Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Вовна Р.І.
Маркетинговий; Виробничий
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   73

Вовна Р.І.

Ст.гр. ФУПФм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Кнейслер О.В.

Характеристика поняття фінансовий потенціал підприємства


На сучасному етапі розвитку економіки України суб’єкти господарювання повинні адекватно реагувати на зміни ринкового середовища, шукати шляхи покращення свого фінансового стану. Для того щоб підприємству досягти успішного розвитку, необхідно провести оцінку його фінансового стану, яка полягає у визначенні наявного фінансового потенціалу та рівня його дієздатності й ефективності. На практиці фінансовий стан відображає рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Відповідно теоретичне визначення фінансового стану підприємства також набуває актуальності.

Для вирішення вище описаного вважаємо доцільним подати чітке визначення категорії „потенціал”, що й дасть нам можливість охарактеризувати термін „фінансовий потенціал”.

Термін «потенціал» походить від латинського слова «potentia» й означає «приховані можливості».

Відповідно до визначення у Великому економічному словнику потенціал як економічна категорія становить наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення , здійснення будь-чого [3].

У вітчизняній економічній літературі, зокрема у Економічному енциклопедичному словнику, цей термін визначають як наявні в економічного суб’єкта ресурси, їх оптимальна структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети [7].

Загалом, існує декілька підходів щодо трактування поняття «потенціал». Перший визначає його як засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв’язання певної задачі.

Інше уявлення про потенціал ґрунтується на системі матеріальних та трудових факторів, що забезпечують досягнення мети виробництва. Основою для такого підходу є висловлювання К.Маркса про те, що засоби праці, предмет праці та робоча сила як фактори виробництва та елементи утворення нового продукту виступають як можливості, що підкреслює їхній потенційний характер. Для перетворення цієї можливості на дійсність «вони мають з'єднатися» [1, 27].

Декілька вітчизняних та російських вчених поділяючи цю думку також наголошували на тому, що потенційність та потенціал треба вбачати вже у розроблених ресурсах, а не розробляти все нові і нові, що означає перехід від екстенсивного шляху розвитку до інтенсивного його типу [1,2,4,5].

Представники третього підходу розглядають сутність потенціалу у здатності ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання. Також його сутність повинна відображати цілісне уявлення про єдність структури і функцій об’єкта, вияв їх взаємозв’язку. Це визначає підґрунтя для висновку про сукупні можливості колективу виконувати певні завдання – що більш вдало склалася структура об’єкта, що більше відповідають одні одним його структури та функціональними елементами, то вищими будуть його потенціал і ефективність.

Так, на основі вище описаного можна зробити висновок, що сьогодні переважає однобічний підхід до економічного трактування сутності потенціалу або як до сукупності ресурсів; або як до здатності господарської системи випускати продукцію; або ж як до можливості виробничих сил досягти певного ефекту, але все ж таки найбільш аргументоване розуміння потенціалу підприємства є актуальним не тільки для науки, а й для практичних цілей, оскільки уявлення про його зміст формує адекватний підхід до його оцінки, керування і розвитку.

За функціональними напрямками формування та використання потенціалу виділяють: Маркетинговий; Виробничий; Організаційний та Фінансовий [6, 11].

Стосовно ж, саме фінансового потенціалу, то у працях багатьох вчених цей термін визначається як обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних та перспективних витрат. Вказані ресурси приймають участь у виробничо-господарській діяльності та залучаються для фінансування певних стратегічних напрямів розвитку підприємства. Отже, фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів в результати діяльності підприємства.

Не менш важлива його роль у відтворювальних процесах на підприємстві. Тобто фінансовий потенціал можна характеризувати з позиції таких видів фінансових ресурсів: статутного, додаткового і резервного капіталів, цільового фінансування, фондів накопичення, оборотних активів тощо.

Таким чином, фінансовий потенціал можна визначити як фінансові ресурси, з приводу яких виникають економічні відносини на підприємстві з метою досягнення його ефективного та рентабельного функціонування.

Фінансовий потенціал можна також характеризувати як з позиції короткострокової, так і довгострокової перспективи. У першому випадку говорять про ліквідність і платоспроможність фірми, у другому – про її фінансову стійкість. До певної міри фінансовий потенціал виступає в ролі важеля, що формує механізм динамічної трансформації ресурсів у результати діяльності підприємства.

На основі проведеного теоретичного аналізу доцільним вважаємо є висновок про те, що фінансовий потенціал – сукупність фінансових ресурсів, що знаходиться у розпорядженні підприємства, а також можливість, здатність та необхідність їх як для простого, так і розширеного відтворення з метою забезпечення стійкого, динамічного та збалансованого розвитку підприємства.
Література

1. Ареф’єва О.В., Коренков О.В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств: Монографія. – К.: ГРОТ, 2004. – 200 с.

2. Артемьев Б.В. Проблемы оценки потенциала предприятия / Б.В. Артемьев // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля: Зб. наук. праць. – 2006. – Ч. 2, № 4(98). – С. 7-11.

3. Борисов А.Б., Большой экономический словарь.- М: Книжный мир, 2003.

4. Гавва В.Н., Божко Е.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с.

5. Добикіна О.К.,Рижков В.С.,Касьянюк С.В.,Конотько М.Є.,Костенко Т.Д., Герасимова А.А. Потенціал підприємства:формування та оцінка:Навчальний посібник. – К.:Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

6. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2005.-352с.

7. Мочарний С.В., Ларіна Я.С., Устенко О.А.,Юрій С.І., Економічний енциклопедичний словник. У 2т., Т 2 / За ред. С.В.Мочарного.-Львів: Світ, 2006-568с.

УДК 336.761