Р І шенн явід 26. 09. 2006 №5/5-581 Об утверждении Правил застройки г. Мариуполя Решение

Вид материалаРешение

Содержание


Стаття 14. Розгляд клопотань про погодження місця розташування об'єкта
Розділ 6. РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ (ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТА МІСТОБУДУВАННЯ)
Стаття 27. Вимоги до текстової частини проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування)
Стаття 30. Обов'язковий обсяг матеріалів погодження місця розташування об'єкта
Розділ 7. Погодження проекту відведення земельної ділянки (матеріалів місця розташування об'єкта містобудування)
Стаття 33. Форма погодження проекту відведення земельної ділянки (місця розташування об'єкта)
Розділ 8. Підготовка проекту рішення міської ради про відведення земельної ділянки
Розділ 10. Порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації. Дозвіл на виконання будівельних робіт. Прийняття
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Стаття 14. Розгляд клопотань про погодження місця розташування об'єкта



14.1. Клопотання про погодження місця розташування об'єкта разом з матеріалами, передбаченими ст. 13 цих Правил, надаються замовником до єдиного реєстраційного офісу, реєструється загальним відділом міської ради у день надходження і подається міському голові для розгляду.

14.2. Міський голова розглядає клопотання і впродовж одного дня з дня надходження направляє його разом з відповідними матеріалами до єдиного реєстраційного офісу. Єдиний реєстраційний офіс впродовж 4 рабочіх днів направляє клопотання ГУАМ, Маріупольському управлінню земельних ресурсів, інспекції екологічної безпеки, Маріупольської міської санітарно-епідеміологічної станції, відділу культури Маріупольської міської ради, які є членами постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія). Порядок роботи комісії визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004 „Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів”.

Головою Комісії призначається один із заступників міського голови. Голова комісії призначається та звільняється з посади міським головою.

У разі відведення земельної ділянки для розробки корисних копалин або забудови території на площах їх залягання комісія може залучати до роботи в ній представників

органів державного геологічного контролю та органів державного гірничого нагляду для отримання додаткової інформації щодо можливості вибору земельної ділянки для розміщення об'єкта.

До роботи в комісії також залучаються власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору, представник заявника.

14.3. Члени комісії протягом двох тижнів після отримання матеріалів:
  • обстежують бажане місце розташування об'єктів, погоджують орієнтовний розмір земельної ділянки, умови її вилучення або зміни цільового призначення з урахуванням містобудівної документації, місцевих правил забудови та комплексного розвитку території;
  • вивчають питання щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення формування екологічної мережі, поліпшення малопродуктивних угідь шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо;
  • пропонують інші земельні ділянки для можливого розміщення об'єктів насамперед з малопродуктивних земель та земель несільськогосподарського призначення;
  • готують висновок щодо доцільності місця розташування об'єкта, його граничних параметрів, площі земельної ділянки.

14.4. Результати роботи комісії оформляються актом, у якому зазначаються дані щодо площі земельної ділянки та складу земельних угідь, місця її розміщення, наявність зелених насаджень, будівель та споруд, наявність інженерних комунікацій і споруд, необхідність знесення існуючих будівель, основні вимоги щодо забезпечення санітарної, пожежної, екологічної безпеки тощо.

14.5. У випадку, коли розташування обєкта принципово суперече рішенням затвердженої містобудівної документації, або у разі недоцільності розміщення об’єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, земельних, історіко-культурних міркувань, інших обмежень і обтяжень, що підтверджується висновками відповідних служб, в акті зазначається мотивоване обґрунтування відмови.

14.6. Акт вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, надається Маріупольської міської ради з метою прийняття відповідного рішення.

14.7. Всі витрати, пов'язані з підготовкою акту вибору земельної ділянки та висновків, здійснюються за рахунок інвестора (замовника).


Стаття 15. Погодження місця розташування об’єкта.


15.1. ГУАМ протягом 10 днiв після підготовки акту вибора земельної ділянки готує відповідний проект рiшення мiської ради про затвердження акту вибору і містобудівного обгрунтування (при наявності), погодження мiсця розташування об'єкта та дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки.

15.2. Перелік земельних ділянок, які надаються на конкурсній основі, та порядок проведення земельних конкурсів визначаються міською радою.

15.3. Рішення міської ради про затвердження матеріалів попереднього погодження дає право замовнику:
  • на збір вихідних даних на проектування, розроблення проектної документації на будівництво об'єкта;
  • складання проекту відведення земельної ділянки.

15.4. Рішення міської ради про затвердження матеріалів попереднього погодження не гарантує позитивного рішення міської ради щодо відведення земельної ділянки. Виконання зазначених робіт є власним ризиком замовника (інвестора).

15.5. Рішення міської ради про затвердження матеріалів попереднього погодження втрачає силу через 12 місяців зі дня його прийняття за винятком випадків, якщо до закінчення зазначеного терміну замовник склав угоду з організацією з землеустрію на складання проекту землеустрію. Загальний термін розробки проекту земелеустрію не може перевищувати 18 місяців з дня прийняття рішення міською радою про затвердження матеріалів попереднього погодження.


Стаття 16. Порядок вилучення та надання земельних ділянок


16.1. Земельні ділянки вилучаються та надаються для будь-яких потреб у межах міста (в тому числі капітального будівництва, реконструкції, розширення об'єктів) за рішенням міської ради.

16.2. Надання земельної ділянки може здійснюватись лише після вилучення (викупу) її у попереднього землекористувача відповідно до вимог законодавства.

16.3. Після прийняття міською радою рішення щодо погодження місця розташування об’єкта та дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки забудовник звертається з клопотанням до управління земельних ресурсів щодо складання проекту відведення земельної ділянки.

До клопотання додаються:
  • рішення міської ради про погодження місця розташування об'єкта;
  • матеріали попереднього погодження, які включають: акт вибору земельної ділянки, містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта, висновки щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову.

16.4. Управління земельних ресурсів розглядає клопотання та подані матеріали у

3-денний строк і надає замовнику перелік землевпорядних організацій, що мають відповідну ліцензію.

Умови та строки виконання цих робіт визначаються договором між замовником та виконавцем.

16.5. Проект відведення земельної ділянки у 15-денний термін узгоджується з УЗР, ГУАМ, міською СЕС, екологічною інспекцією та відділом культури міської ради, після чого надається на державну землевпорядну експертизу.

16.6. Після надходження позитивного висновку землевпорядної експертизи обласного управління земельних ресурсів матеріали подаються до Маріупольського міського управління земельних ресурсів, яке в 30-денний термін готує проект рішення міської ради щодо затвердження проекту відведення, вилучення та надання земельної ділянки.

16.7. Надання в оренду земельної ділянки, на яку розроблена технічна документація щодо відведення згідно чинного законодавства, без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту відведення.

16.8. На підставі рішення міської ради землевпорядні організації, що мають відповідну ліцензію, по договору з замовником переносять на місцевість межі наданих земельних ділянок. Управління земельних ресурсів готує проект договору оренди або державний акт на право постійного користування землею.

16.9. Право постійного користування земельною ділянкою відповідно до Земельного кодексу України набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності та громадські організації інвалидів.

16.10. Форма, умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки визначається Законом України „Про оренду землі”.

16.11. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

16.12. Використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право користування землею, забороняється.

16.13. Рішення міської ради про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному цими Правилами, одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

16.14. Початок освоєння земельних ділянок об'єктами будiвництва можливий тільки після одержання документа, що посвідчує право користування (власності) на землю та дозволу інспекції ДАБК на виконання будiвельних робiт.

16.15. У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об’єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.


Стаття 17. Отримання дозволу на проектування та будівництво особами, які

мають право власності або користування об’єктами нерухомості та

земельними ділянками.


17.1. Юридичні та фізичні особи, які є власниками або користувачами об’єктів нерухомості та земельних ділянок і бажають здійснити будівництво за встановленим цільовим призначенням земель (категорією), подають клопотання до виконавчого комітету міської ради щодо надання дозволу на проектування та будівництво.

У клопотанні повинні бути визначені:
  • обґрунтування необхідності будівництва;
  • інформацію про об'єкт будівництва (назва об’єкту, етажність, габарити, загальна площа, торгова площа, призначення об'єкта і т.д.);

До клопотання додаються:
  • копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;
  • копія рішення міської ради про надання земельної ділянки з визначенням її цільового призначення;
  • копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документа про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі;
  • копіі правовстановлюючих документів щодо майнових відносин на цій ділянці (свідоцтво про право власності, техпаспорт БТІ).
  • викопіювання з топографо-геодезичної зйомки у масштабі 1:500 із визначенням існуючих інженерних мереж, з нанесенням на неї плану земельної ділянки та варіантів розміщення пропонуємого об’єкта (виконується організацією, що має відповідну ліцензію);
  • висновки природоохоронних, санітарних і пожежних органів щодо можливості запропонованого будівництва.

Для об’єктів виробничого призначення додатково додається техніко-економічне обгрунтування запланованого будівництва, погоджено з територіальною організацією – інститутом “Донецькпромбудпроект”.

Для екологічно небезпечних об’єктів додатково додається висновок державної екологічної експертизи.

Для об'єктів підвищеної небезпеки додатково додається техніко-економічне та містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта та передпроектні матеріали, які містять відомості про об'єкт підвищеної небезпеки, можливі аварії на ньому та їх наслідки, а також висновки державних експертиз, передбачених законодавством.

17.2. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі — комплексний висновок).

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються ГУАМ протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. Комплексний висновок готується з урахуванням висновків УЗР, природоохоронних, органів санітарних та пожежного нагляду відповідно до їх повноважень.

У разі необхідності ГУАМ має право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади.

17.3. При потребі для підготовки висновку ГУАМ визначає необхідність розробки містобудівного обґрунтування відповідно до вимог п. 12.8. Правил і у двохтижневий термін після його отримання готує комплексний висновок та проект рішення виконавчого комітету міської ради про дозвіл на проектування та будівництво.

17.4. У разі надання негативного комплексного висновку зацікавленим особам також надаються роз’яснення та відповідні рекомендації. Роз’яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення.

17.5. У разі прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення про дозвіл на будівництво, таке рішення є підставою для надання дозволу інспекцією ДАБК на виконання будівельних робіт відповідно до розділу 10 цих Правил.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному законодавством.

Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

17.6. Дозвіл на будівництво об’єктів містобудування надається заявнику протягом двох місяців безкоштовно з дня подання заяви на підставі комплексного висновку ГУАМ щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови.

17.7. У рішенні виконавчого комітету міської ради визначаються терміни отримання дозволу інспекції ДАБК з урахуванням нормативного терміну на проектування, але не більш 2 років з дати прийняття рішення виконавчим комітетом міської ради.

17.8. У рішенні виконавчого комітету міської ради можуть встановлюватись особливі умови освоєння певної ділянки (території):
  • необхідність проектування на конкурсній основі;
  • обмежені терміни освоєння ділянки (території) проектування;
  • інші умови, передбачені законодавством.

17.9. У разі реконструкції у назві об'єкта (будови) слід обов'язково відобразити його функціональне призначення до і після реконструкції, визначати у назві окремі складові частини реконструкції (надбудова, прибудова, перебудова, переобладнання, розширення, техпереоснащення) не обов'язково.

17.10. Дозвіл на будівництво має бути реалізованим протягом двох років. У разі, якщо будівництво не започатковане у цей термін, дозвіл на будівництво втрачає чинність відповідно до статті 24 Закону України “Про планування та забудову територій”.

Поновлення рішення про дозвіл на будівництво відбувається у такому самому порядку, як і його надання.

17.11. У разі бажання власника або користувача об’єкта нерухомості або земельної ділянки здійснити будівництво із зміною функціонального призначення об’єкта, яке тягне за собою зміну цільового призначення земельної ділянки (категорії земель відповідно до статті 19 Земельного кодексу України), надання дозволу на проектування та будівництво приймається у порядку, визначеному в ст.13 цих Правил.


Стаття 18. Порядок оформлення права на землю при переході права власності

на будівлі, споруди або їх приміщення


18.1. При переході права власності на окремо розташовані будівлі та споруди, об'єкти незавершеного будівництва, що знаходяться на орендованій земельній ділянці, право користування землею оформляється після розірвання договору оренди з попереднім землекористувачем або закінченням строку договору. Власник будівель та споруд протягом 3 місяців зі дня набуття права власності на будівлі та споруди звертається з клопотанням до міської ради про надання в оренду земельної ділянки, на якій знаходяться викуплені об'єкти нерухомого майна.

До клопотання додаються:
  • документ, який підтверджує перехід права власності на нерухоме майно;
  • реєстраційне посвідчення бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна;
  • юридичні документи суб'єктів підприємницької діяльності:

а) для фізичних осіб: свідоцтво про державну реєстрацію, копія паспорта, довідка ДПІ про взяття на облік платника податку;

б) для юридичних осіб: свідоцтво державної реєстрації, довідка облстатуправління про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідка ДПІ про взяття на облік платника податку за місцем розташування об'єкта нерухомості.

18.2. Для оформлення правоустановчих документів на землю управління земельних ресурсів, якому направляється клопотання для опрацювання, готує проект рішення про надання в оренду земельної ділянки для розгляду на черговому засіданні міської ради після розробки, узгодження та експертизи землевпорядної документаціїї у встановленому законом порядку.

18.3. Відновлення меж земельної ділянки в натурі та підготовка документів, що посвідчують право користування землею, здійснюється землевпорядними організаціями на підставі укладеного договору із замовником.


Стаття 19. Порядок поновлення договорів оренди земельних ділянок під капітальними об’єктами


19.1. Особа, яка бажає поновити договір оренди земельної ділянки під капітальними об’єктами, за два місяця до закінчення дії договору оренди надає клопотання на ім'я міського голови.

19.2. До клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки додається:
  • копія договору оренди земельної ділянки;
  • довідка державної податкової інспекції про сплату орендної плати за землю;
  • копія акта прийняття об'єкта в експлуатацію (для об’єктів, побудованих до 1994 року);
  • копія архітектурно-технічного паспорта;
  • копія реєстраційного посвідчення бюро технічної інвентаризації.

19.3. Міський голова розглядає клопотання і впродовж п’яти робочих днів з дня надходження направляє його разом з відповідними матеріалами до УЗР.

19.4. УЗР у 14-денний термін:
  • надає висновок щодо доцільності поновлення договору оренди;
  • готує проект рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки;
  • згідно з рішенням міської ради оформляє та реєструє договір оренди земельної ділянки.

Стаття 20. Порядок поновлення договорів оренди земельних ділянок під тимчасовими спорудами

20.1. Особа, яка бажає поновити договір оренди земельної ділянки під тимчасовими спорудами, за два місяця до закінчення дії договору оренди надає клопотання на ім'я міського голови.

20.2. До клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки додається:
  • копія договору оренди земельної ділянки;
  • довідка державної податкової інспекції про сплату орендної плати за землю;
  • копія акта прийняття в експлуатацію малої архітектурної форми;
  • технічний паспорт тимчасового об'єкта;

20.3. Міський голова розглядає клопотання і впродовж п’яти робочих днів з дня надходження направляє його разом з відповідними матеріалами до УЗР та ГУАМ.

20.4. ГУАМ у 14-денний термін надає висновок щодо доцільності поновлення договору оренди.

20.5. УЗР у 14-денний термін:
  • надає висновок щодо доцільності поновлення договору оренди;
  • готує проект рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки;
  • згідно з рішенням міської ради оформляє договір оренди земельної ділянки.



Стаття 21. Порядок реконструкції та переведення житлових приміщень

(будинків) або їх частин із житлового в нежитловий фонд


21.1. Надання дозволу на проведення реконструкції житлових будинків та житлових приміщень здійснюється одночасно з переведенням їх в нежитлові та виключенням з житлового фонду.

Порядок переведення житлових приміщень (будинків), їх частин із житлового в нежитловий фонд (надалі - Порядок) визначає механізм відкриття об'єктів у приміщеннях (будинках), їх частинах шляхом переведення із житлового в нежитловий фонд для реконструкції та подальшої експлуатації за цільовим призначенням.

21.2. Чинність Порядку поширюється на житловий фонд (житлові будинки, житлові квартири в них, а також житлові приміщення в інших будівлях), що знаходиться на території міста і належать фізичним або юридичним особам на праві приватної або колективної власності.

Положення ст. 21 не стосуються реконструкції житлового фонду без зміни його функціонального призначення.

21.3. Переведення може бути здійснено тільки за умови, що сім'я власника має житлову площу відповідно до санітарних норм.

21.4. Приміщення (квартира) або його частина в житловому будинку чи одноповерховий будинок у цілому, стосовно якого вирішується питання щодо переведення із житлового в нежитловий фонд та реконструкції для розміщення в ньому об'єкта іншого призначення, повинні відповідати таким умовам :
  • знаходитися на цокольних, перших та, у виключних випадках, на других поверхах житлових багатоповерхових будинків;
  • мати можливість влаштування окремого входу, крім наявного, з фасаду будинку, орієнтованого на вулицю, магістраль, проїзд;
  • перебувати в приватній чи колективній власності ;
  • відповідати діючим будівельним нормам і правилам;
  • житловий будинок не повинен бути визначений аварійним.

21.5. Встановити, що не допускається використання приміщень житлового і нежитлового призначення в житлових будинках для розміщення об'єктів:
  • промислового характеру;
  • які виконують роботи та надають послуги, що викликають псування приміщень, підвищений шум та вібрацію, порушують умови проживання інших мешканців будинку, передбачені Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
  • які не відповідають діючим будівельним нормам, правилам санітарно-епідеміологічної служби та протипожежної безпеки;
  • спеціалізованих магазинів будівельних, хімічних товарів, з наявністю вибухо-пожежно небезпечних речовин і матеріалів, експлуатація яких може привести до забруднення території та повітря житлової забудови;
  • саун, пралень, бань, хімчисток ;
  • автоматичних телефонних станцій;
  • підприємств побутового обслуговування, в яких застосовуються легко запалювальні засоби ( за виключенням перукарень, майстерень по ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття загальною площею більше

100 кв.м);
  • громадських туалетів;
  • похоронних бюро.

21.6. Забороняється реконструкція квартир та нежилих приміщень у великопанельних 5-ти, 9-ти і 12-ти поверхових житлових будинках серіі 1-464Д, 1-464-А і Е-54, у яких усі зовнішні та внутрішні панелі є несучими, якщо ці дії повязані з їх частковим або повним руйнуванням.

21.7. Дозвіл на переведення житлових приміщень (будинків) або їх частин із житлового в нежитловий фонд для розміщення в них об'єктів певних видів діяльності надається за рішенням виконавчого комітету міської ради.

Для отримання дозволу на реконструкцію об’єкта замовник звертається до виконавчого комітету міської ради із клопотанням на імя міського голови, у якому зазначає

передбачуване функціональне призначення, чисельність працюючих та місткість об’єкта.

До заяви додаються:
  • документ, що підтверджує право власності на об’єкт, або договір, що засвідчує право користування об’єктом з письмовою згодою власника на проведення реконструкції;
  • нотаріально завірена письмова згода співвласників об’єкту (якщо такі є);
  • копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;
  • копія технічного паспорту бюро технічної інвентарізації на об’єкт;
  • документ, що підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об’єкт реконструкції (крім приміщень багатоповерхових житлових будинків);
  • технічний висновок спеціалізованої організації, що має відповідну ліцензію, про можливість проведення реконструкції об’єкта та улаштування входу, відокремленого від житлової частини будинку, погоджений з організацією – автором проекту будівлі, а у разі її відсутності – з генеральною проектувальною організацією Маріуполя (институт „Маріупольцивільпроект”);
  • викопіювання з генплану міста у масштабі 1:500 із визначенням існуючих інженерних мереж, з нанесенням на неї планом об’єкта до і після пропонуємої реконструкції (виконується організацією, що має відповідну ліцензію).

При проведенні реконструкції житлових та нежитлових приміщень багатоповерхових будинків додається узгодження експлуатаційної організації та об’єднання співвласників будинку (якщо таке створено), а для житлових приміщень у будинках житлово-будівельних кооперативів - виписка з протокольного рішення загальних зборів членів кооперативу;

21.8. Термін прийняття рішення про надання дозволу на переведення житлового приміщення (будинку) із житлового в не житловий фонд та реконструкцію становить 30 робочих днів від дня надходження до виконавчого комітету міської ради повного комплекту документів.

21.9. Замовник повинен:
  • не перешкоджати працівникам комунального житлового підприємства, інших організацій в обслуговуванні інженерних комунікацій;
  • не порушувати цілісність елементів конструкцій приміщення (будинку) без отримання дозволу інспекції ДАБК на проведення реконструкції.

21.10. Замовник має право використовувати частину прибудинкової території житлового будинку для організації окремого входу у межах, що відповідає його долі у спільній власності житлового будинку.

21.11. Контроль за належним використанням приміщень (будинків), які переведені в нежитловий фонд, за цільовим призначенням, визначеним у відповідному рішенні виконкому міської ради, здійснює відповідна районна адміністрація.

21.12. Відповідальність за дотримання Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями, діючих будівельних та санітарно-епідеміологічних норм, правил протипожежної безпеки покладається на власника приміщення (будинку), яке переводиться із житлового в нежитловий фонд.

21.13. Рішення виконкому міської ради про переведення житлового приміщення (будинку) в нежитлове одночасно є дозволом на розробку відповідного проекту реконструкції цього приміщення.


Стаття 22. Порядок перепланування та переобладнання квартир

22.1. Переобладнання і перепланування житлових та підсобних приміщень власниками квартир, наймачами і орендарями може проводитися лише з метою поліпшення житлових умов за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку. Наймачі та орендарі квартир можуть виконувати вказані роботи тільки з дозволу власника будинку.

22.2. Забороняється переобладнання і перепланування квартир у великопанельних

5-ти, 9-ти і 12-ти поверхових житлових будинках серіі 1-464Д, 1-464-А і Е-54, у яких усі зовнішні та внутрішні панелі є несучими, якщо ці дії повязані з їх частковим або повним руйнуванням.

22.3. У багатоквартирних житлових будинках не дозволяється шляхом повного або часткового руйнування завнішніх стін:
  • об’єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін;
  • переносити опалювальні пристрої на лоджії та балкони;
  • об’єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів;
  • збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних кімнат за рахунок жилих і допоміжних приміщень квартири;
  • влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;
  • розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоізоляційній основі при ремонті, що призводить до неприпустимого акустичного дискомфорту в квартирах, розміщених нижче поверхом;
  • виконання робіт та інші дії, що викликають псування приміщень, підвищений шум чи вібрацію, порушують умови проживання громадян;
  • стікління лоджій і балконів, призначених для протипожежних евакуаційних цілій з 5 і вище етажів;
  • стікління балконів і лоджій 1 поверху у разі, якщо по стіні прокладено газові труби;

без розроблення робочої документації проектною організацією, що має відповідну ліцензію.

22.4. Усі роботи, повязані з переплануванням та переобладнанням квартир, повинні виконуватись організаціями, що мають відповідну ліцензію.

22.5. Наймач, орендар, який самовільно перепланував або переобладнав житло, зобов'язаний за вимогою власника привести це житло в попередній стан за власні кошти.

22.6. Самовільне переобладнання і перепланування квартир забороняється, а винні притягаються до адміністративної відповідальності згідно з діючим законодавством.


Стаття 23. Порядок прибудови балконів і лоджій до квартир, розташованих на

перших поверхах існуючих житлових будинків


23.1. Прибудова балконів і лоджій незалежно від відомчої належності житла визначається наявністю технічних можливостей, визначених комісійно із залученням спеціалістів управлінь житлово-комунального господарства, містобудування і архітектури виконкому міської ради, відповідних районних адміністрацій, проектної організації.

23.2. Забороняється прибудова балконів і лоджій у разі:
  • якщо їх фасади виходять на проспекти і вулиці;
  • якщо згідно з їх габаритів і конструктивного рішення вони можуть бути використані як жилі кімнати або кухні.

23.3. Для одержання дозволу на прибудову балкона або лоджії квартиронаймач (власник квартири) звертається із клопотанням до голови відповідної районної адміністрації.

До заяви додається:
  • висновок проектної організації щодо технічної можливості виконання прибудови;
  • копія документа, що посвідчує право власності на квартиру (завірену нотаріально);
  • нотаріально засвідчена згода співвласників прибудинкової території.

23.4. Після отримання документів, зазначених у п.23.3, відповідна районна адміністрація створює комісію, яка повинна обстежити житлове приміщення щодо доцільності прибудови балкона чи лоджії, скласти акт та представити його на затвердження органу, що її створив.

23.5. До складу комісії входять:
  • голова комісії – голова районної адміністрації;
  • головний інженер управління житлово-комунального господарства (для будинків житлово-будівельних кооперативів - голова кооперативу);
  • начальник комунального житлового підприємства;
  • районний архітектор;
  • представники санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду відповідного району.

23.6. Після прийняття комісією позитивного рішення районна адміністрація приймає відповідне рішення щодо прибудови.

23.7. Квартиронаймач або власник квартири за власні кошти замовляє проект на прибудову та погоджує його в УЖГ виконкому міськради, інспекціях санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду, ГУАМ.

23.8. Дозвіл на початок виконання будівельних робіт надає інспекція ДАБК.

23.9. Будівництво виконується будівельними організаціями, які мають відповідні ліцензії, на замовлення і за рахунок квартиронаймача або власника квартири.

23.10. Після закінчення будівництва, квартиронаймач або власник квартири звертається до інспекції ДАБК із заявою про призначення комісії про прийняття прибудови балкона або лоджії в експлуатацію.

23.11. Підписання акта комісії про прийняття прибудови балкона чи лоджії в експлуатацію та його затвердження виконавчим комітетом міської ради є підставою для внесення змін до інвентарної справи та розрахунку за оплату комунального обслуговування загальної площі квартири з урахуванням прибудови.

23.12. Самовільна прибудова балконів і лоджій забороняється, а винні притягаються до адміністративної відповідальності згідно з діючим законодавством.


Стаття 24. Порядок проведення місцевих архітектурних і містобудівних

конкурсів


24.1. Архітектурні та містобудівні конкурси проводяться з метою виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій, ідей, концепцій щодо об’єктів архітектури та містобудування і визначення виконавців проектної та містобудівної документації.

24.2. Організація і проведення архітектурних та містобудівних конкурсів здійснюється згідно з "Порядком проведення архітектурних та містобудівних конкурсів” затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 р. N 2137.

24.3. Організатором конкурсу можуть бути виконавчий комітет міської ради, ГУАМ, юридичні та фізичні особи, які організовують і проводять конкурс та здійснюють його фінансування.

24.4. Проведення архітектурного і містобудівного конкурсу здійснюється у випадках, коли розміщення об'єктів архітектури має важливий вплив на розвиток та формування забудови міста.

24.5. Рішення про проведення архітектурних і містобудівних конкурсів приймається його організатором.

24.6. Програма та умови архітектурного або містобудівного конкурсу погоджуються організатором конкурсу з ГУАМ та організацією Національної спілки архітекторів.

24.7. У складі журі відповідно до специфіки конкурсу має бути не менше двох третин висококваліфікованих спеціалістів у сфері містобудування та архітектури. До складу журі також залучаються представники організатора конкурсу, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, організації Національної спілки архітекторів.

Кількість членів журі має бути непарною і становити не менше 7 осіб.

Голова журі та його заступники обираються на першому засіданні журі — шляхом таємного голосування простою більшістю голосів.

Відповідальний секретар конкурсу одночасно є секретарем журі і бере участь у його засіданнях без права голосу.

24.8. Право брати участь у архітектурному і містобудівному конкурсі мають фахівці, авторські колективи фахівців, професійний рівень яких відповідає встановленим організатором конкурсу вимогам, юридичні особи, які офіційно подали організатору конкурсу заяву про намір узяти участь у конкурсі, або запрошені організатором до участі у конкурсі, зареєстровані організатором конкурсу і подали на конкурс проекти, які відповідають його умовам.

24.9. Після прийняття рішення про проведення архітектурного конкурсу на об'єкт містобудування організатор конкурсу протягом 7 днів оголошує у засобах масової інформації повідомлення про проведення конкурсу, його програма і вимоги.

24.10. Заяви на участь у конкурсі приймаються організатором конкурсу.

24.11. Переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення (чи участь у розробленні) проектної або містобудівної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. При цьому між організатором і переможцем конкурсу укладається відповідна угода (контракт) у порядку, встановленому законодавством.


Розділ 6. РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ (ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТА МІСТОБУДУВАННЯ)




Стаття 25. Підстави для розроблення проекту відведення (підготовки матеріалів погодження місця розташування)


25.1. Землеустрій здійснюється на підставі:
  • рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;
  • укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;
  • судових рішень.

25.2. Особи, які отримали відповідно до цього Порядку згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки (дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта), мають право звертатися із замовленням про розроблення проекту відведення земельної ділянки або про підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта до організацій, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт.

25.3. Умови і терміни розроблення проекту відведення земельної ділянки (підготовки матеріалів погодження місця розташування об'єкта) визначаються договором, укладеним між замовником і виконавцем цих робіт.

25.4. ГУАМ, УЗР, ввідділ культури, інспекція охорони навколишнього природного середовища, міська санітарно-епідеміологічна станція, землекористувачі та власники земельних ділянок, інші підприємства, установи та організації зобов'язані приймати для розгляду з метою погодження матеріали проекту відведення земельної ділянки (погодження місця розташування об'єкта) на підставі відповідної згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки (дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта).

25.5. Матеріали проекту відведення (погодження місця розташування) після отримання висновку землевпорядної експертизи подаються до управління земельних ресурсів для підготовки проекту рішення міської ради щодо його затвердження.


Стаття 26. Загальні вимоги до проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування)


26.1. Проект відведення земельної ділянки (матеріали погодження місця розташування) складається з текстової та графічної частин.

26.2. Проект відведення земельної ділянки (матеріали погодження місця розташування) виготовляється з дотриманням вимог нормативно-правових актів, що регламентують порядок підготовки матеріалів проектної документації.


Стаття 27. Вимоги до текстової частини проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування)


27.1 Текстова частина проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування) повинна містити:

а) підстави розроблення проекту відведення земельної ділянки (підготовки матеріалів погодження місця розташування об'єкта);

б) завдання замовника на розроблення проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування об'єкта);

в) копії документів, які були додані до клопотання про надання згоди на розроблення проекту відведення (дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкту), що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;

г) документи щодо правового статусу земельної ділянки;

д) документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;

е) наявні письмові висновки осіб, що погоджують проект відведення земельної ділянки (матеріали погодження місця розташування об'єкта);

є) пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;

ж) документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);

з) інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;

і) інші матеріали, які на думку проектної організації повинні бути долученими до проекту відведення земельної ділянки.

Стаття 28. Вимоги до пояснювальної записки проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування об'єкта)

28.1. Пояснювальна записка повинна містити комплексний аналіз всіх матеріалів, що містяться в проекті відведення (матеріалах погодження місця розташування).

28.2. У пояснювальній записці обов'язково аналізуються:

а) надані замовником документи, у тому числі матеріали, що обґрунтовують розмір, місце розташування та цільове призначення земельної ділянки;

б) обмеження і обтяження у висновках осіб, які погоджують проект відведення земельної ділянки (місце розташування об'єкта);

в) висновки осіб, що погоджують проект відведення земельної ділянки (місце розташування об'єкта);

г) існуючий характер землекористування в районі відведення земельної ділянки;

д) прийняте рішення стосовно меж земельної ділянки, яка проектується для відведення;

е) результати польового обстеження земельної ділянки та фактичного стану його господарського використання;

є) стан зелених насаджень та їх приналежність;

ж) черговий план міста;

з) картографічні матеріали;

й) відомості про правовий статус земельної ділянки, суміжних землевласників та землекористувачів;

і) цільове призначення земельної ділянки;

ї) формування меж земельної ділянки;

й) формування меж обмежень та обтяжень;

к) розрахунки площ контурів угідь в розрізі землекористувань та складання експлікації угідь;

л) грошова оцінка земельної ділянки.

28.3. При необхідності у пояснювальній записці викладається пропонований порядок вирішення майнових питань щодо земельної ділянки, будівель та споруд, іншого нерухомого майна, яке планується знести (перенести) під час забудови. При викладенні такого порядку може мати місце посилання на документи, які дають можливість вирішити майнові питання (договори, угоди, інші правочини, гарантійні листи, рішення суду, висновки комісій, тощо).

28.4. До пояснювальної записки додаються:

- матеріали, що обґрунтовують проектне рішення, зокрема:

а) експлікація земель в розрізі землекористувачів та угідь;

б) розрахунок грошової оцінки земельної ділянки з визначенням розміру земельного податку чи орендної плати;

в) розрахунки втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва та збитків землекористувачів або землевласників у випадку, коли відведення земельної ділянки здійснюється за рахунок сільськогосподарських та лісових угідь. Зазначений розрахунок втрат проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1279 "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" на підставі розробленої землевпорядної документації.
  • архівні матеріали, які дозволяють визначити землекористувачів, що з різних підстав не оформили право користування земельною ділянкою на час розробки проекту.



Стаття 29. Вимоги до графічної частини проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування)


29.1. Графічна частина проекту відведення земельної ділянки повинна містити:

а) викопіювання з чергового плану міста на час складання проекту;

б) топографічний план масштабу 1:500 з варіантом розміщення об'єкта;

в) план відведення земельної ділянки з ситуаційною схемою розташування об'єкта в районі забудови;

г) план земельної ділянки з визначенням наявних та можливих обмежень та обтяжень;

д) фрагменти схеми економіко-планувальних зон із зазначенням місця розташування земельної ділянки, номери, назви економіко-планувальної зони та базової вартості 1 кв.м землі;

е) креслення, що відображає перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).

29.2. Обов'язковими елементами плану відведення земельної ділянки є ситуаційна схема розташування земельної ділянки в системі кварталів населеного пункту або чергового плану міста, креслення земельної ділянки, що передбачена до відведення, експлікація земельних угідь, умовні позначення, масштаб креслення, реквізити організації-виконавця, засвідчені печаткою.

29.3. План відведення земельної ділянки складається на основі чергового плану міста на час складання проекту плану і включає в себе підготовчий та проектний етапи.

29.4. Підготовчий етап передбачає виконання таких робіт:

а) сканування графічних матеріалів масштабу 1:500; 1:2000; 1:5000; 1:10000;

б) трансформацію та прив'язку растрових картографічних зображень до математичних координат рамок трапецій;

в) створення єдиного поля картографічної інформації на підставі існуючих матеріалах різних масштабів.

29.5. Проектний етап передбачає виконання таких робіт:

а) визначення та нанесення проектних меж земельної ділянки з урахуванням меж суміжних землекористувань на підставі аналізу висновків установ, які погоджують проект, та поданих замовником матеріалів, що обґрунтовують площу, місце розташування та цільове призначення земельної ділянки згідно з існуючими нормативами;

б) нанесення по координатам на план меж землекористувань, за рахунок яких відводиться земельна ділянка, та меж суміжних землекористувань, червоних ліній, меж адміністративних районів, меж заповідників, заказників, охоронних зон, тощо;

в) визначення та нанесення на план меж обмежень та обтяжень на підставі висновків осіб, що погоджують проект відведення земельної ділянки (місце розташування об'єкта), містобудівного та екологічного обгрунтувань (за їх наявності);

г) визначення складу угідь запроектованої до відведення земельної ділянки, в тому числі з використанням картографічних матеріалів інших установ та організацій;

д) вирахування площ в розрізі землекористувачів та угідь, за рахунок яких відводиться земельна ділянка;

е) складання експлікації у розрізі землекористувачів та угідь відповідно до форми статистичної звітності землевпорядних організацій;

є) визначення коду цільового використання земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ);

ж) виконання робіт з визначення грошової оцінки земельної ділянки.

29.6. Складання креслення, що відображає перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) передбачає виконання робіт:

а) аналіз існуючої системи розміщення пунктів полігонометрії в районі розташування земельної ділянки та визначення схеми прив'язочної теодолітної ходи для винесення в натуру (на місцевість) запроектованої межі земельної ділянки;

б ) розрахунок геодезичних даних графічним способом та складання креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (кутів повороту та вимірів ліній).

29.7. Фрагмент схеми економіко-планувальних зон виконується на основі схеми вулично-шляхової мережі із зазначенням місця розташування земельної ділянки, меж економіко-планувальних зон, їх номерів, зони дії локальних факторів базової вартості

1 кв. м землі.

29.8. На плані земельної ділянки з визначенням наявних та можливих обмежень та обтяжень вказуються земельна ділянка, що відводиться, та частини земельної ділянки, на якій діють обмеження та обтяження, їх межі, лінійні розміри та площа.


Стаття 30. Обов'язковий обсяг матеріалів погодження місця розташування об'єкта


30.1 У випадку необхідності погодження місця розташування об'єкта містобудування матеріали погодження повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації міста, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, умови її відведення.


Стаття 31. Отримання документів для складання проекту відведення земельної

ділянки (підготовки матеріалів погодження місця розташування об'єкта)


31.1. У разі необхідності зацікавлені особи мають право отримувати документи з офіційною інформацією для складання проекту відведення земельної ділянки (підготовки матеріалів погодження місця розташування об'єкта).

32.2. Документи з офіційною інформацією для складання проекту відведення земельної ділянки (підготовки матеріалів погодження місця розташування об'єкта) надаються зацікавленій особі в місячний термін з дня надходження звернення безоплатно за винятком інформації, надання якої віднесено законодавством до платних послуг.


Розділ 7. Погодження проекту відведення земельної ділянки (матеріалів місця розташування об'єкта містобудування)

Стаття 32. Особи, що погоджують проект відведення земельної ділянки (місце розташування об'єкта)

Проект відведення земельної ділянки (місце розташування об'єкта) погоджується УЗР, ГУАГ, відділом культури міської ради, інсаекцією охорони навколишнього природного середовища, міською санітарно-епідеміологічною станцією, іншими підприємствами, установами та організаціями, землекористувачами та власниками земельних ділянок, з якими відповідно до вимог законодавства необхідно погодити проект відведення земельної ділянки (місце розташування об'єкта).


Стаття 33. Форма погодження проекту відведення земельної ділянки (місця розташування об'єкта)


33.1 Проект відведення земельної ділянки (матеріали погодження місця розташування об'єкту) погоджується зазначеними особами в порядку, визначеному чинним законодавством, шляхом надання ними письмового висновку або здійснення запису "погоджено", засвідчених підписом повноважної особи та скріпленого печаткою.

33.2. Надання письмових висновків є обов'язковим при наявності обмежень або обтяжень.


Стаття 34. Зміст погодження проекту відведення земельної ділянки (місця розташування об'єкта)


34.1. Погодження проекту відведення земельної ділянки (місця розташування об'єкта) особами, які погоджують, здійснюється шляхом розгляду ними плану відведення земельної ділянки з ситуаційною схемою розташування об'єкта в районі забудови, графічної частини проекту та наявних матеріалів, що обґрунтовують розмір земельної ділянки, її місце розташування та цільове призначення.

34.2. Особи, які погоджують, можуть вимагати надання висновків інших підприємств, установ, організацій тільки у випадках, безпосередньо передбачених законами України. За бажанням зацікавленої особи така вимога надається у письмовій формі.

34.3. За наявності обмежень і обтяжень, висновки осіб, які погоджують, повинні містити посилання на конкретні положення нормативно-правових актів.

34.4. Висновок (погодження) землекористувача (власника земельної ділянки) повинен містити однозначно сформульовану згоду на вилучення (викуп), площу земельної ділянки, що вилучається (викупляється) та умови її вилучення (викупу).

34.5. Висновок повинен ґрунтуватися на вимогах нормативно-правових актів, містити посилання на їх конкретні норми.

34.6. У висновках забороняється висувати вимоги щодо отримання додаткової інформації, інших висновків, погоджень, актів обстеження від підприємств, установ та організацій, якщо це прямо не передбачено законами України, висувати зустрічні вимоги щодо надання (передачі) у власність або користування майна чи коштів.

34.7. При підготовці висновку забороняється вимагати надання висновків, актів обстеження, інших погоджень від будь-яких комерційних (госпрозрахункових) підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності та їх підпорядкування, мети або предмету обстеження, якщо це безпосередньо не передбачено законами України.


Стаття 35. Оскарження відмови погодження проекту відведення земельної ділянки (місця розташування об'єкта)


35.1. У разі надання негативного висновку зацікавленим особам обов'язково надаються письмові роз'яснення та відповідні рекомендації.

35.2. Негативний висновок зацікавлена особа може оскаржити у судовому порядку або звернутися із відповідною скаргою до постійної комісії з питань містобудування та землекористування.

35.3. У випадку, коли на скаргу зацікавленої особи суд, постійна комісія з питань містобудування та землекористування ухвалять рішення (висновок) про невідповідність негативного висновку дійсним обставинам справи, зазначене рішення (висновок) долучається до матеріалів проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування об'єкта) і остаточне рішення щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки (погодження місця розташування об'єкта) приймається на пленарному засіданні міської ради.

35.4. Відмова у наданні висновку, залишення проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування об'єкта) без розгляду, ненадання висновку у встановлений цим Порядком термін розглядається за заявою зацікавленої особи на засіданні постійної комісії з питань містобудування та землекористування з обов'язковою участю керівника підприємства, установи та організації, які відмовили, залишили без розгляду або не надали у встановлений термін відповідний висновок.

35.5. За наслідками розгляду питання про відмову у наданні висновку, залишення без розгляду проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування об'єкта) чи ненадання висновку у встановлений цим порядком термін постійна комісія з питань містобудування та землекористування приймає відповідний висновок (рекомендацію).


Стаття 36. Терміни погодження проекту відведення земельної ділянки (місця розташування об'єкта)


36.1. Особи, які уповноважені чинним законодавством погоджувати відведення земельної ділянки (місця розташування об'єкта), впродовж двох тижнів приймають позитивне або негативне рішення. При необхідності протягом зазначеного терміну готують свої висновки кожний окремо і незалежно від висновків інших установ, організацій і підприємств та надають їх представникам зацікавленої особи під розпис.

36.2. За письмовою заявою зацікавленої особи висновки можуть надсилатися на її адресу поштовим відправленням.


Стаття 37. Компенсація збитків, що можуть бути заподіяні внаслідок відведення земельної ділянки


Відшкодування збитків землекористувачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.


Стаття 38. Одержання висновку землевпорядної експертизи


38.1. Проект відведення земельної ділянки (матеріали погодження місця розташування), погоджений із визначеними особами, подається для отримання висновку до державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

38.2. Обов'язковій державній експертизі підлягають:
  • схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень;
  • проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень;
  • проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
  • проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;
  • проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
  • проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
  • проекти землеустрою щодо впорядкування території міста;
  • проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;
  • технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

38.3. Державна землевпорядна експертиза проводиться в термін до 20 днів.

38.4. Про наслідки державної землевпорядної експертизи надається висновок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення міською радою, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання.

Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.


Розділ 8. Підготовка проекту рішення міської ради про відведення земельної ділянки


Стаття 39. Подання проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місця розташування) до міської ради


39.1. Проект відведення земельної ділянки (матеріали погодження місця розташування), погоджений із особами, які погоджують, після одержання висновку землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до міської ради.

39.2. Зацікавлена особа подає проект відведення земельної ділянки (матеріали погодження місця розташування) разом із відповідною заявою.


Стаття 40. Підготовка проекту рішення міської ради на звернення про відведення земельної ділянки


40.1. Проект рішення міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки і передачі земельної ділянки в користування готується УЗР.

40.2. Проект рішення про проект відведення готується в одному із двох варіантів:

а) затвердити проект відведення земельної дрноілянки і надати земельну ділянку в постійне користування або в оренду (погодити місце розташування об'єкта);

б) відхилити проект відведення земельної ділянки і відмовити у наданні земельної ділянки в постійне користування або в оренду (в погодженні місця розташування об'єкта).


Розділ 9. Набуття права користування земельною ділянкою


Стаття 41. Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою


41.1. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

41.2. Право оренди земельної ділянки оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.


Стаття 42. Виникнення права користування земельною ділянкою


42.1. Право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання землекористувачем державного акта, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.

42.2. Право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

42.3. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

42.4. Відповідно до рішення Маріупольської міської ради про передачу земельної ділянки в постійне користування або надання її в оренду винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) виконується на замовлення зацікавленої особи землевпорядними організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих робіт у терміни, що обумовлюються угодою сторін.


Розділ 10. Порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації. Дозвіл на виконання будівельних робіт. Прийняття об’єктів до експлуатації.


Стаття 43. Склад вихідних даних на проектування


43.1. Розроблення проектів об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать:
  • архітектурно-планувальне завдання;
  • завдання на проектування;
  • технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури.

43.2. Архітектурно-планувальне завдання надається ГУАМ на вимогу замовника у місячний строк.

43.3. Технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури надаються відповідними підприємствами, установами і організаціями на вимогу заявника у п’ятнадцятиденний строк.

43.4. Архітектурно-планувальне завдання та технічні умови діють протягом нормативного терміну проектування і будівництва об’єкта архітектури, але не менше двох років з дати видачі вихідних даних. Після закінчення терміну дії архітектурно-планувальне завдання підлягає перереєстрації та продовженню в ГУАМ, а технічні умови — в організаціях, які їх надали.

43.5. До архітектурно-планувального завдання не можуть бути включені вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об’єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не випливають з положень актів законодавства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови, не зумовлені необхідністю збереження характеру існуючої забудови, довкілля і охорони пам’яток історії та культури.

43.6. Зміни до наданих архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури можуть бути внесені лише за згодою замовника.

43.7. У наданні архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури може бути відмовлено, якщо розміщення та будівництво об’єктів архітектури на конкретній земельній ділянці заборонено затвердженою містобудівною документацією, іншими нормативно-правовими актами.

43.8. Відмова у наданні архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури може бути оскаржена до суду.

43.9. Підготовка вихідних даних здійснюється відповідно до Порядку надання

архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328.

43.10. Підготовка вихідних даних для проектування, ведення їх архіву, внесення відповідних змін до матеріалів містобудівного кадастру виконуються підприємствами, установами, організаціями, які надають послуги у сфері містобудування. Участь генеральної проектної організації у зборі вихідних даних встановлюється на договорних засадах з замовником.