Geum.ru

Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Курах Л.О.
Подобный материал:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   73

Курах Л.О.

cт. гр. ФУПФмз-52

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Вовна Н.І.

Соціально-економічна сутність особистого страхування


Страхування захищає соціально-економічні інтереси юридичних та фізичних осіб шляхом їхньої солідарної участі у формуванні страхового фонду та перерозподілу страхових внесків на користь потерпілих від реалізації страхових ризиків. Життєві інтереси людини захищає особисте страхування, розвиток якого бере свій початок ще з давніх часів.

Науковці займаються дослідженням соціально-економічної сутності особистого страхування, однак розділяють різні позиції та бачення цього поняття.

У сучасних працях категорія «особисте страхування» розглядається як «один з чотирьох класів страхування, що включає всі види страхування, які пов'язані з можливими подіями в житті людини (народженням, смертю, повноліттям, реєстрацією шлюбу, травмою, каліцтвом, дожиттям до визначеного віку та ін.)...» [1, 232]. Однак, на наш погляд, це визначення не розкриває повністю змісту особистого страхування, тому що воно відображає лише структурний підхід до його трактування, не висвітлюючи соціально-економічного та психологічного аспектів.

Вчені-економісти виокремлюють різні методологічні підходи до визначення особистого страхування, зокрема і до впорядкування його видів, у тому числі і добровільного.

Так, О. Кащенко визначає особисте страхування як галузь страхування, в якій об’єктом страхових відносин виступають життя, здоров’я і працездатність людини. При цьому зазначає, що в особистому страхуванні традиційними підгалузями, поділ яких залежить від обсягу страхової відповідальності і тривалості страхування, є страхування життя і страхування від нещасних випадків [2, 22,23].

О. Зальотов розглядає добровільне особисте страхування як форму страхування, де об’єктами страхових відносин можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству України і пов’язані із життям, здоров’ям, працездатністю страхувальника або застрахованої особи. Його класифікація особистого страхування за видами включає страхування від нещасних випадків, медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), а також страхування здоров’я на випадок хвороби [3, 137].

О. Заруба вважає, що «...об'єктами страхових відносин в особистому страхуванні є працездатність, здоров'я, життя людей… Дві підгалузі виокремлюються у страхуванні рівня життя громадян: соціальне страхування працівників державного та недержавного секторів економіки і особисте страхування громадян. В особистому страхуванні розмежовуються страхування життя та від нещасних випадків, а також такі конкретні види: індивідуальне; за рахунок підприємств та організацій; змішане страхування життя; страхування дітей; страхування додаткової пенсії та інше...» [4, 42,43].

Я. Шумелда термін «особисте страхування» пропонує замінити на термін «особове страхування». Дослідник стверджує, що «…до галузі особового страхування... входять три підгалузі – страхування від нещасних випадків, медичне страхування і страхування життя. За класифікацією, яка застосовується в Україні, перші дві підгалузі відносяться до ризикового страхування, а третя – страхування життя – становить окремий вид (напрям) страхової діяльності. Об'єктами особового страхування, на його думку, є майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією застрахованої особи [5, 43].

В. Шахов розглядає особисте страхування як форму захисту від ризиків, що загрожують життю людини, його працездатності і здоров'ю. Він класифікує особисте страхування за такими ознаками: за обсягом ризику (страхування на випадок дожиття або смерті; страхування на випадок інвалідності або недієздатності; страхування медичних витрат); за видами особистого страхування (страхування життя, страхування від нещасних випадків) [6].

На нашу думку, особисте страхування доцільно розглядати як галузь страхової діяльності, яка забезпечує страховий захист громадян або зміцнює досягнутий ними сімейний добробут, і до його видів віднести:

— страхування життя (страхування дітей, страхування до вступу у шлюб);

— страхування від нещасних випадків (індивідуальне, страхування школярів, робітників та службовців за рахунок засобів підприємств (в основному обов'язкове, але може бути і добровільним); обов'язкове страхування пасажирів повітряного, водного, залізничного та автомобільного транспорту);

— страхування додаткової пенсії;

— добровільне медичне страхування;

— страхування від нещасних випадків на транспорті.

Отже, здійснений огляд опублікованих наукових праць з проблеми визначення соціально-економічної сутності особистого страхування надає підстави виокремити три основні методологічні підходи до визначення змісту цього поняття:

1) галузевий, за якого особисте страхування розглядається як окрема галузь системи страхування;

2) структурний, коли особисте страхування представлено сукупністю певних видів, типів, форм;

3) функціональний, який пояснює особисте страхування його роллю у захисті людини від ризиків.
Література

1. Ефимов С.Л. Энциклопедический словарь. Экономика и страхование. М.: Церих – ПЭЛ, 1996. – 528 c.

2. Кащенко О.Л. Організаційно-економічний механізм страхування: соціально – екологічний аспект. – Суми: «Університетська книга», 1999. – 87 с.

3. Залетов А.Н. Страхование в Украине / Под ред. О.А. Слюсаренко. – К.: Международная агенция «BeeZone», 2002. – 452 с.

4. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. – 321 с.

5. Шумелда Я.П. Навчальні матеріали з дисципліни «Страхування» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. – Тернопіль: ТАНГ, 2001. – 96 с.

6. Шахов В.В. Страхование. – М.: Юнити, 2005. – 311 с.

7. Осадець С.С. Страхування: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.

8. Кнейслер О.В. Страхування: Навчальний посібник.-Тернопіль: “Економічна думка”, 2008. -188 с.

УДК 336.73