Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Іваник Г.М.
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   73

Іваник Г.М.

ст.гр. ФУПФмз-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Кнейслер О.В.

Складові та завдання управління оборотним капіталом підприємства


Для прийняття виважених рішень з питань мобілізації, розподілу та використання оборотного капіталу необхідні поглиблені теоретичні дослідження, спрямовані на визначення раціональних підходів до управління оборотним капіталом підприємств з урахуванням специфіки його розвитку в умовах ринкової економіки.

Управління оборотним капіталом є сукупністю узгоджених між собою принципів, задач, елементів і методів, які регулюють процес розробки та реалізації управлінських рішень щодо регулювання руху оборотного капіталу в заданих параметрах. Структура системи управління оборотним капіталом – це упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів зі стійкими зв'язками, що і забезпечує їхнє функціонування і розвиток як системи.

Основні задачі підприємства в системі управлінні оборотним капіталом, на наш погляд, полягають у наступному:

Забезпечення формування достатнього обсягу і оптимальної структури оборотного капіталу відповідно до стратегії підприємства.

Забезпечення ефективності використання оборотного капіталу та прискорення його обігу.

Забезпечення підвищення рівня рентабельності оборотного капіталу.

Оптимізація структури джерел формування оборотного капіталу.

Оцінка впливу оборотного капіталу на фінансовий стан підприємства.

Таким чином, такий підхід дозволить втілити в управління оборотним капіталом такі принципи, як:

—  цілеспрямованість – забезпечення виробництва оборотним капіталом в достатньому обсязі, якості та асортименту;

—  складність – наявність значної кількості підсистем (елементів);

—  результативність – здатність забезпечувати виконання виробничих програм підприємства;

—  гнучкість – можливість пристосуватись до змін зовнішнього середовища, потреб ринку;

—  керованість – можливість тимчасових змін у функціонуванні системи залежно від потреб виробництва.

Проблеми створення системи управління оборотним капіталом знайшло своє відображення у працях Іванової М.І. [1, 52], Томпсона А.А., Стрикленда А.Дж. [2]. Розглянувши більш детально окремі праці вчених, ми зробили висновок, що жодна з них не охоплює всі аспекти управління оборотним капіталом.

На нашу думку, найбільш повно розкриває структуру системи управління оборотним капіталом Маргасова В.Г., виділяючи такі її елементи:

1)нормативно-правове регулювання процесу формування та використання оборотного капіталу (закони, нормативні акти, які регулюють процес формування оборотного капіталу та впливають на фінансову діяльність підприємства);

2)методи реалізації політики управління оборотним капіталом на підприємстві (прогнозування, планування, оподаткування, самофінансування), важелі (прибуток, амортизаційні відрахування, податки, відсотки) і прийоми управління оборотним капіталом, за допомогою яких досягаються необхідні результати на підприємстві;

3)інформаційне забезпечення процесу формування та використання оборотного капіталу (бухгалтерська звітність підприємства, статистичні дані) [3, 55].

Система управління оборотним капіталом охоплює управління його складовими частинами, які можна поділити на три основні групи:

1) запаси товарно-матеріальних цінностей;

2) дебіторську заборгованість;

3) грошові кошти і ліквідні цінні папери.

В розрізі основних елементів оборотного капіталу підприємство вирішує певні завдання. Так, управління запасами товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) (виробничими запасами, запасами готової продукції) спрямоване на:

— визначення необхідного обсягу фінансових ресурсів, які авансуються у формування запасів ТМЦ;

— мінімізацію поточних витрат з обслуговування запасів;

— забезпечення своєчасного залучення в господарський оборот надлишкових запасів ТМЦ.

При управлінні дебіторською заборгованістю необхідно здійснити:

— аналіз дебіторів та виявлення безнадійної заборгованості;

— аналіз реальної вартості існуючої дебіторської заборгованості;

— контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості;

— вибір форм розрахунків.

Управління такою складовою управління оборотним капіталом, як грошові кошти, орієнтоване на вирішення таких завдань:

— визначення мінімально необхідної потреби в грошових коштах для здійснення поточної господарської діяльності;

— обґрунтування діапазону коливань залишку грошових коштів (його мінімального, максимального та оптимального значення).

Розв’язання окресленого кола завдань пов’язане з необхідністю побудови цілісної системи управління оборотним капіталом, яка дозволить на основі систематизованої інформації приймати адекватні сучасним умовам рішення з підвищення ефективності діяльності підприємства.
Література

1. Іванова М.І. Системний підхід до управління оборотними коштами / М.І. Іванова // Академ. огляд. - 2004. - №1. - С. 48-53.

2. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Пер. с англ. / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд – М.: ЮНИТИ, 1998. – с. 576.

3. Маргасова В.Г. Системний підхід до управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості / В.Г. Маргасова // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №7 (37). - С. 53-59.

4. Варавка В.В. Аналіз ділової активності як інструмент управління грошовими потоками підприємства / В.В. Варавка // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 2. - С. 184-191.

5. Кріпак М.О. Формування оптимальної структури оборотних коштів в умовах ринкової економіки / М.О. Кріпак // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 1. - С. 383-388.

6. Лиса О.В. Особливості визначення потреби підприємства в оборотному капіталі / О. В. Лиса // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 6. - С. 180-182.

УДК 338.021