Актуальні проблеми сучасної економічної науки
| Вид материала | Документы |
- Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
- Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
- Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
- План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
- 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
- Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
- Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
- Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
- Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
- Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.
Зіньчишин Л.Р.
ст. гр. ФУПФм-51
Науковий керівник
к.е.н., доцент
Квасовський О.Р.
Фінансова стійкість кредитних установ за умов світової фінансово-економічної кризи
Стабільно функціонуюча фінансово-кредитна система є запорукою фінансової стійкості держави. Вона здатна акумулювати значні фінансові ресурси і забезпечити перелив капіталів між різними секторами економіки, сприяючи цим активізації інвестиційної діяльності в країні, її економічному зростанню та підвищення добробуту народу.
Тим не менше в Україні склалися специфічні умови функціонування як фінансово-кредитної системи загалом, так і кредитних установ зокрема. Це пов’язано насамперед із фінансовою кризою, яка виникла в 2008 році. Саме тому сьогодні гостро постає питання забезпечення фінансової стійкості кредитних установ, адже фінансова стійкість – одна з найважливіших характеристик стану будь-якої організації та її поведінки щодо зовнішніх і внутрішніх змін.
Метою даного дослідження є визначення проблем забезпечення та шляхів зміцнення фінансової стійкості кредитних установ за умов світової фінансово-економічної кризи.
Фінансова стійкість кредитної установи – це її спроможність, як системи трансформування власних ресурсів (персоналу, фінансових ресурсів, активів, обладнання та інформаційних технологій) з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком виконувати свої функції у ринковому середовищі попри вплив ендогенних та екзогенних факторів.
Кредитні установи України сьогодні стикаються з низкою проблем, спричинених світовою фінансовою кризою, які можуть привести до подальшого погіршення їхніх фінансових показників. Серед них, зокрема:
скорочення припливу коштів із приватного сектору;
втрата довіри з боку вкладників;
підвищення процентних ставок за кредитами іноземних банків;
істотне падіння курсу національної валюти;
погіршення макроекономічної ситуації в державі;
зменшення масштабів міжнародного руху капіталів;
політична невизначеність у країні.
На прибутковість кредитних установ також негативно впливає зростання витрат на створення резервів для компенсації можливих втрат за позиками, що обумовлено погіршенням якості активів.
Для забезпечення стабільної роботи та підвищення фінансової стійкості фінансово-кредитної системи та кредитних установ зокрема необхідно вживати заходи з посилення моніторингу за фінансовим станом кредитних установ, брати активну участь у рекапіталізації, стимулювати їх до покращення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур. При проведенні рекапіталізації кредитних установ, на нашу думку, уряду та Національному банку України необхідно зробити все можливе для пошуку приватних інвесторів, які готові провести санацію проблемних кредитних установ.
З метою відновлення довіри до кредитних установ з боку населення та забезпечення їх фінансової стійкості доцільно організувати спільну роботу кредитних установ щодо розроблення нових правил і методик оцінки ризиків, вводити тимчасові обмеження на проведення окремих операцій, здійснювати розробку довгострокових програм вирішення проблем і розвитку фінансово-кредитної системи.
Література
1. Довгань. Ж. Фінансова стійкість банківських установ у період економічної кризи. // Вісник НБУ. - №4. – 2009. – С. 20-27.
2. Макєєва І.В. Сутнісна характеристика поняття «фінансова стійкість» та основні її параметри. Доступно з ссылка скрыта conomics/7_makeeva.doc.php.
3. Владичин У.В. . Іноземне банківництво в умовах світової фінансової кризи.// Економіка і регіон. - 2009 - С. 176-179.
4. Чередюк О.І., Бостан Ю.В. Удосконалення управління ліквідністю банку в умовах фінансової кризи. Доступно з ссылка скрыта/39.doc.php.
УДК 334.02
Зотова І.Ю.
ст.гр.ФУПФзм-51
Науковий керівник
к.е.н., доцент
Безгубенко Л.М.
Проблеми удосконалення державного
фінансового контролю
Побудована в Україні система фінансового контролю не забезпечує належний рівень фінансово-бюджетної дисципліни як в цілому в державі, так і на регіональному рівні, що зумовлено низкою проблем, які спричиняють тенденції зростання кількості та обсягів основних фінансових порушень.
Однією з основних причин несформованості цілісної системи державного фінансового контролю є недосконалість законодавчо-нормативної бази. Система фінансового контролю України функціонує при відсутності базового закону, який би визначав основні поняття у цій сфері, розподіляв завдання, функції та повноваження органів державної та місцевої влади, регламентував відносини між суб'єктами та об'єктами контролю, відповідальність та незалежність уповноважених посадових осіб [1].
Дослідженням проблем фінансового контролю займалися науковці Гетьманець О.П., Король В. М, Монаєнко А.О., Пілотський О. Ф., Подковенко С., Соболівська Ю. О.
Згідно із законодавством функція контролю за використанням коштів місцевих бюджетів покладена на Міністерство фінансів України, Державну контрольно-ревізійну службу, органи Державного казначейства України, місцеві державні адміністрації. На практиці такий контроль здійснює Державна контрольно-ревізійна служба та Державне казначейство України, яке виконує виключно функцію поточного документального контролю.
Для стабілізації фінансово-бюджетної дисципліни на місцевому рівні органам влади необхідно здійснити низку системних заходів, зокрема:
1. Розробити та прийняти закон про фінансовий контроль та кодекс етики аудиторів.
2. Підготувати зміни до Бюджетного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Посилити відповідальність керівників всіх рівнів управління з чітким визначенням її межі у законодавстві.
5. Створити на місцевому рівні умови з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів відповідно до нових кваліфікаційних вимог та методик. У профільних навчальних закладах розробити навчальні плани та навчально-методичне забезпечення для підготовки державних аудиторів.
6. Розробити єдину форму та порядок звітності у сфері державного фінансового контролю та аудиту для місцевих органів виконавчої влади.
7. Звіт про стан фінансово-бюджетної дисципліни на місцевому рівні включити до звіту про виконання відповідного бюджету.
8. Створити єдину інформаційну базу у сфері державного фінансового контролю з можливістю використання її на місцевому рівні [2].
Метою внутрішнього фінансового контролю є допомога керівництву в управлінні і виконанні завдань, покладених на державний орган управління. Внутрішній контроль є інструментом, який застосовується керівництвом державного органу управління для впевненості у тому, що діяльність здійснюється законно, ресурси належно захищені від втрат, використовуються економно й ефективно, а інформація щодо результатів діяльності достовірна.
Слід зважити і на те, що при здійсненні контрольних заходів у формі інспектування виконання місцевих бюджетів, контролери повною мірою не охоплюють питання дотримання бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу на всіх його стадіях, а також операції, які у форматі ревізії не можуть кваліфікуватися як порушення. Проте насправді вони призводять або можуть призвести до втрат грошових або матеріальних ресурсів. Йдеться про виділення земель замість їх продажу на умовах конкурсу чи аукціону; здачу в оренду майнових комплексів, будівель та споруд з подальшою приватизацією, продаж будівель та споруд без одночасного продажу земельних ділянок, на яких останні розміщені. Отже, практика вказує на доцільність та високу вірогідність ефективності проведення контролю місцевих бюджетів у поєднанні двох форм – аудиту та інспектування. Здійснення контролю за виконанням місцевих бюджетів у зазначених формах сприяє комплексній оцінці стану виконання місцевого бюджету, як з погляду дотримання бюджетного процесу на всіх його стадіях в частині законності операцій з бюджетними коштами, так і щодо ефективності управління комунальним майном усіма суб'єктами на місцевому рівні.
Наявність системних недоліків у функціонуванні системи державного фінансового контролю в Україні зумовлює необхідність її реформування, суттєвих змін пріоритетів та вимог.
Література
1. Попова Т.О. Питання фінансового контролю виконання місцевих бюджетів // Новини Донецького державного університету управління. - 2008. - №3(22). – С. 77.
2. Бречко О.В. Удосконалення контролю в системі управління фінансовими ресурсами регіону. - Фінанси України, 2002. - №9, C. 150.
УДК 330.142.26