Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материала

Документы

Содержание Пшеницька І.Ф. Рейда Д.А.

Подобный материал:

• Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
• Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
• Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
• План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
• 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
• Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
• Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
• Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
• Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
• Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.

Пшеницька І.Ф.

cт. гр. ФУПФс – 51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Ніпіаліді О.Ю.

Теоретичні засади дослідження суті прибутку як результативного показника діяльності підприємства

Побудова ринкової моделі економіки зумовлює необхідність глибокого дослідження низки важливих складових фінансової системи, зокрема, фінансів підприємницьких структур. Провідне місце у фінансовому забезпеченні їх діяльності належить прибутку. Він найповніше характеризує ефективність господарської діяльності підприємств, їх фінансові можливості й у кінцевому підсумку визначає рівень фінансової стабільності в державі та є джерелом підвищення рівня суспільного добробуту населення. Прибуток – це певний гарант соціально-економічного прогресу, а його відсутність – найяскравіший доказ регресу та соціальної напруги.

Як активний та універсальний інструмент державного регулювання економічних і соціальних процесів у державі, прибуток концентрує інтереси підприємницьких структур, окремих учасників господарської діяльності, різноманітних ланок економіки.

Все це зумовлює необхідність поглибленого дослідження теоретичних засад формування та розподілу прибутку, його впливу на темпи і пропорції суспільного відтворення. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення і практичного обгрунтування рекомендацій щодо активізації ролі прибутку в економічній системі, зокрема, як результату фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.

В умовах ринкових відносин прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Прибуток виступає критерієм доцільності під час схвалення господарських рішень на підприємстві. Оскільки більшість рішень підприємства пов’язана з витрачанням ресурсів (матеріальних трудових, фінансових), вони мають розглядатись з урахуванням величини прибутку, який підприємство отримує у результаті їхньої реалізації;

Прибуток є основним фінансовим важелем при формуванні надходжень до бюджету країни. Регулюючи розміри прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств держава стимулює ділову активність суб’єктів господарювання [3, 46].

Отже, об’єктивна основа існування прибутку пов’язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток – це форма прояву вартості додаткового продукту.

Таким чином, прибуток є об’єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту. [4, 312].

Водночас прибуток – це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства. Самозростання вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частини прибутку, отриманого підприємством. Чим вище сума та рівень капіталізації прибутку, отриманого підприємством, тим в більшому ступені зростає вартість активів, а відповідно і ринкова вартість підприємства в цілому [1, 131].

Перш за все в отриманні максимального прибутку зацікавлені самі підприємства: прибуток гарантує підприємцям дохід на вкладені капітали та одночасно з цим є джерелом фінансових витрат, пов'язаних з розвитком виробництва та соціальної сфери. Зацікавлена в прибутку і держава, так як він значною мірою вилучається до бюджету для фінансування загальнодержавних витраті.

Підвищений інтерес до прибутку підприємств є у комерційних банків, різноманітних фінансових інститутів, акціонерів та інших держателів цінних паперів. Зі зростанням прибутку оживлюється фінансовий ринок і збільшується його роль у перерозподілі капіталів, в підвищенні ефективності їхнього використання [2].

Таким чином, прибуток відіграє значну роль в діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Це зумовлено, перш за все, важливістю прибутку в первинному розподілі додаткового продукту та зростанням ринкової вартості підприємства. Наведені факти визначають центральне місце і багатогранну роль прибутку у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Література

1. Білик М.Д. Економічна сутність прибутку в умовах трансформації економіки // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007р.-№11(78).-С.130-133.

2. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 460с.

3. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

УДК 336.73

Рейда Д.А.

Ст.гр.ФУПФм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Таранов І.М.

Стратегія управління фінансовою
стійкістю кредитної спілки

Ефективне управління розвитком кредитних спілок забезпечується плануванням їх діяльності. Планування може бути довготерміновим, річним, або ж розробляються оперативні плани діяльності.

Основна увага в управлінні кредитною спілкою звертається на формування її бюджету, який є результатом великої аналітичної роботи персоналу. При його розробці враховується багато факторів: зміни на фінансовому ринку, в кількісному складі членства, структурі активів і пасивів тощо. Для кредитних спілок розвинутих країн розробка бюджету – звичайне явище, яке є частиною фінансового менеджменту. В стабільній економіці один раз складений бюджет дозволяє, опираючись на нього та досягнуті показники, планувати діяльність спілки протягом наступних років. У зв’язку з цим багато кредитних спілок у розвинутих країнах здійснюють бюджетне планування на основі аналізу досягнутих показників, закладаючи в новому бюджеті певні темпи росту та порівнюючи отримані цифри з середніми по країні [1, 20-22].

Стратегічний план кредитної спілки може мати наступні складові частини:

Частина І. Аналіз реального стану кредитної спілки.

Частина ІІ. Стратегічні напрямки розвитку кредитної спілки.

Частина ІІІ. Фінансовий план.

Над питанням стратегічного планування кредитних спілок працювали такі вітчизняні і зарубіжні вчені: Вишневський І.І., Войцехівський С.В., Гастуляк О.Л., Гончаренко В.В., Штаудінгер, Шульце – Деліч.

Cтратегічне планування дозволяє розробити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення стабільності, ефективності та поступового зростання кредитної спілки протягом певного періоду часу. Стратегічне планування включає аналіз стану кредитної спілки, розробку стратегічних напрямків її розвитку та фінансового плану (бюджету) забезпечення заходів по реалізації намічених напрямків.

Для забезпечення стабільності та ефективності роботи кредитної спілки необхідно враховувати наступні правила щодо підтримання структури активів:

a) збільшення видачі позичок збільшує майбутню доходність, але зменшує поточну ліквідність;

б) збільшення коштів у касі збільшує поточну ліквідність, але зменшує поточну та майбутню доходність;

в) вкладення коштів у банк на депозит зменшує суму коштів, які знаходяться в касі та не приносять доходу, і майже не зменшує ліквідності, якщо в депозитній угоді вказана можливість дострокового отримання коштів із депозитного рахунку та приносить певний дохід [2, 104-110].

Для забезпечення стабільності та ефективності роботи кредитна спілка має враховувати наступне щодо ефективного управління своєю стійкістю:

1. необхідно прагнути до досягнення такої структури пасивів, у якій би була найменша доля коштів, по яких беруться зобов’язання як щодо відсотків, так і щодо повернення з першої вимоги. Тому спілка має прагнути мати якомога більше власних коштів;

2. по пайових внесках членів кредитна спілка не бере зобов’язань щодо виплати певного розміру відсотків і це забезпечує їй стабільність навіть при незначному попиті на позички та незначних доходах.

Кредитна спілка повинна прагнути не тільки до оптимізації структури своїх активів та пасивів, а й до того, щоб структура її активів відповідала структурі пасивів.

Перешкоджають розвиткові кредитних спілок в Україні несприятливий загальний макроекономічний клімат і відсутність довіри до фінансових організацій із боку населення.

Задля якісного поліпшення діяльності кредитних спілок доцільно запровадити низку заходів різного спрямування. Зокрема, створити єдину інформаційну базу на державному рівні, яка здійснювала б нагляд за порядком та дублюванням видачі кредитів різними кредитними спілками по регіонах та міжрегіональному рівні.

Для диверсифікації фінансових та кредитних ризиків, варто розширити видачу кредитів під заставу страхування фінансових ризиків, що стосується кредитування під купівлю побутової техніки та дрібного споживчого кредитування [3, 92-94].

Враховуючи можливі негативні соціально-економічні наслідки для кредитних спілок, що призводить до їх банкрутства, доцільним є створити в областях, регіонах стабілізаційний фонд кредитних спілок, який би ставив за мету запобігати ліквідації кредитних спілок та спрямовував заходи на відновлення їх платоспроможності.

Література

1. Луценко Ю. Передумови, сучасний стан та перспективи вдосконалення кредитних спілок  // Финансовые услуги. – 2008. – № 5. – с. 20–22.

2. Коваленко В.М., Морако М.С. Організаційно-економічні аспекти розвитку кредитних спілок // Фінанси України. – 2008. – № 7. – с. 104–110.

3. Гончаренко В.В. Напрямки вдосконалення законодавчого регулювання діяльності кредитних спілок України  // Регіональні перспективи. – 2007. – № 1. – с. 92–94.

УДК 336