Загальна інформація про діяльність пат „Банк Столиця” станом на кінець дня 31 грудня 2010 року
| Вид материала | Документы |
- Висновок незалежного аудитора, 27.97kb.
- Висновок незалежного аудитора І фінансова звітність відкритого акціонерного товариства, 143.67kb.
- Зміст, 200.84kb.
- Річна фінансова звітність, 3536.61kb.
- Зміст, 238.61kb.
- Аудиторський звіт, 1210.06kb.
- Загальна інформація про діяльність закритого акціонерного товариства акціонерного банку, 2758.68kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 3290.31kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 6508.11kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 387.8kb.
ПАТ "Банк Столиця"
Примітка 26. Управління фінансовими ризиками
Зважаючи на те, що банківська діяльність пов’язана з ризиком, функція управління ризиками є однією з ключових функцій стратегічного управління банком. Впровадження функції управління ризиками та контролю реалізовано в банку через функціонування самостійних структурних підрозділів та відповідних комітетів.
У своїй діяльності банк намагається створити комплексну систему ризик-менеджменту, яка б забезпечувала надійний процес виявлення, оцінки, контролю та моніторингу всіх видів ризику на всіх рівнях організації, в тому числі з урахуванням взаємного впливу різних категорій ризиків, а також вирішувала питання пошуку оптимального балансу між необхідністю отримання доходу та мінімізацією ризиків.
З метою мінімізації майбутніх втрат банком проводиться оцінка і аналіз економічних тенденцій розвитку з метою регулювання банківських ризиків, а також моніторинг розвитку кон’юнктури ринку банківських послуг, ринку позикового капіталу та валютного ринку.
В банку діє система розрахунку та встановлення лімітів на проведення операцій з банками - контрагентами, яка охоплює усі види міжбанківських операцій. Здійснюється моніторинг фінансового стану банків - контрагентів та визначається оптимальний розмір заборгованостей за міжбанківськими операціями з урахуванням їх поточного фінансового стану.
Процес управління ризиками передбачає розмежування функцій і відповідальності Спостережної ради, Правління банку, профільних комітетів та підрозділів банку.
Для управління ризиками організаційною структурою передбачено відокремлений структурний підрозділ - Управління аналізу, оцінки та контролю ризиків, основними завданнями якого є організація роботи по виявленню потенційних та існуючих ризиків в діяльності банку, визначенню негативних наслідків у разі настання несприятливих подій, а також розроблення та впровадження процедур визначення, запобігання та обмеження ризиків.
Ступінь ризику певного економічного рішення аналізується, оцінюється втратами, що можна очікувати в разі його реалізації, а також оцінюється ймовірність, з якою ці втрати можуть статися.
Процес аналізу і управління ризиками складається з чотирьох етапів:
- усвідомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;
- аналіз і оцінка величин ризику;
- мінімізація або обмеження ризиків шляхом застосування відповідних методів управління;
- здійснення постійного аналізу та контролю за рівнем ризиків з використанням механізму зворотного зв’язку.
У процесі мінімізації основних банківських ризиків ПАТ «Банк Столиця» застосовує методи, розглянуті нижче.
Кредитний ризик
Кредитний ризик визначений як ризик, пов’язаний з невиконанням позичальником своїх зобов’язань перед банком: несплатою основної суми боргу та відсотків за користування кредитом.
Протягом 2010 року надання кредитів здійснювалось банком за затвердженою процедурою, яка передбачає аналіз та оцінку платоспроможності потенційного позичальника та вартості наданого забезпечення; трирівневе ухвалення рішення про надання кредиту з визначенням ліміту відповідальності; супроводження, управління кредитними угодами та контролю використання наданих коштів. Після виведення Тимчасової адміністрації банком поступово було відновлено процес кредитування, але основним пріоритетом кредитної політики банку залишилось повернення проблемної заборгованості позичальниками.
Кредитні операції банку водночас є найбільш прибутковими та ризиковими, тому оцінці саме цього ризику приділяється найбільша увага. Мінімізація цього ризику відбувається шляхом диверсифікації кредитного портфелю за галузевою ознакою позичальників, за видами кредитних продуктів, за розміром наданої позики, попереднього детального аналізу кредитоспроможності позичальників та постійного моніторингу змін їх фінансового стану, надання кредитів під забезпечення, об’єктивного аналізу забезпечення, моніторингу стану заставленого майна, адекватного формування резервів під кредитні ризики.
Велике значення в зменшенні рівня кредитного ризику має колегіальність прийняття рішення про надання кредиту. Кредитний комітет банку при прийнятті рішення про видачу (пролонгацію) кредиту враховує ризики, притаманні конкретному позичальнику, що відображається у сумі та умовах надання кредиту.
Мінімізація кредитного ризику при здійсненні міжбанківських операцій забезпечується за рахунок аналізу фінансового стану банків-контрагентів, встановлення лімітів операцій на банки-контрагенти та моніторингу вказаних лімітів.
Головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за певного рівня ризику. При встановленні відсоткової ставки за кредитами банком враховуються такі чинники: попит та пропозиція на ринку кредитів, рівень конкуренції, рівень кредитного ризику, що пов’язується з конкретним клієнтом, кредитна політика банку, загальний рівень прибутковості всіх операцій з клієнтом, вартість кредитних ресурсів для банку, форма забезпечення кредиту, сума кредиту, строк кредитування та ін.
Серед методів управління кредитними ризиками можуть використовуватися дві групи методів: методи управління кредитним ризиком на рівні окремої позики - індивідуальний ризик; методи управління на рівні кредитного портфеля.
Джерелом індивідуального кредитного ризику є окремий, конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності такого окремого контрагента, тобто його індивідуальної спроможності своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за прийнятими на себе зобов'язаннями. А також аналіз кредитоспроможності позичальника, аналіз та оцінка кредиту, структурування позики, документування кредитних операцій, контроль за наданим кредитом та станом застави.
Аналіз кредитного ризику фокусується на п’яти основних аспектах:
- фінансовий аспект, який визначає здатність позичальника генерувати грошовий потік, достатній для погашення кредиту;
- галузевий аспект, який відображає процеси розвитку галузі та конкурентні позиції клієнта і є складовою частиною загального кредитного ризику позичальника;
- управлінський аспект, який оцінює якість менеджменту та ефективність керівництва;
- аспект якості забезпечення кредиту, що визначає рівень контролю за заставою з боку банку та можливості й умови реалізації;
- морально-етичний аспект, який відображає готовність позичальника до повернення кредиту.
Портфельний кредитний ризик виявляється у зменшенні вартості активів банку за рахунок втрати частини кредитного портфеля. Джерелом портфельного кредитного ризику є сукупна заборгованість банку за операціями, яким притаманний кредитний ризик - кредитний портфель, портфель цінних паперів, портфель дебіторської заборгованості тощо. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів банку.
Протягом 2010 року банком в повному обсязі сформовані резерви для відшкодування можливих збитків за наданими позиками та іншими активними операціями.
Ринковий ризик
Ринковий ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які знаходяться в торговому портфелі.
Система управління ринковим ризиком банку включає такі компоненти:
- систему повноважень з прийняття рішень щодо затвердження ринкових позицій;
- процедури і засоби контролю щодо управління ринковим ризиком, які підлягають перегляду на регулярній основі з метою забезпечення їх актуальності;
- аналіз тенденцій на валютних ринках та зміни процентних ставок на грошово-кредитному ринку України, ситуації на фондовому ринку тощо;
- визначення справедливої вартості цінних паперів.
Постійний контроль за ринковими ризиками здійснюють ті підрозділи, що безпосередньо проводять та супроводжують банківські продукти, на які можуть мати вплив ринкові ризики.
Валютний ризик
Валютний ризик, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали і є наявним або потенційним ризиком для надходжень і капіталу, управляється банком на основі прогнозування динаміки валютного курсу на ринку шляхом диверсифікації ризику.
Взагалі, управління валютним ризиком в банку включає такі елементи як вимірювання, контроль та моніторинг операцій, що здійснюються в іноземній валюті. Валютні ризики полягають в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій. Ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (конвертація валюти) полягає в тому, що величина еквівалента валютної позиції у звітності змінюється в результаті змін офіційних обмінних курсів, які використовуються для перерахунку залишків в іноземних валютах в національну валюту.
З метою управління валютним ризиком відповідальні працівники банку щоденно здійснюють розрахунки та контроль лімітів валютної позиції, встановлених Національним банком України. Розмір довгої відкритої валютної позиції ПАТ „Банк Столиця” протягом 2010 року значно перевищував нормативне значення ліміту.
Мінімізація валютного ризику здійснюється шляхом аналізу структури балансових та позабалансових статей, які підлягають переоцінці, аналізу відкритих валютних позицій, їх оптимізації (за видами валют, сумами, строками подальшого утримання), аналізу курсів валют, встановлених Національним банком України, та ринкових валютних курсів, встановлення конкурентоспроможних курсів валют, визначення розривів між активами та пасивами в розрізі валют, аналізу структури балансу за валютами, оптимізації валютної позиції, порівняння витрат на закриття відкритої валютної позиції (за прогнозним валютним курсом) з очікуваними надходженнями тощо.
Таблиця 26.1. Аналіз валютного ризику
| Рядок | Найменування валюти | На кінець дня 31 грудня 2010 року | На кінець дня 31 грудня 2009 року | ||||||
| монетарні активи | монетарні зобов'язання | похідні фінансові інструменти | чиста позиція | монетарні активи | монетарні зобов'язання | похідні фінансові інструменти | чиста позиція | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | Долари США | 29 209 | (15 950) | | 13 259 | 67 728 | (17 046) | | 50 682 |
| 2 | Євро | 2 112 | (701) | | 1 411 | 3 616 | (1 900) | | 1 716 |
| 3 | Фунти стерлінгів | | | | | | | | |
| 4 | Російські рублі | 8 | (1 100) | | (1 092) | 111 | (2 643) | | (2 532) |
| 5 | Усього | 31 329 | (17 751) | | 13 578 | 71 455 | (21 589) | | 49 866 |
Таблиця 26.2. Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановлені на звітну дату, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими
| Рядок | Найменування статті | На кінець дня 31 грудня 2010 року | На кінець дня 31 грудня 2009 року | ||
| вплив на прибуток/(збиток) | вплив на власний капітал | вплив на прибуток/(збиток) | вплив на власний капітал | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Зміцнення долара США на 5 % | 662 | 662 | 443 | 443 |
| 2 | Послаблення долара США на 5 % | (662) | (662) | (443) | (443) |
| 3 | Зміцнення євро на 5 % | 71 | 71 | 60 | 60 |
| 4 | Послаблення євро на 5 % | (71) | (71) | (60) | (60) |
| 5 | Зміцнення фунта стерлінгів на 5 % | | | | |
| 6 | Послаблення фунта стерлінгів на 5 % | | | | |
| 7 | Зміцнення інших валют | (55) | (55) | (127) | (127) |
| 8 | Послаблення інших валют | 55 | 55 | 127 | 127 |
Таблиця 26.3. Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінного курсу, що встановлений як середньозважений валютний курс, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими
| Рядок | Найменування статті | Середньозважений валютний курс 2010 року | Середньозважений валютний курс 2009 року | ||
| вплив на прибуток/(збиток) | вплив на власний капітал | вплив на прибуток/(збиток) | вплив на власний капітал | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Зміцнення долара США на 5 % | 661 | 661 | 433 | 433 |
| 2 | Послаблення долара США на 5 % | (661) | (661) | (433) | (433) |
| 3 | Зміцнення євро на 5 % | 70 | 70 | 57 | 57 |
| 4 | Послаблення євро на 5 % | (70) | (70) | (57) | (57) |
| 5 | Зміцнення фунта стерлінгів на 5 % | | | | |
| 6 | Послаблення фунта стерлінгів на 5 % | | | | |
| 7 | Зміцнення інших валют | (55) | (55) | (118) | (118) |
| 8 | Послаблення інших валют | 55 | 55 | 118 | 118 |
Процентний ризик
Процентний ризик визначений, як ризик, пов’язаний із несприятливою зміною процентних ставок на ринку, що може негативно вплинути на чистий процентний дохід та розмір капіталу банку.
Управління процентним ризиком здійснюється шляхом застосування централізованого ціноутворення за активними та пасивними операціями, аналізу процентних ставок на ринку, розрахунку доходності активів, вартості ресурсів, чистої процентної маржі та спреду.
Таблиця 26.4. Загальний аналіз процентного ризику
| Рядок | Найменування статті | На вимогу і менше 1 міс. | Від 1 до 6 міс. | Від 6 до 12 міс. | Більше року | Немонетарні (безвідсоткові) | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| | 2009 рік | | | | | | |
| 1 | Усього фінансових активів | 24 570 | 60 346 | 15 141 | 33 349 | 129 672 | 263 078 |
| 2 | Усього фінансових зобов'язань | 1 553 | 58 369 | 9 175 | 3 827 | 139 208 | 212 132 |
| 3 | Чистий розрив за процентними ставками на кінець дня 31 грудня 2009 року | 23 017 | 1 977 | 5 966 | 29 522 | (9 536) | 50 946 |
| | 2010 рік | | | | | | |
| 4 | Усього фінансових активів | 74 361 | 51 554 | 32 961 | 23 931 | 103 720 | 286 527 |
| 5 | Усього фінансових зобов'язань | 31 235 | 5 440 | 66 686 | 3 853 | 11 563 | 118 777 |
| 6 | Чистий розрив за процентними ставками на кінець дня 31 грудня 2010 року | 43 126 | 46 114 | (33 725) | 20 078 | 92 157 | 167 750 |
При аналізі чутливості процентного ризику банком використовувався метод сценарного аналізу (стрес-тестування процентного ризику).
Так банком станом на кінець дня 31 грудня 2010 року припускалося, що найбільш ймовірною зміною середньозваженої процентної ставки може бути її зменшення по фінансовим зобов’язанням на 1,5 процентних пункти (за рахунок тенденції загального зменшення ринкової вартості ресурсів) та зменшення середньозваженої процентної ставки по фінансовим активам на 1,0 процентних пункти (за рахунок зменшення частки високоприбуткових активів), що призвело б до зменшення чистого процентного доходу за рік на - 1,8 млн. грн. Однак зміна процентних ставок по пасивним операціям забезпечувалась з урахуванням змін доходності по активним операціям, що дало змогу підтримувати процентний ризик на прийнятному рівні.