Geum.ru

Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Мікеш М. М.
Подобный материал:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   73

Мікеш М. М.

ст. гр. ФУПФзм-52

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Островська Г.Й.

Контролінг в системі прийняття фінансових рішень


Ефективність менеджменту визначається якістю інформаційного забезпечення, що передбачає істотні зміни в ньому. Ці зміни можна в повній мірі визначити як необхідність організації контролінгу в управлінні мікроекономікою. Нестабільність як зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на внутрішніх і світових ринках та ін.), так і внутрішніх (обсяги виробництва, заборгованість по зарплаті, пошук надійних партнерів і постачальників) чинників висувають додаткові вимоги до управління бізнесом підприємства. Як наслідок цього – пошук більш нових та досконалих систем управління, що забезпечують гнучкість і надійність функціонування підприємства. А це, в свою чергу, передбачає вироблення механізмів координації і контролю всередині системи управління.

Контролінг досить широко використовується в практиці західних підприємств і приносить відчутні результати. Контролінг – нова концепція інформаційного забезпечення прийняття фінансових рішень, що формує підтримку внутрішнього балансу підприємства шляхом формування інформації про витрати і прибутки і надання її керівництву для прийняття оптимальних управлінських рішень. В управлінні вітчизняними підприємствами він не знаходить належного застосування, насамперед, внаслідок того, що потреба в ньому часто перевищує знання, що є в цій галузі.

Розв'язання проблем організаційно-методологічної побудови системи контролінгу на вітчизняних підприємствах буде сприяти підвищенню якості менеджменту загалом, і фінансового менеджменту зокрема, а отже забезпеченню стабільного розвитку підприємства, чим і визначається актуальність досліджуваної теми. Необхідність впровадження контролінгу обумовлена кризовим станом розвитку багатьох українських підприємств і відсутністю системи обліку, адекватної зовнішнім умовам. В умовах низького рівня платоспроможності, ліквідності та рентабельності, впровадження контролінгу дозволить підприємствам координувати плани залежно від змін зовнішнього середовища, аналізувати причини відхилень, розробити рекомендації щодо забезпечення виживання в умовах конкуренції.

Дослідженням теоретичних та практичних аспектів фінансового контролінгу займались наступні вітчизняні фахівці: О. О. Терещенко, М. С. Пушкар, С. Ф. Голов, І. А. Бланк та ін., а також зарубіжні спеціалісти з теорії і практики контролінгу, такі як Й. Вебер, А. Дайте, Е. Майєр, Р. Ман, Р. Ентоні, Р. Хілтон, Р. Каплан та ін.

Контролінг переводить управління організацією на якісно новий рівень, орієнтуючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативних і стратегічних цілей. Контролінг – це нове явище в теорії й практиці сучасного управління, що виникло при координації систем економічного аналізу, планування, управлінського обліку й менеджменту. Іншими словами, це – функціонально відособлений напрямок діяльності, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції в менеджменті.

Сьогодні на вітчизняних підприємствах існує два основні варіанти впровадження системи фінансового контролінгу. Досить типова ситуація, коли на підприємстві створюється спеціальна структурна одиниця, наприклад, відділ контролінгу, або відділ бюджетування й контролінгу, або відділ інформаційних технологій і контролінгу, на який і покладено вирішення завдань, що належать до реалізації самої концепції або її елементів. Іншим можливим варіантом є розширення посадових обов’язків спеціалістів фінансового або планово-економічного відділів і включення в їх перелік контролінгових функцій; а відокремлений відділ контролінгу при цьому не створюється. Впровадження системи фінансового контролінгу на підприємстві надає цілий ряд переваг як його керівництву, так і працівникам.

Що стосується визначення поняття «контролінг», то як зарубіжні, так і українські вчені трактують його по-різному. Представники німецької економічної школи (Й. Вебер, Г. Кюпнер, Д. Хан, та ін.) під поняттям «контролінг» розуміють систему координації, планування, контролю та інформаційної підтримки менеджменту. Американські науковці (Р. Ентоні, Р. Хілтон, Р. Каплан та ін.) термін «контролінг» не використовують, а, натомість, приписують його функції управлінському обліку. Серед українських вчених (Терещенко О. О., Пушкар М. С., Цигилик І. І. та ін.) також немає єдності у трактуванні контролінгу – за функціональністю даний термін за їх думками , є різним [6; 7].

Методологічна база контролінгу є надзвичайно великою – при його застосуванні використовуються як загальноекономічні методи, так і специфічні (аналіз точки беззбитковості, бенчмаркінг, вартісний, портфельний, SWOT та ABC – аналіз та ін.).

Якщо звернути увагу на основні концепції побудови оперативного фінансового контролінгу, можна побачити, що його система в господарюючих суб’єктах реалізується відносно ефективно.

Бюджетне планування на підприємствах складається з трьох етапів:

- підготовка до планування;

- планування – розробка бюджетів;

- контроль за виконанням бюджетів.

Зведений бюджет, складений відповідно до сучасних вимог фінансового менеджменту включає операційну, фінансову та інвестиційну складові, в рамках кожної з яких виділяються бюджети другого, і, навіть, третього рівнів. Так операційний бюджет формують: бюджет продажу, бюджет виробництва і реалізації товарної продукції, бюджети прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, комерційних витрат та адміністративних витрат. Фінансовий бюджет представлений балансом доходів і витрат та розрахунком чистого прибутку.

В процесі складання Звіту про виконання бюджетів господарюючих суб’єктів повинен здійснюється бюджетний контроль. Він передбачає аналіз відхилень за основними статтями доходів і витрат, а також тлумачення причин цих відхилень.

Таким чином, господарюючим суб’єктам для забезпечення ефективного функціонування в довгостроковій перспективі потрібно координувати роботу всіх підрозділів і адаптувати відповідні фінансові та виробничі процеси до розробленої системи контролінгу.
Література

1. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

2. Білик М. Д. Методи фінансового планування і прогнозування в управлінні фінансами підприємства / М. Д. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 9. – С. 79-84.

3. Білобловський С. В. Модель бюджетування операційних витрат на підприємстві (на прикладі автотранспортного підприємства) (частина 1) / С. В. Білобловський // Економіка, фінанси, право. – 2007. – № 8. – С. 7-13.

4. Гуляєва Н. М. Моделі і методи розрахунків в інвестиційному контролінгу на торгівельних підприємствах / Н. М. Гуляєва, В. В. Верещагін // Регіональні аспекти. – 2007. – № 2. - № 3. – С. 39 - 42.

5. Загладь І. В. Від перевірки законності – до аналізу ефективності / І. В. Загладь // Фінансовий контроль. – 2007. – № 5. – С. 21-23.

6. Пушкар М. С. Контролінг — інформаційна підсистема стратегічного менеджменту: Моногр. / М. С. Пушкар, Р. М. Пушкар // Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 370 с.

7. Терещенко О. О. Трансфертне ціноутворення як інструмент контролінгу / О. О. Терещенко, Н. В Волошанюк // Фінанси України. – 2007. – № 5. – С. 72-81.

УДК 338.3