Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материала

Документы

Содержание Підганяк М. В.

Подобный материал:

• Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
• Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
• Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
• План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
• 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
• Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
• Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
• Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
• Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
• Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.

Підганяк М. В.

ст. гр. ФУПФз-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Фаріон Я. М.

Ринок державних цінних паперів у фінансовій системі України

У світі не існує жодної держави, яка б у ті чи інші періоди своєї історії не стикалася б з проблемою державних запозичень. І тому на сьогоднішній день ринок державних цінних паперів є невід’ємною частиною фінансової системи будь-якої розвиненої країни. Світова практика засвідчує, що державні цінні папери виступають у якості основного інструменту державних запозичень, дозволяючи залучати значні фінансові ресурси на вигідних умовах.

Крім того, використання державних цінних паперів дає уряду один із набілиш гнучких інструментів регулювання економіки.

Однак, необґрунтоване використання державних запозичень, вибір невдалих форм та інструментів фінансування бюджетного дефіциту може привести до серйозних дестабілізуючих наслідків для економічного розвитку країни (прикладом такої ситуації може слугувати ситуація в Україні у кінці 1990-х рр.).

Кардинальні зміни, що супроводжують становлення фінансової системи України, обумовлюються як зовнішніми, так внутрішніми чинниками. Аналіз умов формування вітчизняного ринку державних цінних паперів засвідчує існування як індивідуальних особливостей, пов’язаних з непростим переходом від жорсткого регулювання економіки до ринкових умов її функціонування, так і традиційних проблем ринків, що розвиваються.

Забезпечення прозорості ринкового розвитку вимагає відповідного професійного управління рухом ресурсів, які залучає держава. Характеристика потоків капіталу потребує вивчення функціонування даного ринку та інструментів, якими користуються учасники ринку.

Окремим питанням державних запозичень присвячені роботи видатних економістів минулого: А.Сміта, Р.Барро, А.Вагнера, К.Дитцеля, Дж.М.Кейнса, Дж.Лока, А.Лернера, Д.Рікардо та інших вчених.

В наш час у розробку проблеми впливу державних цінних паперів на економічну систему значний внесок здійснили зарубіжні дослідники М.Алексєєв, Б.Альохін, М.Бейлі, Ю.Вавілов, М.Герсовіц, Дж.Ітон, М.Карлберга, Д.Коен, П.Кругман, Я.Міркін, В.Муратов, М.Обстфельд, Дж.Сакс, І.Трахтенберг та ін.

У вітчизняних економічних дослідженнях проблеми розвитку ринку державних запозичень розглядаються такими науковцями, як: О.Барановським, Т.Вахненко, О.Гаврилюком, Т.Ковальчуком, В.Козюком, В.Корнєєвим, Г.Кучер, І.Луніною, І.Лютим, О.Мозговим, Л.Новосад та ін.

Проведений аналіз еволюції визначення місця ринку державних цінних паперів і вплив державних позик на економічний розвиток країни доводить, що функціонування ринку державних цінних паперів може мати як позитивні, так і негативні наслідки для економічного розвитку.

Дослідження місця державних цінних паперів у системі фінансування державних потреб дозволяє стверджувати, що проблема державних запозичень полягає насамперед не в їх розмірах, а в напрямах їх використання; розмір річних державних запозичень завжди повинен дорівнювати обсягу капітальних вкладень в економіку; залучення додаткових фінансових ресурсів із світового ринку позичкових капіталів має стимулювати економічне зростання, в той час як кошти, що виділяються міжнародними кредитними інвесторами, надаються лише на певних умовах, їх виконання може призвести до формування незахищеного внутрішнього ринку, зростання соціального напруження та інших негативних явищ. Тому для фінансування потреб держави доцільніше використовувати державні цінні папери, які дозволяють державі здійснювати запозичення враховуючі власні економічні інтереси.

Доведено, що залучення фінансових ресурсів на кредитній основі є об’єктивно обумовленою практикою при проведенні економічної діяльності для усіх суб’єктів господарювання, у тому числі і для держави, бо економічна суть державних запозичень, як і будь-якого іншого інструменту кредитних відносин, полягає у тому, що залучаються вільні капітали як в середині країни, так і за її межами, відбувається перерозподіл ВВП між суб’єктами господарювання як в просторі, так і в часі.

Визначено, що на сьогодні головною метою процесу функціонування ринку державних цінних паперів в Україні слід відзначити не фінансові операції у сфері фінансування дефіциту бюджету, а створення сполучної ланки між фінансовим і реальним секторами економіки, забезпечення ринкового механізму стимулювання інвестиційної діяльності для сталого економічного зростання.

Проведений аналіз функціонування ринків державних цінних паперів у розвинених країнах дозволив обґрунтувати важливий напрям реформування ринку державних цінних паперів в Україні – розміщення державних позик серед приватних чи небанківських інвесторів. Необхідним є диверсифікація джерела покриття державних позик, збільшення терміну обігу державних цінних паперів на ринку, а також підвищення частки запозичень у нефінансовому секторі.

Доведено, що потреба використання диверсифікованого фінансового інструментарію викликається не лише змінами характерних умов залучення фінансових ресурсів на внутрішньому і зовнішньому ринках, а й необхідністю дотримання вимог економічної безпеки держави та інвестиційними уподобаннями учасників фінансових ринків при розміщенні капіталу.

Дослідження особливостей розвитку ринку державних цінних паперів в Україні дозволило визначити напрямки підвищення ефективності його функціонування з позицій організаційно-правового, інституціонального, інформаційного забезпечення, а саме доведено, що необхідно забезпечити не тільки механізм залучення державних фінансових коштів, але й ефективний механізм їх розміщення і цільового використання. Даний механізм повинен включити державні структури, які б займались аналізом фондового ринку, прогнозували макроекономічні процеси в Україні, і ,відповідно, розробляли стратегію державних запозичень.

Поряд з наявним скороченням обсягів державних запозичень потрібно диференціювати ринок державних запозичень за типами фінансових інструментів і умовами їх обігу та реструктуризації; при емісії нових облігацій доцільно передбачати варантні схеми їх обігу та збільшити тривалість (строк, лаг, дюрацію) запозичень, перевагу віддавати довгостроковим облігаціям. У перспективі пролонгація строків обігу державних цінних паперів повинна мати кінцевим результатом доведення строкової структури вітчизняного ринку державних цінних паперів до рівня світових стандартів.

Література

1. Корнєєв В.В. Динаміка і ефективність державних запозичень у 1999-2008 рр. // Економіка промисловості. – 2009. – № 2. – С. 9-14.

2. Лютий І.О. Державний кредит у фінансовій політиці України // Банківська справа. – №2. – 2007.- с.41

3. Особливості та пріоритети боргової політики в Україні: Аналіт. доп. / А.С. Гальчинський, З.С. Варналій. – К.: НІСД, 2007. – 104 с.

4. Попова Г.В. Государственный кредит и госдолг: Учеб. Пособие/ РГЕУ «РИНХ».- Ростов-н/Д, 2004. - 220с.

5. Рак Р.В. Теоретичні засади і можливості використання боргової стратегії // Фінанси України. – 2007. – № 5. – С. 76-83.

6. Рак Р.В. Історичний розвиток державних цінних паперів як джерела забезпечення державних потреб // Економіка і управління – 2008. – № 3. С. 101-107.

УДК 338.3