Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материала

Документы

Содержание Духняк О.В. Дьордяй Й. А.

Подобный материал:

• Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
• Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
• Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
• План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
• 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
• Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
• Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
• Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
• Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
• Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.

Духняк О.В.

ст. гр. ФУПСзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Стецюк В.М.

Формування та використання фінансових ресурсів страхової компанії

Фінансові ресурси страхових компаній – це сукупність тимчасово вільних коштів, які перебувають у господарському обігу страховика і використовуються для проведення страхових операцій та інвестиційної діяльності. Фінансові ресурси страхової компанії постійно знаходяться в русі й у часовому аспекті є фінансовими потоками [1].

В Україні дослідженню окремих проблем формування і використання фінансових ресурсів у контексті функціонування фінансових потоків присвячені праці О. Бандурки, І. Бланка, О. Василика, І. Зятковського, В. Опаріна, К. Павлюк, А. Поддєрьогіна, В.Федосова, С. Юрія, в тому числі у сфері страхування – В. Базилевича, Н. Внукової, К. Воблого, О. Заруби, М. Клапківа, М. Лутака, С. Осадця. Належне місце в розробці цих проблем займають роботи західних вчених З. Боді, Є. Брігхема, А. Вагнера, С. Манера, Р. Мертона, Дж. К.Ван Хорна, а також російських економістів – І. Балабанова, А. Гвозденко, Є. Коломіна, Ф. Коньшина, Л. Орланюк-Маліцької, Л. Рейтмана, М. Романовського, В. Сенчагова, В. Сухова.

Фінансові ресурси є основним джерелом потенціалу страхових компаній, які спрямовуються на досягнення ефективного господарювання, а значить – надійного страхового захисту в процесі надання послуг. Їх рух опосередковує операційну (страхову, перестрахову), інвестиційну, фінансову діяльність страховиків, трансформуючись у своєрідні фінансові потоки. Для забезпечення економічного зростання як на макро-, так і на мікроекономічному рівні, у страховій компанії необхідно виважено управляти фінансовими потоками, зокрема ефективно формувати і використовувати фінансові ресурси [2].

Особливостями формування фінансових ресурсів страховика є: жорстке державне регулювання розміру та механізму формування статутного капіталу; специфічний порядок визначення чистого прибутку, доходів від страхової діяльності та страхових виплат; значні обсяги формування специфічного елемента позикових фінансових ресурсів – страхових резервів, які обраховуються за спеціальною методикою, виходячи з обсягу зібраних страхових премій; великі потенційні можливості залучення банківських, облігаційних та інших видів кредитів із врахуванням великого розміру власного капіталу та високої кредитоспроможності страховика; специфічний вид кредиторської заборгованості перед перестраховиками, розмір якої залежить від умов укладених договорів перестрахування та потреби в ньому.

Основними напрямами використання коштів страховика є: здійснення гарантійних та компенсаційних виплат, які передбачені чинним законодавством у разі банкрутства, неплатоспроможності або ліквідації страхової компанії; виплата доходів власникам (засновникам, акціонерам) страхової організації у разі відсутності або недостатності прибутку звітного періоду, у тому числі за привілейованими акціями; покриття балансового збитку страхової компанії за звітний період; виплата страхового відшкодування, а також покриття невиробничих втрат і збитків, внутрішньогосподарських розрахунків та інших позапланових витрат.

Управління фінансовими ресурсами страхової компанії – це сукупність принципів, форм і методів цілеспрямованого впливу страхової компанії на рух фінансових ресурсів у часі для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань.

Для нарощування фінансового потенціалу страхової компанії необхідно збільшити обсяги і темпи росту власних фінансових ресурсів, тобто приділити більше уваги розвитку найрентабельніших інвестиційних і страхових операцій, що сприяє зростанню можливостей реінвестування капіталу, раціонально і ефективно розподілити чистий прибуток [1].

Такі корективи зумовлять ріст власних фінансових ресурсів, призведуть до зростання його можливостей у розширенні спектру надання послуг та довіри з боку потенційних страхувальників і до залучення великих обсягів страхових капіталів. При цьому важливим завданням страхових менеджерів є збереження оптимальних пропорцій її ресурсів.

Література

1. Азаренко Г.М. Фінансові ресурси та фінансові потоки (теоретичний аналіз / Г.М. Азаренко; НБУ. Укр. Акад. Банк. Справи. Харк. Філія.- Х.:2003. – 102 с.

2. Гаманкова О.О. Фінанси страхових організацій: Навч.посіб. [Текст] / О.О.Гаманкова – К.:КНЕУ, 2007. – 328с.

3. ov.uа

УДК 336.763

Дьордяй Й. А.

ст. гр. ФУПФзм-52

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Фаріон Я. М.

Формування та розвиток світового ринку цінних паперів в умовах економічної глобалізації

Світова економіка не може існувати й ефективно розвиватися без постійного переміщення грошових капіталів, що формуються в окремих країнах в процесі розширеного відтворення. Без розвиненого фінансового ринку неможлива система ринкових відносин, яка забезпечує акумуляцію і перерозподіл світових фінансових потоків.

Глобалізація фінансових ринків полягає у посиленні їх ролі в процесі руху фінансових ресурсів між країнами, що супроводжується зростанням міжнародної мережі фінансових організацій та виникненням якісних змін в їх структурі управління. Глобалізація фінансового середовища є однією з суттєвих рис сучасної світової економічної системи. Динамічний розвиток фінансових ринків, зокрема міжнародних ринків цінних паперів, спонукає по-новому оцінити взаємозалежність окремих країн, їх конкурентоспроможність та здатність адаптуватися до глобальної економіки. Інтеграція і глобалізація є однією з ключових тенденцій формування та розвитку світового ринку цінних паперів на сучасному етапі.

Створення ефективно діючого фінансового ринку є найважливішим завданням реформування економіки країни. Будь-які економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентоспроможного фінансового сектору, здатного мобілізовувати, перерозподіляти та надавати економіці інвестиційні ресурси. Тому розвиток фондового ринку, як невід'ємної частини фінансового ринку та важливого елемента національної економіки, набуває першочергового значення.

Дослідженню проблематики формування та розвитку світового ринку цінних паперів в умовах глобалізації присвячено роботи зарубіжних вчених: О.Ю.Аршавського, М.І.Берзоні, О.М.Буреніна, О.О.Буянова, Є.Ф.Жукова, Я.М.Міркіна, Б.Б.Рубцова, Б.М.Ческідова, Л.М.Федякіной, Філіпа А. Фішера, А.Шляйфера, У.Ф.Шарпа та інших.

Роль фондового ринку у фінансово-економічній ситуації, що склалася в Україні, є надзвичайно великою. Банківський кредит через високі відсотки є недосяжним для переважної більшості підприємств, тому використання важелів фондового ринку для залучення коштів є найбільш раціональним вирішенням цієї проблеми. Вагомий внесок у дослідження питань створення та ефективного функціонування ринку цінних паперів України зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як С.В.Богачов, І.В.Кривов’язюк, С.О.Маслова, Ю.В.Макогон, О.М.Мозговий, М.І.Назарчук, О.А.Опалов, Т.В.Орєхова, В.І.Павлов, І.І.Пилипенко, О.І.Рогач, О.Ю.Ромашко, О.М.Сохацька, С.В.Черкасова, І.М.Школа та інші.

Вітчизняними та зарубіжними вченими зроблено значний внесок у дослідження зазначеної проблеми. Однак слід відзначити, що недостатньо дослідженими залишаються питання щодо визначення ролі та місця світового ринку цінних паперів у системі світового фінансового ринку, тенденції розвитку світового фондового ринку в умовах глобалізації. Вищевикладене зумовило вибір теми роботи.

Метою дослідження є розробка методологічних та науково-практичних підходів щодо формування та розвитку світового ринку цінних паперів.

Розвиток глобалізаційних процесів обумовлений об'єктивними економічними законами організації суспільства. Динамічне включення національних економік у світову економіку є вираженням його сутності. На тлі глобалізації всіх сфер світового господарства прискореними темпами інтегруються національні ринки цінних паперів. Взаємозв’язок та взаємозалежність національних фондових ринків сягнуло того рівня, коли можна говорити про формування єдиного світового ринку цінних паперів.

Теорія і практика свідчать про наявні вигоди, які спричиняє глобалізація світового ринку цінних паперів. Держава, яка має тимчасові труднощі у зв’язку з економічною кризою має можливість отримати іноземний кредит. Країни, що розвиваються не володіючи достатніми інвестиційними ресурсами залучаючи іноземні інвестиції, здійснюють капіталовкладення без обмеження споживання. Інвестори, купуючи активи різних країн, мають змогу знизити цінові ризики. На глобальному рівні світовий ринок цінних паперів дозволяє спрямувати заощадження у напрямку найбільш ефективного використання. Разом з тим інтеграція міжнародних фондових ринків може оказати й негативний вплив на національну економіку. Глобалізація ринків цінних паперів призвела до помітного зростання рівня їх волатильності, посилила ефект фінансових ризиків (криз) на міжнародні ринки. Особливо це стосується країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою.

За останні десятиліття в структурі світового ринку цінних паперів відбулися кардинальні зміни. Зросла кількість різноманітних фінансових інструментів й ускладнилася інституціональна структура. Починаючи з 1970-х років у всіх розвинутих країнах відбулися лібералізація й дерегулювання фінансових, в тому числі фондових, ринків: скасовано контроль над відсотковими ставками, усунені майже всі бар’єри на шляху руху капіталу між країнами, ліквідовані обмеження щодо сумісництва різноманітних видів професійної діяльності на фінансовому ринку. Починаючи з 1980-х років зростає питома вага ринків, що формуються, до яких належить і Україна. Багато з них за своїми показниками вже перевищують ринки розвинутих держав.

Україна є частиною світового господарства. Ступінь її „відкритості” доволі велика й в подальшому буде зростати. Це означає, що формування та розвиток світового ринку цінних паперів буде все більше відбиватися на фінансовому ринку нашої держави. Звідси виходить необхідність вивчення тенденцій розвитку світового ринку цінних паперів, як важливішої складової світового фінансового ринку. Розвиток ринку цінних паперів в Україні потребує від держави зайняти активну позицію. Це пов’язано із реалізацією державою двох функцій: створення розвинутого та високоліквідного вітчизняного фондового ринку, інтегрованого в міжнародні ринки капіталів, й одночасне вдосконалення форм і методів його регулювання, нагляду та контролю з метою захисту інтересів інвесторів, держави і товариств. Обидві функції настільки важливі, що неможливо встановити пріоритет однієї перед іншою. Процес інтегрування фондового ринку України до світового ринку цінних паперів має відбуватися шляхом удосконалення всіх елементів національного ринку до вимог світового ринку.

Література

1. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 38.

2. Бабенко А. Світовий ринок акцій: сучасний стан та тенденцій розвитку // Ринок цінних паперів України. - №9-10. – 2008. - С.25-30.

3. Бойцун Н.Є., Стукало Н.В. Міжнародні фінанси // Навчальний посібник. – 2-е видання. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 336 с.

4. Кальченко Т. Однополярна глобалізація: фінансово-кредитний механізм домінування США на світовій економічній арені // Ринок цінних паперів України. - №1-2. - 2009. – С. 9-16.

5. Федякина Л.В. Международные финансы. – СПб.: Питер, 2005. – 560 с.

УДК 336.7