Geum.ru

Верховної Ради України повідомляю про виключення народного депутата України Гармаш Галини Федорівни зі складу депутатської фракції Соціалістичної партії України. На підставі пункту четвертого статті 59 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Аржевітін с.м.
Удовенко г.й.
Кендзьор я.м.
Забзалюк р.о.
Бондарчук і.м.
Симоненко п.м.
Томенко м.в.
Бондаренко о.ф.
Садовий м.і.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Станіслав Аржевітін. За ним Геннадій Удовенко.


12:57:01

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, "Наша Україна".

13 листопада 2006 року у місті Києві відбулась рада Всеукраїнських козацьких товариств, які об`єднують всі регіони України і обліковують в своїх реєстрах десятки тисяч козаків. Було розглянуто питання голодомору і рада Всеукраїнських громадських козацьких організацій доручила мені раднику Президента з питань козацтва оголосити це звернення.

Звернення щодо питання голодомору в Україні.

Ми, нащадки славних традицій українських козаків, усвідомлюючи себе спадкоємцями великої козацької держави, понад усе прагнемо свободи та незалежності для наших громадян. Сьогодні наші побратими козаки від Донецька до Прикарпаття, Криму та Сум, Черкас і Києва хочуть привернути увагу суспільства до трагічних сторінок українського народу – голодомору 1932-1933 років, зокрема ми висвітлюємо солідарність з козаками Кубані, де українські станиці в 32-33 роках так само планомірно знищувалися тоталітарним режимом через їх спротив насильницької колективізації.

Ми, українські козаки, вважаємо, що прийняття Закону України про голодомор 32-33 років в Україні сприятиме відновленню історичної справедливості , глибокому усвідомленню громадянами причин і наслідків геноциду українського народу, консолідації українського народу навколо ідеї утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства, підвищенню авторитету України у світі. Звертаємося до наших побратимів – депутатів Верховної Ради України – про підтримку законопроекту Президента України, Гетьмана України Віктора Ющенка про визнання голодомору геноцидом українського народу.

13 листопада 2006 року, місто Київ.

Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Удовенко, будь ласка. Підготуватися, Лановий передає слово Кендзьору.


12:59:26

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! На жаль, сьогодні не розглянули питання про законопроект, який був запропонований Президентом з проханням розглянути його невідкладно. Адаме Івановичу, я не хотів би, щоб була ця іронія, яку я почув з ваших вуст, про те, що он, мовляв, це таке питання, що можна його і не розглядати зараз, щось подібне. Адже мова йде про дуже велику, величезну трагедію українського народу. І так ставитися до цього питання, з неповагою, - це неповага до пам’яті мільйонів жертв, ми не знаємо, скільки їх загинуло: всім чи десять мільйонів. Ми ж взагалі голови загиблих українців вважаємо: мільйон – туди, мільйон – сюди, - це, мовляв, не має великого значення.

Я хотів би сказати, і особливо тим, хто сьогодні виступає проти розгляду цього питання у Верховній Раді, що ці питання попереднє скликання Верховної Ради неодноразово розглядало, було спеціальне засідання Верховної Ради, було звернення до українського народу. Хочу сьогодні скористатися цією можливістю і зазначити активну і позитивну роль тодішнього Прем'єр-міністра України Віктора Федоровича Януковича, який очолював Національний організаційний комітет з питань відзначення жертв голодомору. Мені прикро за тих народних депутатів, які не хочуть, щоб ми вшанували пам’ять загиблих, щоб нічого подібного не було в нашій державі в майбутньому. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Йосипович, тільки ми щось один одного не зовсім зрозуміли. Я не говорив про те, що це таке питання, яке може почекати. Я говорив про те, що перед тим як перейти до цього питання, в нас є ще попереднє і автор наполягає, щоб його розглянути. Так що я уточнюю. Я розумію, що це біль, це біда, так що чекати – це інша ситуація.

Ярослав Кендзьор, будь ласка. Чудновський передав слово Забзалюку.


13:02:00

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний рух України, фракція „Наша Україна”.

Справді, Адаме Івановичу, таке питання сьогодні, на завершенні пленарного тижня, необхідно було ставити першим номером і йдучи до чергових драматичних роковин української історії, треба було його розглянути. Я маю потребу оголосити звернення керівників українських церков, звернення до голови Верховної Ради, до народних депутатів України.

Від імені наших церков православних, греко-католиків та римо-католиків звертаюсь до вас з приводу необхідності визнання голодомору 32-33-ого років актом геноциду українського народу. З ідеологічних мотивів у 32-33-іх роках представниками радянської влади було заплановано та здійснено одну з найбільш масових у світовій історії акцій винищення мирного населення у межах колишньої УРСР, а також у місцевостях, де в значній кількості проживали українці. Свідомо і цілеспрямовано, за вказівками найвищого керівництва СССР, місцева влада вилучала всі продукти харчування, в першу чергу зерно.

Результатом цієї акції стало знищення шляхом штучного голодомору від 7 до 10 мільйонів наших співвітчизників. Смерть цих людей стала наслідком не природних катаклізмів, військових дій, чи епідемій, а нелюдської жорстокості владоможців, які свідомо прирекли їх на винищення. Не зважаючи на спроби десятиліттями замовчувати факт голодомору, про нього беззаперечно свідчать численні документи та очевидці.

Пам’ять про загиблих кличе до совісті живих. А зло не може бути подолане доти, допоки не буде визнане злом і засуджене. Голодомор – одна з найбільших трагедій, сторінок української історії на рівні з останньою Світовою війною він став причиною смерті мільйонів наших співвітчизників. Ми переконані, що законодавче визнання штучного голодомору 32-33-ого років актом геноциду українського народу буде справедливою оцінкою подіям минулого, вшануванням пам’яті мільйонів невинних жертв, пересторогою нинішньому та прийдешнім поколінням.

Тому від імені наших церков ми підтримуємо, внесений президентом України – Віктором Ющенком, законопроект по визнання голодомору 32-33-ого років актом геноциду. Закликаємо на вас Боже благословення.

Філарет - патріарх київський і всієї Русі; кардинал Любомир – верховний архієпископ української греко-католицької церкви; кардинал Мар’ян Яворський – глава конференції римо-католицьких єпископів України.

Шановні колеги депутати! Не хворійте цією страшною амнезією. Думайте, що неодмінно і ваші родичі лежать у тих страшних могилах.

Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Забзалюк.

Підготуватися, Мордовець передав Бондарчуку.


13:05:15

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Шановні народні депутати, телеглядачі та радіослухачі!

На жаль, попри помпезної риторики, яка так часто-густо лунає з цієї трибуни про чергові великі досягнення уряду Януковича і кризової, ах, вибачте, антикризової коаліції, суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в державі загострюється. Усі популістські маніпуляції, спрямовані переконати громадян про особливу визначеність команди перестройки по-донецькі на кшталт „пацан сказав – пацан зробив”, це – дешевий піар, адже населення сьогодні на собі відчуває, чого варті обіцянки про „нірвану” після приходу їх до влади.

Ну, і що? Прийшли. Мають усю повноту влади, мають більшість у парламенті, впроваджують що хочуть і як хочуть, ігноруючи усі норми діючого законодавства та Регламенту. А економічна ситуація катастрофічно погіршується. Ціни на продукти харчування та товари першої необхідності зростають. Незахищені прошарки населення позбавляються соціального захисту, тарифи на комунальні послуги перевищують усі уявні рівні. Крива цін на електроенергію, газ, воду повзе вгору.

Чи являється ця тенденція слідством саботажу або слідством впливу зовнішнього фактору, про що починають заявляти окремі представники антикризової коаліції? Та ні, ні в якому разі. Нинішня криза – це закономірність та лише частина жахливого плану по реваншу і реставрації кримінального олігархічного режиму Кучма-2 тими силами, які мали безпосереднє відношення до злочинів, що чинилися над народом в період тоталітарного режиму Кучми. Тому не дивно, що вони з такою ненавистю відзиваються про події демократичної революції 2004 року, бо добре усвідомлюють, що йдеться не про політичні кольори чи персоналії кандидатів, а про повстання української громади, яке повалило ненависний усьому народу режим Кучми.

Не маючи аргументів для виправдання представники СПУ, КПУ, Регіонів намагаються перевести увагу виборців на персоналії, ображаючи і обрехуючи лідера опозиції. От тут вони дійсно мастаки. Навіть памфлети зачитують.

Так от одному із таких знатоків творчості Губермана, який ще тільки не запровадив, славити Господа, реформи по збільшенню поголів’я баранів у відповідному міністерстві, я б радив у Губермана взяти наступні строчки та перерехтувати до антисоціального Державного бюджету. «В нашем мире есть мирок, там общественные крысы жрут общественный пирог».

Ми закликаємо. Та схаменіться, та подивіться, що робиться в районах, що робиться в селах та містах наших. Одні обіцянки. Ще три роки назад ви обіцяли провести газ в Снігурівський район. Одні обіцянки. Знову у цьому році пообіцяли. Нічого не зроблено. Пообіцяли зробти міст у місті Миколаєві. У цьому році пообіцяли. Три роки кормите обіцянками. Геть нічого. Перекинули. Це при уряді Януковича.

Тому я закликаю вас. Будь ласка, задумайтеся, що відбувається у нашій країні і куди вас під змахами руки заставляють сліпо голосувати окремі особи, яким байдужа доля України і ваша доля у тому числі. Їм важливо одне: багатіти за рахунок...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бондарчук, фракція соціалістів. Підготуватися, Борщевський передає Симоненку.


13:08:33

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

Сьогодні в Україні відзначається День студента в рамках Міжнародного дня студента. Тому за дорученням фракції Соціалістичної партії України у Верховній Раді хочу привітати українське студентство із цим святом. Думаю, мене підтримають усі народні депутати не залежно від партійної і фракційної приналежності.

Колись Микола Іванович Пирогов, який спочиває у нас у Вінниці, і який був не лише великим хірургом, а і видатним педагогом, попечителем Київського та Одеського учбових округів сказав: „Люблю і поважаю молодість, тому що пам’ятаю свою”. Під цими словами міг би підписатися кожен із нас, адже усі ми були у свій час студентами і згадуємо цей період свого життя чи не якнайщасливіший і найрадісніший. Ми не лише опановували професіями, а й формувалися як особистості, виховувалися патріотами, закохувалися, формували сім’ї.

Вітаючи наше студентство зі святом, ми зичимо юнакам та дівчатам успіхів у навчанні, бо без міцних та глибоких і всебічних знань немає майбутнього ні в кожного юнака або дівчини, ні в України в цілому.

Одночасно, хочу привітати працівників сільського господарства, механізаторів, рільників і тваринників, спеціалістів, організаторів сільськогосподарського виробництва, ветеранів з Днем працівника сільського господарства, який відзначатиметься в неділю.

З урахуванням ролі села не лише з точки зору питомої ваги агропромислового комплексу в валовому внутрішньому продукті, а найперше тому, що ми нація хліборобська, нація гречкосіїв, що село не лише колиска нації, а є оберігом традицій українства, що відродження України піде з села, було б очевидно доцільно надати цьому святу статусу державного, щоб ми на державному рівні вшановували наших годувальників.

Але це у майбутньому. А сьогодні давайте привітаємо селян із святом. Побажаємо їм усіляких гараздів та пообіцяємо, що при затвердженні Державного бюджету України на 2007 рік ми нарешті згадаємо про необхідність реальної державної підтримки села. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, День працівника сільського господарства – офіційне свято, правда не вихідний день.

Симоненко, фракція комуністів. Підготуватись, Сас передав слово Томенку.


13:11:12

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги и уважаемые радиослушатели, безусловно, история человеческой цивилизации знает немало трагических страниц, которые находятся в центре политических и идеологических спекуляций и вульгарных извращений. Безусловно, не обошла она и Украину. И розбудову нашей независимости начали с того, что в январе 18 года прошлого столетия Центральная рада расстреляла 2 с половиной тысячи украинских рабочих «Арсенала», завода «Арсенал». В январе 18 года Центральная рада подписывает сепаратный договор с немцами и немцы в феврале заходят на Украину с багнетами, расстреливая рабочих и жителей Украины, а за это Центральная рада подписала договор вывезти 70 миллионов пудов зерна с Украины. Вывезли все 9 миллионов.

Далее. В сентябре 1918 года Скоропадский продолжает развитие этой тенденции и уже обещает вывести 100 миллионов пудов хлеба, 11 миллионов пудов мяса живьем, 400 тысяч пудов сала украинского – это наша история. И вот в данной ситуации события 1932-1933 года – это трагическая страница, это горе наше. И, я считаю, что мы, как политики, должны сегодня не строить политиканство на этом горе людском, а подумать о живых и подумать о том, чтобы нынешнее поколение ценило нашу историю и думало о живых. И некоторые политики, вот именно на этом человеческом несчастье, горе, делает себе карьеру, я считаю, что это аморально. История человечества, безусловно, дает нам ответы на многие другие вопросы, что под лозунгами демократии, особенно это показывают нам сегодня американцы, они уничтожают целые народы и организовывают соответствующие войны.

Поэтому я хотел бы, чтобы мы сегодня задумались над теми и ответили вопрос, а что делается сегодня и почему у нас за 15 лет независимости умерло более 11 миллионов граждан Украины. Население Украины сократилось более чем на 5 миллионов. Кто виноват в этом? Почему эта политика реализуется, что у нас за годы независимости четвертая волна эмиграции появилась. Ведь это новое поколение граждан Украины независимой бросает свою родину, едут за пределы, ибо здесь политика уничтожения проводится, это, действительно, политика геноцида, когда человеку не дают возможность жить в своей родной стране.

Я бы хотел, чтобы мы, товарищи, задумались над тем, Президент, сегодня внося свой проект Закона «О геноциде» пытается расколоть антикризисную коалицию, он пытается посеять вражду между русскими и украинцами, гражданами Украины, он пытается расколоть славянский мир.

Вывод. Не делают выводы, к сожалению, из этой сложной истории такие политики как Ющенко и его политическое окружение и топчась на прахе людском, забывая о живых, сегодня пытается поссорить и государство, то есть, Украину, и Россию, и естественно будущие поколение. Я считаю, что это аморально.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Томенко, будь ласка. Підготуватись Олені Бондаренко.


13:14:22

ТОМЕНКО М.В.

Николай, я хотів привернути увагу до низки надзвичайно складних соціальних і гуманітарних проблем, які відійшли на другий план в таких політичних і соціально-економічних дискусіях. Так сталося, що протягом останнього року уряд і система влади практично забуло про існуванні однієї з найсерйозніших бід України і світу, проблему ВІЛ-СНІД. Організація Об’єднаних Націй нещодавно розглядала питання стосовно спільної системи боротьби з ВІЛ-СНІД, і відзначила, що в період, коли я був віце-прем’єром з питань гуманітарних, соціальних питань, була знайдена найоптимальніша форма роботи уряду і громадських організацій, коли створена була Національна рада, де половина представляла громадські міжнародні організації, половина – уряд, і тоді вперше Світовий банк повірив і міжнародні організації нашій владі, і готовий був фінансувати боротьбу проти ВІЛ-СНІД.

В силу різних обставин міністерство охорони здоров’я своїми нерадивими діями і своїми дискусіями, що вони краще знають як боротися з ВІЛ-СНІД, призвели ситуацію, що практично рік в Україні призупинена системна робота по боротьбі з ВІЛ-СНІД.

На сьогоднішній день справа виглядає таким чином, що кожна затримка в рік-два може призвести до того, що динаміка захворювання буде настільки сильною, що тоді вже ніякі гроші, ніякі зусилля їх не можуть зупинити.

Я звертаюся до уряду з наполегливою вимогою почати збиратись і працювати в межах Національної ради, де представлена громадськість і уряд. Переконати міжнародні організації, що не буде, як кілька років назад, закуповуватися для боротьби з ВІЛ-СНІД найдорожчі препарати, які нікому не потрібні, а буде прозора і зрозуміла система роботи з цією бідою.

Друга проблема пов’язана так само з проблемою туберкульозу. І сьогодні, на жаль, і в бюджеті є недостатньо коштів для того, щоб розуміти, що і українська держава, і громадськість, і міжнародне співтовариство спільно займається боротьбою з ВІЛ-СНІД.

Другу проблему, яку я хотів озвучити, вона для мене прозвучала дуже цікаво і нещодавно я почув, що уряд радісно повідомив наших ветеранів, що нарешті їм видадуть обіцяні окуляри, які два роки ми не могли знайти. Я радію, що, очевидно, теперішній уряд може знайшов схрони якісь там місця, тому що два роки, коли я до Генеральної прокуратури звернувся, запитав: „Де мільйон окулярів для ветеранів?”, Генеральна прокуратура, СБУ, уряд і Інтерпол разом шукали і не могли найти цей мільйон окулярів. Тепер я чую від уряду, що це наскільки уряд класно працює, що вони знайшли ці окуляри, нарешті їх видадуть. Я думаю, що Генеральна прокуратура проконтролює, щоб їх, нарешті, видали і знайде ті місця, де ж вони два роки ховалися від ветеранів.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Володимировичу. Правда, про місто Київ щось ви не згадали сьогодні.

Олена Бондаренко, будь ласка. Наступний Волга передав слово Садовому.


13:17:38

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Дякую, Олена Бондаренко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! Шановні телеглядачі і радіослухачі! Сьогодні, очевидно, в очікуванні, що таки буде розглядатися питання - Закон про голодомор в Україні у нас у залі, якісь невідомі особи розіклали на робочих місцях наших депутатів огидну книжечку під назвою „Міф о голодоморе”. На, превеликий жаль, ті, хто роздавали не знайшли у собі сили і мужності признатися у тому, що вони це робили. Так от, там з передмовою деякого чоловіка з символічним прізвищем Безродний паплюжиться честь і гідність українського народу, нівелюється історична пам’ять українського народу і робиться все для того, щоб і далі почувалися безродними, які не знають ні свого роду, ні народу.

Я переконана, що держава може впевнено крокувати шляхом цивілізаційного поступу лише за умови консолідації суспільства на сонові консенсусного ставлення до засадничих понять суспільного буття. Це поняття громадянської гідності і самоповаги, історичної пам’яті, поваги до свого роду і народу, шани до своїх померлих і співчуття до страждань безневинних жертв.

І в цьому сенсі влада зобов’язана гуртувати суспільство, подаючи йому сигнали щодо свого бачення ключових проблем минулого і сьогодення. Сьогодні ми бачимо приклад спроби такого гуртування суспільства у якості подання проекту Закону Президентом про голодомор в Україні. Тобто поняття історичної пам’яті, віри, мови, самоусвідомлення. І надалі будуть спекуляціями для політиканів, які прагнуть тримати суспільство роз’єднаним і розпорошеним у стані ворожнечі, як це робилося у 2004 році, коли деякі політикани малювали Україну у вигляді такої собі тушки, якщо так буде далі, якщо відповідні закони, скеровані на очищення нації, її духовне піднесення і її оздоровлення не будуть прийматися.

Законопроект про голодомор – це наше ставлення до цього законопроекту. Наше голосування за цей проект закону є тестом на те, хто ми є, чиї діти чи патріоти якої і чиєї країни і чи доросли ми, законодавча гілка влада, до самоусвідомлення своєї високої місії – сприяти моральному одужанню суспільства, очищенню правдою і співпереживанням, просто своєю людяністю?

Сьогодні, крім того, в залі був розданий інший законопроект, який я вважаю блюзнірством і фарисейством, поза як там є все, крім поняття „геноциду”. Геноцид справді був, і ми повинні зробити все для того, щоб цей закон був прийнятий. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий, будь ласка. Підготуватись Гладкевичу.


13:20:28

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Я за дорученням Комітету з науки і освіти щиро вітаю всіх студентів із Днем студента і бажаю успіхів, успіхів і ще раз успіхів у житті, в навчанні, в здоров'ї. Фракція соціалістів також вітає студентів із святом і буде все робити, аби держава стурбувалася про навчаючу молодь.

Наступне, з чим я хотів би звернутися, то це із проблемою, яка виникла у зв'язку із тим життям, в яке потрапили жителі міста Олександрії Кіровоградської області. Нагадую суть справи. Заснована була холдінгова компанія „Олександрія-вугілля”, вона була доведена до банкрутства. Після цього була проведена кампанія по суті обману шахтарів і профспілкових лідерів. Це є обман в тому, що людям нав'язали точку зору, що вихід у тому, що необхідно передати вуглерозрізи і все майно в оренду приватним структурам „Екселент” і „Олександрія-вугілля”.

Людям обіцяли золоті гори, але не сказали, що в плани власника-приватника якраз Жванії, який із фракції БЮТ, входила така програма, що із Державного бюджету необхідно йому виплачувати різницю у собівартості і у затратах. Людям не повірили. Людям не довели до відому про те, що це не враховано ні в законодавстві і нічим не врегульовано. Як наслідок, цей бізнесмен кинув людей на призволяще. Вуглерозрізи не працюють і затоплюються водою. Залізна дорога розбирається. Орендна плата не виплачується. Більше 10 мільйонів гривень зарплати не виплачується. Віце-прем`єр дав доручення протягом 10 днів погасити цю заборгованість, але цього немає. Фонд державного майна і Семенюк, зокрема, в судовому порядку розірвали оренду із цим підприємцем. Але, на превеликий жаль, було після цього дано доручення Мінвуглепрому утворити нове підприємство, а орендатор повинен передати державне майно державі, проте ці дві фірми не виконали рішення суду і затягують цей процес. Процес затягується у тому плані, що подається у апеляційні суди, а шахти руйнуються. Тому я звертаюся до Жванії як власника, до Юлії Володимирівни Тимошенко як керівника БЮТ. У ваших руках десятки тисяч долей Олександрії, міста Олександрії, віддайте державі те, що належить державі і не заважайте працювати і жити людям.