Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материала

Документы

Содержание Онищенко В.Й.

Подобный материал:

• Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
• Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
• Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
• План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
• 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
• Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
• Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
• Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
• Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
• Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.

Онищенко В.Й.

cт. гр. ФУПФзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Вовна Н.І.

Теоретичні підходи до визначення необоротних активів підприємства

Однією з особливостей сучасного розвитку вітчизняної економіки є значне підвищення конкуренції майже в усіх галузях, що підтверджується як зростанням кількості суб’єктів господарювання, так і значною часткою збиткових підприємств. Для успішного функціонування на ринку підприємству необхідна ефективна комплексна система управління його діяльністю. У цьому контексті значним і суттєвим для підприємств є ефективне управління необоротними активами в цілому та розробка дієвої політики їх фінансування.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення активів, необоротних активів підприємства, що стало теоретичним підґрунтям розробки власного бачення цих понять.

Проведений стислий огляд найбільш істотних характеристик активів підприємства свідчить, наскільки багатогранною в теоретичному та практичному плані є ця категорія. При цьому усі розглянуті характеристики особливостей різнобічного функціонування активів підприємства тісно взаємопов’язані та потребують комплексного відображення при визначенні їхньої сутності.

Найповнішим є визначення активів, яке подає Бланк І.О. На його думку, активи підприємства – це економічні ресурси, які контролюються ним і сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризується детермінованою вартістю, продуктивністю та здатністю генерувати дохід, постійний обіг яких в процесі використання пов’язаний з факторами часу, ризику та ліквідності [1].

У процесі дослідження виявлено, що у сучасній економічній літературі іноді зустрічається використання категорій “активи” та “капітал” як синонімів, що є некоректним. У вирішенні цієї проблеми раціональним є підхід Мельник Л.Г. та Каринцевої Л.І., згідно якого поняття “капітал” та “активи” дуже близькі за змістом, однак капітал розглядають як більш загальне визначення, що характеризує умови формування вартості, а активи – конкретні форми капіталу, які реалізують його певні економічні функції [2]. Тому, залежно від того, який змістовний відтінок необхідно передати, використовують той чи інший термін.

Однією з найбільш пов’язаних з поняттям необоротних активів є така категорія як основний капітал. Так, в економічній літературі науковцями зазначається, що основний капітал – це капітал, інвестований (вкладений) в необоротні активи [3, 4-6].

Щодо трактування поняття основного капіталу можна виділити дві позиції: економічну та фінансову. З економічної позиції основний капітал розглядається лише як реальний матеріальний капітал – засоби праці. Така позиція пов’язана з певними аспектами основного капіталу: тривалим періодом використання, що породжує особливий спосіб обігу вартості цієї частини виробничого капіталу; особливістю натуральної форми – засоби праці різного виду, що не враховують при цьому вартісних ознак основного капіталу. З фінансової точки зору основний капітал трактують як частину активів підприємства. З цієї позиції він визначається за вартісним вираженням та за особливими формами виявлення [7].

У результаті дослідження основного капіталу у різних вчених-економістів [4, 7, 8] можна зробити висновок, що для розуміння цього поняття з позиції його фінансування найбільш відповідає визначення, яке подає Спасів Н.Я.: “Основний капітал – це грошові ресурси, які мобілізуються суб’єктом господарювання для формування необхідних йому довгострокових активів (засобів праці) з метою проведення ефективного господарювання”. Кошти, що витрачаються на придбання цих активів, авансуються повністю, але вилучаються лише частинами в розмірі амортизації [7].

В економічній літературі існують суперечки щодо визначення сутності необоротних активів підприємства. Найбільш прийнятним є тлумачення необоротних активів як сукупності майнових цінностей підприємства, що багаторазово беруть участь у господарській діяльності та частинами переносять на витрати виробництва свою використану вартість [8]. Відповідно, суттєвими ознаками необоротних активів є: термін корисного використання – більше одного року; поступове зменшення їх вартості у зв’язку з фізичним або моральним зносом основних засобів та нематеріальних активів; відшкодування їх вартості шляхом амортизації.

Узагальнюючи існуючі підходи до визначення сутності розглянутих категорій, зазначимо, що необоротні активи є певними майновими як матеріальними, так і нематеріальними цінностями, а основний капітал – вкладенням коштів у такі цінності. Тому для цілей фінансування доцільно використовувати поняття “необоротні активи”, розглядаючи ці активи як окремо взяті, статичні, як вони є; а поняття “основний капітал” – коли мова йде про зміну необоротних активів, тобто інвестування, вкладення коштів у їхнє нарощення, коли є динаміка їхнього стану.

З цієї позиції можна стверджувати, що необоротні активи підприємства – це сукупність як матеріальних, так і нематеріальних майнових цінностей, що багаторазово беруть участь у виробничо-технологічних процесах та забезпечують умови їхнього здійснення на підприємстві.

Література

1. Бланк И.А. Управление активами и капиталом предприятия. – К.: Эльга, 2003. – 446 с.

2. Мельник Л.Г., Каринцева А.И. Экономика предприятия. Конспект лекций: Учеб. пособие. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 400 с.

3. Горецька Л.Л. Економічна природа активів: обліковий аспект // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Економічні науки. – 2002. – № 20. – С. 49-58.

4. Воробьев Ю.Н. Финансовый капитал предприятий: теория, практика, управление / Киевский национальный ун-т им. Тараса Шевченко. – Симферополь: Таврия, 2002. – 363 с. – Библиогр.: с. 340-363.

5. Зятковський І.В. Фінансове забезпечення діяльності підприємств / Терноп. держ. екон. ун-т. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 228с. – Бібліогр.: с. 218-226.

6. Костырко Л.А. Стратегия финансово-экономической деятельности хозяйствующего субъекта: Методология и организация / Восточноукраинский национальный ун-т им. Владимира Даля. – Луганск : Издательство ВНУ им. В.Даля, 2002. – 560 с. : рис. – Библиогр.: с. 500-515.

7. Спасів Н.Я. Теоретичні аспекти сутності основного капіталу підприємницьких структур // Фінанси України. – 2004. – № 8. – С. 126-131.

8. Гуляєва Н.М. Управління формуванням та використанням основних фондів торговельних підприємств / Київ. нац. торговельно-економічний ун-т. – К.: КНТЕУ, 2000. – 76 с.

УДК 336.76