І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Слобідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст
| Вид материала | Документы |
- В опросы духовной культуры – исторические науки, 259.57kb.
- План. Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ, 88.34kb.
- Революційно-демократична економічна думка в Україні, 193.39kb.
- В. Д. Бабкін Політологія як наука І навчальна дисципліна, 7022.28kb.
- Проект стратегії розвитку києва до 2025 року: пропозиції бізнес-асоціацій та неурядових, 364.11kb.
- Пантелеймон куліш, 408.92kb.
- Пошукова робота, 413.81kb.
- Законодавча комісія 1767-1768 рр.: Українські бажання І прагнення, 13057.46kb.
- 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, карається позбавленням, 6079.6kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
ПАРТІЙНИЙ АРХІВ КИЇВСЬКОГО ОБКОМУ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
М.РИЕАКОВ
НАРИС ІСТОРІЇ ДАРНИЦЬКО -ДНІПРСВСЬКОї РАЙОННОЇ ПАРТІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСТА КИЄВА
г.Киев | 1974 г.
ЗМІСТ
стор.
Від автора І - Ш
Глава І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця і Слобідки/ і їх боротьба проти царизму. / початок XX ст. 1 лютий 1917 року/ 1-20
і а ї./ло;
Глава Д. Більшовики Дарницькогорайону в боротьбі за
' перемогу Велико! Жовтневої Соціалістичної революції і встановлення Радянської влади /березень 1917 — лютий 1918 року/ 1 21 - 28
Глава Ш. Дарницька / Слобідська/ партійна організація в період іноземної інтервенції та громадянської війни/ 1918 і 1920 рр./ 29 - 51
Глава ІУ.Дарницька партійна організація в період відбудови народного господарства/ І92І-І925роки/ 52-84
Глава У. Дарницька партійна організація в роки створення соціалістичної економіки/І926-1932 рр./ 85 - 118
Глава УІ .Дарницька районна партійна організація в роки завершення соціалістичної реконструкції народного господарства і зміцнення соціалістич
ного ладу / 1933 - 1941 роки/ 119 - 170
Глава УП.Партійна організація Дарницького району в період Великої Вітчизняної війни / червень 1941 року - 1945 рік/ 171 - 211
Глава УШ. Дарницька районна партійна організація в період відбудови народного господарства і дальшого розвитку соціалістичного суспільства / 1945 - 1955 роки/ 212-225
Глава Ц§ Дарницька районна партійна організація в період розгортання комуністичного будівництва / 1956 І 1970 роки/ 226 - 257
ВІД АВТОРА
Комуністична партія нашої країни пройшла славетний шлях від невеличких гуртків до багатомільйонної армії - авангарду трудящих.їїартія Леніна загартувалася в полум"ї трьох революцій. її велетенська діяльність і боротьба відіграли рішучу роль в долях нашої Батадівщини.всьо- го світового розвитку.
Самовідданим слукінням трудовому народу Комуністична партія завоювала любов і довір"я радянських людей, повагу трудящих усього світу .Більш як 56 років минуло з часу перемоги Великої Жовтневої революції, яка відкрила нову еру в історії людства. З вершин двсятирічч партія, радянський народ осмислюють пройдений шлях, щоб ще краще розв"я- Ізувати нові завдання.
Історичний досвід нашої партії - досвід її перемог і поразок,її успіхів і невдач, нестримного руху вперед до тріумфу ідей комунізму - {цей багатющий досвід КПРС увійшов в інтернаціональну скарбницю марксизму -ленінізму, в теорію і практику міжнародного робітничого руху, соціалістичної революції, будівництва соціалізму і комунізму.
Разом з пролетаріатом і селянством Росії трудящі України під проводом більшовицьких організацій боролися проти царизму і капіталізму, проти внутрішньої і зовнішньої контрреволюції."Ставши на шлях будівництва соціалізму, український народ в сім"! радянських народів здобув справжню свободу, національну соціалістичну державність,добувся їє бувалого піднесення економіки і розквіту культури" - говориться у іривітанні ДО КПРС з приводу 50 річчя утворення компартії України.
У боротьбі за встановлення 1 зміцнення Радянсько! влади, за пере- іоі7 соціалізму і будівництво комунізму в СРСР великий вклад внесли Ірудящі столиці Радянсько! України Києва під керівництвом своє! партій- (о! організації: Зараз Київоька міська партійна організація - це най - Іільша міська партійна організація нашої реоцубліки, партійна організація міста-героя, яка мав чудові революційні, бойові і трудові традиції.
- П -
Ознайомлення, вивчення трудящими цих традицій - важлива ланка в систе- 1 ні комуністичного виховання радянських людей.
Разом з усією комуністичною партією Радянського Союзу Київська міська партійна організація -бойовий загін КИ України - пройшла славний шлях боротьби і перемог. Під керівництвом ЦК КПРС і ЦК КПУ комуністи Києва послідовно очолювали революційну боротьбу мас проти царизму і буржіазії, за побудову соціалізму і комунізму, за зміцнення дружби народів СРСР, за виховання трудящих в дусі пролетарського інтернаціоналізму.
Київська партійна організація разом з усією партією пройшла вершку школу ідейного загартування та організаційного зміцнення. Б гострій боротьбі проти дрібнобуржуазних і націоналістичних партій-есерів, [анархістів, бундовців, сіоністів» українських буржуазних націоналістів та інших вона добивалась зміцнення єдяості робітничого класу, союзу робітників і селян.
На всіх етапах історії більшовицької партій Київська міська партійна організація вела непримиренну боротьбу проти меншовиків, троць- кістів, правих опортуністів та інших антиленінських елементів за зміцнення партійних рядів*
Сьогодні комуністи Київа спрямовують творчу енергію трудящих на успішне перетворення в життя рішень XXIУ зиїзду КПРС і ХХІУ з"1зду ШУ, на виконаная завдань четвертого визначального року п"ятирічки, (а дострокове виконання 9-ої п"ятирічки, на посилення ідейно-політич- юї роботи в маеах, на виховання їх в дусі ленінських ідей.
Враховуючи, що майже нема праць з історії Київсько! міської пар- іійної організації, автор зробив спробу висвітлити діяльність одного {загонів міської партійної організації - партійно! організації Лівобережної частини міста - Дарницького району.Дійсно це іоторія партій- оі організації двох районів: Дарницького і Дніпровського, бо поділе- ш -
яя Дарниці на два райони відбулося тільки в 1969 році. Зараз Лівобережна частина Київа - це велике . індустріальне мі ото з населенням в 450 тисяч чоловік, де нараховується майже 100 промислових підприємств, десятки культурно-освітніх закладів. Районі партійні організації складаються з багатьох тисяч колоністів, як і своєю самовідданою працею запалюють сотні тисяч робітників і службовців на успішне виконання величезних завдань 9-ої п"ятирічки.
Нарис висвітлює історію партійної організації Дарницького і Дніпровського районів міста Києва,починаючи з початку нашого століття, з перших соціал-демократичних організацій, II боротьбу за проведення в життя ленінських накреслень, рішень зяїздів і Пленумів ЦК, ті величезні зміни, які сталися в економіці та культурі досліджуваного району за роки Радянської влади до кінця 8-ої п"ятирічки /1970 р./ При написанні нарису автор використав твори В.І Леніна, рішення КПРС і КПУ, архівні матеріали з партійних і державних архівів Київа і Чернігова, спогади учасників революційних подій, статистичні збірники, періодичну пресу, фонди Народного адузею історії Дарницько-Дніпровськог< району м.Київа та інші джерела.
Автор висловлює подяку працівникам Партійного архіву Київського Ьбкому КП України за велику допомогу в підготовці цього"Нариса".
Автор
ГЛАВА І. Зародження соціал-демскратианих організацій в Лівобережній частині Києва/дарниця і Слобідки/ і їх боротьба проти царизм. / початок XX ст. - лютий 1917 року/
Революційна боротьба трудящих Дарниці*/ почалася на початку XX століття, в тсй час, коли вся хода соціально-економічного і політичного розвитку Росії привела II до перетворення в вузловий пункт всіх І протиріч імперіалізму» осереддям усіх в
х X х
Населені пункти Лівобережної частини Києва: Стара та Нова Дарни- I ця;Слобідки;Передмістна,Манільська, Кухмістерська, Воскресенська'рсела; I Осокорки та Познякж, хутір Березняк були розташовані на лівому березі і Дніпра проти Києва і до Жовтневої революції адміністративно не входили до складу Києва, а належали до Броварської, потім до Микільсько- |Слобідської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, але | економічно і політично були зв"язані з Києвом.
Після скасування кріпосного права в 1861 році, розвиток капіталізму на Україні, як у всій Росії пішов швидкими темпами.Відбувається швидкий розвиток міста та промислових центрів, виникають нові галузі | і промисловості, розвивається машинна індустрія. Зростав пролетаріат, спостерігається розшарування та зубожіння селянства. В.І Леніж відносив Чернігівщину до районів найменьшого розвитку капіталізму,але в і своїх працях він показав, що й тут капіталізм бурхливо прокладав собі [■лях.
І/ Під назвоюаДарвнф"мж маємо на увазі всі населені пункті, які зараз входять до окладу ЛівобережаоІ частини м.Києва, тобто до Дарницького і Дніпровського районів.У мовно мж називаємо ІхІіво-
Велике значення для розвитку капіталізму мало будівництво залізниць.Одна з перших залізниць на Укра! ні .Курсько -Киї воька, пройшла повз хутір Дарниця у 1869 році. Саме тоді тут з"явилися перші робітники. Це були залізничники, які обслуговували невелике шляхове господарство "Разьезда Л 11"2/, де пізніше виникла станція і залізничний вузол Дарниця. Бурхливий розвиток капіталізму вплинув і на цей відсталий в економічному відношенні район. Перш за все це видно з зростання населення. Якщо за 100 років/ з 1766 по 1859/ населення Лівобережної частини Києва збільшилось на 23,4$, то тільки з 1861 року до 1897 р./ тобто меньв ніж за 40 років/ - в 4,6 рази і на кінець XIX ст. налічувало близько 10 тисяч жителів?/.
В 1885 і 1898 рр. стали до ладу перші промислові підприємства Дарницького району 1 лісопильні заводи в селі Кухмістерська Слобідка, в 1890 році - шкіряний завод І.Л.Шиеля, в 1898 році - шпалопросочувальний завод Б.О.Гуревича І Ю.Рютгерса. Будуються дрібні підприємства - шкіряні та лайкові заводи, судноремонтні майстерні, дро- в"яні склади тощо. В 1900 році в Лівобережній частині Києва нараховувалось приблизно до 400 - 500 робітників, тобто 4,5 - 5£ від кількості населення цього райоиуЗначну кількість населення складали кустарі та ремісники. Виробництвом предметів з лози на Чернігівщині займалися 73 поселення, 2384 дворів.НІ в якій губернії кількість робітників цього промисла не доходила майже до половини цієї цифри. Лозоплітіння було розвинено в Оотерському повіті / особливо села Воскресеиська Слобідка, Мжкільсьиа Слобідка, Осокорин/ де їм займалися 1730 дворів, 4519 кустарів, 22 поселення/.
2/ Карта "Плай г.Києва с окреотноотями 1871-1873 гг."1таб КВО. /Картографічний відділ Державної публічної бібліотеки УРСР м.Києва/* В/ За підрахунком автора. Щ/ Те же.
5/ 1.П.П і А В Т 0 В - Краткий оОзор куотараях ороинелов Чержн- говсвоі губернии.ЧЛ9І4,стр.І5,І9.
- З -
Такім чином, для досліджуваного району характерна незначна концентрацій виробництва, розпорошення робітничого клаоу по дрібним підприємствам, наявність великої кількості селян, ремісників, куста- рів,незначна кількість пролетаріату.
Селища Лівобережної частини Києва умовно можна розподілити на три груни:
І/ Селища, населені переважно робітниками/ Передмістна Слобідка, Дарниця/.
2/ Селища з змішаним окладом / робітники, ремісники та оеляии/. Це Микільська та Кухмістерська Слобідки.
З/ Селища з перевагою ремісиичого населення та значною кількістю селяи / Позняки, Осокорки, Боскресенська Слобідка/.
Серед селищ виділялася Передмістна Слобідка, де наприкінці XIX століття мешкало 3500 жителів, а в 1УІ7 році - 7200®'.Тут, в задніпровській частині Києва наприкінці XIX ст. часто бував і вів революційну пропаганду соратник В.1 Леніна А.В.Луначарський. Значна частина иителів Слобідки була робітниками заводу"Ароенал" і революційно настроєним атуденггвом. Це обумовило перетворення II в центр революційного руху Лівобережної чаотини Києва.
В тяжких умовах доводилося жити і працювати робітникам Слобідок 1 Дарниці. На ваводі"Ароенал" царювала звіряча експлуатація, приниження людини, образи та повне політичне безправ'я?/. В тяжких умовах жили та працювали Дарницькі 8алі8ничники.12-ти годинний робочий день, штрафи, неоправедлива оплата та дуже важкі умови праці /жара,дим,кі-
6/ Див."Первая всесоюзная перепиоь населення Роосийокой нмперин оо денним 1897 года" під ред.Н.Тройницького СПБ 1905р.отор.266 та "Список селений Черниговокой губернии по уевдам и волостям" по перепиаи 1917 года11, вид.П Ч.І9І9, отор.7І ./передні отна Слобідка була розташована на острові, де зараз місце відпочинку
Гідропарк".В 1942 році II опалили німецько-фашистоькі загарбникV»
7/ Докладніше див. О.В. Куркотов "Орденояооннй "Ароенал". І К.І968, отор.ІЗ.
поть/ скорочували життя трудівників та перетворювали їх в інвалі- дів8/. Робітники лісопильних та фанерного заводів жили в брудних бараках. Технічне оснащення підприємств було на дуже низькому рівні. Всі трудоміські роботи виконувалися вручну. Працювали 12 годин на добу. Такі ж важкі були й умови праці на Дарницькій бойні. Відсутність] техніки безпеки часто приводила до нещасних випадків. Разом з чолові- І ками працювали й жінки. їм приходилось піднімати фляки вагою до п'яти І пудів Ще в гірших умовах жили та працювали ремісники, яких багато було в оелах Позняки, Осокорки, Воскресенська Слобідка/ плетіння кошиків з лози, рибальських сіток тощо/. Працювали вони по 14 годин на добу, а заробляли - 4,5 коп. в день-решетник, 9 копійок - ситник, 10 копійок - лісопильні® і тілжи декотрі 40 - 50 копійок.
Нещадна капіталістична експлуатація і політичне безправ'я викликали протести з боку робітників, піднімали їх на боротьбу проти експлу ататорів, пробуджували їх класову свідомість.
Треба також мати на увазі, що експлуатацію робітників на дрібних підприємствах/ а таких було багато в районі, що ми досліджуємо/ була сильніша, ніж на великих, бо хазяї, щоб втримати конкурентну боротьбу, збільшували прибуток за рахунок ще більшого вижиманш поту і крові своїх робітнків.
Світова економічна криза 1900-1903 років особливо гостро і хворобливо проходила в Росії. На Україні, як і в цілому по Російській імперії,були закриті сотні підприємств, тисячі робітнків викинуті на вулиці, позбавлені роботи. Серйозно позначилвоь криза і на становищі трудящих Київщини та Чернігівщини. В рови кризи значно посилилась
8/Докладніше про становище робітник ів-залізннчннкіи Моековоько-
Київсько-Воронезької залізниці дивноь: І. М а р у т а "Очеши і по истории революционного и профеоснон&дьного движеиня на НИЩ" ч.І.Курськ. 1925, стор.13,14,27.
9/ Докладніше дивноь газету"Харчовик" 28 вереоня 1967 р./Орген Г Дарницького м"яоокомбіи
революційна боротьба. В 1900 році в Києві відбулося 20 страйків. Посилюються заворушення і серед студентів, вистуа яких в Києві в
- році Сіув жорстоко придушений властями, а найактивніші його учасники віддані в солдати.
В.І.Ленін в статті "Віддача в солдати 183-х студентів" закликав робітників прийти на допомогу студентам і спільними зусиллями дати відсіч самодержавству. Щоб не прицустити цього, в Києві за наказом Київського губернатора в Передмістну та Манільську Слобідку в березні
- року була направлена козача сотня "для сприяння місцевій поліції*®/ . В цьому ж році на Слобідці вже розповсюджується нелегальна література 1 поліція розшукує та заарештовує революціонерів*1/.
Київ, як революційний центр, мав великий вплив на робітників Слобідок, які починають брати активну участь у соціал-демократичному русі. На початку XX століття Київський комітет розгорнув велику пропагандистську діяльність, видавав прокламації, листівки. В 1902-4903 роках він видав 62 листівки і дев"ять номерів " Киевского социал- демократичеокого листка"* З/. Ця література розповсюджувалася не тільки на Київщині, а й на Чернігівщині. Так, у травні 1902 реву слобідські пролетарі познайомились з листівкою Київського комітету "Долой самодержавне". Робітника, який приніо II, було заарештовано і висла- ! ио у Сибір під особливий нагляд поліції*®/.
10/ "Искровокие организации на Украияе" К.І950, стор.348, або ЦЦІА УРСР, Ф 442, оп.851, спр.25, арк.4.
II/ Див."0б8ор важнейших дознаний,производившихся в хандармских управленнях за 1901 год" б/д, отор.62,138.
і12/ "Нариси історії Київської області партійної організації" у К.І967, отор. 33/ Далі "Нариои..."/.
ІЗ/ ЦДЙА. УРСР Ф 317, оп.І,опр. 1922, арк.1,34/ Листівка надрукована в збірнику "Лиотовки революционннх ооциал-демократнчеоких орга- низацнй Украиш 1896-1904 г.г. " К. 1963, втор. 230/.
Підведення революційного руху вимагали об"єднання розрізнених І ооціал-демократичних організацій в революційну оартію. Вирішальну І роль у створенні марксистської парті! відіграла організована В.І Леніним нелегальна політична газета "Мокра", діяльність яко! становила новий етап у боротьбі революційних соціал-демократів за створення РСДРІІ. Київ був одним з опорних пунктів для транспортування зза кордону і розповсюдження в РооіІ іокрівоьких видань. Тільки з травня 1902 року по травень 1903 року Київоьким комітетом РСДРП було розповсюджено в місцевому підпіллі близько 10 пудів іокрівоьхнх видань*4 Ленінську "Искру" знали 1 підпільники Передмістної Слобідки, куди II доотавляа робітник А.Л.Кжсельов*®'.
Слобідські соціал-демократи організували підпільний іурток, який збиравоя на квартирі робітника Семена Печьонкіна. В гурток входжли крім нього, подружжя А.Л. та Т.А.Киоельови, Б.Жинжирова, Т.Бориспіль- | ська, К.Ярко, Д.Самсонов, Ф.Дятел, С.Лапшин та інші, разом 18 членів, які мали 8вмязок з Києвом та знаходились під"великим впливом Київської організації" , Керувала іуртаом революціонерка К.Е.Реріх.якц/ як
14/ Див."Нариои..." стор.ЗО.
15/«ДДК иоельов/Кесле р / 1881-1938 рр. - робітник, Слобідський революціонер, член РСДРП з 1902 року. В радянський чао вів отав визначним партійним і державним діячем.Працював членом колегії Саратовської хубчека, керівником ВДК і Партколе- гіі ЦК КП/б/У,Генеральним прокурором 1 Наркомом юстиції УРСР. Його дружина т.А.Киоельова /Пикаревич/1886-1973 рр. - член . РСДРП/бУ з 1903 року, в тсй чао робітниця Київської иолбзобоУ фабрики Дувана. За участь в демонстрації в Києві 2-3 лютого та в оходці в ГолооІІвському лісі 29 червня 1902 року за ними встановлено особливий нагляд поліції./ див. ЦДІА УРСР ф.224 оп.І, спр.65І, арк.біб/.
16/ В. Щербаков" Нарно з історії соціал-демократі! на Чернігівщині".Х.І93І, отор.61, та І.ПДудко "Ленін 1 Чернігівщина" Х.І967, отор.39.
вказано в жандарськоцу повідомленні /готувала "з робітничої молоді свідомих агітаторів в масі"17/. Підпільники провели вість таємних сходок, але І березня 1903 року по доносу зрадника А.Целкунова/ Тро- фіменка/ були заарештовані; в них були знайдені " Манифест Коммуни- стической иартии" Маркса і Енгельса та інша нелегальна література*/. Всі обвинувачені були віддані під особий нагляд поліції, але свою діяльність не припинили.
Під впливом "йскрн" соціал-демократи викривали шовіністичну політику царизму, який намагався вляхом розпалювання національної ворожнечі відвернути маси від революційної боротьби проти самодержавства. Так, в квітні 1903 року в Передністнїі Слобідці була розкинута листівка Київського комітету РСДРП "Кому ну хни еврейскке погрош?", яка звинувачувала уряд в Кишинівському погромі./
Під впливом"Яскри" посилюється революційна боротьба пролетаріату. Особливо організовано пройшов у Києві загальній політжчшв страйк влітку 1903 року, в якому активну участь взяли також трудяві Лівобережної частини Києва. Таж, 28 липня 1908 року на лісопильному заводі в Кухмістерській Слобідці прсСвов страйк, який почався тривож-
І7/ВДА УРСР Ф. І439,оп.І, спр.63, арв.І52.Джв. також 4. 275, оп.І, сцр.І9, арв.52 зв,
28 вересня 1902 року Департамент поліції просив Київську охранку з'ясувати особу Катерини Бдуардівни Реріх.міщанку з міста Фрідріх- штадта, ученицю музично-драматичноі стужі! Іесневич-НосовеІ/жандармська кличка К.В.Рвріх -аВіра"/Дивись"Еалое" Л II 1906 р.Ш, стор. 190/.К.Реріх обвинувачується в зберіганні нелегальної літератури, в революційній діяльності серед робітників Си»рано-В"язем- ської залізниці, К.Реріх була знайома 1,можливо, зв'язана революційною діяльність*) з А .В Ду начарс ьким, якого вона в ласті зве "Толя".В 1903 році К»Е.Реріх було тричі заарештовано: в Ііередмістній Слобідці, в Коростшмві та в Києві.Наприкінці 1908 реву або на початку 1904 року вона емігрувала до Швейцарі! Дальніва !! доля нам невідома./ Див. там же і 275, оо.І, спр.19,арк.2,6.7-зв, Іб-зв.17,30,32-82-яв,45,49; *.442,00.854, спр.4§4,арж.8 зв-9/.
І8/Т а м же Ф.ЗІ8, оп.І,сир.268,ари.70 зв.7І та В.Вврбаиов"Нарис з історії соціал-демократії ва Черв і гі ввив і" Х.І95І, стор.63.
19Д а в же Ф.275 оп.І, спр.2, ари.191/ Листівку надруковано в збірнику "Іистовжи революциевввх социаи-иемократжческих оргааиза- циі Украй» 1896-4904 гг." К.І963. стор.391-893.
ним гудком кочегара Федіра Бутко. Поліція по-звірячому подавила отраік і заарештувала кочегара2/.
Селища Київського Лівобережжя знаходились на стику двох губерній і !х"опікали" поліція і жандарми і Києва і Чернігова .Але, не зважати на це, піднесення революційної боротьби влітку 1908 року примусило Остерського повітового справника просити Чернігівського губернатора про збільшення к і лис ост і поліції в повіті, мотивуючи своє прохання тим що селища Дарниця, Бровари та інші..."потребують пильного нагляду..., потребують людей досвідчених, цілком розвинених та знаючих справу"2*
П з"Ізд РСДРП завершив напружену боротьбу революційних соціал- демократів иа чолі з В.І.Леніним за створення марксистської партії в Росії. Розкол РСДРП на більшовиків та меншовиків привів до розмежування слобідських соціал-демократів на два табори .Як згадує найстаріший член нашої партії/з 1903 р./ Т.А.Кисельова " В 1903 році напередодні П з"1зду РСДРП, один з керівників нашої Слобідської організації соціал-демократів С.Печьонкін організував декілька зборів з метою ознайомлення нас і обговорення проекте Статуту та Програми партії. Таємні сходки ми проводили в різних місцях - на Слобідці, іулявці, Солом"янці, в Голосіївському лісі. Після з"їзду К.Реріх, я й мій чоловік А.Л.Киоельов, ПечьонкІн, С.Нетесін, Б.Жинжирова стали иа позиції більшовиків, а декілька на чолі з М.Бронштейном - на позиції меншовиків22' . Після з"їзду меншовикам удалооя окопатися в Київському комітеті РСДРП і на деякий час перетворити його в свій опорний цункт. Для допомоги більшовикам Києва сюди приїхала вооени 1903 ржу сім"я Б.І.Леніна. Діяльність Ульянових в Києві- немеркнучий зразок самовідданого служіння оправі партії, робітничому класові.
120/ Там ж є Ф 274, оп.І, спр.2, арк.303-304.
21/ Чернігівський облдержархів /далі ЧОДА/ Ф 127,оп.І,спр.9554, , арк.І зв./Іоправник добився збільшення поліцейської варти
в повіті/. |22/ 3 особистого архіву автора.
Значну роль у зміцненні ооціал-демократичних організацій на той час відігравав Поліський комітет РСДРП, створений в січні 1904 року у Гомелі на чолі з більшовиком М.К.Володимировим, який аідтримував постійний зв"язак З В Л.Леніним.
В січні 1904 рску почалася російсько-лпонська війна. Більшовиць кі організації розгорнули боротьбу за здійснення ленінської тактики, почали роз"яснювати народові грабіжницький характер війни, яка прино сила величезні прибутки поміщикам 1 капіталістам, злидні і смерть ро бітникам та селянам, закликали до боротьби за перетворення імперіалістичної грабіжницької війни у революційну війну самодержавства. Про це йдеться у листівці Поліського комітету "Для чего должен умирать руоский солдат?",яка разом з листівками Київського комітету "Кому помогать?", "Кому нужна война?" розповсюджувалися серед жителів Слобідки у 1904 році.23/
Одним люблених місць сходок Київської та Слобідської молоді був Труханів острів, де молоді революціонери зчіпляли бортами кілька лодок і улаштовували, по виразу начальника Київської охранки,підполковника А.Спиридовича,"плавучу аудиторію"24/. Так, в травні 1903 ржу та в червні 1904 року поліція заарештувала тут робітншів та ремісників, молодь 16-22 років та вилучила велику кількіоть неле- | гальної літератури2/.
Таким чином, передреволюційний період /1901 -1904 рр./ - це чао розгортання революційної діяльності в Лівобережній робітничій околиці Києва. Напередодні революції 1905 року тут під наглядом поліції перебувало 23 чоловіка - найбільш активних революціонерів26// 21 по Слобідкам та два - по Дарниці: К.І. Хелмовоький 1 В.ВЛковенкв/. Вони
■ 23/ ЦДІА УРСР Ф 1439, оп.І, опр.107,арк.31,31 зв.
24/ 0. С п и р ид о в и ч "Записки жандарма".!.І928. отер. 148. 25/ Див. ЦДІА УРСР Ф 274,оп.І,опр.746,арк.23-24,185,205 зв. та
І 275, оп.І, опр.4І7, арк.І-14. І
26/ ЧОДА Ф 584, оп.І ,спр.4І .арк.87-83/21 по Слобідкам та 2 ио Дарниці: К.І.Хелмовоький та В.В.Яковенко/.
створили першйиіскровський гурток в цій частині Києва, організовували сходки, демонстрації, розповсюджували нелегальну літературу, яка містила в собі"догляди і міркування, які засуджують встановлений законами державний устрій та відверто збуджують до бунтівних дій протж існуючого в державі суспільного ладу ..'Революційна про- | паганда велася не тільки серед робітників і ремісників Слобідок і Дарниці, але й серед солдат військових частин. Так, житель Дарниці К.І.Хелмовоький обвинувачувався в державному злочині за те, що нама- І гався вести пропаганду в 42-й артилерійській бригаді за допомогою каноніра Яблонського23/.
В спільній боротьбі проти царизму росла інтернаціональна солі- дарніоть борців. Серед них ми бачимо і українців, 1 росіян, і ввреїв, і поляків, і литовців. В боротьбі приймали участь оооби різних політичних напрямків, але найбільшим впливом користувалися соціал-демократи іскрівці. їм доводилось працювати в складних умовах, бо розпо- рошеність робітничого клаоу, наявність значної кількості дрібних підприємств, ремісників, дрібних службовців, кустарів - утруднювала боротьбу за згуртування трудящих і негативно впливала на розвиток революційного руху.
X X
X
Нове велике піднесення революційної боротьби ариніо 1905 рік. Кривава неділя 9 оІчня 1905 року поклала початок першої революції в Росії. В цей чао в Київському комітеті РСДРП переважали меншовики, не спрямовували робітників на активні м|Ьтупи проти царизму Дню під тиском революційно настроєних робітників Київський комітет зму-
27/ ЦДІА УРСР І 318, оп.І,спр.268,арк.ІО
28/ 3 "Политического обзора Чернжгавокой губернжи за 1904 год", надісланого шефу жандармів в Петербург в березні 1905 року / див. там же І І4з9, оп.І, опр.161. арк.З-зв. 42-га бригада в той чао знаходадаоя в м .Ніжині/.
шений був 12 січня оголосити загальний страйк, а 16 січня виоуотити листівку "Рабочие и работнивд Києва на борьбу" з закликом до боротьби з самодержавством. Б Слобідці ця листівка розповооднувалася 21 січня 1905 року29/.
В січні та лютому значно поширюється розповсюдження нелегальних листівок у Слобідці.
В квітні 1905 року на Дарницькому артилерійському полігоні розкидана прокламація "Солдатская памятка",яка закінчувалася словами: "Солдат, памГятай, перед тобою одне з двох: або стати вбивцею,народним катом і залишитися рабом, вмирати на війні за царя, або завоювати собі і всьоцу російському народові свободу та права. Іншого виходу нема"30/.
Революція в країні наростала з кожним днем, набираючи справді всенародного характеру. Начальник Київської охранки підполковник Спи- ридович в ивітні 1905 рску направив великі козачі загони в Передніст- ну і Манільську Слобідки, бо в Броварському лісі весь час проходили сходки та збори. Серед учасників їх багате слобідчан: Д.Самсонов, Ф.Раздобудько,М.Красюк, Ю.Кацман, С.Шик, С.1ашин, К.Ярко, М.Ролль, 1.Грабовецький, Д.Каганович, НДедогостер, брати Горчакови,Г.Калинове ький, В.Кочаровський та багато інших3*'.
Навеснїу&літку 1905 року революційний рух у Росії нестримно зростав, а Київський комітет гальмував виступи місцевих робітників.Напередодні І Травня влада зосередила в різних частинах міста велжу кількість солдат/ В Слобідку І Травня було послано цілу роту32/,але
29/ І а м же, фір.315, арк .804,305-306.
80/ Та м же, сщ).ЗІ9,арк.ІІІ зв, спр.318,арк.345.
ЗІ/ Т а м же, спр.326, а{к.57«, зв,60-61.
32/ Там же, арк.62-6 зв.,63-63 зв.82.
меншовики зірвали загальний політичний страйк, призначений на 2 травня Більшовики Києва, незважаючи на протидії меншовиків, проводили знач- * ну роботу в масах. І травня більшовики взяли участь в маївці в Кадетському гаю. 2 травня це свято київоькі пролетарі відзначили ці і частковим страйком деяких підприємств. Робітники не припинили боротьби й в наступні дні.
Озброєні рішеннями Ш з"їзду партії, київські більшовики посилювали пропаганду і агітацію серед трудящих, згуртовували передових робітник ів.
Значною подією революційного руху 1905-1907 р.р. в Лівобережній частині Києва була демонстрація в Передмістній Слобідці 6/19/ червні І 1905 року, в якій взяли участь багато жителів Слобідки.Студент Київського університету А.Горчаков, й.Кацман та К.Ярко виступили з антиурядовими промовами про те, що царський уряд згине так, як ескадра у острова Цусіма33/. Демонстранти несли червоні прапори, співали революційні пісні, розкидали багато листівок і вчинили збройний опір поліції. Було заарештовано 19 чоловік.
Восени 1905 рску революційний рух охопив всю краї ну .В жовтні місяці революційна боротьба вилилася в могутній загальноросійськМ політичний страйк. 10 жовтня в Києві почався отрайк робітників і службовців Московсько-Киево-Воронезької залізниці /станція Дарниця належала до цієї залізниці/, а II жовтня - службовців управління Південно-Західно і залізниці. Страйком керували більшовики 0.ГЛІЖІХ- тер та Г.М.Кржижановоький. В місті виникла перша Рада робітничих депутатів на чолі з робітником Ф.П. Алекоеєвнм, створюються профспілки.
Намагаючись встановити тісний зв"язои з Києвом, з Конотопа було направлено групу з 12 агітаторів, яка прибула до Дарниці, але за
33/ Там же, спр.176,арк.7,20,26 та 1. 0 л 11и к,0. Гора
"Селянський рух иа Чернігівщині і 1905-1907 р.р." К.І959,стор.69.
наказом поліції біля отанці! Дарниця було розібрано залізничну колів, щоб попередити всякий зв"язок міх залізничниками®/.
Під впливом робітничого руху і більшовицьких закликів 8 новою силою розгорнувся селянський рух. На Чернігівщині він охопив майне всі повіти і місцями вилився у справжні повстання. Робітники та селяни застосовували по виразу В.І.Деніна насильство у відношенні до насильників над народом". Так, у вереоні 1905 року - спроба вбити пристава третього стану Остерського повіту .В жовтні - в Чернігівську іуберніо були введені війська з Київського, Варшавського і Віденського військових округів. Губернію оголошено в стані посиленої охорони®®/.
Жовтневий виступ пролетарів Росії примусив царя видати 17 повт- ня 1905 року маніфест про"громадянські свободи" I окликати законодавчу Думу з залученням до виборів уоіх верств населення. Одночасно зь цим Губернатори одержали наказ про створення загонів з покидьків, ворів та ірабителів, яких народ назвав "чорною сотнею".Реальноюсве- бодов" була хвиля кривавих погромів, яка прокотилася по країні в ховтні місяці. 19 ховтня 1905 реву чорносотенці влаштували в Слобідці єврейський погром, де вбили та поранили майхе 60 жителів3®/Лідм царські власті намагалися відвернути увагу робітнків від політичної боротьби, посіяти ворожнечу між народами 1, тим оамим, поле плити боротьбу 8 революцією.
В листопаді 1905 року в Києві проходив страйк поштово-телеграфних службовців, в якому приймали учаоть також працівжихи пошт і теле -
34/ "Всеобщая Октябрьокая политичеокая отачка" М.І955, стор.
35/ Партархів Інституту історії КЛ України ари Ш КПУ Ф 57.оп.І, І спр.56, арк.6.9: "Нариси Історії Чернігівської облаоної партійної організації* Ч.І970, отор.28.
36/ Т а м хе, опр.326, арк.132-133, 135.
графу Дарниці, які гіпсували дріт та порушили зв"язок
Нове піднесення революційного руху в Києві було викликано грудневим збройним повстанням у Москві. Щоб запобігти виступові робітників Києва, власті провели масові арешти. В віч на 9 грудня в місті було заарештовано 56 чоловік, особливо серед залізничників. В Перед- міотній Слобідці поліція заарештувала ватажків слобідських революціонерів - СЛапшина, Ю.Кацмана, Г.Калиновоького та інш.33/ Власті гарячково направляли підкріплення в найбільш важливі пункти. В Остер ському повіті формуються нові загони охоронців, за наказом Чернігівського губернатора 0.Хвостова щиро виділяються кошти на зброю, обмун дирування тощо. З лютого 1906 року кількість кінної варти в повіті збільшилась вдв ічі39/.
Грудневий страйк 1905 раку закінчився поразкою. В Києві розгром лено "Шулявську республіку" і заарештовано керівників Київської Ради Грудневе збройне повстання було найвищою точкою революції. Пісж його придушення настав період спаду революційної боротьби, почалася кривава розправа над революційними робітниками і селянами. Але ні численні арешти, ні жорстокі переслідування не зламали духу пролетаріату. Він продовжував боротьбу, вів, за словами В.І Леніна, ар'єргардні бої, докладав героїчних зуоиль, щоб не дати властям остаточно задушити революцію. Не склали зброї 1 трудящі Лівобережної частини [Києва. В 1906-1907 рр. в Броварському ліці проходили антиурядові оходки, кожна збирала більш як 100 чоловік,з збройними оутичками з поліцією. І травня 1907 раку проведена велика маївка в Броварському лісі40/.
37/ Див."Революция 1905-1907 гг. в Роооии. Документ и иа-гаркали" І АН СРСР М.,І956, ч.Ш, кн.І, стер.203.
38/ ЦДІА УРСР | 1439, оп.І, опр.177, арк.161-161 зв.
39/ ЧОДА Ф.І28, оп.Г$Тзі74,арк.5,І7-І9.
40/ Див.ЦДІА Ф 1439. оп.І,опр.177,арк.160-160ав. 161-162; сор.843, І арк.19,141 -142,163-163 зв.,177-178 зв, опр.бії арк.зЗз зв.
Проте, боротьба робітничого класу не набрала такого розмаху,як у 1905 році. Виступи не мали колишнього наступального характеру.
Більшовики Слобідки вели боротьбу проти дрібно-буржуазних та націоналістичних партій: меншовиків, есерів, анархістів, бундівців. Хоч вплив цих партій серед робітників був незначний, вони відвертали робітників від політично! боротьби і своїми діями ще більш посилювали репреоії влади проти трудящих і гальмували масовий революційний рух. Б квітні 1907 року біля Микільської Слобідки поліція знайшла велику кількість анархістської літератури.
Після поразки першої російської революції настав один з найважчих періодів в історії більшовицької партії та її місцевих організацій. З особливою силою обрушився уряд на бойовий авангард робітничого класу - більшовицьку партію. Всюду лютував розгнузданий чорносотенний терор. Якщо навесні 1907 року Київська організація РСДРП налічувала 1235 членів партії, то на початок 1909 реву їх залишилось тільки 804іЛ У цей чао Слобідка входила до Слобідського підрайону Подільської районної організації РСДРП міста Києва.
Царизм розпалював національну ворожнечу і влаштовував криваві єврейські погроми, але океровані більшовиками робітники виступали проти великодержавно-шовініотичної політики царизму. Так, в серпні 1908 року біля 300 робітників-жителів Слобідки далк рішучу відсіч чорносотенцям з місцевого відділення Чїоюза истинно-руокого народе", після чого за 24 жителями було встановлено нагляд поліції4**.
В 1908 році більшовицькі сили в Києві були аначно послаблені
[численними арештами. В Слобідці заарештовано робітник а-друкаря С.Р.
Нетеоіна /І871-1958 рр,/ на квартирі якого поліція знайшла велику
кількість нелегальної літератури 43Л Але більшовики продовжували
Самовіддано працювати. 41/ "Нариси..." стор.79
142/ ЦДІА УРСР Ф 1439, оп.І, опр.920, арк.4-5,24-25. 43/ Там же, опр.910, арк.12,16.
і
Революційна діяльність трудящих Лівобережної частини Києва припекла жандармів приймати заотережні заходи під чао проїзду царського поїзда з Миколою П через Дарницю в Полтаву на святкування 200 річчя Полтавської бжтвж в червні 1909 року44/.
Після кількох років промислового застою в 1910 році в Країні почалооя пожвавлення виробництва в основних галузях промисловості. Збільшилась кількість промислових підприємств і робітник і в.В Дарниці
- року стали до ладу фанерний завод та Залізничні майстерні Служби шляху Московсько-Київсько-Воронезько! залізниці, в 1913 році Холодильник та бойня. Але пожвавлення виробництва не змінило становища робітничого класу. Заробітна плата значно відставала від рівня цій, робочий день тривав 12-16 годин, не було охорони праці.
Перші ознаки нового піднесення робітничого руху з"явилися в
- році. Більшовики Києва спрямували свою діяльність на безкомпро- місну боротьбу проти ліквідаторів, едзовіотів, троцькістів і примиренців. Пожвавлення робітничого руху, зростання впливу місцевої організації РСДРП на робітничі маси, розгортання нею соціал-демократич ноі пропаганди привернуло уваїу жандармів. В 1910 році наМКВ залізниці створені спеціальні загони, які мали описки осіб, підлягаючих негайному арешту в разі виникнення залізничних страйків в межах Дніпровського відділу Мооковсько-Київсько-Воронезького жандармського відділення залізниць. Кожний загін мав допоміжний поїзд з 16 вагонів з поліцією та військами4®/.
Поштовхом до переходу робітничого клаоу в наступ був розстріл робітників на Ленських золотих приїсках 4 квітня 1912 року. Цей новий злочин царизму викликав глибоке обурення трудящих. Голоо протесту
44/ Докладніше про це дивиоь наш нарио в українському історичному І журналі",1970, » 9, отор.81-63. |
45/ ЦДІА УРСР | 279 оп.І, опр.2275, арк.8,9.
проти цароьких катів пролунав на оходці робітників Слобідок і Дарниці в квітні 1912 року в Броварському лісі, а І травня 1912 року десятки слобідчан, робітнвків-вроенальців провели маївку в Долбін- ській затоці, де з яскравою промовою виступив робітник М.К.Латинський.46/
Не випадково в цей чао і Київський поліцмейстер полковник 0.0. Скалоя наказав приставу Печорської частини надати допомоги поліції | Передмістио! Слобідки"і діяти разом у випадку яких-иебудь зборищ в Цикільоькій та Передмістній Слобідках47/''
Величезну роль колективного пропагандиста, агітатора та організатора пролетаріату відіграла заснована В.І Леніним більшовицька газета "Правда",перший номер яко! вийшов 5 травня 1912 року.Більшовики Києва підтримували "Правду" з перших днів !1 Існування збором коштів у фонд газети. В Передміотну Слобідку "Правду" приносили біль- шовики-арсенальці М.К.Латинський, Л.Ю.Юзефович, І .А.Шорник.Більшовш М.В.Каліновський проводив збір коштів у фонд "Правдн" шляхом організації лотерей, де розігрувалися мисливські рушниці, часи, костюми, пальта Інш.4®/
Більшовики Київщини докладали всіх зусиль, щоб налагодити зв'язок з ЦК РСДРП і особисто з В.І.Леніним. І це !м вдалося. І лютого 1913 року Надія Костянтинівна Крупська писала, що зв'язки з Москвою, Пітером, Харківом, Києвом, Катеринославом, Баку та Іншими містами "з кожним днем зростають". Більшовики Чернігівщини теж зуміли налагодити зв"язок з В.І.Леніним. Як видно з"Адресной книжки ЦС РСДРП /І9І2-І9І4 гг/ там значиться адреса"Міото Чернігів / для грошей/»
46/ Див. газету"Ароеналець" 29 квітня 1971 року/ Орган паріхому, завкому,дирекції заводу "Ароенал"/.
47/ "Рабочее движенив на Украйно в годи нового револициоиного подьема 1910—1914 гг." К.І959, отор.176-177.
48/ Н.Шморгун, Б.Корольов, М.Кравчук,"Київ у трьох революціях"К. І 1963,отор.71.
проти цароьких катів пролунав на оходці робітників Слобідок і Дарниці в квітні 1912 року в Броварському лісі, а І травня 1912 року десятки слобідчан, робітнвків-вроенальців провели маївку в Долбін- ській затоці, де з яскравою промовою виступив робітник М.К.Латинський.46/
Не випадково в цей чао і Київський поліцмейстер полковник 0.0. Скалоя наказав приставу Печорської частини надати допомоги поліції | Передмістио! Слобідки"і діяти разом у випадку яких-иебудь зборищ в Цикільоькій та Передмістній Слобідках47/''
Величезну роль колективного пропагандиста, агітатора та організатора пролетаріату відіграла заснована В.І Леніним більшовицька газета "Правда",перший номер яко! вийшов 5 травня 1912 року.Більшовики Києва підтримували "Правду" з перших днів !1 Існування збором коштів у фонд газети. В Передміотну Слобідку "Правду" приносили біль- шовики-арсенальці М.К.Латинський, Л.Ю.Юзефович, І .А.Шорник.Більшовш М.В.Каліновський проводив збір коштів у фонд "Правдн" шляхом організації лотерей, де розігрувалися мисливські рушниці, часи, костюми, пальта Інш.4®/
Більшовики Київщини докладали всіх зусиль, щоб налагодити зв'язок з ЦК РСДРП і особисто з В.І.Леніним. І це !м вдалося. І лютого 1913 року Надія Костянтинівна Крупська писала, що зв'язки з Москвою, Пітером, Харківом, Києвом, Катеринославом, Баку та Іншими містами "з кожним днем зростають". Більшовики Чернігівщини теж зуміли налагодити зв"язок з В.І.Леніним. Як видно з"Адресной книжки ЦС РСДРП /І9І2-І9І4 гг/ там значиться адреса"Міото Чернігів / для грошей/»
46/ Див. газету"Ароеналець" 29 квітня 1971 року/ Орган паріхому, завкому,дирекції заводу "Ароенал"/.
47/ "Рабочее движенив на Украйно в годи нового револициоиного подьема 1910—1914 гг." К.І959, отор.176-177.
48/ Н.Шморгун, Б.Корольов, М.Кравчук,"Київ у трьох революціях"К. І 1963,отор.71.
Рішучу боротьбу в роки війни більшовики вели проти есерів, мен- І шовиків, троцькістів та буржуазних націоналіотів, які стояли на позиціях ооціал-шовінізму і своєю агітацією задурманювали голови ро- І бітникам. Так, у Передміотній Слобідці з"благодійнаю" метою бував*- І рений "Комітет солдаток" на чолі з еоером Стрелковим."Ком1тет"нама- гався об"єднати жінок, чоловіки, брати та батьки яких були на фронті, організувати громадські їдальні, майотерні 1 жалюгідними подач- І ками піримувати почуття "вірнопідданості" під гаслом "За віру,царя 1 батьківщину". Більшовики зуміли ввеоти до окладу Передміотно-Сло- бідоького" комітету солдаток" своїх людей Є.Гребенкж та В.Колеснжко- ву, які заздалегідь узнавали про дії "Комітету" 1 давали можливість більшовикам викривати його ганебну діяльність.
У другій половині 1916 ржу отановище Росії отало ще більш напруженим. Кровопролитна війна, продовольчі труднощі, розлад економіки загострення клаоових суперечностей - вое свідчило про те, що в країні назріла революційна ситуація. З дня на день наростала революційна криза. В лютому І917 року в країні почалася друга буржуазно-демократична революція.
X X
X
Початок І917 року ознаменувався бурхливим розпитком по всій крвиі робітничого, солдатського та селянського руху. Тільки в оіч- нево-лютневих страйках 1917 року на Київщині взяло участь понад 1000 робітників- більше,ніж за веоь 1915 р$к.53/
У лютому 1917 року в Росії перемогла буржуазно-демократична революція. Самодержавство було повалено. Обираються Ради робітничих та солдатських депутатів - органи революційно-демократично! диктатури пролетаріату 1 оеляиотва. А буржуазія вотановила овою диктатуру- Тимчасовий уряд. В країні отворилооя двовладдя - небачене, як вказував В.І Даній, переплетіння двох диктатур.
В52/ Там же, отор.130.
Перші вісті про події в Петрограді надійшли до Києва вже 28 лютого 1917 року* 1-2 березня відбулися багатолюдні мітинги на київ- І ських підприємствах» В ці дні більшовики були в гущі мас. Вони орган і-І зували мітинги,активно виотуаали на них, роз"яонювали суть революцій-1 них подій, закликали до рішучої боротьби проти органів царської вла- І ди, до створення революційної влади. Меншовики ж та есери продовжували свою зрадницьку політику. Вони закликали трудящі маои підтримувати буржуазний Тимчасовий уряд.
На початку березня в Києві створюються Рада робітничих і солдатських депутатів. Тоді ж, опираючись на національну буржуазію, в тому числі на куркульство, а також на частину дрібнобуржуазних верств і населення, українські буржуазні і дрібнобуржуазні партії створили в Києві Центральну Раду на чолі з махровими націоналістами, лютими ворогами українського народу М. Гру шевським, В.Вінниченком, Сфре мовим та С.Петлюрою.
Перемога лютневої революції, яку здійснив керований Комуністичною партією робітничий клас у союзі з селянотвом, була важливою історичною подією. Вона отворила об"ективнІ можливості для ліквідації капіталізму 1 встановлення диктатури пролетаріату.