початок XX ст

Вид материала

Содержание

В ■Уряду ~ 24 червня 1934 року - перетворився на народне свято трудящих. І за

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14

ГЛАВА. УІ. Дарницька районна партійна організація в

роки завершення соціалістичної реконструкції народного господарства 1 зміцнення соціалістичного ладу /І933-1941 роки/

Радянський Союз достроково виконавши першу п"ятирічку, вступив І новий період розвитку - період завершення соціалістичної реконструкції всіх галузей народного господарства на найновішій технічній Разі.' На початку 1934 року ХУП з"Ізд ВКД/б/ затвердив другий п"ятир1ч- іний план розвитку народного гооподаротва СРСР. В ньому передбачалося: побудувати більш, як 4,5 тисячі промислових підприємств, оовоіти нові і реконструйовані в період першої п"ятирічки підприємства,підвищити [добробут і культуру трудящих, завершити колективізацію оільського [господарства, остаточно ліквідувати капіталістичні класи в СРСР.

Боротьба за здійснення планів другої п"ятирічки проходила в ■ складнійміжнародній обстановці. Внаслідок загострення суперечностей ■імперіалізму створились перші вогнища другої світової війни.Порятунск від посилення маоового революційного 1 робітничого руху буржуазія нукала в розгортанні нової світової війни, у встановленні диктатури Епйреакційніших елементів. В 1933 році встановилась фашистська диктатура в Німеччині. На шлях агресії стала Італія. В 1936 році іспанські ■ешисти підняли заколот з метою захопити владу, до" Антикомінтернів- ського пакту" приєдналася Японія.

В цій окладній ооотановці Радянський Союз залишився вірним ленін- Іським принципам зовнішньо! політики, поолідовно боровся за створення Існотеми колективної безпеки, викривав ганебні плани паліїв війни, за- іШкав трудящих уоього світу згуртуватися для боротьби проти тих, хто (■говхав мільйони людей на братовбивчу війну.

шротьба Іспанського народу проти фашивму знайшла палкий відгук у оер- рх трудящих всіх країн. Трудящі Києва, як 1 всієї радянсько! країни, Мсукнулись на заклик робітниць Трьохгорио! мануфактури їм. ФВЛзвр-

хінського міста Москви- подати допомогу бійцям героїчно! Іспанії.На підприємствах і установах міста почався збір коштів на допомогу жіи- кам і дітям Іспанії.Лише за один день на 4-й взуттєвій фабриці, було зібрано 375 крб.Щиро віддавали свої кошти трудящі Дарницького району.

Так, жінки-службовці Дарницько! Райради внесли 400 крбу, робітники фанерного заводу - 1500 крб, Дарницький м4-"ясокомбінат - 4900 крб. '

Своє почуття пролетарсько! солідарності з іспанським народом вис-] довили будівники тонкосуконого комбінату. В своїй заяві вони писали: "... Читаючи про той жах, що його переживають наші іспанські сестри, ми воім серцем простягаємо їм руку допомоги. Ми шлемо наше гаряче побажання революційному іспанському народові.І сванські брати і сестри! ІЗнищуйте скажених фашистських псів! Ми, робітниці, з вами!'

На мітингу трудівників Фанерного заводу стахановка Яценка призвала "протягти руку допомоги нашим сестрам". Робітниця Лнбовинець перша внесла 10 крб, І! приклад наслідував весь завод .Роб їтники і Ьлужбовці Дарницького депо, Авторемзаводі і Лабораторії М'ясокомбінату одноголосно ухвалили відрахувати одноденний заробіток на допомогу [трудящим Іспанії.³'

Одразу ж після звернення робітниць Трьохгорноі мануфактури, ж інки ; ІДВРЗ на зборах прийняли резолюцію, де від щирого серця привітали тру- иящих Іспанії. В перший день було зібрано у фонд допомоги 97 крб., |27 вересня 1936 року на загальнозаводському багатолюдному мітингу [одноголосно ухвалено відрахувати до фонду допомоги Іспанії одну чверть, денного заробітку."Хай знають мерзенні фавжотж..., що іспанський наші має на ововму боці 170 мільйонів друзів Радянського Союзу", - го- І

І/Див."Пролетарська правда", 24,28 вереоня 1936 року,"Більшовик". К22 жовтня 1936 р. ^л

"Пролетарська правда" 16 вереоня 1936 року.

В/ Див."Робітнича газетаУОрган Політвідділт Швденно-Західної І залізниці/ 5 серпня, "Пролетарська правда 18 вересня,"Більшовик" І 21 вересня,І жовтня 1936 року/*.

і дорилося в прийнятій резолюції. Драмгурток ДБРЗ дав платну виставу І за твором Островського, а гроші від спектаклю - 727 крб.50 коп.гурт- ковці передали до фонду братерської допомоги героїчній Іспанії./

Збір коштів на заводі весь час ширився.Робітники та службовці і і радістю виконували свій інтернаціональний обов"язок.Слідуючий внесок у фонд допомоги іспанським братам дорівнював 400 крб. Бригада в [складі товаришів Щура, Євграфова, Ширіна, Годухіна, Юр"ева- і Бондаренка відремонтувала у вільний час один вагон, а заробіток відрахувала у фонд допомоги. £ інки-хатні господарки Микільської Слобідки, вносячи свою частку допомоги, заявили: "Ми з радістю допома- | гаємо героїчним жінкам Іспанії в їхній боротьбі. Ми певні, що перемо- I га над озвірилими фашистами буде на їх боці"'.

На кінець вересня 1936 року трудящі Києва у фонд допомоги геро- | їчній Іспанії вхе внесли 548500 крб. Трудящі Дарницьких підприємств і/ДБРЗ, паровозного депо, вагоноремонтного пункту та інших/ рішуче і засуджували мерзенну "політику невтручання", що II проводили правлячі ікола Англії, Франції, США у відношенні до республіканської Іспанії®

В обстановці посилення агресії фашизму та наростаючої небезпеки _г нової світової війни Радянський Союз зміцнював економічну та оборонну могутність країни. Активну участь в роботі по дальшому зміцненню радянсько! держави взяли і більшовики Києва, спрямувавши всі зусилля на і дострокове виконання другої п"ятирічки.

Важливі і складні проблеми стояли тоді перед комуністами Дарниці. [Рішенням Уряду Лівобережна частина Києва в другій п'ятирічці мала (перетворитися в великий індустріальний район Киева.Значна частина капіталовкладень в розвиток промиоловооті Києва приділялася ааме Дарниці]

14/ Див."Робітнича газета" 16,28 вересня,II лиотопада 1936 року, ні/ "Більшовик" 1,9 жовтня 1936 року. Щ Див."Робітнича газета" 20,29 жовтня 1936 року.

[треба було забезпечити будови керівними кадрами, кваліфікованими інженерно-технічними працівниками і робітниками, піднеоти весь рівень і ідейно-політичної та масово-організаційної роботи. Проте, партійна організація в Дарниці була нечисленна / до 100 комуністів/,⁷'у керівних кадрів невистачало вміння оперативно керувати соціалістичним бу- |івництвом. Б 1933-84 роках Дарниця навіть ще не була виділена в окремий район міста, тут ще не булц Районної ради і районного партійного комітету ./Лівобережна частина Києва в цей час входила до складу Петровського району, а партійні осередки - до Петравського Райком ЛЛ/б/У/ Все це ускладнювало керівництво партійним і господарським будівництвом. Але не зважаючи на ці труднощі, партійна організація Дарниці, відчуваючи повсякденну допомогу з боку міського, обласного та Центрального Комітету КП/бД, зростала кількісно, загартовувалась Ідейно, і з честю виконувала великі і відповідальні завдання Партії і Уряду.

в Діяльність Дарницької партійної організації,як і всієї партії, з самого початку другої п"ятирічки, була спрямована на виконання рішень січневого Пленуму ЦК і ЦКК БКП/б/ 1933 року, який закликав усі .партійні організації згуртувати трудящих на виконання народногосподарського плану першого року другої п"ятирічки, а також на гідну зустріч рУП з"їзду ВКП/б/.

ХУП з"Ізд ВКП/б/ І січень-лютий 1934 року/, затвердив другий

[п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР і прийняв новий І

ІСтатут партії. 3"Ізд вказав, що головне в організаційній роботі - до- І бір людей і перевірка виконання. Організаційна робота набувала найваж-І иивіше значення у світлі тих завдань, які партія ставила перед нароком.

З метою підвищення авангардної ролі комуністів 1 комсомольців на • ШроОнидтві, партійні комітети відповідно до рішень ХУП з"Ізду ВКП/б/, І V ПАКО, КПУ,ф.328,оп.І,опр.ІО,арк.ІЗ.

; здійснили перебудову партійно! сітки. Партійні осередки стали пер- шнними партійними організаціями. Для поліпшення якісного складу партійної організації важливе значення мала чистка партії, яка прово- І і далась в 1983 році. В процесі чистки, партійні організації звільнявсь від ворожих і нестійких елементів, від кар"еристів 1 бюрократів.

З метою дальшого піднесення трудової і політичної активності мас,

. . . <10 . . „ ,

політичнощ і організаційно зміцнений/партійних організацій в 1935-

36 рр. була проведеная перевірка і обмін партійних документів./В Дарницькому районі - в травні 1936 рску/.

Партія викривала і виганяла з Цвоїх рядів чужих і випадкових людей. Наприклад, в Дарниці в партійній організації "Мотофлоту"/.Всього за час перевірки в Київській міській парторган і зац і! виключено з лав,, [членів партії 1244 чоловіка/ 7,9$ до числа перевірених/ і з кандидатів 841 чоловік / 14$ до числа перевірених/.®'

Однак, поряд з іими, від яких необхіднії було звільнитися, з рядів карті! було виключено чимало чесних, відданих комуністів. У відповідь [на численні листи і заяви комуністів, керуючись постановами Щ ВКП/б/, партійні органи поновили у рядах партії неправильно виключених коцу- I вістів.

Незважаючи на допущені помилки, перевірка і обмін партійних дску- ревтів відіграли велику роль у політичному і організаційному зміцненні Карті!, сприяли підвищенню авангардної ролі комуністів у боротьбі за робудову соціалізму.

Після здійснення перевірки і обміну, партійні організації кіль- іісно зменшились, але їх якісний оклад набагато поліпшився, підвищи- Щв їх беездатність, зміцніли зв"язки з масами. Згуртовуючи свої ряді ївська партійна організація мобіліаовувала трудящих на уопішне вико- ня другого п"ятирічного плану.

більшовик України" 1936, І І, отор. 75.

Виняткову роль у піднесенні промисловості і господарства Києва ■цідіхрала постанова ХП з'їзду КП/бД про перенесення сюди столиці ■Радянсько! України. День переїзду до Києва ЦК КП/бД та Радянського

В

■Уряду ~ 24 червня 1934 року - перетворився на народне свято трудящих. І за рішенням Київського облвиконкому в листопаді 1934 року; ствердив- і І ного рішенням Президії ВУЦИК в квітніІ935 року, було створено Дарниць-!' І кий район міста Києва.⁹'

З великим піднесенням в ГРУДНІ 1934 року проходили перші вибори в ■Дарницьку районну Раду депутатів трудящих. До складу райради було Вибрано 288 депутатів, об"еднаних в 20 депутатських груп/ 12 на підприємствах і 8 квартальних/. Першим Головою Президії райради обрано «комуніста Івана Дук"яновича Тарасенка.*®/ Прикладом того, як працювали комуністи району може бути праця депутатів-комуністів Дарницько! райради.

Вже в перший рік свого існування - 1935-й райрада під проводом І депутатів-комуністів/серед голів депутатських груп - 12 комуністів, серед депутатів - 126 комуністів і 54 комсомольця, серед членів Пре- 8ИДІЯ секцій- 14 комуністів і 3 комсомольця/, 1% - комуніст И ком- I сомольці/./розгорнула велику організаційно-масову роботу, в основу І якої було покладено завдання як найширше залучити до практичної роботи всіх депутатів, виборці в,створення радянського активу навколо депутатських хруп і секцій.Якщр на І липня 1935 року було активу 184 чоловіка [то на І січня 1936 рску вже 264. В масових заходах проведених Радою в році прийняли участь 13200 чоловік.¹²/

В/ Див."Збірник законів та розпоряджень робітничо-селяноького Уряду І України" 1935 р. * II -12, отор.ТГ

ІР/ Див

."Київський міський архів з постійним складом документальних матеріалів / далі КМА/,ф.Р-І,оп.І ,опр.8063, арк.ІЗ/.

Р/ Див. там же, арк.ІЗ,22

І В/Підрахунок автора за матеріалами КМА,ф.Р-І,оп.І,спр.8062,арк.5,6.

За перше півріччя 1935 року райрада провела багато масових міро- цриемств за широкою участю депутатів і радянського активу: культурно- санітарний похід, рейди-перевірки роботи хлібних крамниць, їдалень, оан1*|іного стану гуртожитків, допомога населенню під час поводі, перевірка виконання Наказу депутатам, райконференції, пленуми, зльоти / в них прийняло участь 5500 чоловік/. Велика робота проведена по розпо- «пгпженню позики третього року другої п"ятирічки з перебільшенням зав-

позики були депутати-комуністи з

ІЕМу Атаманюк і Налесніковський/, по збереженню житлофонду, благоустрій та озелененню району, допомозі школам, поліпшенню втану охоро-

ни здоров"я населення тощо./

Найактивнішими депутатами у конкурсі-змаганні Рад 1935 року показали себе депутати-комуністи, комсомольці і беспартійні: Галілейський, Лебідь, Налесніковський, Заверюхо, Нудельман, Зуєв, Марцинковська, Бутович, Меламед, Гутник, Попова, Галак та інші. Президія райради нагородила грамотами 10 депутатів і цінними подарунками - 22, а Президія ИЩРСР відзначила роботу депутатів райради Бочай-Круковськоі і Біло- | уоовоіартійні і державні органи поотійно посилювали увагу до керів-і іицтва розвитком промисловості і транспорте.

• Втілюючи в життя постанову партії та уряду " Про роботу залізнжч- іного транспорту" депутати-комуністи з депутатських груп Дарницької (Райради на залізничних об"ектах сприяли посиленню партійного впливу 1 {Підвищенню авангардної ролі комуністів на виробництві*- Тая, внаслідок Нх роботи станція Дарниця виконала достроково плав 1935 року і вийшла > шеренгу передових по Південно-Західній залізниці, ГЕМ - виконав г*⁸¹¹ на 106%, залізничники Дарницького депо перевиховали план по під- ■оиному ремонту паровозів і заощадили ЗІ 12 тонн палива, НСЧ-9 переви- ■рнаваОІльшений план по будівельним роботам!

Р/ й*.Підрахунок автора за матеріалами КМА. ф.Р-І-,оп.їропр.8062,арк. І ⁷.8,9,іб; спр. 8063, арк.8,26-27; опр.806б,арк.З,5,ІІ,12.

і!«« ж е, опр.8062, арк.10 Щ Див. | І ц *е, арк.9.

Значно поліпшилось керівництво господарчим 1 культурним будів- I шитвом в районі після утворення районного комітету КП/бД .В 1936 роді за рішенням партійних органів в Києві утворено чотири нових райко- I ми, в тому числі Дарницький.

■Значною подією в житті комуністів і всіх трудящих району були перші І районні збори комуністів 15 квітня 1936 рску, які обрали Пленум та І ревізійну комісію райкому. 17 квітня 1936 року Пленум обрав бюро рай- [ _Кому в складі 7 чоловік.На першого секретаря обрано Д.В.Ільховського, І на другого - Онищенка.*"⁶

Розукрупнення і створення нових районів, наближало партійне керівництво до низових парторганізацій, і тим самим, робило великий крок І в справі здійснення рішень ХУП з"Ізду ВКП/б/, Щ ВКП/б/, Ш КП/бД. і Як відмічала газета "Більшовик": "Секретарям райпарткому до розукрупнення було дуже важко керувати парторган і заціями, знати комуністів. А між тим, вивчення кадрів - обов'язкова умова конкретного оперативного керівницива на всіх ділянках с оц і ал і етичного будівництва, обов'язкова умова поліпшення всієї виховно! роботи. Після розукрупнення і ■отар 1 і нові райкоми будуть міцно зв"язані з кожною, в тоцу числі і з найменшою парторганізаціею, щоб знати і реагувати на всі без винятку

І |7у

РИання, що хвилюють і цікавлять комуністів цих парторганізацій".

X X

X

Здійснення планів другої п"ятирічки відбувалось у нових, більм Р°Риятливих внутрішніх умовах ніж першої. На новій технічній основі ИрД Реконструйовані київські заводи, швидкими темпами спорудкувались

Ш/ див,"Пролетарська правда" 18 квітня 1936 року. Леонід Васильович <льховський, член партії з 1924 рску,робітник, слюсар-механік.по- іоотзаступник директора Харківського електромеханічного заводу, у І ї -1933 роках - на керівній господарчій роботі в Харкові 1 в І «оскв1, закінчив Московську Промакадемію.З 1933 року-шкерівній І роботі в Харкові, а з 1935 року - другий секретар ленінського І «Мхому КП/бД м.Києва.Першим секретарем новообраного райком І ЬМУ було обрано Аркад 1я Орехова.

Щ "Більшовик " 16 квітня 1936р.

забезпечила технічне переозброєння народного господарства. Потрібні

були кадри, здатні оволодіти новою технікою і використати 11. В 1935

році Комуністична партія висунула лозунг: "Кадри вирішують все!"Це був; І заклик до освоєння техніки, створено! в період індустріалізації.У від-| Я повідь на заклик парті і широко розгорнулася і набула великого поширені І вя нова, вища форма соціалістичного змагання - стахановський рух, який І ламав застарілі технічні норми виробництва і значно підвищував продук-ї І 'тивність праці. В числі перших в Києві почали запроваджувати передові 9 І методи праці заводи " Арсенал","Більшовик","Ленінська кузня" та інші. І І Значне поширення набув рух стахановців і на підприємствах Дарницького
району. Велика масово-політична робота, авангардна роль комуністів,
керівництво партійно! організації рухом новаторів-все це сприяло без-! І перервному розвитку стахановського руху.

році Комуністична партія висунула лозунг: "Кадри вирішують все!"Це був; І заклик до освоєння техніки, створено! в період індустріалізації.У від-| Я повідь на заклик парті і широко розгорнулася і набула великого поширені І вя нова, вища форма соціалістичного змагання - стахановський рух, який І ламав застарілі технічні норми виробництва і значно підвищував продук-ї І 'тивність праці. В числі перших в Києві почали запроваджувати передові 9 І методи праці заводи " Арсенал","Більшовик","Ленінська кузня" та інші. І І Значне поширення набув рух стахановців і на підприємствах Дарницького
району. Велика масово-політична робота, авангардна роль комуністів,
керівництво партійно! організації рухом новаторів-все це сприяло без-! І перервному розвитку стахановського руху.

році Комуністична партія висунула лозунг: "Кадри вирішують все!"Це був; І заклик до освоєння техніки, створено! в період індустріалізації.У від-| Я повідь на заклик парті і широко розгорнулася і набула великого поширені І вя нова, вища форма соціалістичного змагання - стахановський рух, який І ламав застарілі технічні норми виробництва і значно підвищував продук-ї І 'тивність праці. В числі перших в Києві почали запроваджувати передові 9 І методи праці заводи " Арсенал","Більшовик","Ленінська кузня" та інші. І І Значне поширення набув рух стахановців і на підприємствах Дарницького
району. Велика масово-політична робота, авангардна роль комуністів,
керівництво партійно! організації рухом новаторів-все це сприяло без-! І перервному розвитку стахановського руху.

Якщо на всіх 18 підприємствах району на жовтень 1935 року нараховувалось 169 стахановців, то в листопаді місяці іх було вже 304, в ■грудні - 591, а в січні 1936 року - 673.¹⁸/

Партійні та радянські органи вживали заходів для поширення досвід} стахановців, популяризації стахановських методів праці. На підприєм- > втвах влаштовувались наради - зустрічі передовиків виробництва з ста- ] кановцями, проводились зльоти кращих робітників, на виробничих нара- Iдах обговорювались нові раціоналізаторські пропозиції. Широко поширю- < ■вались кращі зразки організації праці і доовдіу стахановців. Так, в січні 1936 рску в Дарницькому районі були окликані дві наради і районний зльот отахановців по поширенню і обміну досвідом роботи.

Велике значення для розгортання стахановського руху в Києві, як ■ по всій країні, мала Всеооюзна нарада передовиків промисловості 1

лові підприємотваіУопішна реконструкція промисловості і транспорту

№£ ІП'ТІІ 9294, арк.59

і⁹/ Т а м же, ощ>.8062, арк.2.

їранопорту, що відбулася в Москві в листопаді 1935 раку. За ініціати- і _вою партійних організацій розгорнулась боротьба за стахановоькі показ-1 дай, не тільки на окремих робочих місцях, а й на виробничих дільни- дяхУТак, першими в Дарницькому районі наприкінці 1935 року одержали звання " отахановських" п"ять бригад 1 два цехи на лісопильних заво- пах імені Яровенка і імені Добова Лівобережного куца "Укрдрево".На цих І підприємствах була найбільша кілвкіоть стахановців -. 32,5$ від усіє! i кількості робітників

Грудневий /1935 рік/ Пленум Щ ВКП/б/ розглянувши питання про ■ роботу промисловості і транспорту, дав високу оцінку праці новаторів виробництва. Пленум рекомендував розгорнути стахановський рух на за- | лі значному транспорті в першу чергу серед робітників по ремонту паро- і возів, вагонів, шляхів і експлуатаційників, які відставали від маши- [ вістів. Партійні організації всебічно сприяли розвитку стахановсько- I кривоносівського руху в промисловості і на транспорті. Якщо на всіх ■ залізничних об"ектах Дарниці / станція Дарниця, залізничне депо, Ш,

ІНСЧ-9/ в жовтні 1935 року було 44 стахановця, то в вічні 1936 року Іііеіїхібуло - І92.²¹'

В цей час важливішим об"ектом була станція Дарниця - основна сортз Кальна станція Київського вузла. На станції кожен день розвантажува- I іося 250 вагонів сировини і будматеріалів. При цьому станція переробля- І ла велику кількісна транзитних вантажів. На механізованій горці за Іоутки розпускалося і формувалося до 50 поїздів.²²/

Надаючи великої уваги безперебійної роботи отаиції Дарниця, пар- IТійні органи посилили керівництво отанції за рахунск досвідчених кому' |ні0тів-залі8ничників: начальника станції Д.О.Баковецького, парторга

.9294, арк.71.

В/ Підрахунок автора ва матеріалами КМА,ф.Р-І, оп.І ,спр.9294, * арк.59-60.

р Курнал"Станционннй работник" І986.Ж7, стор.І4.

Blog

І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Сло­бідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст

Содержание

І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Слобідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст