Geum.ru

Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   73

Безкоровайний Б.В.

ст. гр. ОПОДзм-52

Науковий керівник

Заступник начальника ДПІ

в м. Тернопіль

Солтис В.П.

Звернення стягнення на майно в механізмі погашення податкового боргу


На сьогоднішній день податкова заборгованість в Україні досягла свого епопею. Зрозуміло, що велика кількість випадків заборгованості платників податків перед бюджетом це вплив суб’єктивних та об’єктивних чинників. До суб’єктивних, в першу чергу належить економічна криза 2008-2009 років, а також недосконалість податкової системи загалом: надзвичайно велика кількість податків, зборів, платежів, високі податкові ставки податків та бюрократія в державі загалом. Серед об’єктивних чинників доцільно виділити свідоме ухилення суб’єктів підприємницької діяльності від оподаткування, протиправна та/або некомпетентна діяльність керівництва (власників) підприємств, безнаказанне поєднання держаного і приватного.

Як наслідок останніми роками спостерігається значний ріст податкової заборгованості платників податків. Так у відповідності до звітних даних Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську податковий борг платників податків, які взяті на облік даної інспекції станом на 01.01.2010р. склав 42,2 млн.грн., та у порівняні з даними на 01.01.2009 та 01.01.2008 збільшився на 3,4 та 16,9 млн.грн. відповідно [3].

«Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом» [1], проте в існуючих економічних та суспільних умовах сьогодення сподіватись на своєчасність та добровільність сплати податкових зобов’язань, податкових боргів платниками податків марно. Способів погашення податкової заборгованості сьогодні достатньо, але найефективніший носить примусовий характер і полягає у зверненні стягнення майна боржника.

Щодо самого поняття «Звернення стягнення на майно» - це захід спрямований на погашення податкового боргу боржника, що носить примусовий характер та застосовується до платника податку як податковими органами, так і державними виконавцями в порядку і у межах передбачених Законами України № 2181 та № 606- XIV.

У відповідності до Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р., основними заходами що використовуються податковими органами Державної податкової служби України при несплаті у встановлені терміни платником податків сум податкових зобов’язань є: застосування права податкової застави; адміністративний арешт податкового боржника; продаж заставних активів у рахунок погашення податкового боргу платника податків [2].

Актуальність та необхідність застосування процедури звернення стягнення на майно боржника як заходу, спрямованого на погашення податкового боргу підтверджується зростанням питомої ваги податкових надходжень, що згідно даних ДПІ в м. Івано-Франківську надійшли до бюджету в наслідок застосування до податкових боржників заходів примусового характеру. Так на протязі 2008 року ДПІ в м. Івано-Франківську було забезпечено податкових надходжень до бюджету в розмірі 707,2 млн.грн., з них 15,2 млн.грн., що становить 2% від загального обсягу надходжень, надійшло внаслідок застосування до податкових боржників заходів примусового характеру, а на протязі 2009 року – 630,0 млн.грн., з яких примусово стягнено - 17,1млн.грн, що становить 3% від загального обсягу надходжень до бюджету .

Основною проблемою на шляху до ефективного застосування звернення стягнення на майно в механізмі погашення податкового боргу в Україні на сьогоднішній день є недосконале податкове законодавство. Вирішення даної проблеми можливе за умови вдосконалення шляхом внесення змін ряду законодавчих актів України, які регулюють процедуру звернення стягнення на майно боржника.
Література

1. Конституція України: затверджена Верховною Радою України від 28.06.1996 року із змінами та доповненнями (остання редакція 06.04.2010р.) // Сайт «Законодавство України»// a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0

2. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ із змінами та доповненнями (остання редакція 01.01.2010р.) // Сайт «Законодавство України» // «zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2181-14

3. Офіційний сайт ДПІ в м. Івано-Франківську // if.ua

УДК 368.021

Боднарчук М.В.

Ст. гр. Ф-32

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Кнейслер О. В.

Сучасні тенденції та проблеми розвитку
страхового ринку України


Формування в Україні ринкової економіки, побудова соціально-орієнтованого господарства, посилення стабілізаційних процесів у здійсненні структурних перетворень в економіці потребують удосконалення страхової діяльності, пошуку дієвих механізмів для забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосування фінансових інструментів управління економічними процесами.

Концепцією розвитку страхового ринку України до 2010 року окреслені проблеми, які є характерними для ринку саме на сучасному етапі його розвитку: недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг, обмеженість надійних фінансових інструментів для інвестування, значна кількість страхових компаній з низьким рівнем капіталізації, недостатній рівень кадрового і наукового забезпечення страхового ринку. Ці чинники негативно впливають на діяльність страхових організацій, стримують розвиток ринку страхових послуг. Водночас все більшої ваги набувають питання самоорганізації і самозахисту страхового підприємства. Інтеграція у світові фінансові ринки, що обумовлює ймовірну присутність потужних іноземних страхових компаній та їх філій в Україні, може витіснити з ринку вітчизняних страховиків [1, 14-20].

Страховий ринок демонструє одну з найбільших динамік росту серед секторів економіки країни. Кількісні показники страхового ринку свідчать про високі темпи його зростання. Незважаючи на світову фінансову кризу, яка в цілому негативно відобразилась на динаміці національних фінансових ринків, позитивна динаміка на українському страховому ринку збереглася. Так, страхові премії за видами страхування життя за III квартал 2008 року зросли на 72 %, а відповідні страхові виплати – на 39 %. Основні чинники зростання ринку – це приріст добробуту населення та збільшення його страхової культури.

Зростання обсягів страхової діяльності стало одним із факторів збільшення страхових резервів та активів. Впродовж 2007-2008 рр. зберігається позитивна динаміка зростання активів страховиків, страхових резервів, а також збільшенні питомої ваги сформованих страхових резервів зі страхування життя (у 2007 році резерви зі страхування життя становили 11,8 % у загальній величині страхових резервів, а в ІII кв. 2008 року – 12,8 %). Динаміка основних параметрів за останні роки свідчить про зміцнення тенденцій до зростання обсягів страхового ринку. Серед позитивних чинників – стійке зростання капіталу та обсягів активів, що є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку страхового ринку [2, 11-12].

Незважаючи на позитивні зрушення у розвитку страхового ринку, мають місце і негативні тенденції. В Україні існує безліч проблем організаційно-методологічного забезпечення страхової діяльності, зокрема:

- відсутність послідовної і чіткої державної політики щодо розвитку страхування й достатнього рівня методологічної підготовки страхових механізмів;

- відсутність системи стандартизації і сертифікації страхових продуктів і системи менеджменту;

- наявність недобросовісної конкуренції;

- нерозвиненість страхового брокерства;

- недосконалість інвестиційної діяльності страхових компаній [3, 19-24 ].

Страховий ринок України сьогодні гостро потребує належного інформаційного забезпечення. Можна твердити про відсутність загальнонаціональної системи розкриття фінансової інформації учасниками страхового ринку України. Недостатньою мірою на вітчизняному страховому ринку вирішені питання автоматизації обліку, формування бази даних клієнтів, оперативного прийняття рішень щодо страхових випадків і скарг клієнтів, комп’ютеризації з використанням передових інформаційних технологій для розв’язання поточних завдань компанії. Головною проблемою є й відсутність доступної аналітики.

Стратегія розвитку страхового ринку України має бути орієнтована передусім на досягнення фінансової стабільності держави, її сталого економічного розвитку та загального добробуту [4, 67-73].
Література

1. Концепція розвитку страхового ринку до 2010 року // Фінансовий ринок України. – 2005. – № 6-7, ст. 14-20.

2. О.Павленко Український страховий ринок: можливості фінансування росту // Фінансовий ринок України. – 2007. – №10. – С.11-12.

3. Л.М. Гутко Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх вирішення // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. – № 7. – С. 19-24.

4. Фурман В.М. Основні напрямки стратегії розвитку ринку страхування в Україні // Наук. Вісн. Нац. академії держ. Под. служби України (економіка, право). – 2005. – № 1(28). – С.67-73.

УДК 339.9