Geum.ru

Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Пашко Р.Б.
Петрова Г.В.
Подобный материал:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   73

Пашко Р.Б.

ст. гр. ФУПФм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Собко О.М.

Перспективи розвитку фондового ринку України


Сучасний етап розвитку фінансового ринку характеризується зростанням ролі і значення фондового ринку як складової його частини. Фондовий ринок в даний час є основним інструментом гнучкого перерозподілу інвестиційних ресурсів, залучення на стійкій і довгостроковій економічній основі вітчизняних і закордонних інвестицій. Забезпечуючи стабільну фінансову основу економічного розвитку фондовий ринок, виступає характерним індикатором кризових явищ. Окрім цього вихід з економічної кризи, у першу чергу, поєднується з пожвавленням і формуванням ефективно діючої фінансової системи. Отже, розвиток фондового ринку й усіх функцій фінансової системи сприяє розвитку реального сектору й економічної системи в цілому.

Вагомий внесок у вивчення проблем формування та функціонування фондових ринків здійснили такі відомі вчені як Бернет Х., Денісон Е., Друкер П., Кондратьєв М., Солоу Р., Твісс Б., Туган-Барановський М., Фрімен Х., Хартман В., Шпідгофф А., Шумпетер Й. та інші. Проблеми становлення і розвитку фондового ринку висвітлені у працях таких відомих українських вчених, як Александрова В., Алєксєєв І., Алексеєнко Л., Алимов О., Альохін Б., Барановський О., Бланк І., Буряк П., Василик О., Гальчинський А., Геєць В., Загорський В., Крупка М., Кузьмін О., Мельник М., Мертенс О., Мозговий О., Оскольський В., Румянцев С., Сохацька О., Чухно А. та інші.

Розвиток фондового ринку, розбудова його внутрішньої інфраструктури вимагають одночасного становлення та вдосконалення системи регулювання та контролю за процесами, що відбуваються на ньому. Це обумовлено тим, що значна складність, різкі коливання стану фондового ринку, наявність великої кількості професійних та непрофесійних учасників, величезні обсяги різноманітних угод, що укладаються, конфіденційний характер значної частини інформації щодо цінних паперів та цілий ряд інших факторів створюють потенційні умови для зловживань, які посягають на інтереси широкого кола інвесторів, зменшують їх довіру до ринку, що як наслідок призводить до падіння його ефективності.

Останніми роками в Україні спостерігається досить динамічний розвиток вітчизняного фондового ринку. Так протягом 2008-2009 рр. обсяг ринку акцій в Україні зріс з одного з найменших у Центральноєвропейському регіоні (10 % ВВП) – до близько 35 % ВВП, що є аналогічним з розміром ринків акцій Чехії, Польщі, Румунії [3]. Між тим стрімке зростання капіталізації не відтворює реального зростання фондового ринку, оскільки лише близько 10 % акцій підприємств перебувають у вільному обігу [5, 5].

Незважаючи на окремі позитивні тенденції на фондовому ринку, про що свідчить зростання співвідношення капіталізації до ВВП та об’єми торгів цінними паперами, фондовий ринок України залишається одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової системи. Складність ситуації у тому, що сам фондовий ринок перебуває у стані становлення та розвитку. Тому перед розробниками економічної політики держави постають дві проблеми: по-перше, забезпечити формування фондового ринку і по-друге, вирішити завдання, які в ринкових країнах безпосередньо виконує фондовий ринок. Оскільки фондовий ринок України перебуває у стані становлення, то вирішення проблем другого блоку суттєво ускладнюються.

Подальший розвиток фондового ринку залежить від конкретних заходів держави у сфері розбудови фінансової системи. Ефективна реструктуризація фінансової системи, розвиток фондового ринку винятково на основі саморегуляції ринкових відносин є неможливими. Це пояснюється тим, що ринкові відносини на нещодавно утворених ринках ще повністю не сформувалися. Тому темпи розвитку фондового ринку, його якісні аспекти, а також розкриття його інвестиційного потенціалу, залежать від конкретних заходів державної політики у сфері фінансового сектору.

Таким чином, майбутній розвиток фондового ринку неможливий без реформування більшості складових ринку та усунення перешкод, що заважають цьому розвитку. Має бути переосмислена та суттєво підвищена роль фондового ринку у залученні інвестиційних ресурсів та спрямуванні їх на оновлення виробничого потенціалу, створення умов для становлення потужних інституційних інвесторів.
Література

1. Дідик Л.М., Уланова Є.А. Фондовий ринок України: проблеми та шляхи підвищення ефективності функціонування // Економічний простір.- 2008.- № 19.- С.153-154

2. Лупенко Ю. В. Напрями удосконалення нормативно-правового регулювання ринку цінних паперів України // Наукові праці НДФІ.- 2009.- №1 (46).- С.91-92

3. Огляд українського фондового ринку [Електронний ресурс] / В.І. Дишловий.- Режим доступу: .com

4. Поворозник В.О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення // Стратегічні пріоритети.- 2007.- №1(2).- С.127-128

5. Фондовий ринок України: проблеми, тенденції та перспективи // Цінні папери України.- 2010.- № 4 (598).- С.4-6


УДК 658.15:336.74

Петрова Г.В.

ст. гр. ФУПФзмкр-53

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Вовна Н.І.

Управління грошовими потоками підприємства


Функціонування підприємства – це складний динамічний процес, що є результатом неперервного циклічного руху грошових коштів. Однією із проблем, що виникають перед підприємствами в сучасних умовах, є відновлення і збереження динаміки циклів операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, що є запорукою необхідної ліквідної позиції підприємства і реалізації його попиту на кошти. Вирішення цієї проблеми неможливе без глибоких досліджень економічних механізмів, що визначають грошові потоки кожного окремого суб’єкта господарювання.

В багатьох теоретичних розробках вітчизняні та зарубіжні науковці значну увагу приділяють питанням сутності грошових потоків, оскільки останні є матеріальною основою фінансового менеджменту на макро- та мікрорівнях національної економіки. Проблеми становлення системи управління грошовими потоками досліджували такі зарубіжні вчені: Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Дж. Ван. Хорн, A.M. Кінг, Б. Койл, Т. Райс, A.M. Хіл Лафуанте, В.В. Бочаров, Т.А. Бочарова, Е.В. Бикова, Б.Д. Промислов, І.А. Жученко, В.В. Ковальов, Є.В. Нагашев, Л.Н. Павлова, інші та українські ІА Бланк, В.В. Галасюк, О.О. Терещенко та інші.

Поняття "грошовий потік" – cash flow – з'явилося в іноземній літературі з фінансового аналізу та фінансового менеджменту наприкінці 50-х років минулого сторіччя. Спочатку воно використовувалося виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестицій. Пізніше грошові потоки набули ширшого значення та використання у фінансовій практиці. Останнє зумовлено переходом від усебічного дослідження показників прибутковості до розгляду ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості тощо.

Потреба в створенні ефективної системи управління грошовими потоками підприємства є незаперечною, як і важливість усвідомлення необхідності розробки теоретичних аспектів її функціонування для апарату фінансового менеджменту підприємств.

Як кожна сукупність взаємопов'язаних елементів система управління грошовими потоками має свій об'єкт і суб'єкт. Якщо об'єктом управління в ній виступають грошові потоки підприємства, пов'язані із здійсненням різноманітних господарських та фінансових операцій, то суб'єктом є фінансова служба, склад і чисельність якої залежить від розміру, організаційної структури підприємства, кількості операцій, напрямів і видів діяльності.

У сучасних умовах ведення бізнесу необхідною складовою успіху є своєчасне отримання інформації та оперативне реагування на неї, тому важливим елементом управління грошовими потоками є внутрішньофірмова інформація підприємства, тож беззаперечною є необхідність побудови моделі управління грошовими потоками саме на підґрунті інформації, яку підприємство може отримати зі своїх внутрішніх спеціалізованих служб. Для цього надзвичайно важливим є збирання поточної інформації та забезпечення повного й достовірного обліку грошових потоків підприємства, формування необхідної бухгалтерської звітності з обов'язковим її аналізом, адже саме бухгалтерська звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників фінансово-господарської діяльності, які дають змогу розглянути динаміку діяльності підприємства. Лише за умови належним чином організованої системи реєстрації, обліку та аналізу показників господарської діяльності можливе ефективне виконання першого етапу управління грошовими активами – планування та прогнозування грошових потоків.

Планування та прогнозування грошових потоків є складовим елементом внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування на підприємстві, шляхом упровадження якого досягається узгодженість величини очікуваних грошових потоків з потребами фінансового забезпечення окремих господарських операцій суб'єкта господарювання в рамках його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Система управління грошовими потоками включає у себе таку послідовність етапів:

—  планування та прогнозування грошових потоків (аналіз грошових потоків у періоді, що передував, розробка плану надходжень та видатків грошових засобів, оптимізація та регулювання середнього залишку грошових активів);

—  впровадження запланованих параметрів та подальше здійснення фінансово-господарської діяльності;

— фінансовий контролінг;

—  коригування показників та оцінка досягнутих результатів.

Отже, розроблена структура системи управління грошовими потоками дозволяє підвищити ступінь фінансової і виробничої гнучкості підприємства та покращити оперативне управління з точки зору збалансованості надходжень і видатків грошових коштів; підвищити обсяги продажу та оптимізації затрат за рахунок більших можливостей маневрування ресурсами компанії; підвищити ефективність управління борговими зобов'язаннями та вартістю їх обслуговування; створити надійну базу оцінки ефективності роботи кожного підрозділу; підвищити ліквідність і платоспроможність підприємства.

Таким чином, управління грошовими потоками в цілому є важливим елементом фінансової політики підприємства, воно наскрізь охоплює всю систему управління підприємства. Важливість та значення управління грошовими потоками важко переоцінити, адже від його якості та ефективності залежить не тільки його стійкість в конкретний період часу, а й можливість подальшого розвитку, досягнення фінансового успіху на довгострокову перспективу.

УДК 336.144.2