Актуальні проблеми сучасної економічної науки
| Вид материала | Документы |
- Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
- Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
- Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
- План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
- 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
- Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
- Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
- Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
- Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
- Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.
Ліщинська Н.Ю.
ст.гр.ФУПФм-51
Науковий керівник
к.е.н., доцент
Безгубенко Л.М.
Фінансове планування як інструмент підвищення ефективності управління формуванням прибутку підприємства в умовах фінансово-економічної кризи
Важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності є фінансова стабільність, яка формує імідж господарюючого суб'єкта, є його візитною карткою. Тому товаровиробникам необхідно постійно дбати про фінансову стабільність, вживати заходи для її зміцнення. У контексті забезпечення стабільності особлива роль відводитися фінансовому плануванню.
Складні умови господарювання, які виникають в кризових умовах вимагають від фінансових менеджерів удосконалення механізму фінансового планування на підприємствах. Питання фінансового планування досліджувалися багатьма економістами та науковцями, серед яких О.Г. Біла, М.Д. Білик, Р.І. Жовновач, Д Кислов, І.М. Шняк, Л.В. Малік, Р.А. Славюк, Г.О. Партін, А.Г. Загородній, А.М. Ковальова, М.Г. Лапуста. Але економічна криза в Україні ставить нові умови, які необхідно враховувати в подальшій господарській діяльності підприємства, зокрема при розробці реального фінансового плану.
Формування прибутку підприємства в умовах нестабільної фінансово-економічної ситуації ускладнюється такими негативними явищами на мікрорівні як криза стратегії, прибутковості та ліквідності.
На ефективність управління формуванням прибутку впливають: фінансове планування та прогнозування, бюджетування, нормування, якість планової роботи, контроль відхилень фактичних показників від планових, інформаційне, організаційне, кадрове, технічне, програмне забезпечення.
Фінансове планування підприємства визначає ряд вимог до цього процесу, основними з яких є: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер формування управлінських рішень; високий динамізм управління; багатоваріантність підходів до розробки окремих управлінських рішень; орієнтованість на стратегічну мету розвитку підприємства [3, 14].
Планування прибутку підприємства проводиться лише в рамках його звичайної діяльності в розрізі визначення сум прибутку від операційної діяльності, фінансових операцій та інвестиційної діяльності.
Основну частину прибутку дрібні товаровиробники отримують від операційної (основної) діяльності. Оскільки управління формуванням прибутку від операційної діяльності складається з управління доходами, податками, цінами, тарифами, то важливе значення має планування виробництва і реалізації продукції, обсягу та асортименту, податкових витрат, цінової політики, структури витрат. [1, 78].
Фінансове планування як складова бізнес-планування є одним із найбільш ефективних інструментів менеджменту. Залучення як оперативного так і стратегічного фінансового планування систематизує та впорядковує процес прийняття управлінських рішень на підприємстві, в тому числі і щодо формування його операційного прибутку.
Як показує вітчизняна практика, фінансове планування на малих та середніх підприємствах або взагалі відсутнє, або його виконує власник. Однак, не завжди такий підхід є виправданим. Виконання такої функції власником, також не завжди є вірним. Відмова від делегування повноважень може негативно позначитися на недостатній увазі власника на загально-управлінську діяльність, що в свою чергу може вплинути на фінансовий результат роботи .
Отже, у випадках, коли підприємство розраховує на збільшення прибутковості та оптимізацію бізнес-процесів відмова від фінансового планування заздалегідь буде мати гальмівний вплив на його розвиток. Для забезпечення ефективного управління формуванням прибутку підприємства, в умовах фінансової кризи, важливим є не лише застосування фінансового планування, а й розвиток таких його підсистем як: планування виробництва і реалізації продукції, обсягу та асортименту, податкових витрат, цінової політики, структури витрат.
В центрі всієї системи планування на підприємстві знаходиться фінансовий план. Він дозволяє з'єднати стратегічне мислення із здатністю розробити конкретний план дій на певний період. Правильне використання механізмів фінансового планування дозволить підприємству досягти довгострокових позитивних результатів.
Література
1. Біла О. Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств / Фінанси України: Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал. - 4 (137) квітень 2007. - C. 73-79.
2. Равенков А. Фінансове планування на підприємстві / Проблеми теорії та практики управління. – 2006. - № 4. – С. 72-78.
3. Теличко Р. К. Фінансове планування на малих та середніх підприємствах / Економіка, фінанси, право: Щомісячний інформаційно-аналітичний журнал / Київ: АФ „Аналітик". - № 8, серпень 2007. - C. 14-16.
УДК 336.76
Мажула І. В.
ст. гр. ФУПФм-51
Науковий керівник
к.е.н., доцент
Таранов І. М.
Проблеми організації фондового ринку України
Розвиток ринку цінних паперів є індикатором лібералізації економіки та успішного проведення ринкових реформ, створює важливий компонент сучасного механізму економічного регулювання, надає економіці певної гнучкості й мобільності, забезпечуючи можливість швидкого переливу ресурсів із одних галузей в інші та здійснення структурної перебудови.
Розглядаючи основні показники торгівлі цінними паперами за ІІ квартал 2009 р. на біржовому та позабіржовому ринку, слід відмітити, що загальна кількість виконаних договорів на біржовому ринку становила 49622, на позабіржовому – 57455. За цей період виконано договорів на біржовому ринку на суму 17200,73 млн. грн., а на позабіржовому – на суму 235937,90 млн. грн. Характерною ознакою є те, що кількість виконаних договорів на суму більше 10 млн. грн. становила: 14522,12 – на біржовому ринку, 186821,57 – на позабіржовому [4].
Як видно з вищенаведених даних, показники позабіржового ринку значно перевищують біржовий. Це в свою чергу є негативним моментом функціонування українського фондового ринку.
Так, позабіржовий ринок непрозорий, неліквідний і не виконує функцію встановлення справедливих цін. Правила гри на ньому не структуровані. Позабіржові ціни можуть перевищувати номінал у сотні разів, і часто використовуються для виведення активів підприємства або відмивання коштів. Експерти вважають, що співвідношення між об’ємними показниками біржового та позабіржового ринків показує не рівень "цивілізованості", а певні потреби суб’єктів економічної діяльності у конкретній державі на конкретному етапі розвитку економіки.
За оцінкою трейдера "Ренесанс Капітал Україна" М. Заводовського, на неорганізованому фондовому ринку близько 75% угод здійснюється торговцями цінними паперами – юридичними особами між собою. Зокрема, перепродаються акції фірм, придбані на аукціонах Фонду держмайна, та цінні папери, що обертаються на ринку [2, 21].
Якщо позабіржовий ринок зручний для приватних угод, то біржовий – для портфельного інвестування. На відміну від організованого фондового ринку, для неорганізованого сектора характерна індивідуалізація всіх умов операції: розміру пакета, ціни, умов розрахунків та поставок цінних паперів, штрафних санкцій.
На неорганізованому ринку договір з юридичною або фізичною особою складається з восьми-десяти сторінок. Ним сторони обмінюються за допомогою факсу, що збільшує складність процедури.
Інвестори зацікавлені в обігу цінних паперів на біржі, де можна визначити їх справедливу вартість. Біржам вигідно збільшувати обсяги, тому що зростає розмір комісійних. Багато держав стимулюють біржові торги за допомогою механізму обов’язкового репортингу позабіржових угод на біржі.
Планується, що в індексний кошик, крім акцій українських підприємств, увійдуть корпоративні облігації та іпотечні папери. Розрахований таким чином індекс має об’єктивніше відобразити ситуацію на українському фондовому ринку [3, 12].
Представники ДКЦПФР заявили про намір вести новий фондовий індекс, який враховуватиме не тільки операції з цінними паперами, що проходять на фондових біржах, а й велику частину позабіржових трансакцій.
Література
1. Офіційний сайт Державної комісії цінних паперів та фондового ринку.
2. М. Заводовський. Український фондовий ринок залишається на вулиці // –Економічна правда, № 14, с. 22 – 2009.
3. А. Мочун. Сучасні проблеми фондового ринку // – Правовий тиждень, № 43, с. 12 – 2009.
УДК 368.031