І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Сло­бідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст

Вид материалаДокументы

Содержание


У червні 1917 р. секретарем Слобідського комітету РСДРП/б/ було обрано Якова Гриншпака.
На Фанерному заводі страйком керували Гребе
Слобідські червоногвардійці одержали наказ повернутись на Сло­бідку, бути у бойовій готовності, зброю сховати в надійному місці.
9/ "Борьба за власть Советов на Києвщине".
ВІКІВ, посиленню
6/ Див."Коммунист" 24 травня та 8 червня 1919 р.
Преса відмічала, що в Слобідському районі кращі комосередки - в Гара­
В цей час значно активізувався куркульський бандитизм на селах
3 них В % відношенні
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
ГЛАВА П. Більшовики Дарницького району в боротьбі за перемогу Великої Жовтневої Соціалістично! революції І встановлення Радянсько! влади / березень 1917 - лютий 1918 року/

Після перемоги лютнево! революції олобідоьк! більшовики вийшли з підпілля а розпочали відкрита проводити революційну роботу в ма­сах на поглиблення 1 дальший розвиток революції.

На Київщині на той час найбільш сильним і численним більшовиць­ким колективом була організація РСДРП м.Києва, яка налічувала в своє­му складі 200 чолов 6 березин обирається Київський тимчасові комітет РСДРП/б/, який відразу х розгорнув активну роботу. А 14 бе­резня прийнято рішення про утворення в Києві районних комітетів пар­тії.

Оскільки у Слобідці проживало багато робітників заводу"Арсенаї", більшовицька група- заводу приділяла велику увагу роботі серед жите­лів Слобідки. На печатку березня 1917 року за вказівкою Т.Т.А.В.Іва­нова та и.І.Гаушко невелику групу більшовиків-арсенальців та співчу­ваючих їм тт.ФерлІовського О.П., Калиновеького М.В.,Шорника ІЛ., Л .1 .Юзефовича, Лейденського М.К.,Федоренка А. було направлено на Сло­бідку для розгортання більшовицької роботи та створення легальної більшовицько! організації3/. Вони залучили до роботи слобідчан - М.Гольденберга, Я.Гринвпака, МЛСозлсвську та інших.

Незабаром був отворе ний Слобідський комітет РСДРП/б/ у складі: голева М.В.Калиновеький, члени - О.Ферліовоький, І .Шорник,Я.Гриишпак,

І/ "Нариси"... К.І967, отор. 135.

2/ Дів. "Великий Іовтеиь на Київщині", К.,1957, отор. 130


М.Гольденборг'. його завданням була боротьба за оволодіння масами, роз"яснення значення Лютневої буржуазно-демократичної революції,ор­ганізація робітничого контролю на підприємствах, і, головне,здійснен­ня лозунгів: демократична республіка, конфіскація поміщицьких земель, введення восьмигодинного робочого дня.

Комітет став ідейним керівником району, В його завдання входи­ли: вся робота серед пролетарських мас у районі, влаштування спів­бесід, мітингів, лекцій, доповідей, політичних і загальноосвітніх, розповсюдження по заводах і майстернях більшовицько! літератури, влаштування газетних кіосків, створення робітничих і солдатських клубів, рееатрація членів, збір членських внесків4'.

Квітневі тези В.1.Леніна після їх обговорення і вивчення були доведені до фабрик, заводів та військових чаотин й були покладені в основу всів! організаційно! і агітаційно-масової роботи. В Слобід­ській організації на той час налічувалося до ЗО дійсних членів парті! і кілька десятків співчуваючих.

З/ Див."Український історичний журнал" 1972,* 2, стор.85.У книзі "Боротьба за перемо іу Радянської влади на Україні*Д*.І957,отор. 82/ у статті Горбачова говориться, що Слобідський комітет парті! виник наприкінці березня - початку квітня І917 р. і його органі­затором і керівником був О.П.Ферліовський /1894-1938 рр./; у кни­зі "Киевокий Арсенал в пролетарокой революции"Д., 1928, стер .126/ говориться, що першим секретарем Слобідського райкому був Яків Гриншпак/ 1896-1918 ррЩ; в анкеті оекретаря Слобідського комітету Ки/бД вказано, що Слобідський райком виник у червні 1917 р./парт- архів Чернігівського обкому КП України,Ф.5, оп.І, од.зб.І09,арк. 18 зв. Спробуємо розібратися в цих протиріччях. Слобідський комі­тет виник раніше червня, бо газета "Голоо ооциал-демократа"18 трав­ня 1918 р. вже вказує на його Існування / див."Больше вистокие ор­гани з ации Украинн"/ март-яоябрь 1917 г./. КТ,І957, стор.273-274/. О.П.Ферліовський у 1917 р. був членом райкому, а восени 1917 р. його було обрано головою Слобідського ревкому. ВІД час Січневого повстання 1918 р. його було поранено 1 евакуйовано до Саратова. Яків Гриншпак дійоно був оекретарем комітету, але тільки з червня 1917 р. до овоєї загибелі у оічні 1918 р.

V "Больше вистокие органи з ации Украиш / март-ноябрь 1917 р./,К.,

Н 1957, отор. 291-292. / «


В цей чао на ПередміотніЙ Слобідці ще не було організаційно оформлено! молодіжно! організації. Молодь йшла разом з більшовиками ! більшовицькі організації концентрували навколо оебе юнаків і дів­чат, керували роботою серед молоді.

Молодь йшла | оела, на заводи, у воїнські чаотини/ часто воро­жі наи/ і, ризикуючи життям, викривала зрадницьку політику Тимчасо­вого уряду .Молодь розклеювала відозви, розповсюджувала лиотівкж, добувала зброю, медикаменти, продукти.

Слобідський комітет РСДРП/б/ посилав своїх представників на фабрики, заводи, уотанови, військові частини, оела Київського Ліво­бережжя, як і несли слово ленінсько! правди в маси.

Більшовики, співчуваюча їм слобідська і Дарницька молодь роз"яснювала народу класову оуть політики меншовиків,есерів, українських буржуазних націоналістів.

У цей час піднеслась духом і підняла голову партія"Народной сво бот"/ кадети/, обмеднавши реакціонерів уоіх мастей і відтінків. Трудівники давали відсіч цим"демократам".®/

Слобідський комітет РСДРП/б/ охоплював своїм впливом робітни­ків, селянську бідноту і кращу частину інтелігенції Передмістно!,Ми- кільоько!, Кухмістерсько!, Воскреоенсько! Слобідок, Осокори1в,Позня- ків, Старо! 1 Нової Дарниці, Бортничів, Виїуровщини, Троещиии та інш.' Комуністи розгорнули роботу за створення робітничого контролю

5/ Так, у червні 1917 р. в Дарниці зірвано виступ кадета І.С.Рого­зина з аграрного питання ./ЧОжная копейка", 29 червня 1917 р./

|/ Відомий більшовик, член Київського комітету РСДРН/б/ Майоров М.М. у книзі "З історії революційно! боротьби на Україні 1914-І 919рр." ДВУ.І928 р., стор.І, вказував, що Київський комітет РСДРО/б/оо- межив овою роботу переважно лише межами Кшва.Але це не зове їм так. Слобідський районний комітет РСДРП/б/,який входив до окладі , Київської організації, проводив роботу не лише оеред робітників > Слобідок 1 Дарниці, але я оеред селянського населення найближчих сіл Микільоько-Слобідоько! та Гоголівоьке! волостей Оотероьжого повіту.

на підприємствах і комітетів профспілок. 1 хоч в них більшість захо- \ рили представники угодовських партій, разом з тим ці політичні агав- І тюристи часто терпіли одну поразку за іншою, так як агітація за при- І пинення війни і укладення миру без анексій і контрибуцій, за опублі­кування царських таємних договорів, конфіскацію поміщицької землі, І введення 8-ми годинного робочого дня, охорону праці - мала величе знМ і вплив на маон.

У червні 1917 р. секретарем Слобідського комітету РСДРП/б/ було обрано Якова Гриншпака.

Райком організував жителів Слобідок і Дарниці на участь у демон­страції 18 червня 1917 року, ява проходила під лозунгом революційної соціал-демократії. Слобідський комітет вів роботу і в військових частинах, які стояли на Слобідці: важкому артдивізіоні, прожекторній команді і медсанбаті.

У вересні 1917 р. у Передмістній Слобідці створилась Рада робіт­ничих і солдатських депутатів, перші збори якої відбулись І жовтня 1917 р. З 5 осіб було обрано тимчасовий презндіум7/. Авторитет Ради рвачно зріс після того, як вона разом з Слобідським комітетом партії керувала і брала діяльну участь у проведенні загального страйку робіт ник ів і службовців Слобідок, який закінчився блискучим усиіхвЛ

На Фанерному заводі страйком керували Гребеніж І. 1 Рудь II. 7 Слобідському депо мототрамвая - ІЛиоенко, на дісепильюф 1 шпало­просочувальному заводах на Кухміотерсьжій Слобідці - Яиоиіев М.1. 1 Щголіков.

За кілька тижнів до Жовтнем! революції Рада фактично стала нщою владою в районі .Одразу ж після Жовтневої революції Ради етво-

Щ " 1917 год на Киешине", К.І926, отор.272. \/ Т а м же, отор. 389.

рила військово-революційний комітет /ревком/,який був штабом усіх частив і бойових дружин району, а також займався справами продоводь- ства та охорони мирного населення.®/

Головою ревкому було обрано О.П.Ферліовського, начальником мі­ліції - Фе діра Садовського. М.В.Калиновський керував слобідськими за­гонами Червоно! Гвардії.*®/

Серед жінок вели роботу Ф.Дунайська і П.Макаровеька, І.Юзефович та МЛещинський були пропагандистами і доповідачами. Напередодні Жовтневого повстання у Києві, в ніч на 29 жовиня 1917 р., керівники Слобідського райкому т. т.Ферл і овський, Калинове ший і Шорник направили до "Арсеналу" більше сотні червоногвардійців.**/ 29-31 жовтя 1917 року війська Тимчасового уряду були розіромлені, але Центральна Рада нанесла підлий удар у спину київському пролетаріату і захопила владу в місті.

Слобідські червоногвардійці одержали наказ повернутись на Сло­бідку, бути у бойовій готовності, зброю сховати в надійному місці...

На загальних зборах членів РСДРП/б/ Слобідки 27/14/ листопада 1917 року, слобідські більшовики по доповіді тЛ.Бухарцевеї та за пропозицією т.Назарова рішуче засудили втечу купки капітулянтів Каме- нева,Зінов"ева, Рикова та інших з відповідальних поотів в Ш і в уряді.12/ і підтримали заходи парті! щодо капітулянтів та рішення Київського комітету РСДРП/б/, яке засудило тих, хто такий відпові­дальний момент революції заливає Центральний иомітет партії І ті по­сти, на які вони поставлені Всеросійським з"Іздом Рад".

9/ "Борьба за власть Советов на Києвщине". К.,1957, стор.4І5.

(0/ Київоька обласна партійна організація до 50-р1ччя Великого Жовтня,

К.,1967, отор.55.

II/ "Вечірній Київ" 4 липня 1958 р.

2/ "Борьба ва вяаоть Советов на Киеищиие",К.,І957, отер.413.

Важливою ділянкою роботи більшовиків Слобідського району в листопаді - грудні 1917 року було зміцнення місцевих Рад робітничих і солдатських депутатів. Рішення про активізацію роботи районно! Ра­ди і організацію партійного клубу прийняли на своїх зборах Слобідські більшовики.

Слобідський комітет РСДРП/б/ розгорнів посилену агітаційну і організаційну роботу. На Підприємствах, у військових частинах, на сільських сходках читалиоь газети, проводились бесіди, мітинги, прий- ;пались резолюції, де таврували ганьбою українських буржуазних націо­налістів.

Одночасно йшла організація загонів Червоної Гвардії, кулеметних команд, запасались патронами, медикаментами. Прибувають люди 8 Осокор ків, Позняків, Процева, з Подолу - загін молоді. Проводиться навчання молодих бійців. Слобідка Сула перетворена у воєнний табір з 200-300 бійців, готових до бою.

15 січня 1918 р. керівники Слобідського райкоцг і ревкему М.Ка­линове ький, О.ФІрліввський, І .Шорник та Інші"Арсеналу "отримали1 вказівку організувати охорону мостів через Дніпро, залишити на Сло­бідці надійну охорону і резерв у 100-150 чоловік зі зброєю 1 боеприда вами, а решту направити до"Арсеналу".

У ніч на 16 січня 1918 р."Арсенал" повстав проти Центрально! Ра­ди. 16 січня стале відомо, що до Києва підходить з боку Ніжина петлю­рівський "курінь смерті", який відступав під натиском радянських військ.

Оборона й укріплення мостів Ланцюгового, Стратегічного, Русанівcького, Дарницького залізничного - були головним завданням червоно- гьардійців Слобідки. Вся робота по укріпленню й обороні цього ліво­бережного плацдарму була покладена на Слобідський ревком. Слобідський

комітет РСДРП/б/ і особисто на М.В.Калиновеького - начальника Чер­воно! Гвардії Слобідки й Слобідського укріпленого району.До штабу оборони Слобідки увійшли М.Калиновеький,І .Шорник, М.Гольденберг, Д.Юзефович і представник важартдива*3/ М.Травянко. Частина членів штабу поїхали на села піднімати людей, збирати зброю і продовольство З слобідчан та жителів навколишніх сіл швидке формувались загони. Юнаки й дівчата - С.Метелецька, Ф.Дунайська, брати Мурафери, Таракан оький, А.Федоренко, М.Родін й багато інших діставали медикаменти,про дукти харчування, патрони, гвинтівки.

Розвідка донесла, що у Броварах стоїть петлюрівський полк Лев­ком послав туди секретаря Слобідського комітету Партії Я.Гриншпака, члена райкому М. В .Кал і нове ького і двох робітників - Єгеря і Лисенка, щоб розпропагувати полк. На мітингу стало ясно, що солдатська маса підтримує більшовиків. Делегація повернулась до Слобідки, але потім була викликана по телефону командуванням полку знову у БровариДоли четверо арсенальців знову поїхали у Бровари, те вони потрапили до паотки. Петлюрівці по-звірячому побили їх, а Петлюра піоля допиту в своєму вагоні наказав розстріляти.*4' Козаки "куреня смерті"розстрі- ■повали їх на ходу поїзда 18 січня 1918 року.

Першим прийшов до пам"ят1 М. Калинове ький .Сам зкривавлений, він дотягнув Гриншпака й Лисенка до отородки /Єгеря було вбито/, звідти їх доставили до Броварсько! лікарні, але врятувати не вдалось .Кали­нове ького відвезли назад у Слобідку.

Незабаром у Слобідку ввірвались козаки "Куреня смерті ".Вони кругом розставляли заоідки і посилені патрулі.Козаки нишпорили по хатах,розшукуючи червоногвардійців.Розстрілювали всіх, у кого на ру-

13/ Важкий артдивізіон був розташований чаотково на Дарницькому арт- полігоні, а частково у Передміотній Слобідці біля нинішньої станції метро "Гідропарк",де тепер ресторан "Млнн";штаб знахо­дився тут же, в Слобідці, на Троїцькій вулиці Я 36.

14/ Див."Слово робітниче", К.,І960, отор.18.

ках мозолі, не даючи пощади й жінкам15/.

Але лютували вороги недовго. 22 січня радянські війська вступи­ли у Дарницю, а 26 січня Київ отав радянським.

Після визволення Києва від петлюрівців у місті поступово нала­годжується нормальне життя. Слобідський комітет РСДРП/б/ і Рада де­путатів трудящих у січні 1918 р. одержали наказ негайно приступити до організації загонів Червоної гвардії, до охорони мостів, посилити ка­раули і озброїти їх кулеметами.

У лютому І918 р. Радянська влада була встановлена в більшості міст і сіл Київщини. Але тріумфальний хід Радянської влади був пе­рерваний навалою німецьких загарбників. Трудящих чекали нові суворі випробування.

5/ І Пролетарокая правда" 7 листопада 1922 р./ спогади Ф.Й.Садов ського/.


ГЛАВА Ш. Дарницька /Слобідська/ партійна організація в період іноземної інтервенції та громадян­ської війни/ І9І8-І920 рр./

В 1918-20 рр. Україна стала ареною запеклої боротьби проти іно- І земних загарбників, білогвардійців та буржуазно-націоналістинної контрреволюції. У боях за владу Рад трудящі України весь час відчу­вали дружню підтримку великого російського та інших народів нашої країни. Боротьбою трудящих керувала загартована в класових боях Ленін­ська партія більшовиків.

В роки громадянської війни дуже гострою була боротьба за владу Рад на Київщині. Тут у значній мірі вирішувалась доля Радянської вла­ди на Україні. У лютому 1918 року на Україну рушили 450 тисяч авотро- німецьких військ, яких покликали українські буржуазні націоналісти. В обозі окупантів поверталась контрреволюційна Центральна Рада.І бе­резня 1918 року Баварський корпус та Вертембергська дивізія захопили Київ. Незабаром окупанти захопили й всю Україну.

З перших днів окупації українська земля запалала під ногами австро-німецьких загарбників та їх петлюрівських прислужників.В цих умовах першим завданням комуніотів було відновлення більмовицьких організацій і розгортання роботи в підпіллі.Незважаючи на жорстокий терор окупантів і петлюрівців, вже в квітні було створено тимчасовий Київський комітет.

В червні 1918 року в Києві відновили роботу всі райкоми партії, які об"вдиувалж 655 комуніотів.*/ Слобідський підпільний райком та Слобідський ревком під час окупації німцями та при гетьманщині діялж під керівництвом ароенальців-більшовиків О.П.Ферліовоького та ФЛ.Са-

1/ Див."Нариси..." отор.217./В"Нарисах..." вказується,що в Києві відновили роботу 6 підпільних райкомів партії, але чомуоь не вказано про Слобідський райком. Нижче йде мова про діяльність


Слобідських комуніотів аа чао окупації/.

довського."Мене з Полтава було направлено на підпільну роботу до Києва, - згадує $.Й.Садов ський, -Я почав працювати в Слобідці з був­шими робітниками"Арсеналу". Було організовано партком і ревком.куди [входив і л. На ревком було покладено суто бойові завдання: бойові штаби по селах, організація партизанських загонів, добували зброю, розвідка, розповсюдження літератури... розклад гетьманських частин. Добували ми зброю самостійно, бо головну явку було провалено .Добували у німців та спартаківців?3/

Так, член Слобідського ревкому, комуніст А.Федоренко разом з Т.Голіковим та К.Стародубцевим влітку 1918 р. вивезли з артскладу на Печерську 150 револьверів, 5 кулеметів, гвинтівки, іранати, патрони і переправили у Слобідку3/. А через кілька днів народні месники з ці­єї зброї косили окупантів та "варту" Скоропадського. Таким чинш,Сло­бідські комуністи не припиняли своєї діяльності у грізні дні німець­кої окупації та гетьманської влади.

Найбільш моїутнім виступом робітничого класу України був загаль­ний отрайк залізничників влітку 1918 року. Б ньому цриймада участь і залізничники станції Дарниця. 19 липня 1918 року на ст.Дарниця при­було тільки ври поїзди. Далі на Київ дарничанн їх не пропустили.*/ Велику роль в організаційному зміцненні підпілля відіграла Ки­ївська об"єднана губернська 1 міоька партійна конференція.Виконуючи її рішення, більшовики Києва зосередили свою уваху на налагодженні агітаційної, масово-політичної роботи. В серпні 1918 раку іцуда під-

2/ " Пролетарская правда" 7 листопада 1922 року./О.П.Ферліовськвйо було направлено на підпільну роботу в Слобідку з Саратова.дн він лікувався після поранення, одержаного в січневих боях 1918 р.в Києві.За чао окупації підпіллям керували призначені більшовицькі коменданти. Таким комендантом Слобідки був ОЛ.ФерлІовоький. Печероька- Д.Нестеровськнй, Подолу - ПДегтяренко та інш./Дкв, журнал "Коммунистиеокая шель",орган Київського хубкому ш/б/І

7 /19/ за! 922 рік, отор.97/. '

Щ Див. журнал"ДнІпро",К., 1959, і 12, отор.119-420.

І/ Див."Гражданская война на Укранне",т.І,ч.І,отор.288,К.1967.

довського."Мене з Полтава було направлено на підпільну роботу до Києва, - згадує $.Й.Садов ський, -Я почав працювати в Слобідці з був­шими робітниками"Арсеналу". Було організовано партком і ревком.куди [входив і л. На ревком було покладено суто бойові завдання: бойові штаби по селах, організація партизанських загонів, добували зброю, розвідка, розповсюдження літератури... розклад гетьманських частин. Добували ми зброю самостійно, бо головну явку було провалено .Добували у німців та спартаківців?3/

Так, член Слобідського ревкому, комуніст А.Федоренко разом з Т.Голіковим та К.Стародубцевим влітку 1918 р. вивезли з артскладу на Печерську 150 револьверів, 5 кулеметів, гвинтівки, іранати, патрони і переправили у Слобідку3/. А через кілька днів народні месники з ці­єї зброї косили окупантів та "варту" Скоропадського. Таким чинш,Сло­бідські комуністи не припиняли своєї діяльності у грізні дні німець­кої окупації та гетьманської влади.

Найбільш моїутнім виступом робітничого класу України був загаль­ний отрайк залізничників влітку 1918 року. Б ньому цриймада участь і залізничники станції Дарниця. 19 липня 1918 року на ст.Дарниця при­було тільки три поїзди. Далі на Київ дарничанн їх не пропустили.*/ Велику роль в організаційному зміцненні підпілля відіграла Ки­ївська об"єднана губернська і міська партійна конференція.Виконуючи її рішення, більшовики Києва зосередили свою уваху на налагодженні агітаційної, масово-політичної роботи. В серпні 1918 раку іцуда під-

2/ " Пролетарская правда" 7 листопада 1922 року./О.П.Ферліовськвйо було направлено на підпільну роботу в Слобідку з Саратова.де він лікувався після поранення, одержаного в січневих боях 1918 р.в Києві.За чао окупації підпіллям керували призначені більшовицькі коменданти. Таким комендантом Слобідки був ОЛ.ФерлІовоький. Печероька- Д.Неотеровоькнй, Подолу - ПДегтяренко та інш./Дкв, журнал "Коммунистиеокая шель",орган Київського хубкому ш/б/І

7 /19/ за! 922 рік, отор.97/. '

Щ Див. журнал"ДнІпро",К., 1959, і 12, отор.119-420.

І/ Див."Гражданская война на Укранне",т.І,ч.І,отор.288,К.1967.


13 s

Революція в Німеччині /1918 р./ підірвала бойову міць окупацій­но! армії і створила сприятливі умови для вирішального наступу робіт- І ничого класу і селянства проти німецьких та гетьманських військ.Ра- дянський уряд відмінив Брестський договір .Рухнула влада німецьких окупантів, а разом з ними, як мильна булька, гетьманська держава. 14 грудня X918 року гетьман П.П.Скоропадський відрікся від влади і в Київ вступили війська петлкфівськоі Директорії. Дні короткочасного перебування петлюрівців в Києві були страшними, кривавими днями біло­го терору. Вонинещадно розстрілювали робітників, запідозрених у біль­шовизмі, десятки трупів у садах і на вулицях, система катувань,засто­сованих петлюрівської контррозвідкою,- все це ніколи не зітреться з пам"яті робітничого класу".®/ Однак, недовго хозяйнували петлюрівці. В півночі наступали частини Червоно! Армії, які несли визволення ба­гатостраждальній Україні й Києву.

5 лютого 1919 року трудящі Києва радісно вітали своїх визволнте- іів - бійців на чолі з М.Щорсом, В.Боженком, Т.Черняком.

Тікаючи під наступом Червоної Армії, петлюрівці залишили в Дар- іиці багате продуктів, які вони не зуміли вивезти чи знищити.100 тисяч пудів зерна та 20 вагонів цукру пішли на забезпечення потреб іаселення та Червоної Армії.

Після визволення Києва від петлюрівців міська партійна організація очолила роботу по відновленню органів Радянської влади. 6 лютого 919 ржу було обрано новий склад виконкому Київської Ради роб і тничих депутатів, утворено комісію / М. Майоров, П. Дюбченко, Й.Френкель/,

/ 3 спогадів Д.З.Мануїльоького у збірнику "Незабутні роки",К.,1967, стор.229.

0/ Див."Киевский коммунист" 8 лютого, "Коммунар" 17 березня, ■ "Коммунист" 22 березня 1919 р.

Революція в Німеччині /1918 р./ підірвала бойову міць окупацій­но! армії і створила сприятливі умови для вирішального наступу робіт- І ничого класу і селянства проти німецьких та гетьманських військ.Ра- дянський уряд відмінив Брестський договір .Рухнула влада німецьких окупантів, а разом з ними, як мильна булька, гетьманська держава. 14 грудня 1918 року гетьман П.П. Скоропадський відрікся від влади і в Київ вступили війська петлюрівськоі Директорії. Дні короткочасного перебування петлюрівців в Києві були страшними, кривавими днями біло­го терору. Вони нещадно розстрілювали робітників, запідозрених у біль­шовизмі, десятки трупів у садах і на вулицях, система катувань, засто­сованих петлюрівської контррозвідкою,- все це ніколи не зітреться з пам"яті робітничого класу".®/ Однак, недовго хозяйнували петлюрівці. В півночі наступали частини Червоно! Армії, які несли визволення ба­гатостраждальній Україні й Києву.

5 лютого 1919 року трудящі Києва радісно вітали своїх визволнтелів - бійців на чолі з М.Щорсом, В.Боженком, Т.Черняком.

Тікаючи під наступом Червоної Армії, петлюрівці залишили в Дар- іиці багате продуктів, які вони не зуміли вивезти чи знищити.100 тисяч пудів зерна та 20 вагонів цукруй пішли на забезпечення потреб іаселення та Червоної Армії.

Після визволення Києва від петлюрівців міська партійна організа- іія очолила роботу по відновленню органів Радянської влади. 6 лютого 919 ржу було обрано новий оклад виконкому Київської Ради роб і тни- :их депутатів, утворено комісію / М.Майоров, П.Дюбченко, Й.Френкель/,

/ 3 спогадів Д.З.Мануїльоького у збірнику "Незабутні роки",К.,1967, стор.229.

0/ Див."Киевский коммунист" 8 лютого, "Коммунар" 17 березня, ■ "Коммунист" 22 березня 1919 р.


ВІКІВ, посиленню боротьба з куркульством. Київський губком КП/бД розіолав до всіх партійних організацій циркулярний лист, в якому під- І хрзолювалось, що лозунгом дня мав стати заклик "Вві на роботу до се­ла!"

Специфіка роботи Слобідського комітету партії полягала в тому, що він був єдиним райкомом у Київській міоькій організації КП/бД, який проводив роботу не тільки серед фабрично-заводських осередків, а й серед селянського населення найближчих сіл Микільсько-Слобідської та Гоголівськоі волостей.

Виконуючи рішення парті, райком з травня 1919 року центр ваги своє! роботи пернніс на село. Були утворені комосередкн та комітети бідноти в п"яти оелах: Красилівці/ ІЗ комуністів/,Дударкові/ 5 кому­ністів/, Гоголіві, Требухові та Дозівці*6/./ На 15 травня 1919 року в Слобідській районній організації КЦ/бД нараховується ЗО комуністів та 25 співчуваючих/. Райком значно посилив агітаційно-пропагандист- оьку роботу, всім селам надсилалася література. Комуністи часто бували в оелах, регулярно проводили мітинги та бесіди."Настрій оточуючих сіл, писала газета "Коммунист", - цілком на боці Радянської влади"*7/.

Влітку 1919 року почався другий похід Антанти. Військам генерала Ценікіна вдалося захопити Донбао 1 вони просувалися де Кнєва«В цих умовах партійні організації розгорнули велику роботу по проведенню загальної мобілізації робітників 1 селян до Червоно! Армі!,військове їівчання.Слобідський райком два рази на тиждень проводив мітинги іа підприємствах,постачав літературу, Інформував осередки про положен­ій справ,проводив чистку радянських уотанов від ворожих елементів.

6/ Див."Коммунист" 24 травня та 8 червня 1919 р. 7/ І а м же 20 липня 1919 року.

8/ Б Києві тільки за один день - 22 червня І919 року -добровільно вступили до лав Червоної Армі! 1620 чолавік.Див. ЦДАіР, УВСР, | ф.2, оп.І, спр.86, арк.27,27 зв./

Преса відмічала, що в Слобідському районі кращі комосередки - в Гара­жі на Манільській Слобідці та в Чорторнйських судноремонтних майстер­нях./ На липень І919 р. райком об'єднував п'ять фабрично-заводських

то

осередків/ .

Значну агітаційно-масову роботу серед населення міст і сіл про­водили працівники агітпоїздів та агітпароплавів. На лінії Дарниця-Ніжин-Бахмач-Конотоп в липні 1919 р. діяв агітпоїзд імені Б.І Леніна, надісланий Всеросійським ЦБК на Україну. В поїзді була друкарня, кіно­пересувка, бібліотека. 20 липня 1919 року на станції Дарниця відбувся великий мітинг, організований робітниками агітпоїзда.

В цей час значно активізувався куркульський бандитизм на селах га петлюрівська агентура в Києві.Керовані нею, численні банди намага­йся блокувати, насамперед, столицю республіки і, тим самим, відвер­нути увагу партійних організацій та державних органів від мобілізації інл трудящих на боротьбу проти основної небезпеки, що насувалася з іівдня - білогвардійськоі&нікіна.

План контрреволюції передбачав з'єднання петлюрівців з бандами швела, Соколовськего, Зеленого, повне придушення Радянської впади і Києві, арест та розстріл членів Уряду, захоплення Дарницького за- іізничного, Ланцюгового та інших мостів. Намагаючись створити загрозу ч)лоду, петлюрівська агентура організувала влітку 1919 року велику .радіжку з Дарницьких продовольчих складів.2®/

Рада Робітниче-селянської оборони, ВУЧК та Реввійськрада ХД Ар­ії в серпні 1919 року прийняли заходи для розгрому петлюрівського за- олоту: головних учасників було заарештовано і розстріляно, посилено

Щ див."Коицуниот" 8.20 та 24 липня 1919 року.

9/ Див.ЦДАЖР УРСР Ф 2579. оп.І, спр.З,арк.24,25;"На защите ревоцюции.

Из историж ВУЧК" К.І97І, отор.120,121.

Оборону Дарниці, куди направлено комендантський полк і роту резерв­ного комуністичного полку, 55-6 залізничний полк в Дарниці поставлен під контроль коменданта Київського Укріпрайону Я.Х. ЇЇетерса, проведе­но поголовний обшук у жителів з метою вилучення зброї,отворено комі­сію для розслідування оботавин диверсії на продовольчих складах */,в Микільсько-Слобідську волость надіолано спеціальний загін "для очист­ки волості від контрреволюції"2?/ Але головна небезпека наближалася з півдя. Наприкінці серпня І919 року деникінці наблизилися до Києва.

Як відмічав К.6.Ворошилов, "ворог, сп'янілий успіхами, втратив розум і рвався де Києва з боку Дарниці"2®/. З заходу на Київ наступа­ли петлюрівські банди. Вкрай необхідно було прикрити евакуацію наших частин, затримати ворога в Дарниці. Сюди прибули біля 150 бійцїір воних командирів, які в більшості своїй складалися з робітників За- москворіччя міста Москви24/. Це ще один яскравий приклад братерської допомоги з боку російського пролетаріату трудящим братньої України.

21/ ДЩР УРСР Ф 2579, оп.І,опр.44,арк.24 зв; спр.5,арк.8.49; [ "На защите революции. Из исторнн ВУЧК",К.,І971, стор.124,125.

22/ Партархів Інституту іоторії КПУ при Щ КПУ Ф І,оп.4,спр.І00, арк.6/ тільки з І по 19 липня 1919 року в Чернігівській губер­нії зареєстровано 12 контрреволюційних виступів. Див.ІЩАХг Ф.2, оп.І, спр.59,арк.ІІ4/.

Ш "Большевик" 28 оерпня 1919 р. Дивись такох"Серп і молот",Чернігів

вересня 1919 р./ К.Є.Ворошилов в серпні 1919 р. був командуючим війоьками внутрішнього фронту та член Військової Ради Київського . Укріпрайону/.

24/ В І918 році в Москві організовано Першу Замоскворецьку школу по підготовці комсомолу Робітничо-Селннонсої резервної армії.Потім !і перевели до Києва, де вона мала назву 6-ї, а потім 28-1 Київ - оьк/ЬГпіхотні курси. Курсанти школи приймали активну участь в боях з Денікіним, Григорєвим,білополяками, Брангелем.Ьони ж і захи­щали Дарницю в оерпні 1919 р./ Див."Пролетарокая правда" ІЗ верес- ня 1923 р., "Сгахановець м"яоркомбінату" 21.ХП.І939 р./

Ба допомог; бійцям в Дарницю прибув бронепоїзд"Таращанець",екіпаж якого складався з революційних матросів крейсера"Память Меркурия" на чолі з комуністами. Бронепоїзд "Таращанець" входив до складу бронечастин ХП Армії. На початку серпня І919 року для посилення Київського укріпрайону його було переброшено з Хмерінки до Києва. Б цей час команда бронепоїзда складалася з 92 чоловік. Командиром бронепоїзду був Фомичьов, з 7 по 25 серпня чешський комуніст-інтер- націоналіст Мечислав Богуш, з 25 серпня - А.Домакін, політкомісаром Василь Ферий.2®/

На озброєнні бронепоїзду було 3 гармати, 5 кулеметів,20 гвинті­вок/ потім пооилене до 10 кулеметів та 40 гвинтівок/, та інш.22 серп­ня бронепоїзд прибув на станцію Святошнно, а через кілька днів його

переведено на станцію Дарницю назустріч денікінцям. які рвалися до

26/

Києва. На 25 оерпня команда окладалася з 68 бійців.Кілька днів броне­поїзд захищав Дарницькі підступи до Києва, але сам опинився у воро­жому кільці* 3 команди в живих залишилося лише сім чи вісім бійців2?/ І коли ЗО серпня 1919 року білогвардійці наблизились де героїчної фортеці на колесах, - отанцію і селище отрусонув страшений вибух.То матроси, співаючи н Інтернаціонал" підірвали оебе з бронепоїздом на колії, віддали революції найдорожче - життя2®/.

Під чао тимчасової окупації Києва денікінці не залишили поза овоею "увагою" робітничі околиці мі ота - Слобідки, Дарницю та Їнтї-. Як і в місті, вени тут влаштовували погроми, грабування, вбивства комуніотів. Робітничою кров"ю залив ворог Слобідку, а відступаючи, піддав її звірячому еботрілу з гармат, внаяідок чого загинуло бага- 25/ Див_.ЦДАРА Ф.І97,оп.4,апр.І60,арк.24,48,І08»зв-І09,І96/. 26/ Див. там же, арк,І84, 197-198.

27/ Див."Дарницький іудок" 21 грудня 1939 року,"Радянський Київ, ■ 1939, * 19-20, стор.43,С.Г ордеевіР. Скоморов- о ь к и й "Соони шумлять",К.І939, отор.50.

Ш Газ."Дарницький гадок" 24 грудня 1939 р.та журная "У країн"

то жителів 1 зруйновано багато будинків2®/.

Визволення прийшло у грудні 1919 рску, коли до Києва відійшли частини 44 дивізії, яких в ніч на 15 грудня місцевий рибалка Петро Карпович Алексевв перевів по льоду на правий берег Дніпра.16 грудня 1919 року Київ було визволено від денікінських катів, а незабаром завершено визволення всієї України.

Населення 8 великою радістю зустрічало своїх визволителів.Остер с ький ревком в грудні 1919 рску повідомляв у Чернігів: "Відношення селян до Радянської влади отало значно кращим, співчуття і радість з нагоди приходу радянських військ спостерігається навіть в куркульсь­ких оелах"30/.

Партійні організації приступили до відновлення радянських орга­нів, до господарського та культурного будівництва. Вже 20 грудня І919 року було утворено губернський партійний комітет.

За чаоів громадянської війни радянську владу на міоцях здійсню­вали революційні органи - ревкоми, які після вигнання ворогів посту­пово змінювалися вибраними органами - сільрадами та виконкомами.Оби­раються сільради в селах Нові та Старі Позняки, Осокорки,Кухмістер­ська Слобідка, Дарниця та інш.3*/

29 грудня 1919 рску обрано Мнкідьоько-САебідський в деревком в складі: 0.0.Кліменко / голова/, М.М.Крамаренко/секретар/, В.Т.Сагай­дак та І.Н.Юрченко/ члени/. В січні 1920 року ревком перетворено у

90лвиконком.33/

Наприкінці 1919 реву в складі Чернігівської губернії виникла но ва адміністративна одиниця - Дарницька волость ./спочатку 1920 року,

ф9/Газ."Знами Советов" Чернігів 25 грудня 1919 р.

30/Чернігівський обласний державний архів/далі ЧСША/.Ф*Р-7,оп.І• ■ спр.І6,арк.4.

ЗІ/Див. там же, ф.Р-2І,оп.І,спр.165,арк.183,188,228,238.

І2/Т а м ж в.ф-г.оп,опр.І5,арк.5.Р-7,оп,спр.І9,арк.74, ГФ.Р-2І, оп.і,опр.(65,арк.1-08,2,13,19.

33/Ця назва зуотрічаотьоя в документах тільки з жовтня 1919 року по

після вигнання денікінців, Дарницький волвикенком тільки починав організрвуватиоь і владу на місці здійонював Дарницький ревком,при­значений 6 січня 1920 реку3' . Але під тиском антирадяноьких елемен­тів і тому, що члени ревкому майже зовсім не розуміли свого призна­чення, він скоро розпався. Інструктор Остерського повітревкому кон­статував -відсутність волосне! влади в Дарниці і неможливість І! організувати..."/ лютий 1920 року3®/. Але це отановище швидко зміни­лося; незабаром в Дарниці діяв вже сільвиконкоіґ'.

Одним з відповідальніших завдань, що постали перед Радянською Ьвладою, було відбудова народного господарства.Партійні і радянські органи широко розгорнули роботу по подоланню розрухи, зосередивши зусилля в першу черіу на відбудові транспорту .Значно посилено охорону [Правобережно! /Південно-Західноі/ та Дівобережно! / Московсько-Київсько-Вороненько! та Полтавсько! залізниць37/ від бандитське-куркуль- ських нападів, які руйнували колі! та телеграмі мережі, організова­на доставка дров на станції, боротьба з сніговими заметами.Органи ллади залучили населення в порядку трудової повинності до виконанні різних робіт на транспорті. Так, на розчистку шляхів від снігових за­метів на лінії Дарниця- Ніжин - Бахмач - Конотоп в лютому 1920 року мобілізовані всі жителірид 18 до 50 років.

Найяокравіше героїзм робітничого клаоу в справі боротьби з роз­рухою проявився в організації комуністичних суботннків та недільників В цих"ростків комуністично! праці", як назвав їх В.І Ленін.

84/ Там же, ф.Р-7, оп.І,спр.І9,акр.24.

35/ Там же, ф.Р-2, оп.І, спр.ІІ9, арк.ІО.

36/ Там же, ф.Р-І6, оп.І, опр.56,арк. ЗО.

37/ Так, в січні 1920 р. утворено охорону Лівобережно! залізниці з І трьох районів в кількості 145 чоловік. Стаяпія Дарниця входила в другий район, де охорону неоло 16 бійців./ Джв.Кн! воький обж- держархів / далі КОДА/ Ф Р-1132, оп.І,спр.І,арк.ІІ,11 зв,ІЗ,І4.


Перший суботню у Києві відбувся 8 лютого 1920 рску. Незважаючи на великий мороз, в ньому взяло учаоть понад тисячу комуніотів і без- І партійних. Активну участь у недільниках брали 1 комуністи і безпар­тійні Слобідок і Дарниці. Так, 7 березня 1920 року весь оклад Слобід-І ського райкому КП/бД брав участь у недільнику по заготівлі льоду для лікарні на Микільвькій Слобідці , а 28 березня 1920 року Слобідський комітет КП/бД направив 20 чоловік на недільник на станцію Дарниця3®/.

Зміцненню Радянської влади була підпорядкована політична кампа­нія по виборах до Київської Ради робітничих і червоноармійських депу­татів, яка проводилась в квітні 1920 року. 7 Слобідському районі ви­борам передувала велика організаційна і агітаційна робота, проведена комуністами району на підприємствах і в установах. Вибори завершились блискучою перемогою більшовиків: серед 1057 депутатів Оуло 734 коц ністи і 68 співчуваючих їм.39/

Мирне будівництво було порушено новим походом Антанти, головними силами якого стали буржуазна Польща та білогвардійські війська під проводом "чорного барона" Врангеля. Партія більшовиків зншву змушена була перебудувати свою роботу на воєнний лад. Партійні організації були перетворені в бойові одиниці. Вже в перші два дні вПЛЯГПубко* мобілізував 312 комуністів./ Із складу Слобідського райкому КП/бД було мобілізовано трьох комуністів: І.Гребенюка, Т.Голікава, та А.Фе­доре нка4*/.

Вдершись на Україну, білополяки 6 травня захопили Київ, а 9-го Царницю та Бравари.Останнім відходив від Києва бронепоїзд Л 56 "Ком­

ів/ Див. "Известия" Киевокого губревкома" 6 та 27 березня 1920 року. $9/ "Нариси..." К.,отор.248. 10/ 1 а н же, отор.252.

II/ "Известия Киевокого іубревкома" 28 квітня 1920 року.


мунар".Екіпаж бронепоїзда з Дарниці оботрілював ворожі батареї зни­щував піхоту кулеметним та гарматним вогнем. II травня бронепоїзд вступив в бій 8 ворогом на отанціі Бровари, розбив 6 піхотний полк, взяв трофеї та врятував відрізаний бронепоїзд * 60. За цей подвиг 7 комунарів нагородкнні орденом Червоного Прапора42/.

Завдяки героїчному опіру військ Південно-Західного фронту,що опирались на могутню підтримку трудящих, і, перш 8а все, населення прифронтової смуги, просування білополяків було зупинено, а на початкз червня частини Червоно! Армі! перейшли в рішучий наступ проти окупан­тів. 58 дивізія ХП Армі! вийшла до Дніпра проти Києва на ділянці від села Осокорки до Внгурівщини і 7-8 червня вела вперті бо! за Бровар­ський і Микільський ліси. Дарничани не забувають героя громадянської війни комбрига - 173 ЦінМатвійовича Гавро, війська під проводом якого визволили Дарницю від окупантів в червні 1920 рску. Пре цю лю­дину розповідали легенди... Де ім'я належить угорському шахтарю, ко­муністу -інтернаціоналісту. Комендант Астрахані, військовий комісар Києва, радянський консул в Західному Китаї, за бо! на Каспії його на­городжено золотим годинником, з рук С.М.Кірова він одержав почесну золоту вброю. Громив на Україні банди Соколовського та Мордалевича, груди його прикрашали два ордени Червоного Прапора. Лай он мріяв статн садівником, украшати квітами життя людей, а був кинутий у м'ясорубку імперіалістичної водйни, його засуджували де отрати за відмовлення воювати проти російських робітників і оелян та за підпільну роботу. Командир Астраханського та Радомишльського полків, він пліч-о-пліч і М.Щорсом боровся цротив ворогів молодої Радянської республіки - іетлюрівців, деиікінців, білополяків. Виконком Київське! міськради

12/ "Ґражданекая война на Украйно", К.,1967, т.Ш, отор. 118.


нагородив його почесним срібним сідлом4®/. Син його мав прізвище Фурманов, бо жінка Лайоша Матвійовича була двсхідною сестрою леген­дарного чапаївоького комісара.

Перервавши ворожу оборону, 173-я бригада Л.М.Гавро вийшла до Дніпра і відрізала шлях відступу Познаньського полку білополяків, який зайняв обороцу біля залізничного моста. 9 червня легіонери були загнані у болото і за кілька годин Познаньський полк перестав існува­ти. На станції Дарниця червоноармійці захопили значну здобич, яку по­ляки не встигли вивезти. Бой за станцію був дуже впертий, справа до- ходила до рукопашних сутичок .Командуючий 58 дивізією П.Ю.Княжицький розповідав: "Командир взводу-француз - навчив своїх червоноармійців гранатній оправі. Сам він був віртуозом.І ось його взвод атакував станцію Дарниця виключно гранатним вогнем. Командував він по-французь- ки. Бійці хоч і не знали мови, але команду розуміли добре. І — Ан! - усі відкидали руку м — Де! - і всі метали гранати - Труа! - всі кидались на землю...

Серед поляків ця «щатака викликала отрашену розгубленість. Вони кину - лиоь на отанцію,замкнулись в будівлі/ звідки відкрили рушничний во­гонь. Француз був поранений. Червоноармійці, побачивши, кинулись до будівлі і через вікна почали шпурляти гранати. Поляки були винищені Зднак, після захоплення Дарниці, з ходу переправляйся через Дніпро іо вдалося, бо поляки підірвали всі моотиД.Гавре наказав приготува­ти всі можливі яасоби для переправи.Використовували донки, колоди те- Ю* Вночі почали переправу. Війоькеві судна Дніпрово»*! військової флотилії примусили ворожі батареї замовкнути. 12 червня Київ знову Щ радянським.

8/ Див. 0. Васильо в-Л аіом Гавро, К. 1965, отор .31, 32,33,36,62.

4/ "Незабутні роки",К,І967,отор.534-635.

Одразу ж після визволення Києва більшовики розгорнули роботу по відновленню партійних осередків та міоцевих органів революційної влади. В червні 1920 рску знову почав діяти Минільське-Слобідський

волревком у складі: ГЛ.Синельниченка

ський сільський ревком у складі:Сущенка І./ голова/Цимбалеша В., Юрченка І./ члени/, Кухмістерсько-Слобідський сільревком у складі: В.Ф.Радченка/ голова/, 1.1 .Гордієнка / секретар/ .Калоша Д.Ф./член/, І Воскресенсько-Слобідський сільревком у окладі: Савелешса П.Ф./голо-

ва/, Драги Ф.К./секретар/4®/

Становище на Україні продовжувалося залишатися дуже складним. Польська вояччина та білогвардійська армія Врангеля - ці, за вис­ловом В.І Леніна, дві руки міжнародного імперіалізму, являли собою серйозну небездеку_.Ки!воька партійна організація провела велику ро­боту по мобілізації на врангелівський фронт своїх кращих працівників. У вересні 1920 року проти Врангеля вирушили 38 комуністів і 600 чле­нів профспілок.4*'/ По містах і селах розгорнулася велика кампанія до­помоги фронтові» На її проведення були кинуті всі партійні силн.Прж всіх ревкомах були створені спеціальні коміоії.Широко розгорнулася письмова та усна агітація під лозунгом "Все дія фронту {"Робітники і службовці відраховували кількаденні заробітки, працювали понаднор­мово, влаштовували недільники. Трудящі збнради для фронту чоботи, подарунки, іроші. В липні 1920 року Слобідський райком КП/бД під керівництвом оекретаря райкому Мітракова разом з Спілкою молоді про­вів концертни і тинг на користь хворих та поранених червоноармійці в, якій дав збір більш як 50 тиояч карбованців47/.

45/ Див. КОДА, Ф.Р-І029,оп.І,опр.9,арк.З зв.,29г30 та спр.5, І арк.20.

46/ "Нариси", отор. 256.

47/ Див."Коммуниот" 28 оерпня 1920 реку.


І Ідучи на фронт, червоноармійці були оточені великою увагою та турботою. їх обслуговували агітаційно-санітарні поїзди, в яких були клуби, кінематограф, виставки, перукарні та лазні. Один з таких поїз­дів знаходився у Дарниці48/.

Велику турботу проявляли також органи Радянської влади про родини червоноармійців. їм надавалися великі пільги й допомога. Створювалися комітети допомоги родинам червоноармійців. В 1920-1921 рр. такі комі­тети були отворені в селах Ооокорки, Нові та Старі Позняки49/.

В.І .Ленін говорив: "Коли червоноармійці бачили, що в тилу про них піклуються, тоді Червона Армія була запалена тим духом, який да­вав їй перемогу"®0/.

X X

X

Піоля вигнання білополяків Слобідський райком КП/бД розгорнув велику роботу по мобілізації мао на відбудову народного господарства. * Іс І 24 °врпня 1920 року обрано новий оклад райкому: К.Д.Двяган /сек­ретар/, Л.І.Юзефович, Л.Мурафер, О.П.Ферліовський, Мітраков, Бао і (•ханський. На цей час до окладу Слобідської організації КП/бД вхо- їило 55 комуніотів®*/.

Дуже великі труднощі стояли перед труд і вник амж -дарничанами.Б1- (•поляки спалили Холодильник,фанерний та лісопильні заводи, зруйнува- В станційне господарство залізничного вузла, висадили в повітря воі юсти через Дніпро 1 фачуикне відрізали Лівобережну частину від міста, іолорганіватор Микільсько-СлобідськоІ волості доповідав про те, що інтервенти довели населення волості до зубожіння, панує голод, владу Я місцях ще міцно не організовано 1 не поотавлене на на-ежну висо-

8/ "Красная Армія" 29 червня 1920 року.,/Орган Цолітуправління Рев- віиськради ХП Армії/.

9/ Див .КОДА ФР-І395 оп.І ,опр.2.арк. ІО-ІІ ,-ФР-1416, оп.І ,опр.І ,арк.9; І | Р-І4І9,оп.1,опр.І,арк.9-Ю.

Ь/ В.І. Л е н і н , твори, т.ЗІ, отер.294.

1/ "Коммуниот" 28 оерпия 1920 раку. І гаявті ШНІ

±_- "ж- _ _


45

чінь/.Кількість населення за роки громадянсько! війна зменшилась на чверть®/, багате шкоди причиняли куркульсько-петлюрівські банди.

Становище це ускладнювалося тим, ще протягом кількох років ніяк не могло вирішитися питання про адміністративне підпорядкування Сло­бідок і Дарниці Києву або Чернігову.Київські партійні та радянські органи вважали, ще Слебідки і Дарницю треба приєднати до Києва;Чер- нігівські - що їх треба оотавити за Остерським повітом Чернігівське! Шернії.54/

Рішення НКВС від 10 вересня 1921 року Л 2978 про те, ще Слобід­ський район залишається за Чернігівщиною, не поклало кінця супереч- кам.В 1922 році це питання знову стояло на порядку деняоцу.55//В адмі­ністративному відношенні Слобідки та Дарниця відносишся до Чернігів­ської губернії, а в партійному - до Києва, бо всі комосередки входили до Слобідського та Деміївського райкомів КП/б/У м.Києва, тобто Київ­ського губкому.Все це негативно впливало на роботу Слобідського рай­кому, який одержував розбіжні інструкції з Києва та з Остра.

Безперечно, що розвиток цього району та потреби населення вима­гали повного приєднання його до Кква.Дарниця та Слобідки фактично Оу- їй робітничими околицями міста і економічно, і політично були зв'язані і ним. Про це неодноразового відмічала як преса, так і «Офіційні орга­ні. Т4к,Чернігівська газета "Краоное знамя" писала:"Остерський повіт іавжди мав тяжіння до Києва .Слобідку «Дарниця, Бровари - Киівоькі око-

>2/ Див.Оартархів Чернігівського 0К КПУ/ далі ПАЧ0/,ф.5,оп.І,спр.93, арк.ІЗ та К0ДА,ф.Р-І029,оп.!,спр.5,арк.6І.

іЗ/ Підраховано автором на підставі матеріалів:"Список селени Чєонир говской габернии по уездам и волостям", вид. 2-е ,4.,1919,стор.51,71 Ч0|Р,ф.Р-7,еп.І,спр.44,арк.І зв.,2,2зв;фР-20,оп.І,сіт.ІІ8,аш.4 зв . фіЕ-21 ,оп.1 ,спр.4І ,арк.ІО;опр.І65,арк.7 та збірник ЩУ УРСР1,Насе-

ление Черниговокой іубернии по переписи 1920г",,серії,т.І,ВИП.Ш, І! отор.4.ХарківЛ922р. 4/ Див.Ч0ДА,ф.Р-21.ой.І,сіці.І65,арк.25.253В. 5/ Див.КОДА. ф.Р-III,оп. І.спр.23.арк.І -22 та Партархів Чврнігів- , і ського ОК КПУ,ф.5,оп.І,спр.І09;арк.І,14-15717. 6/ Дттів "Красиое знамя* 2 листопада 1922


Станція Дарниця була невід"енною чабтинвю Київського залізничного вузла і населення Старої та Нової Дарниці більшості складалося з робітників. В Передмістній та Микільській Слобідках хили робітники Київського заводу "Арсенал", Чорторийських судноремонтних майстерень. Депо мототрамваю, яке обслуговувало дільницю Їїоділ-Дарниця.Більша частина жителів Кухмістерської Слобідки теж скаладалаоя з робітників, які працювали на лісопильних та шпалопросочувальному заводах/ майже всі вищеозначені підприємства входили до Київського Раднаргоспу/.В селищах Лівобережної частини Києва - Позняках,Осокорках,Воскресенсь кій Слобідці землі були пісчані, оранки зовсім не було, населення зай­малося молочним скотарством/ заливних луків - 1348 десятин/,/фур манством, вивантаженням деревини на Дніпрі, рибальством, обслуговуван­ням Стратегічного, Наводницького та Ланцюгового мостів. Вся продукція тваринництва йшла на продаж у Київ.

Значне місце в господарстві займало ремісництво, зокрема, плетін­ня кошиків з лозини. Так, цим займалося 1200 жителів села Осокорки, 500 жителів села Воскресвнська Слобідка58/. Дя продукція майже вся Ішла на продаж у Київ.Все це вказувало на те, що інтереси населення потребували приєднання селищ в адміністративному відношенні до Києва.

Таким чинам, Слобідський райком КП/бД охоплював своїм впливом робітників, селян та кустарів і проводив робоїу серед населення сіл Іикільсько-Слобідської волості, яка " в політичному відношенні підпо­рядкована Слобідському райкому"/ з протоколу засідання Київського Губкому КП/бД £ 17 від 8 вересня 1920 раку1"'9/.

В другій половині 1920 раку велику роботу провела партійна орга- ііаація по виконанню продрозверстки.Чернігівський іубком парті!,

57/ Підраховано автором на підставі матеріалів КОДА, ф.Р-І029,оп.І, спр.ІЗ,арк.З.

І8/ЧОДА,ф.Р-83І.оп.І,спр.ІІЗ,арк.6,І»,І4 зв.,І5зв./Дая! 192В року/.

І На початок 1922 року на Чернігівщині нараховувалось 4І05І куста­рів, з них тільки в Остерськоаду повіті - 11040,тобто майже 27%.

/Див."Проиншленность Черниговщиш,4., І923,отор.56./

©/Там же, ф.Р-20, оп.І, опр.42,арк.7 зв.


шбревком,опродкомгуб / особлива продовольча губернська комісія/ на­правили більш як 1000 членів профспілок і понад 250 членів КНС6°/в оела для агітації серед селян за здачу продуктів, призначених для робітничого класу та Червоної Армії. Органи РСІ та военські частини брали заложників серед куркулів в селах, які не виконували розверстки, охороняли вантажі в дорозі і на складах. Виїзні оесії ревтрибуналів нещадно карали всіх осіб, які безвідповідально відносились до питання продрозверстки, а коли ці особи були комуністами, то їх прізвище опуб­ліковувались ще і партійній і радянській пресі6*/.

Продррзверстка, в першу чергу, розподілялась на куркульські гос- подарства, в друїу і трете черги, якщо вона не вичерпана , - на менв заможних селян і на середняків. Якщо в селі, наприклад, було 20 кур­кульських господарств і уся розверстка ними покривалася, то інші гос­подарства нею не оподатковувались. Бідняки, які не виробляли хліба і продуктів сільського господарства, дрібні ремісники та особи, що жи­ли за рахунок зарплати, від розверстки звільнялись.®/

Радянська влада в умовах голоду всіляко допомагала продуктами біднішому селянству. Так, тільки в трьох селах Микільсько-Слобідсько! волості/ Микільська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Осокорм/допо- могу одержали майже 200 оіфей / 696 жител їв/63/.

Під чао "тижня селянина" райком направив комуністів у села для проведення мітингів, в січні 1921 року иадіолав 1100 примірників га- ьет в Микільсько-Слобідський волвиконком для розповсюдження серед ■вселення і направив комуністів' для керівництва та контролю за пере­виборами сільських Рад / Ф.Й.Садово ького у Микільоьку Слобідку,1.1.

ІМфовича та І.Шорника в оела Ооокорки та Кухміотероька Слобідк

ж/ "нариси івторі 1 Чернігівсько! облвоної партійно! організації",

І Ч..1970, отер.132.

Щ Див.КОДА. ф.Р-І029,оп.І.спр.2.арк.І7,І44.

«/Там же, ф.Р-б0,оп.І,опр.І8.арк.24-24 зв.

ІЗ/ І а м же, ф.Р-І029,оп.І,спр.2,арк.І60 зв.


К.Д.Дзягана і І.С.Драпйова - в оела Старі та Неві Возняки,и.Саму!лі- на - в село Воскресенська Слобідка64/.Велика робота, проведена Сло­бідським райкомом та радянськими органами в Мик ільсько-Слобідеької волості, дала мохливіоть волвиконкому в звіті за листопад-грудень 1920 року відмітити: "Всі села являються опорними пунктами Радянсшеї імади у волості"65/.

Відповідальні працівники та керівники Київського губкоцу КП/б/у бували у Слобідці, де виступали перед комуністами та безпартійними трудящими району. Так, 16 серпня 1920 р. на загальних зборах Слобід­ського райкому виступав секретар губкому Я.Б.Гамарник з доповіддю про поточний момент та завдання парті!66/.

X X

X

Особливо! уваги Слобідський райком КЦ/бД приділяв відбудові за­лізничного транспорту, який був оголошений IX з"Іздом РКП/б/ в 1920 році вирішальною ділянкою трудового фрон . В.І Ленін писав:"Зараз залізничний транспорт висить на волоску. Якщо поїзди стануть - це буде загибеллю пролетарських центрів* Необхідні героїчні зусилля ро­бітничих мас, щоб підтримати транспорт і полегшити боротьф з голодем і холодом"67/.

На заклик партії трудова Дарниця відповіла активною участю в зуботниках і недільниках та напруженою працею по відбудові Дарницької* >ал і значного моста. Третього липня ІУ20 року під керівництвом комуні­стів пройшов суботник на станції Дарниця, в якому прийняли участь

Я/ ЧОДА, ф.Р-20, оп.І,опр.42,арк.7,та ф.Р-2І.оп.І,спр.202, арк.55 та КОДА,ф.Р-1029,оп.І,опр.І8,арк.І83-І83 зв.

>5/ КОДА, ф.Р-1029, оп.І, опр.Іб-б.арк.З.

№/ "Комцунист" 17, 19 серпня 1920 року.

>7/ В.И. Л е н и н, твори, т.ЗО, отерлі2.


6 робітників. Дарничани вирішили віддати свою працю тій справі,яка сбблиро потрібна була молодів республіці Рад .Кожний наступний су бот- кк та недільник збирав усе більше учасників. Якщо третього липни арнжчак було щось із сорок чоловік, то через тиждень вийшло працюва- і вже понад сто.

68/а

14 серпня, коли був оголошений суботник на ість п Конгресу Комінтерну, працювало майже 250 чоловік, які вивезли і вагонів уламків та сміття6/. Самі робітники сформулювали для се- 1 "10 заповідей учасників суботник і в та недільників"; суботник - > обов"язок трудівника, суботник - це масова праця, це і залізна ««дисципліна, це робота, що дає радість" тощо.

Під проводом комуністів трудівники-дарничани вписали багато хвж- отах сторінок в літопис своєї трудово! слави.

З великим ентузіазмом трудящі творили справжні трудові чудеса, ж»ж так можна назвати відбудову зруйнованого Дарницького залізивч- го мосту через Дніпро. Велику уваїу цьому питанню приділяла Реввій- ірада республіки, яка доручила будівній організації на чолі з інже- ром І.Д.Гордієнком відбудувати міст. Голова Київського губревкому СЛІвтошкін наказав повністю забезпечити будівлю всім необхідним7®'. І Адже йшлося про єдиний тоді шлях через Славутич. Учасшк та світих подій, робітник-залізничник, нині пенсіонер С.М ЛІечков згадує: ші Дарницькі залізничні майстерні, де я тоді працював, узялися ви­являти для будівельників мосту болти, гайки, заклепки, інші метале- деталі.Часто доводилося залишатися на ніч, щоб вотжгяутж із замов- шям в строк. Змучені важкою працею, голодні, мж думали дише про

Газ."Червоний шлях" 16, 24 липня 1920 р.Оргаж Швденно-Захіхно! /Правобережної/залізниці/.

Там ж е, 25 серпня 1920 р.,"Коммуннст" 24 серпж 1920 р.

Джв. ЇЩХР УРСР, ф.Р-1, оп.2, опр.3, арк.5.


те, щоб швидше почути перший гудок першого паровоза, який пройде по відбудованому мосту Міцнішою за найкращу крицю виявилася тоді дружба братів по класу. Допомагати киянам прибули залізничники Ніжина 1 Конотопа, російські товариші з Брянська.І сталооя те, в що навіть важко повірити: озброєні лише найпримітивнішими знаряддями пролетарі не тільки відбудували величезну споруду, а й упоралися з цією роботою в рекордно короткий отрок; 10 вересня 1920 року міст було урочисто відкрито7/. З цієї нагоди відбувоя грандіозний мітинг і під звуки •ркеотру рушив новенькою колією паровоз, веоь оповитий квітами та юикрашений портретом В.І.Леніна. З його ім"ям пов"язували дарничани всі ово! трудові перемоги.

На кінець 1920 року склад Киівоько! міоько! та Слобідсько! рай­онно! організації КП/бД був такий:7®/

■Райкоми Всього 3 них В % відношенні

м.Киева «ОМУ- робіт- Селян Інте- Робіт- Селян Інтелі- нютів ників лі ген- ників гентів

тів

оький

208

113

ЗО

65

54,3

14,4

31,3

Щуляв- оький

346

183

ЗІ

132

62,9

9,9

8,2

Слобід­ський

39

22

2

15

56,6

7,4

36,0

Солом"ян~ оький

970

528

138

304

55,6

14,2

30,2

Печер- оькии

863

380

101

382

44,0

11,7

43,6

Шд іль- оький

351

224

8

119

63,8

2,2

34,0

Разом по Києву

2777

1450

310

1017

52,0

И.І

36,9

71/ "Київська правда" 4 липня 1970 р. Щ/ "Червоний шлях" 15 вереоня 1920 р.

73/ Складено та підраховано автором за газетою"Коммуниот" 28 листо- Н пада 1920 р.


Бачимо, що процентному відношенні кількість робітників | Слобідській організації більша, ніх | середньому по Києву.Ця кіль­кість весь час зростала і на кінець 1922 року майже вся Слобідська організація складалася з робітників.

Б листопаді 1920 року Червона Армія покінчила з врангелівською контрреволюцією.Вщухли бої громадянсько! війни. Радянський народ під проводом Комуністично! парті! здобув історичну перемогу над об'єднаними силами внутрішньо! та зовнішньо! контрреволюції.В боях з численними ворогами, в напруженій роботі по відродженню народного господарства Слобідська районна партійна організація міста Києва пска зала себе політично зрілою, твердо стояла на класових пролетарських позиціях і послідовно відотоювала Ленінську політику Комуністично! парті! в усіх питаннях.