Geum.ru

Верховної Ради України на пленарному засіданні шостого жовтня 2005 року. Розглянуто 33 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято чотири закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Драчевський в.в.
Рудьковський м.м.
Рудьковський м.м.
Масенко о.м.
Бронніков в.к.
Пеклушенко о.м.
Симоненко п.м.
Новак в.м.
Матвєєв в.й.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Дві фракції вимагають: Народна партія – Надрага підписав, і «Вперед Україно!» також півгодини на перерву і право на виступ.

Хто буде виступати від вас? Мають таке право, заспокойтеся, будь ласка, почитайте Регламент. Це не я беру, шановні колеги, а йду за Регламентом.


11:23:29

ДРАЧЕВСЬКИЙ В.В.

Уважаемые коллеги, мое выступление может быть коротким, но я скажу конкретно. Я хотел бы обратиться к тем членам комиссии, которые вчера были утверждены Верховной Радой Украины в 335 голосов и обратиться к Рудьковскому. Вы сегодня являетесь членом нашей комиссии и вам сегодня никто не давал права выступать по данному вопросу, потому что мы только первое заседание будем проводить на 3-м этаже в 12 часов дня. И распределять между членами комиссии обязанности и полномочия, по тем или иным вопросам.

Поэтому, давайте будем толерантными в этих вопросах. И если я руководитель, то я буду руководить. И, поверьте, будет порядок. Спасибо.


ГОЛОВА. Оголошується… Прізвище не називалося ваше, заспокойтеся. Прізвища жодного не було. Заспокойтеся, шановні колеги.

Оголошується до розгляду проект Закону про порядок примусового відчуження об'єктів права приватної власності у власність держави (націоналізації). Це закони № 7701, № 7701-1.

Пропонується такий регламент розгляду цього питання, шановні колеги. Доповідачам надати до 5-ти хвилин, відповіді на запитання до 3-х хвилин, виступи від комітету до 3-х хвилин і протягом 15-ти хвилин провести обговорення. Немає заперечень.

Будь ласка, доповідач Микола Рудьковський. Законопроект 7701.


11:25:32

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Я хотів сказати коротку репліку попередньому виступаючому.


ГОЛОВА. Будь ласка, я виключу мікрофон, ви виступайте, будь ласка.


РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Спасибі. Значить я виступав від імені фракції, а не … але мав таку ж саму думку.

Значить, що ж до закону «Про порядок примусового відчуження об’єктів права приватної власності у власність держави» 7001. Згідно 41 статті Конституції примусові відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване як виняток з мотивації суспільної необхідності на підставі і у порядку, встановленої законом. І тому нам потрібно прийняти закон, який би давав можливість державі при певній складній ситуації, суспільної необхідності повернути до державної власності той чи інший об’єкт.

Ми пропонуємо вивірений, складний механізм, який ґрунтується на світовому досвіді, в тому числі Великої Британії щодо повернення деяких підприємств галузі, зокрема кораблебудування до державної власності.

Механізм запропонований слідуючий, що приймає рішення уряд щодо певного об’єкту, потім збирається Рада національної безпеки, за участю президента розглядається це питання, приймається позитивне рішення, вноситься законопроект до Верховної Ради, Верховна Рада приймає рішення. І лише після повного відшкодування із Державного бюджету об’єкт переходить у власність до держави.

Мені здається, що прийняття такого закону, до речі, здається не лише мені, а і експертам у питаннях власності, дасть можливість гарантувати, що власність в Україні буде переходити лише на законних підставах.

Я не розумію тих народних депутатів, які категорично виступають проти прийняття цього закону, бо цей закон чітко регламентує, що лише згідно цього закону може переходити власність до держави і ніяким іншим шляхом. Ми бачимо багато зараз судів, які проходять. Ми бачимо, що інколи суди не приймають рішення під тиском і так далі. Все це буде узаконено, це дасть гарантії для інвесторів, що вони будуть впевнені, що в Україну можна вкладати кошти і мати власність на території України, яка захищена законом. А при переході власності до держави є чітка вивірена процедура.

З іншого боку, у питаннях суспільної необхідності при виникненні лих регіонального масштабу держава матиме можливість повернути той чи інший об’єкт до державної власності. Я приводив під час попереднього розгляду приклад. Якщо в якомусь регіоні є стихійне лихо, таке, як наприклад, у Сполучених Штатах, в Орлеані, чи у нас випав сніг, чи обледеніння, Обленерго перестало функціонувати, бо обвалилися і опори, і мережі електропередач. Держава розглядає це питання на засіданні уряду. Президент, Верховна Рада прийняли рішення. Викупили у державну власність, і таким чином забезпечили життєдіяльність цілого регіону.

Неприйняття цього закону не гарантує те, що власність не буде відбиратися чи повертатися до державної власності іншим якимось шляхом, через прийняття судових рішень. Але це не захищає, знову ж таки, неприйняття закону від в певний той чи інший період від якихось особистих рішень того чи іншого посадовця.

Я вважаю, що прийняття цього закону є гарантією як і для українського інвестора, так і для зовнішнього інвестора. І, відверто, я не розумію ті фракції, які не підтримують. По-перше, це є стаття Конституції. З іншого боку, це гарантує право власності для всіх громадян на території України. Якщо ви стоїте на питанні захисту власності, приймайте закон. Якщо ви хочете хаосу, який деякий час був в Україні, давайте залишати все, як є. Але я переконаний, що в рамках закону всім працювати вигідніше.

Спасибі. Якщо є запитання, я готовий відповісти.


ГОЛОВА. Якщо є запитання, будь ласка, запишіться, шановні колеги. 3 хвилини на запитання. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Олександр Масенко, фракція комуністів.


11:30:28

МАСЕНКО О.М.

Шановний доповідачу, ну, от ви говорите, що ваш Закон передбачає проведення націоналізації тоді, коли виникають якісь екстремальні умови для цього.

А скажіть, будь ласка: хіба Ви, як представник соціалістичної партії, не помічаєте, що зараз наша держава практично, ось уже 15 років проживає у екстремальних умовах? В нас же ж нічого не має нормального. В нас, скільки о це живемо, існуємо самостійно, в нас весь час екстремальні умови. То чи не краще з вашого боку відмовиться взагалі від цієї позиції, як екстремальної умови і підтримати законопроект Петра Миколайовича Симоненка, щоб взагалі провести націоналізацію та ще й незаконно придбаних підприємств базових галузей народного господарства? Тим паче, Вам, як представнику, ще раз наголошую, Соціалістичної партії, яка декларує цю позицію в своїй програмі?


РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Спасибі за запитання. Важко з вами не погодитися. Дійсно, період нестабільності і здійснення приватизації в обхід інколи законодавства підірвало довіру з одного боку до держави, а з іншого боку і до людей, які набували право власності. Я і наша фракція підтримує позицію, що потрібно мати реальний механізм повернення до державної власності стратегічних об’єктів, мається на увазі, я думаю, що і ви на цій позиції стаєте. Ларьків націоналізовувати не будете.

Але, але якщо ми говоримо про прийняття такого Закону, то, з моєї точки зору, потрібно рухатися двома шляхами: з одного боку, прийняти Закон про ситуації великої суспільної необхідності, який Закон я пропоную., аз іншого боку – потрібно приймати Закон, окремий Закон, який би розглядав можливість повернення до держави стратегічних підприємств.

Я думаю, що такий закон буде важко провести зараз в сесійній залі. Можливо, коли соціалістів і комуністів у Верховній Раді буде 250 чоловік, то тоді це питання можна розглядати. А поки що можна розглядати тільки те, що можливо: прийняти закон про повернення до державної власності, виходячи із суспільної необхідності, в той чи інший кризовий період. Спасибі.


ГОЛОВА. Володимир Броніков, фракція «Регіони України».


11:33:05

БРОННІКОВ В.К.

Бронников, Партия «Регионы Украины».

Маленький вопрос: а справится ли Минчаэс с управлением кризисными ситуациями, про которые сейчас говорили в зале?

И второе. Прошу передать дальнейший вопрос Пеклушенко.


ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка.


11:33:26

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция «Регионы», Запорожская область.

Николай Николаевич, первое: как вы считаете, этот закон улучшит инвестиционный климат в стране или ухудшит?

Второй вопрос. В этом зале нет ни одного человека, который бы не считал: все, что незаконно приватизировано, должно быть возвращено. Но причем здесь Президент, парламент? Во всем мире это решают суды. Может быть, лучше совершенствовать законодательство? Может быть, лучше совершенствовать работу судов? Сегодня это каста неприкасаемых, сегодня в судах вершится правосудие по-судейски.


РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Олександр Миколайович, якраз мова йде про те, щоб прийняти закон, який, цей закон, який і встановить чіткі законні правила, як переходить право власності. Бо, дійсно, я погоджуюсь з вами, що інколи приймаються рішення в суддівській системі такі, які важко обгрунтувати, до тих пір, доки він не дійде до Верховного суду.

І тому я вважаю, що прийняття цього закону покращить набагато інвестиційний клімат в Україні, бо можна буде повернути в державну власність тільки згідно цієї процедури, і ніякої іншої. Бо в Конституції написано: якщо буде цей закон, то 41 стаття Конституції говорить, що лише по цій процедурі можна повертати власність до держави, якщо є закон. Якщо нема цього закону, тоді ця частина 41 статті Конституції не діє. І тому повертають через рішення судів і так далі. Ви подивіться більше, як, скажемо, не так давно навіть Міністерство економіки виступало проти цього закону отримання механізму держави для того, щоб не мати законного механізму повернення до власності держави.

Значить, я вважаю, що прийняття цього закону зніме всі питання, які зараз існують, в кінці кінців наведе законний порядок. Суди будуть орієнтуватися на закон, а не на щось іншого – порушення процедури і так далі. Спасибі.


ГОЛОВА. Так, час вичерпаний. Симоненко Петро Миколайович, будь ласка, ваше обґрунтування законопроекту 7701-1.


11:36:02

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні радіослухачі! Пройшло дев'ять місяців, розвіявся помаранчевий туман, лопнула біло-голуба мильна булька. Разом з тим, розвіялися і залишки надій у нашого народу на повернення справедливості у суспільстві.

Терміновість розгляду цього питання і проекту, який я вніс, викликана ще й тим, що для України з'явилися нові загрози: перше – це фінансування Сполученими Штатами Америки і Березовським виборчої кампанії і сьогодні обрання Президента та його команди при владі, уряду як команди маріонеткової влади.

По-друге, транснаціональні клани - Березовський-Коломойський-Тимошенко - реально впливають сьогодні на економіку і на політику. Сьогодні нова загроза з'явилася і з тим, що нова влада готує передпродажну підготовку економічного простору України і пропонує приватизувати Одеський припортовий завод, «Укртелеком», залізницю.

Сьогодні не розглядається питання про «Криворіжсталь» і багато інших об'єктів. У змові з олігархами українськими і закордонними різко підвищені ціни, і використовується вся ця політика для того, щоб і далі знищувати економічний суверенітет і незалежність нашої держави.

Висновок: через продаж національних інтересів для України сьогодні знову з'явилася реальна загроза національній безпеці і незалежності держави. З метою припинення розмов про політичну незалежність і переходу до реального економічного суверенітету та від дикого капіталізму до соціальної держави я і запропонував розглянути сьогодні проект про націоналізацію базових галузей промисловості.

Спритні ділки, як ви знаєте, шановні друзі у змові з можновладцями за програми МВФ та за вказівками американців відповідно під виглядом, так званих, радикальних ринкових реформ підло скористалися довірливістю населення і недосконалістю законодавчої бази і злодійськи через інфляцію, сертифікацію, ваучеризацію, штучне банкрутство здійснили аферу тисячоліття, незаконно приватизували державну власність – загальне надбання народу України. Внаслідок цього 90 відсотків загальнонародної власності опинилося у загребущих руках, так званих, нових українців, які становлять не більше, ніж півтора відсотка населення. Вони узурпували 85 відсотків основних виробничих фондів, на яких виробляється понад 80 відсотків промислової продукції. Від такої приватизації до Державного бюджету надійшло трохи більше 9 мільярдів гривень, а розкрадено основних засобів виробництва на суму більше, ніж 60 мільярдів гривень.

Тобто, ми з вами реально стали перед проблемою втрати економічної незалежності нашої держави. Це і призвело до того, що переважна більшість населення, 90 відсотків, перебуває за межею бідності.

Які причини, і якими причинами можна обгрунтувати терміновість прийняття цього закону? Це незаконність присвоєння загальнонародної власності приватними особами.

Друга причина. Необхідність націоналізації у зв’язку з тим, що нелегітимна концентрація права власності на базові галузі промисловості у руках обмеженої кількості приватних осіб якраз загрожує в цілому політичній незалежності.

Третя причина. Необхідність націоналізації якраз викликана і тим, що незаконна приватизація відкинула Україну на рівень 20-30, а тобто і 50-60 років.

Четверта причина. Це і бідність нашого народу.

Таких причин багато. Що ми, комуністи, пропонуємо зробити. Ми, в першу чергу, сьогодні пропонуємо зрозуміти, що мова йде не про націоналізацію сфер обслуговування, торгівлі, легкої, харчової промисловості та інших галузей, а, в першу чергу, тих, які якраз і входять до переліку базових галузей промисловості.

На мій погляд, прогресивна лише та націоналізація, яка не лише зумовлена потребами розвитку продкутивності, а й проводиться в інтересах усього суспільства., тобто народу України. І це якраз є основною ключовоютезою нашого проекту.

Ми пропонуємо суспільству через націоналізацію створення неподільного фонду загальнонародного надбання, реальний суспільний проект, нову стратегію соціально-економічного розвитку , в якій враховано інтереси і суспільства, і кожної особистості. Усі інші варіанти і пропозиції наших політичних опонентів засновані на приватновласницькій експлуатації базової галузі промисловості соціально несправедливі і грабіжницькі. Не можна без гіркоти говорити про ті процеси, які спіткали Україну після захоплення національного надбання нашої це базової галузі промисловості. Тому ми й пропонуємо провести націоналізацію, щоб повернути народу власність, і повернути Україні незалежність. Дякую.


ГОЛОВА. Так, шановні колеги, запитання до Симоненка Петра Миколайовича. Якщо є, запишіться, будь ласка. Три хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Володимир Новак, фракція комуністів.


11:41:19

НОВАК В.М.


ГОЛОВА. Алла Александровська, будь ласка.


11:41:31

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Спасибо. Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Петр Николаевич, принципиальная позиция вашего закона понятна всем и особенно ее поддерживают специалисты, экономисты. Сегодня большой проблемой является наполнение бюджета Украины и всем известно, что именно основным поставщиком бюджетных средств являются крупные промышленные предприятия, металлургической отрасли особенно. Но вот только что мы выслушали законопроект, который внес Рудьковский. С другой стороны звучит вопрос тоже национализация, возвращение государства, но уже за деньги. Не кажется ли вам, что подход, когда за деньги возвращаются предприятия, которые раньше незаконно приватизированы, вляется абсурдной ситуацией. Любой собственник крупного предприятия доводит до банкротства, а потом поднимает вопрос юридический о возвращении этого предприятия государству.

Не кажется ли вам, что такой подход является неправильным?


СИМОНЕНКО П.М. Спасибо.

Наша позиция коммунистов заключается в том, что, приступая к реализации закона о национализации, если мы его примем для того, чтобы общенародный неделимый фонд создать базы экономической независимости государства. Первое, что мы сделаем – это проведем инвентаризацию. Каким образом использовалась приватизированная собственность?

Нам 14 лет говорили, что они эффективный собственники и кляли на чем свет стоит советскую власть, которая все то, что заработал советский народ возвращала: жильем, ценами, тарифами, все возвращало народу, то есть, человеку труда создающего материальные ценности.

Поэтому и следует провести инвентаризацию и естественно определить эффективность использования новым собственникам этого добра народа. Это первое.

Во-вторых, через инвентаризацию собственности надо определить, а выполнены ли все условия, которые устанавливались, нравится нам или не нравится ранее принятыми законами, с точки зрения, инвестиционных программ. Прежде всего, с точки зрения, усиления нашей независимости – это новые технологии, привнесенный или нет, новые оборудования, является ли это тем объектом, который дает возможность сегодня - рабочие места для молодежи, дает возможность – рабочие места для чернобыльца, для инвалида, дает возможность сегодня поддерживать социальные программы, дает возможность сегодня утверждать не в теневой экономики работает, а работает в прозрачной экономике независимого государства Украины. При этом создает все предпосылки для увеличения экономического потенциала Украины. Это ключевой, второй вопрос, на который мы будем опираться прежде чем преступим к реализации этого закона.

И третье. Безусловно, надо через волю народа и волю народных избранников депутатов определить, а что является сегодня тем объектом, который обеспечивает национальные интересы, национальную безопасность.

Химическое предприятие, я глубоко убежден, разные они, конечно, одно предприятие детские игрушки делает и называется химическим предприятием, а есть предприятие, которое вырабатывает стратегическое сырье, дает возможность обеспечить, допустим, интересы национальные за пределами Украины. Здесь мы обязательно должны иметь, прежде всего, национальные интересы через государственную, общенародную собственность, потому что – это экология, это здоровья людей, это эксплуатация или, так скажем, нормальный труд.

Мы должны сегодня понимать и то, что национализация нам нужна еще и для того, чтобы сохранить сегодня социальные программы с точки зрения защиты прав человека. Потому что на нынешних предприятиях рабочий семь часов работает на хозяина, а один час – на себя.

Так вот и надо сегодня через все то, что мы хотели бы вернуть государству, народу Украины, создать предпосылки, что это для человека – это рабочие места. Это возможность сегодня развития малого и среднего бизнеса. Ведь малый и средний бизнес будет только тогда развиваться, когда он будет работать в интересах народа Украины, а не интересах определенного олигарха. И вокруг крупного предприятия, базового предприятия обязательно будут реализовываться государственные программы по развитию инфраструктуры. И в этом малый и средний бизнес найдет свою нишу стабильную, защищенную государством, без издевательства правоохранительной всей системы и издевательства судебной власти.

Это целый комплекс. Уважаемая Алла Александровна, вы правильно поставили вопрос. Не случайно вы правильно определили посылку: специалисты и ученые поддерживают именно такой, государственный подход, который мы, коммунисты, сегодня предлагаем народу Украины.


ГОЛОВА. Дякую, Петро Миколайович. Час вичерпаний. Сідайте будь ласка.

До співдоповіді запрошується заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Йосипович Матвєєв. Будь ласка.


11:46:37

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет, я прошу немножко увеличить мне время. Потому что это два законопроекта, они разные.


ГОЛОВА. Давайте 5 хвилин.


МАТВЄЄВ В.Й. Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций на заседании 21 сентября 2005 года рассмотрел проект Закона Украины о возвращении имущества базовых отраслей народного хозяйства, которое находится в собственности граждан и юридических лиц, собственность украинского народа. Регистрационный номер 7701-1.

И проект Закона Рудьковского – о порядке принудительного отчуждения объектов права частной собственности в собственность государства национализации, внесен народным депутатом Украины Рудьковским.

Ну, прежде всего, по результатам голосования, которое практически раскололо комитет на две части, и один, и второй проект закона предлагается комитетом отклонить. Хотя Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины в своем выводе предлагает проект закона 7701-1 принять в первом чтении за основу с последующим объединением его при доработке ко второму чтению в единый проект с проектом 7701.

В чем сущность разногласий таких вот обсуждений, которые произошли?

Во время обсуждения данного законопроекта на заседании комитета мнение народных депутатов, членов комитета буквально разделились на две части. В своих выступлениях члены комитета признавались, что государство на сегодняшний день практически утратило контроль над большинством предприятий, целыми базовыми отраслями промышленности, такими как энергетика, угольная, металлургическая, машиностроительная, военная, оборонная промышленность, судостроение, химическая и сахарная отрасль. Следствием чего, как мы видим сегодня, в государстве образовалась такая ситуация, когда монополия прямо и неприкрыто диктует цены на свою продукцию. Предприятия нефтеперерабатывающего комплекса практически одновременно становятся на ремонт, повышаются цены на топливо. Цены на сахар внезапно увеличиваются в несколько раз и так далее.

Приватизация государственного имущества не привела ни к повышению эффективности использования собственности, ни к повышению жизненного уровня людей. Приватизация в Украине происходила без учета стратегии защиты национальных государственных интересов.