І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Сло­бідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст

Вид материала

Документы

Содержание Е У50/ "Радянський Київ" 1939, І 22, стор.6. БІ Там же ЛІ травня 1930 р. та журнал"Ударник | Ь етроле/гсарсиж Мр&іуА " -4$ икнЛ. В адміністративному відношенні ці селища до 1927 рску входили Ідо складу Броварського

Подобный материал:

• В опросы духовной культуры – исторические науки, 259.57kb.
• План. Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ, 88.34kb.
• Революційно-демократична економічна думка в Україні, 193.39kb.
• В. Д. Бабкін Політологія як наука І навчальна дисципліна, 7022.28kb.
• Проект  стратегії розвитку києва до 2025 року: пропозиції бізнес-асоціацій та неурядових, 364.11kb.
• Пантелеймон куліш, 408.92kb.
• Пошукова робота, 413.81kb.
• Законодавча комісія 1767-1768 рр.: Українські бажання І прагнення, 13057.46kb.
• 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій лю­дині, карається позбавленням, 6079.6kb.
• Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.

В 1931-82 роках на Манільській Слобідці збудовано Лісохімзавод "укрхімпрому" з обсягом капіталовкладень в сумі 1638264 крб. і потуж- кістю ЗО тонн живиці за добу. В травні 1932 року завод почав видавати продукцію. Потім на його території збудували каніфольно-скипидарний завод. Будівництво не припинялося до початку Вітчизняно! війни.

Піднесення народного господарства республіки, велике зростання економіки Києва визначили інтенсивний розвиток Київського залізнич­ного вузла. Цьому в значній мірі сприяло об"вднання двох залізничних вузлів: Київ І ПЗЗ і Київ П - Дарниця МКВЗ в один вузол. ІАе збіль­шило обертання вагонів, прискорило рух вантажів, раціоналізувало ро­боту і дало змогу заощаджувати щороку 600 тис. крб. Якщо напередодні першої п^пятирічки вантажооборот вузла становив І516 тисяч тонн на рік, то в 1931 році по всім 12 станціям Київського вузла - ЗІ 14578 тонн, тобто збільшився більш як у два рази⁴⁶'. Весь час збільшувався вантажооборот станції Дарниця.Якщо у 1926 році було перевезено комерчеських вантажів 17100 тонн⁴'''/, то вантажооборот 1929 року вже дорівнював 201280 тонн, а в 1931 -му - 354500 тонн⁴⁸'; А за І|0 років /1922-1931/ вантажооборот станції збільшився в 15 ра- , зів⁴⁹/.

Ш ВКП/б/ загострив увагу партії на розвитку і реконструкції

45/ Сианція Дарниця відносилась до МКВ залізниці до 1928 року.З пер- І того жовтня 1928 року дільниця Київ П-Дарницн відійшла до Пів- денно-ЗахідноІ залізниці ./Розпорядження НКШС від 3 серпня 1928 ро-| ку./ див."Залізничні отанції та річні пристані на території УРСР" І Х.І929, сторЛЗ, також"Пролетарська правда" 15 вересня 1928 року. І

'46/ Див. Статиотично-економічний довідник "Київ та його приміська смуга" К.,1932, отор.68 та "Іоторія міст 1 сіл УРСР.Київ,*К.1968, стор.ЗІ8.

47/ Довідник | Київська округа",X.,1926, отор.56.

І ш

48/,,Статистично-економічний довідник Київщини 1929-1930 рр.,К..І930, стор.236-237 та довідник "Київ та його приміська омуга",К.І932, стор. 68.

49/ Підрахунок автора за "Статиотика Украйни",сер.ІУ, т.П, вип.Ш, "Статистика транспорте в овязи" Х.,1925, стор. 336-345. та довід­ником "Київ та його приміська омуга" К.,І932, стор.68.


Залізничного траноаорту. На отанці! Київ-товарний набуло площі для розвитку паркових шляхів, тому вирішено було розвивати шляхове госпо­дарство на станції Дарниця, для чого капітально відремонтували локо­мотивне депо і здали в експлуатацію в серпні 1932 року.⁵⁰/

Влітку 1930 року партійні організації Дарниці розгорнули широке [вивчення та обговорення тез тов. В.В.Куйбишева до ХУІ партз"!зду. Комуністи одностайно схвалювали генеральну лінію БКП/б/.Осередок отаі ції Дарниця з великим задоволенням констатував, що"під керівництвом Ленінського Ш партія має величезні успіхи у виконанні завдань соціа лістичного будівництва у виконанні 5 річного плану розвитку країни"⁵ Партосередок вважав головним завданням: виконання як і о них покажчиків боротьбу з браком, зменшення собівартості тощо. В період підготовки до з!'їзду кращі робітники вступали до ВКП/б/. Так, тільки в червні Й930 року Петровський Райком ВКП/бД одержав 420 заяв до вступу в па тій.⁵²/

Велику роль у посиленні партійного керівництва виробництвом ві­дігравали районні партійні комітети.

Роки першої п'ятирічки увійшли в історію соціалістичного будівництва як період величезного розгортання соціалістичного змагання 1 ударний тва, що отали могутньою рушійною силою у боротьбі за виконання народ 90господарських планів. Розвитку соціалістичного змагання величезною нірою сприяли отаття В.І Леніна "Як організувати ооцзмагания?", опу­блікована в січні 1929 року.Дарницькі залізничники викликали на соц- ■магання робітників фанерки та холодильника, Дарницька беконна фабри ка почала змагатися » Вінницькою беконною фабрикою аа змащення про-

Щ "Радянський Київ" 1939, » 22, отор.б.

Щ Див."Пролетарську правду" Іазгі инн,1і%Т. жиїтжж, сирная ІЗЕЗ:?.

|ї/ Там же. II травня 1930 р. та журнал "Удариш" в 8-9 аа 1930 о. > отор. Ц/ орган Киівоької Окружної Ради профспілок/.


1;залізничного транспорту. На станції Київ-товарний набуло площі для і розвитку паркових шляхів, тому вирішено було розвивати шляхове госпо- 1 дарство на станції Дарниця, для чого капітально відремонтували локо- Имотивне депо і здали в експлуатацію в серпні 1932 року.⁵⁰'

Влітку 1930 року партійні організації Дарниці розгорнули широке ■вивчення та обговорення тез тов. В.В.Куібишева до ХУІ партз^пізду. І Комуністи одностайно схвалювали генеральну лінію ЕКП/б/.Осередок стан-Й І ції Дарниця з великим задоволенням констатував, що"під керівництвом І Ленінського ЦК партія мав величезні успіхи у виконанні завдань соціа-| лістичного будівництва у виконанні 5 річного плану розвитку країни"⁵*/] І Партосередок вважав головним завданням: виконання якісних покажчиків, І І боротьбу з браком, зменшення собівартості тощо. В період підготовки

до з"ізду кращі робітники вступали до БКП/б/. Так, тільки в червні | 1930 року Петровський Райком БКП/б/У одержав 420 заяв до вступу в пари і тію.⁵²/

Велику роль у посиленні партійного керівництва виробництвом ві­дігравали районні партійні комітети. [Роки першої п'ятирічки увійшли в історію соціалістичного будівництва, як період величезного розгортання соціалістичного змагання і ударниц- І : іва, що стали могутньою рушійною силою у боротьбі за виконання народ- І ногосподарських планів. Розвитку соціалістичного змагання величезною ] иірою сприяла стаття В.І.Леніна "Як організувати ооцзмагання?", опу­блікована в січні 1929 року.Дарницькі залізничники викликали на соц- Ьмагання робітників фанерки та холодильника, Дарницька беконна фабри- І ха почала змагатиоя і Вінницькою беконною фабрикою за знищення про-

Е

У50/ "Радянський Київ" 1939, І 22, стор.6. Я , -У5"

51/ Див."Пролетарську правду" И» п+иии, ?У гнїтяіі, 29 ТЩЧ'НН цуд-р

52/ Там же. II травня 1930 р. та журнал "Ударник" Ш 8-9 за 1930 р. стор. II/ Орган Київської Окружної Ради профспілок/.


дідів, ліквідацію простоїв, за збільшення продуктивнооті праці, пі дві цення якості продукції, зменшення накладних видатків тощо. Службовці бухгалтерії фанерного заводу викликали бухгалтерію фанерної фабрики Комборбезу, Центрально! школи ФЗУ, Шкірштресту та підприємств "Україн ліоу" на соціалістичне змагання®?'

Важливе значення для розгортання масового соціалістичного зма­гання мало звернення ХУІ конференції ВКП/б/ "До всіх робітників і тру-І Ірщих селян Радянського Союзу". У відповідь на закляк партії колективи! київських фабрик і заводів широко розгорнули рух ударників. Вже на І Жовтня 1930 раку у Києві було охоплено соцзмаганням і ударництвом 61,9$, а на І листопада 1931 року - 75$ загалвно! кількості робітни­ків. Як відомо, партосередки Дарницьких залізничних підприємств до вересня 1930 року входили до складу Січневого району Києва, всі остан­ні - до Петравського району. В травні 1930 року на Січнівці вже діяло І ударних підприємства, 49 ударних цехів, 602 ударних бригади.Удар­ництвом в районі Січневого повстання було охоплено 68,5$ всіх робітни­ків. З них комуністів 85,5$, комсомольців 77,8$. В Петровськоцу рай­оні до ударницького руху було залучено 92,4$ всіх комуністів та 97,8$ комсомольців району. В районі було І0І88 ударників, або 76,2$ всіх робітників Петровки. Як відмічала преса - "це велике досягнення є гор­дість Петравського району"⁵⁴'.

Соцзмагання характеризувалося не лише зростанням кількості учас шків у ньому, а й якісно новими формами, такими як зустрічний пром- фінплан та госпрозрахункові бригади. Наскільки ефективним заообом в боротьбі за збільшення виробництва продукції були зустрічні промфін- Плани, видно на прикладі Фанерного заводу. Тут була найбільша в Дар- ряці партійна організація. Ооередок закликав партзбори, робітничу кон- 53/ Див."Пролетарську правду" 12 січня,27 квітня,29 серпня 1928 р.

БІ Там же ЛІ травня 1930 р. та журнал"Ударник | » 8-9 за 1930 р.

І отор.ІІ/ Орган Київської Окружної Ради профспілок/.


107

I феІШНЦІИ» змінні та цехові збори, переглянули норми й розцінки, обмір- I Уїдоли як виконати план. Протягом 1928-1929 років промфіншая пере- К виконано на 14$, собівартість знижено на 7,2$, продуктивність праці І підвищено на 18,7$, зарплатню - на 5,9$⁵?' Незважаючи на великі труд­нощі / завод працював в три зміни, було застаріле устаткування, від- ■ сутність відповідного водного басейну для консервації сировини, тери­торія не відповідала поширеному виробництву/ завод весь час збільшу­вав випуск продукції поруч зі зниженням II собівартості.

Таких успіхів досягли при ударній напруженій праці партосередку і всього колективу. Йдучи назустріч відозві Щ БКП/б/ від 3 вересня Й930 рску, робітники фанерки висунули зустрічний промфінплан на 1931 [рік, де зобов'язались замість 22 тисяч кубічних метрів фанери, вигото-І Іїита 24 тисячі кубічних метрів. Це дало можливість фактично виконати і п'ятирічку вже в 1931 році. Дарницький фанерний завод разом з 27 під- І |приемствами увійшов до "Червоного списку" кращих Київських підприємств, |які до отроку виконали свій промфінплан®⁷/.

155/ "Пролетарська правда" 20 грудня 1929 р.

56/ Таблицю надруковано в журналі "За індустріалізацію, за колективі- зацІю",К.І930, І 7, стор.46.

«5?/ "Пролетарська правда" І та 5 жовтня 1960 р

до рево-! 1925/ і 1926/ Г 1927/ ІІ928/ I^і 1929/

! лвдії і 26р. ! 27р. ! 28р. ! 29р. ! 30р.

тис. 7703 ІІ620 11403 І5І24 18700

89

47

| Ударне ставлення робітників до своїх обов'язків допомогло швидко

1900. ліквідувати аварів на заводі на початау 1931 реву. Бригада з восьми
      
1901. робітників на чолі з технічним директором Р.Р.Бісером ліквідувала ■наслідки аварії за 10 днів замість цілого місяця.⁵⁸'
      

Важливу роль в політико-виховні 2 роботі серед трудящих відігра- I вала преса. (Щдожма Газета "Пролетарська правда" допомагала викривати недоліки і хиби в житті і діяльності партійних, радянських, господар­ських та інших організацій. В серпні І931 року, у зв'язку з проривом, узавод приїхала виїзна редакція газети" Пролетарська правда"«Вже в цврвий день її роботи всі робітники перевиконали норми.⁵⁹/ Завод весь І Бас зростав, відкривалися нові та реконструввалися старі цехи. Якщо в травні 1928 року на заводі працювало 359 чоловік, то на початку Н932 року - 433⁶⁰'. Якщо в 1925 році завод дав продукції на 48? тне. прб., то в 1929 році він дав продукції на 1633 тис. крб., тобто майже В чотири рази більше.⁸*/

Кількісна і якісна слабкість партійних організацій, відсутність повсякденної масово-політичної і органі заційно-господарчо! роботи при- І ■юдила до серйозних недоліків, до зриву державних завдань .Саме на це звернула увагу газета"Продетарська правда",яка відмітила серйозне від-1 ставання в роботі лівобережних лісопильних заводів, які за І квартал

1929 рску недовиконали план на 7,4$, де устаткування використовувалося

І

на 50-65$, спостерігався занепад виробничої дисципліни, прогули. На

лісопильних заводах ШП та імені ФЛровенка у Кухмістерській Слобідці

В 1961 році працювало 520 чоловік, а комуністів було диве 12. "Треба

Ь етроле/гсарсиж Мр&іуА " -4$ икнЛ. № "Пролетарська правда" 7 серпня 1931 рску.

№/ Там хе 30 травня 1928 рску та КМА ф.Р-11, оп.З, сор.36, арк.19.

И Довідннки"Ки1 вська округа" ШУ УРСР,X., 1926, стор.39;"Фабрики 1 І ваводи Укра! на" 1,1931, отор.200-20І;«М"Статистично-економ1чижй В довідних Київщини 1929-1930 рр. К.1930,отор.І68.


■підошшти партійне керівництво, - писала газета, - розгорнути масову швботу, повести нещадну боротьбу проти опортуністів на воіх ланках, рішуче боротися з прогульниками, рвачами, дизертирами... швидше запро ■вадити соцзмагання, ударництво. Партійна і профспілкова організації повинні негайно перебудувати всю роботу по-більшовицькому, лицем до цехів, гуртожитків, їдальні..."⁶²/

Трудящі-дарничани гаряче підтримали рішення Партії та Уряду про {випуск державних позик індустріалізації країни. В 1928 році під час передплати на другу позику індустріалізації, загальні збори населен­ня Старої та Нової Дарниці ухвалили ... " щоб не було жодного трудя­щого дарничанина, котрий не мав би другої позики індустріалізації"⁶⁸/ На фанерному заводу багато робітників передплатили на трьохмісяч вий заробіток. Робітник Тубіч при заробітку в місяць 90 карбованців передплатив на 775 крб., тобто на восьмимічвий заробіток, а робітник Козлов - на 7-ми місячний заробіток - 525 крб.

Дарницький м'ясокомбінат передплатив другу позику індустріаліза­ції на 100$, всі робіики бойні переплатили на місячну зарплатню.⁶⁴/ В серпні 1929 року Автогараж на Микільоькій Слобідці увійшов до числа кращих підприємств Петравського району по передплаті на третю Вовику Індустріалізації.⁶⁸/

/На початку 1930 року Петрівський райком об'єднував 1877 кому- аістів, 67 партосередків, а Січневий райком - об'єднував 1554 кому-

«іста.⁶⁶/

|2/ "Пролетарська правда" 20 березня 1929 р., та 3 вереоня 1931 р ІЗ/ КМА ф.Р-І, оп.І, спр.1158, арк.4.

Там ж е, 17 серпня 1929 р.

Там ж е, 2 березня 1930 р


В червні -липні 1930 року відбувся ХУІ з"1зд ВКП/б/, який увійшов І і І Історію як з"їзд розгорнутого наступу соціалізму по всьому фронту. Озброєнна рішеннями з'їзду, Дарницька партійна організація посилила організаторську й<масово-політичну роботу серед робітників.

На вересень 1930 рску припадав створення Київсько! міської пар- | тійно! організації та ліквідація міських райпарткомів. Були також створені загальноміські профспілкові, комсомольські, господарські, план нові органи. Перебудова забезпечила більш оперативне керівництво роз- > витком усього народного господарства, зокрема промисловості.

До 193! року на більшості підприємств Київщини існували тільки Загальнозаводські / загальнофабричні/ партійні організації. В цехах І і бригадах партійних груп не було. Це створювало певні труднощі в проведенні внутріпартійної та масово-політичної роботи. Тому міськом [парті! головну увагу звернув на створення й зміцнення партійних груп |в кожній виробничій ланці. В ході звітно-виборчо! кампанії 1931 рску і на 38 великих промислових підприємствах Києва були утворені партійні [комітети, в міоті виникло близько 500 цехових осередків і 2030 партій- ІШХ груп.⁶⁷/

Поліпшення внутріпартійної і масово-політичної роботи на під-

рриемствах, ударна праця комуністів оприяла зростанню лав партії. ЯАИиііЖіа 2&еШ , ~

ЗазяйзчвуППська партійна організація зросла з 19095 до 25799

коиуністів, тобто на 35,7$. Роруч з кількосними змінами відбулися 1 якісні:

робітників селян службовців

Ц І жовтня 1930 р. 82,3$ 7,3$ ~ 10,4$

ЙМ червня 1931 р. 86,7$ __ 7 $ 6.3$

11 жовтня 1930 р. робітників від веротату 56,2$

ЩІ червня 1931 р. -"- 59,8$

В І лиши 1931 р. -"- -"- 60,2$

»⁷/ "Наради..." отор. 348-349.


Зросла питома вага в парторгані заці ї жінок, зросли й темпи зро- ■ стання. Так, якщо в 1928 році прийнято в партію 1800 чоловік, то в ■1929-му - 2197, в 1930-му - 4790, а за 5 місяців 1931-го - 3577.⁶⁸/ І На початку 1932 року Київська міська парторган і зація налічувала 29425 ■Комуністів, об"єднаних в 600 партійних осередків. Все це потребувало І зміцнення організаційної структури міської партійно! організації. В І січні 1932 раку в місті пройшли районні партійні конференції,які і обрали районні комітети партії. З організацією райпарткому Петрівсько Іго району,⁸⁹ партосередки Дарницьких та слобідських підприємств увій І шли до його складу.

У боротьбі за колективізацію сільського господарства

Села Воскресенська Слобідка, Осокорки та Ііозияки в 1926 році на­раховували приблизно 5700 жителів. Здебільшого це були кустар і, селяни і бідняки. Так, в селі Воскресенська Слобідка 43,6$ селян зовсім не [мали робочих коней, 14,2$ не мали худоби''⁰/.

В цьоцу районі багато озер, грунти скрізь піщані, малородючі, їоцу населення займалося лозоплітінням, молочним скотарством, випадко рими заробітками, рибальством, частина працювала у Києві, в Дарниці і на Фанерному та лісопильному заводах, на залізниці.

В адміністративному відношенні ці селища до 1927 рску входили Ідо складу Броварського району Київського округу,вчТ927 року - до {Київського району, а з вересня 1930 рову, у зв'язку з ліквідацією ; (кругів, вони увійшли до складу Київської примісько! смуги з підпо­рядкуванням Київській Міськраді. Партійну роботу через уповноважених (нроводив тут до осени 1930 року Київський райком, а з осени 1930 року- рївський Міськом КП/бД.

Р8/ Джв."3а індустріалізацію,за колективізацію" 1981, Л 11 -12, стор.

52,53; "Пролетарська правда" 7 липня 1981 року.

Ш

"Пролетарська правда" 22 сІчня 1982 реву, ро/ "Вісті" 3 квітня 1928 р.


Здійснюючи рішення ХУ з"Ізду ВКП/б/, партія зосередила уваїу на Дяпдектив і заді ї сільського господарства і висунула лозунг"Ллцем до Ввела!" Партійні організації помітно посилили керівництво громадсько­-політичним і господарським життям села, пожвавили діяльність сільради, І Кис, комсомольці. На село командирувались партійні кадри з міста. В

1900. кінці 1927 та на початку 1928 року партійна організація Києва направи-1 і ла в оела окруї? близько 600 комуністів.⁷*/ Але комуністів в сільських! І районах було все ж дуже мало і тому ускладнювалася справа керівництва І ■{політичним і господарським життям. На початку 1928 року Київський
      
1901. район налічував 48 сільрад, 199 населених пунктів, близько 20000 гос- І І подарств, 100 тисяч населення, а комуністів в сільських осередках
      
1902. було в 1927 році тільки 115, в 1928 році - 220. Тому партійні органі- І заціі багато зусиль покладали на створення навколо себе бідняцько- се—І
      

Іредняцького активу з членів КИС, комсомольців, членів коопераціі,сіль-| Ітської інтелігенції, який мужньо відстоював генеральну лінію партії. І Київському районі комуністи в 1928 році організували навколо себе щось з 3600 душ бідняцько-середняцького активу. 72/_Б ідняцько-серед- даяцькі маси села, все більше переконуючись у перевагах колективної Ьраці над індивідуальною, сміливіше ставали на шлях колективізації ■сільського господарства.

кНеухильно збільшувалися державні асигнування на сільське господар- Іство. На кінець 1927 року на Київщині налічувалось 50 машинно-трактор-І (лих товариотв, переваги соціалістичного сільського господарства яскра-1 іво демонстрували радгоспи, яких в 1928 році в Київському районі було ІЬ а в 1929 році - І6⁷³/.

Партія всіляко сприяла розвитку сільськогосподарської коопера- |ДіІ. В 1927 році на Київщині було вже 65 кооперативних товариств опо-І Ірвчих, оільоькогосподароьких, молочарських та меліоративних/ з 14048 І І'І/ "Нариои..." стор. 320.

Р2/ "Пролетарська правда" 12 лютого, 25 листопада 1928 р. "Київ та його приміоька омуга".Довідник,К.;;1932,отор.35.


І членів. Велику роль в розвитку масового колгоспного руху відігравали комітети незаможних селян /КНС/. Вони захищали інтереси бідноти, бо­ролися за згуртування бідняків і середняків. В 1927 році в Київському І районі було 50 КНС і членів в них 4228.*/ Дуже велику допомогу селу ■вдавав робітничий клас шляхом шефсько! допомоги.

Успіхи в соціалістичній реконструкції народного господарства ви- І кликали шалений опір класових ворогів, особливо куркульства. На Київ- І Іщині воно всіляко намагалося шкодити розвиткові кооперативного руху. Так, куркулі пролізли в правління Осокорківського Лісогосподарського Товариства "Лісгоскооп" і нанесли великої шкоди державі."Куркулі Вривали плани хлібозаготівель, підпалювали хлібні пункти, вбивали пар- І Іійних і радянських працівників псували реманент, відмовлялися прода­вати державі хліб, тероризували селян. Перед Радянською владою і коцуЦІ біотичною партією постало завдання зламати опір куркульства. Партія шоилшіа політичну роботу на селі, зміцніла сільські партійні осередки,] ■правила в села політично загартованих комуністів. В оелах Воскресен- І еька Слобідка, Позняки, Осскорки політичну роботу проводили прикріше- І іі від Київського райпаркому комуністи В.Рудик, П.Попович, М.Погребний.!

І До куркулів застосовували надвичайні заходи. Завдяки твердо про­веденій партією класово! політики на селі, куркульський опір було при- І юшено. Так складалися умови для масового колгоспного руху. Якщо на ■жовтня 1927 року в Київському районі було ІЗ колективних господарств, І їо на І жовтня 1928 рску їх було вже 26 і одна сільськогосподарська сопуна. В Київському округу на І жовтня 1927 року налічувалося 192 ІКигоспи, а на І травня 1928 року - 265.В 1929 році в колгоспи йшли І тілши бідняки, але І середняки. В цей рік великого перелому були

.4/ "Уся Київщина на 1928 ріж". Довідна книга.К.1928, стор.383. $/Див. КОДА ф.Р-112, оп.І, спр.3024, арк.7.

|/;"Нариои..." стор.336 та "Пролетарська правда" 25 листопада.1928 р.


досягнені значні успіхи не тільки в промисловості, а й у становленні Шлгоспного ладу.

X-

X

Початеє масово! колективізації і поворот селянства в бік колгос- І пів свідчили, що наступ на капіталістичні елементи набрав загального [характеру і розгорнувся як у місті, так і в селі. Найскладнішим завдан­ням перед партією і державою в цей період було соціалістичне перетво- І і рення сільського господарства. Партія зосередила головну увагу на [питаннях масового колгоспного руху, ліквідації куркульства як класу [на базі суцільно! колективізації.

5 проведенні колективізації партія спиралася на передові колгоспи] радгоспи, МТС та на допомогу робітничого класу, яка відіграла величез- | ну роль в справі соціалістичної перебудови села. Саме про це так тепло згадував 1.1.Брєжнєв в доповіді на урочистому засіданні, прнсв"яченоцу і ■50 річчю Радянської влади: | Говорячи про соціалістичну перебудову [села, не можна не згадати тих, хто вклав свою працю, свою волю і енер- І Ірію в розв'язання цього велетенського завдання. На заклик партії ро­бітники Москви і Ленінграда, Уралу і Донбасу йшли в село, допомагали ■Влагоджувати нове, колективне господарство.!скорій знає їх як "двад- І Цятип "ятитисячник і в", але їх було далеко більше. Вони несли селянам Ідеї Комуністично! парті!, віру в Ідеали соціалізму, бойовий досвід класово! боротьби. Імена комуністів,які очолили молоді колгоспи, само- І відданих працівників МТС 1 радгоспів, організаторів і ветеранів кол­госпного і радгоспного виробництва,назавжди занесені в літопис колгосд-а ио! слави".⁷⁷/

Дарницька партійна організація пишається іменами робітників,які І 1930 році поїхали в села для безпосередньо! допомоги селянству в

1.1.Брежнєв - Ленінським курсом ,т.П, стор.84, К.І97І .

будівництві колгоспів* Де т.Гомон від Дарницьких залізничників,

ггаї

.Браїлко з Дарницької пожежні, т. Шляхов в Автогаражу імені ФрунзеІ | Кращих своїх робітників: тт.Табачного, Сергеева, Матусову, Лусту,Гду- Ішина та інших послав на село Дарницький Фанерний завод. Голова зав­кому Фанерки, комуніст Дмитро Прокопович Рябов / 1894-1968/ з 1930 по 1935 рік очолював колгосп імені " Пролетарської правди" в селі Горенка Киево-Святошинського району. Д.П. Рябов створив великий актив, який мобілізував колгоспників на виконання державних завдань .Завдяки праці т.Рябова, колгосп отав передовим у Киевовятошинському район??/ В червні 1930 року до підшефного Чорнобильського району Київського : округу виїхала ремонтна бригада з Дарницького м"ясокомбінату, щоб рагодити машини для збирання хліба, а також і для інших робіт.®®/

Після ХУІ з"їзду ЕКП/б/ партія посилила організаторську й масово-] [політичну роботу серед бідняцько-середняцьких мас селянства і на цій : основі підвищувала темпи колективізацій. Першими об'єднувалися в кол- ] Ігоспи члени КНС. В жовтні 1930 року ЗІ бідняцьке господарство села Осокорки об"єдналися в колгосп ім. Шевченка і вперше в історії села засіяли ЗО га озимини за допомогою оуоіднього колгоспу з села Борт- Іничі та Райскотарспілки. На Ленінські дні в січні 1931 року ЗО госпо- І : даротв села Позняки організували колгооп імені "Третього року п"яти- річки", через кілька днів до нього вступили ще II бідняків і середня- І ків, а в селі Воскресеноька Слобідка 10 господарств незаможників і {середняків | колгооп "Червоний незаможник" / потім його перейме- і ковано в колгооп "імені І травня"/.

■&/ " Пролетарська правда" 6 березня 1930 р.

3 фондів Народного музею іоторії Дарницького району м.Києва І / Про діяльніоть Д.П.Рябова розповідається в характеристиці на і нього, підписаній Головою Киево-Святошиоького райвиконкому І а.Войцехівоьким 9 лютого 1949 року/.

Ш "Дарницький харчовик" 6 липня 1930 р.

V/ "Пролетарська правда", 22 о Ічня 1931 р.

Соціалістичне будівництво на селі набирали все більшого розмаху, і В 1932 році на Київщині було отворено 94 МТС, які налічували 3450 ■«акторів і обслуговували 2577 колгоспів.⁸²/ Проте соціалістичне буї їїівництво на селі в роки першої п'ятирічки потрапляло на численні труднощі. Колективізація круто ламала старий уклад селянського життя ■Селянин мусив поривати з своїм індивідуальним господарством, але в його свідомості проявлялося тяжіння до приватної власності. Тому де­яка частина колгоспників несвідомо ставилася до своїх обов'язків. Значна потреба відчувалася в сільськогосподарській техніці, насінні, конях. Треба мати на увазі і низький політичний та загальноосвітній рівень сільського населення./ До Жовтнево! революції, наприклад, Остерський повіт, особливо його південна та південно-західна частини вважалися найвідсталішими у Чернігівській губернії/. Негативно позна­чилась і адміністративна реформа 1930 року, оскільки запровадження двоступенево! системи/ центр-рййон/ ослабило централізм у керівництві

Київський міськпартком і міськрада дуже багато уваги приділяли ■артійно-політияній роботі в оелах приміської смуги. Вміла агітаційно партійна робота комуністів давала позитивні наслідки. Наприклад, в селі Воскресенська Слобідка до лютого 1930 раку контрактацію майже р було зрушено з місця, бо ні селяни, ні сільрада, не розуміли » її Ційсної супі. Але досить було уповноваженому від Київського райпарт- |ому Рудику пояснити селянотву оуть цієї оправи, як за один день І лютого 1930 року бідняцько-середняцькі господарства села запропо­нували до контрактації 32 голови великої рогатої худоби, замість ви­значних для села 16 голів.⁸®/ Селянотво добре зрозуміло, які свое- рсні та близькі до інтересів бідняцько-середняцьких мас всі заходи, І їх партія запроваджує на селі.

Щ "Нариси..." стор.358. Р®/ "Пролетарська правда" 9 лютого 1930 року.


Міськпартком послав на постійну роботу в колгоспи та сільради Київсько! примісько! ому ги 100 партпрацівників з мі ота і поставив серед ними завдання перетворити приміську смугу з відсталих розпоро­шених сіл у міцний агроіндустріальний центр.

Бесь час збільшувався прошарш комуністів і комсомольців, робіт- ршкі'в та наймитів в складі сільрад. Якщо в складі сільрад Київсько! [приміської смуги в 1928/29 роках налічувалося комуністів і комсомоль­ців 16,75?, то в 1930/31 раках - 22,5%, робітників та наймитів відпо­відно 3,85? і 14,7$.®/ Невпинно зростала кілнсість комуністів в Київ­ському районі. Якщо в 1928 році район налічував - 220 комуністів, то в ■929 році - 250, а в І930-**у - 270⁸⁵'. Але серед них було 40$ канди­датів партії, а члени парті! здебільшого були з 1928-1929 рр., з не­достатньою політичною підготовкою, з невмінням мобілізувати маси на ■оротьбу з куркулями, на виконання плану хлібозаготівель.

Недостатнє керівництво з боку партійних організацій призвело до певної засміченості сільрад та колгоспів клаоово-ворожими елементами, Куркулями та їх посібниками. Не маючи можливості відверто виступати ■роти колгоспів, куркулі і інші ворожі елементи змінили тактику бо­ротьби. Бони пролазили до колгоспів та сільрад і вели там шкідницьку [роботу. Б 1931 -1933 роках Президія Київської Міськради за злочинне ставлення до праці, зловживання владою, пияцтво, зламання класово! ліні! та зв"язок з куркульським елементом зняла з роботи голів Осокор-І ковоької, Позняківської та Воскресенсько-СлобідськоІ сільрад*/.

Президія Міськради відмітила, що до Позндківсько! сільради про- І з "Контрреволюційний куркульський елемент", а оаме: К.Гертель - син

Щ КМА ф.р-і.оп.1, спр.1913, арк.191.

Щ Див."Пролетарську правду" 24 лютого 1929 р. та 29 листопаду І 1930 р.

/ Див .КМА ф.Р-І, оп.І ,спр.1913,арк.192,302,302-зв;спр.4336,арк.2.

116

І куркуля,який до революції мав рибний аромисел та своїх батраків, [ А.Синильченко та Н.Синильченко - розкрадачі державних грошей, Х.Мото- I ра - вороже ставився до виконання державних заготівель та інші, і за- Ідродонувала замість цих злочинців обрати кращих ударників - активістів, юлгоспнкків, трудівників - одноосібників до складу сільради.⁸"''/

Ворожі елементи зривали посівні кампанії, плани хлібозаготівель тощо. В 1931 році Ооокорківська сільрада не була підготовлена до по­сівної кампанії і не допомогла колгоспові, який не справився з зав­данням засіяти 185 га яровини. Село колективізовано тільки на 50$. Село Позняки на квітень 1932 року було колективізовано тільки на 57,2$.Куркулі та їх посібники розвалили в селі колгосп. В селі Воскресенська Слобідка склад сільради було посилено за рахунок обран­ня до неї комуністів: Конончук Насті Кіндратовни / голова сільраді/, А.В.Величке, А.С.Феденка та М.В.Члека⁸/. Партійні організації докла­дали багато зусиль на мобілізацію комуністів для подолання недоліків вГроботі на селі, в галузі соціалістичної перебудови сільського гос­подарства . Все більше господарств об"еднувалися в колгоспи, розширя­лись посівні площі, підвищувалась урожайність, зростала натуральна оплата трудодня.

х х

X

Об"єднаний пленум ДО і ЩЕ ВКП/б/ в січні 1933 року підвів під­сумки виконання першої п"$тирічки. В результаті успішного виконання першого п"ятирічного плану в СРСР було побудовано фундамент соціаліс­тичної економіки, країна перетворилася в могутню індустріальну держа­ку незалежну в техніко-економічному відношенні від розвинутих капіта- I

17/ Див. КМА,ф.Р-І,оп.І,спр.4336, арк.2-зв. 38/ Т а м же, арк. І, та опр.І9ІЗ, арк. 96. Щ т а м же, оп.І, опр.5260, арк.ЗІ.


і нсткчних країн. Водночас в СРСР було в основному ліквідовано остан­ній експлуататорський клас - куркульство. "В результаті колективізації ■одноосібних селянських гооподаротв й широкого розвитку радгоспів дрібнотоварний і капіталістичний уклади на селі поступилися соціаліс­тичному. Загальна власність в двох І! формах загальнонародної та коо­перативно-колгоспно І стала основою економічних відносин у сільському [господарстві"./ Роки п"ятирічки ознаменувалися велетенськими зрушен вями в економічному та політичному житті країни, величезними перемога не соціалістичного будівництва в СРСР, в його складовій чаотині Радян оькій Україні і в Києві.

З 1926 по 1931 рік промисловість СРСР збільшилася в 3,36 рази, УРСР - 3,15 рази, Києва - в 8,33 рази. Питома вага промисловості Києва в (промисловості СРСР зросла з 0,95$ до 2,4$, в промисловості УРСР - з 4,15? ДО Ю,7$, а в окремих галузях - на 20-40$®ї' Великі зміни за п'ятирічку пройшли в Лівобережній частині Києва. На кілька тисяч чо­ловік збільшилося населення. Були реконструйовані старі та збудовані нові промислові підприємства, найбільше з яких Дарницький м"ясокомбі- нат - велетень харчової індуотрії. В 1932 році М'ясокомбінат дав про­дукції на 38 мільйонів карбованців, Лісохімзавод на 4 мільйони, Дар­ницькі лісопильні заводи - на 10 мільйонів карбованців.Велике зна чення мало створення дійоно народної інтелігенції. Якщо в 1930 році Ц підприємствах Дарниці працювало 41 інженерно-технічних працівників,

в 1932 році - вже 92. Від впливом індустріального розвитку змінювався соціальний склад Приміських сіл, вони перетворювалися в робітничі селища і зливалися

Щ "До 100 річчя з дня народження В.І Леніна" Тези ЦК КПРС, М., 1970, стор. 27-28.

і⁹¹/ КМА.Ф.Р-П. оп.З, спр.І54, арк.» 140.

Ш і а м же, арк. 126,127.


з містом. В 1928 році в селі Воокресенська Слобідка 80 - 90$ наве­дення займалися лозошіітінням, а в 1933 році 98$ жителів села вже |ули робітниками і працювали на промислових підприємствах Києва і Дарниці. Тому Президія Київського Облвиконкому в березні, а Секрета­ріат ВУІШК в серпні 1933 року прийняли постанову про розформування |оскресенсько*Слобідсько! сільради і включення оела до міської смуги міста Києва⁹³/.

Великі зміни за п"ятирічку сталися в культурному розвитку Дарниці.] До революції кількість учнів в районі ледве досягала 500, а на кінець 1932 рску їх було вже кілька тисяч» До революції на весь Остерський повіт було 8 лікарських дільниць та II фельдшерських пунктів,4 лікарні | та кілька амбулаторій. За роки п"ятирічки в Дарниці і Слобідках збу­довані лікарня, поліклініка, аптеки. До революції у всьому Остерськоч? повіті був 21 телефонний абонент, з них один в Микільській і один в Дередмістній Слобідках. Жителі Дарниці могли користуватися тільки |елефоном на станції за велику плату. В 1931 році в Дарниці нарахову­валось вже 50 телефоних абонентів. Були відкриті бібліотеки, кдуби, кінопересувки та інші культурні заклади. Успіхи дарничан були досягну­ті завдяки великому патріотичному піднесенню всіх трудящих, завдяки керівництву комуністичної партії .Партійна організація Дарниці в рски ІГятирічки кількісно вросла, ідейно загартувалась і організаційно і зміцніла, збагатилаоь новим доовідом і підготовилась для дальшої бо- Іротьби за завершення соціалістично! реконструкції народного господар- і їства в роки наступної п"ятирічки.

р/КВА.фЛЧ, оп.І, спр.5860, арк. 7,15,26.