І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Сло­бідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст

Вид материала

Документы

Содержание В селах Воскресенська Слобідка, Позняки, Осокора в аві час зартссередків це не було. Адміністративно ці селиш входили до складу Разом з усім радянським народом трудівники Києва та Дарниці рі­шуче вистудили проти намагання імперіалістів спровокувати війну п Не зважаючи на засудження всією партією, Троцькистсько-зіновєв Зб£д£ємо літак імені Сакко і Ванцетті на смерть буржуазні" 2/ Т а | ж е, 20 січшТ» ЗО травня 1928 року. Е "Пролетарська правда" 24 та ЗО серпня 1927 р. На фанерному заводі організували жіночі секції й Трудящі Дарниці в боротьбі за виконання першого п"ятирічного плану/1928-1932 Роки першої п"ятирічкя знаменні гігантоькими історичними зруаен- івями в економічному і політичному житті країни 1 величезними п Робітниця комбінату Н.Калашнікова внесла до фонду оборони 10,а [робітник Сі гадав - 50 карбованців і викликали червоних партизан Див."Дарницький харчовик" 6 вересня 1930 року.

Подобный материал:

• В опросы духовной культуры – исторические науки, 259.57kb.
• План. Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ, 88.34kb.
• Революційно-демократична економічна думка в Україні, 193.39kb.
• В. Д. Бабкін Політологія як наука І навчальна дисципліна, 7022.28kb.
• Проект  стратегії розвитку києва до 2025 року: пропозиції бізнес-асоціацій та неурядових, 364.11kb.
• Пантелеймон куліш, 408.92kb.
• Пошукова робота, 413.81kb.
• Законодавча комісія 1767-1768 рр.: Українські бажання І прагнення, 13057.46kb.
• 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій лю­дині, карається позбавленням, 6079.6kb.
• Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.

ГЛАВА У. Дарницька партійна організація в роки ство­рення соціалістичної економіки /1926- 1932 рр. /

С 1926 по 1932 раки діяльність трудящих Дарницького району під проводом партійної організації, як і всіх трудящих країни, була спря­мована на виконання рішень НУ, ХУ і ХУІ з" їзді в партії, на проведен­ня індустріалізації країні, колективізації сільського господарства, на побудову фундаменту соціалістичної економіки а СРСР. В цей час/1926/ Дарницька партійна організація налічувала більш як 100 комуністів, але партосередки входили до різних районів.Осередки Дарницьких залізничних майстерень, станції дарниця, фанерного заводу, Холодильника, Лісозаводів входили / до квітня 1928 року/ до складу Деміївського / згодом Сталінського/ Райкому КП/бД м.Кжева, осередок Авто гаража імені М.В.Фрунзе / трамвайне депо/ на Манільськії Слобід­ці - до складу Ленінського райкому м.Києва, Манільсько-Слобідській сількомосередак - до складу Броварського райкому КП/бД Київського Окрпарткому. В квітні 1928 року, у зв"язку з розформуванням Сталін­ського району, осередки станції дарниця і залізничних майстерень були підпорядковані Райкому КП/бД Січневого повстання м.Києва / до верес­ня 1930 року/, всі інші осередки - Петрівському Райкому м.Києва.

В селах Воскресенська Слобідка, Позняки, Осокора в аві час зартссередків це не було. Адміністративно ці селиш входили до складу баварського району, а в 1927 - 1930 рр. - Київського району Київсько В акру 17. /

Президія БУПВК і Київський Окрвиконкои на почаяу 1927 року прий шли рішення про остаточне включення селиш Стара та Нова дарвиця.Пе- едмістної, Манільської та Кухмістерської Слобідок до складу міста

І Підрахунок кількості комуністів автора. Крім жазаяих партосеред- I иів, і Дарниці були ще ооередки ари іртаол 1 гоа 1 КВО і при 46-і територіальній дивівії.


86

ШСиева. З 8 березня 1927 року о ільради в цих оелищах розформовано 1 роелища безпосередньо підпорядковані Київській Міськраді

На початку 1926 року промисловість Дарницького району складалася, в §,основному, з підприємств деревообробної та харчової промисловості; Шанерний завод, Лісопильні заводи "Сільгосподар" і "Стройпуть" в Кухмістерській Слобідці, толевий і лбопильний заводи в Манільській рЗлобідці, Холрдильник 1 скотобойня з салотопкою і кишковим заводом, Цтанція Дарниця і Дарницькі залізничні майстерні МКВЗ, Слобідська Кектростанція Окрміськгоспу. В 1925 році всі підприємства району «дали продукції на суму приблизно 2 мільйони крб.®/

X X

X

і Індустріалізація і колективізація країни здійснювались в склад­ній міжнародній і внутрішній обстановці. Імперіалісти намагалися гір­шати, або хоч загальмувати індустріалізацію в нашій країні. Вони від­мовили нам в кредитах і проводили лінів на економічну ізоляцію Радян­ського Союзу. Величезні кошти потрібні для індустріалізації були знай­дені всередині країни, їх джерелами були; режим економії, віднесення Вродуктивності праці, раціоналізація виробництва, зниження собівар­тості продукції, внутрішні позики. Великі трудиоші в розвитку еконо­міки обумовлювалися і техиіко-еиономічною відсталістю народного гос- ■Марства, відсутністю промислового устаткування, недостачею інженер­но-технічних кадрів і кваліфікованих робітників. Великі труднощі стояли в цей чао перед комуністами Дарниці .Район був розташований далеко від міста та райкомів партії, ускладнялося партій не керівництво розвитком народного господарства, крім того, як жазу- імося вище, кількість комуністів Зула невелика, оартосередкн були

V Підраховано автором за матвріадат:П9СВД.0рнланенм и карте про- В шиє ииос та ссср.Вирова Кжая часть^в.М.,1927,ч.і,стр.20є,209- І ч.и,стр.І06.227;-Ьестник Москоьсжо-Киеьо-Ьороаежск

підпорядковані) райкомам, на початку періоду індустріалізації ще не було розв"язане питання про адміністративне підпорядкування селищ.

Партійним організаціям доводилось проводити роботу серед насе­лення/, значну кількість якого складали ремісники і селяни, з низь­ким загально-освітнім рівнем, де великий вплив на населення мала пра­вославна церква,/ на підприємствах району гостра несиача була в ін­женерно -технічних працівниках та в кваліфікованих кадрах робітників ітощо.

Незважаючи на великі труднощі, трудящі Дарниці під проводом пар­тійних організацій, вже в перші роки індустріалізації розгорнули бу­дівництво нових і реконструкцію старих підприємств.Значно збільшили випуск продукції Дарницькі залізничні майстерні. За 1924-25 рік ви­пуск тільки нової продукції дорівнював 164590 крб., в 1926 році в май отернях працювало вже більш як 150 робітників.®/ Одночасно з розвитком підприємств середнього і точного машинобудуван­ня в Києві досить швидкими темпами росте легка, харчова, деревообробна та інші галузі промисловості.

Київський Окрвиконком в 1927-му, а Раднарком УРСР в квітні 1928 року прийняли рішення про збудування на території Дарницького Холодиль вика великого ІиГясокомбінату | для загального піднесення господарства київщини..., иокращеннгваринництва та Інтеноифікації сільського гос- юдарства", а також для "... концентрації всієї боєнської та м"яоови- робничої промисловості на м"яоокомбінаті у Дарниці"...⁷/

І/ Б 1926 році населення Лівобережної частини Києва складало/без Тру- I ханіва остріва/ приблизно 20 тио.чоловік./Підрахунок наш за мате- I ріалами КОДА,ф.Р-112,оп.І,спр.34І4,арк.4,та спр.з376,арк.І7-ав/.

X Треба мати на уваві, що Лівобережні Київські селища на протязі ба- I гатьох отолітть належали Київським монастнрям.В Дарницькому районі > в 1926 році нараховувалося 7-8 церквей.

/ "Вестяик Московско-Киево-Воронежской железной дороги".Курок,1926, І Й6, стор.ЗЗ.

і ММИЦН І ншци*аа |гав|ваш КОДА Ф.Р-112,оп.І,спр.3656,арк.4.

підпорядковані) райкомам, на початку періоду індустріалізації ще не було розв"язане питання про адміністративне підпорядкування селищ.

Партійним організаціям доводилось проводити роботу серед насе­лення/, значну кількість якого складали ремісники і селяни, з низь­ким загально-освітнім рівнем, де великий вплив на населення мала пра­вославна церква,/ на підприємствах району гостра несиача була в ін­женерно -технічних працівниках та в кваліфікованих кадрах робітників ітощо.

Незважаючи на великі труднощі, трудящі Дарниці під проводом пар­тійних організацій, вже в перші роки індустріалізації розгорнули бу­дівництво нових і реконструкцію старих підприємств.Значно збільшили випуск продукції Дарницькі залізничні майстерні. За 1924-25 рік ви­пуск тільки нової продукції дорівнював 164590 крб., в 1926 році в май отернях працювало вже більш як 150 робітників.®/ Одночасно з розвитком підприємств середнього і точного машинобудуван­ня в Києві досить швидкими темпами росте легка, харчова, деревообробна та інші галузі промисловості.

Київський Окрвиконком в 1927-му, а Раднарком УРСР в квітні 1928 року прийняли рішення про збудування на території Дарницького Холодиль вика великого ІиГясокомбінату | для загального піднесення господарства київщини..., иокращеннгваринництва та Інтеноифікації сільського гос- юдарства", а також для "... концентрації всієї боєнської та м"яоови- робничої промисловості на м"яоокомбінаті у Дарниці"...⁷/

І/ Б 1926 році населення Лівобережної частини Києва складало/без Тру- I ханіва остріва/ приблизно 20 тио.чоловік./Підрахунок наш за мате- I ріалами КОДА,ф.Р-112,оп.І,спр.34І4,арк.4,та спр.з376,арк.І7-ав/.

X Треба мати на уваві, що Лівобережні Київські селища на протязі ба- I гатьох отолітть належали Київським монастнрям.В Дарницькому районі > в 1926 році нараховувалося 7-8 церквей.

/ "Вестяик Московско-Киево-Воронежской железной дороги".Курок,1926, І Й6, стор.ЗЗ.

і ММИЦН І ншци*аа |гав|ваш КОДА Ф.Р-112,оп.І,спр.3656,арк.4.

В липні 1928 року почалося будівництво.

Рострою була проблема зв"язку Лівобережних районів з містом. Після відбудови моста імені Є.Б.Бош Ланцюговий/,робітники

Гаражу Мототрамвая імені М.В.Фрунзе в Микільській Слобідці переустат­кували вантажні автомашини для їзди по колії і пустили перший в СРСР мототрамвай по лінії Поштова площа - Міст імені Є.Бот - Передмістна Слобідка - Микільська Слобідка- Дарниця®/.

х х

Імперіалісти намагалися будь-якими засобами зірвати або загаль­мувати соціалістичну індустріалізацію, провокували війну.В травні 1927 року уряд Чемберлена розірвав дипломатичні й торговельні відно­сини Англії з СРСР. Трудящі Києва на багатотисячних мітингах виразили свій гнів і обурювання з приводу цих ганебних провокацій і завірили [Партію та Уряд, що готові відстоювати до останньої краплі крові за­воювання Жовтня .Дарницькі залізничники разом з усіма робітниками та службовцями Київського вузла Мооковсько-Києво-Воронезької залізниці ТШСВз/ заявили: "Наш уряд повинен дати гідну відповідь на провокації англійських твердолобих. Ми впевнені, що пролетарі усього світу з нами" .⁹/

ь Велику роз"яснювальну роботу серед населення розгорнули кому­ністи Дарниці влітку 1927 року в період найбільшого загострення міп- народиої обстановки. Своєрідним оглядом роботи по зміцненню обороно- едатності країни був "Тиждень оборони"/ липень 1927 року/,який прой- иов під гаслом укріплення оборони і господарчого становища республі­ки, зміцнення шефства і з"єднання з Червоною Армією, зростання лав Іооавіахіму.

)/ Дивись | Пролетарську правду" І квітня 1928 р. У Т а м же 29 травня 1927 раку.


Разом з усім радянським народом трудівники Києва та Дарниці рі­шуче вистудили проти намагання імперіалістів спровокувати війну проти ІВРСР на Далекому сході в 1929 році. Робітники автогаражу на Маніль­ській Слобідці з обуренням заявили протест проти дій білокитайських пандитів на Китайсько-Східній залізниці."Ми заявляємо, - говорилося в резолюції, - що по першому заклику Уряду всі підемо зі зброєю в руках яроти імперіалізму". Дарницька фанерка: "Ми, робітники фанерки, вима­гаємо від нашого Уряду рішучих дій, щоб покласти край нечуваним право-) каціям китайських імперіалістів".*®/

? Здійснення індустріалізації зустріло відчайдушний опір не тільки з боку міжнародного імперіалізму. Соціалістичному будівництву намага­лися перешкодити і внутрішні вороги-куркулі, спекулянти-непманн,бур­жуазні специ та інші. Загострення класової боротьби знайшло свій вияв і всередині партії. Проти ленінського плану побудови соціалістичного суспільства виступили маловіри і капітулянти. Головну небезпеку в пар- іії на той час становили троцькісти і зінов"євці, які влітку 1926 реву 5бРєднались в антипартійний блок і стали на шлях підриву єдності пар­тії.

і Не зважаючи на засудження всією партією, Троцькистсько-зіновєв- >ький блок не тільки не припинив, а в 1927 році ще більи посилив свої рпади на партію. Трудяші Києва з обуренням зустріли нові вилазки опо- (иції. Київська партійна організація рішуче відотоювала ленінізм від Впькиотоьких діверсій. Зокрема, в Сталінському районі, опозиція нія- ого успіху не мала. Воі II спроби перетягнути на свій бік робітників аківчилися провалом. Всі комуністир- району рішуче засудили розколь- ■цькі дії опозиціонерів. Загальні збори комуністів Фанерного заводу Дарницьких залізничників повністю підтримали тези ЦК ВКП/б/ до

У Дидиот) "Пролетарськіправді 22 та 24 серпня 1929 року.


ХУ з"їзду парті І, схвалили постанову про виключення з партії Троцького] н Зінов"вва 3 засудили тези опозиції. У відповідь на дії опозиції, Збори призвали всіх комуністів до нещадної боротьби з нею і ще тісні - ■оцу зв"язку з робітничою масою та поширенням роботи серед неї.**' На ІО-ті роковини Жовтня партія об"явида Жовтневий призов до своїх лав. Найкращою відповіддю опозиції був масовий вступ трудящих до лав ВКП/б/. В Сталінському районі Києва в ці дні було подано 171 раяву, тільки на Фанерному заводі в партію вступили 20 робітників'.*/ Комуністи давали рішучий опір всім антипартійним виступам, спрямованим І Кроти ленінської національної політики. Так, комуністи Микільсько-Сло-| бідського с ількомосередку Іванов і Сорокін викрили та засудили дії ІОгректора школи # 88 Кононенка, який припускав перекручення ленінської національної політики у школі.*®/

Велику увагу комуністи Дарниці приділяли вихованню трудящих в дусі пролетарського інтернаціоналізму. В серпні 1928 року трудова Дарниця вийняла участь в масових мітингах протесту проти злочинного вбивства Юваришів Сакко і Ванцетті. На мітингу трудящих Сталінського району робітники обіцяли "не припиняти боротьби проти нашого ворора - буржу­азії. Ми обіцяємо допомагати трудящим воіх країн. Модрівський п"ятак - найкраща допомога!

Зб£д£ємо літак імені Сакко і Ванцетті на смерть буржуазні"*⁴/

І Робітники Дарницьких залізничних майстерень приєднали свій голос

протесту проти жорстокої розправи румунських катів над революціонера-

ЩрІ Мітинги протесту пройшли по всім підприємствам району. Неухильн(|

ростала кілнсість членів М0ДР"У. В 1930 році в Січневому та Петров-

вкому районах нараховувалося 320 осередків, об"єднавших 30300 членіі|

І/ І Пролетарська правда" 19 листопада 1927 р.

2/ Т а | ж е, 20 січшТ» ЗО травня 1928 року.

З/ Київський міський архів з постійним окладом документальних мате- I ріалів | далі КМА/ Ф.Р-І, оп.І,спр.253,арк.78-78-зв;8І-81-зв.

Е "Пролетарська правда" 24 та ЗО серпня 1927 р.

'у'Див. там ж в, ЗО ввреоня 1928 року. у т а м ж в, 18 березюг 1930 року.

1900. На Дарницькому м"ясокомбінаті організували бригади інтернаціональної
      

| роботи та гурток інтернаціонального зв"язку - есперанто.*⁷/не осталися [осторонь дарничанн від допомоги братам-українцям Західної України,які : стогнали під ярмом панської Польщі. Так, під час зливи 1927 реву дар- Іничани зібрали гроші і перерахували їх у фонд дотерпілих.*®/

Сталінський райком КП/бД великої уваги надавав питанню прийоцу нових членів в партію, посиленню пролетарського ядра партійних органі­зацій. Для Лівобережної частини Києва, де проживала значна кількість ремісників і селян, торговців, бувших дачевласників, де значна кіль­кість робітників була виходцями з селян - це питання мало дуже велике значення. В Сталінській районній партійній організації на І січня 1927 рову нараховувалось 1076 комуністів,на І січня 1928 року - 1235. Робітників в складі секретарів партосередків було 75%, в низовому акти

1900. - 84$, в комісіях райкому - 84,4$ / з них 53$ від верстату/, а всьо і> робітників від верстату - 64$.*/
      

В Дарниці найбільшими партосередками були осередки фанерного за­сад та Дарницьких майстерень ШСВ залізниці. На І січня 1928 року тіль и в цих двох осередках було 99 комуністів, майже цілком робітники./ ря підвищення керівної ролі партії, найкращі комуністи - робітники ви іваяись на керівні партійні та радянські посади. Так, роб і танк-ваді з- ввик С.П.Паскарь працював секретарем, а в 1926 - 1927 рр. - Голевою Ьницької сільради, робітника Фанерного заводу М.0.Рудя було обрано кретарем заводського партосередку, комун і ста-залізничника К.К.Визер- иого - бувшого комісара праці Київського вузлу МКВз, М.0Рудя_;Ф;Р.» «іонта, Є.ДЛакизу, С.П.Паскаря восени 1927 року було обрано членами пінського Райкому КП/бД .Одночасно з прийомом нових членів, партій-

організації піклувалися про підвищення ідейно-політнчного рівня ко- в

(ІДив."Дарницький харчовик" 6 вересня 1930 р./Двотижневий орган ро- ■ бітників і службовців Дарницьких харчових підприємств/.

ідие."Пролетарську правду" 29 жовтая 1927 р.

її а м ж е 3 лютого, 23 вересня, 29 листопада 1927 р.

Лам ж е ЗО травня 1928 року та КОДА Ф.Р-4І96,оа.І.сою і _яг» ВЕб-зв. ' —г.»


му нігтів. В 1927 році 701 комуністів Сталінського ра2ану булк оаишяе- ■і еітаа гзртнзвч&ннн, в 1923 році в Січневої* районі драглій та тра ШЦіім пи та 88 гуртків самостііао вжвчаїнкх марксо-аенінську тео-

Г. я/

Дартія жхроко залучала тлящхх до актхввоі участі в державному будівництві. Велите значення дав укріплення місцевих органі* влада вид щорічні оерєваоора Рад. Трудящі Даршщі обкоакк до Рад ваікраадв: комуністів, комсомолці і в та Оезаартіінях. Так, на наборах 1927 року обрано депутатами Київської міськраді комуністів З.Ь.МельніжоБа,йшія- есбеоіо, Золотарьоьа, комсомольця Г.Аксвльрода, Оеаоартіінхх дедїцьку, Бондар та іш.² В 1928 році від Дарнкці в Кнівську Міськраду оправо X веду татів / серед нкх комуніста Паскарь, Рудь.Кжшмед.Мошзьова, ■айва, Золотов, Тарасенко, Гудвнко, мечков, Четверак та іші/, в №929 році - комуністів Рудя, Мату соху, Глувець, лвавіча, комсомолку Б Дусту, Сезвартіїнжх ЧуО.Кошиеша та іп.

Велику допомог партійнім організаціям сказу вав денінськМ ком- рошл. Комсомольці була заспівувачами багатьох патріотинях зачинань, Вовх втягували молодь в активну роботу, проводила конкурси на краавй комсомольськії осередок, організовувала махові змагання, стрілецькі та туристські гуртки. Комсомольці Сталінського району в 1927 році арсшали ■нкурс-змагання на кращого молодого раціоналізатора, в якому взазн Щасть 304 иешдох робітника./З них 50 дівчат/» Переможцям* етап ро- шїежкж Дарницьких залізничних майстерень Інтоа Голів/ вш зросив нгчнї мита за 7 годен 25 хвалив, а його суияраж - за 32 годяня!/ та То­рс* ЬоіцехівськяЖ.

Я/ "Пролетарська правда* 10 червня, 2 листопада 1927 рсау, листо­паду 1928 року.

Щ Дкв. * а м же, 19.22 литого 1927 р.

В/ Там же, 20,24 лютого 1929 року та КВІ *.РЧ,овЛ,сарЛІ5в, арк .5,11.

"Володій бішап" 4 вересня 1927 р./ Орган Ш та Київського (нфужкому ШЖГ/.


Невпинно росла чисельність районно! комсомольськоІ організації, В партійний та пролетарський прошарок в ній. На І липня 1927 року в ■Сталінському районі нараховувалось 1608 комсомольців, значно більше І ніж в 1926 році, серед них комуністів 13,6$. На початку 1928 року [робітників серед комсомольців було 81$, з них від верстату - 64$. Влітку 1928 року комсомольці Січнівки організували літгуртки,літера­турні вечори, радіоіуртки, виявили 779 неписьменних, організували 29 хруп лікнепу, осередки безвірників, тверезості,хатні аптечки тощо. Комсомольці Петрівки на свої кошти купили трактор"Комсомолець Петрів- і ки" та подарували його підшефному селу.Всі комсомольські осередки рішуче виступили проти троцькістів, правих та повели з ними рішучу боротьбу. З ініціативи комсомольців на Київщині навесні 1929 року вае діяло майже 200 загонів " легкої кінноти", які об"еднували 1500 чоло- вік.²⁶/

Партія поліпшувала діяльність профспілок - найбільш масової орга­нізації трудящих. Зростання робітничого класу вимагало посилення ви­ховної роботи, оообливо серед молодих робітників, активного залучення їх до соціалістичного будівництва. Розв"язанню цього завдання сприяли Виробничі наради, на яких визначалися шляхи боротьби за режим еконо­мії, раціоналізацію виробництва. Так, напротизі 1928 року на фанерному заводі було проведено 8 виробничих нарад, на яких розібрали 68 питань, | них 57 пропозицій раціоналізаторів, 45 з яких проведено в життя. Це дало можливість заощадити майже 18 тисяч карбованців, в той час як за 1927 рік, економія ооотавила 11,2 тисяч карбованців.²/

І "Пролетарська правда" 2 листопаду 1927 р.,22 литого 1928 р.

"Нариои""..| стор. 329.

/ "Пролетарська правда" 27 липня 1928 р. та 5 лютого 1929 р.


Партійні організації воіляко залучали до соціалістичного будів­лі ництва жінок. Однією з форм роботи серед них стали делегатські збори.

На фанерному заводі організували жіночі секції й виробничий пленум і жінок для покращання зв"язку хінделегатських зборів з низовими органі-| Ізаціями. В Петровеькому районі делегатські збори охопили майже 200 жінок.

Трудящі Дарниці в боротьбі за виконання першого п"ятирічного плану/1928-1932 рр./

В грудні 1927 року відбувся ХУ з"1зд ВКП/б/,який мав величезне [вивчення в житті партії і всього радянського народу. Він ввійшов в історію, як з"Ізд колективізації сільського господарства. Прийняті їм директиви по першому п"ятирічному плану означали новий вищий ступінь в розвитку народного господарства СРСР.

Успіхи соціалістично! реконструкції народного господарства викли-І кали шалеву ненависть класових ворогів. Наступ соціалістичної деряави на капіталістичні елементи міста й села привів до того, що в 1928 році виникла правоопортуністична група на чолі з Бухаріннм, Риковим,Томсь­ким. Вони виступали проти високих темпів індустріалізації, проти 1е- Юнського кооперативного плану, проти наотупу на куркульство.Вваиаючи Бравий ухил головною небезпекою в партію, ф ВКП/б/ закликав комуніс­тів вести боротьбу на два фронти, як з правим ухилом, так Із залишен­ій троцкистоької опозиції.

Партооередки фанерного заводу, холодильника, ліоозаводів, авто- Ьражу та інші, як і воі комуністи Петровського району рішуче засуди- ; ок правий ухил й закликали неухильно виконувати постанови ХУ з'їзду Уб/.Комуністи Дарницького холодильника схвалили поотанову X Пленуми І про боротьбу з правим ухилом в Комінтерні. В резолюції партзбо- 1х вказувалося: "... Праві ухильники та приміренці гальмують розвиток ■народного революційного руху..., їх опортуністична політика оприяе

і робить реальністю небезпек; війни проти СРСР. Партзбори приєднують­ся до постанови про виключення Бухаріна з Президії ЕККІ і вважають,що його лінія принципового розходиться з лінією всього Комінтерну..

Для підвищення політичної свідомості і ідейного рівня комуністів в 1929 році була проведена чистка партії. Основна мета чистки | очис­тити партійні організації від ворожих і розкладених елементів, зміц­нити партосередки, посилити авангардну роль комуністів у здійсненні політики індустріалізації країни і колективізації сільського господар­ства.

Б Дарниці чистка партії проходила в обстановці загострення класо­вої боротьби. Класово ворожі елементи намагалися зірвати чистку пар­тійних осередків.Бувші крамарі, власники дач, позбавленці за допомо­гою пройдисвіта Мартиненко, зумівшого стати робіткором, виступили з наклепами на чесних комуністів Паскаря, Кисломеда, на Дарницьке бюро осередків КП/бД. Куркульські та непмаиські недобитки намагалися на­віть, побити жінок, які прийшли на збори на станцію Дарниця*Спо­живчої товаристві МикільоькоІ Слобідки лютий ворог, якийсь Коновалов / бувший службовець царського карного розшуку/, Герус - непман-спеку­лянт провІВш антипартійну агітацію. вимогою робітників цих кур­кульських та непманських недобитків віддали під оуд.

X X

X

Роки першої п"ятирічкя знаменні гігантоькими історичними зруаен- івями в економічному і політичному житті країни 1 величезними перемога­ми соціалістичного будівництва в СРСР і в складовій, невід"ємнії його настиві - Радянській Україні. Трудящі Києва під керівництвом Комуні- стично! партії, за допомогою російського та інших народів СРСР розгор- )28/ "Пролетарська правда" ІЗ листопада 1928 р. та 7 вересня 1929 р. ЩЬ Там и в 23 лиотопада,3,4 грудня 1929 р.,І9 січня 1930 р. |в/ Там и і 15 лютого 1929 року.


нуля будівництво та реконструкцію великої кількооті підприємств. В 1930 році спорудженням беконної фабрики закінчилася будівля Дар- ницького м"ясокомоінату. Загальна сума капіталовкладень дорівнювала 3248533 крб. Валова продукція комбінату 1931 року складала 13589463 [крб., 1932 року - вже в 2 рази більше.®*/

М"ясокомбінат - це комплекс великих споруд, до яких входили бе­конна, ковбасна і кишкова фабрики, салотопка, бойня, переобладнаний холодильник, злектрична підстанція, емшер, деструкціонний відділ, і альбумінований завод Кожсиндікату, вкотобаза, два птахопереробних підприємства " Кооптах" і"Совпольторг" та інші.

Беконну фабрику та допоміжні споруди було збудовано за проектом головного інженера "Укрм"ясотреста" Є.Е.Крижановського з потужністю переробки 560 свиней, 360 пудів харчового сала, технічного сала, 300 пудів ковбаси, м^пясокісного туку 200 пудів в день.Комбінат збудовано за останнім словом вітчизняно! та зарубіжно! техніки, з широким за сто-1 суванням конвейерно! системи. Майже все устаткування поставили радян- І ські заводи, лише 55? капіталовкладень на будівництво приходжлось на зарубіжне устаткування./ Компресор поставила німецька фірма"Борзіг", ■беконне устаткування - датська фірмаТСрістофорсен-Ларсен" та кишкові машини - американська ф1рма"0лбрайт-Келль-Компаяі"."V

Партійні та радянські органи надавали дуже велико! уваги будів­ництву комбінату. Преса регулярно друкувала матеріали про хід будів­ництва.³³/ Парторганізація комбінату враховувала те,що наша м"ясопе- реробна галузь харчово! промисловості далеко відотала від більиовиць- І ких темпів, які пропонувала і виконувала партія 1 робітничий клас.

ЗІ/ "Будова соціалістичного Києва" 1917-І932", К.І932, стор.60.

32/ "За Індустріалізацію, за колективізацію" К.,1930 р., *5, стор.55, 57/ Орган Київського Окрвиконкоцу та Окрнлацу/.

ВЗ/ Див."Пролетарську правду" ІЗ листопада та 6 грудня 1927 р.,8 оіч- ня та 14 яовтня І928 р., 28 лютого та 16 серпня 1929 року.

97

Крій того, харчова промисловість була цілком охоплена стихією приват­ного капітале, працювала кустарнимизаообами, ставила своєю метою як | більше нажитися і не враховувала загальних заготівник інтересів держа-І ви. Таке становище ставило під загрозу найвідповідальніше завдання - І постачання робітничим центрам країни харчових продуктів. Тому парт­осередок комбінату максимальну увагу приділяв оправам капітального будівництва та ремонту, своєчасному пуску різних об"єктів, виявляв хиби, не тільки фіксував дефекти, а й давав наради, як їх виправити.®*'І В березні 1930 року став до ладу новий салотопний завод. Це дало І можливість побороти приватні артілі салотопів, які брали сировину в і кооперації за безцінь, а фабрикати продавали за великі гроші. Стару салотопку перебудували на кінську різню. При однаковій кількості ро­бітників на старій салотопці та новій за день перероблялося сировини вже не 120 пудів, а 360. Удосконаліша техніка також дала можливість зменшити собівартість з 8,97 карбованців до 5,74 карбованців за

У відповідь на звернення ЦК ВК11/6/ від 3 вересня 1930 року про успішну підготовку та виконання плану третього, вирішального року п"ятирічки, комбінаа вирішив збільшити вицуск продукції. Це ми бачи- І мо 8 таблиці.®®/

І Роки Вицуок про- Переробка

¹¹ м"яоа свиней овець коней

■929/30 10 млн.крб. 580000 пуд. 25500 шт. 8800 шт. ■930/31 24 млн.крб. 1739500 пуд. 100000шт 49500 шт. 25000шт

В 1930/31 рр."Кооптах" переробив біля І мільйона курей,50 тисяч І7С6Й, 20 тиояч качок. Якщо на початку п"ятирічкя Дарницька бойня 1

84/ Див."Пролетарську правду" 14 листопада 1928 р. р5/ "Дарницький харчовик" 6 липня 1930 р. 16/ Т а і ж е, 25 грудня 1930 року.

Холодильник"Укрм^пясотреоту" нараховували 237 робітників і службовців і і давали продукції на 5606500 крбто вже на кінець 1930 року [ Дарницький м"ясокомбїнат був другий підприємством в Києві за розпірок

валової продукції та сьомим чи восьмим за кількістю робітників і служ-П і бовців, яких нараховувалось майже 1000 чолов ік.³®'

Б 1930/31 р. по комбінату було заплановано дати 20$ усього за- [ бою скота по Україні та 3% - по СРСР.

В процесі соціалістичного будівництва неухильно зростала роль комуні­стичної партії, укріплювались II зв"язки з масами. Партія зростала за рахунок передових робітників-ударників, раціоналізаторів, будівни­ків. Невичерпним джерелом била творча ініціатива робітничого класу. Соціалістичне змагання поступово охоплювало всі сторони виробництва, в ударний труд втя 17валися все нові верстви робітників.Після директи­ви ХУІ з"ізду ВКП/б/, партійна організація комбінату посилила заході по розширенню участі робітників в ударництві та соціалістичному зма­ганні. Вже в дні роботи з"ізду робітники добровільно підвищили собі [норми і оголосили свої цеха за ударні. Так, бойня підвищила норми на [10$, ветперсонал на 16$, кишечня на 16-21$, ковбасня - на 25£.Комбі- нат викликав Київську міоьку та Дніпропетровську бойні віти за його 1 прикладом. Ветперсонал зорганізував ударну бригаду боротьбі з чумою на свинях, що зберегло для господарства чималі кошті.

Як тількі вступила до ладу ковбасна фабрика, зараз же виникла ударна бригада з 8 чоловік, яка поставила завдання: зменвяти собівар- тівть, збільшити норми виробництва, раціонально використовувати кож­ну хвилину, як найуважніше ставитися до якості продукції.

37/ "Статистично-економічний довідник Київщини 1929-1980 рр."

■ К.,1930, отор.ІТЗ.

■в ІГгрЦаид

38/ "Дарницький харчовик" й-лиіиія 1930 р.

У відповідь на звернення Ш ВКП/б/ від 3 вересня 1930 року в країні піднялася нова хвиля соціалістичного змагання. Робітниці пере­робного цзху м'ясокомбінату Калашнікова і Пекарська збільшили собі норму на 12% 1 викликали на соцзмагання робітників вушного цеху.Ро­бітники вушного цеху Комаров, Коваленкова, Бардовська прийняли визов. Кишковий цйх оголосив себе ударним та взяв відсталих робітників цеху на"громадський буксир". Скубальниці "Кооптаху" зобов"язались давати товар тільки високої якості, жодного прогулу, жодного запізнення на роботу, цілковите навантаження на протязі усього робочого дня.®®/

Б процесі соціалістичного змагання переборювалися старі звички і традиції, формувалися нові трудові навички, соціалістичне відношен­ня до праці, до виробництва. Соціалістичне змагання було школою вихо- вання ново! людини- свідомого будівника соціалізму.

Б роки першої п"ятирічкн партійна організація комбінату провела [велику роботу по укріпленню дисципліни праці, по вихованню нових кад­рів, які широко вливалися до лав робітничого класу у зв"язку а бурхли­вим розвитком виробництва і велетенським розмахом будівництва.Оснав- ним постачальником робочої сили буле оело. З 12,6 мільйонів робітни­ків і службовців, які влилися в промисловість в І928Ч 932 роках, 8,6 мільйонів чоловік прийшли з села.⁴®/ Вони несли з собою дрібно - буржуазні настрої і звички, які проявлялися в несумлінному відношенні до праці, в порушенні дисципліни. На підприємства проникали куркулі та інші вороги радянсько! держави. Вони розпалювали приватно- влас­ницькі настрої | на м"яоокомбінат1 - особлива в кишковому цеху та на воловій різні/, розповсюджували брехливі чутки, підбурювали відсталих робітників проти Радянської влади. Тому поруч з справжніми зразкам! трудового героїзму, на комбінаті опоотерігалноя і негативні явища:

89/ Про ооцзмагання та ударництво на М'ясокомбінаті, дивись там х е, 6 липня,29 листопаду, 25 грудня 1930 р.

40/ "Иотория КПСС І / в 6 томах/ М.,1971, т.ІУ,кн.П,отор,І27.

І запізнення на роботу, ирогули, розкрадання державного майна, свідо- I мий брак, випадки пияцтва, хуліганства.

Намагаючись зірвати постачання робітничим центрам м"яоопродуктів В та викликати серед робітників незадоволення Радянською владою, воро- I ги організували восени 1930 року кілька шкідницьких контрреволюційних І актів: придушення скота на естакаді, вибух на беконній фабриці,від І якого, як відмічала преса, - "тхне контрреволюційним шкідництвом"⁴*/ І тощо.

В боротьбі за соціалістичну дисципліну праці, партійна та проф- I спілкова організації комбінату використовували різні форми агітмасо-

К воі та виховної роботи: бесіди з ветеранами праці, з колишніми черво- ■

І ними партизанами, зустрічі з червоноармійцями бронедівізіону, кілька- I денний похід та зустріч з селянами села Міжгір'я, пропаганду досвіду І кращих робітників, зустрічі з робітниками інших підприємств, проводи- I ли роботу з інтернаціонального виховання робітників, організували Н -гуртки М0ДР"У та есперанто, гуртки лікнепу, проводили велику роботу І з антирелігійного виховання трудящих, організували іуртсв спілки вой- Іовничих безвірників/ СВБ/, притягли 67 чоловік до шефтоваристваїй на­лагодили роботу з шефкомбінатом імені В.П.Затонського. Робітники взя- I ли шефство над Чорнобильським районом Київського округу, а також над >. селами Черевате і Ямполь. При м"ясокомбінаті почав працювати робіт- | |ак інституту харчової промисловості тощо.

Велику роль у виховній роботі видігравала двотижнева газета "Дар- ницький харчовик" - орган робітників та службовців Дарницьких харчових підприємств. Газета систематично виовітлювала життя комбінату, хиби | виробництві та допомагала їх усуненню. Великої увал парторганізація Надавала політичній освіті комуністів. В 1930/31 навчальному році на

41/ 1Ш"Дарницький харчовик" 25 листопаду 1930 р.

комбінаті працювала початкова школа, яка охопила кандидатів парті! і актив з передових безпартійних робітників та вечірня радпартшкола, яка охопила партійний та заводський актив*

Першими помічниками комуністів були комсомольці. Комсомольці ра­зом із комуністами були заспівувачами передових методів, показували комуністичне відношення до праці. Молодь ковбасного цеху організували ударну бригаду. Комсомольці - члени бригади були зразком не тільки в праці, а й громадсько-політичному житті, користувалися авторитетом серед усіє! робітничо! маси ковбасного цеху. Комсомольці були першими в передплаті позики "П"ятирічка в чотири роки", підвищували свої знан-І ня в Дарницькому робітфаку Інституту харчової промисловості.⁴²/ Колектив робітфаку виразив своє обурення з приводу діяльності контр­революційно! організації "Промпартія" і на посилення обороноспромож­ні,

ності пролетарсько! держави робітфаковці внесли 56 карбованців для будівництва дирижаблю "Клим Ворошилов" і викликали всі робітфаки Києва які ще не зробили внесків./

Робітниця комбінату Н.Калашнікова внесла до фонду оборони 10,а [робітник Сі гадав - 50 карбованців і викликали червоних партизан та і робітників.⁴/

Комсомольці випускали єн» газету "Ударний пост", на "Чорній дошці" вивішували прізвища прогульників, ледарів, симулянтів. Комсомольці організували загін " легкої кінноти", який перевіряв виконання умов ооцзмагання та промфінплану, розподіл спецодяг, вів боротьбу з кра- дійками, бюрократизмом, допомагав в проведенні звітно-перевиборчо! Кампанії міськради, проводив антирелігійну роботу■ допомагав піонерам підшефно! 42-1 школи тощо.

42/ Див."Дарницький харчовик" 6 вересня 1930 року.

43/ "Пролетарська правда" 6,12 грудня 1930 р.

44/ "Дарницький харчовик" 29 лиотопаду.ІІ грудня або"Пролетарська правда" ЗО та ЗІ ГРУДНЯ 1930 року.