАНОВ, йдеться про обладнання, необхідне у запобіганні вибухів метану в шахтах та ліквідації його викидів у довкілля.

Він підкреслив, що прийняття відповідного закону дозволить поліпшити безпеку у вугільній галузі, знизити травматизм, підвищити техніко-економічні показники роботи вугільної галузі і конкурентноздатність українського вугілля, зменшити енергозалежність країни, поліпшити екологію вугільних регіонів, та створити додаткові робочі місця.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на засіданні у понеділок, 6 жовтня підтримав та рекомендував профільному Комітетові з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій схвалити і винести на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо підприємств вугільної галузі).

Автор законопроекту народний депутат України Віктор ТУРМАНОВ пропонує внести до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наступні зміни:

- поширити дію норми, передбаченої ч. 6 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на гірничодобувні підприємства та інші гірничі підприємства, незалежно від того, отримують вони державну підтримку, чи ні;

- поширити дію норм, передбачених "Прикінцевими положеннями" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порушення та припинення провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства) на всі гірничі підприємства, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Як зазначив В.ТУРМАНОВ, реалізація цих пропозицій дозволить запобігти втраті надзвичайно важливих для економіки України гірничих підприємств та уникнути значних екологічних та соціальних проблем.


* * *

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій УДОВЕНКО взяв участь у Міжнародній науковій конференції “Історія німців Причорномор’я та німецько-українські культурні зв’язки”, присвяченої 200-річчю поселення перших німецьких переселенців на територію Одеської області.

Історія німецького етносу в Україні, стосунки українського і німецького народів сягають у далеку минувшину, зазначив у своєму виступі Г.УДОВЕНКО. "Переселенці германських земель органічно вписалися в економічне, політичне і культурне життя України. Німці, разом з іншими народами пережили трагедію насильницької депортації. Україна доклала значних зусиль для відновлення історичної справедливості щодо етнічних німців, так само як і болгар, вірмен, греків та кримських татар – всіх, хто зазнав депортації", - наголосив він.

Одним з чільних завдань, яким опікується Комітет, є вирішення проблем облаштування і адаптації депортованих осіб з числа етнічних спільнот України, що повертаються на батьківщину, серед них – і громадян німецької національності.

За словами Г. Удовенка, в Україні створена належна нормативно-правова база стосовно забезпечення національним меншинам збереження їхньої ідентичності, етнічної самобутності та задоволення культурно-освітніх і духовних потреб.

Головним завданням Комітету у етнополітичній галузі залишається завершення формування її якнайсучаснішої законодавчої нормативно-правової бази.

Під час перебування у Одеській області Голова Комітету Г.УДОВЕНКО також відвідав райони та села, де компактно проживають національні меншини – німці, болгари, гагаузи, молдовани.

* * *

Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій УДОВЕНКО взяв участь у Міжнародному просвітницькому семінарі за підтримки Ради Європи “Нові аспекти права на приватність та удосконалення українського законодавства”.

Він виступив з доповіддю “Перспективи заміни прописки в Україні реєстрацією фізичних осіб і проблем приватних прав громадян (законодавчий аспект)”.

Голова Комітету зазначив, що вимоги часу, ті радикальні зміни, які відбуваються у суспільстві, вимагають якісно нових підходів до діючого інституту прописки. Йдеться про її скасування, гарантування прав людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання, поєднавши цей процес з інтересами держави.

"Прийняття Конституції України у 1996 році поставило на порядок денний питання про відміну прописки, Конституційний суд України визнав її існування неконституційним. Але в умовах сьогодення скасування прописки в Україні неможливо провести відразу, як одномоментну акцію. Постає низка нових завдань, серед яких – створення єдиної реєстраційної мережі персональних даних на кожного громадянина", - наголосив Г.Удовенко.

У Верховній Раді України опрацьовуються декілька законопроектів, пов’язаних із скасуванням інституту прописки. Був прийнятий у першому читанні проект закону про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, поданий народним депутатом України О.Зарубінським. Сьогодні у Комітеті завершується його підготовка до другого читання. Цим законопроектом передбачено замість прописки ввести інститут реєстрації громадян. Визначено порядок реалізації права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Дія Закону поширюється на громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в нашій державі.

На думку Г. УДОВЕНКА, зосереджуючись на розгляді головних завдань впровадження реєстрації фізичних осіб, слід виділити такі вимоги до відповідних законопроектів: відсутність суперечностей з Конституцією України та з вимогами інших законів; відповідність міжнародно-правовим документам, що стосуються даної сфери; гарантування захисту прав фізичних осіб на свободу пересування, вільне обрання місця проживання в Україні; забезпечення використання персональних даних в інтересах захисту прав людини та національної безпеки держави; запровадження автоматизованого персонального обліку фізичних осіб; врахування і прогнозування демографічної ситуації в державі; сприяння проведенню переписів населення, виборів, опитувань, референдумів тощо; спрощення процедури оформлення документів, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України; отримання громадянами гарантованих послуг за місцем реєстрації.

Закон щодо системи реєстрації має забезпечити максимальний ступінь конфіденційності даних про особу і створити надійні перешкоди для корупції у цій сфері. Для успішного налагодження цієї системи необхідно досягти максимально погодженої і скоординованої взаємодії всіх органів влади і служб як у центрі, так і на місцях. Насамперед тих і з них, на які буде покладена відповідальність за здійснення нововведень у зв’язку із скасуванням прописки.

* * *

Члени Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин зустрілися з працівниками Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців на чолі з Представником УВКБ ООН в Україні паном Гі Уеллетом на їх прохання.

Геннадій УДОВЕНКО ознайомив Гі Уеллета та супроводжуючих його осіб із законотворчою роботою Комітету. Поінформував присутніх, що протягом тривалого часу Комітет активно співпрацює з УВКБ ООН. Прикладом такого співробітництва стала допомога у здійсненні міжнародної правової експертизи, підготовлених Комітетом законів України “Про громадянство України”, “Про біженців”, “Про імміграцію”.

Під час опрацювання в Комітеті проекту закону про біженців були враховані чисельні положення, що відповідають Конвенції про статус біженців та іншим міжнародним стандартам. У червні 2001 року Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону України “Про біженців”, а у січні 2002 року був прийнятий Закон України “Про приєднання України до конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців”.

Не залишив поза увагою Голова Комітету і проблеми держави, пов’язані з створенням пунктів розміщення біженців та нелегальних мігрантів. На його думку необхідно продовжити реалізацію існуючих програм допомоги, збільшивши обсяги їх фінансування.

Гі Уеллетон виклав позицію Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців щодо часових обмежень на подання заяв про надання статусу біженця, передбачених Законом України “Про біженців”. Застосування часових обмежень, передбачених статтею 9 Закону України “Про біженців” суперечить міжнародному праву та національному праву. Вніс пропозиції щодо подальшої співпраці.

Голова Комітету, підсумовуючи висловлені зауваження та пропозиції, запропонував провести розширене засідання Комітету, на якому обговорити питання про хід застосування та виконання Закону України “Про біженців”, запросивши представників відповідних органів виконавчої влади, а також підготувати пропозиції щодо внесення змін до Закону України “Про біженців”.

* * *

Комітет з питань правової політики спільно з програмою “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” (МФВ) 10 жовтня проводить "круглий стіл" на тему: "Забезпечення незалежності судової влади у сфері фінансування судів України: законодавство та практика”.

Планується обговорення наріжних питань забезпечення незалежності судової влади у сфері фінансування судів України, вироблення рекомендацій і пропозицій щодо напрямів вдосконалення системи судочинства в Україні.

Під час круглого столу заплановано обговорення Проекту Закону України

Голова парламентського комітету Василь Онопенко вважає, що побудова прозорого, демократичного суспільства, вочевидь, передбачає існування трьох незалежних та самостійних гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової. Становлення дієвої судової системи у державі покликано виступити гарантом захисту прав і свобод її громадян. Відсутність належного організаційного забезпечення діяльності судів з боку держави перешкоджає здійсненню безпосередніх функцій правосуддя. Судова система потребує чітке організаційне забезпечення виконання правосуддя в Україні і повинна передбачати чіткий механізм фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів на належному рівні й унеможливлювати вплив або зовнішнє втручання в їх діяльність.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва зміни до статті 12 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (щодо надання пільг творчим спілкам).

Законопроектом пропонується визначати ціну будівлі (споруди, приміщення), в яких розміщені творчі майстерні, у разі їх придбання національними творчими спілками для провадження творчої діяльності, не за загальною методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, яка передбачає врахування при визначенні ціні об‘єкту приватизації його потенційної прибутковості, а іншим шляхом.

А саме: внести зміни, які спрямовані на надання пільг при приватизації творчих майстерень членами національних творчих спілок.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендує парламенту підтримати зміни до деяких законів України щодо ліцензування діяльності, пов’язаної з обігом прекурсорів.

Проектом пропонується внести зміни до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та Закону "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів". Зокрема, вилучити із переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, діяльність, пов’язану з використанням прекурсорів, включених до списку № 2 Таблиці ІV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в цілях, не пов’язаних з виготовленням наркотичних засобів та психотропних речовин. Крім цього, уточнюється поняття прекурсорів.

Відповідно до чинного законодавства, господарська діяльність, пов’язана з обігом прекурсорів, дозволяється суб’єктам господарювання усіх форм власності за наявності відповідної ліцензії, а також визначено, що обов’язковому ліцензуванню підлягає придбання, перевезення та зберігання прекурсорів.

На засіданні Комітету зазначалося, що ліцензування зазначеного виду господарської діяльності є засобом контролю держави за додержанням ліцензіатом вимог законодавства до діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Однак, деякі хімічні речовини, віднесені до групи прекурсорів, включених до списку № 2 таблиці IV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, використовуються в промисловості, освіті, в науково-дослідницьких цілях при здійсненні діяльності, не пов’язаної з виготовленням наркотичних засобів та психотропних речовин.

Оскільки чинним законодавством України отримання ліцензій не ставиться в залежність від того, з якою метою здійснюється придбання прекурсорів, виникла необхідність внесення змін до деяких законів України, якими дозволити господарську діяльність, пов’язану із використанням хімічних речовин, включених до списку № 2 таблиці ІV у цілях, не пов’язаних з виготовленням наркотичних засобів та психотропних речовин, без придбання ліцензії.

На думку членів Комітету. це дасть змогу забезпечити ритмічну роботу промислових підприємств, навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, котельних, авто-гаражних та інших підприємств, які у своїй діяльності використовують зазначені хімічні речовини.

Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендував парламенту підтримати проект закону “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”.

Проект спрямований на встановлення правових, економічних, організаційних та фінансових засад регламентації діяльності у сфері передачі технологій. Правове врегулювання цієї проблеми сприятиме розвитку високих технологій в Україні, а також більш ефективному використанню наукового та інтелектуального потенціалу нашої країни.

На засіданні зазначалося, що національні інтереси України вимагають прийняття невідкладних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання науково-технологічного та інтелектуального потенціалу держави, спрямування коштів, отриманих від реалізації нематеріальних активів для відтворення її науково-технологічної сфери, організації цивілізованого трансферу технологій.

Метою державної політики у цій сфері є:

збереження і ефективне використання інтелектуального потенціалу країни для розв’язання завдань, спрямованих на її соціально-економічний розвиток;

орієнтація вітчизняної науки і промисловості на створення і випуск наукомісткої, конкурентоспроможної продукції як основи економічного росту;

стимулювання комерційного використання результатів науково-технічної діяльності, створених за рахунок бюджетних коштів;

поширення ринкових відносин у науково-технічній сфері через забезпечення правової охорони результатів науково-технічної діяльності і запобігання нелегального обороту об’єктів інтелектуальної власності;

створення ринку інтелектуальної власності, економічних регуляторів і механізмів його функціонування.

створення системи державного регулювання обігу результатів науково-технічної діяльності з врахуванням економічної і технологічної безпеки країни.

Державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій в Україні має здійснюватись шляхом:

створення нормативно-правової бази та економічних механізмів, сприятливих для встановлення в Україні ринку нематеріальних активів;

запровадження державної системи інвентаризації результатів завершених науково-технічних розробок, проектів і програм;

розроблення механізму і створення державної системи передпродажної оцінки вартості розробок та інших нематеріальних активів, створених за рахунок бюджету;

створення фінансово-економічних механізмів залучення коштів, що надходять від трансферу технологій, до науково-технологічної сфери України.

* * *

Парламентський Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України провів виїзне засідання безпосередньо на будівельних майданчиках житлового будинку по вул. Срібнокільській,24 та адміністративного будинку по вул. Садовій 3-а.

Заслухано і обговорено інформацію заступників Керуючого справами Апарату Верховної Ради України І. Стрілецького, К. Бичкова. начальника Державного будівельного комбінату Управління справами Апарату Верховної Ради України П. Броневицького про хід будівництва цих об’єктів та стан їх фінансування.

Комітет рекомендував керівництву Управління справами Апарату Верховної Ради посилити контроль за дотриманням Державним будівельним комбінатом Управління справами Апарату Верховної Ради України плану – графіку робіт та введення 1-ї і 2-ї секцій житлового будинку по вул. Срібнокільській,24 в експлуатацію у 1 кварталі 2004 року, а адміністративного будинку по вул. Садовій, 3-а у грудні 2003 року.

Комітет розглянув пропозиції та зауваження до проекту постанови Верховної Ради України “Про затвердження Положень про проведення парламентських слухань”, внесений народними депутатами України В. Матвєєвим, С. Сасом, В. Гаврилюком, Г. Гармаш, В. Ковалем, М.Комаром, який 11 вересня 2003 року було розглянуто на засіданні Верховної Ради України і прийнято за основу.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення, у зв'язку з надходженням додаткових пропозицій від народних депутатів та Комітетів Верховної Ради України, продовжити узагальнення та розгляд даного питання на наступному засіданні Комітету.

* * *

Парламентський Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України розглянув проект постанови Верховної Ради України “Про утворення Слідчої комісії Верховної Ради України з питань Державної продовольчої безпеки”, внесений народними депутатами України М. Полянчичем та іншими(реєстр.№3738 від 18.09.2003 року на заміну раніше поданого).

Автори зазначають, що проект постанови розроблений з метою вивчення достовірних даних які дозволили б дати оцінку стану, що склався за підсумками врожаю 2002-2003 років і зумовив критичне підвищення цін на хлібобулочні вироби, борошно і круп’яні товари в червні 2003 року, наслідком якого є зростання цін на молокопродукти, м’ясо, рибопродукцію, а підвищення цін на паливно- мастильні матеріали сприяють зростанню цін на всі без виключення сільхозпродукти Визначити шляхи його подолання, а надалі відпрацювати на рівні законодавчої бази такий механізм ринкової діяльності Уряду, щоб в майбутньому виключити назавжди продовольчу кризу.

Тому автори вважають, що для об’єктивного розслідування випадків, які мають ознаки кримінального характеру, встановлення причин і винуватих, оцінки ступеня державного злочину та визначення шляхів реального подолання кризи, що склалася, необхідно встановити незалежний депутатський контроль з залученням представників всіх фракцій і політичних груп та, за згодою, представників Адміністрації Президента і Уряду України.

Комітет акцентував увагу на тому, що Регламентом Верховної Ради України не передбачено надавати утвореній комісії статусу Комітету Верховної Ради України з відповідними фінансовим і матеріально – технічним забезпеченням, оскільки нею будуть перебиратися повноваження конституційного органу - Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, який відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України “Про предмети відання Комітетів Верховної Ради України” займається питаннями законодавства з питань економічної політики в агропромисловому комплексі країни, у тому числі з питань державного регулювання сільського господарства та законодавства про державну підтримку агропромислового виробництва. В проекті також немає фінансово - економічного обгрунтування.

За підсумками обговорення, Комітет вирішив не підтримувати внесений проект Постанови Верховної Ради України і надіслати висновок Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, який визначено головним при розгляді цього проекту .

* * *

Парламентський Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України проаналізував на відповідність Регламенту Верховної Ради України проект постанови “Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “ Про порядок висвітлення роботи четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання” від 3 липня 2003 року”, внесеного народним депутатом України С.Правденком.

Члени Комітету зауважили, що даний проект по суті звужує коло повноважень як народного депутата України, так в цілому і Верховної Ради України в питаннях , порушених законопроектом.

Комітет ухвалив рішення рекомендувати автору проекту доопрацювати його відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України. Рішення Комітету з цього питання направити Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, який визначено головним при доопрацюванні даного проекту Постанови Верховної Ради України.

Комітет не підтримав проект постанови Верховної Ради України “Про утворення спільної парламентсько – урядової комісії з питань координації діяльності органів влади та громадськості щодо інтеграції України до Світової організації торгівлі”.

На думку народних депутатів, в зазначеному проекті постанови вбачається порушення ч.2 ст.6 Конституції України за якою “органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України”. Конституція України у статті 89 передбачає вичерпний перелік органів, що повноважна створювати Верховна Рада України і такого спільного органу у ній не передбачено, як це пропонують автори законодавчого акту.

Крім того, цей проект подано з порушенням вимог статті 4.6.2. Регламенту Верховної Ради України. А саме: відсутній кількісний склад комісії, немає фінансово – економічного обґрунтування, також в проекті не вирішено питання щодо кадрового, матеріально – технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи вказаної комісії. Комітет прийняв рішення рекомендувати авторам законодавчого акта доопрацювати його.

На засіданні Комітету обговорено питання про необхідність внесення змін до статті 3.3.4 Регламенту Верховної Ради України ( щодо надання слова народним депутатам України на пленарному засіданні), ініціаторами розгляду якого були народні депутати України – члени Комітету. При обговоренні даної проблеми члени Комітету дійшли висновку, що питання черговості надання слова при обговоренні порядку денного на пленарних засіданнях Верховної Ради України чинними нормами Регламенту врегульовано недостатньо.

Враховуючи важливість обговорюваного питання та велику кількість пропозицій щодо його остаточної редакції, Комітет прийняв рішення доопрацювати їх та розглянути на наступному засіданні.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці схвалив зауваження і пропозиції до проекту закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2004 рік, внесеного Кабінетом Міністрів.

Комітет зазначив, що „певною мірою документ спрямований на вирішення актуальних проблем соціальної політики”.

Народні депутати вважають позитивним моментом поданого проекту Державної програми на відміну від аналогічних проектів попередніх років достатньо чітку структуру та послідовність підрозділів соціального блоку. Члени Комітету, зокрема, зазначили, що „заслуговує на схвалення аналіз динаміки та головних тенденцій розвитку сфери соціальної діяльності у 2000-2003 рр., визначаються основні проблемні питання для вирішення у 2004 році, завдання державної політики на цей період, можливі ризики, основні заходи, критерії ефективності та реалізації завдань державної політики”.

Водночас, за результатами проведеного аналізу законопроекту, Комітет зазначив, що „Кабінетом Міністрів не заплановані конкретні і вагомі кроки та важелі до вирішення болючих соціальних питань, зокрема, щодо суттєвого збільшення мінімальної заробітної плати, визначення конкретного графіку її поетапного підвищення з метою наближення до прожиткового мінімуму, вагомого збільшення мізерних сум соціальних допомог малозабезпеченим громадянам, фінансового забезпечення підвищення рівня зайнятості населення”. Низка запропонованих у законопроекті соціальних завдань, критеріїв і заходів, підкреслили народні депутати, мають неконкретний, формальний характер, без визначення чітких законодавчих, економічних і організаційних шляхів їх реалізації, не забезпечуються фінансовими ресурсами. „Визначаючи основні пріоритети Державної програми, Кабінет Міністрів серед них не визначив позицію щодо активного вирішення соціальних питань”, - зауважили члени Комітету.

Комітет звернув увагу на те, що урядом визначені соціальні проблеми, зокрема, проблема подолання бідності населення. Однак, цілісного комплексу заходів щодо подолання масової бідності у проекті програми немає.

Комітет вважає за необхідне у законопроекті чітко і конкретно визначити завдання і заходи державної політики щодо здійснення дієвих кроків стосовно подолання масової бідності.

Комітет зауважив, що у проекті Державної програми відсутні також заходи щодо реформування оплати праці, яке б дозволило підвищити мотивацію до продуктивної праці та забезпечило б обґрунтовані співвідношення між рівнями оплати праці в різних секторах та галузях економіки, на підприємствах різних форм власності.

Члени Комітету пропонують внести зміни до тексту проекту, які б передбачили „сприяння зменшенню заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та повну ліквідацію заборгованості у бюджетній сфері, недопущення її виникнення в подальшому”.

Комітет також пропонує запровадити новий соціальний стандарт – мінімальну погодинну заробітну плату – з обов’язковим відповідним коригуванням трудового законодавства з метою недопущення зменшення чи звуження соціально-трудових прав населення.

Серед інших пропозицій – збільшення розміру соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, сім’ям з дітьми, забезпечення державою виконання своїх зобов’язань у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до ст. 116 Житлового кодексу Української РСР (щодо заборони примусового виселення найбільш незахищених верств населення із жилих приміщень без надання інших жилих приміщень), внесений народними депутатами В.Семенюк, О.Морозом та ін.

Законопроектом передбачається встановлення заборони виселення без надання іншого житла ветеранів, учасників Великої Вітчизняної війни, пенсіонерів, інвалідів, недієздатних, безробітних, неповнолітніх або одиноких осіб, а також сімей, які мають неповнолітніх дітей, фактично отриманий сукупний дохід яких не перевищує встановленого прожиткового мінімуму у випадках несвоєчасної оплати наймачами комунальних послуг до погашення заборгованості перед громадянами по заробітній платі.

Члени Комітету зазначили, що законодавча пропозиція спрямована на забезпечення конституційного права цих осіб на соціальний захист, в умовах коли держава не забезпечує дотримання іншої конституційної вимоги, яка закріплена у цій статті про те, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму встановленого законом. Тобто, законодавчо унеможливить вилучення житла, в якому постійно проживають громадяни, сукупний дохід яких не перевищує встановленого прожиткового мінімуму.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендував Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України „Про ціни та ціноутворення” (щодо мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги населенню), внесений народними депутатами Ю.Тимошенко, О.Морозом.

Законопроектом пропонується доповнити ст.5 діючого з 1990 року Закону України „Про ціни та ціноутворення” частиною, якою вводиться мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги населення до досягнення розміру мінімальної заробітної плати і пенсій рівня прожиткового мінімуму.

Автори законопроекту вважають, що його прийняття дозволить зменшити соціальну напругу у суспільстві у зв’язку із зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги, а малозабезпечені верстви населення убезпечить від подальшого зубожіння і втрати можливості оплачувати ці послуги.

Комітет зазначив, що реалізації запропонованих законопроектом змін можлива лише за умов надання підприємствам – надавачам житлово-комунальних послуг дотацій із державного бюджету на покриття різниці між затвердженими тарифами на житлово-комунальні послуги та планово-розрахунковою вартістю цих послуг. Однак, законопроектом надання дотацій підприємствам – надавачам житлово-комунальних послуг не передбачено.


* * *


Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендував парламенту підтримати проект закону про визнання Державним боргом зобов’язань згідно абзаців 8-10 частини 1 статті 57 Закону “Про освіту” та механізми обслуговування й повернення боргу.

Законопроектом пропонується визнати Державним боргом виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам, передбачені абзацами 8-10 частини 1 статті 57 Закону України “Про освіту” за весь період від набуття чинності цих положень. Зокрема:

- надбавки за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків;

- щорічну грошову винагороду в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків;

- допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Пропонується передбачити індексацію зазначених сум, виплати з обслуговування боргу у формі щорічних виплат встановленої процентної ставки від дати набуття чинності цим Законом і до погашення боргу. А проіндексовані суми заборгованості зарахувати до бази нарахування пенсій педагогічним працівникам, виконати перерахунок пенсій.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендував парламентові прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, внесений народним депутатом України В.Олуйком.

Законопроектом передбачається визнання державою прав вкладників на заощадження, які містились в Промбудбанку СРСР, Житлосоцбанку СРСР та Агропромбанку СРСР на рівні з правами вкладників Ощадбанку СРСР.

Автор законопроекту зазначив, що це дасть можливість соціально захистити інтереси осіб, які мали вклади в Промбудбанку СРСР, Житлосоцбанку СРСР та Агропромбанку СРСР та залишились невизнаними, а отже не отримали соціального захисту від держави.

За підрахунками автора законопроекту вклади населення, внесені до установ колишніх державних банків дорівнюють 16 мільйонам гривень (0,016 млрд.), що складає 0,014% до визнаних державою грошових заощаджень.

Автор вважає, що на щорічну виплату проіндексованих сум знадобилось би всього лише 80 тисяч гривень.

В.Олуйко також зазначив, що додаткових бюджетних коштів для виплати в 2003 році (по 50 гривень з додатково проіндексованих заощаджень) у найближчі декілька років не потрібно. Для спрощення роботи з додатково проіндексованими заощадженнями, він пропонує передати проіндексовані суми Ощадбанку України, для зарахування на позабалансові рахунки вкладників.

Комітет підтримав законопроект спрямований на забезпечення захисту соціальних інтересів осіб, які мали вклади в Промбудбанку СРСР, Житлосоцбанку СРСР та Агропромбанку СРСР.


* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендував парламенту підтримати проект закону “Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України”.

Законопроектом пропонується визначити правовий статус слідчих з метою створення та забезпечення належних умов та гарантій їх діяльності під час провадження досудового слідства по кримінальним справам.

За словами автора законопроекту, народного депутата Юрія Кармазіна, необхідність у прийнятті Закону “Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України” викликана вимогами статті 9 Перехідних положень Конституції України, згідно з якою необхідно сформувати систему досудового слідства в державі та ввести в дію закони, що регулюватимуть функціонування цієї системи. У зв’язку з цим назріла необхідність у законодавчому визначенні застосованого в Конституції України терміну “система органів досудового слідства”. Для створення цієї системи недостатньо прийняття лише нового Кримінально-процесуального кодексу України. Необхідно додатково прийняти низку інших законів, зокрема, “Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України” та нормативних актів, якими б визначалась чисельність слідчих апаратів, їх матеріальне забезпечення, регулювались би інші функції органів досудового слідства тощо.

Так, проектом передбачається змінити існуючий порядок підпорядкування слідчих працівників. При цьому керівники центральних слідчих апаратів відповідних відомств матимуть повноваження щодо зарахування слідчих на роботу (службу), їх звільнення, застосування дисциплінарної практики. Перші заступники та заступники начальників центральних слідчих апаратів та керівники відповідних слідчих апаратів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них підрозділів призначатимуться на посади та звільнятимуться з посад керівниками відповідних відомств за поданнями керівників центральних слідчих апаратів. Всі інші керівники слідчих підрозділів та слідчі призначатимуться на посади і звільнятимуться з посад керівниками центральних слідчих апаратів за поданнями відповідних керівників слідчих підрозділів.

Тобто, працівники слідчих підрозділів будуть виведені з підпорядкування начальників міських, районних та лінійних органів, оперативних начальників та командирів, за якими залишиться лише функція організації взаємодії між слідчими та працівниками оперативних та інших служб. Керівництво слідчими буде здійснюватись лише по вертикалі – керівниками вищестоящих слідчих підрозділів. При цьому значно зросте як відповідальність керівників слідчих апаратів за підбір і розстановку кадрів, так і відповідальність кожного слідчого за кінцеві результати роботи.

Здійснений у відповідності до статті 27 Бюджетного кодексу України аналіз тих норм законопроекту, що стосуються матеріального забезпечення та соціального захисту слідчих працівників, які змінюються у зв’язку з прийняттям цього Закону, свідчить, що на реалізацію цього законопроекту додатково до існуючих видатків необхідно виділити із Державного бюджету України на утримання 11,7 тисячі слідчих працівників органів внутрішніх справ лише 30,8 млн. гривень, на утримання 966 слідчих податкової міліції – 2,7 млн. гривень, на утримання 600 слідчих СБУ 2 млн. грн., а всього – додатково 35,5 млн. грн.

* * *

Питання ефективності законодавчого забезпечення пріоритетності автомобілебудування та подальшого вдосконалення законодавства щодо розвитку національної автомобільної промисловості планує обговорити Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на виїзному засіданні у місті Запоріжжя.

У засіданні візьмуть участь народні депутати - члени комітетів з питань промисловості та підприємництва, з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, представники міністерств і відомств України.

За словами Голови Комітету Сергія Буряка, законопроекти щодо підтримки автомобільної промисловості розроблено з метою встановлення додаткових джерел поповнення бюджету, соціального захисту населення за рахунок створення додаткових робочих місць, адаптації чинного законодавства до норм СОТ та ЄС, захисту внутрішнього автомобільного ринку, створення умов по залученню інвестицій та розвиток галузі.

Комітет вважає, що важливим є:

- реалізація стратегічного напряму зовнішньоекономічної політики з інтеграції України у світову економіку, комплексного реформування зовнішньоторговельного режиму та послідовного забезпечення подальшої гармонізації законодавства України з нормами і принципами Світової організації торгівлі;

- збільшення надходжень до державного бюджету від виробництва, імпорту та реалізації автомобілів в Україні;

- створення умов для залучення іноземних і внутрішніх інвесторів до цієї галузі економіки;

- нарощування обсягів виробництва в автомобільній промисловості та створення нових робочих місць

* * *

Комітет з питань фінансів та банківської діяльності вважає, що проект держбюджету на наступний рік не може бути прийнятий в частині регулювання податкових надходжень.

Були сформовані зауваження до законопроекту. Зокрема стосовно зміни норм податкових законів цим законопроектом.

Народний депутат Віталій Хомутинник наголосив на необхідності доопрацювання проекту. “Всі запропоновані зміни до податкових законів необхідно вивести за рамки проекту в окремий законопроект, оскільки необхідно припинити практику зміни податкового законодавства (що відбувається із року в рік) законом про державний бюджет", - зазначив він.