Загальна інформація про діяльність пат „Банк Столиця” станом на кінець дня 31 грудня 2010 року
| Вид материала | Документы |
- Висновок незалежного аудитора, 27.97kb.
- Висновок незалежного аудитора І фінансова звітність відкритого акціонерного товариства, 143.67kb.
- Зміст, 200.84kb.
- Річна фінансова звітність, 3536.61kb.
- Зміст, 238.61kb.
- Аудиторський звіт, 1210.06kb.
- Загальна інформація про діяльність закритого акціонерного товариства акціонерного банку, 2758.68kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 3290.31kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 6508.11kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 387.8kb.
Припинення окремих видів банківських операцій
Протягом звітного 2010 року Банком не здійснювалось припинення окремих видів банківських операцій.
Обмеження щодо володіння активами
Обмежень щодо володіння активами станом на кінець дня 31 грудня 2010 року немає, окрім заборони на відчуження нерухомого майна, яке передане в заставу за кредитами рефінансування Національному банку України.
Корпоративне управління банком
Вищим органом управління банку до 20 липня 2010 року був Тимчасовий адміністратор. З дати призначення тимчасової адміністрації Тимчасовий адміністратор приймав рішення одноосібно в межах свої повноважень.
З 20 липня 2010 року Вищим органом управління Банку є Загальні збори акціонерів.
Органами управління Банку є Загальні збори акціонерів, Спостережн а рада Банку, Правління Банку.
- Вищим органом управління Банком є Загальні збори акціонерів. Загальні збори акціонерів здійснюють загальне керівництво діяльністю Банку, визначають цілі та стратегію розвитку Банку. До компетенції Загальних зборів акціонерів, у відповідності до Статуту Банку, відносяться наступні питання:
- визначення основних напрямів діяльності Банку та затвердження звітів про їх виконання;
- внесення змін та доповнень до статуту Банку;
- прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;
- прийняття рішення про розміщення акцій;
- визначення зміни строку початку та закінчення розміщення акцій, внесення змін до проспекту емісії акцій у разі зміни строку початку та закінчення розміщення акцій, а також приймає рішення про дострокове закінчення розміщення акцій (у разі, якщо запланований обсяг акцій буде розміщено достроково);
- затвердження результатів розміщення акцій та звітів про результати розміщення акцій, а також про результати реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що пропонуються до розміщення;
- прийняття рішення про збільшення/зменшення статутного капіталу Банку;
- прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
- затвердження положень про Загальні збори акціонерів, Спостережну раду та Ревізійну комісію Банку, а також внесення змін до них;
- затвердження річних результатів (звітів) діяльності Банку, включаючи його дочірні підприємства;
- розподіл прибутку і збитків Банку;
- прийняття рішення про викуп Банком розміщених ним акцій;
- прийняття рішення про форму існування акцій;
- затвердження розміру річних дивідендів;
- прийняття рішень з питань порядку проведення Загальних зборів;
- обрання Голови та членів Спостережної ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з Головою та членами Спостережної ради;
- прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Спостережної ради;
- обрання Голови та членів Ревізійної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень;
- затвердження звітів та висновків Ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;
- прийняття рішення про виділ та припинення Банку, про ліквідацію Банку, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;
- прийняття рішення за наслідками розгляду звіту Спостережної ради, звіту Правління Банку, звіту Ревізійної комісії;
- затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Банку;
- обрання комісії з припинення Банку;
- прийняття рішення про зміну номінальної вартості акцій без зміни розміру статутного капіталу Банку (деномінація акцій);
- затвердження порядку використання коштів резервного фонду;
- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління та контролю Банку;
- затвердження загального вигляду логотипу Банку та будь-яких змін до нього.
- Спостережна рада Банку є органом, що здійснює захист прав акціонерів Банку у періоди між проведенням Загальних зборів акціонерів, і в межах компетенції контролює та регулює діяльність Правління Банку. Кількісний та персональний склад Спостережної ради встановлюється Загальними зборами акціонерів, однак не може бути менший ніж 3 (три) особи. Члени Спостережної ради, в тому числі Голова, обираються строком на 3 (три) роки.
До виключної компетенції Спостережної ради належить:
- контроль за діяльністю Правління Банку щодо виконання рішень Загальних зборів та Спостережної ради;
- обрання та відкликання повноважень Голови та членів Правління Банку;
- затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуться з членами Правління Банку;
- затвердження умов оплати праці та матеріального стимулювання членів Правління Банку;
- затвердження положення про Правління Банку, положення про Службу внутрішнього аудиту Банку, положення про преміювання, положення про Кредитний комітет, положення про Комітет з управління активами та пасивами, положення про Тарифний комітет та положення про Комітет по роботі з проблемними кредитами;
- визначення зовнішнього аудитора;
- встановлення порядку проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку;
- прийняття рішення про покриття збитків за рахунок резервного фонду та інших фондів та резервів;
- прийняття рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію філій, представництв та відділень Банку, дочірніх підприємств, затвердження їх положень і статутів та змін до них;
- затвердження організаційної структури Банку та погодження штатного розпису Банку за поданням Правління Банку;
- погодження затверджених Правлінням річних планів діяльності Банку та звітів про їх виконання;
- прийняття рішення про проведення чергових та позачергових Загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією Правління Банку;
- підготовка порядку денного Загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання позачергових Загальних зборів акціонерами;
- визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного п. 5.7. Статуту;
- визначення дати складення переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах та мають бути повідомлені про проведення Загальних зборів;
- заслуховування звітів про діяльність Правління Банку;
- контроль за виконанням рішень Загальних зборів акціонерів;
- розгляд звіту Правління Банку про підсумки фінансового-господарської діяльності Банку, висновку Ревізійної комісії до річного фінансового звіту Банку та подання цих документів на затвердження Загальним зборам акціонерів;
- прийняття рішення про надання Правлінню згоди або відмови про надання згоди на укладення договорів про придбання та відчуження нерухомого майна та транспортних засобів, що належать Банку, у тому числі щодо передачі його в заставу для забезпечення зобов’язань Банку;
- надання Правлінню рекомендацій з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору;
- прийняття рішення про списання безнадійних активів Банку відповідно до чинного законодавства України;
- прийняття рішення про списання з балансу Банку основних засобів та інших необоротних активів, непридатних для подальшого використання, морально застарілих, фізично зношених, пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха, зниклих внаслідок крадіжок або виявлених як нестача в результаті інвентаризації балансова вартість, яких становить більше 0,01% статутного капіталу;
- визначення основних засад здійснення Банком активних та пасивних операцій шляхом затвердження політик: політики проведення активно-пасивних операцій; кредитної та інвестиційної політик; а також встановлення лімітів на здійснення активних та пасивних операцій;
- прийняття рішення про викуп розміщених Банком інших, крім акцій, цінних паперів;
- затвердження ціни продажу раніше викуплених Банком акцій;
- прийняття рішення про емісію Банком інших цінних паперів, крім акцій, затвердження протоколу – рішення про їх розміщення та проспект емісії;
- прийняття рішення про участь Банку у банківських корпораціях, об’єднаннях, спілках, асоціаціях та про визначення переліку, повноважень, які передаються Банком таким об’єднанням.
- Правління є виконавчим органом Банку, здійснює керівництво і управління його поточною діяльністю, формує фонди, необхідні для статутної діяльності Банку, та несе відповідальність за ефективність роботи Банку згідно з принципами та порядком, встановленими Статутом, рішеннями Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради. Правління підзвітне Загальним зборам і Спостережній раді, організовує виконання їх рішень. Правління діє від імені Банку у межах, встановлених цим Статутом та законом.
До компетенції Правління належить:
- підготовка пропозицій щодо питань порядку денного Загальних зборів акціонерів, у тому числі пропозицій щодо внесення змін і доповнень до Статуту Банку;
- організація виконання рішень Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради;
- підготовка необхідних матеріалів та пропозицій з питань, розгляд та вирішення яких відповідно до діючого законодавства України та цього Статуту відноситься до компетенції Спостережної ради;
- розгляд та розробка проектів документів Банку, затвердження яких відноситься до компетенції Спостережної ради;
- затвердження річних планів діяльності Банку і звітів про їх виконання та надання їх на погодження Спостережній раді;
- складання звіту про підсумки фінансового-господарської діяльності Банку та надання його на розгляд Спостережної ради;
- підготовка та подання Спостережній раді для прийняття відповідних рішень матеріалів та пропозицій щодо створення філій, відділень, представництв та дочірніх підприємств, їх реорганізації або ліквідації, проектів їх положень (статутів) та змін до них;
- прийняття рішення про надання філіям та відділенням письмових дозволів на здійснення банківських та інших операцій, у межах отриманих Банком банківської ліцензії та письмового дозволу;
- організація діяльності Банку, обліку та звітності, аналізу та контролю здійснення банківських операцій;
- затвердження положень, порядків, регламентів, процедур, інструкцій та інших внутрішніх нормативних документів Банку, крім тих, затвердження яких належить до компетенції Спостережної ради;
- визначення основних засад здійснення Банком активних та пасивних операцій;
- затвердження порядку встановлення відсоткових ставок за активними та пасивними операціями, а також розмірів комісійної та іншої винагороди за послуги Банку;
- прийняття рішень про соціальне забезпечення та захист працівників Банку;
- прийняття рішень про надання благодійної допомоги та спонсорської підтримки в межах сум, затверджених Спостережною радою;
- розгляд питань оперативної діяльності Банку, його структурних підрозділів;
- прийняття рішень з питань керівництва роботою філій, відділень, представництв, дочірніх підприємств та інших структурних підрозділів банку, контроль за виконанням покладених на них завдань;
- розгляд матеріалів ревізій та перевірок, звітів керівників підрозділів Банку;
- надання Спостережній раді пропозицій щодо організаційної структури Банку;
- визначення системи, умов і розмірів оплати праці та стимулювання працівників Банку, крім тих, що визначає Спостережна рада;
- затвердження штатного розпису Банку за попереднім погодженням зі Спостережною радою;
- прийняття рішень про призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера, керівників відділень, філій, представництв та дочірніх підприємств за попереднім погодженням кандидатур зі Спостережною радою;
- контроль за додержанням вимог чинного законодавства України працівниками Банку;
- прийняття рішень про списання нестач та втрат товарно-матеріальних цінностей Банку відповідно до чинного законодавства України;
- прийняття рішень про списання з балансу Банку основних засобів та інших необоротних активів, непридатних для подальшого використання, морально застарілих, фізично зношених, пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха, зниклих внаслідок крадіжок або виявлених як нестача в результаті інвентаризації, балансова вартість яких становить
- прийняття рішень та надання дозволів на реалізацію заставного майна, що було прийняте на баланс Банку в рахунок погашення заборгованості за кредитами та іншими активними операціями;
- прийняття рішень про відчуження майна Банку (за виключенням нерухомого майна та транспортних засобів), у тому числі щодо передачі майна в заставу для забезпечення його зобов’язань;
- створення постійно діючих робочих органів (комітетів, комісій, груп), яким можуть бути делеговані окремі повноваження Правління.
Права та обов'язки членів Правління Банку визначаються Статутом та Положенням про Правління банку, а також трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені Банку трудовий договір підписує Голова Спостережної ради чи особа, уповноважена на те Спостережною радою.
В ПАТ „Банк Столиця” прийнято Кодекс делової етики, що затверджує та пропагує корпоративну культуру Банку. В кодексі викладено принципи, що складають основу поведінки працівників, корпоративні цінності Банку, етичні норми співробітників Банку.
Частка керівництва в статутному капіталі Банку
Керівництво банку не володіє частками у статутному капіталі ПАТ „Банк Столиця”.
Істотна участь у банку
Зареєстрований сплачений статутний капітал банку станом на кінець дня 31 грудня 2010 року становить 272 040,15 тис.грн.
Акціонерами банку, які прямо або опосередковано володіють більше 10 % статутного капіталу банку, станом на кінець дня 31 грудня 2010 року є:
| Акціонери ПАТ “Банк Столиця” | Сума, тис. грн. | Відсоток у СК (%) | |
| Пряма участь | Опосередкована участь | ||
| Ісак Валентин Михайлович | 272 040,15 | 97,242 | 2,758 |
Іноземні інвестори та їх частка в статутному капіталі банку
Протягом звітного 2010 року серед учасників Банку іноземні інвестори відсутні.
Кількість працівників на кінець звітного періоду порівняно з попереднім роком
Кількість працівників, що перебували у штаті банку з урахуванням відділень, станом на кінець дня 31 грудня 2010 року становила 93 працівника.
На кінець 2009 року у штаті банку перебувало 77 працівників.
| 11 квітня 2011 року | Тимчасовий адміністратор ___________________ Є.Г. Куно Головний бухгалтер ____________________ В.В. Шульга |
Вик. Витвіцька Г.М. тел.581-26-06
Примітка 1. „Облікова політика”
Примітка 1.1 „Основна діяльність”
В своїй діяльності банк керується Законами України:
- „Про банки і банківську діяльність”, „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, Цивільним та Господарським кодексами України, а також нормативно - правовими актами України за відповідними напрямками діяльності;
- Статутом ПАТ „Банк Столиця”;
- Положенням про облікову політику” на 2010 рік;
- Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
- Міжнародними стандартами фінансової звітності та МСБО.
Банк є універсальною банківською установою, предметом діяльності якої є здійснення банківських та інших операцій в межах банківської ліцензії, отриманої від Національного Банку України.
Перелік операцій, які має право здійснювати ПАТ „Банк Столиця” на підставі банківської ліцензії Національного банку України, та детальна характеристика діяльності банку були висвітлені вище у "Загальній інформації про діяльність банку".
В систему ПАТ „Банк Столиця” станом на кінець дня 31 грудня 2010 року входили:
- відділення „Регіональне управління у м.Миколаєві, розташованою за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 71;
- Відділення № 9 у м. Черкаси, розташованої за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик , 190.
Структурні одиниці і підрозділи, що входять до системи банку і забезпечують його діяльність:
- Служба внутрішнього аудиту
- Відділ фінансового моніторингу
- Управління фінансового планування та аналізу
- Управління аналізу, оцінки та контролю ризиків
- Управління розвитку мережі, експертно-майнових та заставних операцій
- Управління бухгалтерського обліку та звітності
- Банківський розрахунковий центр
- Операційне управління
- Управління кредитування
- Управління інформаційних технологій
- Управління справами
- Управління фондових операцій та фінансових інструментів
- Відділ продажу об’єктів інвестування
- Управління безпеки
- Управління роботи з проблемними кредитами
- Юридичне управління.
До 20.07.2010 року в банку діяла тимчасова адміністрація. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку до 20 липня 2010 року було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів .
Примітка 1.2 „Основи облікової політики та складання звітності”
Облікова політика ПАТ „Банк Столиця” на 2010 рік розроблена відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , ґрунтується на принципах та правилах, визначених нормативно–правовими актами України та Національним банком України. Відповідно до цього відмінності між Обліковою політикою банку та Міжнародними стандартами фінансової звітності визначаються тими розбіжностями та відмінностями, які існують між національними стандартами бухгалтерського обліку, нормативними документами Національного банку України та МСФЗ.
На протязі звітного року ПАТ „Банк Столиця” (далі – Банк) складав фінансову звітність відповідно до облікових принципів, встановлених чинним законодавством України, нормативних актів Національного банку України, основних принципів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку , МСБО 39, внутрішніх положень та інструкцій Банку, а також рішень акціонерів і керівництва Банку.
Облікова політика Банку щодо бухгалтерського обліку та фінансової звітності ґрунтується на таких загальних принципах, яких повинні дотримуватися в Банку при веденні рахунків та складанні звітності:
повне висвітлення (повнота бухгалтерського обліку) - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;
автономність - активи та зобов'язання Банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників Банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності Банку;
обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів Банку.
безперервність - оцінка активів Банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо Банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;
нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
послідовність (сталість) - постійне із року в рік застосування Банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;
історична (фактична) собівартість - активи і зобов’язання обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземних валютах, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватися у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.
Банк веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у грошовій одиниці України - гривні. Банк складає фінансову звітність у грошовій одиниці України в тисячах гривень.
Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності активи та зобов’язання відображаються:
- за первісною або історичною вартістю: активи - за сумою сплачених за них коштів, їх еквівалентів; зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на такі зобов’язання, які підлягають сплаті для погашення зобов’язань;
- за справедливою (ринковою) вартістю: активи – за сумою, яку необхідно було б сплатити для придбання (обміну) таких активів, зобов’язання – за сумою, якою може бути погашене таке зобов’язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами;
- за амортизованою собівартістю – за вартістю, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності.
Операції відображаються у балансі банку в день виникнення активів та зобов'язань, незалежно від дати руху коштів за ними. Операції обліковуються відповідно до їх суті та економічного змісту.
Складанню річної фінансової звітності банку обов’язково передує інвентаризація активів, зобов'язань, резервів, у тому числі і тих, що обліковуються на позабалансових рахунках бухгалтерського обліку, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Фінансова звітність банку складається на основі даних бухгалтерського обліку і включає інформацію, що є суттєвою та своєчасною для користувачів.
Протягом 2010 року банком проводилась робота по розробці і впровадженню програмного забезпечення для застосування ефективної ставки відсотка за новими кредитними операціями.
Примітка 1.3 „Консолідована фінансова звітність”
Консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність Банку, що відображає його фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів з урахуванням дочірніх та асоційованих компаній як єдиної економічної одиниці. ПАТ „Банк Столиця” не має дочірніх та асоційованих компаній як єдиної економічної одиниці, тому і не складає консолідовану звітність.
Примітка 1.4 „Первісне визнання фінансових інструментів”
Фінансові інструменти з метою бухгалтерського обліку поділяються на: фінансові активи, фінансові зобов’язання, інструменти власного капіталу, похідні фінансові інструменти.
Фінансові активи включають: грошові кошти, що не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.
Фінансові зобов'язання включають: кредиторську заборгованість за торговельними операціями; векселі видані; позики отримані; облігації випущені; зобов’язання з фінансового лізингу та інші фінансові зобов'язання.
До інструментів власного капіталу належать прості акції, частки та інші види власного капіталу.
Усі фінансові інструменти повинні спочатку обліковуватися за їх фактичною собівартістю, яка складається з:
- справедливої вартості активів, зобов’язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент;
- витрат, які безпосередньо пов’язані із придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні витрати, обов’язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо)..
Справедлива вартість фінансових інструментів ґрунтується на ціні їх котирування на ринку на дату балансу без будь-яких вирахувань витрат на здійснення операцій. У разі відсутності ціни котирування справедлива вартість інструмента оцінюється з використанням моделей ціноутворення або методів дисконтованих грошових потоків.
При застосуванні методів дисконтованих грошових потоків очікувані в майбутньому грошові потоки базуються на найбільш точних оцінках керівництва. При цьому використовується ставка дисконту, яка дорівнює ринковій ставці на дату балансу по інструменту, що має подібні умови та характеристики. При використанні моделей ціноутворення дані про фінансовий інструмент, що вводяться до моделі, базуються на ринкових оцінках на дату балансу.
Справедлива вартість похідних інструментів, якими не торгують на біржі, оцінюється за сумою, яку Банк отримав би чи виплатив для припинення дії контракту на дату балансу, з урахуванням поточних ринкових умов та платоспроможності контрагентів.
На кожну наступну звітну дату після визнання фінансові активи оцінюються банком за їх справедливою вартістю, крім :
- дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу;
- фінансових інвестицій, що утримуються банком до погашення;
- фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;
- фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.
Балансова вартість фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого зменшення корисності на дату балансу з визнанням витрат звітного періоду.
На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і фінансових зобов’язань за похідними фінансовими інструментами.
Примітка 1.5 „Торгові цінні папери”
За станом на кінець дня 31 грудня 2010 року банк не має вкладень у торгові цінні папери.
Примітка 1.6 „Кредити та заборгованість клієнтів”
Банк оцінює надані кредити під час первісного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію, і відображає в бухгалтерському обліку відповідно як фінансовий актив, який не підлягає взаємозаліку. Банк відображає суму зобов'язання з кредитування на дату здійснення кредитної операції (у день виникнення в Банку зобов'язання з кредитування) на відповідних позабалансових рахункх.
Банк включає доходи (витрати) на операцію, що безпосередньо пов'язані з визнанням фінансового інструменту, у суму дисконту (премії) за цим фінансовим інструментом.
Банк амортизує дисконт (премію) протягом строку дії фінансового інструменту із застосуванням ефективної ставки відсотка. Сума дисконту (премії) має бути повністю амортизована на дату погашення (повернення) кредиту (депозиту). На застосування ефективної ставки відсотка впливає наявність отриманої/сплаченої комісійної винагороди, що є невід’ємною частиною фінансового активу.
Банк визнає в бухгалтерському обліку прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю фінансового активу та вартістю договору в кореспонденції з рахунками премії (дисконту), якщо під час первісного визнання визнається вартість фінансового активу за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова.
Банк оцінює кредити після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії) у разі наявності отриманої/сплаченої комісійної винагороди, що є невід’ємною частиною фінансового активу. Банк відображає в бухгалтерському обліку отримані/сплачені комісії, що є невід'ємною частиною доходу/витрат за фінансовим інструментом, до часу видачі/отримання кредиту (траншу за кредитною лінією) за рахунком 3600 „Доходи майбутніх періодів” /3500 „Витрати майбутніх періодів”. Банк відносить на рахунок неамортизованого дисконту/премії за кредитами суму наперед отриманих (сплачених) комісій та амортизує їх на процентні доходи (витрати) протягом дії кредитного договору в разі прийняття позитивного рішення щодо надання/отримання кредиту. Банк відносить суму отриманих (сплачених) комісій на рахунки комісійних доходів (витрат) відповідно до умов договору, якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закінчується без надання кредиту.
У разі несвоєчасного погашення кредитної заборгованості клієнтом, така заборгованість переноситься на рахунки прострочених кредитів першого наступного робочого дня після настання дати погашення заборгованості згідно з графіком, визначеним у кредитному договорі.
Оскільки Банк веде бухгалтерський облік в розрізі номінальних (фактично наданих) сум кредитної заборгованості згідно з умовами укладених договорів, то балансова вартість кредитів відображається в бухгалтерському обліку в розрізі таких складових:
- основний борг за номіналом згідно з кредитним договором;
- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентними доходами на відповідну дату (за номінальною процентною ставкою, визначеною кредитним договором);
- неамортизований дисконт (Банком визнається виходячи з умов надання кредитів);
- нарахований резерв внаслідок визнаного зменшення корисності (інформація стосовно сформованого резерву ведеться в розрізі позичальників).
На кожну дату балансу Банк переглядає кредити на предмет зменшення корисності. Зменшення корисності визначається згідно з внутрішньобанківськими нормативними документами та відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України щодо формування резервів під кредитні ризики. Балансова вартість наданих кредитів коригується на суму зменшення корисності шляхом нарахування резерву під можливі ризики за наданими кредитами з одночасним відображенням резерву за рахунками витрат банку. Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями є спеціальним резервом, який формується за рахунок витрат банку. Резерв формується під стандартну заборгованість та нестандартну заборгованість, до якої належать кредити, заборгованість за якими віднесена до категорій “під контролем”, “субстандартна”, “сумнівна”, “безнадійна”. Резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями формуються щомісячно за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання місячного балансу. Відображення в бухгалтерському обліку Банку операцій по формуванню (збільшенню, зменшенню) резерву під кредитні ризики (в національній валюті та в іноземних валютах) здійснюється із застосуванням методу „сторно”, коли бухгалтерські записи здійснюються щомісячно на суму розрахункового розміру резерву, визначеного за результатами звітного місяця.
Створений резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями використовується для погашення безнадійної заборгованості. Списання безнадійної заборгованості з балансу Банку за рахунок сформованого резерву під нестандартну заборгованість здійснюється на підставі рішення органів управління Банку відповідно до установчих документів. Безнадійна до отримання заборгованість за основним боргом за кредитами та заборгованість за нарахованими і несплаченими доходами за кредитними операціями списується з балансу Банку і враховується на позабалансових рахунках з метою вжиття Банком усіх вичерпних заходів щодо її отримання або списується з балансу без утворення заборгованості за позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку у разі закінчення строку позовної давності на дату списання заборгованості з балансу Банку. Списана з балансу Банку безнадійна до отримання заборгованість підлягає списанню з позабалансових рахунків після вжиття всіх вичерпних заходів щодо її стягнення (закінчення строку позовної давності щодо цієї заборгованості, одержання ухвали господарського суду про ліквідацію позичальника або інші випадки). Юридична служба Банку визначає момент закінчення у Банку всіх правових можливостей стягнення заборгованості боржника.
Протягом 2010 року банк проводив списання кредитів за рахунок створених резервів.
Прострочена понад 31 день заборгованість по сплаті процентів за виданими банком кредитами підлягає резервуванню відповідно до вимог “Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 року № 279, та “Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків в України” затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року. № 255.
Примітка 1.7 „Цінні папери у портфелі банку на продаж”
У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються боргові цінні папери та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, а саме:
- боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;
- цінні папери, які банк готовий продати у зв'язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов'язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій.
Облік фінансових інвестицій та їх оцінка здійснюється за кожною інвестицією в розрізі емітентів.
Цінні папери, що придбані банком у портфель на продаж, первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю.
Протягом звітного періоду на боргові цінні папери нараховувалися проценти, які відображались в обліку по балансовому рахунку 6052 “Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на продаж”.
Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю. Ринкова вартість на дату балансу визначається на підставі аналізу дисконтованих грошових потоків . Цінні папери в портфелі банку на продаж обліковуються за справедливою вартістю і переглядаються на зменшення корисності.
Цінні папери, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності. Протягом 2010 року банк не мав цінних паперів, що обліковувались за собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності.
Протягом 2010 року операції з купівлі – продажу цінних паперів за договорами репо відсутні .
Примітка 1.8 „Цінні папери у портфелі банку до погашення”
У 2010 році банк не здійснював вкладення у цінні папери до погашення.
Примітка 1.9 „Інвестиційна нерухомість”
Інвестиційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.
До інвестиційної нерухомості належать:
- земля, що утримується з метою отримання вигод від зростання капіталу в довгостроковій перспективі, а не для реалізації в короткостроковій перспективі в процесі діяльності;
- земля, подальше використання якої на цей час не визначено;
- будівля, що перебуває у власності Банку або в розпорядженні за договором про фінансовий лізинг (оренду) та надається в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду);
- будівля, що не зайнята на цей час та призначена для надання в лізинг (оренду) з а одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду);
- об’єкт нерухомості, отриманий за договором про оперативний лізинг (оренду) і переданий у сублізинг (суборенду) за наступних умов:
- такий об’єкт нерухомості утримується виключно з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей;
- конструктивно відокремлена частина такого об’єкту нерухомості використовується виключно з метою отримання доходу від орендної плати або збільшення капіталу чи для досягнення обох цілей, і ця конструктивно відокремлена частина може бути продана окремо. Якщо ця частина не може бути продана окремо, то такий об’єкт визнається інвестиційною нерухомістю у разі, якщо лише незначна частина об'єкта (20 відсотків або менше 20 відсотків загальної площі об’єкта) утримується для використання в процесі діяльності банку або для адміністративних цілей.
Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості Банк оцінює та відображає її в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, що включає ціну придбання цієї нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов’язані з її придбанням.
Протягом 2010 року операцій з інвестиційною нерухомістю банк не проводив.
Примітка 1.10 „Основні засоби”
Основні засоби – це матеріальні активи, які Банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше 1 року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) та вартість яких перевищує 1000 грн.
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:
- Основні засоби:
- 1.1.Земельні ділянки
- 1.2.Будинки, споруди та передавальні пристрої
- 1.3.Машини та обладнання
- 1.4.Транспортні засоби
- 1.5.Інструменти, прилади, інвентар (меблі)
- 1.6.Інші основні засоби
- 1.1.Земельні ділянки
- Інші необоротні матеріальні активи:
- Бібліотечні фонди
- Малоцінні необоротні матеріальні активи
- Тимчасові (нетитульні) споруди
- Інші необоротні матеріальні активи
- Незавершені капітальні інвестиції
Після первісного визнання основних засобів їх подальший облік здійснюється наступними методами:
- земельні ділянки, будинки, споруди та передавальні пристрої – за переоціненою вартістю з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;
- інші основні засоби – за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
У складі вищезазначених груп основних засобів обліковуються об’єкти нерухомості, що належать до категорії нерухомості, зайнятої власником. Під нерухомістю, зайнятою власником, Банк визнає нерухомість (власну або одержану за договорами про фінансовий лізинг (оренду)), що утримується ним для надання послуг або адміністративних цілей.
Для обліку активів групи "Основні засоби" використовуються рахунки 4400 „Основні засоби” та 4409 „Знос основних засобів”.
Активи групи "Інші необоротні матеріальні активи" обліковуються за рахунками 4500 „Інші необоротні матеріальні активи” та 4509 „Знос інших необоротних матеріальних активів”.
Незавершені капітальні інвестиції обліковуються за рахунками 4430 „Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами”, 4431 „Обладнання, що потребує монтажу”, 4530 „Капітальні інвестиції за основними засобами, що отримані в оперативний лізинг (оренду)”.
Банком встановлено такі вартісні ознаки предметів, що входять до складу необоротних матеріальних активів:
об’єкти вартістю від 500 грн. до 1000 грн. та рівно 1000 грн. є іншими необоротними матеріальними активами;
об’єкти вартістю більше 1000грн. входять до складу основних засобів Банку;
об’єкти вартістю до 500 грн. входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
Якщо матеріальний актив має строк корисного використання більше одного року та коштує більше 1000 грн., то він підлягає обліку на балансовому рахунку 4400 з організацією аналітичного обліку в складі вартості груп основних засобів.
Якщо матеріальний актив має строк корисного використання більше одного року та коштує від 500 грн. до / рівно 1000 грн., то він підлягає обліку на балансовому рахунку 4500 з організацією аналітичного обліку в складі вартості груп інших необоротних матеріальних активів.
Якщо існує матеріальний актив, вартість якого менше 500 грн. та строк корисного використання більше одного року, він має бути відображений у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (на балансовому рахунку 4500).
Вартість основних засобів поступово переноситься на витрати Банку в зв'язку з фізичним та моральним зносом. Основні засоби мають матеріальну форму. Основні засоби поділяються в бухгалтерському обліку Банку на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції.
Амортизація малоцінних необоротних активів здійснювалась в розмірі 100% їх вартості в першому місяці використання об'єкту.
Первісне визнання придбаних (виготовлених) основних засобів здійснюється за первісною вартістю (собівартістю).
Амортизація основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів) нараховується щомісяця прямолінійним методом. Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання та був введений у експлуатацію, і припиняється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття (припинення визнання) об’єкта основних засобів або переведення його до категорії інвестиційної нерухомості, що обліковується за справедливою вартістю, чи до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується в розмірі 100 відсотків від їх вартості в першому місяці їх використання.
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єктів основних засобів.
У 2010 році діяли такі строки корисного використання за групами основних засобів:
| - будинки, споруди та передавальні пристрої - машини та обладнання | 50 років 5 років |
| - транспортні засоби | 8 років |
| - інструменти, прилади, інвентар (меблі) | 5 років |
| - інші основні засоби | 5 років |
Повністю амортизовані основні засоби, що використовуються банком у його діяльності, у бухгалтерському обліку відображаються за відповідними рахунками з обліку первісної (переоціненої) вартості активів та нарахованого зносу до часу списання їх з балансу.
Переоцінка основних засобів здійснюється банком лише за тими об’єктами, які обліковуються за переоціненою (справедливою) вартістю за умови 10 відсоткового відхилення залишкової вартості об’єкта основного засобу від його справедливої вартості на дату складання балансу.
Переоцінка групи основних засобів, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі проводиться з такою регулярністю, щоб залишкова вартість об’єктів такої групи на дату складання балансу суттєво не відрізнялася від їх справедливої вартості.
У 2010 році банк здійснив оцінку вартості всіх об’єктів основних засобів, які належать до групи „Будинки, споруди та передавальні пристрої”.
Для визначення та підтвердження справедливої вартості об’єктів основних засобів банк залучав незалежного оцінювача, суб’єкта оціночної діяльності – приватне підприємство „ Експертзабезпечення”, яке діє відповідно до сертифіката, виданого Фондом державного майна України від 12.05.2009р. № 8568/09, який діє з 12.05.2009р. до 12.05.2012р.
Оцінювач визначив справедливу вартість основних засобів на базі їх ринкової вартості. При визначенні ринкової вартості об’єктів було використано порівняльний підхід.
Відповідно до принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку сума податку на додану вартість до ринкової вартості об’єктів не включалась.
Переоцінка основних засобів на підставі наданих оцінювачем звітів не проводилась, оскільки відсутнє відхилення залишкової вартості об’єкта основних засобів від його справедливої вартості на дату складання балансу на 10 та більше відсотків.
Списання з балансу Банку об'єктів основних засобів здійснюється за рішенням внутрішньої комісії Банку з визначенням фінансових результатів такого списання. У 2010 році списані основні засоби на суму 23,93 тис.грн.
Передачу основних засобів у заставу по зобов'язаннях Банк у звітному році не здійснював.
У Банку відсутні договори на придбання в майбутньому основних засобів.
Примітка 1.11 „Нематеріальні активи”
Оцінка нематеріальних активів здійснюється при оприбуткуванні на баланс по фактичних витратах на їхнє придбання (створення) і введення в експлуатацію згідно «Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 року № 480. При нарахуванні амортизації використовується прямолінійний метод нарахування з щомісячним визначенням амортизації.
Об’єкт нематеріальних активів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що банк отримає у майбутньому економічні вигоди від його використання і його вартість може бути достовірно визначена.
Первісне визнання придбаних (виготовлених) нематеріальних активів здійснюється за первісною вартістю (собівартістю).
У 2010 році банк самостійно не створював нематеріальні активи.
Після первісного визнання нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Амортизація нематеріальних активів нараховується банком щомісяця прямолінійним методом. Норми амортизації встановлюються окремо для кожного об'єкту нематеріальних активів, виходячи з терміну його корисного використання, визначеного внутрішньою комісією банку.
Для нематеріальних активів незалежно від приналежності до груп обліку строк корисного використання в банку складає 4 роки.
Метод амортизації та строки корисного використання нематеріальних активів можуть переглядатись наприкінці кожного фінансового року, якщо в наступному періоді очікуються зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.
У 2010 році метод нарахування амортизації та строки корисного використання нематеріальних активів залишились незмінними.
Нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання банк не має.
У зв’язку з тим, що облік нематеріальних активів після їх первісного визнання здійснюється за первісною вартістю (собівартістю), переоцінка нематеріальних активів банком не проводиться.
У 2010 році зменшення корисності нематеріальних активів банк не визнавав.