початок XX ст

Вид материала

Содержание

Галовняк Д.І ..заступника начальника Назарець І
Так, на кінець 1935 року

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 14

|і.Л>Ьолотіна, інженера Галовняк Д.І ..заступника начальника Назарець І _а інших. В 1936 році за великі успіхи в роботі парторга Й.А. Болотіна і) начальника станції Д.О.Бакове цького було нагороджено орденом "Знак** І дошани"/

ііобілізуючи весь колектив отанції на успішне виконання виробничих

додань, партійна організація домоглася того, що внаслідок стаханов-

снсого руху станція Дарниця виконала план 1935 рску достроково 24 ли- І

стопада на 146%. На початку 1936 раку сіахановським рухом на станції

і було вже охоплено 112 робітників, кращі з яких і П.Рошко, ГЛСонош,

ІЦкляр, І.Чепілко, П.Оксимець та інші. Прискорено формування поїздів

на 45 хвилин, вагони розвантажувалися за 40-50 хвилин замість двох Г . 241

годин, техконтора робила розмітку документів за 3-5 хвилин замість 10.і

Ещкому кількісному і якісному зростанню стахановського руху сприяло те, що в авангарді його, як правило, стояли комуністи, які своїми ділами показували приклад творчої праці •

Так, в масовому змаганні паровозників на одну поїздку кращих результатів по Південно-Західній залізниці домоглися паровозники депо Дарниця. Машиніст-комуніст С.І .Онікиєнко перший на залізниці в ,1936 році провів з великою швидкістю поїзд вагою в 4 тисячі тонн, тоб- . то в 2,5 рази більше норми. Його приклад наслідували машиністи: коцу- І віст Ф.А. Двораковський і П.Д.Борковський . Згодом сотні паровозних бригад стали водити великовагові поїзди на великих швидкістях./

іШ Д.О.Баковецький - зарай пенсіонер, працював на транспорті 48 років. З рядового інженера виріс до начальника Томської, потім кишиньовської залізниць. Згодом працював начальником Управління перевозок МОЮ. Його нагороджено 15 урядовими нагородами- двома орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного прапора, двома орденами "Знак пошани" і 8 медалями.

Г*/Дав. КМА,ф.Р-І_:, спр.8062, арк.9 і спр.9545, арк.31,32.

Р/ "Столичная магистраль Украиш " К. 1970, стор. 93

		- 130 -
Майстер-жомуні ст на лісопильному заводу імені лобова Г.Д.Куранда
[наприкінці 1935 - 1936 роках виконував норму на 138,7$, майстер-кому - і І,\|_СІ Юяькин - на І22.²⁶/
Підвищення технічної	оснащеності виробництва і широкий рух стаха
Івовдів сприяли зростанню продуктивності	праці, збільшенню випуску про
ІдукціІ на підприємствах району
Продуктивність праці Дарницького району	стахановців на підприємствах за грудень 1935 року ' '
\| Підприємства	Кількість стахановців , які дали продуктивність праці до
	150%	200%	250£ ЗСХ#	більш як 3005С
І Станція Дарниця	27	-	-	-
Вено Дарниця	29	15	4 4	-
М'ясокомбінат	27	71	3	-
\| Фанерний завод	40	II	І	-
[Каніфольний завод	4	3	6
(Трамвайний парк ДВР 3	21 4	5	4 2	І
рагонбуд	19	67	2Ш ІЗ	2
\| С Ч - 9 [ГЕМ	І	II І	34 Н 6 І	4
іЗоєнбуд	-	16	3
[станови КВО	-	4	3 ¹
ршашзавод	-	2	І
Всозаводи; імені Яро- рака і імені Добова	73	ЗІ	16	—
РОїОфіОТ	6	І	— -—*	7
і г Разом	172	283	118 ³²
КМА.,ф.Р-1, оп.І ,опр.9294,	арк.72.
1 Г * в, арк. 64	•

Таким чином, з загально! кількості 629 стахановців в райойіна кінець 1935 рску, більшіоть - 433 отахановця/ тобто майне 70%/ - виконували норми на 200-300$. Внаслідок стахановського руху, підприємства району весь час збільшували виконання виробничих планів:/

Виконано план

жовтень листопад грудень ІУ квартал 1935 1935 1935 1935

іГясокомбінат	98,2%	117,9%	147,2%	121,2?
Н С Ч - 9	122	145	168	145
реммашзавод	114	104	209	142,3
Вагонбуд	104,1	110,6	132,1	113,2

Б 1936 році стахановський рух зростав .Так, наприклад, на М'ясокомбінаті наприкінці 1935 року було 101 стахановець, влітку 1936 рску 314, а в жовтні 1936 року - вже більш як 600. На ДБРЗ наприкінці 1935 року стахановців-двосотенників було 5, влітку#36 рску - 16, а в іжовтні - вже 321.29/ стахановський рух свідчив про зростання комуністичної свідомості трудящих .В ньому яскраво виявився патріотизм радянських людей, їх любов до соціалістичної вітчизни, до комуністично! партії.

Комуністична партія і Радянський Уряд високо оцінили досягнення

трудящих Дарницького району. Кращих стахановців; машиністів С.І.Оніки-

ииОії.А.Двораковського, начальника паровозного відділу В.С.Баранкіна

І квітні 1936 рску було нагороджено Орденом вдового Червого Цра- р_0{*.30/

Р⁸/ КМА, ф.Р-І, оп.І, спр.9294, арк.63.

р/ Див. там же, арк .64; "Більшовик" 9,23 жовтня 1936 року. /"Робітнича газета" 5, "Пролетарська правда" 6 квітня 1936 рску.

друга п'ятирічка стала для Києва періодом небувалого промисло їоіс і культурного піднесення.Велике будівництво розгорнулооь і на лівому березі Дне-іпра . 7 серпня 1935 року Київська Міськрада розглянула і в основному затвердила генеральний проект планування Ліво бережної чаотини Києва,як району промислового профїля.³*/ цт виростали корпуси могутніх промислових велетнів. І перший з них Дарницький вагоноремонтний завод / ДБРЗ/.

Після закінчення першої черги завод повинен Су в ремонтувати 6000 вагонів, повна потужність заводу повинна бути - 12000 вагонів. Після закінчення будівництва, ДВРЗ мав стати найбільшим вагоноремонтним заводом у Союзі.®²/

Підготовчі роботи почалися вже в березні 1934 року, а першу цеглу у будівництво закладено II червня. Будівництву приділяли велику уваїу ЦК КП/бД, особисто П.П.Постишев, який відвідав його 29 ювтня 1934 року. П.П.Постишев докладно ознайомився з ходою будівельних робіт, оглянув деревообробний цех, соцмістечко,гуртожитки, їдальні та ознайомився з матеріально-побутовим обслуговуванням робітників дав ряд вказівок, с|%і?ованих на краще задоволення потреб робітників.³®/

будівельники взяли зобов'язання закінчити деревообробний цех Достроково і збільшити випуск вагонів.Спорудження заводу було удар- вов будовою. Майбутні- цехи зводили тиоячі трудящих з багатьох міст країни і Російської Фе де рації. Деяк і будівельники так і лишилися на ододі.відтоді 1 взяли свій початок трудові династії Куделькиних, Наливайків, Єгорченків, Хаустових, Суржанських ва іншях.Робітники- *о*їністи і комсомольці показували зразки ударної праці. Так, каме- ^8яР ґаздуев за 8 годин поклав 12150 цеглин, штукатур Гребені» норму

І "Соці ал і етичний Київ" 1935, № 9, отор. 10. її там же, 1934, * 5-6, отор.39.

І "Пролетарська правда" ЗО жовтня 1934 року.

тонував _на 735$, Ротень - на 600-700$ . Систематично перевикону- 1 завдання робітники Куделькин, Піддубний, Зуев та інші цуск першої черги заводу 29 грудня 1935 рску перетворився у _сввто трудящих Києва. В цей день на заводі ііЦзая урочистий Пленум Київської Міськради та Дарницької райради разом з представниками підприємств столиці України. Робітників привітали Голова Міськради Петрушанський, секретар міськкому КП/бД Сапов, робітничі делегації?⁵.

Особливо велике промислове будівництво розгорнулося в Дарницькому районі в 1936 році .В дореволюційній Росії промисловості штучного волокна не було. Єдина фабрика ЩіЩного шовку в місті Митищі під Москвою належала іноземному капіталу і випускала не більше як р тонн продукції на рік. Справжній розвиток цієї важливої галузі су часної промисловості почався тільки за часів Радянсько! влади.Почат- ком | розвитку була будова фабрики вискозного шовку в Дарниці "Київволокно",яка почалася в травні 1936 року, з ініціативи відомого вченого,академіка В.Г.Шапошнікова, в будівництво якої було вкладено 72 млн. крб.®®/

Це було перше підприємство такого роду в Союзі, спроектоване радянськими спеціалістами і оснащеного вітчизняним устаткуванням. В 1936 році почато будівництво Дарницького тонкосуконного комбінату з потужністю 10,3 мільйонів метрів сукна на рік.³⁷/

В 30-х роках в Дарниці почалася організація філіалу Харківського вауково-дослідного інотитуту ендокринних препаратів,відкриття якого ^бїло початком життя фабрики ендокринних препаратів/ зараз Дарницький

Ц Лив, КМА,ф,Р-І ,оп.І ,опр.7230, арк.12. ³⁵/Див. І а І же, стор. 1,13,41.

⁶/Див,"Більшовик" 16 квітня, "Пролетарська правда" ЗО.вересня 1936р. (оараз комбінат Хімичного волокна}.

Ц "Комуніст" 22 липня 1937 року.

.фармацевтичний завод/. Фабрика почала випускати гематоген, р!н, спермін, пантокрін, шлунковий сік та інш.³®/ Нестача шкірсировини в країні стримувала розвиток взуттєвої помиоловост 1. Гостро стала потреба виробництва замінників шкіри, пери? чергу будівництва Дарницького Регенератно-гумового заводу, почалося е липні 1936 року було виділено 12 млн. крб .Будівництво розгорнулося на площі 40 га, будувалося 17 корпусів обсягом більш до 260 тисяч кубометрів. Комбінат складатиметься з двох великих підприємств: власно регенератного заводу потужністю в 6000 т .регенерату і заваду іумових виробів з обсягом виробництва 12000 т. гуми за рік, ремонту автопокришок - 100 штук, автокамер - 300 штук на до0у.³/ Будівництво комбінату поклало початок розвиткові на Україні потужної іумової промисловості, однієї з найважливіших галузей соціалістичної індустрії СРСР.

В 1935 році на площі Каніфольного заводу почалося будівництво заводу синтетичної камфари з потужністю 300 тонн за рік з пуском першої черл і 600 тонн - другої черги. Наприкінці 1937 року завод одержав першу продукцію і його було перейменовано в Київський Лісохімічний ивод. Будується Дарницвка ТЕЦ на 100 тисяч квт.

Продовжувалася реконструкція і розширювання М"яоокоабінату і Фанерного заводу .В 1935 році на Фанерному заводі збудовано цех шир- , ІШ Швидкими темпами здійснювалося технічне переозброєння залізного транопорту. В 1935 році з"явились нові потужні паровози

»"ИС",^вС0", створювалася потужна вагоноремонтна база. В цей пе- ір ^ВВеДено в експлуатацію Дарницьку механізовану сортувальну гор-

К

фондів Народного музею іоторіі Дарницького району.

і 21 травня 1936 року ;"Соціаліотичний Київ*

11 Щ | 2, стор. 27,28.

'"Паличная магиотраль Украинн" К.І970, отор.90.

З ростом промисловості збільшувалась кількісні робітників і -дхбовдів. Так, на кінець 1935 року на промислових підприємствах І «_оЯу працювало 8610 чоловік, а в липні 1937 року - майже 10,5 тисячі З ростом робітничого класу зростав стахановський рух на підприємствах. Поширювалися братні, інтернаціональні зв"язки між трудя- І -дщКиєва і містами Російської федерації. Так, на будівництві віскозі _Еого комбінату в Дарниці кілька днів працював знатний каменяр з РРСФР Самарин. Використовуючи його досвід, будівельники значно збіль-/. шили норми виробітку.⁴²/

Так, 20 липня 1936 року, стахановець ііанфилов на будівництві тонкосуконного комбінату виконав норму на 251$. Вже на слідуючий день муляр Курочкін перекрив її,виконавши норму на 287%

На будівництво фабрики "Київволокно" і тонкосуконного комбінату в 1936 році з родиною приїхав з Новосибірську знатний каменяр С.І. Кособукін. Свій багатий досвід він передавав молоді. Юхим Кособукін з простого каменяра став бригадиром найкращої бригаді. Його прийняли до лав комуністичної партії. Марія Кособукіна спочатку будувала фабрикуКиївволокно* а потім пішла працювати на ній. Весь час на будівництві зростали кадри робітників-стахановців, справжніх майстрі! своєї справи, яких партійна організація висувала на відповідальні посади. Так, комуніст Л.Гусев з простого отоляра отав головою комітету профспілки. Комуніст Д.Гребенюк з майстра будівництва став ке- , Рівником першого пункту, де 150 стахановців день у день перевиконували норми.⁴⁴/

|^4І/КМА,ф.Р-і,оп.І,спр.9294, арк.59 і спр.І0ІІ7,арк.6. Щ Див, "Пролетарська правда" ЗО вереоня 1936 р. І⁴³/ "Більшовик" 26 липня 1936 р. | Ц "Радянський Київ" 1939,Яв, стор. 8,9.

Надаючи велико! уваги будівництву велетнів текстильно! промисловості; в 1936 році „Київський міськком КП/бД направив до"КиІвлег- ₀ромбуДУ"^5/ партійну бригаду на чолі з М.С.Котіем для організації і проведення агітмасової роботи. Оообливо відзначився комуніст Г.Б. Тріліський, який проявив себе активним, енергійним працівником з вепкюш організаторськими здібностями.

Навесні і влітку 1937 рску будівельно-монтажні роботи на фабриці •Кіївволокно" були в самому розпал і. Невиотачало робочих рук.Тоді парторганізація звернулася з закликом до всієї громадськості допололи будівельникам. Не залишилось жодного робітника і службовця,

не брав участі в недільниках. Організатором і учасником цих робіт був завідуючий виробництвом фабрики- комуніст О.О.Чурочкін.⁴®/ Через край била творча ініціатива робітничого класу. Стахановці- каменярі з"Шовкобуду", послідовники знатного каменяра Самарина, Р.Євтеєв, М.Козодоєв, С.Шевкунов вирішили виховати своїх самаринців. Вони навчили своїх жінок підсобницями, які вже в перший день роботи укладати по 2 тисячі цеглин за зміну.⁴⁷/ Відомий стахановець 1.1 .Аверін / штукатур Шовкового комбінату/ встановив новий рекорд продуктивності праці. Разом зі своїм помічником Цегловим він заштукатурив на барачному корпусі 223,1 кв.м. при иормі 32 кв.м. Стахановці за одну зміну заробили більше 124 крб.⁴®/

В ливарному цеху ДВРЗ працювали стахановці-подружжя Гайдук. |А-О.Гайдук тримала заводський рекорд продуктивності праці - 600$. ' чоловік В.0.Гайдук - стахановець двооотенник взяв зобов"язанш і Догнати дружину і уклав з нею угоду про соцзмагання, а під час

і "Киівлегпромбуд" об"вднував будівництво фабрики "Київволокно", 1 тонкосуконного комбінату і комбінату "Шерстьбуд". Ш/.

™ А«в."20 лет Киевскому комбинату иокусотвенного волокна"

1957, стор.29. IV "Більшовик" 9 вересня 1936 року. І Пролетарська правда" 26 жовтня 1936 року.

Івановоької декади 20-31 жовтня 1936 року отоляри Самоходський 1

Свменов поставили чудовий рекорд: дали 800$ норми на обшивці вагонів. І п_е стало можливо завдяки тому, що парторган і зація і керівництво цеху овоечасно забезпечили їх матеріалами, організували робоче місце⁴?'

Стахановська праця робітників, керованих комуністами, давала можливість достроково вводити в дії виробничі потужності. Так, дере- | зообробний цех ДВРЗ закінчено на 5,5 місяців раніше строку, до 17-х І роковин Жовтня. Це дало можливість збільшити ремонт вагонів з 6 ти- ' сяч до 8 тисяч на рік. Комбінат штучного шовку "Київволокно" паві- | _вен був дати першу продукцію в 1938 році, а дав її в 1937 році до 20-х роковин Жовтня. Завдяки героїчним зусиллям трудящих значно прискорились темпи зростання промисловості Києва: у 1934 році приріст промислової продукціа отановив 21%, у 1935 році - 24$, у 1936 році - 32$.⁵⁰/

Значних успіхів досягла технічна реконструкція сільського гос- ' подарства. Збільшилась кількість колгоспів, МТС, техніки. Відповідаючи на звернення Міськяаркому та Міськради " Про збирання для колгос- і пів деревного попілу і гною" / січень 1936 року/, Дарницькі підприем-І ства зібрали для колгоспів Броварської МТС 1752,5 тонн гною та по-

||р свідчило про допомогу робітничого класу колгоспному селян- ствВлітку 1937 року Х11І з"їзду- КП/бД підвів підсумки боротьби за дострокове виконання другої п"ятирічки в республіці. Трудящі Києва виконали п"ятирічний план вже 12 грудня 1936 року на цілий рік раніше ,строку. Вперше п"ятирічка визначила профіль Києва, як центра середнього машинобудування і легкої промисловості. Значно зросли в період

« V "Більшовик" 5 жовтня,"Робітнича газета" 5 листопада 1936 рску Ц "Соціалістичний Київ" 1937, * 10, отор. 20. Р Ш КМА ф.Р-1, оп.І, спр.8062, арк.17.

Водночас проводилось і велике комунальне будівництво. В районі удя збудовані нові трамвайні колі!, лазні, пральний комбінат тощо. РЩ поліпшився матеріальний добробут трудящих. Так, на Дарницько фанерному заводі заробітна плата робітників з 1929 по 1935 рік зросле:

на пресах - в 3,3 раза на лущильці - в 3,5 рази на вальцях - в 4 рази

В середньому по району за роки другої п"ятирічки заробітна пледе робітників зросла в 1,5 - 2 рази.

Великі успіхи, досягнуті радянським народом під керівництвом Коцу- нісданоі партії, привели до побудови соціалістичного суспільства в вашій країні. На кінець другої п"ятирічки СРСР став країною соціалістично! індустрії і колективного сільського господарства .Докорінні зміни | економічному і суспільно-політичному житті, здійснені радянським народом під керівництвом Комуністичної партії були закріплені в новій Конституції СРСР, проект якої було опубліковано в червні 1936 року для всенародного обговорення. Партійні організації в Дар- нщі.як і по всій країні, розгорнули серед населення велику роботу I вивченню і обговоренню проекту ново! Конституції .Він вивчався в іуртках, політиколах 1 семінарах, обговорювався на спеціальних пле- Щіих місцевих Рад. Трудящі виявили величезний Інтерес до проекту. Дарницькому районі до жовтня 1936 року в обговоренні проекту Конституції взяло учаоть 19350 чоловік; понад 500 чоловік внесли зько 70 пропозицій.⁵⁹/ По кілька пропозицій до проекту внесли ^їоб1тники-стахановц1 Кавуненко/Фанерний завод/. Козаченко,Конош і §Шя Дарниад/ та інші.⁶⁰/

[ щ1 Фондів Музею Історії Дарницького району міота Києва. | "Більшовик" 8 жовтня 1936 р. §|1| КМА,ф.Р-І,оп.2,396,арк.20,21,26,29,30,31.

ц ході діві кампанії зростала політична і виробнича активність

іпи*1з ' службово, і в.Так, на Дарницькому м"ясокомбіиа*1 обговорен-М

нової Конституції викликало зростання дав стахаиовців.На

_оГОдомиии проекту / червень 1936 року/ на комбінаті було 314

роїиі», а в жовти! - вже в 2 рази більм, 1 а них 138 двосотен- І

.ц, Колектив комбінату зобов'язався до 15 листопаду завершити річ-,

щая' Стахановці з честю виконували взяті зобов^пяаання: стахаио-

Глівень витрачав на витопленая жиру автоклавом вже не три години,

.рте, а 55 хвилин. З кращих стахановців організувалися бригаді

>щ| УШ з'їзду Рад.⁶¹/

За три місяці піо4я оголошення проекту Конституції, кількість

зкошііі "Шерстобуду" зросла в три рази. Камекяр СЛ «Кособукін

де норму укладення цеглин в 4000 штук довів до 6000-6500 штук і

т зобо>"ягання довести її до 10000 штук. Бригада теслярів Шчку-

щзакінчила садівництво гуртожитку на 5 днів раніше строку. Мулярі

шЬласова, прийнявши виклик м.уляра Кособукіяа, щодня укладали за-

62/1

ііт 4500-6000 цеглин і зобов'язалися довеоти норму до 8* тисяч атук

На ДВРЗ бригада теолярів Савенка оголосила себе бригадою імені М Конституції і зобов^иязалаоя виконувати овій робітничий шин * менш, як на 145%, заощадити 20% лісоматеріалів, скласти іспиті з І мінімуму на"відмінно". Вивченням проекту Конституції через оиотецу гЯій ШКІЛ політосвіти було охоплено на заводі більш як 500 роОІт-

Ко*ктив ремонтно! куані ДВРЗ, готуючись до а" їзді а Рад, аа ''іМвтия виконав місячні програму. Приклад давали кращі ковалі -

[ццдд.

мші} Карпіиоький, Настанко, Ігиатенко та молотобойці Дво- | Шевченко .Коваль Карпіноький вніо цінну рацпропоаицію.яка Р більшовик" 9 жовтня 1936 року.

ч/ * _в

_к ^м * Є, 11 жовтня 1936 року. ...

-ддр крб. економі!. Стахановець едектромеханічеого аеду Ьерд- нор*у на 35. Група з 16 стаханхьців-ївосотеннхгіі

я передз"їзхівські хні виросла до 321 І

** всенародного обговорення ЕадзвичаінжІТІ Всесоюзнії з'їзд _с 1986 року затвердів нову Конституцію СРС?.30 січня т Надзвичайний НУ Всеукраїнський з'їзд Рад затверди заву дудів УРСР, яка законодАо

закріпив величезні усгіхж україж- народу на жляху побудови фундаменту соціад і стічного сусаіль- Зггоьгдіекня нової Конституції СРСР означало поворот у іюхітн- ** агті іфаїни. Він надягав насамперед у демократизації аборчзї

ЗС-

3:есі£ Ш СРСР влітку 1987 року схвалила " Положєене про влСсри тільну Раду СРСР". Тру дяді Дарницького райоиу, як і всі рарвв- ш вд, з величезним піднесенням обговорювали і схвалювали" Паю-

Беок| роз'яснювальну роботу під керівництвом режжоад КП/бД в зневодни комуністі і комсомольці. Райком октав нарада рг- Чйі ш обговорення питання про ортейнацію роз'яснення та яюга *Ьаеии" через систему партпрофосвіти, де вивчення почалося 10 *** 1987 року • Райком ООВ провів нараду секретарів ш

*** організацій і виділив 76 комсомольців дп бесід. В серга 1987 "»районі пройшли конференція молоді, нарада і конференцій лівак.

* Ч» місяці / липень-вересень/ 1987 рску під проводам райои- ****і?ету варті» в районі було проведено близько 450 зборі в, бв-

якими охоодвко майке 19,5 тисяч чоловік. 19,23 жовтня 1986 року.

66/

1ГЦ»

ш

автора за матеріалами КМА ф.РЧ. ои.ї ,сщ>.І0299,

цріи агітаторів і пропагандистів виділених райкомом КП/бД, -а райрада виділила додатково для агітаційно-пропагандист- {роботи 48 депутатів. На 18 підприємствах і новобудовах району 1937 рску діяло 392 гуртка по вивченню "Положення" з охоп- І8000 робітників і олужбовців.⁶⁷/ На відлов і дальні посади голів та секретарів дільничних виборчих вризначені в більшості комуніоти і комсомольці. Так, з 55голів і секретарів комісій комуністів і комсомольців було 86,2®'

Яскравим показником торжеотва соціалістичного демократизму, мрально-політичної єдності радянського суспільства, радянського итріотизму і дружби народів СРСР були перші вибори до Верховної Рад СРСР/ 12 грудня 1937 рску/, які пройшли з великим політичним піднесенням. На виборах прийняли участь 96,85? виборців.За кандидатів бяскукомуністів і безпартійних було подано 98,2$ голосів.

X X

X

Успішно виконавши другу п'ятирічку і добившись значних пере- "^№У будівництві соціалізму , радянський народ під керівництвом ністидної партії почав здійснювати виконання завдань третього "Нічного плану.

Грандіозні завдання постали у третій п"ятирічці перед трудящи- ^гева« Намічалося будівництво багатьох нових підприємств і рекон- "ВДЦія діючих. Загальний обсяг продукції державної промисловості "^{Єва Мав} І 1942 році досягти 2,5 млрд.крб. проти І млрд. у 1937 ро-

М ь

' ІШазЩбоя значне поліпшення житлових умов трудящих Києва 1 ^93Не зроотання обояіу культурно-побутового обслуговування на-

іТаГ

Ш «Рахунок автора за матеріалами КМА ф.Р-І, оп.І,опр.І0299,

Ш " ЩЯ

і І І І же, опр. 10253, арк. І.

Blog

І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Сло­бідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст

Содержание

І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Слобідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст