І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Сло­бідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст

Вид материала

Документы

Содержание Перехід до нової економічної політики Боротьба з бандитизмом Боротьба з голодом 9/ Див. ПАКО КПУ, ф.9976, оп.І, спр.І, арк.5; опр.З,арк.І8-ов.; ■ спр.5, арк.І.1 Активно Відбудова промисловості Голова виконкому і місцевкому станції Дарни­ця, Московсько-ЙИево-Воронезької залізниці Дударєв". Велику роботу проводили комуністи Слобідського району серед масових організацій трудящих - комсомолу, профспілок, сільрад. Комсомольці були активними помічниками комуністів, самовідданою Профспілки рсгулішзали взаємовідносини між робітниками та адміні­страцією, обмежували свавілля непманів, дбали про житлові умови Ш "Иролетарскцн правда" 1 лютого 1923 року. Ш "Иролетарскцн правда" 1 лютого 1923 року. И "Иролвтарокая правда" ЗО вересня Ьжектдвндмк пропнг&ндастамі і агітаторами буди газеті дарниць- зал 1 знічних

Подобный материал:

• В опросы духовной культуры – исторические науки, 259.57kb.
• План. Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ, 88.34kb.
• Революційно-демократична економічна думка в Україні, 193.39kb.
• В. Д. Бабкін Політологія як наука І навчальна дисципліна, 7022.28kb.
• Проект  стратегії розвитку києва до 2025 року: пропозиції бізнес-асоціацій та неурядових, 364.11kb.
• Пантелеймон куліш, 408.92kb.
• Пошукова робота, 413.81kb.
• Законодавча комісія 1767-1768 рр.: Українські бажання І прагнення, 13057.46kb.
• 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій лю­дині, карається позбавленням, 6079.6kb.
• Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.

ГЛАВА ІУ. Дарницька партійна організація в період відбудови народного господарства 1921—1925 рски/

Розгромивши інтервентів і білогвардійців, радянський народ під проводом Комуністично! парті! приступив до мирного будівництва.Цей перехід на Київщині та Чернігівщині, як і в усій країні, здійснював­ся в дуже складних умовах господарсько! розрухи і величезних трудно­щі в.Економічна розруха в 1921 році досягла катастрофічних розмірів. Бідсутніоть палива паралізувала рух на залізницях / тільки в Микіль- ському лісництві, куди входили Дарницькі лісні масиви, 70% лісу було знищено під час громадянської війни*/ припинили роботу заводи і фаб­рики. Населення відчувало гостру нестачу в харчуванні й найпростіших [побутових речах, на селі нічим було обробляти землю.

В Києві з 14 підприємств хімічно! промисловості працювало вільки 4. На Чернігівщині оотні підприємств були зруйновані, на 30-605? ско­ротились посівні площі, майже в 2 рази знижалась урожайність.²/

На грунті дуже окрутного матеріального становища виникло неза- доволення селянства, яке не хотіло миритися з продрозверсткою. Дими труднощами вирішила скористатися внутрішня і зовнішня контрреволю­ція, щоб повалити Радянську владу і відновити владу буржуазії З і920-21 рр. на Україні, в тому чиолі на Київщині та Чернігівщині, вибухнули куркульські заколоти, в які була втягнута деяка частина середнього селянства. Для подолання цих труднощів і зміцнення дикта­тури пролетаріату необхідні були максимальна згуртованість, витримка 1 дисципліна всередині Комуністично! парті!.Але наприкінці 1920 року Кроти Ленінсько! політики виотупили троцькіоти, нав"язавши парті!

[/ ЦДАЖР УРСР, ф.2, оп.2, спр.609, арк.4І9-ав.

І/ Див."Нариои..." стор. 260 та "Нариси ІаторП Чернігівсько!

обласної партійно! організації" Ч., 1970, отор. 136,137.


дюкусію про профспілки. Комуністи Київщини та Чернігівщини на гартівних конференціях дали рішучу відсіч всім антипартійним елемен­там: троцькістам, анархістам, синдикалістам, бухаринцям та іншим і повністю підтримали Ленінсвку лінію Ш.

Перехід до нової економічної політики

В березні 1921 року проходив X з'їзд ВКП/б/, в центрі уваги якого були питання про перехід від політики воєнного комунізму до нової економічно! політики / НЕП/, яка отала важливим етапам на шляху до соціалізму* Суть НЕП"у полягала у встановленні правильних взаємо­відносин між робітничим клаоом та трудящим селяиотвом.Продрозверстка замінювалась продподатком, який був значно меншим від продрозверотки Після сплати продподатку селянин міг вільно розпоряджатися продукте ми, що в нього залишилися. В певних межах дозволялася приватна тор­гівля. Деякий розвиток капіталізму був не страшний тому, що державна влада і командні виооти в народному господарстві залишилися в руках робітничого класу. Керуючись рішеннями партії. Київська партійна ор­ганізація почала перебудовувати господарське життя міота у відповід­ності з новою економічною політикою.

Найбільш великі, життєздатні і економічно важливі підприємства ■шючились у створювані на Україні трести і поступово переводились ка госпрозрахунок.

Дарницький фанерний і лісопильні заводи увійшли в об"єднання "Дніпроліо", а потім в "Украінліс"* Найменш важливі й найменш прибут­кові підприємства здавались в оренду різним організаціям, артілям і Щиватним особам з метою використання їх коптів та Ініціатива для •Ідбудови І розширення промислового виробництва. Так, у Дарниці за- Імпужкт при Холодильнику, дрібиі торговельні заклади, а в Передачо*- іій Слобідці - шкіряні та лайкові підпрммотва були здані в оренду южманам.


Слобідська партійна організація провела значну роботу по гли­бокому роз"яоненню населенню ново! економічно! політики, використо­вуючи для цього пресу, збори, конференції. Тепер партосередки району /станції Дарниця, 49-го фанерного заводу. Радянської лікарні та інші®/, розглядали злободенні питання з точки зору непу, їх рішення стали більш цілеспрямованими.

І проведенні класової політики на селі партія спиралася на комі­тети незаможних селян/ КНС/, які відігравали особливу роль у зміцнен­ні Радянсько! влади і були в той чао важливою опорою диктатури про­летаріату на селі. Бони створювалися і працювали під керівництвом партійних організацій. ЦК КП/бД в циркулярному листі / жовтень 1921 року/ відмічав, що"незаможники - бойовий елемент по розкуркулюванню 1 політична опора на селі*. Бони дають можливість посилити розшару­вання села і вносити розклад в бандитське середовище. Вони - найкра­щий елемент для створення колективного сільськогосподарського вироб­ництва"/.

Перші КНС в селах Микільсько-Слобідсько! волості обраяі в селі Нові Позняки 16 липня 1920 року в складі: Єрмоленка І / голова/,По­котило Я.С./секретар/, Клименка І.Ф. - /член/, в селі Воскресеиська Слобідка 19 квітня І92І року в складі: Хрящжк П.В./ голова/.Лелейко с| /секретар/, Міщенко / член/, в селі Мик ільська Слобідка 10 грудня 1922 року в окладі: Євтушенко І./голова/, Яковлев М./ товариш голо­ви/, Богай/секретар/, Білоіван і Чубатий/ члени/⁵/. На кінець 1922 року в МикІльсько-Слобідській волооті був один волосний та чотжрж сільських КНС з числом членів 139, з яких 122 селянина та 6 реміонж- ків. На чолі волосного КНС були Петро Білоіван/ голови/ та комуніст

З/ Див. Партархів Київського обкому Ш/ Далі ПАКО КііУ/.ф. 9976, оп.І, І спр.2, арк.4,5;спр.З, арк.1,10; спр.4, арк.І-ев.

4/ Т а м же, ф.І24, оп.І-о, спр.7, арк.4.

1 Див. Ч0ДА.,ф.Р-І85,оа.І,апр.І7,&рк.5,5-вв; КОДА ф.Р-1029,оп.І, І спр.16, арк.4-вв;опр.і6-в арк.І63-зв;спр.95,арк.89.


Слобідська партійна організація провела значну роботу по гли­бокому роз"яоненню населенню ново! економічно! політики, використо­вуючи для цього пресу, збори, конференції. Тепер партосередки району /станції Дарниця, 49-го фанерного заводу. Радянської лікарні та інші®/, розглядали злободенні питання з точки зору непу, їх рішення стали більш цілеспрямованими.

І проведенні класової політики на селі партія спиралася на комі­тети незаможних селян/ КНС/, які відігравали особливу роль у зміцнен­ні Радянсько! влади і були в той чао важливою опорою диктатури про­летаріату на селі. Бони створювалися і працювали під керівництвом партійних організацій. ЦК КП/бД в циркулярному листі / жовтень 1921 року/ відмічав, що"незаможники - бойовий елемент по розкуркулюванню 1 політична опора на селі*. Бони дають можливість посилити розшару­вання села і вносити розклад в бандитське середовище. Вони - найкра­щий елемент для створення колективного сільськогосподарського вироб­ництва"/.

Перші КНС в селах Микільсько-Слобідсько! волості обраяі в селі Нові Позняки 16 липня 1920 року в складі: Єрмоленка І / голова/,По­котило Я.С./секретар/, Клименка І.Ф. - /член/, в селі Воскресеиська Слобідка 19 квітня І92І року в складі: Хрящжк П.В./ голова/.Лелейко с| /секретар/, Міщенко / член/, в селі Мик ільська Слобідка 10 грудня 1922 року в окладі: Євтушенко І./голова/, Яковлев М./ товариш голо­ви/, Богай/секретар/, Білоіван і Чубатий/ члени/⁵/. На кінець 1922 року в МикІльсько-Слобідській волооті був один волосний та чотжрж сільських КНС з числом членів 139, з яких 122 селянина та 6 реміонж- ків. На чолі волосного КНС були Петро Білоіван/ голови/ та комуніст

З/ Див. Партархів Київського обкому Ш/ Далі ПАКО КііУ/.ф. 9976, оп.І, І спр.2, арк.4,5;спр.З, арк.1,10; спр.4, арк.І-ев.

4/ Т а м же, ф.І24, оп.І-о, спр.7, арк.4.

1 Див. Ч0ДА.,ф.Р-І85,оа.І,апр.І7,&рк.5,5-вв; КОДА ф.Р-1029,оп.І, І спр.16, арк.4-вв;опр.і6-в арк.І63-зв;спр.95,арк.89.


як 2000 чоловік, відкрила хату-читальню, яка за рік розповсюдила 470 примірників газет і видала на руки 360 книжок/. В 1921 роді просвіти та хати-читальні були також в селах Позняки та Осокорки?'

Комуністи волосних та сільських комосередків щоженно читали в хатах-читальнях вголос газети, брошури, вели опівбесіди по різним питанням, де можливо влаштовували при хатах-читальнях чайні, що при­вертало багато людей, роз'яснювали суть НЕПу, внутрішню і зовнішню політику Комуністично! парті!, основи Радянського законодавства, Ле­нінську національну політику партії, принципи пролетарського інтер­націоналізму. Широко провадилась атеїстична пропаганда. Все це змен­шувало вплив буржуазно! ідеології і сприяло зростанню свідомості,по­літично! і трудової активності мас.**/ Але сільоькі партійні осередки иа той час були ще нечисленні та організаційно слабкі / так з 1035 комуністів в Київській губернії літом 1922 року комуністів-селян бу­ло лише 328/. Де було однією з причин недостатньої роботи на селі в той час.

На кожній фабриці, на заводі, у волості, в селі були організо вані осередки сприяння Робітничо-селянській інспекці!/РСІ/.В селі Микільська Слобідка осередок РСІ обрано 19 вересня 1920 раку, в селі Вескресеноька Слобідка - навесні 1921 року, в селі Позняки - 22 люто­го 1921 року¹²/.

?/ ЧОЛА,ф.Р-942,оп.І,сир.4775, арк.27; опр.4376 арк.І4 І / також ф.Р-І6,оп.І,опр.988,арк.І-вв/.

[0/ І а м ж е,ф.Р-695, оп.І,спр.100,арк.77-77-зв,спр.35,арк.21сзв,

22,34-зв.

І/ Див. ПАЧО КГІУ, ф.5. оп.1,спр.12,арк.22; та"Нариои іоторі! Київсько! облаоно! партійно! організації",КЙШ,отор.281.

2/Див. КОДА, ф.Р-1029,оп.І,спр.18,арк.89,92,107,128;*». опр.2, ■ арк.І83.


Ці осередки створювались для підготовки трудящих до оправи ке­рівництва державою.Бони боролися з недоліками та зловживанням,прий­мали від населення скарги та перевіряли !х достовірність, вели бо­ротьбу з порушеннями соціалістично! законності, за підвищення продук­тивності праці

Боротьба з бандитизмом

Важливою умовою дальшого зміцнення Радянсько! влади і створен­ня умов для мирного будівництва була боротьба з бандитизмом. Ядром бандитських елементів було куркульство, за яким стояла іноземна бур­жуазія. На Україні опір куркульства був дуже сильним, бо тут воно було багаточисленним і економічно сильнішим, ніж в інших місцях краї­ни.

¹ Дуже велику уваі7 борові з куркульським бандитизмом на Україні аржділяв В.І .Ленін, Щ РКП/б/ і Щ КП/бД. Ще в "Проекту резолюції ф РКП/б/ про Радянську владу на Україні", написаному В.І Леніним в 1919 році вказувалооя, " ще велика кілекіоть зброї, яка є на Україні в руках сільського населення..., неминуче при неорганізованості бід­ноти, зосереджується в руках куркульських контрреволюційних елемен­тів, що приводить замість диктатури трудящих до фактичного пануван­ня бандитського куркульства..."*/ Так, велику кількість зброї та військового обмундирування було знайдено у частини населення Микіль-

I V

сько-Слобідської та Броварсько! волостей / квітень-червень 1920 рису/ Біля Дарниці, Броварів, Гоголіва в 1920 році діяла велика / до 400 бандитів/ політично-кримікальна банда Ромашко, яка тільки за один день 16 січня 1920 раку по-звірячому вбила 37 мешканців містечка Гоголів¹⁶/.

ІЗ/ Див.КОДА,ф.Р-80, оп.І, спр.ІЗ,арк.2,3.

14/ В.ІД і і і і . Твори, том ЗО, К.,1955, стор. 143.

15/ Ч0ДА,ф.Р-І6, оп.І, опр.23, арк.16, 36-зв.

16/ І а і же ,ф.Р-2І,оп.І,опр.4, арк.2.Нащівного удару банда Ро­машко зазнала вже в лютому 1920 року/див.газ."Красная Армия", І 28 лютого 1920 року/.Оотаточно банду ліквідовано в серпні міояці- 1920 року.


В постанові Ради Труда і Оборони /РТО/ 6 грудня 1920 року, підписаній В.І .Леніним, вказувалось, що"очищення України від банди­тизму і тим самим забезпечення в ній стійкого радянського ладу е пи­танням життя і смерті для Радянської України і питанням надзвичайно! ваги для воіе! Радянсько! федерації"*'''/.

Значно активізувався бандитизм на Україні в 1921 році. Буржуаз­но-иац і онал і стичні куркульські підпільні організації були також ство­рені у багатьох селах і хуторах Остерського пав і ту. "Куркуль шалено ненавидить радянську владу і готовий передушити, перерізати сотні тисяч робітників", - вказував В.І Ленін. І далі він підкреслював, що куркулі - найскажініші вороги Радянсько! влади, найбільш грубі і дикі експлуататори, звірствам і віроломству кщх нема меж.*®/ Користуючись тяжким становищем молодо! Радянсько! республіки, куркулі ховали хліб та розгорнули шалену спекуляцію продуктами харчування. Радянська вла­да проводила часткові експропріації куркульського майна, реквізиції, відібрання землі в тих, хто І! не хотів засівати.

УІ з-'їзд Рад Микільсько-СлобідськоІ волості ЗІ січня 1921 року постановив: " У куркульського населення взяти на облік весь інвентар та віддати його бідноті"*/.

Бандитські загони, спираючиоь на підтримку куркулів/ організову­вали напади на військові частини і радянські установи, руйнували мос­ти і колі!, грабували склади, поїзди та громадян, зривали продовольчу роботу, вбивали радянських і партійних працівників, проводили масове знищення населення.

17/ Іитуемо по"Нарисам історії Комуністично! парті! України",К., Ш 1971 ,стор.294.

,8/ В.І. Л е і і | , Твори, т.28, отор. 37,38,39.

9/ КОДА, ф.Р-І029,оп.І,опр.І8-б, арк.27-зв. та спр.9,арк.56.


і В квітні 1921 року бандити захопили в оелі Вишеньки кількох міліціонерів та членів комнезаму і по-звірячому замордували їх,²®/а в грудні 1921 року вбили кількох жителів оела Ооокорки. Восени 1921 ро­ку багато вбивств чинили бандити в лісах Дарницького лісництва .В 1919- 1922 рр. в районі Микільоької Слобідки діяла банда Петренка-Чужа,яка вбила 34 чоловіка на шосе Київ-Бровари та Броварському лісі.²*/

Через активізацію куркульських банд утруднилось постачання про­дуктів* Нестримно росли ціни на ринку. Зокрема, у Микільській Слобід­ці ціни за 1921 рік зросли: на хліб у 16 разів, иа борошно- в 12,5, на молоко 1 10-12, на оало - в 8 разів, на масло - в 6,6 рази²²/.

Боротьбі з бандитами ЦК РКП/б/ та ЦК/бД приділяли особливу уваїу. Були виділені загони Червоно! Армії/ при Микільсько-Слобід- ському воєнному відділі організовано загін з 27 червоноармійців для боротьби з бандитами/*®/, міліції, ЧОП. На боротьбу з бандами підня­лися трудящі республіки, особливе комнезами.Комнезами Чернігівщини мобілізували в 1921 році 818 чоловік, не рахуючи місцевих загонів самооборони. На І березня 1922 року в боротьбі з бандитизмом на Украі ні брало участь 56017 членів КНС, організовані у 730 загонів²⁴/. На кінець 1921 року бандитизм на Україні в основному був розгромлений. Ліквідації бандитизму у великій мірі сприяла нова економічна політика яка внесла значне заспокоєння на селі і ліквідувала економічні причи­ни невдоволення середнього селянства. Але навесні 1922 року петлю­рівське підпілля намагалось активізувати діяльність банд, які ще за­вішалися, 1 створити нові. І хоч бандитизм дещо ожив, але надії націо

20/ Див. КОДА, ф.Р-1029, оп.І, спр. 16-6, арк.56 та Ч0ДА, ф.Р-2І,оп.І, Ж спр.202, арк.87, 98.

21/ Банду ліквідоване в серпні 1922 року./ Див. газ."Красное знамя",

Чернігів, 22 грудня 1922 ршу/.

22/ Підраховано автором за матеріалами КСДА, ф.Р-1029. оп.І,спр.16-0, Ц арк.28,29,55-зв.,60-вв.,ІІ6,І27,І35,І42,І6І,І78,іб5.

23/ Див. ЧОДА, ф.Р-20, оп.І, спр.118, арк.32,74.

І4/ Див."Нариси історії Чернігівської обласно! партійно! організації" 5.,1970, сто».146 та *І8 історії Комуністично! парті! Україжж" І Київ, КДУ, 1959, стор.84.


налістичної контрреволюції виявилися марними.

В 1922 році політично-кримінальний бандитизм остаточно перетво­рився в бандитизм кримінальний/ в квітні 1922 року банда пограбувала жителів села Процев, в жовтні - банда Орлика біля станції Дарниця Зушшяла поїзди, грабувала та вбивала пасажирів/²⁵' боротьба з яким була нелегкою, але не потребувала мобілізації всіх сил партійних і радянських організацій.

Боротьба з голодом

В 1921 -1922 рр. в центрі уваги комуністів Чернігівщини і Київ­щини, як і всій партії, стояло продовольче питання та організація допомоги голодуючим.Стихійне лихо - засуха - привело до того, ще у той час, коди трудящі країни напружували всі свої сили, щоб справити­ся з розрухою, бандитизмом, епідеміями, щоб відбудувати зруйновані фабрики і заводи, країну спіткало страшне лихо - голод.

ДО РКП/б/ звернувся з конкретною програмою боротьби з голодом до всіх комуністів.

Трудящі Чернігівщини, які й самі переживали серйозні продоволь­чі труднощі, щиро віді7кнулися на заклик партії. В цих умовах вико­нання продподатку отало однією з найважливіших господарс ько-полі тич - аих кампаній того часу. На село виїхали комуніоти, комсомольці, ро­бітничі колективи, профспілки та кооперативні організації. Комуністи ве шкодували сил 1 енергії для виконання завдань, поставлених парті­єю. З Остероького повіту повідомляли у квітні 1922 року, по комуністи працюють по 20 годин на добу .На кінець 1922 раку продподаток в Остер іькому повіті виконано на 100%.**' На початку 1922 року Чернігівщина

15/ Див. ЧОДА. ф.Р-21. оп.І,спр.239. арк.9І-а. та Партархіа Інституту І ІоторіІ КПУ при ПК КЛУ, ф.І,оп.І-77опр.442,арк.І83.

56/Див."Нариси іоторі! Чернігівської обласної партійної організації? І Ч..І970, отор.151 та Партархів Інституту іоторіІ КПУ.ф.І,оо.І-7, І спр.308, арк. III-о».

відправила голодуючим 67 вагонів зерна, а з усів! України - ЗІ шш. пудів хліба.

Але успішно боротися з голодом не можна було тільки державною допомогою. Потрібна була ще й допомога населення. Тому партійні комі­тети в серпні 1921 року організували комісії допомоги голодуючим,як і розгорнули збирання у населення продуктів і грошей.

| При Мик і льськ о-Слобідському Волвиконкомі таку комісію організо­вано в серпні 1921 року, в селі Осокорки - в листопаді²'/.

№ 3"їзд Рад Остерського повіту вирішив надати допомогу голодуючим шляхом щомісячних внескідуври фунта жита з кожного двора.Органи Радян­ської влади вели боротьбу з куркулями, які перешкоджали продовольчій політиці і організації допомоги голодуючим. Так, Дарницька сільрада Ібклала податком 152 домовласника Старої та Нової Дарниці, а також {одатковим податком по 10 пудів жита 61 заможних громадян на користь голодуючих, а бідніших залізничників звільнила від 3-х фунтового збору²⁸/.

І 3 метою допомоги голодуючим в 1922 році почалася кампанія по вдученню з церковного майна коштовних речей, від реалізації яких рожна було б придбати хліб для голодуючих .Цьому питанню велику увалу іриділяли комосередки Радянської лікарні, Артполігону, Фанерного за- Шщ/ -Іони роз'яснювали населенню необхідність цих заходів, особли- іа увага зверталася на те, щоб не образити релігійні почуття віруючих. Іа короткий час на Чернігівщині було зібрано близько 300 пудів срібла, 0 фунтів золота, значна кілнсість коштовних каменів.

І7/ Див. КОДА, ф.Р-1029, оп.І, спр. 18-6, арк.32-ов.-33 та спр.18, Ц арк.282-282-зв.

8/Див. ЧОДА, ф.Р-211 оп.2, спр.239, арк.197-198 , 219-221,224,237.

9/ Див. ПАКО КПУ, ф.9976, оп.І, спр.І, арк.5; опр.З,арк.І8-ов.; ■ спр.5, арк.І.


1 Активно допомагало голодуючим населення Микільсько-СлобідськоІ волості, яке збирало продукти, гроші. На користь голодуючих зібрано 14 пудів срібла та 1 золотник 85 долей золота³⁰/.

Значну роботу провела і Київська партійна організація по збору продовольства, одяїу, взуття і грошей на допомогу голодуючим.Напри­кінці листопада 1921 раку в Поволжям було відправлено з Києва 20 ва­гонів продовольства, обладнання для їдальні на 300 місць та для при­тулку на 150 дітей. Селянство Київщини відправило господарствам не- ■стлїїпті- губерній 896 тисяч пудів посівного матеріалу .З*/

На Чернігівщину прибули 8 тисяч голодних дітей з Поволжя, для псих були підготовлені приміщення, одяг та продовольство. Самовіддано ііадювали активістки з жінвідділів партійних комітетів та жіночих де- іегатських зборів. Б Микільоькій Слобідці дитячий притулок організу­вала та керувала ним комуністка М.В.Хотудаьова.³²/Піклування про дітей іратньо! Російської республіки - це приклад пролетарського інтерна- ііоналізму та солідарності, а боротьба з голодом стала справжньою колою виховання " почуття єдиної родини", ще більше зблизила трудя- рх України і Росії, загартувала їхню щиру дружбу.

Відбудова промисловості

Дуже великі труднощі і тяжке матеріальне отан©вище не могли зла- атж і не зламали духу дарничан, які після закінчення іромадянської ійни почали відбудовувати народне господарство і культуру під прово- •м комуністів Слобідського району. Крім голоду, епідемій, банднтиз- я становище в районі погіршувалося ще тому, то всі промислові під- риємства Дарниці і Слобідок, а також всі мости через Дніпро були іент зруйновані за час громадянської війни. Багато комуніотів заги­

)/ Див. ПАКО КПУ, $.124, оп.І-в, спр.ІЗ, аре.150, 164 та Партавхів

Інституту Історії КПУ при ще КПУ ф.І, оп.І-7, спр.308,арк.23-ов.

7 Див."Нариси..." , отор. 267. | ПАКО КПУ, ф.9976, оп.І, спр.4, арк. 3.


нули на фронтах, зменшилась районна партійна організація.Бракувало пересувних засобів, технічного персоналу. Продовжувалася плутанина в справі підпорядкування Слобідок і Дарниці Києву або Чернігову. Неодно-І разові звернення райкому до Київського та Чернігівського губкемів КП/бД не привели до вирішення цього питання.

В березні 1921 року в складі Остерського повіткому було утворено Броварський райком КП/бД, який об"еднував три волості: Микільсько- /лобідську, Броварську та Гоголівську. Броварський райком поставів іитання про перетворення Слобідського райкому в Волпартком, включення іого до складу Броварського райкому і двох представників Слобідського іайкому К.Д.Дзягана та І.А.Шорника включив до свого складу. ЗЗ/Але київський іубком не дав на це згоди і підпорядкував Слобідський райком Київському повіткому КП/бУ.

В лютому 1921 року обрано новий склад Слобідського райкому Е/бД: секретар райкому Шорник І.А., зав. оргвідділом ФЛ.Садовс ький, ав.агітвідділом М.Мурафер, зав. сільвідділом К.ДДаяган, організатор »Ганкевич, бібліотекар О.Васильева, зав. клубом 0.Одинець.³⁴/

На цей час райком об"вднував осередки: Управління Слобідське- ечерського району, Ланцюгового мосту, Дарницького фанерного заводу, иево-Броварської залізничної ділянки, Слобідського району міліції.³⁵/

Під керівництвом Райкому продовжувалася відбудова мостів через Дніпро та залізниці. Так, 9 січня 1921 року на недільнику 58 чоловік рацювали на відбудові Ланцюгового та Наведницького мостів, на Фанер- іму заводі та райклубі, а 23 оічня на цих об"єктах в недільнику вже ржйняли участь 207 чоловік.³⁶/

Тоді ж, у січні 192І року, Райком партії та МикІльсько-Слобідський Волвиконком направили 60 чоловік у Дарницю для розчистки колій

І/ПАКО КІіУ,ф.І24, оа.І-а, опр.ІЗ, арк.29,29-вв. 1/ К0ДА,ф.Р-І, оп.З, опр.ІВ, арк.176. і/ Дів."Коммуніот" І березня 1921 р«су.

І І * Ж е, 3 лютого 1921 року.

від оніізі. Для підвозу дров спочатку надіслано 220 підвод, потів 500, а незабаром до 1000. Додержувався класовий принцип. У першу чер- І 17 розкладка на підводи йшла на куркулів, потім, якщо не вистачало І на середняків, а біднота від цієї повинності була зовсім звільнена.³" І Під керівництвом комуністів залізничники станції Дарниця прийня- І ли активну участь у Всеукраїнських недільниках залізниць/ ІЗ березня, І 10 квітня, 29 травня 1921 раку/.³⁸/

В березні І921 року відбувся недільник на честь 60-х рсковин смерті Т.Г.Шевченка, в якому брали участь Слобідські комуністи, військові частини та підприємства на відбудові Наводницького мосту. А 29 травня всі комуністи району працювали в Броварському лісництві.³/

, 22 березня 1921 року Київські та Дарницькі пролетарі святкували велику перемогу: було відкрито дерев’яний Наводницький міст, на від­будові якого 9 місяців у надзвичайно важких умовах працювали 3000 робітників. На відкритті виступив Я. Гамарник, представники американ­ських, французьких, німецьких пролетарів та інші.⁴⁰/

Палко підтримали слобідчани та дарничани в 1921 р. гасло партії:

"Допомога Донбасу - допомога пролетарській республіці". Міцнішою за вайкращу крицю виявилася дружба братів по класу. Трудівники Слобід- зького району вирішили веоь пайок, належний за один недільник, відра­хувати на користь шахтарів Донбасу. В прийнятій резолюції вказано: "... Наша невелика допомога братам-робітникам буде прикладом для ти- сяч трудящих, вона полегшить становище робітників Донбасу, які так іесно і безустанно борються з господарчою розрухою".⁴*/

37/ Див. ЧОДА,ф.Р-21,оп.І,спр.202,арк.40'та ф.Р-7, оп.І,спр.16, арк.52. ¹

В "Красний путь", 9 березня, 7,12,13 квітня 1921 року.

19/ "Коммунист", 3 квітня 1921 року та ПАКО КПУ,ф.124,оп.І-а,спр.II, арк.32.

Ю/ 1 а м ж е І іЦ 23 та 24 березня 1921 року. II/ Т а м же, вів 27 березня 1921 раку.


В квітні 1921 року Слобідський райком розгорнув велику агіта­ційно-масову роботу в зв"язку з виборами до Київської міської Ради робітничих та червоноармійських депутатів. Робітники з величезним піднесенням голосували за комуністів та співяуваючих. На 47-му лісо­пильному заводі в Кухмістерській Слобідці одноголосно прийнято "На­каз депутатам у Київську Раду", запропонований губкомом КП/бУ. В Киево-Броварській залізничній дільниці робітники прийняли таку резо- люцію: "Вважаємо, що Київська Рада повинна бути твердим оплотом проле тарської диктатури, а це може бути тільки під керівництвом РКП/б/. Меншовикам, есерам та прихвостням буржуазії нема міоця в Радах... У Ради повинні бути обрані комуністи та робітники, які довели свою відданість робітничому класу".⁴²/

З 1448 депутатів, обраних до Київської Ради, лише 15 були пред­ставниками дрібнобуржуазних партій. Це була блискуча перемога блоку комуністів і безпартійних.

Не дивлячись на дуже важке економічне становище, партійні і радянські органи району приділяли велику уваїу справі культурного будівництва, покращенню умов життя трудящих. Так, у 1921 році в Сло­бідському районі стала до ладу електростанція, пожежні команди, по­ліклініка в Передмістній Слобідці і лікарня в Микільській, райсанбю ро, підприємства 8в"язку тощо.⁴³/

На об"єднаному засіданні Слобідського райпарткому, Микільсько- Слобідського волвиконкому, сільвиконкому і міліції 22 березня 1921 р. Прийняті рішення: про благоустрій базару, відкриття їдальні на 800 обідів, організацій в Микільській Слобідці дитячого притулку для "го­лих, босих, голодних дітей" і наслідків громадянської війни, голоду,

12/ "Коммунист", гарі 7 та 9 квітня 1921 року. 13/ КОДА,фкШІ,оп.І,спр.23, арк. І2-«, 22.


епідемій, про відкриття клубу в Микільоькій Слобідці, про відремон- І жування колодязів та водопровідних окважиж.⁴⁴/

при комосередку Управління Слобідсько-Печерського району орга­нізована культурно-освітня комісія. Кемосередок Ланцюгового мосту Направив 2-х комуністів на політкурси, з ініціативи комосередку фа­нерного заводу діти робітників поставили спектакль.У комосередку Кивве-Бровароької залізниці щоденно проходили політбосіди. В комосе редку Слобідського району міліції діяв літгурток.⁴/

В листопаді 1921 року обрано новий склад Слобідського райкому КП/6Д 8 п"яти чоловік, секретарем обрано М.А.Гольденберга.⁴/На цей чао райком об"єднував п"ять комосередків: Гаража/ Депо мототрамваю у Микільській Слобідці/, Радянської лікарні / тифозна лікарня у Микіль­ській Слобідці/, 49-го Дарницького фанерного заводу, Дісорайону та міліції.⁴"''/ На кінець 1921 ржу - початок 1922-го в складі комосеред­ків відбулися зміни. Райком розпустив осередки Дісорайону та міліції, а заміоть них утворив два робітничих осередки: на станції Дарниця та на 47-му Лісопильному заводі*⁴**/

В березні 1922 року виник осередок Дарницького артилерійського полігону в складі / трьох комуніотів: Горенштейна/секретар/Д.П. Ря- бова, Баранова, а влітку - комосередок Холодильника.⁴®/

44/КОДА,>111, оп:І,спр.18-6,арк.18-20; ЧОДА,ф.Р-І83, оп.І,опр.65, І арк.З.

45/ "Коммуниот" в*к 4 березня 1921 року.

46/ ПАКО КПУ, ф.9976,оп.І, спр.І, арк.14,19/ секретар райком М.А. щ Гольденберг/І896-1964/, член партії з березня 1917 р.,постім отав визначним радянським вченим-псіхіатром, доктором медичних наук. В останні роки життя очолював кафедру псіхіатрІІ Новоси­бірського медінституту/.

47/ Т а м ж є, арк.14.

18/ Т а м же, опр.2, арк. 5.

19/ Т а м же, спр.З, арк.18, І8-зв.


В квітні 1922 року в окладі Слобідського райкому налічувалося 26 комуністів»/ Скорочення чисельності пояснюється тим, що багато комуністів загинуло в роки громадянської війни. В 1921 році партія провела першу чистку, під час якої на Київщині було виключено з партії понад 3 тисячі чоловік, на Чернігівщині - 1335, тобто 27%"...мазуриків, збюрократілих..., нечесних..., нетвердих комуністів і... меншовиків, які перефарбували фасад, але залишилися в душі меншови­ками".'/чисельність Київської повітової організації зменшилася з 186 до 98 комуністів.⁵²/

Райком партії організрвував та спрямовував роботу комосеред-

ХІВ.

Осередок станції Дарниця з 1920 року, та осередок Дарницького залізничного моста з липня 1921 року входили до складу Деміївського району.*⁵³/ Дейякий час комуністи станції Дарниця / в 1921 році/вхо дили до осередків Служби шляху та ізоляційно-пропускного пункту. В зв’язку з тим, що наприкінці 1921 раку ці два осередки припинили свою діяльність, 28 грудня 1921 року організовано осередок КП/бУ станції Дарниця: І .Герасименко /секретар/,І .Р.Дударев та А.Вощинкін в складі Слобідського райкому КП/бД. В червні 1922 року в осередку було вже 9 комуністів. Осередок розгорнув роботу серед робітників- залізничників і службовців станції Дарниця та залізничних майсте­рень./ На початку 1922 року тут працювало 552 чоловіка/. Головне в роботі ооередка І мобілізація робітників і службовців на відбудову іруйнованого господарства, підняття продуктивності праці й укріплен ія трудової дисципліни.

>0/ З них 17 робітників./Див. ПАКО КПУ, ф.9976, оп.І,спр.І.арк.36/ Ц/.В.І.Деиін, Ч-вори, т.ЗЗ, стор.20*

>2/ Див."Коммуниотическая мисль", №4/16/ за 1922 рік .Додаток П, І таблиця Ш та "Пролетарская правда" 3 червня 1922 року.

)3/ Див."Коммуниот" 4 та 21 серпня 1920 року-ж» 5 липня 1921 року.

«4/ ПАКО КПУ, ф.9976,оп.І, спр.2, арк.І.


Комуністі виотупали з доповідям! перед робітниками, роз"яоню- івали політику партії, міжнародне становище, проводили передплату на пролетарську пресу, залучали населення до учаоті в суботник ах і не­дільниках, вивчали іоторі*#ИШ, приймали заходи до поотачання робіт­ників продовольством, боролись з спекулянтами, хабарниками, п'яниця­ми, контролювали діяльність радянського апарату, органів міліції то­що. В звіті секретаря Слобідського райкому на початку 1922 року вка­зано, що комосередок станції Дарниця працює реіулярно і енергійно проводить роботу серед робітників.⁵⁵/

Напружена праця колективу дала можливість довести вантажообсяг станції Дарниця в 1922 році до 23,3 тисяч тонн⁵⁵'В тяжких умовах гос родарчоі розрухи це була значна трудова перемога.

Осередок Холодильника - виник в травні чи в червні 1922 року. До цього чаоу комуністи Холодильника входили до складу партосередку станції Дарниця. Головним завданням комуністи вважали найшвидшу від­будову холодильника та бойні, зруйнованих під час громадянської вій­ни в червні 1920 року.

І грудня 1920 року почалися відбудовчі роботи. Недостача кваліфікова них кадрів, інструменту, транспорту,нерегулярне постачання робітни­ків продовольством і заробітною платою не перешкодили дійсним героям праці під керівництвом комуніотів М.Я.Кувнарського, В.С.Саламанова, І.А.Емховича та інших відбудувати цей найважливіший об"вкт. В листо- паді 1921 року почала працювати холодильна установка, в грудні - холодильник прийняв вже 12000 м"ясних вантажів, а в жовтні 1922 року мчали працювати скотобойня і кишковий завод утільсировини.⁵'/

>5/ ПАКО КПУ, ф.9976,оп.І,опр.2,арк.7,8,І6-ов. та ПАЧ0 КПУ,ф.5,оп.І, І спр.109,арк.14,І8.

>6/ Див."Статистика Украинн",аер ЛУ.т.П.Внп.ПГСтатистжка транспорте . 1 ж связи" Х.І925, стер.ЗЗь-345/П1драхунок автора/.

І7/ Див."Журнал Киевокого губернокого 8Кономоовещания'^,.І922₁ ЛІ/3/ І стцр.80-82;"Пролетарокая правда",26 листопада,! грудня 1922 р.


17 грудня 1922 року сотні трудящих в Дарницькому театрі шанува­ли героїв праці;6.6.Крижанівоького, за проектом якого відбудовано Госхладобойню, комуністів П.А.Емховича, В.С.Саламанова та безпартій­них тт.Божка, Пащенка, Гаврилгака.⁵®/

В тяжких умовах жили та працювали робітники: не було гуртожит­ку, спецодягу, жили в землянках. Але це не перешкоджало робітникам показувати зразки справжнього трудового героїзму.Тільки в грудні 1922 року вони перенесли на своїх плечах 100 тисяч пудів м"яса."0сь, де справжні герої праці, які щоденною важкою працею відбудовують дер- жавне господарство", - відзначала преса⁵®/

Осередок 49-го Дарницького фанерного заводу⁶⁰/ ^3X6 *^снУ^вав на початку 1921 року. На початок 1922 року на заводі працювало 105 чоло­вік, а комосередек нараховував лише 4-5 комуністів,⁶*/але.не зважаючи на малочисленн і сть, в і н розгорнув велику організаційну та політмасову роботу серед робітниківЛСомуністи організовували недільники по від­будові заводу / повністю він став до ладу 29 жовтня 1922 року бо­ролися за збільшення продуктивності праці, за зміцнення трудової ди­сципліни, за збереження державного майна, брали участь у вилученні церковних цінностей, виступали перед робітниками з доповідями по на­ціональному питанню, НЕП"у, про роль та завдання профспілок, проводи­ли активну роботу серед комсомольців, вивчали історію РКП/б/, система­тично займалися політосвітою серед робітників, допомагали і контро­лювали роботу культкомісії в справі організації школи для неписьмен- іих, бібліотеки, клубу тощо.

58/ Див."Журнал Киовского губсрпокого окопомо осеїнами**,ІОНіі/у атрг. 00*33,"Пролетарская правда" 21 грудня 1922 року.

59/ Т а м ж е, І січня 1923 року

>0/ До 1923 року він мав назву "49-й Дарницький фанерний завод,а з 1923 року -"Дарницький фанерний завод І 12 імені Жовтневої революції".

>1/ПАКО КПУ, ф.9976, оп.І, оцр.З, арк.12.

Ї2/ Див."Пролетарская правда" 2 листопада 1922 року.

В звіті секретаря Слобідського райкому підкре слюється,щв_(/осере­док фанерного заводу добре підтримує зв"язок з масами* ч 1 *наотрій робітників тут ... порівняно задовільний".

[ Велику роботу проводили також осередки Радянської лікарні та Артполігону.

В травні чи червні 1922 року райком створив об"єднаний комосе редок Дніпрозаводів механічної обробки деревини, куди ввійшли кому­ністи, які працювали на 49-му Фанерному та 47-му Лісопильному заво­дах М.Д.Алексеєв, С.П. Ніколаєв, І .Сосман, Цалкін, Рудницький та ін­ші *

Комуністи, крім своїх місцевих питань, зв"язаних з виробництвом І побутом, обговорювали також великі й важливі державні проблеми внутрішнього і міжнародного життя, як НЕП, Генуезька та Вашингтон­ська конференції, економічний стан республіки, профспілки,робітничий клас і завдання партії, господарча політика партії, рішення вищих партійних і радянських органів, з"!здів партії та з"!здів Рад,првво- Кили велику роботу з комуністичного виховання трудящих.

Відбудовний період був не простим відновленням продуктивних сил. Він був разом з тим періодом становлення і розвитку нових виробничих відносин, нових норм поведінки, традицій, звичок людей, росту їх ідейного гарту.

Так, серед робітників Фанерного заводу, заміоть старого ролігійного обряду хрещення, виник новий комуністичний обряд"Краснне звезда- в". Це проходило так: новонароджений одержував подарунок - зірку, а Ьтьки - грамоту, де сказано:"ПривІтаючи свого нового члена, загаль- В вбори/ Цеху, будинку чи району/ приймають його в нове середовище і дають йому ім"я Володимир, яке носить найволичиімй борець за визволення трудящих - Ульянов-Ленін. Праця і боротьба для нового члена

н життєвою шкодою, а з"єднаній залізною спайкою робітничий клас

71

буде його родинвю." Або батько дитини приймав наказ від партійного і комсомольського есередка, вбирався попечитель / - ниця/ дитини. На«включення батько давав клятву такого змістуВіддаю свою дитину та прилучДю її з пелюшок до робітничо! родини і бахаю, щоб в майбут­ньому вона виправдала своє ім"я "Октябрина". Це ім"я зв"язано з рево­люційними подіями, які відбулися в жовтні місяці і заклали основі соціалізму. Хай моя дитина йде по цьому шляху

Аналізуючи діяльність комуністів Слобідського району, бачим, що безпосередніми натхненниками і організаторами боротьби за відбудо­ву промисловості були виробничі партійні осередки. В 1922 реці на іолі осередків Слобідських та Дарницьких підприємств стояли здебіль­шого підготовлені і досвідчені керівники/ на Фанерному заводі М.Д. Ілексеєв і С.П.Ніколаев, в лікарні - активістка з жінвідділу Ф.О. Іранська,на Холодильнику - голова місцевкому В.С.Саламанов/ всі во­їн члени парті! з 1917 року/, через яких партосередки здійснювали ів"язок з безпартійними робітниками.

Авторитет осередків дедалі більше зростав завдяки самовідданій іраці комуністів, які виступали ініціаторами боротьби за підвищення іроодктивнвсті праці і зниження собівартості промислової продукції, іула заспівувачами передових починань на виробництві.

В осередках регулярно проводились партійні збори. На обгеворення виносилися найважливіші виробничі і політичні питання, доповіді керівних працівників райкому і рядових членів партії. Позитивну роль Ідігравало те, що відповідальні партійні працівники прикріплювалися о виробничих осередків і на них накладалися конкретні обов'язки: дочитати популярний курс лекцій, роз'яснювати найважливіші нєстанови

З/ І Нролетарокая правда" 16 жовтня 1923 р.


партії і уряду, добиватися, щоб питання, які хвилюють людей,обов"яз- ково обговорювались на зборах партосередку, вести систематичну агіта­цію серед безпартійних. Так, всі члени Слобідського райкому були за­кріплені за осередками: М.А.Гольденбергі С.В.Хотульов - за осередком Канерного заводу, О.П.Ферліовський - за осередком станції Дарниця, Д.Й.Юзефович - за осередком Радянськоі лікарні, В.К.Ларін - за осе­редком 47-го Лісопильного заводу.'

Організаційно-партійна робота органічно поєднувалася з політико- виховною: регулярні виступи комуністів перед робітниками, чистки лек- дій, роз"яснювальна робота тощо. Все це сприяло підвищенню авторитету комуністів і зростанню їх впливу на безпартійних.

Ось чому Дарницькі робітники і службовці обрали своїми депута­тами до Київської міськради / березень 1922 року/ більшість комуніс­тів. Так, від Микільсько-Слобідського Лісопильного заводу та першої лісорозробки обрано комуністів М.А. Гольденберга і 0.П. Ферліенського,

(V

іід 49-го Фанерного заводу та 47-го Лісопильного заводу - комуністів .Ц. Ніколаєва та інші.®®'

Таку ж високу політичну свідоміоть проявили трудящі Дарниці. рішуче засудивши контрреволюційну партію есерів під час процесу над нею в 1922 році. Шостого червня 1922 року збори комуністів та безпартійних Слобідського району прийняли резолюцію: "Партія, яка називає вбе соціалістичною і революційною, на ділі є лютий ворог робітників селян, і пролетарська революція повинна жоротоко покарати зрадників вбітників і селян-есерів"/ А 19 серпня 1922 року трудящі-дарничани вдіолали листа В.І.Леніну:

"Від трудящих селища Дарниця Меокевоько-Кнвва-Веронезько! заліз- щі. Москва, Голові Раднаркому товаришеві Леніну. І

н ПАЧО К11У, ф.5, оп.І, опр.І09, арк.2 І/ Див."Пролетарокая правда", 10 та 14 березня 1922 ржу. І ЯМ.ІІАКО КПУ, ф.9976, оп.І, опр.І, арк.38.


І Сільрада, збори службовців, мастерових і робітників селища Дар­ниця Московсько-Киево-Воронезькоі залізниці шлють свій палкий проле­тарський привіт вождеві світової революції і бажають найшвидшого оду- Іання. Збори заявляють про свою непохитність, революційну стійкість і відданість інтересам пролетарського класу. Збори таврують ганьбою винуватців громадського кровопролиття - есерів, які заслужили належ- яу кару від караючої руки пролетарського суду.

Голова виконкому і місцевкому станції Дарни­ця, Московсько-ЙИево-Воронезької залізниці Дударєв".⁶⁷/

В червні 1922 року обрано останній склад Слобідського райкому Ш/бД: І .Фрід/секретар/,Л.Ю.йзефович, В.С.Саламанов/члени/, І.Р.Дударев, С. Ніколаєв / кандидати/./ Останнім секретарем Слобідського комітету з липня 1922 раку до його ліквідації восени 1922 року був [.іи.Юзефович/.

Велику роботу проводили комуністи Слобідського району серед масових організацій трудящих - комсомолу, профспілок, сільрад.

На початку 1921 року у Слобідському районі налічувалось 90 ком- сомольців, з них 85 робітників. Комсомольці проводили велику культурну роботу в районі, відкрили школу грамоти, приймали участь у недільниках. Кращим комсомольським осередком був ооередок Фанерного заводу молодий, здоровий ооередок, який працює з енергією".®®/

Комсомольці були активними помічниками комуністів, самовідданою

працею запалювали неопілкову молодь, згуртовували її навколо партійних і комсомольських осередків, брали активну участь в організації і проведенні політико-виховної роботи серед населення, у суботниках та недільниках. При всіх комсомольських осередках були організовані біб* К —

і7/ "Ленін і український народ", К.,1970, стор. 154 . >8/ "Коммуниот" 6 лютого, 10 липня 1921 року.


І У опоТИ роботі партійні організації опирались на профспілки,які ІИІДяували десятки тисяч безпартійних робітників і службовців. Партії Иш/шш профспілковий апарат шляхом збільшення в ньому партійного Іроі/іарку. Так, керівником профспілки *ашзриого заводу був комуніст С.Л. Ніколаев, холодильника - комуніст В.С.Саламанов, голова місцевкому ствиції Дарниця - комуністка М.М. Маковська/ вона ж і секретар комсоо-рвдку см/щії Дарниця/, профспілками Лісопильних заводів керували комуністи Музиченко та Гостомельський. Преса відмічала, що "завкоми Дарницьких підприємств цілком комуністичні і вплив партії на робіт­ник і н дуже великий'.'

Профспілки рсгулішзали взаємовідносини між робітниками та адміні­страцією, обмежували свавілля непманів, дбали про житлові умови,опла­ту та умови праці робітників, про опецодяг, їдальні, гуртожитки, про Відпочинок трудящих. Щ'їик, в травні 1923 року в Дарниці був відкритий перший будинок відпочинку для р обіттник ів -зал зничник і в, де в кожну зміну відпочивало 60 чоловік.⁷³/

Поруч з своїми батьками, чоловіками, братами будували нове жаття Дарницькі робітниці-жінки. 8 березня 1923 року в день жінок трудова ■рнхця організувала вшанування героїнь праці: комуністки Уланської, Гріцкеиич, Шахнович, КолесніковоІ та Стрепетової. На закінчення було Оставлено о пектакль "Комуністка",⁷'*' Преса відмітила як знаменний ІМт, притягання жінок до виробництва, до станка. Першою жінкою в (ірниці, яка змінила плаття на шкіряний фартух, була 18-річна комсо­молка С.Р.ВІзвроька - токар Дарницьких залізничних майстерень,учениця пірого робітника Т,0,Оухомліиова,Делегатом на УШ з"1зд Рад Київщини

Ш "Иролетарскцн правда" 1 лютого 1923 року.

%/ Наприклад, про діяльність КоміоII охорони праці Фанерного заводу І І І92Б році дивиоь ПДА1Р УР0Р,ф,3467,оп.І,оир.365,арк«6,

Щ "Иролвтарокая иравда" 6 червня 1923 року/ також ПДАХР УРСР,ф.3467,| Кой,І, Ойр.368, М()К.6/. ¹

И Шролза'йрокая правда" 25 березня 1923 року.


І У опоТИ роботі партійні організації опирались на профспілки,які ІИІДяували десятки тисяч безпартійних робітників і службовців. Партії Иш/шш профспілковий апарат шляхом збільшення в ньому партійного Іроі/іарку. Так, керівником профспілки *ашзриого заводу був комуніст С.Л.НІколаеяДолодильника- комуніст В.С.Саламанов, голова місцевкому ствиці! Дарниця- комуністка М.М. Маковська/ вона ж і секретар ком- оо-рвдку см/щії Дарниця/, профспілками Лісопильних заводів керували комуністи музиченко та Гоотомельський. Преса відмічала, що"завкоми Дарницьких підприємств цілком комуністичні і вплив партії на робіт­ник і н дуже великий'.'

І Профспілки рсгулішзали взаємовідносини між робітниками та адміні­страцією, обмежували свавілля непманів, дбали про житлові умови,опла­ту та умови праці робітників, про опецодяг, їдальні, гуртожитки, про Відпочинок трудящих. Щ'їик, в травні 1923 року в Дарниці був відкри- № пірший будинок відпочинку для р об 1 тник і її -зал 1зничник і в, де в кожну зміну відпочивало 60 чоловік.⁷³/

Поруч з своїми батьками, чоловіками, братами будували нове жаття ОДницькі робітниці-жінки. 8 березня 1923 року в день жінок трудова ■рнхця організувала вшанування героїнь праці: комуністки Уланської, Гріцкеиич, Шахнович, КолесніковоІ та Стрепетової. На закінчення було Оставлено о пектакль "Комуністка",⁷'*' Преса відмітила як знаменний ІМт, притягання жінок до виробництва, до станка. Першою жінкою в (ірниці, яка змінила плаття на шкіряний фартух, була 18-річна комсо­молка С.Р.ВІзвроька - токар Дарницьких залізничних майстерень,учениця пірого робітника Т,0,Оухомліиова,Делегатом на УШ з"1зд Рад Київщини

Ш "Иролетарскцн правда" 1 лютого 1923 року.

%/ Наприклад, про діяльність КоміоII охорони праці Фанерного заводу І І І92Б році дивиоь ПДА1Р УР0Р,ф,3467,оп.І,оир.365,арк«6,

Щ "Иролвтарокая иравда" 6 червня 1923 року/ також ПДАХР УРСР,ф.3467,| Кой,І, Ойр.368, М()К.6/. ¹

И Шролза'йрокая правда" 25 березня 1923 року.


76

Я квітень 1925 року/ Дарницькі робітники обрали робітницю К.М.Слязь-

IV

Відбудова народного господарства проходила в складнях внутрішніх Я§вн1ан& політичних умовах. Вороги не втрачали надії повалити Ра- вяаьху вдалу. Англія в травні 1923 року пред"явнда Радянському Союзу зухвалий ультиматум Керзона. В цей жв час в інших капіталістичних країнах розгочулася палена антирадянська кампанія. У відповідь на кодшшні збори членів профспілок Дарницьких лісопильних заводів Щійвяли постанову: " Кожному робітникові на протязі тижня вступити | "Товариство друзів Воадухофлоту" з внеском 2 крб. золотом. Вжкжакаті крез газету "Цролетарская правда" робітників 1 службовців"Укра!н- Ііау", Дарницького Фанерного, 10 та II лісозаводів, І-щу обозну дара- Уооробну фабрику 1 І -й набережний куст - наслідувати нашому прикда-

І Славною традицією стали зустрічі Дарницьких робітнжів з воіна- 3 Червоної Армії. В липні 1923 року робітника Холодильника приймали |оеЗе курсантів з Одеси. В прийнятій постанов) робітники обіцяли при-] ■о> т відбудову промисловості, а курсанти обіцяли стояти міцно на

|к$окі мірної праці робітників і селян

ІЧарвоноарміІцІ зведеного артдивізіону влітку 1933 року вастува- В І доповідями, ставили спектаклі для робітників фанерного заводу, щЬ&даюл, - як відмічала преса, - тісної спайка з робітниками".

!

И "Цролетарская правда" І травня 1925 року* К0ДА,ф*МІ®»оаЛ» В.опр.1134, арк.йо9.

И "Иролвтарокая правда" ЗО вересня 1983 року.

Там ж є, 12 липня 1988 року»

"Красная армая" 26 липня 1923 року*

Незабутньою подією в житті дарничан була зустріч робітників з Черво­ними козаками 45 дивізії в серпні 1923 рокуР' -

Велику роботу проводили комуністи в Дарницькій сільраді. За час 1922-4925 років сільрадою керували комуністи Дударев І.Р., Лакиза Є.Д.,| Харчук П.Б., Паскарь С.В.

Майже третина з 25 депутатів Дарницької сільради, обраної в листопаді 1922 року \ були комуністи.®⁰/

Праця Дарницького с ільвиконкому одержала високу оцінку на прод- }"ІздІ Микільсько-Слобідської волості у вересні 1922 року, в резолю- Ш якого вказано, що"прикладом для сільрад є Дарницький сільвикон- іом".⁸¹/

Виконуючи волю комуністів і всіх трудящих Микільсько-Слобідської юлості, волосний з"їзд Рад в листопаді 1922 раку надіслав телеграму 1.1 Леніну: "Ми, делегати з"їзду Рад Микільсько-Слобідської волості і радістю і захопленням вітаємо Вате повернення до роботи. Маючи у но-| юобраних Радах волості тільки членів Комуністичної партії та незамож- ;ого селянства, тримаємо твердо всі завоювання пролетарської револю- ,ії. З Вами разом переможе$8|гВ<$§іЙ$!у, відбудуємо промисловість, сіль- ьке господарство країни, Червоній Армії створимо умови для перемоги ад міжнародною контрреволюцією та вітчизняними бандами .Клянемося ути вірними до кінця Жовтневій революції, 5-і роковини якої свят- Іємо.

і Президія. Голова з"їзду Дроботун".®/

І За час І92І-І925 рр. Дарницька, Кухмістерсько-Слобідоька та інші Ільради розгорнули серед робІТНИКІВі службовців і селян велику госпо-

У і Пролетарская правда" 12 серпня 1923 р.

і Ч0ДА,ф.Р-2І, оп.І, спр.І24, арк. 77.

/Там же, спр.239, арк. 251 зв.

/'■."Ленін 1 український народ",К.,І970, стор.285.


дарчо -органі зад і йну та культурно-виховну діяльніоть.

І Перш за все сільради переселили робітників з халупу та бараків і дачі приватних осіб, які чинила опір, бійки, скандали. На допомогу робітникам прийшов пролетарський суд. Газета" Пролетарская правда" пизала: "У Дарницьких робітників одна зброя проти скажених дачевлас- ників - нарсуди. Літом їх треба приблизити до Дарниці, розгляд справ треба прискорити"

Сільради вели нещадну боротьбу з куркулями, бандитами, спекулян- тами-непманами, порушниками громадського порядку, всіляко укріплюва­ли диктатуру пролетаріату, соціаілістичну законність.

Велику роботу проведено по наданню допомоги голодуючим, органі­зовано профспілки, кооперативи. Сільради відремонтували пошту та те- ітр, відкрили клуб, амбулаторії, курси лікнепу, ветеринарний пункт, іазні, провели електрифікацію. Збудовано нові колодязі, організовано Щгомогу безпритульним дітям, читання доповідей серед населення та $агато іншого./

Серед обраних в 1925 році 125 депутатів шести сільрад Лівобереж- іої частини Києва / Микільсько-Слобідська, Воскресенсько-Слобідська, Кухмістероько-Слобідська, Дарницька, Позняківська і Осокорківська/, робітників та незаможних селян - 64%, середняків - 16$, службовців- В,4%, червоноармійців - 1,6%, тобто більшість складали робітники та таможні селяни. Значно збільшився в цих сільрадах прошарок комуніс-| •ів. Якщо в 1922 році було щооь з 10 комуністів, то в 1925 - 21, з Іжх в Дарницькій сільраді - ї-4.®⁵/

Щ І Пролетарская правда" 9 травня 1925 р.

Ц/ Про діялбніоть сільрад,див.ЧОдА,ф.Р-<,І,оп.І ,опр.239,арк.І5о-І57»в|

1 254; К0ДА,ф.Р-ІІ 2,оп.І,спр.745,арк.І5-І6;спр.876,арк.41,5;

Гф.Р-І'Л .оп.І ,апр.4,арк.68 та газ. "Пролетарская правда"23 жовтня І924року,8 квітня І925р.;ф.Р-ІЗі2,опЛ,спр.2

■8® .Р -II2, оп. І, о пр. 745, арк. 29зв.ЗО, ЗІ >/Мия і льс ьк о -С лоб 1 де ька/; І ф.Р-112,оп.І,спр.ІІ27,арк.4І/Воокрвсвноько-Слобідська сільрада/

•5/ Підраховано автором за матеріалом КСЩА, .Р-121 ,оп.1 ,сар.1127, К арк. 41.


Восени 1922 року Остерський повітовий комітет КП/бД домігся дереходу Слобідського райкому до Остерського повіткому. Слобідський райком КП/б/У Київського повіткому перестав існувати, а всі комосе- зедки увійшли до Микільсько-Слобідського волпарткому

В зв"язку з тим, що в 1923 році проводилася адміністративна ре форма і замість повітів та волостей були утворені округи та райони, всі комосередки Дарниці та Слобідок в 1923 році ввійшли до складу Броварського райкому КП/бД. За рішенням Раднаркому УРСР від 12 жовтня та Київського губвиконкому від 27 жовтня 1923 року Дарниця і Слобідки були включені в межі Києва.®⁷/Після цього, наприкінці 1923 року, або [а початку 1924-го, комосередки Дарниці» і Кухмістерської Слобідки Шириш до окладу Деміївського райкому міста Києва/ Передмістної Слобідки - до Ленінського/ Печерського/ району м .Києва, Микільсшої Слобідки та інші осталися в складі Броварського райкому,

1923 рік став переломним у відбудові промисловості та зростанні лав робітничого класу Києва. Чисельність робітників збільшилася з 42 тисяч в 1920 році до 45,7 тисяч у 1923 році. В 1924-1925 роках робітники Києва досягли великих успіхів в боротьбі за відбудову промисловості. Тільки за 1924 рік державна промисловість Києва виросла на Щ, кооперативна - на 130$, а приватна - лише на 4,5.®/

Успіхи трудящих були затьмарені страшним горем - смертю Б.І .Ле- іна.У траурні оічневі дні 1924 року, коли радянський народ провод­ив в останню путь свого любимого вождя і вчителя, - з великою силою роявилась політична зрілість комуністів і широких верств безпартій-

их трудящих Київщини, їх згуртованість навколо партії.Залізничники І

щ У Пролетарская правда" 1 лютого 1923 року.

7І Див. КОДА, ф.Р-112, оп.І, спр.509,арк.?2. 8/ Див."Пролетарокая правда" 4 березня 1924 року.

/"Історія міот і сіл УРСР.Київ",К.,1968, стор.302.

■аряиці разом з усім радянським народом схвильовані страшною звіст­кою, дібрались на траурний мітинг.Вони відмічали колосальну роль Ілліча для пролетарської революції ."Зіяємо біль ового оерця, - гово­рять вони, - і підемо непохитно вперед по шляху В.І.Леніна".В прийня­тій резолюції по доповіді т.Корченка робітники клялился повністю ви­конати заповіти Ілліча, тіоніше згуртуватися навколо РКП/б/.⁹®/

Голова завкому Фанерного заводу Ніколаев С.ІІ. на 1-й безпартій­ній робітничій конференції Деміївоького району /березень 1924 р./ підкреслював, що робітники заводу зустріли звістку про смерть вождя не розгубленістю, не панікою, а бажанням вотупити до лав партії і ще тісніше згуртуватися навколо неї. На кінець березня 1924 року 210 робітників району по ленінському призову вступили до лав Комуністич- ЮїРпартІІ, а по Києву було подано 3270 заяв.⁹*/

17 листопада 1925 року Дарницькі трудящі відкрили пам"ятник В.І. ієніну в селі Кухмістероька Слобідка. Це була хвилююча сторінка все- Во'дної Ленініани, перший пам"ятник вождеві на Лівобережжі Києва. З Ленінські дні 1925 року 18 комсомольців, 15 робітників від верста­ту, 28 кандидатів партії з Дарницьких залізничних майстерень, депо Сиїв-П, деревообробної фабрики та інших підприємств були прийняті до ЯШ/б/.⁹³/

І ДемІІвський район / в тому чиолі і Дарниця/ був розташований далеко від центра міста. В районі не вистачало культурних сил, не було ВИШ"Ів,населення району мало низький загально-освітній, культур­ній та політичний рівень. Тому одним з головних завдань комуністів шйону, як підкреолював П.ІІ.Поотишев на 1-й партконференціІ деміїв- іького району вооени 1925 року - була підготовка партійного активу з ■бітників .⁹⁴/

Ь/ "БільшовикІ 27 січня;"ііролетарокая правда" 7 лютого 1924 р.

Ш "Пролетарокая правда" 20, ЗО березня 1924 р. В/1 Т а м же, 10 листопада 1925 року. 0/'Т а м же, 24 оічня 1925 року, і/ Т а м же, 11 листопада 1925 року.


- 81 - ■р £ цьсщу напрямку зробили Дарницькі комуніоті /імиїїій ма- ІІІ%ч)%Рудь в&ріс з рядового робітника Фанерного заводу до секре- : заводського партосередку • Пропагандистом на Фанерному заводі іЦроо 1 шк -комун і от ііченко, а в залізничних майстернях - Иас&дьов вгенхо.

■ Ьжектдвндмк пропнг&ндастамі і агітаторами буди газеті дарниць- зал 1 знічних і в "Молот" та Фанерного заводу "Дущилка" арницьк і залізничники взяли шефство над селом Бортничі, а робітник* Фанерки - гадом Вербаченці Шевченківського округу. Незаможник* та молодь о&ерхаї»! від робітників книжки, газета, папір, канцелярські при- ВІшість церкві, вся громада потягла до хати-чнтальні",- каза- к цржіх&вш до Фанерного заводу

Ц аередмістній Слобідці велкку політнко-виховну роботу проводів еер«док Чїтрсймостау 8 комуністів/, якій був організовані в І 1924 р. і входів до складу другого куща ленінського райкому і мЛСівва. Комуніста взялж під свій вшшв робітниче населення Юсі. Відкрили клуб, засоду» вісту пали перед населенням з доповід- сиектаклЕіїн, організували випуск газетТолос рабочей Слободки" Ш Невпинно зростала кількість комуністів* Так, в 1922 році ко Гів на станції ДарнжцяУбуло 7-8, а в 1925 році -в залізничних еернях - 49 В 1925 році партосередок майстерень розділився на кредкн: залізничних майстерень 1 станції Дарннц$/.®/в 1922 ро- мередду Фанерного заводу входило 4-5 комуністів, а в 1925 році За цей час секретарями осередку були ттексеав,Сцрогіс,Гоид- ІМІ0ИТ&, Кахновжч І«, иельніков. На І серпня 1925 року в Ден! І в * районі нараховувалось 575 комуністів, а на І листопада - виє

Іолетарская правда" 16 січня 1925 року* *м 1 е, 3 січня, 16 червня 1925 року, м І е, 16 березня 1925 рску*

же, 21 березня ,30 серпня 1925 року*


Багато в цьому напрямку зробили Дарницькі комуністи.%ашвй-ма-


тро» М.О.Рудь виріо з рядового робітника Фанерного заводу до секре­таря заводського партосередку. Пропагандистом на Фанерному заводі став робітник-комуніст ІОщенкЩ а в залізничних майстернях - Масальов ІІСлютенко./

Колективними пропагандистами і агітаторами були газети Дарниць­ких залізничників"Молот" та Фанерного заводу"Лущилка". Дарницькі за­лізничники взяли шефство над селом Бортничі, а робітники Фанерки - [над селом Щербаченці Шевченківського округу. Незаможники та молодь села одержали від робітників книжки, газети, папір, канцелярські при­виддя. "Замість церкви, вся громада потягла до хати-читальні",- каза­ли селяни, приїхавши до Фанерного заводу.⁹®/

і $ Ца Передмістній Слобідці велику політико-виховну роботу проводив партосередок "Стрсймоста"/ 8 комуністів/, який був організованій в жовтні 1924 р. і входив до окладу другого куща ленінського райкому КП/бД м.Киева. Комуністи взяли під свій вплив робітниче населення Слобідки. Відкрили клуб, школу, виступали перед населенням з доповід- дями, спектаклями, організували випуск газет'Толоо_рабочей Слободки" вощо⁹'''/. Невпинно зростала кількість комуністів. Так, в 1922 році ко-

У> 6 сїЛруАІ \ ТІ МІХ-и. )

муністів на станції ДарницяУбуло 7-в, а в 1925 році залізничних •майстернях - 49//В 1925 році партосередок майстерень розділився на два осередки: залізничних майотерень і станції Дарнніщ/./в 1922 ро­ці до осередку Фанерного заводу входило 4-5 комуністів, а в 1925 році - 25. За цей час секретарями осередку були тт. Алековбв,Спрогіс,Гонд- лях, Веліонта, Шахнович І., Мельніков. На I серпня 1925 року в Деміїв-

ському районі нараховувалось 575 комуністів, а на І листопада - вже В—

95/ "Пролетарская правда" 16 оічня 1925 року. 16/ Т а м ж е, 3 січня, 16 червня 1925 року. |7/ Там ж е, 16 березня 1925 року. ІВ/ Т а м ж е, 21 березня ,30 оерпня 1925 року.


ІІ800 комуністів 1 750 комсомольців."/

Ленінський призов значно збільшив питому вагу робітників-коаду- I ністів в партійній організації Київщини і в Деміївскькому районі зоккрема. Внаслідок кількісного зростання партійних організацій, підвищилась авангардна роль комуністів на виробництві, поліпшився розподіл партійних сил. Кращих робітників та службовців Дарницьких підприємств;! ЇРабічева, Гондляха, Візерського, Веліонта, Мельнікова, Кисломеда, І Селіцького, Моршньова та інших було обрано членами Деміївського райкому партії.*®®'

Наприкінці відбудовчого періоду трудівники Дарниці під проводом І комуністів відбудували останні з зруйнованих об"вктів під час грома- ■дянської війни: в 1924 році відбудовано Лісопильний завод"Стройпуть" і/колишній Поліщука/, Н всько-Броварську залізничну дільницю М/Слобідка-Бровари/. З цього приводу газета"Пролетарская правда? гписала: " Треба підтримату жменьку трудівників.Київський іубвиконком І повинен підтримати підприємство, яке сприяє розвитку промислового ■життя районів, прилеглих до Києва."*®2/

А в травні 1925 рску були відбудовані останні з зруйнованих мос-| Ітів- Ланцюговий / імені Є.Б.Бош/ та Русанівський і значно поліпшився |зв"язок Дарниці і Слобідок з Києвом.*®®/

З року в рік відбудовані підприємства набирали сили, збільшувавші ; випуск продукції. В 1922 році на Держхолодильнику та бойні працювало 1200 робітників, а в 1925 році - 385 1 за рік випускалося продукції ■майже на І мільйон карбованців.*®⁴/

І99/ "Пролетарська правда" ЗО серпня,І листопада 1925 року. ■00/ І а м ж е, І листопада 1925 року. ІІ0І/ Там ж е, 8 серпня 1924 року. |1р2/ Там ж е, 2 грудня 1924 року.

■03/ Там ж е, 15 травня 1925 року.

И04/ КОДА,ф.Р-112,оп.І,спр.745,арк.І5 та Довідник ПСУ "Київська округа" Х.,1926, стор.39.


[ На Фанерному заводі відповідно - 100 1 150, а продукції за рік | райже на півмільйона карбованці в. *

Ійпуск продукції на заводі невпинно зроотав.Де видно з таблиці:*®®/

Р і к

Випуск фанери

10 куб. метрів 144 | 216 " 367 ! 400 1

Жовтень 1922 Травень 1923 Довтень 1923 Травень 1924 Вересень 1924

Таким чином, за два роки після відбудови заводу.випуск продукції

виріс у 40 разів. Це була велика трудова перемога усього колективу,

керованого комуністами. Поруч зі збільшенням валової продукції зростали

і якісні показники виробництва. Так, ри І куб.метр фанери

в 1924 році

І/ утримання робітничої сили І і службовців приходилось

2/{Палива

З/; Середня продуктивність праці

І Робітники з гордістю заявляли:"Наша фанера - почесна гостя не кльки на ринку СРСР.І в Лондоні її дуже поважають".*®®/

І Здійснюючи ленінські ідеї про культурну революцію,партійні орга- ніеації Дарниці приділяли велику увагу розгортанню сітки культурно- зсвітніх закладів в районі. Якщо до Жовтневої революції тут було де­кілька учбових закладів, то в 1923 році в Дарниці і Слобідках вже пра­цювало 7 єдиних трудових шкіл,*®®/ /4 українських і 3 російських/, робітничий театр, бібліотеки, хати-читальні.

05/ Довідник ПСУ "Київська округа"Д.,1926, отор.39.

06/ Составлено нами за матеріалами ЦДА1Р,ф.3467, оп.2,спр.74,арк.34зв,| та газ."Пролетарская правда" 22 жовтня 1924 р.

7/ За газетою "Пролетарская правда" 22 жовтня 1924 р. в/ Там ж і ІЗ грудня 1923 раку, і/ Шіан-справочник г.Киева 1923 года" К.,І923, стор.239.


Велика увага приділялась ліквідації неписьменності та малопись- менності серед дорослих. Створювалися спеціальні школи й пункти /лік­непи/ в Дарниці, Кухмістерській Слобідці та інших селищах,кількість яких з кожним роком зростала.

Трудовий іероїзм та революційний ентузіазм робітничого класу, керівництво Комуністичної партії забезпечили відбудову господарства та культури Лівобережної частини Києва. До II з "їзду КП/бД та ХІ7 з"їзду БКЦ/б/, Дарницька партійна організація прийшла зміцнілою,за­гартованою і,ідучи в ногу з усією партією, зробила і свій посильній внесок у відбудову народного господарства Країни Рад.