Загальна інформація про діяльність пат „Банк Столиця” станом на кінець дня 31 грудня 2010 року

Вид материалаДокументы

Содержание


Примітка 1.12 „Оперативний лізинг(оренда)”
Примітка 1.13 „Фінансовий лізинг(оренда)”
Примітка 1.14 „Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття”
Примітка 1.15 „Припинена діяльність”
Примітка 1.16 „Похідні фінансові інструменти”
Примітка 1.18 „Власні акції, викуплені в акціонерів”
Примітка 1.20 „Іноземна валюта”
Примітка 1.21 „Взаємозалік статей активів і зобов’язань”
Примітка 1.22 „Звітність за сегментами”
Примітка 1.23 „Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок”
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Примітка 1.12 „Оперативний лізинг(оренда)”

У 2010 році об’єктами лізингу (оренди/суборенди) були основні засоби групи «Будинки, споруди та передавальні пристрої», що належать банку за правом власності, та нерухомість, отримана банком за договором про оперативний лізинг (оренду).

Умовами договорів лізингу (оренди) не передбачалось передавання лізингоодержувачам всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на активи, тому лізинг (оренда) був класифікований і облікований банком як оперативний.

Об’єкти основних засобів групи „Будинки, споруди та передавальні пристрої”, що належать банку за правом власності, і передані в оперативний лізинг (оренду), відображались на балансі банка за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків з обліку основних засобів.

Нерухомість, передана банком в оперативний лізинг (оренду/суборенду), перевірялась (тестувалась) на відповідність критеріям визнання інвестиційної нерухомості. Нерухомість, передана в оперативний лізинг (оренду/суборенду) протягом 2010 року, критеріям визнання інвестиційної нерухомості не відповідала.

Примітка 1.13 „Фінансовий лізинг(оренда)”

Фінансовим лізингом (орендою) визнається оренда, умовами якої передбачається передавання всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на актив. При цьому право власності може з часом передаватись або не передаватись.

У 2010 році банк не надавав і не отримував необоротні активи у фінансовий лізинг (оренду).

Примітка 1.14 „Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття”

Банк класифікує необоротні активи як утримувані для продажу, якщо балансова вартість таких активів відшкодовуватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного використання.

Необоротні активи класифікуються як утримувані для продажу, якщо на дату прийняття рішення щодо визнання їх активами, що утримуються для продажу, виконуються такі умови: стан активів, у якому вони перебувають, дає змогу здійснити негайний продаж і є високий ступінь імовірності їх продажу протягом року з дати класифікації.

Якщо після прийняття рішення про реалізацію активу він вилучається з експлуатації та не експлуатується, то такий актив класифікується як утримуваний для продажу.

Якщо реалізація відбувається протягом поточного місяця, в якому було прийняте рішення про реалізацію активу або якщо актив після прийняття рішення про реалізацію продовжує експлуатуватися та його балансова вартість відшкодовується шляхом поточного використання (амортизації), то такий актив не класифікується як актив, що утримується для продажу. Такий необоротний актив належить до категорії активів, що утримуються для використання в процесі діяльності.

Необоротні активи, що утримуються банком для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж.

Протягом 2010 року визнання необоротних активів та групи вибуття (сукупності активів) як призначених для продажу, банк не проводив

Примітка 1.15 „Припинена діяльність”

Протягом 2010 року в діяльності банку відсутні компоненти, що мають ознаки припиненої діяльності (ліквідовані компоненти бізнесу або компоненти, що класифікуються як утримувані для продажу).

Примітка 1.16 „Похідні фінансові інструменти”

Протягом 2010 року банк не здійснював операцій з похідними фінансовими інструментами.

Примітка 1.17 „Податок на прибуток”

У звітному році порядок ведення податкового обліку був організований у відповідності до діючого податкового законодавства України.

Розрахунок відстрочених податкових зобов’язань та відстрочених податкових активів банку проведений на виконання вимог Наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2000 № 353 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» та постанови НБУ від 17 березня 2009року № 140 «Про затвердження Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових активів та податкових зобов’язань»

Ставка податку на прибуток у звітному році не змінювалась та застосовувалась в розмірі 25% облікового прибутку.

Тимчасові різниці створюють відстрочені податкові зобов’язання та відстрочені податкові активи, які станом на кінець дня 31 грудня 2010 року становлять 10 833,00 тис.грн. (примітка 32 , таблиця 3 , рядок 9 , колонка 8 ), у т.ч.:

Сума витрат з податку на прибуток за звітний рік становить 30,00 тис.грн. (примітка 32 , таблиця 1, рядок 3, колонка 3).

Примітка 1.18 „Власні акції, викуплені в акціонерів”

В 2010 році банк не проводив операції з викупу власних акцій в акціонерів.

Примітка 1.19 „Доходи та витрати”

Доходи та витрати визнаються за кожним видом діяльності. Процентні доходи і витрати визначаються у звітному періоді, до якого вони належать, і розраховуються виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами та наявних зобов’язань. Комісійні доходи (витрати), що відносяться до звітного періоду, відображаються в цьому ж періоді.

Банк отримує доходи від надання послуг під час здійснення операцій, які передбачені банківською ліцензією, надання активів у використання іншими сторонами за плату, торгівлі іноземною валютою, цінними паперами, позитивного результату від вибуття основних засобів та нематеріальних активів, повернення раніш списаних активів. Доходи Банку класифікуються за відповідними категоріями та зазначаються у „Звіті про фінансові результати”.

Банк визнає витрати, що виникають при оплаті винагороди за використання активів, запозичених у інших осіб, оплаті отриманих послуг, купівлі матеріальних цінностей для забезпечення діяльності, утриманні персоналу, сплаті податків та інших обов’язкових платежів, визнанні витрат від амортизації, нарахуванні спеціальних резервів, зменшенні інвестицій (переоцінці інвестицій до справедливої вартості), участі в спонсорстві та доброчинних заходах, вибутті з негативним результатом основних засобів чи нематеріальних активів Банку, нестачі грошових коштів у касах чи банкоматах Банку, у разі встановлення факту шахрайських дій, тощо.  

Під час визнання банком протягом 2010 року доходів і витрат застосовувалися принципи бухгалтерського обліку, зокрема:
  • нарахування та відповідність доходів і витрат – відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду;
  • обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів банку.

Доходи та витрати відображаються у Звіті про фінансові результати за методом нарахування. Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу, то банк їх не відображає за рахунками нарахованих доходів і витрат. Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2-3 дні місяця, то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.

Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.

Бухгалтерський облік нарахованих доходів і витрат за кредитними та депозитними операціями здійснюється два рази на місяць за кожною операцією (договором) окремо. Умови нарахування та сплати доходів і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку тощо), а також неустойки визначаються договором між Банком і контрагентом згідно з вимогами законодавства України.

Нарахування процентних доходів за операціями на міжбанківському грошовому ринку здійснюється в останній робочий день місяця та в останній день, що передує дню повернення заборгованості, встановленого договором.

Нарахування процентних доходів за операціями з цінними паперами здійснюється в останній робочий день місяця та в день погашення процентного доходу, встановленого проспектом емісії.

Банк не застосовує принцип нарахування при визнанні доходу у вигляді штрафів, пені. Такі доходи визнаються за касовим методом, тобто відображаються за рахунками 6-го класу у день фактичного отримання коштів.

Заборгованість за нарахованими доходами Банку вважається строковою та обліковується на відповідних балансових рахунках для обліку строкової заборгованості до настання строку її погашення, обумовленого договором, укладеним з клієнтом.

У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, з наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів. Якщо останній день строку сплати доходів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення строку сплати є перший за ним робочий день, якщо інше не передбачено договором. Термін прострочення сплати доходів починається з наступного дня після настання строку платежу по день сплати включно.

Під прострочену заборгованість за нарахованими доходами щомісяця здійснюється формування резерву за рахунок витрат Банку в розмірі фактичної заборгованості за простроченими понад 31 день нарахованими доходами станом на перше число місяця наступного за звітним.

Доходи і витрати визнаються банком за умов визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями та якщо фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

Доходи (витрати) за одноразовими послугами визнаються без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у тому звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримані).

Доходи (витрати) за безперервними послугами визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування.

Доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги.

Доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

Процентні доходи і витрати визнаються за рахунками процентних доходів і витрат за класами 6, 7 із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. В 2010 році метод ефективної ставки застосовувався тільки до нових кредитних угод.

Нарахування процентів за фінансовими інструментами здійснюється за номінальною процентною ставкою, яка передбачена умовами договору (випуску), і відображається за рахунками з обліку нарахованих доходів і нарахованих витрат за класами 1, 2, 3.

Усі доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку лише в національній валюті України. Доходи та витрати, що були нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті, відображаються за відповідними рахунками 6 або 7 класу в національній валюті з використанням рахунків валютної позиції 3800 „Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів” та 3801 „Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів” за офіційними курсами Національного банку України на дату їх визнання.

Примітка 1.20 „Іноземна валюта”

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті та банківських металах здійснюється відповідно до вимог “Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах”, затвердженої постановою Правління Національного банку України за № 555 від 17.11.2004 р.

Комісійні і процентні доходи й витрати в іноземній валюті відображалися в бухгалтерському обліку відповідно до “Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України”, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року. № 255.

Бухгалтерський облік операції в іноземній валюті здійснюється у подвійній оцінці: в номінальній сумі іноземної валюти, щодо якої установлюється офіційний курс гривні, та гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

Активи і зобов'язання в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності в гривневому еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 та 3801 не включаються до фінансової звітності.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). На кожну наступну після визнання дату балансу:
  • усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату балансу;
  • немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання (дату здійснення операції);
  • немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх справедливої вартості.

Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням технічних рахунків групи 380 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів".

У звіті „Баланс” монетарні активи та зобов’язання банку в іноземних валютах відображаються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату складання балансу, а немонетарні активи та зобов’язання в іноземних валютах відображаються за історичною вартістю (за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання активів та зобов’язань).

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземних валютах за монетарними активами та зобов'язаннями переоцінюються у валюту звітності під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют до часу їх визнання (тобто до часу відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземних валютах за немонетарними активами та зобов’язаннями відображаються у звітності за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют до часу їх визнання за відповідними рахунками доходів і витрат.

Результати переоцінки активів та зобов’язань відображаються у Звіті про фінансові результати за статтею «Результат від переоцінки іноземної валюти”.

Дебіторська заборгованість із придбання оборотних і необоротних активів за іноземну валюту та кредиторська заборгованість з їх продажу за іноземну валюту відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу до іноземних валют.

Під можливі збитки банку за активними операціями в іноземних валютах формується резерв у тій же самій валюті, що і валюта активних операцій.

Політика банку щодо мінімізації валютного ризику, тобто ризику збитків унаслідок коливань курсів іноземних валют, здійснюється шляхом оперативного аналізу структури та динаміки валютної позиції і операцій, які впливають на розмір відкритих валютних позицій, прогнозування змін валютних курсів з визначенням оптимального розміру відкритих валютних позицій по окремих видах валют, аналізу чутливості (еластичності) очікуваного доходу від переоцінки активів та пасивів відповідно до змін валютного курсу.


Офіційний курс гривні до іноземних валют за станом на кінець дня 31 грудня 2010 року:

1 долар США = 7,9617 грн.

1 євро = 10,5731 грн.

1 рос.руб. = 0,2612 грн.

Примітка 1.21 „Взаємозалік статей активів і зобов’язань”

Інформація, яка розкриває вказану примітку, відсутня.

Усі рахунки активів і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Процедури бухгалтерського обліку Банку забороняють взаємозалік активів і зобов'язань, а також доходів і витрат як у бухгалтерських записах, так і у фінансовій звітності.

Допускається проведення Банком заліків зустрічних взаємних вимог з контрагентами на підставі окремих угод, що передбачають умови і процедури проведення заліку відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Примітка 1.22 „Звітність за сегментами”

«Сегменти діяльності» - це компоненти бізнесу Банку, які можна відокремити і які надають визначені послуги. Їм притаманні ризики та прибутковість, що різняться від інших сегментів діяльності. Основою для визначення сегментів є внутрішня організаційна структура та система внутрішньої звітності.

У 2010 році банком виділено основні сегменти банківської діяльності за такими контрагентами:

- послуги корпоративним клієнтам;

- послуги фізичним особам;

- послуги банкам;

- послуги довірчого управління.

Для формування річного фінансового звіту за сегментами банком встановлено, що звітним сегментом вважається компонент бізнесу банку, що відповідає критерію: дохід за сегментом, визначений прямим методом, становить 10% або більше від загального доходу банку. Крім цього, сегмент може бути визнаний звітним сегментом, якщо він не відповідає вищезазначеному критерію, але він має важливе значення для банку в цілому.

Послуги корпоративним клієнтам – це сегмент бізнесу, який включає послуги банку щодо розрахунково-касового обслуговування, залучення строкових вкладів (депозитів), надання кредитів, купівлі-продажу іноземної валюти, вкладень банку у цінні папери, що надаються великим, малим, середнім підприємствам та фізичним особам-підприємцям. До корпоративних клієнтів відносяться учасники господарських відносин (господарські організації, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності. Цей напрямок банківської діяльності визначений банком звітним за критерієм відповідності його доходу, розрахованого за прямим методом, 10 % або більше від загального доходу банку.

Послуги фізичним особам – це сегмент бізнесу, який включає послуги банку, що надаються фізичним особам (громадянам України, іноземцям, особам без громадянства), а саме: розрахунково-касове обслуговування, у тому числі за операціями з використанням банківських платіжних карток, за операціями без відкриття рахунків у системах міжнародних грошових переказів, залучення строкових вкладів (депозитів), надання споживчих та іпотечних кредитів, купівлі-продажу готівкової іноземної валюти. Цей напрям банківської діяльності визначений банком звітним за критерієм відповідності його доходу, розрахованого за прямим методом, 10 % або більше від загального доходу банку.

Послуги банкам – це сегмент бізнесу, який включає діяльність банку на міжбанківському ринку України щодо залучення та розміщення коштів, проведення розрахунково-касового обслуговування за операціями з використанням банківських платіжних карток, що емітовані іншими банками. Цей напрям банківської діяльності не відповідає критерію відповідності його доходу, розрахованого за прямим методом, 10 % або більше від загального доходу банку, але має важливе значення для діяльності банку в частині джерела отримання доходу.

Послуги довірчого управління – це сегмент бізнесу, який включає діяльність банку по залученню коштів переважно фізичних осіб (установників) в управління з метою фінансування будівництва житла. Банком створені та діють фонди фінансування будівництва. У своїй діяльності з довірчого управління банк керується вимогами ЗУ від 19.06.2003 № 978-IV „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”. Цей напрям банківської діяльності не відповідає критерію відповідності його доходу, розрахованого за прямим методом, 10 % або більше від загального доходу банку, але має важливе значення для діяльності банку в частині забезпечення всебічного обслуговування клієнтів, що діють в галузі будівництва, та операцій з нерухомістю.

Банком не запроваджено у внутрішній звітності трансфертне ціноутворення між сегментами банківської діяльності, тому операції між сегментами окремо не виділяються.

В основі розподілу доходів і витрат за сегментами є безпосереднє їх відношення до певного кола контрагентів, за якими банком виділено сегменти. Для чого запроваджено автоматизовану систему розподілу рахунків аналітичного обліку доходів і витрат для визначення їх відношення до контрагентів звітних сегментів.

Змін в обліковій політиці сегментів банківської діяльності у звітному році не відбувалося.

Примітка 1.23 „Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок”

Облікова політика ПАТ «Банк Столиця» на 2010 рік затверджена наказом від 31 грудня 2009 року (протокол № 44). У разі змін нормативно-правових вимог, які мали місце протягом звітного року, облікова політика застосовувалась банком у частині, що не суперечить законодавству України. Процедурні питання порядку ведення обліку в банку, що виникали у зв’язку із змінами в нормативних документах Національного банку України, регламентувались протягом звітного року окремими роз’ясненнями.



11 квітня 2011 року

Тимчасовий адміністратор ___________________ Є.Г. Куно


Головний бухгалтер ____________________ В.В. Шульга