Актуальні проблеми сучасної економічної науки
| Вид материала | Документы |
- Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
- Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
- Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
- План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
- 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
- Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
- Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
- Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
- Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
- Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.
Мацик Н.Р.
ст.гр. ФУПФм-51
Науковий керівник
к.е.н., доцент
Безгубенко Л.М.
Резерви зниження собівартості продукції підприємств м’ясопереробної галузі
У ринковій економіці собівартість має визначальну функцію. При всій різноманітності загальнотеоретичних підходів до поняття собівартості головним завжди є положення, що собівартість належить до вартісних категорій, які відображують відносини між підприємствами і суспільством, між суб'єктами, що здійснюють виробничу діяльність.
Собівартість відіграє важливу роль при обґрунтуванні і виборі найбільш ефективних варіантів розміщення підприємства, форм відтворення основних фондів, впровадження нової техніки і технології, методів управління та його організаційних структур.
В сучасній Україні виробництво м’ясопереробних товарів формується як під впливом рівня витрат на одиницю продукції, так і платоспроможності попиту на ринку.
В умовах фінансово-економічної кризи головною рушійною силою для підприємств-виробників виступає не максимізація прибутку через зниження собівартості, а підтримка обсягу виробництва [3, 25].
Поглиблення фінансово-економічної кризи в країні призвело до того, що знижується попит споживачів на дорогі ковбасні вироби, що в результаті також знижує попит підприємців-виробників на відносно дороге м'ясо (свинину, яловичину), тому проблема пошуку резервів зниження собівартості виробництва м’ясопереробної продукції набуває значної актуальності.
Одним з основних джерел резервів зниження собівартості м’ясопереробної продукції є збільшення обсягу її виробництва за рахунок ефективнішого використання виробничих потужностей підприємства, що означає максимально інтенсивне використання сировини, матеріальних, технічних, технологічних та людських ресурсів.
Наступним джерелом є скорочення витрат на виробництво м’ясопереробної продукції за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам, запровадження позмінного робочого процесу.
Варіантом зниження собівартості є проектування виробничого циклу від початкової до кінцевої стадії, як інтегрованого комплексу, керованого з єдиного центру. Мається на увазі, що з допомогою поетапного вивчення і ефективного планування виробництва м’ясопереробної продукції можна досягнути значного рівня економічного використання ресурсної бази.
Функціонування виробництва як інтегрованої структури дає змогу на основі системного аналізу і контролю кожної стадії технологічного процесу визначити їх вплив на наступні операції і на якість продукції, що в кінцевому підсумку позитивно відображається на ціновій політиці м’ясопереробного підприємства [1, 182].
Невідповідна якість кормів, їх незбалансованість, вміст у їх складі небажаних інгредієнтів типу токсинів, також викликають стреси і погіршення здоров’я у тварин, зниження їх продуктивності та збереженості. Одним зі шляхів зниження наслідків від стресів різного характеру є профілактичні заходи, у тому числі і збагачення кормів вітамінними препаратами у тій чи іншій комбінації.
До резервів підвищення ефективності вирощування свиней та великої рогатої худоби, для подальшої переробки їх у готову продукцію, відносять ефективну переробку та реалізацію отримуваних комплексних органічних добрив.
Комплексні органічні добрива слугують отриманню у рослинництві продукції типу «органік», яка вирощуватиметься лише за використання органічних добрив, тобто м’ясопереробні підприємства зможуть виробляти ще один вид продукції (органічне добриво) і реалізувати його, забезпечуючи собі таким чином додаткові доходи [2, 34].
Україна має всі необхідні умови для нарощування виробництва якісної продукції м’ясопереробної галузі. До них належать прийнятні кліматичні умови, наявність досвіду ведення виробництва м’яса у минулому, відновлення переробної промисловості і зростання попиту на сировину. Сприятливо відбивається на виробництві м’яса зростання платоспроможності населення і збільшення попиту на роздрібному ринку на м’ясо і готову продукцію з нього, стрімкий розвиток мереж роздрібних підприємств торгівлі, удосконалення каналів реалізації продукції, наявність кваліфікованих кадрів і відносно дешевої робочої сили.
На сучасному етапі розвитку м’ясопереробної галузі для покращення показників діяльності підприємства потрібно правильно використовувати інформаційні ресурси. Необхідна оптимізація управління у виробничій діяльності.
Менеджери підприємств м’ясопереробної галузі повинні розуміти, що впроваджуючи передові технології управління, удосконалюючи засоби праці, вводячи новинки науково-технічного прогресу вони не лише інвестують у виробництво, але й посилюють свої конкурентні переваги та позиції лідера на ринку.
Література
1. Панченко О.М. Управление себестоимостью по центрам ответственности в контексте повышения конкурентоспособности // Вісн. Східноукр. нац. ун-ту. – 2001. – № 1: Екон. науки. – С. 181-184.
2. Подобєд Л. Ключ до високої продуктивності / Л. Подобєд // Птахівництво. – Вересень 2008. – С. 34.
3. Решения CSB - System для бизнес-процессов // Мясной бизнес. – 2008. - № 10. – C. 24 – 27.
УДК 658.15:336.74